ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Вірші

 Дивлюсь на неї - ще таку красиву
Це, мабуть, янгол-баламута
Її вночі із кимось переплутав
І косу воронову в біле вбрав,
І рівчаками лоб зорав...
Удосвіта забракло, певне, сили –
Очі та голос тими ж залишились.
По них сьогодні безпомильно пізнаю,
Кому віддав я молодість свою.
Як і тоді, поруч вона сідає,
Мене, немовби ненароком, розглядає,
І я питаю: «Може, щось не так?»
«Пройшлися, голубе, і по тобі літа...»
Краєм долоні змахує сльозину...
А я дивлюсь на неї - ще таку красиву.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-16 17:51:22
Переглядів сторінки твору 3430
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.055 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.247 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.854
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.10.05 08:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-16 18:51:59 ]
Трепетне взаємоспоглядання...
Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-16 19:07:34 ]
Читтєво!
Я ви лише "лоб" якось замінив на "чоло".
можливо:"І рівчаками їй чоло зорав..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-16 19:24:48 ]
Ой, як ніжно, любовно. Я б також змінила на "чоло"
І може б вирівняля ритм.

Це мабуть янгол баламута, 9
ЇЇ вночі з кимсь переплутав 9
І косу довгу в біле вбрав, 8
Ще й рівчаком чоло зорав. 8


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-16 21:22:08 ]
...
І чоло рівчаками зорав...
..........
те що відчуваю я—
діалог любові.
вона вам, як роса...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-05-16 22:16:24 ]
пане Іване - Ви - молодший за багатьох молодих :о)

душа Ваша - юна зовсім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-05-16 22:26:29 ]
Як приємно читати такі рядки...!!!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-16 22:38:55 ]
Може трішке мякше той рядочок:
"І зморшками чоло зорав..."
Файно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-16 22:54:08 ]
От так цілком добре, Іванку! Все залещить, чи пан Іван схильний щось міняти. Дуже тяжко поетові розтаватися із своєю "дитиною"
А вірш таки дуже милий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Кисіль (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-17 01:10:07 ]
ЛЮБОВ не має віку і не має меж. Вірю вам! Вашій поезії незбагненно красивій: всі і ті ж слова, і ті ж ніби, що говоримо, у Вашій подачі-інтерпретації-одкровенні приносять насолоду від прочитання, і красу життя пояснюють, життя в любові.
Дякую. Щаслива, що читаю Ваші поезії (не сприйміть за пафосність).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-17 09:02:38 ]
У того хто любить щиро, очі мають історичну пам'ять і кохана людина практично не змінюється, або з роками кращає (це як на мене). Ось панові Івану з цим теж поталанило, його дружина буде для нього юною завжди. Я щиро тішуся за них обох, бо це і є те, що ми називаємо особистим щастям. ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-05-17 13:06:06 ]
Щасливий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-05-19 11:37:01 ]
Дякую всім за таке прихильне ставлення до вірша.
Приймаю, пане Іване, вашу пораду.
Дякую Домініку за комплімент щодо молодості, бо й справді не відчуваю себе не те що старим, а й підстаркуватим.
Попри всі життєві незгоди радіймо ЖИТТЮ, любімо тих, хто робить нас щасливими!
З повагою
Іван Потьомкін з Єрусалима