ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Низова (1967) / Публіцистика

 Заукраїнена душа Слобожанщини
Кілька років тому у літературно-просвітницьких колах Сватівщини відзначали піввікову річницю літстудії "Світанок", яку заснував у далеких п'ятдесятих роках минулого століття відомий на Слобожанщині письменник Микола Щепенко разом з пристрасними шанувальниками українського красного письменства лікарем Тимофієм Поляковим, культпрацівником Миколою Уманцем, вчителями Олександром Пархоменком й Олександром Гаренком. Ці потужні творчі постаті визначили зміст і напрямок розвитку літературного процесу в нашому краї на десятки років наперед. Підбиваючи підсумки зробленого, незмінний керівник літоб'єднання, член Національної спілки письменників України Микола Щепенко наголошував: "Сьогодні можемо впевнено сказати, що працювали: прагнули, вчилися, набували творчої майстерності, творили не даремно. "Світанок" висвітлив і вивів на широку дорогу літературного творення багатьох здібних – хороших і різних: поетів, прозаїків, драматургів, нарисовців, і кожного зі своєю мірою таланту, своїми уподобаннями та оригінальним голосом".
Відомий український поет Іван Низовий, з-під пера якого вийшло понад сто книжок, якого знають і люблять не тільки на Луганщині, а й у найвіддаленіших куточках України, був не лише справжнім і надійним товаришем кожного з фундаторів "Світанку", а й брав безпосередню активну участь у творчому житті сватівчан. Іван Данилович давно і щиро любить наше місто Сватове, наш рідний край слобожанський. І не згасає ця любов, можливо, тому, що Сватівщина нагадує поетові білопільське село Марківку на Сумщині, де він народився і виріс. Нагадує не лише мальовничими краєвидами, а й милою його серцю українською слобідською говіркою.
Прагнучи гідно відзначити ювілей літстудії "Світанок", Сватівське товариство шанувальників української мови "Джерело" імені Миколи Щепенка спільно з літературним товариством "Вибір" звернулися з проханням до Майстра поетичного слова, члена Національної спілки письменників України Івана Низового зібрати все написане за десятки років про Сватове та сватівчан і видати книжку. Поет охоче погодився.
Незабаром побачила світ книга з хвилюючою душу кожного українця назвою "У Сватовім світає Україна", до якої увійшли твори, присвячені нашому чарівному куточку Слобожанщини, її прекрасним людям, зокрема, Миколі Назаровичу Щепенку, поету й культпрацівникові Миколі Уманцю, хліборобу Івану Дробицькому, вчителю й пісняру Сергію Зятєву, поету й композитору, педагогу вищої категорії Сватівської школи мистецтв імені В. Зінкевича Василю Леоненку, керівнику району, Господарю з великої літери Івану Забурдаєву, фермеру, бізнесмену і неперевершеному пасічнику, справжньому патріоту землі нижньодуванської Олександру Кошовому, поетесі Олені Балабі, лікарю й господарнику, філософу й поету Івану Русавському, мілуватському літератору Івану Павленку. Йдеться у збірнику й про історико-культурні та духовні зв'язки з білопільцями – земляками автора, які брали участь у Сватівськму фестивалі "Слобожанський Спас".


Володимир Просін,
голова Сватівського товариства
шанувальників української мови
"Джерело" імені М.Н. Щепенка




Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-12-06 23:14:48
Переглядів сторінки твору 1010
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.526 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.824 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.04.30 09:46
Автор у цю хвилину відсутній