Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.28
17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.
2026.08.28
16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда
І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда
І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
2026.08.28
14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?
2026.08.28
11:50
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)
«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)
«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор
2026.08.28
07:31
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.
2026.08.27
21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий
2026.08.27
16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула
2026.08.27
15:55
На городі жабеня
під листочком спить щодня.
А харчується вночі.
Умина не калачі,
їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.
під листочком спить щодня.
А харчується вночі.
Умина не калачі,
їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.
2026.08.27
13:09
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.
Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.
Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця
2026.08.27
12:25
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,
Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,
Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,
2026.08.27
10:14
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ
ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.
ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.
2026.08.27
07:17
Огортає туман невблаганно
Напівсонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.
Напівсонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.
2026.08.26
21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі
2026.08.26
19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили.
Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та
2026.08.26
18:27
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.
Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.
Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.
2026.08.26
17:43
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»
«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Леся Низова (1967) /
Публіцистика
Заукраїнена душа Слобожанщини
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Заукраїнена душа Слобожанщини
Кілька років тому у літературно-просвітницьких колах Сватівщини відзначали піввікову річницю літстудії "Світанок", яку заснував у далеких п'ятдесятих роках минулого століття відомий на Слобожанщині письменник Микола Щепенко разом з пристрасними шанувальниками українського красного письменства лікарем Тимофієм Поляковим, культпрацівником Миколою Уманцем, вчителями Олександром Пархоменком й Олександром Гаренком. Ці потужні творчі постаті визначили зміст і напрямок розвитку літературного процесу в нашому краї на десятки років наперед. Підбиваючи підсумки зробленого, незмінний керівник літоб'єднання, член Національної спілки письменників України Микола Щепенко наголошував: "Сьогодні можемо впевнено сказати, що працювали: прагнули, вчилися, набували творчої майстерності, творили не даремно. "Світанок" висвітлив і вивів на широку дорогу літературного творення багатьох здібних – хороших і різних: поетів, прозаїків, драматургів, нарисовців, і кожного зі своєю мірою таланту, своїми уподобаннями та оригінальним голосом".
Відомий український поет Іван Низовий, з-під пера якого вийшло понад сто книжок, якого знають і люблять не тільки на Луганщині, а й у найвіддаленіших куточках України, був не лише справжнім і надійним товаришем кожного з фундаторів "Світанку", а й брав безпосередню активну участь у творчому житті сватівчан. Іван Данилович давно і щиро любить наше місто Сватове, наш рідний край слобожанський. І не згасає ця любов, можливо, тому, що Сватівщина нагадує поетові білопільське село Марківку на Сумщині, де він народився і виріс. Нагадує не лише мальовничими краєвидами, а й милою його серцю українською слобідською говіркою.
Прагнучи гідно відзначити ювілей літстудії "Світанок", Сватівське товариство шанувальників української мови "Джерело" імені Миколи Щепенка спільно з літературним товариством "Вибір" звернулися з проханням до Майстра поетичного слова, члена Національної спілки письменників України Івана Низового зібрати все написане за десятки років про Сватове та сватівчан і видати книжку. Поет охоче погодився.
Незабаром побачила світ книга з хвилюючою душу кожного українця назвою "У Сватовім світає Україна", до якої увійшли твори, присвячені нашому чарівному куточку Слобожанщини, її прекрасним людям, зокрема, Миколі Назаровичу Щепенку, поету й культпрацівникові Миколі Уманцю, хліборобу Івану Дробицькому, вчителю й пісняру Сергію Зятєву, поету й композитору, педагогу вищої категорії Сватівської школи мистецтв імені В. Зінкевича Василю Леоненку, керівнику району, Господарю з великої літери Івану Забурдаєву, фермеру, бізнесмену і неперевершеному пасічнику, справжньому патріоту землі нижньодуванської Олександру Кошовому, поетесі Олені Балабі, лікарю й господарнику, філософу й поету Івану Русавському, мілуватському літератору Івану Павленку. Йдеться у збірнику й про історико-культурні та духовні зв'язки з білопільцями – земляками автора, які брали участь у Сватівськму фестивалі "Слобожанський Спас".
Володимир Просін,
голова Сватівського товариства
шанувальників української мови
"Джерело" імені М.Н. Щепенка
Відомий український поет Іван Низовий, з-під пера якого вийшло понад сто книжок, якого знають і люблять не тільки на Луганщині, а й у найвіддаленіших куточках України, був не лише справжнім і надійним товаришем кожного з фундаторів "Світанку", а й брав безпосередню активну участь у творчому житті сватівчан. Іван Данилович давно і щиро любить наше місто Сватове, наш рідний край слобожанський. І не згасає ця любов, можливо, тому, що Сватівщина нагадує поетові білопільське село Марківку на Сумщині, де він народився і виріс. Нагадує не лише мальовничими краєвидами, а й милою його серцю українською слобідською говіркою.
Прагнучи гідно відзначити ювілей літстудії "Світанок", Сватівське товариство шанувальників української мови "Джерело" імені Миколи Щепенка спільно з літературним товариством "Вибір" звернулися з проханням до Майстра поетичного слова, члена Національної спілки письменників України Івана Низового зібрати все написане за десятки років про Сватове та сватівчан і видати книжку. Поет охоче погодився.
Незабаром побачила світ книга з хвилюючою душу кожного українця назвою "У Сватовім світає Україна", до якої увійшли твори, присвячені нашому чарівному куточку Слобожанщини, її прекрасним людям, зокрема, Миколі Назаровичу Щепенку, поету й культпрацівникові Миколі Уманцю, хліборобу Івану Дробицькому, вчителю й пісняру Сергію Зятєву, поету й композитору, педагогу вищої категорії Сватівської школи мистецтв імені В. Зінкевича Василю Леоненку, керівнику району, Господарю з великої літери Івану Забурдаєву, фермеру, бізнесмену і неперевершеному пасічнику, справжньому патріоту землі нижньодуванської Олександру Кошовому, поетесі Олені Балабі, лікарю й господарнику, філософу й поету Івану Русавському, мілуватському літератору Івану Павленку. Йдеться у збірнику й про історико-культурні та духовні зв'язки з білопільцями – земляками автора, які брали участь у Сватівськму фестивалі "Слобожанський Спас".
Володимир Просін,
голова Сватівського товариства
шанувальників української мови
"Джерело" імені М.Н. Щепенка
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
