ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Жимолость (бружель)
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Чорні квіти
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
...туди, де досить малої крихти...
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
На смак
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Хвазан
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Самопізнання
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 5)
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
* 102 *
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Коли тебе немає
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
* * *
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Весна
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
* 101 *
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
***
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
Йошамін
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Порожнеча
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
Творчість…
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Майстерень Адміністрація / Критика | Аналітика

 Національна премія України ім.Т.Г.Шевченка - 2007 рік
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-12-28 15:11:48
Переглядів сторінки твору 21094
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО ПОЕЗІЮ
Соціум
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-01-15 22:09:36 ]
До речі, у цьому контексті, варто думати про день майбутній, наприклад про майбутніх Претендентів. Можливо деякі імена вже названо?
Маю на увазі статтю „ПОЕЗІЯ – МОЯ РЕЛІГІЯ…” Тетяни Давидченко - Цікаве інтерв'ю, цікаві думки. Почути про погляди справжнього поета завжди корисно. - "Література, як і релігія, має бути доброю! Може, не завжди світлою, але сильною і доброю" - чи не в цьому ключ до початкового розуміння віршів Ігора Павлюка?
Цікаві й імена, які називає пан Ігор. Маю на увазі не так імена Марії Якубовської, та Олександра Гордона - досить відомих авторів, як
Юхима Дишканта, Вікторії Каневської, Оксани Пухонської, Олени Горбатюк, Дарії Гузенкової, які, за словами Ігора Павлюка, уже є великими поетами, але невідомими, без біографій. "Зуміють створити про себе легенду, свою легенду – будуть великими і відомими!.."
Відкривати нові імена чи не найвище досягнення для кожного з нас? Особливо, коли вони є твоїми вихованцями!.. Тому, непогано було би нам відкривати нові імена. І, можливо, підтримати їх майбутню звитягу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 07:54:50 ]
Вірш Ростислава Балеми про відкриття поета:
http://ivan1.narod.ru/alles/nem/br/br_6.htm

Слухати під гітару в авторському виконанні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-16 12:52:39 ]
Ростислав Балема відомий "Майстерням" і дуже цікавий поет. Гарне посилання. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-16 13:01:14 ]
Щодо громадського впливу на державні інституції.
Впливати потрібно, однозначно. Але ми ще, як поетична організація, маємо невеликий авторитет, аби цей авторитет природним чином діяв. Авторитет - це, напевно, наша колективна творча спроможність, чи як? Я переконаний, що ми нині рухаємось вперед. І демонструємо, що життя - далеко не тільки роздуми про гроші, і про
модний побут, але наші успіхи - тільки початкові.
Щодо Шевченківської премії, - не певний, що цього року це вдасться, але якби ми в майбутньому презентували високій Комісії примірники розробленого нашими авторами "Вісника", де окрім зважених рейтингів і був би фаховий набір критики,
а також спроби самих поетів розбирати окремі вірші, як наприклад, деякі, хоча й далеко
не ідеальні, стосовно Ігора Калинця
http://www.maysterni.com/publication.php?id=1208
стосовно Ліни Костенко http://www.maysterni.com/publication.php?id=704 , та інші...
Суперечливо? Так. Але це жива реакція нашого середовища, це зв'язки, це роздуми, це
продовження шкіл? :) Це потрібно ж нам самим?!
Дійсно, повинна бути своя велика стратегія, наше колективне надзавдання,
так? Давайте йти цим шляхом. Можливо розробити свій, тіньовий Шевченківський комітет :))) - необов'язково із активних учасників нашого клубу, з громадським оприлюдненням за день до офіційного "результатів"? це все окреслить
перспективи і зробить цікавішим процес, ширшим коло майбутніх Достойних Претендентів на Перемогу. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-21 09:52:34 ]
ЦЕ ШОК! Не маю нічого проти поета Тараса Федюка, але щодо поезії Лапського - іншого Лауреата національної премії ім. Т.Г.Шевченка, скажу, інакше, аніж за дуже грубі гроші таке рішення прийняти було не можливо. Хіба що гарант зі своєї колекції кому по вишитій сорочці роздав, кому мерседеса. Так чи інакше волохата рука Лубківського на шиї найвищого літературного процесу відчулася і сліди не поетичних його пальців залишаться там назавжди!
З чим нас усіх і вітаємо. :(

ОДА ЛУБКІВСЬКОМУ

"Камитет па Национальнай премии Украины
имени Тараса Шевченка принял решение
а присуждении Национальнай премии Украины
имени Тараса Шевченка 2007 года
ряду деятелей культуры и искусства.
Евстахию ЛАПСКОМУ (гражданину Республики Польша), паэту, за книги стихов "Себе: розшукую", "Обабіч стіни".

Цитати з творів Лапського:

Завія раптом прогула,
Дорогу до порога замела;
Тепер я не хлопчак, а чорна глиба
Відколота від рідної землі –
Збагнулось звідкіля журба в мені
Й чого об ятір так шарахалася риба.
..............................................................

Скажімо, тату, киш а киш тривозі,
Злигався з музою Ваш син
в дорозі
І ямбами ступає по землі!
.............................................................

... вимріяно і римою
й без рими, вирвавшись з обіймів:
з нігтів більшовизму!
............................................................
http://nslowo.free.ngo.pl/podija/lapskyj_sered_nominantiw.htm

Остап Лапський
231,
Києву з Варшави

З нагоди кандидування:
на лауреата?!

Світу шмат я обходив,
бував то там, то там,
смутило-тішило мене то те:
то те?!

Впереміжку являлись
щастя і біда,
але до рідного гнізда:
любов не пропадала?!

Внутрішньою заметіллю
стежку до висот
в мені: не занесло?!

Не замете й завія зовня:
у ходьбі настояну
духовність?!

Den des Ukrainers geistigen Wert?!
8 лютого, В-ва 2004


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Федорів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 16:30:14 ]
Пропоную направити Президенту звернення з вимогою розформувати Комітет як наскрізь корупційний (інакше пояснити рішення, які він приймає, неможливо). Немалі гроші, які виділяються на діяльність фірми "Лубківський і Ко" спрямувати на створення умов для широкого ознайомлення громадськості з творчістю претендентів, а рішення врешті-решт приймати саме з урахуванням думки громадськості, а не кулуарно, як зараз. Хто чув про творчість нинішніх лауреатів? Має бути щось на кшталт передвиборчої кампанії з презентацією в пресі, на телебаченні, радіо, інтернеті. А люди вже потім мають обрати найбільш достойного (технічний спосіб обрати - це вже деталі. Якщо нічого не міняти, то премії й далі будуть отримувати ті, хто після слів "до рідного гнізда: любов не пропадала" ставлять знак запитання. Дуже шкода, що високе ім"я Шевченка стоятиме поряд з навіграмотними друзями-кумами членів Комітету.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-01 16:04:17 ]
І справді, ми не можемо не перейматися якістю поетичних творчих світів, які нам пропонуються Комітетом під головуванням Р. Лубківського за взірці. Творчість Тараса Федюка говорить сама за себе і добре, що Комітет її зауважив. А могло бути і так, що жодного достойного поета не запропонували б Президенту на підпис (саме у поданні на підпис і полягає нині основна функція Комітету). Чому? А ви почитайте рядки нашого керманича Романа Лубківського і відчуйте, що йому до вподоби. До такого рівня не кожному піднятися.

Присвята одному із Шевченківських автопортретів
Гортаю життя - мов недбайлом написану
Розторгану книгу - се я чи не я?
Ховаю під кучму, як місяця лисину,
Закинутий знову на круги своя.
Невже, дивлячись на старече поличіє,
Впізнає Тараса знайома одна.
Ота костомаха, що вік нам одлічує?
Ні, бреше: зіб’ється у мене вона!
А мало прожито. А серце змордоване
Ще прагне любові. Ще хоче тепла,
І квилить неначе дитя негодоване Н
а тім попелищі, де мертві й зола?

на "Автопортрет”: Офорт. 1860

* * *
Прокидаюся в Београді...
Перший погляд: все ті ж дахи...
Незважаючи, хто при владі,
Владарюють вони...
- Хи-хи...
Так хихоче Десанка. Браво!
Ось квартал - баламут і сплюх
Спокій смогу втягнув. А вправо,
В півнебес її капелюх.
Куполи маркотної слави,
Глухомань дурноверхих призм...
Подивляю собору Сави
Енергійність і практицизм!
Домінує над містом, творить
Горді контури. Обрис. Абрис,
Промовляє. Рече. Говорить
Голосніш від блокад і криз.
Голос нації - голос Бога.
Все це - тут.
За які ж гріхи
Ти покутуєш, моя вбога
Найбагатша земле?
Хи-хи...

1997

КРЕДО
Не хочу аби
Замість мене думали
Не хочу аби
Замість мене вирішували
Не хочу аби
Замість мене голосували
(Проти мене)
Хочу бути самим собою
Настільки
Аби до серцевини
Совісті



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-07 20:12:14 ]
Особисто я за те, щоб зробити 9 березня національним святом, але це не начасі, тому обмежусь однією цитатою:
"9 березня 2007 року минає 193 роки від дня народження геніального сина українського народу Тараса Шевченка.
Впродовж майже двох століть його ім’я освячує історичний шлях великої нації, а безсмертна спадщина нашого Пророка користується великою шаною всіх українців. Ми щиро захоплюємося високим образом Кобзаря, його громадською принциповістю і моральною чистотою, почуттям соціальної та національної справедливості, відданістю правді і свободі. Він боровся за утвердження гідності українського народу.
Тарас Шевченко був видатною людиною своєї епохи й одночасно провісником для всього народу, який своїм духом сприяв національному самоусвідомленню і став генієм поза часом.
Пам’ятаймо, якою довгою та тернистою дорогою до свободи вів нас Т. Шевченко. Сьогодні нам потрібне його Слово – як псалом національної єдності та віри, без яких не буває суверенного буття народу. Черпаймо з нього величну ідею власної національної гідності, без якої не буває поваги з боку інших народів.
Піднімаймо голос проти будь-яких наявних намагань применшити роль Тараса Шевченка в свідомості громадян і спроб спаплюжити його ім’я.
Вчимося у Т. Шевченка великої науки – любити Україну, бути її гідними синами й доньками. Доводити цю любов своїми вчинками і своїм життям."
Гарно сказано і я риєднуюсь до цих слів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-07 20:17:25 ]
Хай живе Корзар - взірець поетичного генію!!! Ура, панове!
Ой, вибачте... хай земля йому пухом і світла пам'ять (хреститься з задумливим виразом обличчя)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-07 20:17:58 ]
Підтримую Жорже,
Нехай буде 8,9,10 - гуляти так гуляти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-07 20:20:05 ]
Неподобство - зробити помилку у славетному імені!!! перепрошую: "Кобзар" :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-07 20:20:53 ]
Шо за Корзар, Юліє,
Прошу негайно зняти задумку з лиця - вана Вам спелувати заважає. :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-07 20:22:40 ]
Мені теж :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-07 22:19:31 ]
Юрко, коли я думаю про нашого неповторного генія, мені дух перехоплює від гордості за слеву українського роду, що маєм щастя вимовляти Його Ім"я. Тому й пальці заїкаються. Я вже перепросила :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-07 22:38:28 ]
Ага, бачу-бачу...
Як Ви "слеваєте" український рід. :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-13 14:05:15 ]

Тож чи варто дивуватися, що нинішній склад членів комітету з Шевченківських премій та нової Президії НСПУ скоріш нагадує розконспіровану резидентуру КДБ, а не творчі структури. Схоже, колишній КДБ, хоч із запізненням, розраховується зі своїми найкращими помічниками преміями та нагородами, додаючи їм недодане свого часу, прикриваючи їх, для годиться, іменами колишніх жертв. Декотрі зі "свіжонагороджених" (та й не дуже "свіжо") нинішніх "літературних керівників" свого часу їздили за дорученням органів у місця позбавлення волі для перевиховання політв'язнів, щоб схилити їх до каяття. Про ці письменницькі "агіткультбригади" мені колись розповідали і Михайло Осадчий, теж нині покійний (і теж без нагород), Володимир Рокецький. Обоє називали конкретні прізвища нинішніх відомих "діячів".

Данило КУЛИНЯК,
письменник, історик,
репресований 1964 року за створення підпільної націоналістичної молодіжної організації "Вісники свободи України"
http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=1309