ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.01.01 14:06
Гетьман Ян Оришевський
На жаль, таке в історії бува.
Про когось книги і романи пишуть,
А іншого згадають словом лише,
Хоч багатьом жаліють і слова.
Згадати Оришевського, хоча б.
Хтось чув про нього? Щось про нього знає?
З істориків хтось в двох словах згадає,
Що в гетьма

М Менянин
2026.01.01 13:49
Мир вам
Де Бог присутній – все просте,
там сяє полум’я густе,
бо Духом сповнене росте,
коли цей шанс Йому дасте.

01.01.2026р. UA

Борис Костиря
2026.01.01 13:36
Гітара
Відшуміла трепетна гітара
Під бузком шаленим і хмільним.
Нині реп заходить в шумні бари,
Як розбійник в пеклі молодім.

Наш романтик зачаївся в сумі
І зачах у навісних димах.
Тільки шльондра грає бугі-вугі

Марія Дем'янюк
2026.01.01 11:59
Одягнула зимонька
Одягнула зимонька
Білу кожушинку,
А на ній вмостилися
Сріблені сніжинки.

І яскріють гудзики -
Золотять крижини.
Комірець із пуху -

Микола Дудар
2026.01.01 11:52
Приблизно так, як варіянт.
За-олів’є-нчив олів’є…
За-вінігретив віні-грет я
І в ролі хитрого круп’є
Погодив витрати з бюджетом…
Шампаньське в список не ввійшло.
Вино червоне зчервоніло
Тому, що зрадило бабло.
Причин до ста… перехотіло.

Тетяна Левицька
2026.01.01 10:40
Повертаючись назад
Вже повертаючись назад
в минулий рік, такий болючий,
згадалось, як у снігопад
долала бескиди і кручі.
Без рятувального весла
назустріч повені пливла
і розбивала босі ноги
об кам'яні життя пороги.

Ігор Терен
2025.12.31 22:34
Новорічні кліпи
А голови у виборців як ріпи,
та розуміння істини нема,
аби не кліпи
розвидняли сліпи,
а мислення критичного ума.

***
А партія лакеїв... погоріла

Іван Потьомкін
2025.12.31 18:40
***
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
Зажу

Іван Потьомкін
2025.12.31 18:35
***
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
За

Володимир Мацуцький
2025.12.31 18:05
Демократія вмирає в темряві
роздум)

Демократія вмирає в темряві,
коли людство живе в брехні,
коли істини втрачені терміни
коли слабне народу гнів.
Ось наразі, як приклад, зі Штатами:
проковтнув той народ брехню,

Артур Сіренко
2025.12.31 16:42
Мідний шеляг для доктора
Ми таки дочекалися –
Сама Вічність прийшла до нас
Прийшла старою жебрачкою
У лахмітті дірявому
(Колись оздобленому)
З ясеневою патерицею.
А ми все виглядаємо
Цього дня похмурого,

Василь Шляхтич
2025.12.31 14:31
Тільки з Богом
Хоч Вчора давно проминуло
хоч Завтра в мріях як дитина спить
сьогодні спершись на дитини кулак
читаю все те що мене болить

А має що боліти мене Нині
віра надія і всесильна любов
в старому році пишуть Україні

Володимир Ляшкевич
2025.12.31 14:08
Загальна теорія єдиного гармонійного поля, доведення теореми
Тут короткий вступ в теорію із зазначенням структур основних частин, відтак ряд початкових пояснень з посиланням на вже опубліковані на наукових сайтах і просто в інтернеті більш докладні документи. - Переглянути монографію англійською мовою на науково

Артур Курдіновський
2025.12.31 11:55
Пахне сіркою
Для грішників - пошана й привілеї,
Для праведників - прірва самоти.
Ви думаєте, пекло - під землею,
А біля казана стоять чорти?

Емігрували назавжди лелеки,
Лишилися тепер самі круки.
Гадаєте, що пекло десь далеко?

Борис Костиря
2025.12.31 11:48
Ваговози
Безконечно гудуть ваговози
За маршрутами дальніх шляхів.
І лунають нечутні погрози
З глибини первозданних віків.

Безконечно гудуть, протестують
Проти фатуму і небуття,
Залишаючи нам одесную

Тетяна Левицька
2025.12.31 10:51
З чистого полотна
Що мене тримає на цім світі?
Обрубала всі кінці, та в воду.
Ще цвяхи залізні не забиті
у труну соснової колоди.

Витягнула біль із серця глею,
залишила пустці вільне місце.
Разом з самотиною своєю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Івченко (1978) / Вірші

 Босоноге.
Образ твору У Європі давно таке не носять -
Крила на спинах у стилі мілітарі.
Осінь моя не підроблено стильна :
Уст горобинових пригублені морси,
Жовті жоржини між стрічок весілля.

Виті коралі по шиї тоненькій,
Виткані блузи з небесної хмарки.
Вата солодка , як вутлість істерик,
В сміх розпливеться по дну філіжанки,
Там де корицею згоюють ранку.

Мерси столичні, обридлі до сказу.
Сказані репліки поміж антрактів.
Осінь в собі тамувала образу,
В ній облітала осикова пластика
Серед останього клацання кастингів.

Вірші-веснянки, і син твій, і сон
Цей повінчальний на мене патент,
Кара кора заповзала на трон:
Синь паморочить, неначе абсент,
Галки у ній – шоколадне драже.

І три квартали розтрушує радощі,
Помах руки на бруківку просріблу.
Мідне волося з червоними лапами
Лапає нерви. Вовчиця-Земфіра
Голос повісила в струнах ефіру.

Жовтнем засипано тужнє вікно ,
Світ мерехтить, дурнувато і босо,
Крутиться в матриці етно-кіно.
Будь мені другом, стань мені гостем,
Поки за айстрами сніг не голосить…
2010р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-13 21:17:38
Переглядів сторінки твору 8590
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.762 / 5.5  (5.164 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.164 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.05.20 18:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасій Гречкосій (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 21:53:53 ]
Це пробуджує відчуття різнобарвної калейдоскопічності модерних вражень.
"Будь мені дрУгом, стань мені гостем,
поки за айстрами сніг не голосить" -
хвилює найбільш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 22:33:44 ]
Дякую за візит, Анатолію. Останні рядки тяжіють до традиційної форми віршування, але читачу видніш....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 00:03:19 ]
Це не те, щоб нетрадиційно - це по-особливому тонко і надзвичайно майстерно розписано. Неначе вишукана Коростеньська порцеляна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 01:23:57 ]
Читала про Коростенську порцеляну... Б"ється.) От, якби Петриківський розпис... Дякую , що завітали, пане Василе. Натхнення і вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 01:18:26 ]
перепрошую - з Анастасієм )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 01:36:40 ]
А я теж перепрошую, Анастасію.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 11:56:41 ]
Вам не варто так близько брати до серця мій вірш і перейматися ним. Він - всього лише спроба експеременту, і не вартує вашого часу. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-14 14:46:29 ]
Цікаве римування, цікавий ритм, цікавий вірш, цікаві коментарі під віршем, особливо діалог двох сильних поетес.) До Вас цікаво заходити, Блакитна Кішко!)

Візьму на озброєння слова Вікторії Осташ.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-14 14:49:28 ]
Ой, перепрошую, я ж знаю ім'я - Юлю, завжди цікаво читати Ваші вірші!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 14:55:08 ]
Ой, завжди тобі рада, Валерочко.))) Але я б цей вірш сильним не назвала .) Розумієш з вірша повинно рватися щось на волю. Може, душа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-14 15:42:55 ]
Мені це дуже приємно чути, Юлю!)
Е ні, не вирветься - заплутається у мереживі слів, як муха у павутинні.)
Цей вірш - як гіпноз-навіювання, після його прочитання вже й не хочеться на волю вириватись.) Так би й приліг тут, як у гамаку в тіні під грушею.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 15:51:21 ]
А й правду, грушка, тут нічогенька, та й гамак. Знаю напевне, що друзів треба тримати близько, а ворогів ще ближче, а ще бути обережною у сказаному, бо не знаєш за яких обставин і коли доведеться зустрітися з людиною. )
Р.S У груші теж врожай буває. Гамак, там тільки глянь, спину не тре, бо він такий.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 22:38:23 ]
Доброго вечора, Юлю! Я теж до Вас завітала. Сподіваюся: Ви не проти? Перечитала вірш і коментарі. Спочатку хотіла висловити своє бачення щодо композиційної довершенності та образно-метафоричної цілісності, значимості й викінченості. Але... Тут і так уже багато чого сказано, є навіть фрагментарні спроби критичного літературного аналізу. Тож висловлю свої враження виключно як ЧИТАЧ. Цікаво. Неординарно. Автор захоплює читача спробою версифікаційного й образного пошуку, неоднозначністю художніх істин-перевтілень, цікавою інтерпретацією банально-буденного й чуттєво-вишуканого. Подобається. Кожен рядок потребує ОСМИСЛЕННЯ, вдумливого пізнання суті... Не можна сказати, що хвилює до глибини душі... Але заінтриговує. Особливо сподобалися останні рядки. По-справжньому НІЖНО...
Читацьке "ЗВЕРНІТЬ УВАГУ" (виключно суб'єктивне) стосується двох "зупинок" на одному рядку.
1. Жовтнем ЗАСИПАНО тужнє ВІКНО. Чомусь не сприймається. Як можна засипати те, що є вертикальним (не паралельним) щодо землі. Якби будинок... А то лише вікно...
2. Тужнє (не зустрічала такого слова)? Якщо в значенні тужливе, має бути тужнЕ.
Дякую за враження!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 14:03:34 ]
) Прошу, Юлю.) Дякую Вам за глибоке проникнення в суть тексту, що не заслуговує такої уваги..
1. Жовтнем засипано, як листя і вітром, всим-всим. Для мене -це органічно.
Тужнє - є у Стуса, і не лише у нього. Приємно бачити в гостях. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 22:23:07 ]
Звичайна цікавість: у яких творах у В.Стуса зустрічається прикметник тужнЄ? Хочу "реабілітуватися" як неуважний читач...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-04 16:21:15 ]
Я не пам"ятаю.Але якщо не зустрічається, то вважайте, що це новоутвір.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 21:56:15 ]
Цікаво. Як і вся творчість.Тільки важко "продиратися" крізь нестандартні словосполучення.
З повагою, Олександр Сушко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-04 16:22:50 ]
Не продирайтеся.:) Сонця Вам!!!Дякую.)