Юрцю... вибачте, пліз... хоч я на російській віршованій і не розуміюся, але - зараз! Вражена інтелігентністю, шармом і елегантністю... ну... принаймні шок отримала, дякую!:)

Віртуозне оце твоє "в стіха жіліщє", та тільки якесь плутане.
"заході-ка в їх жіліщє" було б, НМСД, краще. Аргументувати, чому саме так, не можу, бо цю дивовижно співучу (ні, не солов'їну) мову сприймаю, як люди ка'уть, серцем.
Не можу зрозуміти, що це за такий "обєт" - щось аскетичне чи ритуал прийому їжі.
Частка "ні" повинна бути відокремленою від осені.
Повір мені на слово, а якщо не віриш, то все одно відокрем.
"Лу́па". Відмінюється аналогічно дупі.

Та це все - дрібниці. Гарний вірш. Він мені нагадав вірш М.Заблоцького, який починається словами "Колотушка тук-тук-тук". Його свого часу крутили (давали) по телебаченню майже щоранку, і він мене тоді (десь у 1991-шому) зачаровував так само, як зараз твій.

З повагою,
Г.С.

Юро, ти тривимірний для мене став. Правда ,англійський - мені недосяжний, а рос. і укр. - чудово читаються і розуміються. Вірш несе в собі глибину образів і дум, осягнути які, мабуть, не завжди можливо навіть самому автору. Та, я думаю , поезія має нести в собі якусь таємничісь і давати шанс читачеві дофантазовувати чи, перечитуючи, допевнятися вірного розуміння закладеного автором змісту. Щасти тобі, друззяко!

Добре, ЛЮ, що ти на строфи розбив! Направду!Бо таке переплетення думок і почуттів! І посилання легше давати. Ось наприклад, я би порадив в другій
строфі 3.такий варіант:

Только б сердце донести,
задыхаясь от волненья,
к вам, мой камень предкновенья,
на неведомом пути.

Моцно, сподобалося!

Чарівно!
Схоже на якесь замовляння;)
Або серенаду, якщо без останньої строфи)