Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відкрите, а ніхто його не чує.
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!
– Так точно, о пів на дев’яту – д
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.
Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?
І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.
І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Speech delivered at the ceremony to award the Order «For Intellectual Courage»
Moses Fishbein has been awarded the Order “For Intellectual Courage”
Moses Fishbein
Ukrainian poet and translator
Speech delivered at the ceremony
to award the Order “For Intellectual Courage”
Potocki Palace, Lviv, Ukraine
15 December 2010
Distinguished Members of the Capitula!
Distinguished Members of the Community!
It was said: “For Intellectual Courage.” I don’t know what this is.
Is it courage not to betray and not to sell oneself? Is it courage to say what you think and act as you say? Is it courage to act according to God’s commandments and one’s own conscience? Is it courage to create as the Almighty has given you? Is it courage not to push aside the Lord’s Hand, on which reposes His gift—the godly, God-given, and God-granted Ukrainian Language? Is it courage to hear in the Ukrainian Language God’s symphony and to convey this symphony to others?
The Almighty gave me a soul—a tiny part of Himself. Is it courage not to profane one’s soul—a tiny part of the Lord?
I thank the Almighty and my parents.
I thank my teachers: Mykola Bazhan, Mykola Lukash, Hryhorii Kochur, and Leonid Pervomaisky.
I thank my wife, who inspires me.
I thank my children and my little granddaughter, in whom I shall remain.
I thank those friends of mine who managed not to betray.
If the distinguished Members of the Capitula truly believe that I deserve this award, I accept it with gratitude.
Translated from the Ukrainian.

Moses Fishbein (right) and the rector of Lviv University professor Ivan Vakarchuk.
Lviv, Potocki Palace, 15 December 2010

Potocki Palace, Lviv

Order “For Intellectual Courage”
Moses Fishbein is a distinguished Ukrainian poet and translator, winner of the Vasyl Stus Prize, and a member of the Ukrainian Center of the International PEN Club and the National Union of Writers of Ukraine. Academician Ivan Dziuba calls him a “Poet by the Grace of God.” Moses Fishbein is listed in various world encyclopedias. In Ukraine he has been awarded the Order of Prince Yaroslav Mudry, V Degree, and the Order of Holy Prince Volodymyr the Great, Equal to the Apostles, III Degree.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Слово на церемонії вручення Ордена «За інтелектуальну відвагу»"
