ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.15 15:44
* 80 *
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

Сергій Губерначук
2026.05.15 13:04
Відьма
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.

Телепортуєшся вкотре

Борис Костиря
2026.05.15 11:39
Переворот
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.

Будинки зносять в асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,

Артур Курдіновський
2026.05.15 11:00
Записки дяді Жори. Записка 7. "Мій жебрацький денник"
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".

Юрій Гундарів
2026.05.15 10:29
Прямий етер
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища: «Так, без кохання він не вмер, хоча з коханням помирав… Виходить знов в прямий етер, де кожен вірш - це гра…» - здійняли справжній гвалт! Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да

Тетяна Левицька
2026.05.15 09:35
Колись ти був
Колись ти був красивий, синьоокий,
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси

Ірина Вовк
2026.05.15 09:28
А ВОДА ПО КАМЕНЮ (продовження 3)
ІНГІГЕРДА: РУНА КОХАННЯ І ЗАЛІЗА На берегах Меларена, де сосни впиваються корінням у граніт, зростала Інгігерда – донька суворого Олафа. Її серце вже знало смак першої втрати, коли обіцяний вінець норвезького короля Олафа Святого розбився об волю бать

Вячеслав Руденко
2026.05.15 09:22
Карфаген
Снопи вже зв’язані, вже Дао
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..

Віктор Кучерук
2026.05.15 07:33
* * *
Щоб не стояти на колінах,
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.

Іван Потьомкін
2026.05.14 19:42
***
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця

Євген Федчук
2026.05.14 19:35
Смерть гетьмана Самійла Кішки 28 лютого 1602 року
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а

Артур Курдіновський
2026.05.14 19:05
Записки дяді Жори. Записка 6. "Воюю"
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?

Артур Курдіновський
2026.05.14 18:56
Записки дяді Жори. Записка 5. "Без змін"
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!

Юрій Гундарів
2026.05.14 18:40
У прямому етері
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер…
(З останніх поетичних надходжень)

Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав

Артур Курдіновський
2026.05.14 15:11
Кажуть...
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.

Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -

Кока Черкаський
2026.05.14 14:22
Четвертий закон
Четвертий закон Менделя
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.

Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Чёрно-бело-3
Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Світлана Луцкова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тетяна Левицька 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-29 00:27:47
Переглядів сторінки твору 10892
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.613 / 5.8  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.572 / 5.75  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.647
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 00:51:15 ]
... Розкинула карти, - а там ЯКА шістка!.. Козирна (чи не я тобі передбачала продовження "черно-бело"?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-29 01:15:22 ]
Гадалки не помиляються :) Це та сама шістка, тільки в ній вже 7 і 8 сидять.Отакі карти Таро :)
Так-так, саме ти. Я це згадую щоразу, як продовжую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 01:07:45 ]
"Лишь белым слогом плачет Бог, перебирая четки вишен", - останнім часом більш сильної емоції в мене не виникало. ООО, Великая Любовь :))
Слухай, "пустой порог" - якось не точно ("пустая комната") Може, "немой"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-29 01:13:20 ]
"Немой - не твой" - ммм, нєа :) "Пустой порог" тут як даремні, пусті сподівання, не підкриплені жодною дією, як бажання/острах почути чиїсь, крім своїх, кроки і т.ін.

А Бог - так, теж інколи плаче :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 01:22:52 ]
Мудрец!.. (уползает по скользкой крыше, - долг зовет. уу! пес сторожевой) :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 03:22:45 ]
смеяться сметь
решил успеть
пока снегами
ходит смерть
и рвется медь..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 04:58:56 ]
любить успеть
забыть не сметь
покуда смерть
играет в медь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-29 17:57:38 ]
У загальному контексті найбільше мене вразили ці слова:
не убежать – в затылок дышит
ноябрь, как пес сторожевой...
* так зразу страх вповзає в серце,
поріг пустий, значить, уже все вирішено, але...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 05:03:24 ]
не лякайся так, Василинко! навіть найлютішого пса можна задобрити ковбаскою :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Матюшко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 18:43:17 ]
Cупер! Но вот этот абзац я читал иначе, не знаю почему:

"Чёрными по чёрным,
клеточки – игра,
не тебе любовница,
не тебе жена,
не тобой расплетена
чёрная коса,
не тобой занежены
ночи до утра."
(У Вас)

А я читал так:
"Чёрными по чёрным,
клеточки – игра,
и не тебе - любовница,
и не тебе - жена,
и не тобой расплетена
черна коса,
заснежены тобою
лишь ночи до утра."

Прошу прощения.. так во мне плыло все. Прекрасное стихотворение! Спасибо!!!!!
Еще раз прошу прощения!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 05:07:12 ]
Павел, так Вы же музыкант, потому и слышите свою музыку, плывёте. И я тоже слышу Вашу в этих Ваших строчках. Больше музыки хорошей и... хорошей! :)
Рада Вам очень-очень :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-11-29 19:38:09 ]
Світлана таки права - в останній строфі найсильніші емоції. У мене до сліз... Поезія давно так на мене не діяла. І "не тобой занежены ночи..."... Ну хто б подумав - "ночи занежены..."? Дякую за таку поезію.
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 05:10:39 ]
Найцікавіше, що ця строфа написалася в останній момент буквально.
Спасибі, Ярино, за Вашу чутливість :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-30 09:10:47 ]
Так, а ночі все-таки заніжені кимось? Вітаю-вітаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 12:35:10 ]
Саню, ти так це "вітаю" кажеш, ніби кинджал гостриш одночасно :)) Ех, гарячі хлопці зібралися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Матюшко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-30 17:57:42 ]
Да, согласен. СПАСИБО! ВЗАИМНО!!!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 19:09:21 ]
Із найвищої вежі ілюзій-бажань-чекань –
Як зі снів кольорових – руками вперед – летіти…
Посміхнешся емайлом: все буде чудово, Ань!
Як погода-здоров»я-робота-натхнення-діти?
І роздягнута мрія на вітрі – немов дитя –
Аж посиніла, глупа…
- Ось шалик. Таке життя.
- Це все осінь…
- Угу, це безсоння – без сонця рік…
І водою стікає любов з-під важких повік….
Тепло вкутаєш шию – Маленька, чого ж це ми?
Все ще буде чу-до-во
…і цю передніч зими
Ще не знаєш – коли і навіщо, чому і де -
Білий ангел
по білому снігу
тобі прийде


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 14:32:33 ]
Все ще буде:
і білий, як світ, туман,
і дороги із вежі,
по яких біжатимеш, доки
тихий ангел,
неначе бинта до ран,
подарує тобі
свій ніжний, як пір"я,
дотик


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-02 15:02:46 ]
Любо, цікавий вірш, достойне продовження попередніх двох частин.
Єдине, на що хочу звернути Вашу увагу, це на збіги приголосних:
«иЗ СЛоновой»;
«белыМ СЛогоМ ПЛачет Бог»;
«успеЛ ВЧера»;
«оТ Топора»;
«мудреЦ! ПРотеСТ НаивныЙ ТВой»;
«скользкоЙ КРыше»;
«пеС СТорожевой»;
«оН СТал»

І «Жена-коса», на, мнд, не дуже вдала рима.

З повагою,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-02 15:17:19 ]
Таню, вся справа в тому, що російська мова (на відміну від української) не розглядає подібні збіги приголосних як порушення милозвучності. Якби Ви добре розумілися на віршуванні російською мовою, Ви б не написали такого зауваження.
Щодо рими, їх там взагалі не мало бути, "игра - утра" варто було би замінити на щось безримове. Там все має триматися на ритмі.

Втім, дякую за увагу.