Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.30
00:11
1. В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло!
Кушта стоїть біля Брами світів та питає світ, говорячи: «Скажи мені, яка земля ушир? Яка відстань від землі до небесної тверді? Звідки прийшов Адам? Звідки прийшла Хавва , жона його? Зв
2026.05.29
23:28
Твоє ім’я наречене,
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!
* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!
* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв
2026.05.29
18:54
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ
Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем
2026.05.29
17:48
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.
Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.
Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.
2026.05.29
16:51
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці
ділена на пайки
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці
ділена на пайки
2026.05.29
11:45
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.
Ти кричиш відчайдушно, безмовно
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.
Ти кричиш відчайдушно, безмовно
2026.05.29
11:41
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...
Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...
Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного
2026.05.29
11:26
…чим скарб ховати до засік
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,
за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,
за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих
2026.05.29
06:25
Дощик рясно кропить
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.
2026.05.29
06:25
адже травень наймагічніша пора року · вона каже пішли в парк полупаємо на людей · ще ми винаймаємо хату в старому районі на одному з верхніх поверхів а вікна як раз у бік парку й на ближньому обрії чортове колесо на неботлі · при вхідній брамі парковій ст
2026.05.29
00:24
Не кричи ура, поки з бункера не виліз.
Є чимало людей злопам'ятних, та не чути щось про добропам'ятних.
У бункері путіну добре, та в землі було б краще.
Погано, коли мізки запливають жиром, але значно гірше, коли мізки запливають ненавистю.
2026.05.28
23:42
І. ВЕСНА У ГАРДАРИЦІ
Коли на подвір’я великого князя вперше ступив цей чужинець, Київ потопав у білому цвіті садів. Юний норвезький принц Гаральд, який щойно втік від смерті та поразки на батьківщині, мав у кишенях лише вітер, а в руках
2026.05.28
22:31
Не смішно
Сумує земля за колгоспами,
Читацька громада – за чтивом.
Болюче, з жалями незносними
Сумує земля за колгоспами.
Величчям і справами хосними
Сумує земля за колгоспами,
Читацька громада – за чтивом.
Болюче, з жалями незносними
Сумує земля за колгоспами.
Величчям і справами хосними
2026.05.28
17:32
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«
2026.05.28
16:30
Ти говориш: тепер інше місто поглине твій розпач,
і що вулиці інші дарують впокій-забуття,
тільки місто твоє прийде слідом туди за тобою,
і квартали ті самі зустрінуть твою сивину.
То невже всі утечі даремні, а прагнення хибні,
бо вагомі лише особист
і що вулиці інші дарують впокій-забуття,
тільки місто твоє прийде слідом туди за тобою,
і квартали ті самі зустрінуть твою сивину.
То невже всі утечі даремні, а прагнення хибні,
бо вагомі лише особист
2026.05.28
16:25
Інтро *
(Сем Катлер):
“Здається, все, як треба . . . Чи ви готові? . . . Вибачте затримку. . .
“Усі готові до наступного виступу? . . . Чи готовий ти, Нью-Йорку?
Найбільша група, що грає в Нью-Йорку за останні роки . . .
“Вони провідали Західне у
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...(Сем Катлер):
“Здається, все, як треба . . . Чи ви готові? . . . Вибачте затримку. . .
“Усі готові до наступного виступу? . . . Чи готовий ти, Нью-Йорку?
Найбільша група, що грає в Нью-Йорку за останні роки . . .
“Вони провідали Західне у
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Леся Низова (1967) /
Публіцистика
Заукраїнена душа Слобожанщини
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Заукраїнена душа Слобожанщини
Кілька років тому у літературно-просвітницьких колах Сватівщини відзначали піввікову річницю літстудії "Світанок", яку заснував у далеких п'ятдесятих роках минулого століття відомий на Слобожанщині письменник Микола Щепенко разом з пристрасними шанувальниками українського красного письменства лікарем Тимофієм Поляковим, культпрацівником Миколою Уманцем, вчителями Олександром Пархоменком й Олександром Гаренком. Ці потужні творчі постаті визначили зміст і напрямок розвитку літературного процесу в нашому краї на десятки років наперед. Підбиваючи підсумки зробленого, незмінний керівник літоб'єднання, член Національної спілки письменників України Микола Щепенко наголошував: "Сьогодні можемо впевнено сказати, що працювали: прагнули, вчилися, набували творчої майстерності, творили не даремно. "Світанок" висвітлив і вивів на широку дорогу літературного творення багатьох здібних – хороших і різних: поетів, прозаїків, драматургів, нарисовців, і кожного зі своєю мірою таланту, своїми уподобаннями та оригінальним голосом".
Відомий український поет Іван Низовий, з-під пера якого вийшло понад сто книжок, якого знають і люблять не тільки на Луганщині, а й у найвіддаленіших куточках України, був не лише справжнім і надійним товаришем кожного з фундаторів "Світанку", а й брав безпосередню активну участь у творчому житті сватівчан. Іван Данилович давно і щиро любить наше місто Сватове, наш рідний край слобожанський. І не згасає ця любов, можливо, тому, що Сватівщина нагадує поетові білопільське село Марківку на Сумщині, де він народився і виріс. Нагадує не лише мальовничими краєвидами, а й милою його серцю українською слобідською говіркою.
Прагнучи гідно відзначити ювілей літстудії "Світанок", Сватівське товариство шанувальників української мови "Джерело" імені Миколи Щепенка спільно з літературним товариством "Вибір" звернулися з проханням до Майстра поетичного слова, члена Національної спілки письменників України Івана Низового зібрати все написане за десятки років про Сватове та сватівчан і видати книжку. Поет охоче погодився.
Незабаром побачила світ книга з хвилюючою душу кожного українця назвою "У Сватовім світає Україна", до якої увійшли твори, присвячені нашому чарівному куточку Слобожанщини, її прекрасним людям, зокрема, Миколі Назаровичу Щепенку, поету й культпрацівникові Миколі Уманцю, хліборобу Івану Дробицькому, вчителю й пісняру Сергію Зятєву, поету й композитору, педагогу вищої категорії Сватівської школи мистецтв імені В. Зінкевича Василю Леоненку, керівнику району, Господарю з великої літери Івану Забурдаєву, фермеру, бізнесмену і неперевершеному пасічнику, справжньому патріоту землі нижньодуванської Олександру Кошовому, поетесі Олені Балабі, лікарю й господарнику, філософу й поету Івану Русавському, мілуватському літератору Івану Павленку. Йдеться у збірнику й про історико-культурні та духовні зв'язки з білопільцями – земляками автора, які брали участь у Сватівськму фестивалі "Слобожанський Спас".
Володимир Просін,
голова Сватівського товариства
шанувальників української мови
"Джерело" імені М.Н. Щепенка
Відомий український поет Іван Низовий, з-під пера якого вийшло понад сто книжок, якого знають і люблять не тільки на Луганщині, а й у найвіддаленіших куточках України, був не лише справжнім і надійним товаришем кожного з фундаторів "Світанку", а й брав безпосередню активну участь у творчому житті сватівчан. Іван Данилович давно і щиро любить наше місто Сватове, наш рідний край слобожанський. І не згасає ця любов, можливо, тому, що Сватівщина нагадує поетові білопільське село Марківку на Сумщині, де він народився і виріс. Нагадує не лише мальовничими краєвидами, а й милою його серцю українською слобідською говіркою.
Прагнучи гідно відзначити ювілей літстудії "Світанок", Сватівське товариство шанувальників української мови "Джерело" імені Миколи Щепенка спільно з літературним товариством "Вибір" звернулися з проханням до Майстра поетичного слова, члена Національної спілки письменників України Івана Низового зібрати все написане за десятки років про Сватове та сватівчан і видати книжку. Поет охоче погодився.
Незабаром побачила світ книга з хвилюючою душу кожного українця назвою "У Сватовім світає Україна", до якої увійшли твори, присвячені нашому чарівному куточку Слобожанщини, її прекрасним людям, зокрема, Миколі Назаровичу Щепенку, поету й культпрацівникові Миколі Уманцю, хліборобу Івану Дробицькому, вчителю й пісняру Сергію Зятєву, поету й композитору, педагогу вищої категорії Сватівської школи мистецтв імені В. Зінкевича Василю Леоненку, керівнику району, Господарю з великої літери Івану Забурдаєву, фермеру, бізнесмену і неперевершеному пасічнику, справжньому патріоту землі нижньодуванської Олександру Кошовому, поетесі Олені Балабі, лікарю й господарнику, філософу й поету Івану Русавському, мілуватському літератору Івану Павленку. Йдеться у збірнику й про історико-культурні та духовні зв'язки з білопільцями – земляками автора, які брали участь у Сватівськму фестивалі "Слобожанський Спас".
Володимир Просін,
голова Сватівського товариства
шанувальників української мови
"Джерело" імені М.Н. Щепенка
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
