ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2025.09.03 09:57
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 9 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.


Пензликом

Віктор Кучерук
2025.09.03 05:20
Усамітнення вечірні
Зазвичай приносять зиск, –
Серце б’ється рівномірно
І стає стабільним тиск.
Вже без помочі цигарки,
Віршам змісту надаю, –
Букви сіються на аркуш,
Наче зерна у ріллю.

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Дудар (1950) / Поеми

 Сьогодні про поезію ні слова
 1. Рими
Сьогодні про поезію ні слова...
Сьогодні за поезію – дуель!
Стаціонарна сьогосвітня змова:
На чорнобривцях пахне від "шанель"
Було б нічо, вже кілька літ блокади -
Мелодія уявна щодо рим...
У потойбіччя зникли моцні кадри
На "еЛ", на "Де" і , Боже мій, на "им"…
Прийди, поглянь, як діє Діє-слово
Кав'ярню змалювали під "трактір"
І житній хліб печуть з муки-полови
Ні –ні, не в нас, а зокрема - повір
А ми, як ті... заряджені пістолі
На відстані, приблизно, з десяти -
Ба-бах, ба-бах – римуємо поволі
У ті рядки, чим живляться Святі…
А де святе – зубасті браконьєри...
Відомі нам їх успіхи здавен
Ти спробуй відчини дубові двері
Осліпнеш враз відразу од знамен...
Ні, ти прийди, поглянь на ту свободу
У них своє і Право і Печать:
У кожну ніч гризе наш тил зі споду
А щоб йому… а щоб його… і зчах
Ні, краще заспівай про "чорнобривців"…
"Два кольори мої - два кольори"
А після щоб з відерцем й до криниці
Поезія на дворі. Вся із рим...

Сьогодні про поезію ні слова
Ні навіть натяку. Дуель! Дуель!
Стаціонарна сьогосвітня змова:
На чорнобривцях пахне від « шанель»

Довірився було Свободолюбцям
А як без них? хіба що, навмання
Ні слуху – а ні духу, а корупція…
Де рими – де корупція… фігня
Ми не таке долали на сніданки!
Буденну суть мокали в кожен зміст
Від білої до чорної буханки
У супроводі танцю
звісно - Твіст…

…сьогодні про поезію не модно
Ні паю, а ні слави -- самостріл
Ти сім разів вимірював Свободу
І лише раз у темряві набрів…

А в ніч завжди чекаєш бомбардиру
Ось так, – зненацька хором прямо в пах
І знов паролі, явки, і квартири
І знов пістоль… і спалахи: «ба-бах»
Шрапнелі збоку, зверху теж шрапнелі
Це, так би мовити, - «стріляй по втікачах»…
Огризкам - в стрій, вернутися в шинелі!
І чудно посміхатись до дівчат…
Ні, ти прийди, поглянь на цих придурків
Що по ночах римують все підряд
А в Музи справ... і Образи похмурі
Підряд сифонить весь страждальний ряд
Буває - і молитви задля фарсу
І вчинками в Ісусі не зійтись…
А розклад перевтілень , прийшлим часом,
Навідує із лісу хитрий лис
..та є одне: творити – й забувати
Хай настрій вже й не кращий за коньяк
Навстоячки поетам краще спати
Диви: як сонях, морква і буряк
Живо - тріпощуть!!! в кожному стихія…
І сонця там… не поступками в зась
Коли і чим, кому і що? - навіє…
Устигнути б прийняти з поля пас

2. Чарівна сімка
.. сьогодні про поезію ні слова
Чи краще вже: «приший кобилі хвіст»?!
Застрянуть там: і сіно, і полова
А, все одно. Через неділю Піст
Сорокаденний термін терміново
Пройдуть не всі, по переду багно
Окраєць чорного, відколотий мінором,
Розкаже всім, що буде і було
Ти теж блукав у місті як в пустелі
Де сім разів було од страху зяб
Це павутиння повзає під стелю
А ти змія і трішечки од жаб …
Навчалися мовчати і терпіти
Пісками задивлятись до води
черствіти і страждати - і хотіти –
Розкаже вам – Хто сорок день водив...
У всьому Піст, тому він білозубий.
Але ж і рот нічийний.. відгадай:
Спокуси світу скупчились на губи
( це якщо в тіло - кілька зайвих «свай» )…
І всесвіт зверху схилить свої зорі
Візьми одну, а лишку поверни.
Веселощам на вихід ще не скоро
Бо сорок діб ходитимеш за Ним… /порох/

… ні гаряче, ні холодно поету -
у довбні залишатися хрестом
На сотню літ загубишся в чернетках.
Пізніше хтось охрестить «ремеслом»
(..достань себе із тої горловини
Із лави магнію - як зникне все земне -
Вернутися до себе ще повинен.
До сьомих неб прозріння не мине...)

..ти - Літера творіння братолюбства
В однім законі – Господи, це ж я!?
І сонце опускається і густо…
І тихо - тихо так… одна сім'я
Де старші ще найменьшиньких жаліють
І знову в путь за право чорнобривць
Ніхто на світі м'яти їх несміє
Слова нараз - найкращі серед вбивць
З Майбутнім спілкуватися не смішно.
Чому ж так боляче і гірко нам усім???
Ти не спіши, рядочки не розвішуй
Бо ще коли назріє цифра «Сім»?!..

3.Римуй про того, в кім сидиш…

Це хтось із нас виборював шевченків...
Це хтось із нас змальовував Дніпро…
Це в "межигір'я" спішать пузаті «бенклі» -
Пристанище собі подібних тло
А ось про «віп», не скажеш що чужинське
"сердючки і мавродії» - аванс
І всюди-сущі «фелікси дзержинські» -
Диви – дивись: висвічується «фас»!
Куди не глянь - бариги і міняйли
А бідному поету знову «брись»
І ти зповзеш зі столика у файли
А псевдо "топ" прогавиш, то й не злись
Бо ще сусід, чи просто третє око
Із курсу позбиває ті рядки.
А в них не заховаєшся глибоко
Поети і поетки не ставки…
І верби навіть вже не верболози
О дивина, що кошики плетуть
На кожному із них засохлі сльози
Останнє, що лишилося… товчуть
І може верб, калин і трохи неба
Ти ще застанеш.. треба, не доспиш
Хіба душа твоя не з Рими скресла?
Тоді римуй про того, в кім сидиш

Сьогодні про поезію занадто
Перепочине світ від лютих сказ
Воно, дитя, навпроти сяде: - Тату,
Ходи сюди… хутесенько пролазь
Ой щезнемо... і ти таке побачиш
За все життя, не буцім .. ой тримай!!
Диви, татусю: Світло світлом плаче…
А рими.. рими.. рими.. світло-грай.

24 - 28. 03.2012.














Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-01-02 18:58:33
Переглядів сторінки твору 2811
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.864 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.018 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.09.01 16:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2014-01-02 19:11:53 ]
Дорогі друзі! поема мала три частини різного дня публікації. Десь півтори тисячі перегляду. Вцілому - відгуки хороші, зауважень мало було. Пройшов час, вчора і сьогодні, у Новий Рік, мені здалося доречним пройтися рядками, змінити де-що... Притулити всі частини одне до одного, зігріти і виставити на осуд... Давно -давно на запитання спутниці чим я займаюся - відповів: мрію написати багато хороших віршів, мати свою збірку..." А, поезія нині не в моді" - відповіла вона щиро. Я не заперечував і продовжував грішити. Вона помилялась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-01-02 19:59:58 ]
"Сьогодні про поезію ні слова...", а завтра буде слушно? Мабуть, ні. Хтось скаже пустодзвонство і полова, і рукопис згоряє у вогні...
Сподобались Ваші роздуми. Можливо, по великому рахунку, на фундаментальне узагальнення не претендують, але те, що це не пересічний погляд на поезію, заперечити важко. А поезія - це та ж людина, тільки народжена словом. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2014-01-02 22:22:52 ]
так, Олександр, навіщо мені щось видувати з повітря. І в простому досить складно, коли кажеш не те, що думаєш... В своїх текстах я намагаюсь з римою просто розказати якусь історію і тільки всього... А Вам дякую за терпіння... Довгенький вірш.