ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.13
01:24
Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.
Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.
Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів
2024.05.12
23:39
Чи промовлялися слова,
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.
І, розтікаючись між тим
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.
І, розтікаючись між тим
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим
2024.05.12
21:14
Невже це й справді
Я тонкосльозим став од старості?
Тільки-но сирена розлуниться
Своїм протяжним воєм,
Я тонкосльозим став од старості?
Тільки-но сирена розлуниться
Своїм протяжним воєм,
2024.05.12
16:33
Ще, як був Азов турецьким, кріпость там стояла.
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т
2024.05.12
16:32
Пам*яті моєї мами Валентини Михайлівни
(20.12.1939 - 16.12.2002)
Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.
(20.12.1939 - 16.12.2002)
Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.
2024.05.12
13:29
Кров на руках у сивих дітлахів,
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.
На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.
На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -
2024.05.12
09:46
Від самого початку війни Олексій Юков очолює групу «Плацдарм», яка забирає з лінії фронту тіла загиблих. Ця сумна цифра становить вже понад півтори тисячі тіл. Нерідко доводиться збирати рештки рук і ніг, кістки…
За цей час Олексій оглянув сотні тіл. Інк
За цей час Олексій оглянув сотні тіл. Інк
2024.05.12
07:42
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде по плану,
От колега - ух! Вот єто да-а-а!
Він піїт від бога! Знаменитий!
Знає все і навіть трохи бі...
Його музи люблять оковиту,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде по плану,
От колега - ух! Вот єто да-а-а!
Він піїт від бога! Знаменитий!
Знає все і навіть трохи бі...
Його музи люблять оковиту,
2024.05.12
06:30
У читальні тихій залі
І в місцях гучних зібрань,
Певно, звідую немало
Ще оцих німих страждань.
Бо від вечора до рання,
Ось уже тривалий час, –
Я пишу лиш про кохання,
Що єднати має нас.
І в місцях гучних зібрань,
Певно, звідую немало
Ще оцих німих страждань.
Бо від вечора до рання,
Ось уже тривалий час, –
Я пишу лиш про кохання,
Що єднати має нас.
2024.05.11
22:46
Мовчуни підступні!
Ви крізь сморід трупний
Нюхаєте квіти.
Як же легко жити!
Вам позаздрять трутні,
Мовчуни підступні!
Тихі русофіли!
Ви крізь сморід трупний
Нюхаєте квіти.
Як же легко жити!
Вам позаздрять трутні,
Мовчуни підступні!
Тихі русофіли!
2024.05.11
20:58
Прив’яже шибка небо швидко, як осу.
Насниться травам злива, крапель битва.
Вплете верба ромашку хмарки у косу.
Свічки каштанів стихнуть, як молитва.
В бузку сузір’ї пишнім космос щастя спить,
У срібних нотах рос кришталь бурштинний.
У дзеркалі у
Насниться травам злива, крапель битва.
Вплете верба ромашку хмарки у косу.
Свічки каштанів стихнуть, як молитва.
В бузку сузір’ї пишнім космос щастя спить,
У срібних нотах рос кришталь бурштинний.
У дзеркалі у
2024.05.11
13:21
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся
2024.05.11
06:12
Травень шукає притулку,
спокій украли дощі.
Чи від грози є пігулки?
Дай половинку мерщій.
Хочу веселку над містом.
Чуєш, як пахне озон?
З неба краплини намистом
теж гуркотять в унісон.
спокій украли дощі.
Чи від грози є пігулки?
Дай половинку мерщій.
Хочу веселку над містом.
Чуєш, як пахне озон?
З неба краплини намистом
теж гуркотять в унісон.
2024.05.11
05:31
Погаснуть заграви багряні
Та вибухи стихнуть будь-де, -
Ще трохи - і тиша настане,
І спокій на душі спаде.
Лиш треба не втратити віру
І мати упевненість в тім,
Що можна знешкодити звіра
За злочини скоєні ним.
Та вибухи стихнуть будь-де, -
Ще трохи - і тиша настане,
І спокій на душі спаде.
Лиш треба не втратити віру
І мати упевненість в тім,
Що можна знешкодити звіра
За злочини скоєні ним.
2024.05.10
14:43
Звивайте сни у свитки пелюсткові
Як ніч весни в безсонні має вади,
І вадить більше, як слова любові
Бажаючи поцупити в троянди
Її чесноту. Світ у тім захланний,
І кожному із двох дарує вміння:
Комусь барвисту щедрість Тіціана,
А іншим смуток пензля
Як ніч весни в безсонні має вади,
І вадить більше, як слова любові
Бажаючи поцупити в троянди
Її чесноту. Світ у тім захланний,
І кожному із двох дарує вміння:
Комусь барвисту щедрість Тіціана,
А іншим смуток пензля
2024.05.10
12:55
Жебрак несе на горбу крик,
він пронизує тишу мечем страху.
Крик поглинув місто,
розриваючи барабанні перетинки.
Крик поселився в головах людей
і розбив реальність на шматки.
Жебрак несе з собою гнів століть,
який може спалити місто.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...він пронизує тишу мечем страху.
Крик поглинув місто,
розриваючи барабанні перетинки.
Крик поселився в головах людей
і розбив реальність на шматки.
Жебрак несе з собою гнів століть,
який може спалити місто.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.04.15
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Мельников (1951) /
Критика | Аналітика
/
Нобелівська премія
Чи побачимо ми українських літераторів серед лауреатів Нобелівської премії?
Контекст : Про Нобелівську премію в галузі літератури, Майстерень Редакція
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чи побачимо ми українських літераторів серед лауреатів Нобелівської премії?
Це запитання залишатиметься на невизначений час риторичним, якщо ніхто в Україні не поставить перед собою цю амбітну мету. Йдеться не про письменників – поетів і прозаїків. Творчі люди, як правило, не мають організаційних та матеріальних можливостей „виводити” свої твори на „навколоземну орбіту”.
Але проблема відсутності українських імен серед нобелівських лауреатів таки сформульована на сторінках „Поетичних майстерень”, а це вже є першим кроком до її вирішення.
Тому, по-перше, щиро дякую Майстерень Редакції за оперативну відповідь на мій коментар порушеної проблеми щодо браку українських авторів серед лауреатів найпрестижнішої у світі Нобелівської премії.
По-друге, щоб не дублювати попередні думки процитую відповідних авторів:
1. Нобелівська премія в галузі літератури - „Найсерйозніша літературна нагорода. Як правило, її лауреатами є "академічні" письменники, часто відомі лише у наукових колах. Багато видатних письменників (Джойс, Борхес, Кортасар, Фаулз) її не отримали через свою оригінальність. Також кілька разів премія вручалась із не літературних міркувань - Черчіллю, Солженіцину та ін., чиї твори не мають очевидного художнього спрямування. Та, у випадку Солженіцина, напевно є трохи іншим проявом геніальності. Та хто це достеменно знає.” – Майстерень Редакція, 29.02.2008.
2. „Публікуємо повний список лауреатів Нобелівської премії у галузі літератури. Переконаний, що тут явно не вистачає і українців.” - Майстерень Редакція, 29.02.2008.
3. Мій коментар до порушеної проблеми відсутності українців серед нобелівських лауреатів: „Дійсно, актуальне зауваження щодо браку українських авторів серед лауреатів Нобелівської премії. Та хіба твори (проза) Марії Матіос не є достойними цієї міжнародної премії? Йдеться не про „Солодку Дарусю”. Марія Василівна має більш глибинні і не кон’юнктурні „речі”, здатні здивувати світ та Нобелівський комітет. Але звідки дізнаються про українських авторів та їх твори члени Нобелівського комітету? Українською мовою вони не володіють. Спілка письменників України цьому теж не сприятиме. Пересічна жаба... Урядові та президентські структури, користуючись нагодою, займаються політичним „бізнесом”, а престиж держави без особистої вигоди чиновників для них це утопічна „дурня”. А чому б не Редакції Майстерень розпочати „просування” українських імен на літературну „Говерлу” світу? Серед редакторів є і знавці англійської мови, які проживають в англомовних країнах. Спочатку талановитий переклад. Потім поширення української книги у світі. Нарешті – подання до Нобелівського комітету. До роботи, шановні пані та панове!” – Володимир Мельников, 23.05.2009.
4. Відповідь Майстерень Редакції на попередній коментар:” Дякую, пане Володимире, - це ви таке надзавдання поставили, що на декілька поколінь вистачить роботи!
Особисто я вважаю, що Нобелівська не зовсім той еталон, який нас здатен виміряти, чи задати нам вірний напрямок. Але суттєвим є те, що кращі наші автори повинні бути колись перекладеними. І вони будуть публікуватись багатьма мовами світу, якщо писатимуть щось таке важливе для всіх, так? А чи є щось таке важливе для всіх, ще невідоме загалу? Не знаю.
Жаль, що хорошу поезію не перекласти без втрат, але надзвичайно хорошу - думаю, що можна. Єдина проблема - перекладачі. Тобто ті, хто перекладатиме з нерідної на рідну.
Тобто, передусім, повинен зявитися масовий читач української книжки. Якого наразі ще не має.
Причини об'єктивні. Одна з найголовніших - автори наші (після краху СРСР) іще на стадії дорослішання, зростання. Читач, як на мене, далеко перегнав автора (цьому значно важче швидко розвиватися). Хороша книжка, як на мене, повинна відкривати читачеві світ наново, а таких авторів у нас чи багато? Я не кажу про юних, які взагалі тільки-но взялися за осягання світу, і мислять "по-приколу" і в рамках "очі-ночі", кажу про дорослого читача, і відповідно - про ХОРОШУ книжку.” – Майстерень Редакція, 23.05.2009.
По-третє, не полемізуючи щодо наявності в сучасній українській літературі „щось... важливого для всіх, ще невідомого загалу”, хочу закликати редакторів та інших авторів, які водночас є і „читачами”, зробите усе, що від нас залежить, для того, щоб випадково не пропустити існуючий чи майбутній літературний „діамант” українського автора. Наприклад, запровадити для цього розділ на „Поетичних майстернях” з назвою „Українська книга, яка є достойною для номінації міжнародними преміями. Думка читача” . Було б ідеально анотації пропозицій та аргументів перекладати на англійську мову. З цього розділу потенційні видавці і перекладачі дізнаватимуться про ХОРОШІ книги, які слід перекладати і поширювати в інших країнах.
Але проблема відсутності українських імен серед нобелівських лауреатів таки сформульована на сторінках „Поетичних майстерень”, а це вже є першим кроком до її вирішення.
Тому, по-перше, щиро дякую Майстерень Редакції за оперативну відповідь на мій коментар порушеної проблеми щодо браку українських авторів серед лауреатів найпрестижнішої у світі Нобелівської премії.
По-друге, щоб не дублювати попередні думки процитую відповідних авторів:
1. Нобелівська премія в галузі літератури - „Найсерйозніша літературна нагорода. Як правило, її лауреатами є "академічні" письменники, часто відомі лише у наукових колах. Багато видатних письменників (Джойс, Борхес, Кортасар, Фаулз) її не отримали через свою оригінальність. Також кілька разів премія вручалась із не літературних міркувань - Черчіллю, Солженіцину та ін., чиї твори не мають очевидного художнього спрямування. Та, у випадку Солженіцина, напевно є трохи іншим проявом геніальності. Та хто це достеменно знає.” – Майстерень Редакція, 29.02.2008.
2. „Публікуємо повний список лауреатів Нобелівської премії у галузі літератури. Переконаний, що тут явно не вистачає і українців.” - Майстерень Редакція, 29.02.2008.
3. Мій коментар до порушеної проблеми відсутності українців серед нобелівських лауреатів: „Дійсно, актуальне зауваження щодо браку українських авторів серед лауреатів Нобелівської премії. Та хіба твори (проза) Марії Матіос не є достойними цієї міжнародної премії? Йдеться не про „Солодку Дарусю”. Марія Василівна має більш глибинні і не кон’юнктурні „речі”, здатні здивувати світ та Нобелівський комітет. Але звідки дізнаються про українських авторів та їх твори члени Нобелівського комітету? Українською мовою вони не володіють. Спілка письменників України цьому теж не сприятиме. Пересічна жаба... Урядові та президентські структури, користуючись нагодою, займаються політичним „бізнесом”, а престиж держави без особистої вигоди чиновників для них це утопічна „дурня”. А чому б не Редакції Майстерень розпочати „просування” українських імен на літературну „Говерлу” світу? Серед редакторів є і знавці англійської мови, які проживають в англомовних країнах. Спочатку талановитий переклад. Потім поширення української книги у світі. Нарешті – подання до Нобелівського комітету. До роботи, шановні пані та панове!” – Володимир Мельников, 23.05.2009.
4. Відповідь Майстерень Редакції на попередній коментар:” Дякую, пане Володимире, - це ви таке надзавдання поставили, що на декілька поколінь вистачить роботи!
Особисто я вважаю, що Нобелівська не зовсім той еталон, який нас здатен виміряти, чи задати нам вірний напрямок. Але суттєвим є те, що кращі наші автори повинні бути колись перекладеними. І вони будуть публікуватись багатьма мовами світу, якщо писатимуть щось таке важливе для всіх, так? А чи є щось таке важливе для всіх, ще невідоме загалу? Не знаю.
Жаль, що хорошу поезію не перекласти без втрат, але надзвичайно хорошу - думаю, що можна. Єдина проблема - перекладачі. Тобто ті, хто перекладатиме з нерідної на рідну.
Тобто, передусім, повинен зявитися масовий читач української книжки. Якого наразі ще не має.
Причини об'єктивні. Одна з найголовніших - автори наші (після краху СРСР) іще на стадії дорослішання, зростання. Читач, як на мене, далеко перегнав автора (цьому значно важче швидко розвиватися). Хороша книжка, як на мене, повинна відкривати читачеві світ наново, а таких авторів у нас чи багато? Я не кажу про юних, які взагалі тільки-но взялися за осягання світу, і мислять "по-приколу" і в рамках "очі-ночі", кажу про дорослого читача, і відповідно - про ХОРОШУ книжку.” – Майстерень Редакція, 23.05.2009.
По-третє, не полемізуючи щодо наявності в сучасній українській літературі „щось... важливого для всіх, ще невідомого загалу”, хочу закликати редакторів та інших авторів, які водночас є і „читачами”, зробите усе, що від нас залежить, для того, щоб випадково не пропустити існуючий чи майбутній літературний „діамант” українського автора. Наприклад, запровадити для цього розділ на „Поетичних майстернях” з назвою „Українська книга, яка є достойною для номінації міжнародними преміями. Думка читача” . Було б ідеально анотації пропозицій та аргументів перекладати на англійську мову. З цього розділу потенційні видавці і перекладачі дізнаватимуться про ХОРОШІ книги, які слід перекладати і поширювати в інших країнах.
Контекст : Про Нобелівську премію в галузі літератури, Майстерень Редакція
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію