ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.06 21:55
Я вмикаю інтонацію
Зачаровано-піднесену.
А душа - в реанімації
Білим кольором закреслена.

Ані ноти суму в голосі,
Кожний звук - залізна палиця.
А душа тихенько молиться

Борис Костиря
2026.07.06 14:02
Така застиглість і драглистість.
Ми грузнемо у цих лісах,
Там, де промчався юний лицар
У лабіринтах, наче птах.
Попереду важка гонитва,
Нудна, протяжна суєта.
Попереду запекла битва,
Аж квітне стогін у вустах.

Іван Потьомкін
2026.07.06 13:16
Як же її звали, діву Бондарівну?
Ту, що честь тримала цілої Вкраїни.
Ту, що, мов царівна, у колі дівочім
Можновладцю кинула в безсоромні очі:
“Ой не згоден пан Каньовський мене цілувати,
Тільки згоден пан Каньовський мене розбувати!
Ой волю ж я,пан

Вячеслав Руденко
2026.07.06 10:20
Рятує слово доки ллється-
Вбиває розум доки ллє,
Та то не правда–лиш здається!
А Всесвіт пнеться у своє!

Шовковий ворс пливи над градом,
Серед ампірного рев’ю,
Камінний отвір будь кошлатим,

хома дідим
2026.07.06 10:02
гаразд
усе
простіш мабуть
питво та їжа
писанина
а потім час іще у путь
де нас дива чекають
вірно

Вячеслав Руденко
2026.07.05 19:57
Фантик зворотнього,згорнутий примхою часу,
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.

Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не

Євген Федчук
2026.07.05 14:41
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А

Роксолана Вірлан
2026.07.05 14:39
Якщо би акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягла довгота земного сплаву,
доріг - зміїсті кубла та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад, іконн

Володимир Ляшкевич
2026.07.05 13:59
Вступ Творчість належить до дуже звичних, і в той самий час - до найскладніших проявів людського єства. Незважаючи на значний розвиток естетики, психології творчості, герменевтики, феноменології та когнітивних наук, відкритим залишається питання про фу

Борис Костиря
2026.07.05 13:09
Тут нікуди піти, лише на стадіон,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.

Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри

хома дідим
2026.07.05 10:22
королівські лучники
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях

Ірина Вовк
2026.07.05 06:00
ЕПІЛОГ: СРІБНА ЗОРЯ НАД ГАЛЛІЄЮ Останні роки Анни були схожі на тихий золотий вечір після буремного дня. Вона більше не втручалася у дрібні придворні інтриги. Її срібна голова була зайнята іншим – вона будувала монастирі, замовляла книги в далеких зем

С М
2026.07.04 21:21
люцифер сем кіт сіаму
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг

сутність цього кота не пояснити

дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Івченко (1978) / Вірші

 Босоноге.
Образ твору У Європі давно таке не носять -
Крила на спинах у стилі мілітарі.
Осінь моя не підроблено стильна :
Уст горобинових пригублені морси,
Жовті жоржини між стрічок весілля.

Виті коралі по шиї тоненькій,
Виткані блузи з небесної хмарки.
Вата солодка , як вутлість істерик,
В сміх розпливеться по дну філіжанки,
Там де корицею згоюють ранку.

Мерси столичні, обридлі до сказу.
Сказані репліки поміж антрактів.
Осінь в собі тамувала образу,
В ній облітала осикова пластика
Серед останього клацання кастингів.

Вірші-веснянки, і син твій, і сон
Цей повінчальний на мене патент,
Кара кора заповзала на трон:
Синь паморочить, неначе абсент,
Галки у ній – шоколадне драже.

І три квартали розтрушує радощі,
Помах руки на бруківку просріблу.
Мідне волося з червоними лапами
Лапає нерви. Вовчиця-Земфіра
Голос повісила в струнах ефіру.

Жовтнем засипано тужнє вікно ,
Світ мерехтить, дурнувато і босо,
Крутиться в матриці етно-кіно.
Будь мені другом, стань мені гостем,
Поки за айстрами сніг не голосить…
2010р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-13 21:17:38
Переглядів сторінки твору 8965
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.762 / 5.5  (5.164 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.164 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.05.20 18:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасій Гречкосій (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 21:53:53 ]
Це пробуджує відчуття різнобарвної калейдоскопічності модерних вражень.
"Будь мені дрУгом, стань мені гостем,
поки за айстрами сніг не голосить" -
хвилює найбільш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 22:33:44 ]
Дякую за візит, Анатолію. Останні рядки тяжіють до традиційної форми віршування, але читачу видніш....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 00:03:19 ]
Це не те, щоб нетрадиційно - це по-особливому тонко і надзвичайно майстерно розписано. Неначе вишукана Коростеньська порцеляна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 01:23:57 ]
Читала про Коростенську порцеляну... Б"ється.) От, якби Петриківський розпис... Дякую , що завітали, пане Василе. Натхнення і вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 01:18:26 ]
перепрошую - з Анастасієм )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 01:36:40 ]
А я теж перепрошую, Анастасію.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 11:56:41 ]
Вам не варто так близько брати до серця мій вірш і перейматися ним. Він - всього лише спроба експеременту, і не вартує вашого часу. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-14 14:46:29 ]
Цікаве римування, цікавий ритм, цікавий вірш, цікаві коментарі під віршем, особливо діалог двох сильних поетес.) До Вас цікаво заходити, Блакитна Кішко!)

Візьму на озброєння слова Вікторії Осташ.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-14 14:49:28 ]
Ой, перепрошую, я ж знаю ім'я - Юлю, завжди цікаво читати Ваші вірші!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 14:55:08 ]
Ой, завжди тобі рада, Валерочко.))) Але я б цей вірш сильним не назвала .) Розумієш з вірша повинно рватися щось на волю. Може, душа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-14 15:42:55 ]
Мені це дуже приємно чути, Юлю!)
Е ні, не вирветься - заплутається у мереживі слів, як муха у павутинні.)
Цей вірш - як гіпноз-навіювання, після його прочитання вже й не хочеться на волю вириватись.) Так би й приліг тут, як у гамаку в тіні під грушею.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 15:51:21 ]
А й правду, грушка, тут нічогенька, та й гамак. Знаю напевне, що друзів треба тримати близько, а ворогів ще ближче, а ще бути обережною у сказаному, бо не знаєш за яких обставин і коли доведеться зустрітися з людиною. )
Р.S У груші теж врожай буває. Гамак, там тільки глянь, спину не тре, бо він такий.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 22:38:23 ]
Доброго вечора, Юлю! Я теж до Вас завітала. Сподіваюся: Ви не проти? Перечитала вірш і коментарі. Спочатку хотіла висловити своє бачення щодо композиційної довершенності та образно-метафоричної цілісності, значимості й викінченості. Але... Тут і так уже багато чого сказано, є навіть фрагментарні спроби критичного літературного аналізу. Тож висловлю свої враження виключно як ЧИТАЧ. Цікаво. Неординарно. Автор захоплює читача спробою версифікаційного й образного пошуку, неоднозначністю художніх істин-перевтілень, цікавою інтерпретацією банально-буденного й чуттєво-вишуканого. Подобається. Кожен рядок потребує ОСМИСЛЕННЯ, вдумливого пізнання суті... Не можна сказати, що хвилює до глибини душі... Але заінтриговує. Особливо сподобалися останні рядки. По-справжньому НІЖНО...
Читацьке "ЗВЕРНІТЬ УВАГУ" (виключно суб'єктивне) стосується двох "зупинок" на одному рядку.
1. Жовтнем ЗАСИПАНО тужнє ВІКНО. Чомусь не сприймається. Як можна засипати те, що є вертикальним (не паралельним) щодо землі. Якби будинок... А то лише вікно...
2. Тужнє (не зустрічала такого слова)? Якщо в значенні тужливе, має бути тужнЕ.
Дякую за враження!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 14:03:34 ]
) Прошу, Юлю.) Дякую Вам за глибоке проникнення в суть тексту, що не заслуговує такої уваги..
1. Жовтнем засипано, як листя і вітром, всим-всим. Для мене -це органічно.
Тужнє - є у Стуса, і не лише у нього. Приємно бачити в гостях. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 22:23:07 ]
Звичайна цікавість: у яких творах у В.Стуса зустрічається прикметник тужнЄ? Хочу "реабілітуватися" як неуважний читач...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-04 16:21:15 ]
Я не пам"ятаю.Але якщо не зустрічається, то вважайте, що це новоутвір.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 21:56:15 ]
Цікаво. Як і вся творчість.Тільки важко "продиратися" крізь нестандартні словосполучення.
З повагою, Олександр Сушко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-04 16:22:50 ]
Не продирайтеся.:) Сонця Вам!!!Дякую.)