Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.29
05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
2026.01.28
23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
2026.01.28
20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
2026.01.28
20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
2026.01.28
19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
2026.01.28
18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
2026.01.28
13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
2026.01.28
11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
2026.01.28
09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
2026.01.27
20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
2026.01.27
18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
2026.01.27
13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
2026.01.27
11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
2026.01.27
11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
2026.01.27
10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
2026.01.26
21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Американська формула успіху в українських реаліях
Таке згубне оточення, де формується світогляд та принципи головного героя роману Френка Каупервуда має нищівний вплив на психологію молодого фінансиста і основними цінностями його життя стає досягнення та накопичення багатства і влади будь – яким шляхом, бо мета –виправдовує засоби. Спочатку він займається незначними махінаціями на біржі, а згодом, набувши значного статусу серед ділків штату Філадельфія дає хабарі в муніципалітеті і має у власності цілу мережу кінних залізниць – дуже популярного транспорту в тогочасній Америці.
У 21 рік Каупервуд одружується на привабливій жінці Ліліан, і від цього шлюбу у них народжується двоє дітей; з часом він придбав для своєї маклерської контори престижний особняк на Третій вулиці - «візитній картці» міста. Але любитель успіхів, жінок і грошей, Каупервуд прагне більшого. Він закохується в Ейлін – дочку успішного бізнесмена Едварда Батлера, який фактично є однією із трьох найвпливовіших осіб і керує всіма фінансовими справами в місті. Вперше молодий ловелас побачив неперевершено звабливу Ейлін в будинку її батька, коли їй було 16 років.
У 1871 році в Чикаго відбувається велика пожежа, біржу охоплює паніка, і Каупервуд опиняється в скрутному становищі - через викриття його махінацій з використанням грошей з міської скарбниці він «заборгував» близько півмільйона доларів. Тоді йому може допомогти тільки одна людина - Батлер, який саме в той фатальний день отримує анонімну записку, в якій його улюблену дочку Ейлін звинувачують в інтимних стосунках з Каупервудом. Озлоблений та пригнічений порушенням принципів строгої суспільної моралі та розповсюдженням чуток про свою родину, Батлер вирішує помститись кривдникові, і Каупервуда притягають до суду за розтрату бюджетних коштів.
Суд засуджує 34-річного фінансиста до 4-річного ув'язнення в одиночну камеру, але тюремні наглядачі пропонують впливовому джентльменові покращені умови утримання за додаткову плату. Однак через 13 місяців Каупервуда звільняють, оскільки батько Ейлін, не витримавши жорстокого удару долі вмирає, і ніхто не перешкоджає задоволенню прохання про помилування. Колишній ув'язнений вже через півроку після звільнення під час чергової біржової паніки (в 1873 році), користується моментом і скуповує акції залізничних компаній. За добу він стає мільйонером. Дружина дає йому розлучення, і Каупервуд разом з Ейлін їде в Чикаго, де створює хлібно-комісійну контору.
Що ж чекає авантюрного та рішучого ловеласа - Фінансове процвітання та успіх чи крах всіх сподівань? - допитливі читачі зможуть дізнатись із наступних романів трилогії – «Титан» та «Стоїк».
16.07.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Американська формула успіху в українських реаліях
Відгук на роман Теодора Драйзера «Фінансист»
Певні книги є особливо актуальними у сучасних суперечливих українських реаліях навіть не зважаючи на те, що їх було написано сторіччя тому – таке безкомпромісне твердження може цілком виправдано стосуватись роману «Фінанст» класика американської літератури Теодора Драйзера. У першій частині трилогії «Бажання» читач відкриє для себе незабутню атмосферу фінансового світу Сполучених Штатів Америки другої половини XIX ст., але водночас буде приголомшений та збентежений проблемами, які піднімає письменник, адже саме ці проблеми є головною перепоною перспективного розвитку сучасної України – корупція у вищих владних структурах; відмивання чиновниками коштів державного бюджету з метою здійснення фінансових шахрайств для накопичення капіталу та власного збагачення; незаконні операції з цінними паперами на біржі через «своїх людей», прагнення політиків приховати від громадськості привласнення півмільйона державних коштів напередодні виборів до сенату США; поєднання чиновниками владних повноважень та власного бізнесу; «вербування прихильників» певної політичної сили для перемоги на виборах, а за умови успіху – роздача посад суддів, уповноважених осіб партії; підкуп виборців та фальсифікація результатів.
Таке згубне оточення, де формується світогляд та принципи головного героя роману Френка Каупервуда має нищівний вплив на психологію молодого фінансиста і основними цінностями його життя стає досягнення та накопичення багатства і влади будь – яким шляхом, бо мета –виправдовує засоби. Спочатку він займається незначними махінаціями на біржі, а згодом, набувши значного статусу серед ділків штату Філадельфія дає хабарі в муніципалітеті і має у власності цілу мережу кінних залізниць – дуже популярного транспорту в тогочасній Америці.
У 21 рік Каупервуд одружується на привабливій жінці Ліліан, і від цього шлюбу у них народжується двоє дітей; з часом він придбав для своєї маклерської контори престижний особняк на Третій вулиці - «візитній картці» міста. Але любитель успіхів, жінок і грошей, Каупервуд прагне більшого. Він закохується в Ейлін – дочку успішного бізнесмена Едварда Батлера, який фактично є однією із трьох найвпливовіших осіб і керує всіма фінансовими справами в місті. Вперше молодий ловелас побачив неперевершено звабливу Ейлін в будинку її батька, коли їй було 16 років.
У 1871 році в Чикаго відбувається велика пожежа, біржу охоплює паніка, і Каупервуд опиняється в скрутному становищі - через викриття його махінацій з використанням грошей з міської скарбниці він «заборгував» близько півмільйона доларів. Тоді йому може допомогти тільки одна людина - Батлер, який саме в той фатальний день отримує анонімну записку, в якій його улюблену дочку Ейлін звинувачують в інтимних стосунках з Каупервудом. Озлоблений та пригнічений порушенням принципів строгої суспільної моралі та розповсюдженням чуток про свою родину, Батлер вирішує помститись кривдникові, і Каупервуда притягають до суду за розтрату бюджетних коштів.
Суд засуджує 34-річного фінансиста до 4-річного ув'язнення в одиночну камеру, але тюремні наглядачі пропонують впливовому джентльменові покращені умови утримання за додаткову плату. Однак через 13 місяців Каупервуда звільняють, оскільки батько Ейлін, не витримавши жорстокого удару долі вмирає, і ніхто не перешкоджає задоволенню прохання про помилування. Колишній ув'язнений вже через півроку після звільнення під час чергової біржової паніки (в 1873 році), користується моментом і скуповує акції залізничних компаній. За добу він стає мільйонером. Дружина дає йому розлучення, і Каупервуд разом з Ейлін їде в Чикаго, де створює хлібно-комісійну контору.
Що ж чекає авантюрного та рішучого ловеласа - Фінансове процвітання та успіх чи крах всіх сподівань? - допитливі читачі зможуть дізнатись із наступних романів трилогії – «Титан» та «Стоїк».
16.07.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
