ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Хоку сумної сливи
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Стукіт підков
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки,
І які ознаки у ходи,
Про поспішно кинуті осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
* * *
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
Вулиця братів Шевчуків
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
* * *
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Мелодія весни (рондель)
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Бедж (Cream)
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Радість
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
* 31 *
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігрант
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Свої ж
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
Після пробудження
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Епоха куряви
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,

Сергій Губерначук
2026.03.31 21:40
Алконавт
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.

Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –

Ігор Терен
2026.03.31 19:24
На тому березі
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.

І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,

хома дідим
2026.03.31 16:16
* 29 *
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Константин Ватулев
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Івченко (1978) / Вірші

 Босоноге.
Образ твору У Європі давно таке не носять -
Крила на спинах у стилі мілітарі.
Осінь моя не підроблено стильна :
Уст горобинових пригублені морси,
Жовті жоржини між стрічок весілля.

Виті коралі по шиї тоненькій,
Виткані блузи з небесної хмарки.
Вата солодка , як вутлість істерик,
В сміх розпливеться по дну філіжанки,
Там де корицею згоюють ранку.

Мерси столичні, обридлі до сказу.
Сказані репліки поміж антрактів.
Осінь в собі тамувала образу,
В ній облітала осикова пластика
Серед останього клацання кастингів.

Вірші-веснянки, і син твій, і сон
Цей повінчальний на мене патент,
Кара кора заповзала на трон:
Синь паморочить, неначе абсент,
Галки у ній – шоколадне драже.

І три квартали розтрушує радощі,
Помах руки на бруківку просріблу.
Мідне волося з червоними лапами
Лапає нерви. Вовчиця-Земфіра
Голос повісила в струнах ефіру.

Жовтнем засипано тужнє вікно ,
Світ мерехтить, дурнувато і босо,
Крутиться в матриці етно-кіно.
Будь мені другом, стань мені гостем,
Поки за айстрами сніг не голосить…
2010р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-13 21:17:38
Переглядів сторінки твору 8719
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.762 / 5.5  (5.164 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.164 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.05.20 18:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасій Гречкосій (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 21:53:53 ]
Це пробуджує відчуття різнобарвної калейдоскопічності модерних вражень.
"Будь мені дрУгом, стань мені гостем,
поки за айстрами сніг не голосить" -
хвилює найбільш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 22:33:44 ]
Дякую за візит, Анатолію. Останні рядки тяжіють до традиційної форми віршування, але читачу видніш....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 00:03:19 ]
Це не те, щоб нетрадиційно - це по-особливому тонко і надзвичайно майстерно розписано. Неначе вишукана Коростеньська порцеляна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 01:23:57 ]
Читала про Коростенську порцеляну... Б"ється.) От, якби Петриківський розпис... Дякую , що завітали, пане Василе. Натхнення і вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 01:18:26 ]
перепрошую - з Анастасієм )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 01:36:40 ]
А я теж перепрошую, Анастасію.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 11:56:41 ]
Вам не варто так близько брати до серця мій вірш і перейматися ним. Він - всього лише спроба експеременту, і не вартує вашого часу. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-14 14:46:29 ]
Цікаве римування, цікавий ритм, цікавий вірш, цікаві коментарі під віршем, особливо діалог двох сильних поетес.) До Вас цікаво заходити, Блакитна Кішко!)

Візьму на озброєння слова Вікторії Осташ.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-14 14:49:28 ]
Ой, перепрошую, я ж знаю ім'я - Юлю, завжди цікаво читати Ваші вірші!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 14:55:08 ]
Ой, завжди тобі рада, Валерочко.))) Але я б цей вірш сильним не назвала .) Розумієш з вірша повинно рватися щось на волю. Може, душа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-14 15:42:55 ]
Мені це дуже приємно чути, Юлю!)
Е ні, не вирветься - заплутається у мереживі слів, як муха у павутинні.)
Цей вірш - як гіпноз-навіювання, після його прочитання вже й не хочеться на волю вириватись.) Так би й приліг тут, як у гамаку в тіні під грушею.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 15:51:21 ]
А й правду, грушка, тут нічогенька, та й гамак. Знаю напевне, що друзів треба тримати близько, а ворогів ще ближче, а ще бути обережною у сказаному, бо не знаєш за яких обставин і коли доведеться зустрітися з людиною. )
Р.S У груші теж врожай буває. Гамак, там тільки глянь, спину не тре, бо він такий.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 22:38:23 ]
Доброго вечора, Юлю! Я теж до Вас завітала. Сподіваюся: Ви не проти? Перечитала вірш і коментарі. Спочатку хотіла висловити своє бачення щодо композиційної довершенності та образно-метафоричної цілісності, значимості й викінченості. Але... Тут і так уже багато чого сказано, є навіть фрагментарні спроби критичного літературного аналізу. Тож висловлю свої враження виключно як ЧИТАЧ. Цікаво. Неординарно. Автор захоплює читача спробою версифікаційного й образного пошуку, неоднозначністю художніх істин-перевтілень, цікавою інтерпретацією банально-буденного й чуттєво-вишуканого. Подобається. Кожен рядок потребує ОСМИСЛЕННЯ, вдумливого пізнання суті... Не можна сказати, що хвилює до глибини душі... Але заінтриговує. Особливо сподобалися останні рядки. По-справжньому НІЖНО...
Читацьке "ЗВЕРНІТЬ УВАГУ" (виключно суб'єктивне) стосується двох "зупинок" на одному рядку.
1. Жовтнем ЗАСИПАНО тужнє ВІКНО. Чомусь не сприймається. Як можна засипати те, що є вертикальним (не паралельним) щодо землі. Якби будинок... А то лише вікно...
2. Тужнє (не зустрічала такого слова)? Якщо в значенні тужливе, має бути тужнЕ.
Дякую за враження!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 14:03:34 ]
) Прошу, Юлю.) Дякую Вам за глибоке проникнення в суть тексту, що не заслуговує такої уваги..
1. Жовтнем засипано, як листя і вітром, всим-всим. Для мене -це органічно.
Тужнє - є у Стуса, і не лише у нього. Приємно бачити в гостях. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 22:23:07 ]
Звичайна цікавість: у яких творах у В.Стуса зустрічається прикметник тужнЄ? Хочу "реабілітуватися" як неуважний читач...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-04 16:21:15 ]
Я не пам"ятаю.Але якщо не зустрічається, то вважайте, що це новоутвір.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 21:56:15 ]
Цікаво. Як і вся творчість.Тільки важко "продиратися" крізь нестандартні словосполучення.
З повагою, Олександр Сушко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-11-04 16:22:50 ]
Не продирайтеся.:) Сонця Вам!!!Дякую.)