Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.02
23:45
Я, як Антоніо Бандерас
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
2026.05.02
20:57
я дійсно знаю
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
2026.05.02
16:50
назбирав доріг
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук
2026.05.02
15:48
Каравул! Знову цей поет Куриловський помирає у своєму вірші! Скільки можна це терпіти? А можливо, цього разу і справді помре? Якщо так, то я вже написав рекомендацію до Вищого Суду, після якої цей вторинний поет НАВРЯД ЧИ потрапить до Раю! Я вважаю, що та
2026.05.02
15:36
Явдохи де?...
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,
2026.05.02
14:23
Я повітряні замки будую,
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.
2026.05.02
11:35
Славетний французький актор Жан Рено випустив роман «Втеча», в якому порушує тему депортації українських дітей.
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві
2026.05.02
06:09
Просвітлий настрій, невичерпність мрій,
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан
2026.05.02
02:53
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.
Хоча й навколо згубні холоди,
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.
Хоча й навколо згубні холоди,
2026.05.01
21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
2026.05.01
20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
2026.05.01
20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
2026.05.01
19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел
2026.05.01
16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
2026.05.01
12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
2026.05.01
12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Дудар (1950) /
Поеми
Сьогодні про поезію ні слова
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сьогодні про поезію ні слова
1. Рими
Сьогодні про поезію ні слова...
Сьогодні за поезію – дуель!
Стаціонарна сьогосвітня змова:
На чорнобривцях пахне від "шанель"
Було б нічо, вже кілька літ блокади -
Мелодія уявна щодо рим...
У потойбіччя зникли моцні кадри
На "еЛ", на "Де" і , Боже мій, на "им"…
Прийди, поглянь, як діє Діє-слово
Кав'ярню змалювали під "трактір"
І житній хліб печуть з муки-полови
Ні –ні, не в нас, а зокрема - повір
А ми, як ті... заряджені пістолі
На відстані, приблизно, з десяти -
Ба-бах, ба-бах – римуємо поволі
У ті рядки, чим живляться Святі…
А де святе – зубасті браконьєри...
Відомі нам їх успіхи здавен
Ти спробуй відчини дубові двері
Осліпнеш враз відразу од знамен...
Ні, ти прийди, поглянь на ту свободу
У них своє і Право і Печать:
У кожну ніч гризе наш тил зі споду
А щоб йому… а щоб його… і зчах
Ні, краще заспівай про "чорнобривців"…
"Два кольори мої - два кольори"
А після щоб з відерцем й до криниці
Поезія на дворі. Вся із рим...
Сьогодні про поезію ні слова
Ні навіть натяку. Дуель! Дуель!
Стаціонарна сьогосвітня змова:
На чорнобривцях пахне від « шанель»
Довірився було Свободолюбцям
А як без них? хіба що, навмання
Ні слуху – а ні духу, а корупція…
Де рими – де корупція… фігня
Ми не таке долали на сніданки!
Буденну суть мокали в кожен зміст
Від білої до чорної буханки
У супроводі танцю
звісно - Твіст…
…сьогодні про поезію не модно
Ні паю, а ні слави -- самостріл
Ти сім разів вимірював Свободу
І лише раз у темряві набрів…
А в ніч завжди чекаєш бомбардиру
Ось так, – зненацька хором прямо в пах
І знов паролі, явки, і квартири
І знов пістоль… і спалахи: «ба-бах»
Шрапнелі збоку, зверху теж шрапнелі
Це, так би мовити, - «стріляй по втікачах»…
Огризкам - в стрій, вернутися в шинелі!
І чудно посміхатись до дівчат…
Ні, ти прийди, поглянь на цих придурків
Що по ночах римують все підряд
А в Музи справ... і Образи похмурі
Підряд сифонить весь страждальний ряд
Буває - і молитви задля фарсу
І вчинками в Ісусі не зійтись…
А розклад перевтілень , прийшлим часом,
Навідує із лісу хитрий лис
..та є одне: творити – й забувати
Хай настрій вже й не кращий за коньяк
Навстоячки поетам краще спати
Диви: як сонях, морква і буряк
Живо - тріпощуть!!! в кожному стихія…
І сонця там… не поступками в зась
Коли і чим, кому і що? - навіє…
Устигнути б прийняти з поля пас
2. Чарівна сімка
.. сьогодні про поезію ні слова
Чи краще вже: «приший кобилі хвіст»?!
Застрянуть там: і сіно, і полова
А, все одно. Через неділю Піст
Сорокаденний термін терміново
Пройдуть не всі, по переду багно
Окраєць чорного, відколотий мінором,
Розкаже всім, що буде і було
Ти теж блукав у місті як в пустелі
Де сім разів було од страху зяб
Це павутиння повзає під стелю
А ти змія і трішечки од жаб …
Навчалися мовчати і терпіти
Пісками задивлятись до води
черствіти і страждати - і хотіти –
Розкаже вам – Хто сорок день водив...
У всьому Піст, тому він білозубий.
Але ж і рот нічийний.. відгадай:
Спокуси світу скупчились на губи
( це якщо в тіло - кілька зайвих «свай» )…
І всесвіт зверху схилить свої зорі
Візьми одну, а лишку поверни.
Веселощам на вихід ще не скоро
Бо сорок діб ходитимеш за Ним… /порох/
… ні гаряче, ні холодно поету -
у довбні залишатися хрестом
На сотню літ загубишся в чернетках.
Пізніше хтось охрестить «ремеслом»
(..достань себе із тої горловини
Із лави магнію - як зникне все земне -
Вернутися до себе ще повинен.
До сьомих неб прозріння не мине...)
..ти - Літера творіння братолюбства
В однім законі – Господи, це ж я!?
І сонце опускається і густо…
І тихо - тихо так… одна сім'я
Де старші ще найменьшиньких жаліють
І знову в путь за право чорнобривць
Ніхто на світі м'яти їх несміє
Слова нараз - найкращі серед вбивць
З Майбутнім спілкуватися не смішно.
Чому ж так боляче і гірко нам усім???
Ти не спіши, рядочки не розвішуй
Бо ще коли назріє цифра «Сім»?!..
3.Римуй про того, в кім сидиш…
Це хтось із нас виборював шевченків...
Це хтось із нас змальовував Дніпро…
Це в "межигір'я" спішать пузаті «бенклі» -
Пристанище собі подібних тло
А ось про «віп», не скажеш що чужинське
"сердючки і мавродії» - аванс
І всюди-сущі «фелікси дзержинські» -
Диви – дивись: висвічується «фас»!
Куди не глянь - бариги і міняйли
А бідному поету знову «брись»
І ти зповзеш зі столика у файли
А псевдо "топ" прогавиш, то й не злись
Бо ще сусід, чи просто третє око
Із курсу позбиває ті рядки.
А в них не заховаєшся глибоко
Поети і поетки не ставки…
І верби навіть вже не верболози
О дивина, що кошики плетуть
На кожному із них засохлі сльози
Останнє, що лишилося… товчуть
І може верб, калин і трохи неба
Ти ще застанеш.. треба, не доспиш
Хіба душа твоя не з Рими скресла?
Тоді римуй про того, в кім сидиш
Сьогодні про поезію занадто
Перепочине світ від лютих сказ
Воно, дитя, навпроти сяде: - Тату,
Ходи сюди… хутесенько пролазь
Ой щезнемо... і ти таке побачиш
За все життя, не буцім .. ой тримай!!
Диви, татусю: Світло світлом плаче…
А рими.. рими.. рими.. світло-грай.
24 - 28. 03.2012.
Сьогодні про поезію ні слова...
Сьогодні за поезію – дуель!
Стаціонарна сьогосвітня змова:
На чорнобривцях пахне від "шанель"
Було б нічо, вже кілька літ блокади -
Мелодія уявна щодо рим...
У потойбіччя зникли моцні кадри
На "еЛ", на "Де" і , Боже мій, на "им"…
Прийди, поглянь, як діє Діє-слово
Кав'ярню змалювали під "трактір"
І житній хліб печуть з муки-полови
Ні –ні, не в нас, а зокрема - повір
А ми, як ті... заряджені пістолі
На відстані, приблизно, з десяти -
Ба-бах, ба-бах – римуємо поволі
У ті рядки, чим живляться Святі…
А де святе – зубасті браконьєри...
Відомі нам їх успіхи здавен
Ти спробуй відчини дубові двері
Осліпнеш враз відразу од знамен...
Ні, ти прийди, поглянь на ту свободу
У них своє і Право і Печать:
У кожну ніч гризе наш тил зі споду
А щоб йому… а щоб його… і зчах
Ні, краще заспівай про "чорнобривців"…
"Два кольори мої - два кольори"
А після щоб з відерцем й до криниці
Поезія на дворі. Вся із рим...
Сьогодні про поезію ні слова
Ні навіть натяку. Дуель! Дуель!
Стаціонарна сьогосвітня змова:
На чорнобривцях пахне від « шанель»
Довірився було Свободолюбцям
А як без них? хіба що, навмання
Ні слуху – а ні духу, а корупція…
Де рими – де корупція… фігня
Ми не таке долали на сніданки!
Буденну суть мокали в кожен зміст
Від білої до чорної буханки
У супроводі танцю
звісно - Твіст…
…сьогодні про поезію не модно
Ні паю, а ні слави -- самостріл
Ти сім разів вимірював Свободу
І лише раз у темряві набрів…
А в ніч завжди чекаєш бомбардиру
Ось так, – зненацька хором прямо в пах
І знов паролі, явки, і квартири
І знов пістоль… і спалахи: «ба-бах»
Шрапнелі збоку, зверху теж шрапнелі
Це, так би мовити, - «стріляй по втікачах»…
Огризкам - в стрій, вернутися в шинелі!
І чудно посміхатись до дівчат…
Ні, ти прийди, поглянь на цих придурків
Що по ночах римують все підряд
А в Музи справ... і Образи похмурі
Підряд сифонить весь страждальний ряд
Буває - і молитви задля фарсу
І вчинками в Ісусі не зійтись…
А розклад перевтілень , прийшлим часом,
Навідує із лісу хитрий лис
..та є одне: творити – й забувати
Хай настрій вже й не кращий за коньяк
Навстоячки поетам краще спати
Диви: як сонях, морква і буряк
Живо - тріпощуть!!! в кожному стихія…
І сонця там… не поступками в зась
Коли і чим, кому і що? - навіє…
Устигнути б прийняти з поля пас
2. Чарівна сімка
.. сьогодні про поезію ні слова
Чи краще вже: «приший кобилі хвіст»?!
Застрянуть там: і сіно, і полова
А, все одно. Через неділю Піст
Сорокаденний термін терміново
Пройдуть не всі, по переду багно
Окраєць чорного, відколотий мінором,
Розкаже всім, що буде і було
Ти теж блукав у місті як в пустелі
Де сім разів було од страху зяб
Це павутиння повзає під стелю
А ти змія і трішечки од жаб …
Навчалися мовчати і терпіти
Пісками задивлятись до води
черствіти і страждати - і хотіти –
Розкаже вам – Хто сорок день водив...
У всьому Піст, тому він білозубий.
Але ж і рот нічийний.. відгадай:
Спокуси світу скупчились на губи
( це якщо в тіло - кілька зайвих «свай» )…
І всесвіт зверху схилить свої зорі
Візьми одну, а лишку поверни.
Веселощам на вихід ще не скоро
Бо сорок діб ходитимеш за Ним… /порох/
… ні гаряче, ні холодно поету -
у довбні залишатися хрестом
На сотню літ загубишся в чернетках.
Пізніше хтось охрестить «ремеслом»
(..достань себе із тої горловини
Із лави магнію - як зникне все земне -
Вернутися до себе ще повинен.
До сьомих неб прозріння не мине...)
..ти - Літера творіння братолюбства
В однім законі – Господи, це ж я!?
І сонце опускається і густо…
І тихо - тихо так… одна сім'я
Де старші ще найменьшиньких жаліють
І знову в путь за право чорнобривць
Ніхто на світі м'яти їх несміє
Слова нараз - найкращі серед вбивць
З Майбутнім спілкуватися не смішно.
Чому ж так боляче і гірко нам усім???
Ти не спіши, рядочки не розвішуй
Бо ще коли назріє цифра «Сім»?!..
3.Римуй про того, в кім сидиш…
Це хтось із нас виборював шевченків...
Це хтось із нас змальовував Дніпро…
Це в "межигір'я" спішать пузаті «бенклі» -
Пристанище собі подібних тло
А ось про «віп», не скажеш що чужинське
"сердючки і мавродії» - аванс
І всюди-сущі «фелікси дзержинські» -
Диви – дивись: висвічується «фас»!
Куди не глянь - бариги і міняйли
А бідному поету знову «брись»
І ти зповзеш зі столика у файли
А псевдо "топ" прогавиш, то й не злись
Бо ще сусід, чи просто третє око
Із курсу позбиває ті рядки.
А в них не заховаєшся глибоко
Поети і поетки не ставки…
І верби навіть вже не верболози
О дивина, що кошики плетуть
На кожному із них засохлі сльози
Останнє, що лишилося… товчуть
І може верб, калин і трохи неба
Ти ще застанеш.. треба, не доспиш
Хіба душа твоя не з Рими скресла?
Тоді римуй про того, в кім сидиш
Сьогодні про поезію занадто
Перепочине світ від лютих сказ
Воно, дитя, навпроти сяде: - Тату,
Ходи сюди… хутесенько пролазь
Ой щезнемо... і ти таке побачиш
За все життя, не буцім .. ой тримай!!
Диви, татусю: Світло світлом плаче…
А рими.. рими.. рими.. світло-грай.
24 - 28. 03.2012.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
