Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.20
19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
2026.09.20
17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
2026.09.20
13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
2026.09.20
12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
2026.09.20
12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
2026.09.20
12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
2026.09.20
10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ
Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви
2026.09.20
07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
2026.09.19
23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
2026.09.19
22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
2026.09.19
21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
2026.09.19
20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
2026.09.19
16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
2026.09.19
15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
2026.09.19
15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
2026.09.19
12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Американська формула успіху в українських реаліях
Таке згубне оточення, де формується світогляд та принципи головного героя роману Френка Каупервуда має нищівний вплив на психологію молодого фінансиста і основними цінностями його життя стає досягнення та накопичення багатства і влади будь – яким шляхом, бо мета –виправдовує засоби. Спочатку він займається незначними махінаціями на біржі, а згодом, набувши значного статусу серед ділків штату Філадельфія дає хабарі в муніципалітеті і має у власності цілу мережу кінних залізниць – дуже популярного транспорту в тогочасній Америці.
У 21 рік Каупервуд одружується на привабливій жінці Ліліан, і від цього шлюбу у них народжується двоє дітей; з часом він придбав для своєї маклерської контори престижний особняк на Третій вулиці - «візитній картці» міста. Але любитель успіхів, жінок і грошей, Каупервуд прагне більшого. Він закохується в Ейлін – дочку успішного бізнесмена Едварда Батлера, який фактично є однією із трьох найвпливовіших осіб і керує всіма фінансовими справами в місті. Вперше молодий ловелас побачив неперевершено звабливу Ейлін в будинку її батька, коли їй було 16 років.
У 1871 році в Чикаго відбувається велика пожежа, біржу охоплює паніка, і Каупервуд опиняється в скрутному становищі - через викриття його махінацій з використанням грошей з міської скарбниці він «заборгував» близько півмільйона доларів. Тоді йому може допомогти тільки одна людина - Батлер, який саме в той фатальний день отримує анонімну записку, в якій його улюблену дочку Ейлін звинувачують в інтимних стосунках з Каупервудом. Озлоблений та пригнічений порушенням принципів строгої суспільної моралі та розповсюдженням чуток про свою родину, Батлер вирішує помститись кривдникові, і Каупервуда притягають до суду за розтрату бюджетних коштів.
Суд засуджує 34-річного фінансиста до 4-річного ув'язнення в одиночну камеру, але тюремні наглядачі пропонують впливовому джентльменові покращені умови утримання за додаткову плату. Однак через 13 місяців Каупервуда звільняють, оскільки батько Ейлін, не витримавши жорстокого удару долі вмирає, і ніхто не перешкоджає задоволенню прохання про помилування. Колишній ув'язнений вже через півроку після звільнення під час чергової біржової паніки (в 1873 році), користується моментом і скуповує акції залізничних компаній. За добу він стає мільйонером. Дружина дає йому розлучення, і Каупервуд разом з Ейлін їде в Чикаго, де створює хлібно-комісійну контору.
Що ж чекає авантюрного та рішучого ловеласа - Фінансове процвітання та успіх чи крах всіх сподівань? - допитливі читачі зможуть дізнатись із наступних романів трилогії – «Титан» та «Стоїк».
16.07.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Американська формула успіху в українських реаліях
Відгук на роман Теодора Драйзера «Фінансист»
Певні книги є особливо актуальними у сучасних суперечливих українських реаліях навіть не зважаючи на те, що їх було написано сторіччя тому – таке безкомпромісне твердження може цілком виправдано стосуватись роману «Фінанст» класика американської літератури Теодора Драйзера. У першій частині трилогії «Бажання» читач відкриє для себе незабутню атмосферу фінансового світу Сполучених Штатів Америки другої половини XIX ст., але водночас буде приголомшений та збентежений проблемами, які піднімає письменник, адже саме ці проблеми є головною перепоною перспективного розвитку сучасної України – корупція у вищих владних структурах; відмивання чиновниками коштів державного бюджету з метою здійснення фінансових шахрайств для накопичення капіталу та власного збагачення; незаконні операції з цінними паперами на біржі через «своїх людей», прагнення політиків приховати від громадськості привласнення півмільйона державних коштів напередодні виборів до сенату США; поєднання чиновниками владних повноважень та власного бізнесу; «вербування прихильників» певної політичної сили для перемоги на виборах, а за умови успіху – роздача посад суддів, уповноважених осіб партії; підкуп виборців та фальсифікація результатів.
Таке згубне оточення, де формується світогляд та принципи головного героя роману Френка Каупервуда має нищівний вплив на психологію молодого фінансиста і основними цінностями його життя стає досягнення та накопичення багатства і влади будь – яким шляхом, бо мета –виправдовує засоби. Спочатку він займається незначними махінаціями на біржі, а згодом, набувши значного статусу серед ділків штату Філадельфія дає хабарі в муніципалітеті і має у власності цілу мережу кінних залізниць – дуже популярного транспорту в тогочасній Америці.
У 21 рік Каупервуд одружується на привабливій жінці Ліліан, і від цього шлюбу у них народжується двоє дітей; з часом він придбав для своєї маклерської контори престижний особняк на Третій вулиці - «візитній картці» міста. Але любитель успіхів, жінок і грошей, Каупервуд прагне більшого. Він закохується в Ейлін – дочку успішного бізнесмена Едварда Батлера, який фактично є однією із трьох найвпливовіших осіб і керує всіма фінансовими справами в місті. Вперше молодий ловелас побачив неперевершено звабливу Ейлін в будинку її батька, коли їй було 16 років.
У 1871 році в Чикаго відбувається велика пожежа, біржу охоплює паніка, і Каупервуд опиняється в скрутному становищі - через викриття його махінацій з використанням грошей з міської скарбниці він «заборгував» близько півмільйона доларів. Тоді йому може допомогти тільки одна людина - Батлер, який саме в той фатальний день отримує анонімну записку, в якій його улюблену дочку Ейлін звинувачують в інтимних стосунках з Каупервудом. Озлоблений та пригнічений порушенням принципів строгої суспільної моралі та розповсюдженням чуток про свою родину, Батлер вирішує помститись кривдникові, і Каупервуда притягають до суду за розтрату бюджетних коштів.
Суд засуджує 34-річного фінансиста до 4-річного ув'язнення в одиночну камеру, але тюремні наглядачі пропонують впливовому джентльменові покращені умови утримання за додаткову плату. Однак через 13 місяців Каупервуда звільняють, оскільки батько Ейлін, не витримавши жорстокого удару долі вмирає, і ніхто не перешкоджає задоволенню прохання про помилування. Колишній ув'язнений вже через півроку після звільнення під час чергової біржової паніки (в 1873 році), користується моментом і скуповує акції залізничних компаній. За добу він стає мільйонером. Дружина дає йому розлучення, і Каупервуд разом з Ейлін їде в Чикаго, де створює хлібно-комісійну контору.
Що ж чекає авантюрного та рішучого ловеласа - Фінансове процвітання та успіх чи крах всіх сподівань? - допитливі читачі зможуть дізнатись із наступних романів трилогії – «Титан» та «Стоїк».
16.07.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
