Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.18
14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
2026.06.18
12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
2026.06.18
11:59
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
2026.06.18
10:15
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
2026.06.18
08:09
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
2026.06.18
03:59
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
2026.06.17
22:45
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
2026.06.17
21:35
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
2026.06.17
20:26
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
2026.06.17
13:46
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:
2026.06.17
12:04
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
2026.06.17
09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
2026.06.17
09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
2026.06.17
07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
2026.06.17
04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
2026.06.17
01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Американська формула успіху в українських реаліях
Таке згубне оточення, де формується світогляд та принципи головного героя роману Френка Каупервуда має нищівний вплив на психологію молодого фінансиста і основними цінностями його життя стає досягнення та накопичення багатства і влади будь – яким шляхом, бо мета –виправдовує засоби. Спочатку він займається незначними махінаціями на біржі, а згодом, набувши значного статусу серед ділків штату Філадельфія дає хабарі в муніципалітеті і має у власності цілу мережу кінних залізниць – дуже популярного транспорту в тогочасній Америці.
У 21 рік Каупервуд одружується на привабливій жінці Ліліан, і від цього шлюбу у них народжується двоє дітей; з часом він придбав для своєї маклерської контори престижний особняк на Третій вулиці - «візитній картці» міста. Але любитель успіхів, жінок і грошей, Каупервуд прагне більшого. Він закохується в Ейлін – дочку успішного бізнесмена Едварда Батлера, який фактично є однією із трьох найвпливовіших осіб і керує всіма фінансовими справами в місті. Вперше молодий ловелас побачив неперевершено звабливу Ейлін в будинку її батька, коли їй було 16 років.
У 1871 році в Чикаго відбувається велика пожежа, біржу охоплює паніка, і Каупервуд опиняється в скрутному становищі - через викриття його махінацій з використанням грошей з міської скарбниці він «заборгував» близько півмільйона доларів. Тоді йому може допомогти тільки одна людина - Батлер, який саме в той фатальний день отримує анонімну записку, в якій його улюблену дочку Ейлін звинувачують в інтимних стосунках з Каупервудом. Озлоблений та пригнічений порушенням принципів строгої суспільної моралі та розповсюдженням чуток про свою родину, Батлер вирішує помститись кривдникові, і Каупервуда притягають до суду за розтрату бюджетних коштів.
Суд засуджує 34-річного фінансиста до 4-річного ув'язнення в одиночну камеру, але тюремні наглядачі пропонують впливовому джентльменові покращені умови утримання за додаткову плату. Однак через 13 місяців Каупервуда звільняють, оскільки батько Ейлін, не витримавши жорстокого удару долі вмирає, і ніхто не перешкоджає задоволенню прохання про помилування. Колишній ув'язнений вже через півроку після звільнення під час чергової біржової паніки (в 1873 році), користується моментом і скуповує акції залізничних компаній. За добу він стає мільйонером. Дружина дає йому розлучення, і Каупервуд разом з Ейлін їде в Чикаго, де створює хлібно-комісійну контору.
Що ж чекає авантюрного та рішучого ловеласа - Фінансове процвітання та успіх чи крах всіх сподівань? - допитливі читачі зможуть дізнатись із наступних романів трилогії – «Титан» та «Стоїк».
16.07.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Американська формула успіху в українських реаліях
Відгук на роман Теодора Драйзера «Фінансист»
Певні книги є особливо актуальними у сучасних суперечливих українських реаліях навіть не зважаючи на те, що їх було написано сторіччя тому – таке безкомпромісне твердження може цілком виправдано стосуватись роману «Фінанст» класика американської літератури Теодора Драйзера. У першій частині трилогії «Бажання» читач відкриє для себе незабутню атмосферу фінансового світу Сполучених Штатів Америки другої половини XIX ст., але водночас буде приголомшений та збентежений проблемами, які піднімає письменник, адже саме ці проблеми є головною перепоною перспективного розвитку сучасної України – корупція у вищих владних структурах; відмивання чиновниками коштів державного бюджету з метою здійснення фінансових шахрайств для накопичення капіталу та власного збагачення; незаконні операції з цінними паперами на біржі через «своїх людей», прагнення політиків приховати від громадськості привласнення півмільйона державних коштів напередодні виборів до сенату США; поєднання чиновниками владних повноважень та власного бізнесу; «вербування прихильників» певної політичної сили для перемоги на виборах, а за умови успіху – роздача посад суддів, уповноважених осіб партії; підкуп виборців та фальсифікація результатів.
Таке згубне оточення, де формується світогляд та принципи головного героя роману Френка Каупервуда має нищівний вплив на психологію молодого фінансиста і основними цінностями його життя стає досягнення та накопичення багатства і влади будь – яким шляхом, бо мета –виправдовує засоби. Спочатку він займається незначними махінаціями на біржі, а згодом, набувши значного статусу серед ділків штату Філадельфія дає хабарі в муніципалітеті і має у власності цілу мережу кінних залізниць – дуже популярного транспорту в тогочасній Америці.
У 21 рік Каупервуд одружується на привабливій жінці Ліліан, і від цього шлюбу у них народжується двоє дітей; з часом він придбав для своєї маклерської контори престижний особняк на Третій вулиці - «візитній картці» міста. Але любитель успіхів, жінок і грошей, Каупервуд прагне більшого. Він закохується в Ейлін – дочку успішного бізнесмена Едварда Батлера, який фактично є однією із трьох найвпливовіших осіб і керує всіма фінансовими справами в місті. Вперше молодий ловелас побачив неперевершено звабливу Ейлін в будинку її батька, коли їй було 16 років.
У 1871 році в Чикаго відбувається велика пожежа, біржу охоплює паніка, і Каупервуд опиняється в скрутному становищі - через викриття його махінацій з використанням грошей з міської скарбниці він «заборгував» близько півмільйона доларів. Тоді йому може допомогти тільки одна людина - Батлер, який саме в той фатальний день отримує анонімну записку, в якій його улюблену дочку Ейлін звинувачують в інтимних стосунках з Каупервудом. Озлоблений та пригнічений порушенням принципів строгої суспільної моралі та розповсюдженням чуток про свою родину, Батлер вирішує помститись кривдникові, і Каупервуда притягають до суду за розтрату бюджетних коштів.
Суд засуджує 34-річного фінансиста до 4-річного ув'язнення в одиночну камеру, але тюремні наглядачі пропонують впливовому джентльменові покращені умови утримання за додаткову плату. Однак через 13 місяців Каупервуда звільняють, оскільки батько Ейлін, не витримавши жорстокого удару долі вмирає, і ніхто не перешкоджає задоволенню прохання про помилування. Колишній ув'язнений вже через півроку після звільнення під час чергової біржової паніки (в 1873 році), користується моментом і скуповує акції залізничних компаній. За добу він стає мільйонером. Дружина дає йому розлучення, і Каупервуд разом з Ейлін їде в Чикаго, де створює хлібно-комісійну контору.
Що ж чекає авантюрного та рішучого ловеласа - Фінансове процвітання та успіх чи крах всіх сподівань? - допитливі читачі зможуть дізнатись із наступних романів трилогії – «Титан» та «Стоїк».
16.07.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
