ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олеся ніжна
2026.04.11 23:45
Самотність.
Вона зсередини з'їдає,
так непомітно забирає,
усе.
Втрачають барви почуття.
Ця пустота не має дна.
На відбивну засипле градом.
Готуючи, снодійним ядом

Іван Потьомкін
2026.04.11 22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли

М Менянин
2026.04.09 17:36
А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2

Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.

Охмуд Песецький
2026.04.09 17:27
Дивитись крізь оптику двох незамараних скелець,
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.

Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі

Тетяна Левицька
2026.04.09 14:37
Дорогі друзі, хочу вам повідомити, що вчора на 62 році життя помер мій найкращий друг, наставник, людина з Великої Літери Ярослав Чорногуз.
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт

Борис Костиря
2026.04.09 13:36
Осінні дощі невгамовні й протяжні
Ідуть невмолимо, як військо звитяжне.

Вони проспівають відомі псалми,
В яких загубитися зможемо ми.

Осінні дощі все бринчать на гітарі
В своєму столітньому репертуарі.

Юрко Бужанин
2026.04.09 12:50
В моменти втрат оголюються нерви -
Аж хочеться, від відчаю, завити.
Живе ж на світі довго різне стерво,
А кращі і на Небі в дефіциті.

9.04.2026

В Горова Леся
2026.04.09 12:01
Розчахнута акація цвіте.
Щосили гонить живоносні соки
По знівеченім стовбуру високім -
Медовий дух летить в село пусте.

Там гулко-говірливі зазвичай
Зніміли вулики в траві, Сірком примятій.
Під ґанком спаленим буяє густо м'ята,

Федір Паламар
2026.04.09 11:48
Попивав сивуху зо червоним перцем
(Ох, мені погано – принесіть відерце),
Весело гуляли на весільнім герці:
Стрелив з арбалета тамаді у серце.

хома дідим
2026.04.09 09:01
фак оф алле
але нормально взагалі
пасхальний зайчик
білий кролик
що усього всього
ворожого на тлі
не треба рими
почервонілі очі голубі

Віктор Кучерук
2026.04.09 06:00
Безликий день без місяця й числа, -
Без запахів, без звуків і без зблисків, -
Лише сіріє непроглядна мла
І всюди мокро та підступно слизько.
Мов сонний сум весь простір оповив
І тишу заколисує навмисно,
Щоб понад лугом не лунав мотив
Веснянками за

Артур Курдіновський
2026.04.09 03:50
Холодний квітень розриває душу.
І сіра злива - в серце арбалет.
Ну як же так, мій незамінний Друже?
Зарано обірвався Ваш сонет!

Поставити питання зараз мушу:
Якщо не Ви, то хто ж тоді - Поет?
Хай заздрість чорна сяде у калюжу

Борис Костиря
2026.04.08 20:03
Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.

Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби

хома дідим
2026.04.08 19:30
покинуті тексти
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі

Артур Курдіновський
2026.04.08 17:10
ЯРОСЛАВ ОЛЕГОВИЧ ЧОРНОГУЗ
(20.07.1963 - 08.04.2026)

ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?

Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес

Костянтин Ватульов
2026.04.08 16:11
Західний вітер на згарищах сонної вулиці,
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.

Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі

Юрій Гундарів
2026.04.08 11:14
Укотре бюся об залізобетонну стіну байдужості. Та не можна захаращувати Вибране пересічними і не завжди елементарно вичитаними текстами Олександра Сушка! По-перше, Вибране - це обличчя порталу, який не варто перетворювати на міжсобойчик. А отже, це облич

Віктор Кучерук
2026.04.08 08:21
Якби не рвався навпростець
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.

Артур Курдіновський
2026.04.08 06:03
Я не хочу рятувати світ,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.

Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,

Світлана Пирогова
2026.04.07 22:03
К-оли туман в ярах, як дим застиг,
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

всеволод паталаха
2026.04.09

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Володимир Сірий - [ 2012.01.31 18:40 ]
    Плюс
    Хрест є плюс.
    Два доданки: дух і тіло
    Поєднав Ісус
    Уміло.

    31.01.12.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (16)


  2. Марина Богач - [ 2012.01.23 13:23 ]
    Билина життя
    жила-була...
    в пошуках знайшла
    кольнула радість
    Жызнь - в житті пізнала...
    - Діти сміхом
    мов пінгвіни -
    наше Щастя
    2009р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  3. Анастасія Поліщук - [ 2012.01.23 05:31 ]
    Не дивись на землю так окрилено...
    Не дивись на землю так окрилено!
    Не для того погляд затаївсь!
    Краще скинь тенета небосхилені
    І лети, поринь в глибинну вись.

    Чи не бачиш - чайки розкуйовджені
    Загрібають лазуровий бриз?
    А вверху, пташинням розтривожені
    Хмари п'ють туманностей кумис.

    Ти не слухай ґрунтово-приземлених,
    Ти літай у просторах богів.
    Бачиш, небо ангелами встелене,
    І Стожар вогняно загорів.

    Ти забудь про фурій помаранчевих,
    Розтули святий портал душі.
    Чуєш, вже натхненням перелащені
    Зорі розв'язали кунтуші.

    Ти не спи, не будь червиво зніченим,
    Не плазуй, а крила випрямляй!
    За тобою - Всесвіт нескалічений,
    У тобі - в майбутнє сивий плай!


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  4. Марія Дем'янюк - [ 2012.01.19 11:10 ]
    ***
    На покутті горіла свічка
    Що осявала Боже Личко.
    Великі очі у дитяти,
    Яке тримає ніжно мати.
    У погляді Св"ятої Діви
    Любов і Прощення зоріли.
    Чарівне Сяйво із долоні
    Торкається моєї скроні.
    І трепетно дивлюсь ввічі:
    Благословіння,Віра,Вічність...


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (2)


  5. Олександр Григоренко - [ 2012.01.19 02:15 ]
    Утверждение Иисуса Христа для Преображения
    Я ЕСМЬ ЧТО Я ЕСМЬ
    Я ЕСМЬ Открытая Дверь,
    которую никто не может закрыть,
    Я ЕСМЬ Свет, просвещающий каждого человека,
    приходящего в мир.
    Я ЕСМЬ Путь,
    Я ЕСМЬ Истина,
    Я ЕСМЬ Воскресение,
    Я ЕСМЬ Вознесение в Свет,
    Я ЕСМЬ восполнение всех моих нужд
    и потребностей часа,
    Я ЕСМЬ Изобилие, изливающееся всему сущему,
    Я ЕСМЬ совершенное Зрение и Слух,
    Я ЕСМЬ явленное Совершенство бытия,
    Я ЕСМЬ беспредельный Свет Бога, проявленный повсюду.
    Я ЕСМЬ Свет Святая Святых,
    Я ЕСМЬ сын Божий,
    Я ЕСМЬ Свет на Священной Вершине Бога!
    2012 г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  6. Олександр Григоренко - [ 2012.01.19 01:20 ]
    Архитектор Реальности
    Покидая вас,
    цитирую древнего поэта-певца,
    Ныне иерарха века:
    "Мой друг, едва лиш вспомню о тебе,
    Утраты в миг забыты, скорби нет".
    Подумайте же о друге,
    Ходившем по земле тридцать три круга тому назад,
    Об Эхнатоне, фараоне фараонов,
    Кто прозревал грядущее и прошлое,
    Кто видел сквозь космические дали,
    Кто был художником и архитектором Реальности,
    Кто правил как Наместник Божий, употребляя силу
    Во имя просвещения, энергии и мира.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  7. Марина Богач - [ 2012.01.17 20:50 ]
    казкове життя
    Природа - дивовижні рухи краси,
    Вони дарують любов завжди.
    Хід її величний кожного дня.
    Дванадцять місяців у році,
    Двадцять чотирі дні - відпустка моя,
    Вони рікою насолоди, бринять як казка.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  8. Володимир Сірий - [ 2012.01.16 19:03 ]
    *-*-* /чи день, чи ніч/

    Чи день, чи ніч - сліпому не важливо,
    Бо темний будь - який життя уривок.
    Коли видючий світло оминає
    І в темінь йде, - незрозуміле диво.

    16.01.12.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (8)


  9. Олександр Григоренко - [ 2012.01.15 21:51 ]
    Творение по Писанию
    И сказал Бог: да будет свет!
    И сказал Бог: да будет твердь посреди воды...
    И сказал Бог: да соберется вода,
    которая под небом, в одно место...
    И сказал Бог: да произрастит земля зелень...
    И сказал Бог: да будут светила на тверди небесной...
    И сказал Бог: да произведет вода пресмыкающихся...
    И сказал Бог: да произведет земля душу живую по роду ее...
    И сказал Бог: сотворим человека по образу Нашему...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  10. Олександр Григоренко - [ 2012.01.13 18:02 ]
    Господня молитва Я ЕСМЬ
    Иисус Христос
    Отче наш, сущий на Небесах!
    Да святится имя Твое, Я ЕСМЬ.
    Я ЕСМЬ Царствие Твое пришедшее,
    Я ЕСМЬ Воля Твоя исполненная,
    Я ЕСМЬ на Земле, как Я ЕСМЬ на Небесах.
    Я ЕСМЬ дающий сегодня хлеб насущий всем,
    Я ЕСМЬ прощающий все Сущее сегодня, так же как
    Я ЕСМЬ и все Сущее, прощающее меня,
    Я ЕСМЬ уводящий всех людей от искушения,
    Я ЕСМЬ избавляющий всех людей от всякого порочного состояния,
    Я ЕСМЬ Царство,
    Я ЕСМЬ Сила и
    Я ЕСМЬ Слава Божья в вечном, бессмертном
    проявлении -
    Все это Я ЕСМЬ.
    2012г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (2)


  11. Марина Богач - [ 2012.01.10 18:06 ]
    Різдвяне
    ніч палітрою любові
    в небі висипали зорі
    сяє місяць хмар нема
    в Різдвяні праздники
    мрії хай усі здійсняться
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  12. Олександр Григоренко - [ 2012.01.10 13:08 ]
    узором любви
    Лодка - память, жизнь река.
    Крылатая наша душа удостоена чести
    Во всех побывать океанах любви и огня.
    Слушай сердце свое, ему известно все,
    что нужно для исполнения мечты.
    Нас вперед ведет предназначение,
    Вперед - в Изгибы Целого Беспредельности.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  13. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.10 10:50 ]
    МОЛИТВА ЗА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (15) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9609"


  14. Уляна Дудок - [ 2012.01.10 10:20 ]
    Ти лежиш, як пуп'янок троянди
    Ти лежиш, як пуп’янок троянди:
    несповита, крихітна, ясна.
    Двох зірок пухнастих діаманти
    дивляться у серце – аж до дна.
    Бо народження то завжди диво:
    ковдра із мережкою нова,
    Ти така беззахисно-красива,
    і зворушлива, мов ніч Різдва.
    ...Пелюсткам долоньок стало зимно,
    та збагнути б, як Вона змогла? -
    Замість постелі – колюче сіно,
    і з бутонів білих... два крила.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (4)


  15. Олександр Григоренко - [ 2012.01.08 18:26 ]
    Любовi полум*я
    Ти посмiхнулась, серце радiсно тримтить...
    Ти менi потрiбна без прикрас.
    Погляд твiй зачарував мене
    Яка ж ти люба, сонечко п*янке.
    Ти бентежиш, звеш, i палатиме душа
    Бо завжди троянд нiжностi жада.
    Ти лише повiр менi -
    Вогонь кохання палатиме завжди.
    Як мало треба нам в життi:
    Свята Радiсть волі Неба -
    творити пiсню лебединих крил любовi...
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  16. Наталія Крісман - [ 2012.01.08 14:16 ]
    НОВИЙ ВИТОК
    Ідемо ми давно уже наосліп,
    Збиваючись щораз на манівці,
    Не знаєм, що чекає нас в кінці
    І милостей у Бога вже не просим.

    Новий виток, ми знову на межі
    Між світлом і пітьмою, видно прірву.
    Коли себе з лещат зневіри вирвем -
    Пройдем усі життєві віражі.

    Новий виток... А поки що - журба,
    Хоч досі маєм відгомін традицій.
    Анумо витягай з душі по нитці
    Проміння світле, вбий в собі раба!

    Неси хреста, неси без нарікань,
    Вмивай цей світ в джерелах світлоносних,
    І дух, що досі в небо не підносивсь,
    Здійметься ввись, здолає болю грань.

    І скільки б не послав Господь терпінь -
    Дійди аж до найвищої вершини,
    Лиш не зречись у собі ти Людини,
    Як не зрікався людства Божий син!

    Святкує світ. А чи ще прагне істин?
    Лежать у сховку розбрату ножі.
    Новий виток... Ми знову на межі.
    Чи вдасться нам це море переплисти?!..


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (11)


  17. В'ячеслав Шестопалов - [ 2012.01.08 11:49 ]
    На Сіоні
    На Сіоні Будинок Синій,
    Там, говорять, живе Він;
    І, хто вірить у це сильно,
    Той, говорять, Йому син.

    Біля дому стоять екрани.
    Їх читати усякий звик —
    Там накази, які старанно
    Переписують в записник

    Два Архангели; і крилаті
    Коло дому люди снують.
    Дім не вміє чомусь сіяти
    І пливе, наче синя ртуть.

    В коридорі старі дивани,
    Мружить око світлодіод;
    Он є кухня, а ще є ванна,
    Товстопуза, мов бегемот.

    Колонади, балкони, зали
    І кімната з написом: Бог.
    Підійшов Авраам і Сара,
    Предки сонця і багатьох.

    Промовляє нарешті тихо
    Авраам: я журбу приніс.
    Тоді двері, неначе книга,
    Розчинилися. Аж до сліз

    Осліпило болюче сіяння.
    Потягнулася звідти рука.
    Механічна. А на екранах
    Напис виліз: Мене нема!

    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (6)


  18. Олександр Григоренко - [ 2012.01.08 11:27 ]
    Мама
    Під снігом сосни сонні,
    Сидять на вітах снігурі.
    В небі засяяла зоря -
    Різдва перлина - Мами істина яскравого буття.

    В колисці Боже немовля
    Слово Миру: Ма-а! - промовля...
    Рідною мовою серденько душі у віки:
    Мамо, мамуся, матуся! -
    Тебе зову, Рідна ненечко, моя!...
    2012 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  19. Олександр Григоренко - [ 2012.01.07 11:22 ]
    Столб света
    Моя душа, окруженная фиолетовым пламенем,
    Призывает столб света:
    Я ЕСМЬ Присутствие благое,
    Света столбом опечатай меня,
    Светом, что вызван именем Божьим
    Из Вознесенных Владык огня.
    Пусть мой храм он всегда хранит
    От розлада, что послан мне;

    Желания спалить и обратить
    Я призываю в фиолетовом огне.
    Буду во имя свободы взывать
    И тогда я смогу пламенем стать. (3х)

    ПРОЩЕНИЕ
    Я ЕСМЬ дающий здесь прощение,
    Прочь гоню страх и сомнения,
    Всех навек освобождая
    И победой окрыля

    Я взываю полновластно
    О прощеньи ежечасно,
    Сущему всему прощая,
    Милость всюду изливаю. (3х)
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  20. Олександр Григоренко - [ 2012.01.06 15:29 ]
    Веление Сердца, Головы и Руки*
    Сердце
    Огонь фиолетовый в сердце пылай,
    Любовью божественной ярко сияй!
    Ты - милосердие истинно вечно,
    Да буду созвучен тебе бесконечно.

    Голова
    Я ЕСМЬ свет Христос во мне,
    Гори всегда в моем уме;
    Огонь фиолетовый ярко пылай,
    Ум мой навеки освобождай.

    Боже, податель насущего хлеба,
    Ум мой наполни огнем фиолетовым,
    Чтобы в сияньи Твоем небесном
    Стал мой разум разумом света.

    Рука
    Я ЕСМЬ неустанная Божья десница,
    Вечно тружусь, чтоб победы добиться;
    Великая радость для чистой души -
    Путь Срединный смиренно вершить.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  21. Олександр Григоренко - [ 2012.01.06 15:31 ]
    Пламя обители
    Мой брат и сестра, вы помните меня.
    В вас Великий Источник жизни Святого Духа -
    Бело-огненная серцевина Альфы и Омеги.
    В тайной обители вашего храма пылает Огонь сердца,
    Это горит трехлепестковое пламя - божественная искра.
    Фиолетовое пламя трех лепестков воплощают качества Бога:
    Голубой лепесток с левой стороны - силу Бога.
    Желтый в центре - мудрость Бога.
    А розовый с правой стороны - любовь Бога.
    Достигните силы, мудрости и любви Божественного Царства,
    Закрепленного в вашем трехлепесковом пламени.
    Вы сможете исполнить все свои желания
    Во имя Свободи и Мира
    Всех навек освобождая и
    И радостью победы окрыляя.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  22. Олександр Григоренко - [ 2012.01.04 21:56 ]
    Гуру
    Пробуждение души человека начинается в тайной обители сердца.
    На стенах Храма гуру начертал: Господь - Пастырь мой;
    я ни в чем не буду нуждаться.
    Так, благость и милость да сопровождают меня
    Во все дни моей жизни,
    и я пребуду в доме Господнем многие дни.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  23. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.01 09:06 ]
    ВЕСНЯНИЙ СНІГОПАД
    За сірою шибкою хмар
    помаранчевий сонця профіль.
    Холодні сніжинки сідають, сідають,
    сідають на твар*
    і тануть... Дурманять, наче хміль,
    примарно і тихо літають,
    мов біло-сніжні душі простофіль.

    Зникають обриси і тіні,
    і горизонт...
    Сніжинки шелестять у ніжній тиші,
    тихіше миші в сіні,
    але дзвінкіше дзвонів у небесній виші -
    во стокрот!

    О! Цей весняний снігопад
    у час відчинених небес...
    Сніжинки в душу залітають
    і там кружляють,
    і не тануть, і не вертаються назад.

    *місцевою говіркою – обличчя.
    До 2000




    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9629"


  24. Уляна Дудок - [ 2011.12.30 16:22 ]
    Так було і так є
    Так було і так є.
    Допоки ще дихає шкіра,
    і не вицвіла пам'ять
    з Трипільського саду
    ми нестимем для світу офіру,
    як золото, миро і ладан.
    Так було і так будем:
    степовими синами
    цілувати землю у груди,
    на скрижалях вітрів святити
    родинні багаття,
    від олжі, як від сажі
    омивати вранішні лиця,
    молитвами рубати
    давніх оков прокляття
    і ставати вірою вищі
    за зерня гірчиці.
    Так було і так є –
    сіячі і творці.
    І хоч з праху ми тіла не створим,
    зате душу вдихнемо у гори,
    як орії-праукраїнці…



    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (12)


  25. Володимир Сірий - [ 2011.12.30 15:32 ]
    Душі відродженої знак
    Хіба без слів
    Цей світ німів,
    Що Бог тривожив пастухів,
    Як хор з крильми
    Співав псалми:
    - Мир, спокій між людьми!?

    У лжі і мсті
    Слова пусті,
    Одне у них є на меті:
    Невинна кров,
    Самолюбов,
    Суть фарисейська молитов.

    А що світ мер,
    Господь роздер
    Північну млу небесних сфер
    І просвітив
    Сіянням див
    Край пасовищ, садів і нив.

    За світлом вслід,
    Народи, йдіть,
    Де народивсь, хто людський рід
    Не морем слів
    Спасе з гріхів,
    А Словом, що споконвіків.

    І бідарі,
    І три царі
    Пішли за покликом зорі.
    То як же ми
    В ці дні зими
    Без Слова лишимось самі?

    Дає кутя
    На вік життя,
    А Слово має майбуття
    На всі віки.
    Мужі й жінки,
    Гортаймо Божі сторінки.

    Хіба без слів
    Цей світ німів,
    Що Бог тривожив пастухів?
    Без Слова - так!, -
    Воно – маяк,
    Душі відродженої знак.


    30.12.11.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (14)


  26. Олександр Григоренко - [ 2011.12.27 04:31 ]
    Белоснежная мечта
    мысли вдаль уносит ветерок
    средь поля вижу белый лепесток...
    стройнее стана розы не найти
    трудно удержать свои мечты
    о как ты сладостна!
    сочится с уст твоих мед благоуханный
    взлетает до небес мольба моя
    храни Господь сей плод желанный!
    2011г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  27. Ігор Штанько - [ 2011.12.20 14:17 ]
    Засіяли дороги відблиском зірок
    Засіяли дороги відблиском зірок,
    що несли свій вогонь крізь космічні парсеки.
    Все готове для тебе – зроби лише крок,
    розверни своє серце й прогнози ацтеків.

    Ти – людина, твій – всесвіт, божественна суть.
    Лише душу наповнює щем і тривоги:
    що ж ті зорі назавжди до нас принесуть,
    як плеяди складуть гороскоп допомоги?

    Протиріччя небес. Ти вглядаєшся в них.
    Хочеш зріти знамення, ідилію щастя,
    перебравши всі знаки шифрованих книг,
    віднайшовши вівтар тайнопису причастя.

    Він пройшов крізь туманності зла і облуд,
    проникаючи в серце, щоб темінь все ж зникла.
    Все готове для тебе. Забути про суд,
    розігнати в душі наночастки до світла.

    То ж підтримай старання божественних сил.
    Розтають як льоди, пролітають хвилини.
    Засіяли дороги від сонячних стріл.
    Квантопромінь з небес – закодовані зміни.

    20.12.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (2)


  28. Оксана Максимишин - [ 2011.12.20 09:11 ]
    МОЛИТВА ЯК РОЗМОВА З БОГОМ.
    Сторінки кн.Кольорами серця.Самвидав.2010р.
    Художне оформлення Ольги Карої.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9774"


  29. Олександр Григоренко - [ 2011.12.13 06:08 ]
    Лучистое Солнце
    Хвала Тебе, Господь, хвала твоим созданьям,
    Но прежде всех вославлю Брата Солнце,
    Который день дает и Свет являет Твой.
    Он так лучист в великом блеске,
    И есть прообраз Твой, Всевышний.
    Любви Идеалу хвала, хвала славянке,
    возлюбленной Руси - ваятельнице мудрого народа.
    2011г.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (10)


  30. Оксана Максимишин - [ 2011.12.10 16:32 ]
    ШЛЯХ ДО ОТЧОГО ДОМУ
    Де трави у росах, де квітів розмай, де білява хата у віночку мальв вікнами – блискітками дивиться у даль, там мати старенька біля воріт виглядає сина з далеких доріг:
    « Сину, мій соколе, прилети, прилинь, на порозі батьківському присядь, відпочинь від турбот щоденних, метушні та суєти.Низько перед ненькою голову схили, натруджені руки до уст піднеси й від них наберися снаги»
    Дороги, дороги без кінця і краю, ми вас шукаємо, ми вас вибираємо, на ваших просторах ми друзів стрічаєм. Та єдина дорога до отчого дому, її не судилось вибирати нікому. Вона нас кличе й манить завжди: синім зором блаватів у житі. Тихим сплеском стрічки-ріки, колисковою піснею неньки, її руками вишитим рушником, співом жайвора у піднебессі, плакучими вербами понад ставом. І клекіт лелечий у пам’яті, як музика, зринає, що казкою щастя над рідним подвір’ям витає.
    Й вже стукіт вагона чи гул літака несе нас додому, бо просить душа, бо серце в обійми родинного раю, до неньки-голубки птахою лине долаючи гори стрімкі і глибокі долини. І спогади...
    О, спогади! Ви, як прекрасна музика, хвилюєте серця, ключем журавлиним над краєм рідним линете, як пісня без кінця!..
    До 2006р.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (5)


  31. Олександр Григоренко - [ 2011.12.10 04:08 ]
    ***
    Прощальним тужінням птахів стихли передзвони осені
    гуляйко вітер пустими ланами
    шугає над лісом що вже дрімає
    зітхнули дерева на Підгаеччині
    морозяним скрипом відкрилила двері Зима
    перші сніжинки кружляють у веселому танку
    з ними бачу сестричку з дІтьми
    пестять мое серденько їх посмішки щастя
    своею красою - наші перлинки любомилІ чарівнІ.
    2011р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (4)


  32. Олександр Григоренко - [ 2011.12.10 03:54 ]
    Радость уюта
    Заиграл солнца луч игривый.
    - О, мой ангел, мой милый!
    - Шептали ее горячие губы.
    В тишине блаженства пристань чистых сердец.
    Радость уюта семейного, та небесная гавань,
    Которая наполняет жизнь Божественной волною счастья.
    Когда горят неугасимой любовью сердца,
    В них Царство Небесное -
    Мир, Любовь, Покой, Совершенство и Гармония.
    2011г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (4)


  33. Василь Світлий - [ 2011.12.05 20:37 ]
    Грядуть…
    Нові часи, напівчаси і люди.
    Нова Голгофа і новий Содом.
    Нові стандарти з’являться повсюди,
    Модерні вежі виростуть кругом.
    Нові порядки і нові потуги.
    Гігантська хвиля, що змітає все.
    І вік старий, «народжуваний» вдруге,
    Віджиле і минуле форматне.
    І постають нові пилато-юди
    В оновленому статусі «онде».
    І десять дів єгипетських прибуде,
    Їх лють гримуча світом перейде.
    Все розпорошиться під пресингом облуди.
    Перемішається, спотвориться, впаде .
    Господь лише незмінюваним буде,
    Коли судити грішний світ прийде.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (25)


  34. Назар Назаров - [ 2011.12.05 18:35 ]
    Джон Мільтон. Втрачений рай. початок першої книги
    Про першу непокору між людей,
    Про плід заказаний, чий тлінний смак
    Привів на землю смерть і всяке лихо,
    Про втрату раю, поки більший Муж
    5 Відновить нас і сяде на престол,
    Співай, небесна музо – пастуха
    Надхнула на Синаї ти й Оребі,
    Щоб він навчив вибірні зерна, як
    Земля і небо спершу піднялись
    10 Із хаосу; але якщо Сіон
    Тобі миліш й купальня Силоам,
    Що побіч храму Бога, я ізвідти
    Позву тебе своїй на поміч пісні,
    Що не ширяє в серединнім леті,
    15 А до речей, не втілених ні в прозі,
    Ні в римі, мчить над Іонійську гору.
    Найперш Тебе, о Духу, що миліш
    Тобі за храми серце щире й чисте,
    Прошу: навчи, бо знаєш Ти. Ти був
    20 Одвіку, дужі крила розпростерши,
    Мов голуб, над широтами безодні,
    І запліднив її, – ти ніч осяй
    В мені, і підніми низинне, щоб,
    Довівши до вершин велику повість,
    25 Я міг утвердить вічне Провидіння,
    Вказать шляхи Господні до людей.



    Бо духи, як захочуть,
    Статей обох одразу набувають –
    425 Така в них незабруднена природа,
    Не скована суглобами і плоттю
    І не зіперта на ламкі кістки,
    Як у людей. І форму будь яку –
    Летку й міцну, яскраву чи похмуру, –
    430 Прибрати вони в змозі, щоб чинить,
    Як їм велить любов чи ворожнеча.
    Поріддю цьому звірився Ізраїль,
    Його живлющій силі, в забутті
    Олтар лишивши правий, у поклоні
    435 Він падав у кумирні – так і в битвах
    Він падав від ворожої потуги.
    Із духами була і Астарот,
    Астарта фінікійська, що над небом
    Царює й має роги перехресні.
    440 Це їй вночі при місяці сидонські
    Дівчата слали молитви й пісні, –
    Оспіваній в Сіоні, де стояв
    Для неї храм на бескеті нечистім.
    Його ізвів той женолюбний цар,
    445 Який кохав, хоч серце мав велике,
    І нечистивиць. Таммуз далі йшов –
    Поранений щорічно, повабляв
    Жінок сірійських він до голосінь,
    Пісень любовних в літні дні. Тим часом
    450 Адоніс пурпуром стікав зі скелі
    І плив до моря – і вважали кров’ю
    Його із рани Таммуза.


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (7)


  35. Оксана Максимишин - [ 2011.12.04 17:17 ]
    КОЛИ ТЯЖКА ЖИТТЯ ДОРОГА...
    Сторінки кн. Кольорами серця.Самвидав.2010р.
    Худ.оформлення Ольги Карої.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (8) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9767"


  36. Богдан Манюк - [ 2011.11.26 21:14 ]
    Блукання
    Крок - і відречення, крок - і відречення.
    Десь поза оком зозулина грань.
    Хто ти - людина чи дух заперечення
    в тілі вагань?
    Хто ти - минуле чи Каїн майбутнього?
    Лють обійняли шалені вуста,
    й чорними снами пливе незабутніми
    серця твого марнота.
    Губишся в сумнівах, ніби в тенетах:
    де ж провідниця - Господня зоря?
    Поступ відречення прагне до злету
    днів твоїх мертвих і вбивчого Я.
    Хто ти? Шукаєш, немов навіжений,
    шлях од минувшини згублених див,
    де молитовно радіє блаженний,
    бо не зблудив...
    2007р


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (12)


  37. Марія Гончаренко - [ 2011.11.24 23:55 ]
    як тануть зорі
    ***
    Замету на ніч хату
    щоби ти Богородице
    ніжок не поколола
    коли розгортатимеш
    омофора
    над кожним із нас

    А рано-ранесенько
    поки будуть всі спати
    стану біля віконечка
    спостерігати
    як тануть зорі
    сліду Твого
    *


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (8)


  38. Оксана Максимишин - [ 2011.11.24 20:34 ]
    Господь узяв мене на руки...
    Сторінки кн.Кольорами серця.Самвидав.
    Худ. оформлення Ольги Карої


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (13) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9776"


  39. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.24 19:11 ]
    ПЕРЕД ІКОНАМИ СТОЮ (ілюстрований текст)
    ***


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9773"


  40. Володимир Сірий - [ 2011.11.21 21:58 ]
    Розмова з татом
    Тату, говорить твій син.
    Як тобі там за межею,
    З кимось ти там, чи один,
    В темені, чи під зорею.

    Жаль , при твоєму житті
    Мало я в гості заходив.
    Як би я зараз хотів
    Знову почути твій подих.

    Падає честь у ціні,
    Кривда виходить на чати.
    Ти би порадив мені,
    Як у житті поступати.

    Бо , утрачаючи, ми
    Пізно оцінюєм збиток.
    Дяку синівську прийми,
    Вибач, як скривдив коли - то.

    Скроні осріблює вік,
    Став дідусем я без тебе,
    Розмисел тільки обпік, -
    Ти не почуєш цей щебет.


    Все на землі промине
    Радощі, болі утрати.
    Там ти зустрінеш мене,
    Вже як не сина, а - брата.

    21.11.11.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  41. Олександр Григоренко - [ 2011.11.20 14:32 ]
    Господин Никто
    Ты господин Никто...
    В Тебе, есть Все!
    Струится свет из Твоих глаз,
    Слова Твои несут Добро.

    Мысли Храма Твоего чисты.
    Льются из родника прекрасного святого
    мелодией истинной Любви
    Благословляя мысль каждого Добром творящего.
    2011г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (2)


  42. Ксенія Озерна - [ 2011.11.18 09:03 ]
    ***
    ***
    - п'ю тебе, не уп'юсь, утоплюсь у тобі, Листопаде,
    - що ти, Осене, кажеш, не думай, не смій і ніколи не буде між нами ніякої зради,
    - це любов. у тобі закричу і злечу днем останнім
    - на плаву, на льоту я тебе крізь біду збережу на руках пронесу крізь зиму у весну, ти засяй в ній...
    - я згасаю, змерзаю, злітаю в тобі лист опаде
    - в дубі-нелині ми у переймах зими іскру викрешем знов і останнім листком перейдем в веснолітні лампади
    - значить, я не згорю, не умру, не втоплюсь у тобі, Листопаде?
    - це любов. не горить, не вмирає, не тоне. і є осінь в весні і у літньому дні,
    кожен день у вогні,
    ми живемо любові заради
    18.11.2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (16)


  43. Домінік Арфіст - [ 2011.11.16 12:27 ]
    Я - ЯЗИЧНИЦЬКІ ЗВУКИ...
    …я – язичницькі звуки давно здичавілої мови…
    із заснулих сувоїв сотаю стагнацій слова…
    на примови мої перекуплені вкотре права
    і чигають за кожним стовпом лихварі-словолови…
    словожери чатують над кожним роздертим рядком…
    повивальним мовчання рядном перемотують рубані рими…
    на аорті моїй виграють прудкошиї хвацькі херувими
    з пілігримів колишніх – з відтятим за лжу язиком…

    …я пробуджений голос безмовних сновид,
    трубний глас у пустелі твого безголосся,
    я усе, що з тобою, мій світе, збулося…
    діє-слова сконалого я недоконаний вид…


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (14)


  44. Ірина Білінська - [ 2011.11.15 00:41 ]
    ТУМАН СІДАЄ ТИХО...
    Туман сідає тихо і велично,
    і котиться,
    і котиться,
    біжить…
    Ми – рідні,
    Бо знайомі цілу вічність.
    І тільки мить,
    лиш мить одну – чужі.
    Ми звідти,
    де не гасне вічне небо,
    де розмовляють квіти і коти.
    У нас – любов,
    одна на всі потреби,
    а в ній – одно навіки я і ти.
    Скажи мені,
    чого боятись маю?
    Яка іще живе в мені вина,
    якщо
    ніхто не гнав мене із раю,
    але я знов лишаюся одна?
    Скажи мені,
    кого боятись маю,
    коли за мною - ангелів чини,
    що поіменно
    кожного тут знають –
    ясніше сонця сяє кожен з них?
    І ти і я,
    кому жалітись будем,
    що всесвіт – віддзеркалення душі?
    Страшнішого немає, точно, суду,
    над той, що кожен сам собі звершив…

    Туман сідає тихо і велично
    і котиться,
    і котиться,
    біжить…
    Ми – рідні,
    бо знайомі цілу вічність.
    Скажи, чому ми тут такі чужі?…



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" 5.5 (5.41)
    Коментарі: (4)


  45. Олександр Григоренко - [ 2011.11.14 23:15 ]
    по слідах...
    Від ядучого диму в долонях сльоза.
    Довго блукав по роздоллях я,
    Щоб долю збагнути й осягти.
    Пильно вдивляюся -
    В рідній пилюці бачу Христові сліди...
    2011р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (4)


  46. Богдан Манюк - [ 2011.11.14 16:57 ]
    СЛІД
    Хтось був... Пішов, та не минувсь
    в очах пустелі.
    Розсипався на пил спокус,
    що сумнів стелить
    для Сина Божого - ослаб
    і може... може...
    Не прихилився Син до зваб,
    бо на сторожі
    ватага друзів - сорок днів
    молитви й посту.
    ...Хтось був... і довго даленів,
    мов тиша зросту.
    2007р.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (14)


  47. Володимир Сірий - [ 2011.11.13 21:38 ]
    Чотири дужі коні
    Чотири дужі коні гарцюють за кулісами
    І вершникам на них вривається терпець…
    З амвону провіщає церкóвиці помісної
    Недільне Євангéліє пересічний отець.

    На білому комоні верхівець їде з луком.
    Він вийшов, мов побідник , з вінцем на голові…
    Диякон кадить ладан , аж стогне сатанюка
    І щиро усміхається святий на корогві.

    На рижому коневі торговець миром в’їхав,
    І світом розбрат сіє, на бій склика землян…
    На хорах одспівали, у храмі стало тихо,
    Усі пішли боротись за правду на майдан.

    А третій кінь був карий із вагарем на спині,
    Що пайку міряв скупо людині на покорм…
    Спустіла площа людна, огиділо людині
    Поборювати кривду з порожнім животом.

    Четвертий кінь останній із гривою блідою
    Віз на собі кістляву стару без ліку днів…
    Попадало багато отави під косою,
    Ніхто протистояти покарі не зумів.

    Чотири дужі коні промчалися землею.
    Сум, розпач і прокльони розвіяли вітри…
    У церквиці порожній краплиночку єлею
    Шукав, та не знаходив ніяк отець старий.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (13)


  48. Богдан Манюк - [ 2011.11.13 14:45 ]
    ЗНАМЕННЯ ЧАСУ
    Елі, Елі, лема савахтані!*
    Голос Сина - не блудний син:
    кривду й смуток, і нерв останній
    заплітає в акорд один
    і звучить перед гранню грані,
    за якою - смертельна вись:
    Елі, Елі, лема савахтані,
    Сина, що на хресті, не зречись!
    І розп'яття, й віки фатальні
    взяв у пригорщі вічний біль.
    Елі, Елі, лема савахтані! -
    голосисті плачі звідусіль.
    Елі, Елі... - стострунно, невпинно
    в кригу вічності, в хаос доріг...
    Над земним - воскресіння Сина,
    доземним - миготіння ніг,
    що ідуть, мов дощі великодні,
    де окреслює час пітьма,
    в лоно безвісті, в розпач холодний -
    Елі, Елі, лема?..
    2007р.



    *Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув (євр.) - вигук розп'ятого Ісуса перед смертю.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (10)


  49. Юрій Федечко - [ 2011.11.11 07:58 ]
    Серця....
    Часом досить промінчика з добрих очей
    Щоб зробити щасливою поруч людину…
    Свічка в змозі розсіяти мряку ночей
    Й простелити до доброї справи стежину…
    Слово лагідне може розмити в душі
    Ту фортецю, що гнів будував в ній роками
    Вчасно вилиті іншій людині вірші
    Виліковують тугу й журбу нашу з Вами…
    Посміхнеться назустріч Ваш погляд мені..
    І забуду про те що дощить і без сонця…
    Довго жив в непроглядній холодній пітьмі
    Досить в серці закриті тримати віконця…
    Відкриваєм серця… визволяючи іншим..
    Те що час накопичив, неначе скарби…
    Пропадає чомусь те собі що залишив…
    Що віддав повертається знову мені…
    Так приємно себе відчувати потрібним…
    Так приємно – що поруч лицем до лиця…
    Сотні, тисячі променів сонцеподібних…
    Що шепочуть…: « Вже час … ВІДКРИВАЄМ СЕРЦЯ!!!».(2010)


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  50. Наталія Крісман - [ 2011.11.09 18:10 ]
    ТИ ТІЛЬКИ ВІР!
    Як прийде час - настане мить прозріння,
    Напоять спраглу землю теплі зливи,
    Росинки кришталевої тремтіння
    Примусить нас повірити у диво,

    У те, що ми дотулимось до щастя,
    А птах, стрілою влучений на злеті,
    Знайде у крилах сили не упасти -
    Воскресне словом правди у поета.

    Ну як здолати прірву, не зірвавшись,
    Прогнати втому серця споконвічну,
    Коли самому йти у безвість страшно,
    Бо небезпеки дивляться у вічі?

    Ти знаєш, зовсім поруч, надто близько
    Є той, кому потрібна твоя поміч?
    Самому манівцями - надто слизько
    Іти вперед, до витоків, додому.

    Ти тільки вір - розпустить осінь коси,
    Твоя душа ось-ось знайде притулок,
    І хтось в цей день у тебе щось попросить,
    Аби журбу відправити в минуле,

    І з тих джерел, цілющо-життєдайних,
    В яких вливають сили Божі зливи,
    Спивати суть, пізнавши усі тайни,
    Аби душа повірила у диво.

    Тож хай усі заповнить порожнечі
    Твоя любов і світло, що не гасне,
    Аби крізь терня й морок самозречень
    Знайшла душа у Вічність двері власні!


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (6)



  51. Сторінки: 1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   37