Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.01
02:53
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.
Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.
Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,
2025.11.30
22:20
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...
Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...
Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,
2025.11.30
21:25
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…
Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…
Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,
2025.11.30
19:21
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч
2025.11.30
15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
2025.11.30
12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
2025.11.30
10:34
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
2025.11.30
06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
2025.11.29
23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
2025.11.29
21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
2025.11.29
18:07
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,
2025.11.29
17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
2025.11.29
16:33
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
2025.11.29
11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
2025.11.29
10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
2025.11.29
09:09
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Американська формула успіху в українських реаліях
Таке згубне оточення, де формується світогляд та принципи головного героя роману Френка Каупервуда має нищівний вплив на психологію молодого фінансиста і основними цінностями його життя стає досягнення та накопичення багатства і влади будь – яким шляхом, бо мета –виправдовує засоби. Спочатку він займається незначними махінаціями на біржі, а згодом, набувши значного статусу серед ділків штату Філадельфія дає хабарі в муніципалітеті і має у власності цілу мережу кінних залізниць – дуже популярного транспорту в тогочасній Америці.
У 21 рік Каупервуд одружується на привабливій жінці Ліліан, і від цього шлюбу у них народжується двоє дітей; з часом він придбав для своєї маклерської контори престижний особняк на Третій вулиці - «візитній картці» міста. Але любитель успіхів, жінок і грошей, Каупервуд прагне більшого. Він закохується в Ейлін – дочку успішного бізнесмена Едварда Батлера, який фактично є однією із трьох найвпливовіших осіб і керує всіма фінансовими справами в місті. Вперше молодий ловелас побачив неперевершено звабливу Ейлін в будинку її батька, коли їй було 16 років.
У 1871 році в Чикаго відбувається велика пожежа, біржу охоплює паніка, і Каупервуд опиняється в скрутному становищі - через викриття його махінацій з використанням грошей з міської скарбниці він «заборгував» близько півмільйона доларів. Тоді йому може допомогти тільки одна людина - Батлер, який саме в той фатальний день отримує анонімну записку, в якій його улюблену дочку Ейлін звинувачують в інтимних стосунках з Каупервудом. Озлоблений та пригнічений порушенням принципів строгої суспільної моралі та розповсюдженням чуток про свою родину, Батлер вирішує помститись кривдникові, і Каупервуда притягають до суду за розтрату бюджетних коштів.
Суд засуджує 34-річного фінансиста до 4-річного ув'язнення в одиночну камеру, але тюремні наглядачі пропонують впливовому джентльменові покращені умови утримання за додаткову плату. Однак через 13 місяців Каупервуда звільняють, оскільки батько Ейлін, не витримавши жорстокого удару долі вмирає, і ніхто не перешкоджає задоволенню прохання про помилування. Колишній ув'язнений вже через півроку після звільнення під час чергової біржової паніки (в 1873 році), користується моментом і скуповує акції залізничних компаній. За добу він стає мільйонером. Дружина дає йому розлучення, і Каупервуд разом з Ейлін їде в Чикаго, де створює хлібно-комісійну контору.
Що ж чекає авантюрного та рішучого ловеласа - Фінансове процвітання та успіх чи крах всіх сподівань? - допитливі читачі зможуть дізнатись із наступних романів трилогії – «Титан» та «Стоїк».
16.07.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Американська формула успіху в українських реаліях
Відгук на роман Теодора Драйзера «Фінансист»
Певні книги є особливо актуальними у сучасних суперечливих українських реаліях навіть не зважаючи на те, що їх було написано сторіччя тому – таке безкомпромісне твердження може цілком виправдано стосуватись роману «Фінанст» класика американської літератури Теодора Драйзера. У першій частині трилогії «Бажання» читач відкриє для себе незабутню атмосферу фінансового світу Сполучених Штатів Америки другої половини XIX ст., але водночас буде приголомшений та збентежений проблемами, які піднімає письменник, адже саме ці проблеми є головною перепоною перспективного розвитку сучасної України – корупція у вищих владних структурах; відмивання чиновниками коштів державного бюджету з метою здійснення фінансових шахрайств для накопичення капіталу та власного збагачення; незаконні операції з цінними паперами на біржі через «своїх людей», прагнення політиків приховати від громадськості привласнення півмільйона державних коштів напередодні виборів до сенату США; поєднання чиновниками владних повноважень та власного бізнесу; «вербування прихильників» певної політичної сили для перемоги на виборах, а за умови успіху – роздача посад суддів, уповноважених осіб партії; підкуп виборців та фальсифікація результатів.
Таке згубне оточення, де формується світогляд та принципи головного героя роману Френка Каупервуда має нищівний вплив на психологію молодого фінансиста і основними цінностями його життя стає досягнення та накопичення багатства і влади будь – яким шляхом, бо мета –виправдовує засоби. Спочатку він займається незначними махінаціями на біржі, а згодом, набувши значного статусу серед ділків штату Філадельфія дає хабарі в муніципалітеті і має у власності цілу мережу кінних залізниць – дуже популярного транспорту в тогочасній Америці.
У 21 рік Каупервуд одружується на привабливій жінці Ліліан, і від цього шлюбу у них народжується двоє дітей; з часом він придбав для своєї маклерської контори престижний особняк на Третій вулиці - «візитній картці» міста. Але любитель успіхів, жінок і грошей, Каупервуд прагне більшого. Він закохується в Ейлін – дочку успішного бізнесмена Едварда Батлера, який фактично є однією із трьох найвпливовіших осіб і керує всіма фінансовими справами в місті. Вперше молодий ловелас побачив неперевершено звабливу Ейлін в будинку її батька, коли їй було 16 років.
У 1871 році в Чикаго відбувається велика пожежа, біржу охоплює паніка, і Каупервуд опиняється в скрутному становищі - через викриття його махінацій з використанням грошей з міської скарбниці він «заборгував» близько півмільйона доларів. Тоді йому може допомогти тільки одна людина - Батлер, який саме в той фатальний день отримує анонімну записку, в якій його улюблену дочку Ейлін звинувачують в інтимних стосунках з Каупервудом. Озлоблений та пригнічений порушенням принципів строгої суспільної моралі та розповсюдженням чуток про свою родину, Батлер вирішує помститись кривдникові, і Каупервуда притягають до суду за розтрату бюджетних коштів.
Суд засуджує 34-річного фінансиста до 4-річного ув'язнення в одиночну камеру, але тюремні наглядачі пропонують впливовому джентльменові покращені умови утримання за додаткову плату. Однак через 13 місяців Каупервуда звільняють, оскільки батько Ейлін, не витримавши жорстокого удару долі вмирає, і ніхто не перешкоджає задоволенню прохання про помилування. Колишній ув'язнений вже через півроку після звільнення під час чергової біржової паніки (в 1873 році), користується моментом і скуповує акції залізничних компаній. За добу він стає мільйонером. Дружина дає йому розлучення, і Каупервуд разом з Ейлін їде в Чикаго, де створює хлібно-комісійну контору.
Що ж чекає авантюрного та рішучого ловеласа - Фінансове процвітання та успіх чи крах всіх сподівань? - допитливі читачі зможуть дізнатись із наступних романів трилогії – «Титан» та «Стоїк».
16.07.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
