Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.28
21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
2026.04.28
19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі
2026.04.28
19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
2026.04.28
16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска -
Це життя зоресвітній оплот
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска -
Це життя зоресвітній оплот
2026.04.28
15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
2026.04.28
11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
2026.04.28
10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
2026.04.28
10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
2026.04.28
08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
2026.04.28
06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
2026.04.28
00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
2026.04.27
22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
2026.04.27
21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
2026.04.27
20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
2026.04.27
19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
2026.04.27
16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлія БережкоКамінська (1982) /
Публіцистика
КОЛИ КРИЗА ЯК ПОЛЕ НОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
КОЛИ КРИЗА ЯК ПОЛЕ НОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
Як оживити місцеві Будинки культури? Як наповнити їх цікавою і змістовною програмою? Що зробити для того, аби там було людно і щоб туди з радістю поверталися знову і знову? Про що і як говорити з потенційними спонсорами? А з владою? Чим зацікавити її? Як перестати існувати на залишкових принципах? І хто цим повинен займатися?
Ці та інші питання опинилися в епіцентрі уваги більше двадцяти діячів культури і громадських діячів з багатьох регіонів, яких зібрав в Ірпені Всеукраїнський тренінг «Анімація соціальної діяльності в місцевій громаді», що відбувся у рамках проекту «Підтримка процесу розвитку осередків громадської активності на базі закладів культури», організований Інститутом соціокультурного менеджменту за підтримки Антикризової гуманітарної програми Міжнародного фонду «Відродження».
Слово «анімація» ми сприймаємо перш за все у контексті мультиплікаційних технологій. Однак його початкове значення (з французької) – оживлювати, одухотворювати. Аніматор – це фахівець з культурно-дозвіллєвої роботи з дітьми, підлітками, молоддю, родинами, який допомагає у вихованні засобами культури, мистецтва і спілкування; створює для членів громади сприятливі умови у просуванні їхніх ініціатив, надає громаді технічну, організаційну, фінансову підтримку і ділиться тими знаннями, вміннями і навичками, яких їй бракує. Аніматор – не лідер. Він створює умови, коли з’являються лідери.
Саме представників цього важливого напрямку діяльності нещодавно і зібралися в Ірпені. Мета проекту - анімувати (оживити) заклади культури, які потерпають через кризу, надати підтримку активності громад та творчих колективів сіл, селищ і малих міст шляхом трансформування будинків культури та бібліотек в місцеві осередки громадської активності на користь громади.
Бажаючих взяти участь у цьому тренінгу виявилося дуже багато – 7-8 претендентів на одне місце. Проте пройшли конкурс всього 23 особи: найактивніші громадські діячі, директори регіональних Будинків культури та художні керівники, люди, які вже мають певні успіхи і позитивні результати своєї діяльності. Київщину на цьому тренінгу представляла ворзелянка, директор Центрального будинку культури м.Ірпінь Юлія Бережко-Камінська.
Коло проблем, піднятих у рамках триденного тренінгу, як показує практика, дуже важливі і потребують нових знань, умінь і підходів. Більшість закладів культури, особливо у маленьких містечках і селах, не тільки перебувають у жалюгідному стані, а й практично не виконують свого призначення: діяльність починається і закінчується стандартним набором обов’язкових культурно-масових свят та, - в кращому разі, - функціонуванням кількох гуртків для дітей і проведенням молодіжних дискотек. Мізерні зарплати, брак кадрів, застаріла матеріально-технічна база, постійні побутові проблеми (у багатьох Будинках культури по Україні уже давно зовсім відсутнє опалення!), втрата інтересу громадськості підводить ці заклади до критичної межі: або терміново переосмислювати свою роль, призначення і можливості і починати діяти, або просто зникнути.
«Будь-яка криза – це не проблема, а ціле поле можливостей», - пояснює тренер з Інституту соціокультурного менеджменту Лев Абрамов. – «Ми, на відміну від тих же США, маємо унікальний ресурс – приміщення Будинків культури, які можуть стати серцевиною громадського життя, наповнитися цікавими подіями і приносити людям користь. Проте треба зрозуміти, що зробити це легше за все спільно усією громадою. Вона повинна відчути потребу у таких закладах і об’єднатися, аби відродити його, щоб він служив суспільству та його потребам. Робити це мають лідери, а от надихати лідерів, підтримувати їх і скеровувати – аніматори».
Тренінг, організований на найвищому професійному рівні та в комфортних умовах ірпінського Конференц-Холу, допоміг його учасникам проаналізувати сучасну ситуацію у сфері культури та громадської активності, дізнатися про можливості і методи взаємодії громади, влади і Будинків культури, познайомитися з історіями успіху своїх колег, зрозуміти принципи створення власних проектів, можливості їхнього фінансування та згуртування довкола нього активної команди однодумців. Форма тренінгу дозволила нові знання зробити частиною власного досвіду, наповненого відчуттями, емоціями, переживаннями та ближче познайомитися з іншими його учасниками.
На цьому тренінг «Анімація соціальної діяльності в місцевій громаді» не завершується. Друга його частина відбудеться за місць на березі Чорного моря в Криму, куди поїде ця ж група учасників. Для тих, хто не зміг потрапити на тренінг, інформація про перебіг подій оперативно висвітлюється в мережі Інтернет. Втім, подібні заходи Інститутом соціокультурного менеджменту уже стали доброю традицією, - то ж було б лише бажання жити активним громадським життям і вносити свою лепту в його розбудову.
Олена Ващенко
Ці та інші питання опинилися в епіцентрі уваги більше двадцяти діячів культури і громадських діячів з багатьох регіонів, яких зібрав в Ірпені Всеукраїнський тренінг «Анімація соціальної діяльності в місцевій громаді», що відбувся у рамках проекту «Підтримка процесу розвитку осередків громадської активності на базі закладів культури», організований Інститутом соціокультурного менеджменту за підтримки Антикризової гуманітарної програми Міжнародного фонду «Відродження».
Слово «анімація» ми сприймаємо перш за все у контексті мультиплікаційних технологій. Однак його початкове значення (з французької) – оживлювати, одухотворювати. Аніматор – це фахівець з культурно-дозвіллєвої роботи з дітьми, підлітками, молоддю, родинами, який допомагає у вихованні засобами культури, мистецтва і спілкування; створює для членів громади сприятливі умови у просуванні їхніх ініціатив, надає громаді технічну, організаційну, фінансову підтримку і ділиться тими знаннями, вміннями і навичками, яких їй бракує. Аніматор – не лідер. Він створює умови, коли з’являються лідери.
Саме представників цього важливого напрямку діяльності нещодавно і зібралися в Ірпені. Мета проекту - анімувати (оживити) заклади культури, які потерпають через кризу, надати підтримку активності громад та творчих колективів сіл, селищ і малих міст шляхом трансформування будинків культури та бібліотек в місцеві осередки громадської активності на користь громади.
Бажаючих взяти участь у цьому тренінгу виявилося дуже багато – 7-8 претендентів на одне місце. Проте пройшли конкурс всього 23 особи: найактивніші громадські діячі, директори регіональних Будинків культури та художні керівники, люди, які вже мають певні успіхи і позитивні результати своєї діяльності. Київщину на цьому тренінгу представляла ворзелянка, директор Центрального будинку культури м.Ірпінь Юлія Бережко-Камінська.
Коло проблем, піднятих у рамках триденного тренінгу, як показує практика, дуже важливі і потребують нових знань, умінь і підходів. Більшість закладів культури, особливо у маленьких містечках і селах, не тільки перебувають у жалюгідному стані, а й практично не виконують свого призначення: діяльність починається і закінчується стандартним набором обов’язкових культурно-масових свят та, - в кращому разі, - функціонуванням кількох гуртків для дітей і проведенням молодіжних дискотек. Мізерні зарплати, брак кадрів, застаріла матеріально-технічна база, постійні побутові проблеми (у багатьох Будинках культури по Україні уже давно зовсім відсутнє опалення!), втрата інтересу громадськості підводить ці заклади до критичної межі: або терміново переосмислювати свою роль, призначення і можливості і починати діяти, або просто зникнути.
«Будь-яка криза – це не проблема, а ціле поле можливостей», - пояснює тренер з Інституту соціокультурного менеджменту Лев Абрамов. – «Ми, на відміну від тих же США, маємо унікальний ресурс – приміщення Будинків культури, які можуть стати серцевиною громадського життя, наповнитися цікавими подіями і приносити людям користь. Проте треба зрозуміти, що зробити це легше за все спільно усією громадою. Вона повинна відчути потребу у таких закладах і об’єднатися, аби відродити його, щоб він служив суспільству та його потребам. Робити це мають лідери, а от надихати лідерів, підтримувати їх і скеровувати – аніматори».
Тренінг, організований на найвищому професійному рівні та в комфортних умовах ірпінського Конференц-Холу, допоміг його учасникам проаналізувати сучасну ситуацію у сфері культури та громадської активності, дізнатися про можливості і методи взаємодії громади, влади і Будинків культури, познайомитися з історіями успіху своїх колег, зрозуміти принципи створення власних проектів, можливості їхнього фінансування та згуртування довкола нього активної команди однодумців. Форма тренінгу дозволила нові знання зробити частиною власного досвіду, наповненого відчуттями, емоціями, переживаннями та ближче познайомитися з іншими його учасниками.
На цьому тренінг «Анімація соціальної діяльності в місцевій громаді» не завершується. Друга його частина відбудеться за місць на березі Чорного моря в Криму, куди поїде ця ж група учасників. Для тих, хто не зміг потрапити на тренінг, інформація про перебіг подій оперативно висвітлюється в мережі Інтернет. Втім, подібні заходи Інститутом соціокультурного менеджменту уже стали доброю традицією, - то ж було б лише бажання жити активним громадським життям і вносити свою лепту в його розбудову.
Олена Ващенко
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
