ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Воленька (1975) / Проза

 ОНИ СИДЕЛИ ВДВОЕМ...
Они сидели вдвоём. Между ними был длинный стол. На столе, в пакете что-то лежало.
- Как бы я хотела сейчас впиться в него зубами, - от предвкушения у неё даже потекли слюни.
- Сейчас нельзя, - и подвинула пакет ближе к себе.
- Да всё я понимаю, сейчас это твоё, - и отвернулась, как бы равнодушно.
- Ты права. Давно ждёшь?
- Что такое «давно», перед вечностью?- она вела себя слегка по хамски.
- Ты думаешь, она у тебя есть, вечность?
- Но ты же думала, что она есть у тебя? – и воровато покосилась на пакет.
- Хорошо. Я спрошу по-другому. Когда ты начала приходить?
- Хочешь узнать правду? – видя уязвимость собеседницы, она откинулась назад и позволила себе занять более удобную позу, даже руки на стол положила.
- О, с этой дамой я уже знакома. Ведь это она показала тебе дорогу сюда, – она, скорее утверждала это для себя.
- Уходишь от ответственности?
- Я слишком много несла, можно хотя бы часть сбросить на кого-то, хотя бы сейчас? – она уже оправдывалась.
- Знала, на что идёшь. Зачем же? – немного стало, даже жаль её, но содержимое пакета манило.
- Не учи меня, поздно! – крикнула раздраженно, слегка оттолкнув пакет.
- Ты признаёшь своё поражение?- и затряслась вся.
- Я не воевала. Я жила. Просто старая стала. Слабая. Мне пора, - она неторопливо поднялась, как буд-то и вправду постарела.
- Так и уйдёшь, с пустыми руками? А письма, а непристойные фотографии, а, наконец, стихи? – мелкими шагами, поближе к пакету.
- Зачем они мне там? Там я напишу новые, - неторопливо двинулась к выходу.
- Эй, постой, отдай мне его, ты же знаешь, сама я не смогу взять, - уже от нетерпения пританцовывала.
- А, это, теперь оно твое, - так же неспешно вернулась к столу и вытряхнула из пакета сердце, - владей.
Любовь ушла, и, даже не хлопнула дверью. Пустота постояла ещё немного и с остервенением набросилась на этот вожделенный кусок мяса.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-10-11 21:27:39
Переглядів сторінки твору 5939
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.389 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.879 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.10.01 20:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-11 21:34:58 ]
Олю, цікавий діалог! Але...це що: розшифрований диктофонний запис чи п’єса? якщо п’єса, тоді треба оформити її за всіма правилами.
не ображайтеся на мене, будь ласка! якби не зацікавило, то не написала б Вам коментар! дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 21:43:12 ]
Спасибо, Марианна. Если честно, я не знаю, как это называется. Просто написалось то, что чувствовала...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-11 21:48:55 ]
а давно написали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 21:53:11 ]
Написала 1.02.2010

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 21:55:55 ]
я був одним з перших читачів!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-11 21:50:56 ]
ця тема з продовженням, Ви не відчуваєте? і можна переробити в гарну мініатюру. бо воно має вигляд, ніби Ви його вирвали з якогось оповідання. хоча думка завершена. можна пофантазувати, дописати, надати йому іншого вигляду - вийде ще цікавіша річ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 21:56:25 ]
Даже не знаю, что Вам сказать... прозу свою мне никогда не хотелось переделать... не потому, что жалко что-то вычеркнуть или изменить... наверное это просто не возможно... как и вычеркнуть из жизни дни, которые ты прожил.... Не слишком ли я...)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 21:54:30 ]
Звичайне short story, побудоване на діалогах, Маріанно. От мені одразу пригадується Вільям Сароян. В нього в багатьох оповіданнях - практично одні діалоги. Зрештою, це справа автора, в якій формі подавати свої твори. Але це, як на мене, явно не театральний твір.Оповідання ж побудоване для читання, щоб в самому кінці - вистрелила оця його несподівана інтрига...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 21:57:38 ]
Славик, надеюсь тебе за меня не стыдно...)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 22:05:11 ]
Звичайно, що ні, Олю!) Тим більше, коли я бачу наскільки за цей час зросла твоя поетична майстерність! Коли тебе хвалять, я часто це сприймаю, як особисту похвалу! Хоч і нема в цьому моєї заслуги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-10-11 22:21:35 ]
не розумію - а за що власне хвалять?
початок просто вражає
"вдвоём. Между ними был длинный стол. На столе," - то що? Кода взагалі з якихось дівочих альбомів списана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 22:23:23 ]
Я адекватно воспринимаю критику, готова Вас выслушать...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-10-11 22:42:31 ]
це добре (це я про критику)
"был длинный стол. На столе"- на це я вже вказував.
Олю, а тема не є занадто давня?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 22:46:39 ]
Вы предлагаете всем писать о суде над Тимошенко? У любви есть срок годности?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 11:19:14 ]
На столе, в пакете что-то лежало.
- Как бы я хотела сейчас впиться в него зубами...

Допоки не дочитала до кінця, думала, що героїня хоче вгризтися зубами у пакет... Аж виявилось - у серце.
Бо, якщо "что-то" - то не "в него", а проинаймні, "в ето".

"- Сейчас нельзя, - и подвинула пакет ближе к себе." - тут "и" зайве, складається враження, що це продовжує говорити-діяти та перша дійова особа. Або ще якимось авторським прийомом чітко розмежувати дійових осіб.

І, як на мене, діалог можна трохи скоротити. Середина - надто розтягнута, ніякої цікавої інформації для читатча в ній нема.

А ідея - дуже сподобалась!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 20:07:39 ]
Спасибо Вам, за дельные замечания.