ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.05.21 18:04
Як Данило Галицький Галич втратив
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість

Вячеслав Руденко
2026.05.21 16:00
Кришталеві вокзали пусті
У сьогодні про тишу прошу -
Знак згори мені–чапля північна,
Світ давно у знемозі двобічній,
Двері в пекло відкриті дощу.

Заплети довгі коси весні!
Вже закінчене справжнє минуле,
Деградує лискуче поснуле,

Артур Курдіновський
2026.05.21 13:39
Пісня моєї душі (рондель)
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"

Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -

Сергій Губерначук
2026.05.21 12:48
Замов мені…
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.

На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –

Борис Костиря
2026.05.21 12:45
* * *
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.

Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,

Юрій Гундарів
2026.05.21 09:41
Я - у вишиванці!
Сьогодні - Всесвітній день вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!

По ночах небо геть червоне,

Ірина Вовк
2026.05.21 09:06
А ВОДА ПО КАМЕНЮ (Епітафія)
Тут спочиває Той, хто зводив храми на руїнах власного серця. Князь, що тримав небо над Руссю, поки його власна земля йшла з-під ніг у глибини річкові. Ліворуч від нього – Любава, тиха течія його юності, що втопила в собі його перші сни. Вона – жива

С М
2026.05.20 20:20
Третього тижня у «Челсі» (Jefferson Airplane)
Раптом одчуєш як минає це життя
Порух рук моторніше за усвідомлення
Ті ґенерації моїх непережитих мрій
Що я надіюся зустріти поки рухи не зносив
І жити щоби видіти світання на зорі

Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що відч

Костянтин Ватульов
2026.05.20 17:04
Щастя
Щастя — найневизначеніша і найдорожча річ у світі.
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і

Вячеслав Руденко
2026.05.20 16:36
Ллється світло недіяння
В довгій тиші - відьми,миші,
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …

Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні

Ірина Вовк
2026.05.20 12:04
А ВОДА ПО КАМЕНЮ (продовження 6)
БІЛИЙ САРКОФАГ: НІЧ НА СТРІТЕННЯ ДЛЯ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА На схилі віку, коли вишгородські вітри стали надто холодними, Ярослав сів на березі свого життя, де зустрілися дві стихії: Любов і Мудрість. Перед його внутрішнім зором, мов у мутних водах Дніпра,

Борис Костиря
2026.05.20 11:33
* * *
О першій ночі я не сплю.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.

Тетяна Левицька
2026.05.20 10:42
Депресивний
Розілляла ніч каву розчинну
на долівку вугільних небес.
Ти не бійся, моя серпантинна,
обіцяю, тебе не покину...
Знову лячно? Нехай йому грець!

Та хіба ти не звикла до струсів,
потрясінь і ударів судьби?

Артур Сіренко
2026.05.19 18:03
Пісня меланхолійного старчика Досить
Люди запилених перехресть
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити

Артур Курдіновський
2026.05.19 16:26
Сузір'я щирості (сонет)
Навколо - тепло, а у серці - темно.
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...

Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги

Оксана Алексеєва
2026.05.19 13:41
Жива гора
На перевалі торохкотять закіптюжені авто.
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.

Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Івченко (1978) / Вірші

 Босоноге.
Образ твору У Європі давно таке не носять -
Крила на спинах у стилі мілітарі.
Осінь моя не підроблено стильна :
Уст горобинових пригублені морси,
Жовті жоржини між стрічок весілля.

Виті коралі по шиї тоненькій,
Виткані блузи з небесної хмарки.
Вата солодка , як вутлість істерик,
В сміх розпливеться по дну філіжанки,
Там де корицею згоюють ранку.

Мерси столичні, обридлі до сказу.
Сказані репліки поміж антрактів.
Осінь в собі тамувала образу,
В ній облітала осикова пластика
Серед останього клацання кастингів.

Вірші-веснянки, і син твій, і сон
Цей повінчальний на мене патент,
Кара кора заповзала на трон:
Синь паморочить, неначе абсент,
Галки у ній – шоколадне драже.

І три квартали розтрушує радощі,
Помах руки на бруківку просріблу.
Мідне волося з червоними лапами
Лапає нерви. Вовчиця-Земфіра
Голос повісила в струнах ефіру.

Жовтнем засипано тужнє вікно ,
Світ мерехтить, дурнувато і босо,
Крутиться в матриці етно-кіно.
Будь мені другом, стань мені гостем,
Поки за айстрами сніг не голосить…
2010р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-13 21:17:38
Переглядів сторінки твору 8865
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.762 / 5.5  (5.164 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.164 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.05.20 18:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасій Гречкосій (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 21:53:53 ]
Це пробуджує відчуття різнобарвної калейдоскопічності модерних вражень.
"Будь мені дрУгом, стань мені гостем,
поки за айстрами сніг не голосить" -
хвилює найбільш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 22:33:44 ]
Дякую за візит, Анатолію. Останні рядки тяжіють до традиційної форми віршування, але читачу видніш....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 00:03:19 ]
Це не те, щоб нетрадиційно - це по-особливому тонко і надзвичайно майстерно розписано. Неначе вишукана Коростеньська порцеляна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 01:23:57 ]
Читала про Коростенську порцеляну... Б"ється.) От, якби Петриківський розпис... Дякую , що завітали, пане Василе. Натхнення і вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 01:18:26 ]
перепрошую - з Анастасієм )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 01:36:40 ]
А я теж перепрошую, Анастасію.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 11:56:41 ]
Вам не варто так близько брати до серця мій вірш і перейматися ним. Він - всього лише спроба експеременту, і не вартує вашого часу. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-14 14:46:29 ]
Цікаве римування, цікавий ритм, цікавий вірш, цікаві коментарі під віршем, особливо діалог двох сильних поетес.) До Вас цікаво заходити, Блакитна Кішко!)

Візьму на озброєння слова Вікторії Осташ.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-14 14:49:28 ]
Ой, перепрошую, я ж знаю ім'я - Юлю, завжди цікаво читати Ваші вірші!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 14:55:08 ]
Ой, завжди тобі рада, Валерочко.))) Але я б цей вірш сильним не назвала .) Розумієш з вірша повинно рватися щось на волю. Може, душа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-14 15:42:55 ]
Мені це дуже приємно чути, Юлю!)
Е ні, не вирветься - заплутається у мереживі слів, як муха у павутинні.)
Цей вірш - як гіпноз-навіювання, після його прочитання вже й не хочеться на волю вириватись.) Так би й приліг тут, як у гамаку в тіні під грушею.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 15:51:21 ]
А й правду, грушка, тут нічогенька, та й гамак. Знаю напевне, що друзів треба тримати близько, а ворогів ще ближче, а ще бути обережною у сказаному, бо не знаєш за яких обставин і коли доведеться зустрітися з людиною. )
Р.S У груші теж врожай буває. Гамак, там тільки глянь, спину не тре, бо він такий.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 22:38:23 ]
Доброго вечора, Юлю! Я теж до Вас завітала. Сподіваюся: Ви не проти? Перечитала вірш і коментарі. Спочатку хотіла висловити своє бачення щодо композиційної довершенності та образно-метафоричної цілісності, значимості й викінченості. Але... Тут і так уже багато чого сказано, є навіть фрагментарні спроби критичного літературного аналізу. Тож висловлю свої враження виключно як ЧИТАЧ. Цікаво. Неординарно. Автор захоплює читача спробою версифікаційного й образного пошуку, неоднозначністю художніх істин-перевтілень, цікавою інтерпретацією банально-буденного й чуттєво-вишуканого. Подобається. Кожен рядок потребує ОСМИСЛЕННЯ, вдумливого пізнання суті... Не можна сказати, що хвилює до глибини душі... Але заінтриговує. Особливо сподобалися останні рядки. По-справжньому НІЖНО...
Читацьке "ЗВЕРНІТЬ УВАГУ" (виключно суб'єктивне) стосується двох "зупинок" на одному рядку.
1. Жовтнем ЗАСИПАНО тужнє ВІКНО. Чомусь не сприймається. Як можна засипати те, що є вертикальним (не паралельним) щодо землі. Якби будинок... А то лише вікно...
2. Тужнє (не зустрічала такого слова)? Якщо в значенні тужливе, має бути тужнЕ.
Дякую за враження!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 14:03:34 ]
) Прошу, Юлю.) Дякую Вам за глибоке проникнення в суть тексту, що не заслуговує такої уваги..
1. Жовтнем засипано, як листя і вітром, всим-всим. Для мене -це органічно.
Тужнє - є у Стуса, і не лише у нього. Приємно бачити в гостях. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 22:23:07 ]
Звичайна цікавість: у яких творах у В.Стуса зустрічається прикметник тужнЄ? Хочу "реабілітуватися" як неуважний читач...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-04 16:21:15 ]
Я не пам"ятаю.Але якщо не зустрічається, то вважайте, що це новоутвір.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 21:56:15 ]
Цікаво. Як і вся творчість.Тільки важко "продиратися" крізь нестандартні словосполучення.
З повагою, Олександр Сушко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-04 16:22:50 ]
Не продирайтеся.:) Сонця Вам!!!Дякую.)