ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,

Світлана Пирогова
2026.07.20 11:16
Насіялось стільки...Насіялось маку.

Червоним розлилось під спекою морем.

Розлізлась ненависть, розсипала горе.

В тривозі розплакана світиться мапа.

Ірина Вовк
2026.07.20 10:31
Розділ ІІІ: Ціна однієї перлини Римські генерали вміли рахувати золото мішками, але вони не вміли рахувати розкіш. На другий вечір бенкету Антоній сидів на парчевих подушках, розхристаний, з масним від печеної дичини підборіддям і затуманеним поглядом

хома дідим
2026.07.20 09:43
літо йде
через окремий холод свій
і спеку звичайно
літо ж
червень липень
глипнути навіть не вспів
сліпучі майдани
розжарені вулиці

Тетяна Левицька
2026.07.20 09:30
Ярослав Олегович Чорногуз — видатний поет, патріот України, людина з вразливим серцем, щедрою душею та самобутнім гумором був моїм наставником, найкращим другом, який завжди мене підтримував, надихав та вселяв віру в свої можливості. Серед його учнів бул

Віктор Кучерук
2026.07.20 07:33
Море хвилями дзвінкими
Б'є об скелі мовчазні
І мені назустріч линуть
Любі здавна позивні.
Рвійний вітер хвилі гонить
Без вагання та зусиль, -
Невгомонні та солоні
Всюдисущі бризки хвиль.

М Менянин
2026.07.20 01:30
Вода солона на столі
як символ сліз в чужій землі.
Гірка трава, і не одна,
як згадка рабського вона.

Сумною б трапеза була,
та ось рух ангела крила
дає надію на життя

Паб Лімерик
2026.07.19 20:36
Після кожного виступу Кіо
Продавались направо й наліво
Дефіцитні кролі,
Невеличкі й малі
З комбінату в циліндрі у Кіо.

Довела до тюрми лотерея
Одного з дідусів Гемінґвея.

Кока Черкаський
2026.07.19 18:53
Мені було лиш дев'ятнадцять,
А їй більше двадцяти трьох,
Вона мене дуже кохала,
І нам було добре удвох.

Вона була дуже гарна,
В мене аж виростали крила
Поруч з нею,

Вячеслав Руденко
2026.07.19 16:47
Хто збирав шовковицю,
Згадує й за хліб.
В ступах пил в косовицю
Проситься в політ.
Бийся дощик в озеро,
В хату Лукаша.
Там де ранком росяно,
Знайдеш слід вужа,

Євген Федчук
2026.07.19 15:45
Ніч на землю опустила чорне покривало.
В небі зорі, наче маку хтось по нім розсипав.
Ароматом неймовірно п‘янким пахне липа
І виспівують цикади вечірні хорали.
Жебонить ледь чутно річка, вербам миє коси.
А над річку невелике вогнище палає.
Розсілася

Борис Костиря
2026.07.19 14:36
Бунт посередностей - це бунт юрби гнилої,
Що розпинає завжди на горі,
Це фарисеї в масках і елої,
Вовки в овечих шкурах, трунарі.
Бунт посередностей змете усе на світі,
Що має лик, а не лише мурло.
Так паразити на веснянім цвіті
Повзуть настирливо,

Ірина Вовк
2026.07.19 13:56
Розділ IІ: Аромат мирри на річці Кідн Тарс задихався від спеки. Марк Антоній сидів на ринковій площі на судейському кріслі, оточений своїми легіонерами. Він був роздратований. Цариця Єгипту запізнювалася вже на тиждень. Раптом з боку річки донісся д

Ірина Вовк
2026.07.19 13:48
ЧАСТИНА ДРУГА: МАРК АНТОНІЙ. Тінь під деревом граната «Прийди до мене, о Володарю Сили, бо серце моє відкрите для твого заліза. Твій рев чути серед народів, але в моєму домі ти знайдеш свій спокій і своє золото». (З написів на стінах храму Ха

Володимир Бойко
2026.07.19 12:36
Шахраї під Малими Загайцями
Торгували зіпсутими яйцями
Збунтувався народ,
Упіймав тих заброд
І позбулись яєць під Загайцями.

В ресторані у Богодухові
Подавали котлети із мухами.

Іван Потьомкін
2026.07.19 11:43
Я думав, Десно, не тутешня ти,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.

Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов’янський слід,

хома дідим
2026.07.19 10:23
оздоблений словами
належними чи ні
як-небудь умирав би
на дні або вві сні
відкинутий з заграви
розбитих літніх днів
із самого із краю
життя сяйливих див

Віктор Кучерук
2026.07.19 07:18
Земля затряслася, хитнулися стіни,
Шибки забриніли і ляк розпочавсь
За тих, що заклякли в гарячих руїнах
І просять у Бога про поміч в цей час.
Горять і димляться дерева й споруди,
Ізнову не маєм спокійного сну, -
Налякані вибухом, дивляться люди
Н

Роксолана Вірлан
2026.07.18 20:56
Ібрагіме, світ не справедливий -
світ не справедливий, Ібрагі...
Ти хіба не сам ту правду зриму,
вчив мене, стискаючи круги

надовкіл моїх непевних кроків
і навколо щойно зійшлих сил.
Паргали, гречине сяйноокий,

Юрій Лазірко
2026.07.18 17:24
Life stops… where silent e’s are craggy.
Define a quota for the sky and squint.
Make clouded music free and shaggy
by blowing out the note, a key imprint.

An obit finds in me a cover.
Am I a globe for lovers to be spun?
If there can be no way to h

Борис Костиря
2026.07.18 16:58
Навіщо я поглянув на цей сніг,
Що спопеляє блиском потойбічним
До глибини душі й кладе до ніг
Дари небес у сяйві споконвічнім?

Я щось важливе загубив на нім,
Пощезнули нюанси і відтінки.
Так слово сяє, як величний німб,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Юрій Лазірко - [ 2012.03.02 22:21 ]
    те що зрослося
    серце вело до Бога
    болем лягла дорога...

    тільки зрослося
    по долі
    знову зайшлося
    від болю
    і повело
    стежками
    де кожне слово
    камінь
    де кожен ляпас
    гріє
    запах весни
    старіє
    дотик грози
    німіє
    в пристрасті
    анемії

    тільки прийшлося
    оку
    то запалило
    щоки
    і привело
    для нього
    тінь від хреста
    і вбогість
    а на уста
    тремтіння
    а для вогню
    видіння
    фарбу
    для днів осінніх
    перше табу
    на вміння
    у темноті
    світитись
    у голові
    крутитись
    римою
    і вином

    стало
    чекало
    часу не стало
    як остигало
    воно

    2 Березня 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (16)


  2. Юрій Лазірко - [ 2012.03.02 16:54 ]
    як менi вiдмитися
    як мені відмитися
    із думок нещирих
    полум’ям стелитися
    в каламарнім вирі
    набирати ситості
    позбуватись жаху

    як мені зневіритись
    аби не зазнати
    долі роду
    Ірода
    Понтієм Пилатом
    не вмивати рук
    своїх
    гнівом Каіафи

    як мені забитися
    в серці із порфіру
    в душу
    не дивитися
    обухом сокири
    за людей молитися
    як зачнуть
    плювати

    як мені наснитися
    аби позлітатись
    у тобі лишитися
    світом немовляти
    і не загоїтися
    і не замерзати

    2 Березня 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (22)


  3. Олександр Григоренко - [ 2012.03.02 13:48 ]
    Весняний барвінок тобі...
    Весна-веснянко, я в тобі, ти в мені,
    І в душі розквітають перлинні проліски.
    Любов, в наших серцях - барвінком життя,
    Нам ніжностью в радощах на довгії літа...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  4. Олександр Григоренко - [ 2012.03.02 12:26 ]
    Пробуждение...

    Весна - мир бесконечного океана царства Любви.
    Жизненной волною ее нежности - первые подснежники
    И, когда в сиянии пения птиц, благословением, встречаем утро,
    Мы прикасаемся к чуду - пробуждению природы...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  5. Олександр Григоренко - [ 2012.02.28 17:37 ]
    Любовь из океана вечности
    дыхание чудесного великолепия колышет струны
    которые вибрируют жизнью
    она настолько чиста
    что ожидающая тишина замирает
    и внимательно прислушивается
    ладони Великого в вас прикасаются к вашей руке
    с медлительной мягкостью и
    звучит вечный голос
    расказывающий вам
    о великой и восхитительной любви
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  6. Олександр Григоренко - [ 2012.02.27 20:51 ]
    Благословение Огнем
    В перекрестке Огня - благословение Матери Мира.
    Дети Бога излучая свет дали обет,
    Глас его такой:
    Священный меч Его любви сохраним,
    Будем рядом, взявшись за руки идти за своей мечтой...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  7. Олександр Григоренко - [ 2012.02.27 16:13 ]
    поцілунок вічності...

    Пасма гір, з тобою стоїмо у підніжжя.
    Із щоки гірської - срумочки джерела.
    Кришталевою піснею дзвенять вони ,радісно,
    і подихом пелюсток перехрестя Божі серця - розчиняємся...
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  8. Олександр Григоренко - [ 2012.02.27 14:02 ]
    в перекрестке - родниковые ключи...
    В нашем теле Его святой сосуд - Дух Истины.
    Мы не машины для поглощения пищи
    И исполнения похотливых желаний.
    Необходимо хранить источник Живой воды.

    Мы плывем в неведомое, парусом правят знания...
    Жизнь без путишествий смысла лишена.
    Для тебя, мне хочется стать тихой музыкой
    Наполненой нотами ясности и света.

    Твоя мысли для меня, как солнца лучи,
    А во взляде - океан зеркальной чистоты.
    Они, словно ключи нежных родников,
    Радостью наполняют кувшин жизни - песней любви.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  9. Олександр Григоренко - [ 2012.02.25 12:18 ]
    запашне повітря
    Стоїмо разом в обіймах серед поля
    І тихо-тихо, навкруги!..
    До нас, іде Весна - вербна чарівниця кохання...
    Її любов - живий напій до серця,
    Чистий, як сік березового світла.
    Приємно нам шепоче: заметілям відбій,
    Вдихайте це солодкозапашне повітря мрій.
    Веселкою іскрить на віях Господня сльоза,
    Коли тепло Любові приймає душа.
    В долонях, квітка Її серденька Радість -
    Доля вогняннобілих пелюсток вічного щастя.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (1)


  10. Олександр Григоренко - [ 2012.02.23 18:51 ]
    В твоих ладонях жизнь
    В пятерне страданий сердце изошло немой тоской...
    Твоих кос, как струн гитары, коснутся бы мне рукой.
    Эй, сердце, где ты? Откинь локоны густые.
    Милая моя, чеку ревности не тронь - прошу.
    Слышу молвишь: - " легко тебе поэту,
    Фразами интриги плетешь, и все мимолетом.
    А тут - без тебя, вся жизнь автопилотом...
    Подхалимов, хоть отбавляй или пруд пруди,
    всем им только давай, все вежливы...
    С коварной улыбкой колени щиплют, льстят,
    Тянутся к богатству - все шалят и хотят.
    А хочется, чтобы рядом был друг,
    Тот, кто не погряз в рутине - мудрости муж.
    Чтобы радость ушкам нежно шептал
    И верность во Храме не предавал!"
    О снежинка не огорчайся, ведь знаеш сама...
    Жизнь моя пред тобою - как открытая книга.
    Мудрой будь. Слово ведомо тебе мое,
    Как пред Богом присягу дал
    И, в флешку памяти Акаши запечатал.
    Сколько нежных ручейков излил любя.
    Все мои песни и не меньше стихов,
    Из родника, что в сердце моем - для тебя.
    Неужели ты не веришь себе,
    Или до смешного стали взрослые?
    Известно нам, что страх точит изнутри,
    И поди-попробуй в душу загляни.
    А там - все шрамы жизни...
    Спасибо милая тебе, за искуство благословения.
    Вспомни свои слова: "Я
    Очень счастлива за Вас!"
    А я - с Тобою,
    Таков ответом был мой глас.
    Молвили мне небеса благославляя:
    Троице Великой к стопам поклонись!
    С чистого листа жизнь начни, миру улыбнись!
    ..................................................
    Благословляю любви ветерок, пусть он радость тебе принесет,
    Донесет любимой в серца сад, этой песни аромат.
    Давно готов спуститься с гор, согласен, пора.
    Мечтаю к твоим стопам припасть головой
    В нитях радости обретая покой.
    В твоих ладонях спрятаться я буду рад,
    И этого достаточно, не надо мне других наград.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  11. Олександр Григоренко - [ 2012.02.22 14:23 ]
    Вічності колискова
    Нічь. Вслухаюся в зоряну тишу...
    Ти до вушка шепочеш ніжно мені:
    " Все, що маю Я, є твоїм"...
    Засинаю. Вдивляюся і бачу ту,
    Що прийняла мій сум та радісну біль...

    Просинаюся.Розумію, що істинний шлях душі
    Пролягає крізь сонце й тернові тіні, без гіркоти,
    І обов*язково приведе до Любові.
    Мліє серденько, усвідомивши святість материнського щастя,
    Це мить тріуфу вічності - духовне еднання...
    2011-2012роки.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  12. Олександр Григоренко - [ 2012.02.21 16:59 ]
    Святкова мить
    Живу сьогодні, як у день останній:
    Серце полум*ям любові плавить межу,
    Рве терпіння кільця страху.
    Потрапив я до вогняних пелюсток Сонця,
    Це чарівна мить - повернення до Дому.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  13. Олександр Григоренко - [ 2012.02.20 11:01 ]
    Наш путь любви
    О дивная лоза - любимая, моя Единая...
    В переКресТкЕ соединила нас СУДьБА!
    Наш удел - Царство Небесное,
    МЫ ХРАНИМ ЕГО ВНУТРИ СЕБЯ.
    ЛЮБОВЬ - Источник жизни, РАДОСТЬ благодати,
    Узок путь к ней и тесны врата...
    А каждая вершина, дстигнутая, достойна того,
    Чтобы она тут же была забыта...
    Радостью сияя - Господа благодаря,
    Душою, отзывОМ на ПРИЗЫВ откликаясь,
    МЫ, с Тобою, выбираем путь нескончаемый
    И цель высочайшую - Божественную любовь,
    Совершенствования в которой нет предела и оков.
    2012г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  14. Володимир Сірий - [ 2012.02.19 20:41 ]
    Маскарад
    О ні, диявол – не чортя
    З хвостом і копитами
    І не в аду його буття,
    А десь помежи нами.
    То він у рясі і з хрестом
    Відводить люд від правди,
    То б'є з екрану напролом
    Розпусним жаром знади,
    То із провладних крісел він,
    Втаївши кривдні грані,
    Швидким приходом перемін
    Електорат дурманить,
    Який собі й не дме у вус,
    Бо знає - біс рогатий!
    Якби ж то так, тоді б Ісус
    Не мав так постраждати.

    Диявол все ще маскарад
    Провадить у вселенні.
    Іще пустує райський сад
    І ще не всі спасенні.

    19.02.12.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (7)


  15. Олександр Григоренко - [ 2012.02.18 21:09 ]
    Рідний Край
    Україна, твій Край пісенний, небесно- волошковий,
    Духовно зростає Кия Град багатоповерховий...
    На все прийдешне Воля Неба.
    Україно рідна, добротою щедрості - красива й мила,
    Геном миру любові, життєвим -Твоя могутня сила!
    2012р


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  16. Олександр Григоренко - [ 2012.02.18 15:17 ]
    Тридзвонним відлунням в Храмі
    Крутими в житті бувають злети і падіння,
    Та долі нам не обминуть.
    Весь час тернистим шляхом ішов до Тебе,
    Второпавши цю одну-едину путь.

    Зіронькою усмішка Твоя в далині,
    В купелі Храму тридзвонній.
    І краса в ній, й сонця досхочу.
    Радію кожному Твоему Слову,
    І попри все - Тебе люблю.

    ....................................
    Когда формируется ядро - узы любви,
    В жизни наших мыслей есть два пути -
    Мы идем либо к мосту, либо к стене:
    Стена - это невежество, а мост - откровение...

    Мир, простота, красота и бесстрашие -
    Слова Христоса и Первосвященника на Земле.
    Душа плюс Любовь и Осознание
    Всегда принципом единства, - взаимосогласие.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  17. Уляна Дудок - [ 2012.02.15 22:51 ]
    Гранатові сади
    I
    Гранатовим садом
    райськи зорепадом
    ми заручені.
    Пов'язані
    крайкою осені.
    Покосами пшеничними
    заколисані.
    Заціловані променями
    мускатними.
    Не відпускай мене
    з обіймів тугих.
    Вип'ємо з туги вина.
    Гранатового. Приворотного.
    Хіба я винна, що мені ти не зоставив
    ні крапельки
    тієї настоянки?
    Відітну на пам’ять локон-жовтень
    і одну зоряницю для обітниці:
    я назавше твоя заручниця –
    тільки скотився
    гранатовий перстень…

    II
    Гранатовий перстень
    одягну на пальчик,
    щоб в нічному саду
    нам світив промінчик.
    Мерехтів, іскрився.
    Візьму твою руку:
    кажуть, на кохання,
    а не на розлуку.
    В гранатовім перстні
    буду, як князівна,
    щоб ти закохався
    (ще до третіх півнів!)

    III
    Любов ходила сповідатись
    цвіли гранатові сади,
    іду і знову повертаюсь,
    де стежка з’єднує сліди.
    У нашу пісню над піснями,
    там почуття цвіли, як сад:
    зривали з двера пізнання ми
    любов солодку, мов гранат.
    … Сад, ніби птах за небокраєм,
    червоним плодом губить щастя
    і, як любов моя, вмирає
    після останнього причастя.










    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (6)


  18. Анонім Я Саландяк - [ 2012.02.15 19:12 ]
    ЧУ (замовляння на мовчання)
    Я мовчу, мовчу, мовчу,
    я від суєти втечу…
    І ніхто не має знати,
    як добре мовчати.
    Чу!
    Я мовчу, мовчу, мовчу,
    я уявою лечу
    понад землю, понад хати,
    понад Дністер і Карпати…
    Чу!
    Я мовчу, мовчу, мовчу,
    я від млості аж тремчу
    і не можу приховати,
    як добре кохати
    милий край, як рідну матір.
    Чу!
    Я мовчу, мовчу, мовчу…
    Я кричу!

    до 2000


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (8)


  19. Володимир Сірий - [ 2012.02.14 16:27 ]
    Нема сто правд
    Нема сто правд. Лише одна – єдина.
    І хай у всіх людей вона своя.
    Так, як за днів святого Августина
    Й тепер отрую* порскає змія.
    Невинний старець мав протиотруту, -
    Багаттям віри спопеляв обман.
    Чи й нам не варто нею ризикнути,
    Щоб сил фальшивих не здійснився план.
    Та гасне пломінь, а сирі поліна
    Киями міжусобиць розтяглись.
    І пасербами зраджена Вкраїна
    Усе ще прагне правди. Як колись.

    * отруя - отрута(діал)


    14.02.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (12)


  20. Олександр Григоренко - [ 2012.02.14 12:29 ]
    Валентинка до всіх закоханих*
    День Святого Валентина - свято для всіх!
    Поцілунки Божим подарунком вищього гатунку,
    Щоб розквітав садочок мрій закоханих.
    Нехай в серцях бринять полум*яні пісні,
    І ясніють радістью ніжних почуттів самоцвіти.
    Щастя в купілі Любові - бажаємо тричі!!!
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  21. Олександр Григоренко - [ 2012.02.12 19:46 ]
    Гор серебрянное царство
    Гора - мозг планеты...
    В извилинах - миры!
    Каждый из треугольников гор
    рождает треугольные мысли...

    В мыслях гор путишествую,-
    Тибета горы, Гималайские,
    Осознаю, они пропитаны Любовью!
    Радость - серебрянное царство в чистоте.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  22. Юрій Баюрак - [ 2012.02.12 01:25 ]
    "Куди йдемо?"
    Колядувати будем під Рамштайн,
    А під Сердючку будем гімн співати,
    І на роялі Мурку будем грати.
    Бо так ми хочем.
    В нас така мораль.

    Забудем мову прабатьків своїх,
    Що так плекали старанно і вічно,
    А зараз це все НЕПРІЛІЧНО.
    Оце ми можем.
    Зрадимо усіх.

    Топтатимем могили чобітьми
    І матір продамо ми за доляри,
    Одягнемо рожеві окуляри
    І...будем гнити
    Десь за ворітьми

    У нашій хаті веселяться холуї,
    Чужинці,бусурмани,казнократи
    А після балу будуть в нас стріляти,
    Бо так нам треба.
    Тут ми не свої.

    Життя собак задовгим для нас буде,
    Бо без душі не зможем жить ні дня,
    Без цінностей,молитви,каяття
    І навіть смерть
    Про нас забуде

    Покищо це приснилося мені
    Та думати потрібно вже сьогодні,
    Бо завтра будем на краю безодні.
    Ти хочеш цього???
    Я - однозначно Ні!!!!

    Нью Йорк.2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Коментарі: (2) | "Україна"


  23. Нико Ширяев - [ 2012.02.11 15:35 ]
    Тишина
    К нам обращённый особым взглядом,
    Точно разметивший все плоды,
    Гулко не слышимый, в нас и рядом
    Бог углубляет свои следы.

    Крепнут Его золотые снизки,
    Каждое Слово - ручная кладь,
    Каждое снова - опять и близко.
    Если ж молчит Он - тому бывать.

    Лишнее сказанное коростой
    Замертво падает с давних пор.
    Божье молчание - это просто
    Менее пристальный разговор.

    Божье молчание - карандашный
    Около Слов уникальный вид.
    Так что, когда Он молчит, - не страшно.
    Страшно, когда человек молчит.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  24. Олександр Григоренко - [ 2012.02.11 00:23 ]
    ПРИЗЫВ
    Из точки Света, что в Уме Бога,
    Пусть Свет струится в умы людей.
    Да сойдет Свет на Землю.

    Из точки Любви, что в Серце Бога,
    Пусть Любовь струится
    в сердца людей.
    Да вернется Христос на Землю.

    Из Центра, где Воля Бога известна,
    Пусть Цель ведет малые воли людей -
    Та цель, которой сознательно
    служат Учителя.

    Из центра, что мы называем
    родом человеческим,
    Пусть План Любви и Света
    осуществится,
    И да запечатана будет дверь,
    за которой зло.

    Да востановят
    Свет, Любовь и Могущество -
    План на Земле.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  25. Олександр Григоренко - [ 2012.02.10 20:21 ]
    Лоно Света
    Лотос - цветок священный, поднимающийся из воды.
    Ты симол девственной души, неоскверненый змием страсти...
    Корень глубоко в Мать-Землю погружается
    И оттуда питание жизни извлекая - подымается...
    Цвет твоего духа - душа, поднимает свои белые лепестки,
    Вверх к солнцу Духу, как кадильная чаша.
    Когда цветет искристая радость души, то тина почвы
    И змий страстей окружают только корни и стебель.
    То и другое необходимо для совершенства,
    Змей страсти превращается в мудрость Чистое Сердце.
    Обвиваясь нежно вокруг стебля девственной души,
    Он насытит ее мудростью, которая расцветет лоном Света Любви.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  26. Олександр Григоренко - [ 2012.02.08 23:15 ]
    Кружева любви
    Любимая, из сердца льется кровь живая,
    Из глаз моих струятся слезы.
    Когда растает паморозь на шарфе скалы,
    Мы Огнем реальности сотворим наши мечты.
    Сердцем перста узоры наших стихов, словно любви кружева,
    Лепестками нежности в них сотканы желания.
    Милая, взгляни, как мир красив,
    Вот строки пред тобою ложу свитками нив...
    Прелестное дитя Великого Сердца,
    Лотоносной искры нетленного Небесного тепла.
    Знай, - верою в тебя согрет.
    Молюся стоя у окна:
    "Небесные силы, моя царица - жемчужина души
    От злого умысла и бед
    Да будет ограждена плащем Огня любви".
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  27. Володимир Сірий - [ 2012.02.08 14:22 ]
    *-*-* ( пеклись молитвою уста...)
    Пеклись молитвою уста.
    Лилося серце парафіном.
    Чекало милості Христа
    В імлу занурене коліно.
    Запакував у сльози гріх.
    Уникнув обшуку невір’я.
    Відніс вину за край доріг.
    Прийшов на храмове подвір’я.
    По вірі, - не урукопаш,
    Подужав кривди суть обманну
    Прицільним словом « Отче наш».
    Та чи грішити знов не стану?

    08.02.12.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (8)


  28. Ігор Штанько - [ 2012.02.07 14:50 ]
    ЗИМОВИЙ СОН
    Село поснуло в ковдрі снігу.
    І люди сплять. Зимовий сон.
    Тріщить під мріями, мов крига,
    пустий застиглий пантеон.
    Джерел шукає для натхнення
    і снить окриллям, розпина,
    нічна пора в попереддення,
    і смутком поїть тишина.
    Шепоче полум’я і сипло
    в каміні гомонять тріски…
    Я відчуваю суть охриплу,
    що шлють з небес мої зірки,
    що кида сонце квантом світла,
    що яв народжує, не сон,
    і проникає… вже проникла,
    до мого серця крізь аксон.
    І вже з’явились на престолі
    шляхи для зречень і прощань,
    лише думки, ще голі-голі,
    пірнають в океани знань,
    де зрозуміло - суть не схопиш,
    дилема вічна – ти – дитя!
    І як знайти потрібні тропи
    у хащах світосприйняття?
    А світу спати, скільки, зимо?
    Із душ не вирвеш віршем зла…
    Хоч серпантиново й незримо
    світ Божий ллється до чола.

    7.02.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  29. Анонім Я Саландяк - [ 2012.02.07 07:48 ]
    ТЕКСТ ДО «ПОРТРЕТА А»
    худ.Я Саландяк

    Якби я маску зняв з лиця,
    то я би плакав без кінця,
    пресвітла сталась би година
    любові Сина
    і Отця.

    Пресвітла сталась би година!
    Єдино - наслідки й причина...
    Єдино - смерті і життя
    найвірогідніша личина
    відкрилась би для сприйняття.

    Єдино - смерті і життя
    хвилюючі й невпинні
    летючі відчуття
    й віддання голубине -
    якби я маску зняв з лиця....

    Якби я маску зняв з лиця,
    то я би плакав, плакав, плакав. ....без кінця!
    до 2000


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати: | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9631"


  30. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.02.04 14:28 ]
    Зумій себе знайти
    В мовчанні з'являється слово,
    А світло у повній пітьмі.
    Знайти у собі щось прекрасне і нове
    Можна й тоді коли опинився в лайні.

    Життя після смерті проноситься швидко
    То ж ти стережи кожну мить.
    Й хоч поряд з тобою завжди брудно і бридко
    Духовна чистота бруд увесь може змить.

    Коли закрила доля перед тобою двері,
    Не стій і не чекай, що хтось відкриє їх.
    Якщо ти у будинку, а не у пустелі -
    Обернися й побачиш ти безліч відкритих.

    І не старайся кращим за когось бути,
    Комусь догодити чи щось довести.
    Важливо кращим стати ніж учора,
    Тоді ідеальним для всіх станеш ти.



    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:


  31. Іван Добруцький - [ 2012.02.03 22:57 ]
    Вірю
    Вірю в єдину і щиру любов,
    В благословення і Божий покров,
    Що накриває немов...
    Знаю, настане той день і той час,
    Небо відкриє всі тайни для вас,
    Може, готує і нас...
    Я відчиняю для себе Твій дім,
    Я залишаюсь навіки у нім
    Вірним рабом Твоїм...
    Плоттю наїлися ми неспроста,
    Кров*ю напилися спраглі вуста,
    Чаша Грааля пуста...
    Наші провини Ти щиро прости,
    Грішними в землю небесну впусти,
    Господе, нас захисти...
    Я відчиняю для себе Твій дім,
    Я залишаюсь навіки у нім
    Вірним рабом Твоїм...
    Вірю в єдиного Бога-отця,
    Пасторе, кожна людина - вівця,
    Губиться у манівцях...
    Ти проведи нас на праведну путь,
    Жодного в хащах зі зла не забуть,
    Вчинки до раю ведуть...
    Я відчиняю для себе Твій дім,
    Я залишаюсь навіки у нім
    Господе, сином твоїм...
    Амінь...


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  32. Володимир Сірий - [ 2012.02.03 15:21 ]
    Багряність осіння
    Багряність осіння сьогодні в бинтах
    Спокутує примхи фатальної долі,
    Шукає до серця крізь спомини шлях
    І зве самотиною в змерзлий чорноліс:

    - Пройдися снігами , листки зворуши,
    Зачую твій поступ і буду читати
    Рядочки поезій твоєї душі
    Про те, як спадали золочені шати

    І , як уповання несли журавлі
    На крилах печальних до сонця дедалі,
    І їхні, до болю тужливі, жалі
    Лягли на янтарну сторінку анналів…

    Ще вигоїть осінь себе з – під бинтів,
    І встане дівчиськом на диво повабним,
    І хто, як не я - брат братів у Христі -
    Ліричною радістю знову заслабне!

    03.02.12.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (11)


  33. Олександр Григоренко - [ 2012.02.02 19:58 ]
    Храните спокойствие
    Один из святых мужей Божиих сказал:
    " ВСЕ БУДЕТ ДАНО ТОМУ,
    КТО УМЕЕТ УПОВАТЬ НА БОГА,
    СПОКОЙНО УЕДИНИВШИСЬ В ТИШИ ".
    Познание этой мудрости просто -
    Чтобы не блуждать по жизни,
    Вместо нервной суеты и спешки,
    Сесть у ног Господа, в тиши,
    И дать возможность Ему
    Поместить нас в течение Его Божественной Силы.
    2012г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  34. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.02.01 22:04 ]
    За гроші, кажуть, купити можна все
    За гроші, кажуть, купити можна все
    Й ціле життя прожити без турбот.
    Увесь тягар проблем хтось інший понесе,
    А гроші витягнуть із течії скорбот.

    Та пам'ятай, купивши ліжко,
    Не зможеш ти придбати сон.
    Снодійного хоч випий діжку
    В штучний потрапиш лиш полон.

    Так навіть вишукані страви,
    І гори шоколадних плит -
    Не принесуть для тебе радість
    Коли не маєш апетит.

    Купити можеш різні книги
    Літературу, реферати.
    Викладачів й диплом купивши -
    Розуму ти не будеш мати.

    Й придбавши золоті ікони -
    Не вселиш віру в своїм серці.
    А показові жертви і поклони,
    Навряд чи в рай відкриють тобі дверці.

    І на останок, купивши почуття -
    Задовольниш миттєве лиш бажання.
    А зруйнувати цим все своє життя,
    Можеш, створивши ілюзію кохання.


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:


  35. Володимир Сірий - [ 2012.01.31 18:40 ]
    Плюс
    Хрест є плюс.
    Два доданки: дух і тіло
    Поєднав Ісус
    Уміло.

    31.01.12.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (16)


  36. Марина Богач - [ 2012.01.23 13:23 ]
    Билина життя
    жила-була...
    в пошуках знайшла
    кольнула радість
    Жызнь - в житті пізнала...
    - Діти сміхом
    мов пінгвіни -
    наше Щастя
    2009р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  37. Анастасія Поліщук - [ 2012.01.23 05:31 ]
    Не дивись на землю так окрилено...
    Не дивись на землю так окрилено!
    Не для того погляд затаївсь!
    Краще скинь тенета небосхилені
    І лети, поринь в глибинну вись.

    Чи не бачиш - чайки розкуйовджені
    Загрібають лазуровий бриз?
    А вверху, пташинням розтривожені
    Хмари п'ють туманностей кумис.

    Ти не слухай ґрунтово-приземлених,
    Ти літай у просторах богів.
    Бачиш, небо ангелами встелене,
    І Стожар вогняно загорів.

    Ти забудь про фурій помаранчевих,
    Розтули святий портал душі.
    Чуєш, вже натхненням перелащені
    Зорі розв'язали кунтуші.

    Ти не спи, не будь червиво зніченим,
    Не плазуй, а крила випрямляй!
    За тобою - Всесвіт нескалічений,
    У тобі - в майбутнє сивий плай!


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  38. Марія Дем'янюк - [ 2012.01.19 11:10 ]
    ***
    На покутті горіла свічка
    Що осявала Боже Личко.
    Великі очі у дитяти,
    Яке тримає ніжно мати.
    У погляді Св"ятої Діви
    Любов і Прощення зоріли.
    Чарівне Сяйво із долоні
    Торкається моєї скроні.
    І трепетно дивлюсь ввічі:
    Благословіння,Віра,Вічність...


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (2)


  39. Олександр Григоренко - [ 2012.01.19 02:15 ]
    Утверждение Иисуса Христа для Преображения
    Я ЕСМЬ ЧТО Я ЕСМЬ
    Я ЕСМЬ Открытая Дверь,
    которую никто не может закрыть,
    Я ЕСМЬ Свет, просвещающий каждого человека,
    приходящего в мир.
    Я ЕСМЬ Путь,
    Я ЕСМЬ Истина,
    Я ЕСМЬ Воскресение,
    Я ЕСМЬ Вознесение в Свет,
    Я ЕСМЬ восполнение всех моих нужд
    и потребностей часа,
    Я ЕСМЬ Изобилие, изливающееся всему сущему,
    Я ЕСМЬ совершенное Зрение и Слух,
    Я ЕСМЬ явленное Совершенство бытия,
    Я ЕСМЬ беспредельный Свет Бога, проявленный повсюду.
    Я ЕСМЬ Свет Святая Святых,
    Я ЕСМЬ сын Божий,
    Я ЕСМЬ Свет на Священной Вершине Бога!
    2012 г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  40. Олександр Григоренко - [ 2012.01.19 01:20 ]
    Архитектор Реальности
    Покидая вас,
    цитирую древнего поэта-певца,
    Ныне иерарха века:
    "Мой друг, едва лиш вспомню о тебе,
    Утраты в миг забыты, скорби нет".
    Подумайте же о друге,
    Ходившем по земле тридцать три круга тому назад,
    Об Эхнатоне, фараоне фараонов,
    Кто прозревал грядущее и прошлое,
    Кто видел сквозь космические дали,
    Кто был художником и архитектором Реальности,
    Кто правил как Наместник Божий, употребляя силу
    Во имя просвещения, энергии и мира.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  41. Марина Богач - [ 2012.01.17 20:50 ]
    казкове життя
    Природа - дивовижні рухи краси,
    Вони дарують любов завжди.
    Хід її величний кожного дня.
    Дванадцять місяців у році,
    Двадцять чотирі дні - відпустка моя,
    Вони рікою насолоди, бринять як казка.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  42. Володимир Сірий - [ 2012.01.16 19:03 ]
    *-*-* /чи день, чи ніч/

    Чи день, чи ніч - сліпому не важливо,
    Бо темний будь - який життя уривок.
    Коли видючий світло оминає
    І в темінь йде, - незрозуміле диво.

    16.01.12.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (8)


  43. Олександр Григоренко - [ 2012.01.15 21:51 ]
    Творение по Писанию
    И сказал Бог: да будет свет!
    И сказал Бог: да будет твердь посреди воды...
    И сказал Бог: да соберется вода,
    которая под небом, в одно место...
    И сказал Бог: да произрастит земля зелень...
    И сказал Бог: да будут светила на тверди небесной...
    И сказал Бог: да произведет вода пресмыкающихся...
    И сказал Бог: да произведет земля душу живую по роду ее...
    И сказал Бог: сотворим человека по образу Нашему...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  44. Олександр Григоренко - [ 2012.01.13 18:02 ]
    Господня молитва Я ЕСМЬ
    Иисус Христос
    Отче наш, сущий на Небесах!
    Да святится имя Твое, Я ЕСМЬ.
    Я ЕСМЬ Царствие Твое пришедшее,
    Я ЕСМЬ Воля Твоя исполненная,
    Я ЕСМЬ на Земле, как Я ЕСМЬ на Небесах.
    Я ЕСМЬ дающий сегодня хлеб насущий всем,
    Я ЕСМЬ прощающий все Сущее сегодня, так же как
    Я ЕСМЬ и все Сущее, прощающее меня,
    Я ЕСМЬ уводящий всех людей от искушения,
    Я ЕСМЬ избавляющий всех людей от всякого порочного состояния,
    Я ЕСМЬ Царство,
    Я ЕСМЬ Сила и
    Я ЕСМЬ Слава Божья в вечном, бессмертном
    проявлении -
    Все это Я ЕСМЬ.
    2012г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (2)


  45. Марина Богач - [ 2012.01.10 18:06 ]
    Різдвяне
    ніч палітрою любові
    в небі висипали зорі
    сяє місяць хмар нема
    в Різдвяні праздники
    мрії хай усі здійсняться
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  46. Олександр Григоренко - [ 2012.01.10 13:08 ]
    узором любви
    Лодка - память, жизнь река.
    Крылатая наша душа удостоена чести
    Во всех побывать океанах любви и огня.
    Слушай сердце свое, ему известно все,
    что нужно для исполнения мечты.
    Нас вперед ведет предназначение,
    Вперед - в Изгибы Целого Беспредельности.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  47. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.10 10:50 ]
    МОЛИТВА ЗА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (15) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9609"


  48. Уляна Дудок - [ 2012.01.10 10:20 ]
    Ти лежиш, як пуп'янок троянди
    Ти лежиш, як пуп’янок троянди:
    несповита, крихітна, ясна.
    Двох зірок пухнастих діаманти
    дивляться у серце – аж до дна.
    Бо народження то завжди диво:
    ковдра із мережкою нова,
    Ти така беззахисно-красива,
    і зворушлива, мов ніч Різдва.
    ...Пелюсткам долоньок стало зимно,
    та збагнути б, як Вона змогла? -
    Замість постелі – колюче сіно,
    і з бутонів білих... два крила.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (4)


  49. Олександр Григоренко - [ 2012.01.08 18:26 ]
    Любовi полум*я
    Ти посмiхнулась, серце радiсно тримтить...
    Ти менi потрiбна без прикрас.
    Погляд твiй зачарував мене
    Яка ж ти люба, сонечко п*янке.
    Ти бентежиш, звеш, i палатиме душа
    Бо завжди троянд нiжностi жада.
    Ти лише повiр менi -
    Вогонь кохання палатиме завжди.
    Як мало треба нам в життi:
    Свята Радiсть волі Неба -
    творити пiсню лебединих крил любовi...
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  50. Наталія Крісман - [ 2012.01.08 14:16 ]
    НОВИЙ ВИТОК
    Ідемо ми давно уже наосліп,
    Збиваючись щораз на манівці,
    Не знаєм, що чекає нас в кінці
    І милостей у Бога вже не просим.

    Новий виток, ми знову на межі
    Між світлом і пітьмою, видно прірву.
    Коли себе з лещат зневіри вирвем -
    Пройдем усі життєві віражі.

    Новий виток... А поки що - журба,
    Хоч досі маєм відгомін традицій.
    Анумо витягай з душі по нитці
    Проміння світле, вбий в собі раба!

    Неси хреста, неси без нарікань,
    Вмивай цей світ в джерелах світлоносних,
    І дух, що досі в небо не підносивсь,
    Здійметься ввись, здолає болю грань.

    І скільки б не послав Господь терпінь -
    Дійди аж до найвищої вершини,
    Лиш не зречись у собі ти Людини,
    Як не зрікався людства Божий син!

    Святкує світ. А чи ще прагне істин?
    Лежать у сховку розбрату ножі.
    Новий виток... Ми знову на межі.
    Чи вдасться нам це море переплисти?!..


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (11)



  51. Сторінки: 1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   37