ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.

С М
2025.06.29 17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке

Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке

Євген Федчук
2025.06.29 14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і

Іван Потьомкін
2025.06.29 12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн

Юрій Гундарєв
2025.06.29 11:45
Кілька днів просто не міг відійти від трагікомедії «Мій карпатський дідусь». Пронизливе враження - справді велике кіно, навіть не за форматом, а передусім, за художнім рівнем. Міжнародна творча команда (режисер і сценарист фільму - грузин Заза Буадзе, спі

Віктор Кучерук
2025.06.29 06:19
Там, де куриться туманом
Гомінка ріка,
Виглядають спозарана
Хлопця-козака.
Почалася косовиця,
А тебе нема, –
Покажися-обізвися
Хоч би крадькома.

Борис Костиря
2025.06.28 21:48
Цей твір, який сховався у пучині
Глибинних вод, потоків, бурунів,
Пропав у невідомості, що нині
Диктує нам свій первозданний гнів,
Який нам світить із очей вогнів.

Цей текст не є сакральним чи пророчим,
Він народився у боях терзань

Марія Дем'янюк
2025.06.28 20:06
В лузі, серед конюшини,
Виросли дзвіночки сині,
І голівками хитають,
Дзвоном бджілок відганяють.
Задзижчав сердитий джміль:
"Чути дзвін ваш звідусіль!"
Не дзвенять вже ті, співають,
На гостину бджіл скликають.

Козак Дума
2025.06.28 15:06
Усе життя, по суті – пошук істини,
як путь у невідоме, в один бік.
А сенс буття – не має часу й відстані,
йому байдуже, миля, день чи вік…

І живемо, немов у невагомості,
де гаємо години, де роки.
У митях так, на рівні підсвідомості,

Світлана Пирогова
2025.06.28 14:50
День Конституції є в Україні,
то ж хочеться усім, щоби закони
оберігали, захищали нині,
щоб ворог не порушував кордони.
Ми суверенні, вільні, незалежні
і знаємо обов'язки і право.
Гарант життя, щоб був завжди належний
для кожної людини від держави

Богдан Манюк
2025.06.28 14:32
Частина друга Жовч і кров 9. Зотов прокинувся на квартирі у Львові, яку забезпечила йому місцева

Віктор Кучерук
2025.06.28 06:10
Задихаюсь від запахів літа, –
Потопаю в тих барвах цвітінь,
Де цвірінькають несамовито
Коноплянки й чижі: Дзінь-дзінь-дзінь.
Де постійно засліплює вічі
Тепле сонце промінням своїм, –
Де турботи і клопоти вічно
Послідовно оточують дім.

Борис Костиря
2025.06.27 22:02
Раптовий сніг, немовби кара неба.
Раптовий сніг, такий раптовий сніг.
Нам кари іншої уже не треба.
Сама ненависть падає до ніг.

Раптовий сніг, немов парад ілюзій.
Раптовий сніг, як марення вві сні.
Раптовий сніг крізь марево алюзій

Козак Дума
2025.06.27 12:48
Смарагдом ваблять очі свіжі луки
і таємниче зеленіє ліс,
а небу до осінньої багнюки
іще полити доведеться сліз…

Вже ночі обернули на додаток
і убувати стали теплі дні,
що обіцяють трударю достаток,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Воленька (1975) / Проза

 ОНИ СИДЕЛИ ВДВОЕМ...
Они сидели вдвоём. Между ними был длинный стол. На столе, в пакете что-то лежало.
- Как бы я хотела сейчас впиться в него зубами, - от предвкушения у неё даже потекли слюни.
- Сейчас нельзя, - и подвинула пакет ближе к себе.
- Да всё я понимаю, сейчас это твоё, - и отвернулась, как бы равнодушно.
- Ты права. Давно ждёшь?
- Что такое «давно», перед вечностью?- она вела себя слегка по хамски.
- Ты думаешь, она у тебя есть, вечность?
- Но ты же думала, что она есть у тебя? – и воровато покосилась на пакет.
- Хорошо. Я спрошу по-другому. Когда ты начала приходить?
- Хочешь узнать правду? – видя уязвимость собеседницы, она откинулась назад и позволила себе занять более удобную позу, даже руки на стол положила.
- О, с этой дамой я уже знакома. Ведь это она показала тебе дорогу сюда, – она, скорее утверждала это для себя.
- Уходишь от ответственности?
- Я слишком много несла, можно хотя бы часть сбросить на кого-то, хотя бы сейчас? – она уже оправдывалась.
- Знала, на что идёшь. Зачем же? – немного стало, даже жаль её, но содержимое пакета манило.
- Не учи меня, поздно! – крикнула раздраженно, слегка оттолкнув пакет.
- Ты признаёшь своё поражение?- и затряслась вся.
- Я не воевала. Я жила. Просто старая стала. Слабая. Мне пора, - она неторопливо поднялась, как буд-то и вправду постарела.
- Так и уйдёшь, с пустыми руками? А письма, а непристойные фотографии, а, наконец, стихи? – мелкими шагами, поближе к пакету.
- Зачем они мне там? Там я напишу новые, - неторопливо двинулась к выходу.
- Эй, постой, отдай мне его, ты же знаешь, сама я не смогу взять, - уже от нетерпения пританцовывала.
- А, это, теперь оно твое, - так же неспешно вернулась к столу и вытряхнула из пакета сердце, - владей.
Любовь ушла, и, даже не хлопнула дверью. Пустота постояла ещё немного и с остервенением набросилась на этот вожделенный кусок мяса.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-10-11 21:27:39
Переглядів сторінки твору 5364
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.389 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.879 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.10.01 20:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-11 21:34:58 ]
Олю, цікавий діалог! Але...це що: розшифрований диктофонний запис чи п’єса? якщо п’єса, тоді треба оформити її за всіма правилами.
не ображайтеся на мене, будь ласка! якби не зацікавило, то не написала б Вам коментар! дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 21:43:12 ]
Спасибо, Марианна. Если честно, я не знаю, как это называется. Просто написалось то, что чувствовала...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-11 21:48:55 ]
а давно написали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 21:53:11 ]
Написала 1.02.2010

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 21:55:55 ]
я був одним з перших читачів!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-11 21:50:56 ]
ця тема з продовженням, Ви не відчуваєте? і можна переробити в гарну мініатюру. бо воно має вигляд, ніби Ви його вирвали з якогось оповідання. хоча думка завершена. можна пофантазувати, дописати, надати йому іншого вигляду - вийде ще цікавіша річ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 21:56:25 ]
Даже не знаю, что Вам сказать... прозу свою мне никогда не хотелось переделать... не потому, что жалко что-то вычеркнуть или изменить... наверное это просто не возможно... как и вычеркнуть из жизни дни, которые ты прожил.... Не слишком ли я...)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 21:54:30 ]
Звичайне short story, побудоване на діалогах, Маріанно. От мені одразу пригадується Вільям Сароян. В нього в багатьох оповіданнях - практично одні діалоги. Зрештою, це справа автора, в якій формі подавати свої твори. Але це, як на мене, явно не театральний твір.Оповідання ж побудоване для читання, щоб в самому кінці - вистрелила оця його несподівана інтрига...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 21:57:38 ]
Славик, надеюсь тебе за меня не стыдно...)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 22:05:11 ]
Звичайно, що ні, Олю!) Тим більше, коли я бачу наскільки за цей час зросла твоя поетична майстерність! Коли тебе хвалять, я часто це сприймаю, як особисту похвалу! Хоч і нема в цьому моєї заслуги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-10-11 22:21:35 ]
не розумію - а за що власне хвалять?
початок просто вражає
"вдвоём. Между ними был длинный стол. На столе," - то що? Кода взагалі з якихось дівочих альбомів списана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 22:23:23 ]
Я адекватно воспринимаю критику, готова Вас выслушать...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-10-11 22:42:31 ]
це добре (це я про критику)
"был длинный стол. На столе"- на це я вже вказував.
Олю, а тема не є занадто давня?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 22:46:39 ]
Вы предлагаете всем писать о суде над Тимошенко? У любви есть срок годности?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 11:19:14 ]
На столе, в пакете что-то лежало.
- Как бы я хотела сейчас впиться в него зубами...

Допоки не дочитала до кінця, думала, що героїня хоче вгризтися зубами у пакет... Аж виявилось - у серце.
Бо, якщо "что-то" - то не "в него", а проинаймні, "в ето".

"- Сейчас нельзя, - и подвинула пакет ближе к себе." - тут "и" зайве, складається враження, що це продовжує говорити-діяти та перша дійова особа. Або ще якимось авторським прийомом чітко розмежувати дійових осіб.

І, як на мене, діалог можна трохи скоротити. Середина - надто розтягнута, ніякої цікавої інформації для читатча в ній нема.

А ідея - дуже сподобалась!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 20:07:39 ]
Спасибо Вам, за дельные замечания.