ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.05.23 18:39
Бойова дівка
Сидять діди на лавочці під крислатим дубом.
Саме весна у розпалі, кругом сади квітнуть.
Аромати з того цвіту! Так дихати любо.
Та і сонечко із неба так приємно світить.
Сидять діди та радіють, згадують про роки,
Коли були молодії, мали стать і силу.

Микола Соболь
2024.05.23 12:32
Гундарєв лохмайстер слова
Людина яка пише про високі рими і ставить себе у приклад. Ось його робота з "надскладними" римами і красою слова: Блок СО-СУ-КУР - свято культур, група поетів, кузня сонетів, вир транспорантів, подзвін курантів, рими-ракети, строфи-букети, в гр

Козак Дума
2024.05.23 11:05
А гірше не буде?
Коли високий, симпатичний чоловік середнього віку увійшов до сірої, напівтемної кімнати, вона лежала цілком знеможена і бліда, як навколишні стіни. Руки складені на грудях, ніби у покійника. На її майже прозорому обличчі практично не було ознак життя. Зат

Юрій Гундарєв
2024.05.23 11:03
Месія - 21
Мені приємно, що прем‘єра моєї драми «Тріо поетичів» отримала такий резонанс. На жаль, дехто сприймає все буквально, приміряючи на себе, хоча це - не документальний твір і не стенограма. Це - роздуми над тими питаннями, що, судячи з кількості прочитань,

Ярослав Чорногуз
2024.05.23 09:35
Народився, щоб умерти.., але воскреснути (роздуми над книгою Ігоря Павлюка
Я лежу, я камінь спотикання... І болить мені оця епоха, Що спіткнулась об судьбу мою. с. 22. Як глобально неординарно сказано. Ця мерзенна епоха швондерів і мізерних душею чи взагалі бездушних грошолюбів спотикнулася об долю Ігоря Павлюка, яка

Микола Соболь
2024.05.23 09:07
Поетичний тхір
Скунс роботу знає на ура,
смрад стоїть, аж виїдає очі,
страхопуду це дикунство гра –
завше тхір до збочення охочий.
Поетичний дивиться бомонд,
як Пегасик тіпається в муках,
от скажена кляча, кинь цей понт,
це ж душок поета, твого друга.

Артур Курдіновський
2024.05.23 05:50
Війна та зірки
Зірки не знають про війну.
А, може, знають та мовчать.
І загадкове мерехтіння
Зустріне літо і весну.
Крізь зими, крізь дощі осінні
Я вкотре відлік розпочну
І, простягнувши руки вгору,
Кричу: "Почуйте про війну!

Віктор Кучерук
2024.05.23 05:08
* * *
Скрипнуть двері, дзенькне шибка,
Чи раптово гавкне пес, -
Я виходжу з хати швидко,
Хоч уже не жду чудес.
Все сумую за тобою
Та печаль, як брагу, п'ю,
Бо ніяк не заспокою
Душу страдницьку свою.

Ілахім Поет
2024.05.23 01:31
Eкзамен
Що ж, дівчинко… Твій головний екзамен.
Бо це – найделікатніша з наук.
Яка вивчає, далебі, те саме
У порівнянні з чим все інше - звук
Пустий і беззмістовний… То й природа
Твоя наполягала – ну ж бо, вчись!
Є речі – від часу та від народу
Залежать ма

Юрко Бужанин
2024.05.22 19:19
***
Я вибравсь із тенетів "вебу",
Бо пробива мене на вірш.
Чи написать його для тебе? -
Так ти мене за нього з'їш.

Чи написати про кохання? -
Так Муз поб'ється із десяток.
Я не знаходжу це гуманним.

Володимир Каразуб
2024.05.22 18:37
Хвиля
Неосяжна повнота очей твоїх, серця, жестів твоєї душі
Що й на кутику вуст підносилась лиха погорда
Дратівливої жінки, яка цитькала олівцю
Мого погляду,
Що описував зустріч немов би складав молитву.
Сумно, сумно, як сумно
Дивилися інші на постаті

Іван Низовий
2024.05.22 12:38
Примара інтервенції
Нас нічого біда не навчила…
Все співаємо «Ще не вмерла…»,
А в тумані чорніє нова вже могила –
Рукотворна Говерла.

Грабарі вже лаштують лопати,
А багнети – давно готові
Українські серця протинати, щоб взнати

Світлана Пирогова
2024.05.22 11:35
Лечу до тебе
Лечу до тебе з літнім вітерцем
Над бірюзовими очима моря.
Топазне сонце загляда в лице,
Давно-давно я з ним в таємній змові.

Щодня тебе ласкає вітражем,
Адже ти відчуваєш світле диво.
Тепло його маніжки береже,

Іван Потьомкін
2024.05.22 11:30
***
Немов ті гулі-пагорби,
Що навесні кульбабами і маками
Освітлюють нам лиця,-
Такими всі ви бачитесь мені,
Вагітні різномовні молодиці.
Нехай чоловіки гримкочуть день при дні,
Лякають війнами в словесному двобої,
Інші громи вчуваються мені:

Юрій Гундарєв
2024.05.22 09:07
Тріо поетичів
БАНАЛЬНА ДРАМА ДІЙОВІ ОСОБИ: ЛИЦЕДІЙ - актор і поет, моложавий, симпатичний, такий тип зазвичай подобається жінкам за 50. СЕНСЕЙ - поет, спортивної статури, вже не першої свіжості, володар чорного поясу, отриманого на районних міжнародних змаганнях

Віктор Кучерук
2024.05.22 06:37
* * *
Зручно влаштувавшись за столом на кухні,
Перед тим, як далі бесіду вести,
Наповняю пивом череп’яні кухлі,
Бо міцніш напою не бажаєш ти.
Я також не хочу вводити в оману
Ні тебе, мій друже, ні себе в цю мить, –
І від склянки пива теж буваю п’я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Данте
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-04 20:22:02
Переглядів сторінки твору 7597
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.140 / 6  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.121 / 6  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 20:24:46 ]
Тих, хто хоче поспілкуватись, запрошую на мій сайт: http://romanchuk.org.ua/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 20:30:38 ]
Сильно...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:48:54 ]
Дякую, Вітре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 20:48:56 ]
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 20:52:37 ]
Хоче сайт коментар, щоби файний бал поставити...
Остання строфа сама собі коментар:

"Жива обида, нерасколота
в небесной силе.
Как страшно это - жить над городом,
где вас убили".

Вітаю, Лесю, із сайтом.
Тепер Ти ще знаменитішою будеш!.. :)
Не забудеш мене?..
Бо в мене сайту нема... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:45:08 ]
Ігорчику, милий, ти сам собі пам'ятник, куди там Данте.
Сонечко, не кепкуй... Сайт мені подарував один з індійських студентів, тому там чимало помилок у мові. Я тільки вчуся ним бавитися, то не дуже зважай.
Не загніваєшся, як я відкрию в рубриці "Мої друзі" твою сторінку? То для мене буде велика честь, направду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 20:55:34 ]
Я, мабуть, свої 5,5 забираю...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:03:44 ]
Звонко и монументально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:48:31 ]
Так про пам'ятник, тому й монументально!
До речі, пам'ятник Данте біля Санта Марія Дель Фльоре у Флоренції місцеві називають "Данте, що стрибає через калюжу", так він виглядає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 15:49:17 ]
Жаль, що я пропустила цей пам"ятник під час свого минулорічного візиту... Тепер би зримо уявила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:10:13 ]
Дорога Лесю, ви, як ніхто, поєднуєте братні народи, ваша жива душа поєднує.
Вагома і ваша спроба російською, я би щиро вклонився, якби, наприклад, той же, класний наш знайомий, Віктор Єрофєєв, написав українською.
Які можуть бути зауваження, цілую ручку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:51:32 ]
Намагаюся довести братнім народам, що не згірш за них володіємо їхнім скарбом, ще й повчити можемо. Але все простіше - вірш Лариси Морозової - російською, тому й відповідь хоч і зовсім не стосується вірша, тією ж мовою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 21:41:08 ]
Лесю, дуже сильний вірш.
Кожен Ваш вірш несе в собі глибокі думки та
сильну енергетику. Торкається самих потаємних глибин людської душі. Дякую, що Ви в нас є!
Не перестаю захоплюватися Вашою творчістю.
З повагою та ніжністю,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 21:53:03 ]
Рада зустріти Вас іще й тут, Тетяно.
Розумію - перебільшення - від душі, але приємно, що казати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 09:11:14 ]
"Я тільки вчуся ним бавитися, то не дуже зважай"...
Файно сказано. :)
Але я Тобі, Лесю, довіряю повністю.
Отож, відкривай, якщо й братня Індія не проти. :)
Сайт у Тебе, бачу, симпатичний+інтерв*ю мені дуже сподобалось. :)

Правда, не знаю, чи буду активним дуже, бо Інтернет, відчуваю, щось мені загалом набрид:
"Я хочу в степ. Я хочу в непоміченість. По саму душу в спокій і полин"...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 13:24:35 ]
Не трагедія. Коли вбиває місто, люди не знають, що творять. А коли вбиває одна людина...
А без того убивства чи Данте був би?
Данте не самий страждущий образ напевно? Так, ні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-08 11:36:52 ]
Олександре, насправді Данте помер выд малярі\ через багато років після вигнання з рідного міста. Флоренція не вбила - вона просто вигнала Данте із садів Медіцейських. Але біль супроводжував Аліг'єрі все життя. А після смерті поховали в Пантеоні, пам'ятничок поставили - все честь честю. Питання в іншому - а була б Флоренція без своїх великих синів - Мікеланджело, Леонардо, Данте?