ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.

Іван Потьомкін
2026.10.24 20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список

В Горова Леся
2026.10.24 18:15
Розгулявся північний, та так уже кріпко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і

Тетяна Левицька
2026.10.24 16:02
Сприймаю за жарти,
не скиглю від болю,
та більш ображати
себе не дозволю!
Незламна, правдива,
тверда, наче криця,
пекуча жалива,
стрімка блискавиця.

Борис Костиря
2026.10.24 13:54
Птахи на хижім переніссі
Вільготно направляють гнів,
Такі потужні, наче Ніцше,
В нестримнім сяєві вогнів.

Вони жорстокі і примхливі,
Розумні, злобні і сумні,
У нескоримому напливі

Віктор Кучерук
2026.10.24 09:08
В голосі плинної осені
Чується шелест і свист, -
Вітер захекано носиться,
Падає зірваний лист.
В голосі тім інтонації
Лагідні, гнівні, смішні:
Листя шепоче про грації,
Вітер горланить пісні.

Марія Дем'янюк
2026.10.23 21:29
Стукає промінчиком сонце у віконечко:
— Вставай з ліжечка мерщій, подивись на сонечко!

Вже прокинулись Карпати і хмаркам всміхаються,
Клени, буки та вільха у жовте вдягаються.

Он ялинка і смерека, золотаві шишки,
Білки в гості поспішають на смачн

Юрій Лазірко
2026.10.23 17:23
Із очима як пусті вокзали,
Наше місто ожива.
Світлом дихають благі квартали,
Пісня рветься на слова.

Приспів:
У мелодіях давно забутих,
Нам хотілося усе збагнути,

Ігор Терен
2026.10.23 17:21
З березня до вересня не узріли літа ми,
ось і жовтень хмарою лине в далину.
Синій день за вікнами прикрашає квітами
путь останню осені ранню і сумну.

А ми лише напередодні
зими лихої до весни
помітили, що на сьогодні

Вячеслав Руденко
2026.10.23 14:20
Мілини мліли,
Піском білили.
У тінях сосен
Граки ходили.
Ховався лебідь —
Самотній, босий —
Біліший лілей
У тінях сосен.

Борис Костиря
2026.10.23 12:22
Переломи епох так лякають людей,
Залишаючи шрами болючі.
Тектонічні розлами, розриви сітей.
Голос неба ніхто не озвучив.
Розповзаються тріщини в душах, і страх
Запускає глибоке коріння.
Розбивається амфора. Здавнений крах
Розпускає потворні пагіння

Юрій Гундарів
2026.10.23 11:29
Корінь слова «гуманізм» - «людяний».
Але у деяких політиків дивне уявлення про це поняття…

Гуманізм - це що означає?
Це загиблі вагітні жінки,
це мости і лікарні розчавлені,
це зруйновані вщент дитсадки…

Віктор Кучерук
2026.10.23 05:36
А дощ іде і обмиває вікна,
Змиває пил і спогади старі, -
Ніяк лише з душі печаль не зникне,
Ніщо її не звільнить від жури.
Стікають краплі, наче дні за днями,
Холоне у горнятку теплий чай, -
Утомлений нудьгою і думками,
Боюся нині впасти у відчай.

Олена Балера
2026.10.22 23:06
Оманні сумніви, коли лювов
Свободу втратити зродила страх.
Двох душ єднання навзамін свобод —
Чарівні узи, де ніхто не раб.
Кохання справжнє — в путах не скара,
Воно довік не принесе біди:
Тендітній пташці й клітка — не жура,
Бо спів її солодкий —

Олексій Могиленко
2026.10.22 21:16
Квартонель


Холодами гартована босими,
Зацілована райдужно кольором,
Після Літечка - Осені з грозами,
Хризантема хизується гонором.

М Менянин
2026.10.22 20:59
Є край, що зовуть Україна,
а так це і є Свята Русь,
по світу подіями лине –
коли ще сюди повернусь?

Мав кожен будинок чи хату
і рідні міста чи село,
раділи йому батько й мати

С М
2026.10.22 20:18
У пітьмі
Де лихоманковий цвіт
А чи під водою
Де катран булькотить
Або вранці
Біля радіо
Стіни сходяться щоби задушити
І друзів катма

Юрко Бужанин
2026.10.22 18:31
В інституті алкогольнім,
У лікеро-горілчанім,
Завершився монотонно
Семестр очного навчання.

Ось прийшов спудей на іспит,
Викладач повідомляє: -
Будем визначати вмісти

Євген Федчук
2026.10.22 16:44
Старий дідусь сидів переді мною,
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна

Ігор Шоха
2026.10.22 15:35
Поки ще летять літа мої,
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.

ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Олена Кіс - [ 2012.04.08 02:00 ]
    Богородиця з Красова*
    Вдивляюся в ікону –
    О_ Красівська Маріє
    Красою споконвічна –
    СупОкій душ до скону
    Тиха
    Любове досконала
    Іделічна
    Моя відради мрія

    Ось у човні –
    Глибинами
    Твоїх очей
    Несуся в потойбіччя
    Де величають
    Твою честь
    І славу - архангели
    І херувими хором
    Ласкаво
    Днесь і передвічно

    Благодатна!
    Воліла я зостатися
    Спостерігати вічно…




    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (19)


  2. ЛЮДМИЛА ГАДЗ - [ 2012.04.07 20:50 ]
    ДУША

    По вулицях старого міста,
    Без рими, без октави і без слів,
    Душа блукала піаніста,
    Немов мелодія забутих днів.

    Колись вона під ноти дужі,
    Творила музику на біс,
    А зараз перелічує калюжі,
    Людських не виплаканих сліз.

    По вулицях старого міста,
    Де простяглась вузька дорога.
    Душа блукала атеїста,
    Що у пітьмі шукала Бога.

    Колись вона повчала досить,
    Усіх на власне розуміння,
    А зараз милостині просить,
    На спокій власного сумління.

    По вулицях старого міста,
    Котре оспівував поет,
    Душа блукала журналіста,
    По між рядків прочитаних газет.

    Колись вона боролись словами,
    О скільки в ній було ідей і тем,
    А зараз проливається сльозами
    Над містом стомленим дощем.



    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  3. Володимир Шевчук - [ 2012.04.06 22:04 ]
    Душа
    (Валі Савелюк)


    В очах
    життєва сила
    не згоря,
    Якщо ці очі
    звернуті
    угору.
    Не йде тут мова про
    німу покору –
    То все у грудях та
    душа-зоря!
    Я, знаєте,
    з цікавості горю:
    Душі в очах
    не видно й
    при потребі,
    Як днем
    не видно зір
    на чистім небі,
    Однак…
    є спосіб
    бачити
    зорю
    Не в ніч.
    Не в ніч!
    Душа –
    зоря з імли,
    То світанкове сяйво,
    як поблажка!
    Пробитись
    на поверхню
    дуже
    важко,
    Коли ніхто не відає коли…
    Така гучна,
    як срібло на росі,
    Настільки тиха,
    як Велика Берта…
    Це саме та
    субстанція
    відверта,
    Яку ми так приховуємо всі.
    А знаєте, от що таке
    душа?
    То совість,
    чи,
    скоріше,
    засторога
    Від грішного,
    щоби боятись Бога?..
    Чи,
    може,
    це багатство без гроша
    Єдиного?
    Бо зірку у імлі
    В криниці й днем
    побачиш
    у глибокій…
    Бо тільки та душа пізнає спокій,
    Яка неспокій знала на землі.

    06.04.2012 р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  4. Олександр Григоренко - [ 2012.04.01 23:32 ]
    Мысль-Вечность
    Для мудрого есть реальное знание.
    Ты - во мне, я в Тебе.
    Я ЕСМЬ - мой Бог.
    Уединясь беседуют они в тишине.
    Я люблю тебя. Ты вечна.
    Пою с Тобою. Мы Всегда вдвоем.
    Ты - Мудрость Жизни - Любовь.
    Ты для меня вечно - Матерью-Отцом.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  5. Наталія Крісман - [ 2012.04.01 16:29 ]
    СВІТЛО-СУТЬ
    Допоки тут –
    Не варто зазирати
    За грані ті, людині незбагнені.
    Допоки кров тече по наших венах
    Ми рвемо ґрати
    Облуд потворних і йдемо' крізь темінь
    На Вищий суд.

    Осердя душ
    Гартуєм у звитягах.
    Нехай ніщо не вищербить душі
    В боях за правду, хай весни дощі
    Омиють стяги
    Від кривавих стигм. Лише війни ножів
    Уже не руш!

    У сяйві зір
    Втопім свою журбу,
    В нас вибір є – до світла, правди, волі.
    Прийшла пора у руки брати долю,
    Лише не будь
    Рабом, ні тим, хто дух людський неволить,
    У себе вір!

    Зрікаймось пут,
    Які скували душу,
    Любім цей світ – найбільша це потреба!
    Сліпих душею Татко наш із Неба
    Вже не відпустить -
    Пробачить всім, прийме усіх до себе…
    Та док' ми тут –
    Несімо світло-суть!


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (6)


  6. Олександр Григоренко - [ 2012.03.30 09:20 ]
    Божественная магия любви
    Мудрая Женщина появилась в его мире совсем неожиданно
    И поведала сердцем о самой важной жизненной истине:
    - На свете никогда небыло
    Нет и небудет ничего сильнее, чем щедрое,
    Бескорыстное сердце и неукрощенная душа чистой любви.
    Он поверил, полюбил искренне Ее
    И самим счастливым днем в его жизни будет тот день,
    Когда обняв, прижмет Ее к своей груди,
    И слившись в единое, они будут вечно счастливы.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  7. Наталія Крісман - [ 2012.03.29 19:08 ]
    ВИТОЧУЙ РАЙ!
    Я вже іду,
    Здіймаючи угору
    Незримі крила, прагнучі увись,
    Підношу погляд в небо неозоре,
    Де янгол білий крилами огорне
    Мене колись…

    А ти будуй
    Свій Храм душі і світла,
    Вимощуй шлях до правди і добра.
    Допоки тут – хай в серці твому квітне
    Любов ясна, що стане ліком світу,
    Виточуй рай!

    Жени біду,
    Залиш усі тривоги,
    Хай тінь образ розчинить сяйво зір.
    Бурхливий плин чекає за порогом,
    Ти ж не впускай у душу лиш одного –
    Гірких зневір.

    Дощі пройдуть,
    Душі зміцніють крила -
    Для нових злетів, звершень і звитяг.
    Усі образи світу я простила,
    І ніжно так несе мене на хвилях
    Ріка життя…


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (12)


  8. Олександр Григоренко - [ 2012.03.28 14:25 ]
    Целебный дух
    Привычный круг забот
    И дня бурлит водоворот
    Птице вешней радуюсь с утра
    Весна мне сладко улыбнулася
    Бывает тепло и холодно
    Хочется взгляда взгляда родного
    Мыслей хороводы в узоры сплетаются
    А мир любви ведь так многоголос
    Он полон нежности и грез...
    Кружит целебный дух - божественная Весна
    Я люблю тебя - холодом сладкая...
    2012г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  9. Анонім Я Саландяк - [ 2012.03.24 21:03 ]
    НА РУЇНІ ПІДГАЄЦЬКОГО КОСТЕЛУ. 2011 РІК.
    Колись давно, коли розходилось панам*
    про велич польської держави,
    рівнялися Підгайці до Варшави,**
    і граф Потоцький там
    себе похоронити,
    наказав в костелі...

    Та мури цегляні - не скелі
    і розсипаються й камінні плити,
    як тільки гонор польський вивезли... з панами,***
    упали стелі...

    Мій дід-прадід... у тім костелі
    до Неба говорили з сумраку святого...
    Тепер веселі
    берізки й небо
    зазирають в нього.

    *Місцевою говіркою у значенні: зачіпало інтереси поляків.
    **У жовтні 1667 року поблизу Підгайців відбулася битва між польським військом польного коронного гетьмана Яна Собеського і козацького гетьмана Петра Дорошенка, що закінчилася поразкою українців і укладенням договору, відомого в історії як Підгаєцька угода (Підгаєцькі статті).
    ***Акція «Вісла» тривала з 28 квітня до 12 серпня 1947 року.
    2012



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10192"


  10. Олександр Григоренко - [ 2012.03.20 09:38 ]
    многомерная радость в любви
    чистый напиток нежной любви
    пью с ладоней сердца души
    в перекрестке дыхания потоком
    бесконечно пульсируют сладкие нити вечности...

    2012г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  11. Оксана Максимишин - [ 2012.03.20 09:35 ]
    МОЛИТВА ПОДЯКИ

    Ілюстрація Ольги Карої.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9777"


  12. Володимир Сірий - [ 2012.03.19 09:29 ]
    Радість
    Як духом радості
    Душі розлоги
    З висот нараз огорне, -
    Щезає смутку біль убогий,
    Гріха підґрунтя чорне.
    Усесвіт весь їй замалий - любити.
    Геть, почуття понурі!
    Із кривдою душа сьогодні квити,-
    Бриз на морській лазурі.

    19.03.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (6)


  13. Олександр Григоренко - [ 2012.03.18 20:02 ]
    шахматы - прекрасная игра
    на шахматной доске безпредельная сложность бытия
    подводные камни гордыни и опасные рифы тщеславия
    лишь чистое сердце постигнет глубины мудрости Учителя
    и может выдержать марафон - испытания...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  14. Володимир Сірий - [ 2012.03.18 14:45 ]
    Немає вічного...
    Немає вічного нічого на землі.
    Ідуть убогі. Переходять королі.
    Вино і хліб - їхні супутники незмінні -
    Нових подорожан чекають на столі.

    18.03.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (17)


  15. Олександр Григоренко - [ 2012.03.18 12:00 ]
    венчание
    столик в саду камертона
    весны тишина
    вхожу в тебя нежностю
    ты во мне растворилася
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  16. Олександр Григоренко - [ 2012.03.17 17:30 ]
    Радість
    радість казкова
    донечка спить
    ти відчуваєш
    тиша скрипить...
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  17. Олександр Григоренко - [ 2012.03.17 16:50 ]
    ***
    грають в тиші терном зірки
    срібним солом збігають роки
    серця сплітають віночки мрій з тюльпанів
    мереживом сонячного світла Божої любові
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  18. Олександр Григоренко - [ 2012.03.17 06:36 ]
    Тайна сердца...
    в сердце корабля хранится тайна...
    посторонним вход - запрещается...
    она в огненном цветке любви...
    где два тюльпана змеями переплетаются...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  19. Олександр Григоренко - [ 2012.03.16 08:22 ]
    это судьба
    я так давно искала тебя
    вся жизнь на это ушла моя
    у нас так много еще впереди
    у нас
    ты права
    у нас
    это Любовь
    это судьба
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  20. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.03.13 20:20 ]
    Навколо мене сад
    Навколо мене сад -
    Сад духовного прозріння.
    І коли прийде все в лад,
    Нове розквітне покоління

    І подарує новий світ
    Для роздумів чітку основу.
    Не зрошений і чистий плід
    Не буде мати у собі полову.

    І я, мов та сира земля,
    Що спала після довгої зими.
    Прокинусь й зацвітуть поля
    З початком у душі моїй весни.


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Коментарі: (1)


  21. Володимир Сірий - [ 2012.03.12 13:24 ]
    Лікарка
    Не важко серцю в камінь обернутись,
    Коли його гадюча пестить лютість.
    Молитва « Отче наш» - м’яка відрада ,
    Душі людської лікарка по суті.

    12.03.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (8)


  22. Роман Миронов - [ 2012.03.11 23:21 ]
    В тобі
    —1—

    Скерований словом в тунелі ідей:
    Десь у кінці майоріє трофей.

    Вдумливо зважуєш кожен ярлик,
    І ліпиш на лоба (мабуть, уже звик).

    Вдягаєш свідомість у пишні трактати,
    Щоб потім докупи cебе не зібрати.

    Життя - у коробці, душа - шкереберть.
    Розпалюєш его, дозуючи смерть.

    Розум облудний метає тобою.
    Коли вже ти будеш готовий до бою?

    —2—

    Хочеться жити?! Заглянь собі в очі!
    Можливо, помітиш угіддя урочі:

    Цвітіння гербер, міріади озер,
    Де вітер спокійний, як гіпнотизер,

    Що душу очистить від грізних проваль,
    Красою із лотоса змивши печаль.

    І все це в тобі. Не бійся, заглянь!
    Бо серце - це більше, ніж орган зізнань.


    [26 жовтня 2011 р.]


    Рейтинги: Народний 5.33 (5.46) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (11)


  23. Олександр Григоренко - [ 2012.03.11 16:06 ]
    Переход - Соединение
    Переход, - это Пробуждение души.
    Соединение, когда слушаем сердцем Жизнь, полную любви.
    Мы не боремся с миром, а прислушиваемся,
    Благословением звучит симфония лепестков Огня:
    Сотворим жизнь, какой видим ее,
    В белоснежном пламени Его - Все есть Одно.
    В поющей тишине - воссозддание жизни,
    Где маленькие ручейки - создают большие реки.
    Благословенные слова:
    " Собирайте себе сокровища на небе".
    Согласен - нужно верить в чудеса:
    " Ибо где сокровище ваше -
    Там будет и сердце ваше".
    Это волшебство сотворчества со своим высшим Я.
    Сам, познавший себя, осилит бремя свое
    ИБо,
    Все есть Одно -
    Все есть ДАО!


    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  24. Олександр Григоренко - [ 2012.03.11 15:13 ]
    Капель Весны
    Землю всю обошел
    Копал...
    В глубины озер погружался
    Искал...
    И то
    Что искал
    Нашел в себе
    Мысли ветер живой
    Твоя
    Поселилась во мне
    Дышу тобой
    В сердце поет весенняя капель
    Мир
    В котором
    Ты
    Вечная Любовь
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  25. Олександр Григоренко - [ 2012.03.08 10:42 ]
    Любовь святая
    Любовь Матери дарит все благословения
    Она увеличивает океан блаженства
    И дает насладиться вкусом нектара жизни
    Помня о Величии Материнской любви
    Моя любимая Женщина
    Имя твое повторяю
    В смиренном состоянии ума
    считаю пылинкой лежащей на улице себя
    И более терпеливым чем дерево
    Свободным от ложного чувства престижа
    И оказать почтение готов всегда
    Из глаз моих ручьями льются сльозы
    ИБо чувствую мир пуст
    Когда рядом нет тебя
    Слава Богу
    Что ты есть на свете
    И любишь меня.
    2012г. 8Марта




    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  26. Олександр Григоренко - [ 2012.03.08 06:07 ]
    праздник нежности
    настало время - изменится
    и опять-таки -Любовь!
    слушай голос Ее
    сейчас он звучит для тебя
    внутри тебя
    в сердце -
    Премудрость-ВЕСНА!
    08. 03.2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  27. Чорнява Жінка - [ 2012.03.06 21:12 ]
    а до Бога как до гроба
    а до Бога как до гроба
    не протоптана дорога
    не проложены пути –
    одному туда идти

    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.6) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (42)


  28. Володимир Сірий - [ 2012.03.06 14:36 ]
    Лабораторія
    Під мікроскопом неба голубого
    Кипить життя, вирує балаган,
    І час від часу чисте око Бога
    Зорить, чи там нема печальних тайн.

    У ньому ти - лише маленька частка,
    Та не забудь - Його єство болить,
    Коли чиєсь ти розтовкаєш щастя,
    Аби п’янкого раю спити мить.

    Він із пробірки милості своєї
    Тоді у серце вводить гіркоту,
    І мре в тобі молитва фарисея,
    І серце знов стає на путь святу.

    06.03.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (4)


  29. Олександр Григоренко - [ 2012.03.06 07:38 ]
    Сокровище
    Сокровище нашла моя душа
    Бог есть Любовь
    А Любовь - это самая могучая сила
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  30. Юрій Лазірко - [ 2012.03.02 22:21 ]
    те що зрослося
    серце вело до Бога
    болем лягла дорога...

    тільки зрослося
    по долі
    знову зайшлося
    від болю
    і повело
    стежками
    де кожне слово
    камінь
    де кожен ляпас
    гріє
    запах весни
    старіє
    дотик грози
    німіє
    в пристрасті
    анемії

    тільки прийшлося
    оку
    то запалило
    щоки
    і привело
    для нього
    тінь від хреста
    і вбогість
    а на уста
    тремтіння
    а для вогню
    видіння
    фарбу
    для днів осінніх
    перше табу
    на вміння
    у темноті
    світитись
    у голові
    крутитись
    римою
    і вином

    стало
    чекало
    часу не стало
    як остигало
    воно

    2 Березня 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (16)


  31. Юрій Лазірко - [ 2012.03.02 16:54 ]
    як менi вiдмитися
    як мені відмитися
    із думок нещирих
    полум’ям стелитися
    в каламарнім вирі
    набирати ситості
    позбуватись жаху

    як мені зневіритись
    аби не зазнати
    долі роду
    Ірода
    Понтієм Пилатом
    не вмивати рук
    своїх
    гнівом Каіафи

    як мені забитися
    в серці із порфіру
    в душу
    не дивитися
    обухом сокири
    за людей молитися
    як зачнуть
    плювати

    як мені наснитися
    аби позлітатись
    у тобі лишитися
    світом немовляти
    і не загоїтися
    і не замерзати

    2 Березня 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (22)


  32. Олександр Григоренко - [ 2012.03.02 13:48 ]
    Весняний барвінок тобі...
    Весна-веснянко, я в тобі, ти в мені,
    І в душі розквітають перлинні проліски.
    Любов, в наших серцях - барвінком життя,
    Нам ніжностью в радощах на довгії літа...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  33. Олександр Григоренко - [ 2012.03.02 12:26 ]
    Пробуждение...

    Весна - мир бесконечного океана царства Любви.
    Жизненной волною ее нежности - первые подснежники
    И, когда в сиянии пения птиц, благословением, встречаем утро,
    Мы прикасаемся к чуду - пробуждению природы...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  34. Олександр Григоренко - [ 2012.02.28 17:37 ]
    Любовь из океана вечности
    дыхание чудесного великолепия колышет струны
    которые вибрируют жизнью
    она настолько чиста
    что ожидающая тишина замирает
    и внимательно прислушивается
    ладони Великого в вас прикасаются к вашей руке
    с медлительной мягкостью и
    звучит вечный голос
    расказывающий вам
    о великой и восхитительной любви
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  35. Олександр Григоренко - [ 2012.02.27 20:51 ]
    Благословение Огнем
    В перекрестке Огня - благословение Матери Мира.
    Дети Бога излучая свет дали обет,
    Глас его такой:
    Священный меч Его любви сохраним,
    Будем рядом, взявшись за руки идти за своей мечтой...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  36. Олександр Григоренко - [ 2012.02.27 16:13 ]
    поцілунок вічності...

    Пасма гір, з тобою стоїмо у підніжжя.
    Із щоки гірської - срумочки джерела.
    Кришталевою піснею дзвенять вони ,радісно,
    і подихом пелюсток перехрестя Божі серця - розчиняємся...
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  37. Олександр Григоренко - [ 2012.02.27 14:02 ]
    в перекрестке - родниковые ключи...
    В нашем теле Его святой сосуд - Дух Истины.
    Мы не машины для поглощения пищи
    И исполнения похотливых желаний.
    Необходимо хранить источник Живой воды.

    Мы плывем в неведомое, парусом правят знания...
    Жизнь без путишествий смысла лишена.
    Для тебя, мне хочется стать тихой музыкой
    Наполненой нотами ясности и света.

    Твоя мысли для меня, как солнца лучи,
    А во взляде - океан зеркальной чистоты.
    Они, словно ключи нежных родников,
    Радостью наполняют кувшин жизни - песней любви.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  38. Олександр Григоренко - [ 2012.02.25 12:18 ]
    запашне повітря
    Стоїмо разом в обіймах серед поля
    І тихо-тихо, навкруги!..
    До нас, іде Весна - вербна чарівниця кохання...
    Її любов - живий напій до серця,
    Чистий, як сік березового світла.
    Приємно нам шепоче: заметілям відбій,
    Вдихайте це солодкозапашне повітря мрій.
    Веселкою іскрить на віях Господня сльоза,
    Коли тепло Любові приймає душа.
    В долонях, квітка Її серденька Радість -
    Доля вогняннобілих пелюсток вічного щастя.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (1)


  39. Олександр Григоренко - [ 2012.02.23 18:51 ]
    В твоих ладонях жизнь
    В пятерне страданий сердце изошло немой тоской...
    Твоих кос, как струн гитары, коснутся бы мне рукой.
    Эй, сердце, где ты? Откинь локоны густые.
    Милая моя, чеку ревности не тронь - прошу.
    Слышу молвишь: - " легко тебе поэту,
    Фразами интриги плетешь, и все мимолетом.
    А тут - без тебя, вся жизнь автопилотом...
    Подхалимов, хоть отбавляй или пруд пруди,
    всем им только давай, все вежливы...
    С коварной улыбкой колени щиплют, льстят,
    Тянутся к богатству - все шалят и хотят.
    А хочется, чтобы рядом был друг,
    Тот, кто не погряз в рутине - мудрости муж.
    Чтобы радость ушкам нежно шептал
    И верность во Храме не предавал!"
    О снежинка не огорчайся, ведь знаеш сама...
    Жизнь моя пред тобою - как открытая книга.
    Мудрой будь. Слово ведомо тебе мое,
    Как пред Богом присягу дал
    И, в флешку памяти Акаши запечатал.
    Сколько нежных ручейков излил любя.
    Все мои песни и не меньше стихов,
    Из родника, что в сердце моем - для тебя.
    Неужели ты не веришь себе,
    Или до смешного стали взрослые?
    Известно нам, что страх точит изнутри,
    И поди-попробуй в душу загляни.
    А там - все шрамы жизни...
    Спасибо милая тебе, за искуство благословения.
    Вспомни свои слова: "Я
    Очень счастлива за Вас!"
    А я - с Тобою,
    Таков ответом был мой глас.
    Молвили мне небеса благославляя:
    Троице Великой к стопам поклонись!
    С чистого листа жизнь начни, миру улыбнись!
    ..................................................
    Благословляю любви ветерок, пусть он радость тебе принесет,
    Донесет любимой в серца сад, этой песни аромат.
    Давно готов спуститься с гор, согласен, пора.
    Мечтаю к твоим стопам припасть головой
    В нитях радости обретая покой.
    В твоих ладонях спрятаться я буду рад,
    И этого достаточно, не надо мне других наград.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  40. Олександр Григоренко - [ 2012.02.22 14:23 ]
    Вічності колискова
    Нічь. Вслухаюся в зоряну тишу...
    Ти до вушка шепочеш ніжно мені:
    " Все, що маю Я, є твоїм"...
    Засинаю. Вдивляюся і бачу ту,
    Що прийняла мій сум та радісну біль...

    Просинаюся.Розумію, що істинний шлях душі
    Пролягає крізь сонце й тернові тіні, без гіркоти,
    І обов*язково приведе до Любові.
    Мліє серденько, усвідомивши святість материнського щастя,
    Це мить тріуфу вічності - духовне еднання...
    2011-2012роки.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  41. Олександр Григоренко - [ 2012.02.21 16:59 ]
    Святкова мить
    Живу сьогодні, як у день останній:
    Серце полум*ям любові плавить межу,
    Рве терпіння кільця страху.
    Потрапив я до вогняних пелюсток Сонця,
    Це чарівна мить - повернення до Дому.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  42. Олександр Григоренко - [ 2012.02.20 11:01 ]
    Наш путь любви
    О дивная лоза - любимая, моя Единая...
    В переКресТкЕ соединила нас СУДьБА!
    Наш удел - Царство Небесное,
    МЫ ХРАНИМ ЕГО ВНУТРИ СЕБЯ.
    ЛЮБОВЬ - Источник жизни, РАДОСТЬ благодати,
    Узок путь к ней и тесны врата...
    А каждая вершина, дстигнутая, достойна того,
    Чтобы она тут же была забыта...
    Радостью сияя - Господа благодаря,
    Душою, отзывОМ на ПРИЗЫВ откликаясь,
    МЫ, с Тобою, выбираем путь нескончаемый
    И цель высочайшую - Божественную любовь,
    Совершенствования в которой нет предела и оков.
    2012г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  43. Володимир Сірий - [ 2012.02.19 20:41 ]
    Маскарад
    О ні, диявол – не чортя
    З хвостом і копитами
    І не в аду його буття,
    А десь помежи нами.
    То він у рясі і з хрестом
    Відводить люд від правди,
    То б'є з екрану напролом
    Розпусним жаром знади,
    То із провладних крісел він,
    Втаївши кривдні грані,
    Швидким приходом перемін
    Електорат дурманить,
    Який собі й не дме у вус,
    Бо знає - біс рогатий!
    Якби ж то так, тоді б Ісус
    Не мав так постраждати.

    Диявол все ще маскарад
    Провадить у вселенні.
    Іще пустує райський сад
    І ще не всі спасенні.

    19.02.12.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (7)


  44. Олександр Григоренко - [ 2012.02.18 21:09 ]
    Рідний Край
    Україна, твій Край пісенний, небесно- волошковий,
    Духовно зростає Кия Град багатоповерховий...
    На все прийдешне Воля Неба.
    Україно рідна, добротою щедрості - красива й мила,
    Геном миру любові, життєвим -Твоя могутня сила!
    2012р


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  45. Олександр Григоренко - [ 2012.02.18 15:17 ]
    Тридзвонним відлунням в Храмі
    Крутими в житті бувають злети і падіння,
    Та долі нам не обминуть.
    Весь час тернистим шляхом ішов до Тебе,
    Второпавши цю одну-едину путь.

    Зіронькою усмішка Твоя в далині,
    В купелі Храму тридзвонній.
    І краса в ній, й сонця досхочу.
    Радію кожному Твоему Слову,
    І попри все - Тебе люблю.

    ....................................
    Когда формируется ядро - узы любви,
    В жизни наших мыслей есть два пути -
    Мы идем либо к мосту, либо к стене:
    Стена - это невежество, а мост - откровение...

    Мир, простота, красота и бесстрашие -
    Слова Христоса и Первосвященника на Земле.
    Душа плюс Любовь и Осознание
    Всегда принципом единства, - взаимосогласие.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  46. Уляна Дудок - [ 2012.02.15 22:51 ]
    Гранатові сади
    I
    Гранатовим садом
    райськи зорепадом
    ми заручені.
    Пов'язані
    крайкою осені.
    Покосами пшеничними
    заколисані.
    Заціловані променями
    мускатними.
    Не відпускай мене
    з обіймів тугих.
    Вип'ємо з туги вина.
    Гранатового. Приворотного.
    Хіба я винна, що мені ти не зоставив
    ні крапельки
    тієї настоянки?
    Відітну на пам’ять локон-жовтень
    і одну зоряницю для обітниці:
    я назавше твоя заручниця –
    тільки скотився
    гранатовий перстень…

    II
    Гранатовий перстень
    одягну на пальчик,
    щоб в нічному саду
    нам світив промінчик.
    Мерехтів, іскрився.
    Візьму твою руку:
    кажуть, на кохання,
    а не на розлуку.
    В гранатовім перстні
    буду, як князівна,
    щоб ти закохався
    (ще до третіх півнів!)

    III
    Любов ходила сповідатись
    цвіли гранатові сади,
    іду і знову повертаюсь,
    де стежка з’єднує сліди.
    У нашу пісню над піснями,
    там почуття цвіли, як сад:
    зривали з двера пізнання ми
    любов солодку, мов гранат.
    … Сад, ніби птах за небокраєм,
    червоним плодом губить щастя
    і, як любов моя, вмирає
    після останнього причастя.










    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (6)


  47. Анонім Я Саландяк - [ 2012.02.15 19:12 ]
    ЧУ (замовляння на мовчання)
    Я мовчу, мовчу, мовчу,
    я від суєти втечу…
    І ніхто не має знати,
    як добре мовчати.
    Чу!
    Я мовчу, мовчу, мовчу,
    я уявою лечу
    понад землю, понад хати,
    понад Дністер і Карпати…
    Чу!
    Я мовчу, мовчу, мовчу,
    я від млості аж тремчу
    і не можу приховати,
    як добре кохати
    милий край, як рідну матір.
    Чу!
    Я мовчу, мовчу, мовчу…
    Я кричу!

    до 2000


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (8)


  48. Володимир Сірий - [ 2012.02.14 16:27 ]
    Нема сто правд
    Нема сто правд. Лише одна – єдина.
    І хай у всіх людей вона своя.
    Так, як за днів святого Августина
    Й тепер отрую* порскає змія.
    Невинний старець мав протиотруту, -
    Багаттям віри спопеляв обман.
    Чи й нам не варто нею ризикнути,
    Щоб сил фальшивих не здійснився план.
    Та гасне пломінь, а сирі поліна
    Киями міжусобиць розтяглись.
    І пасербами зраджена Вкраїна
    Усе ще прагне правди. Як колись.

    * отруя - отрута(діал)


    14.02.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (12)


  49. Олександр Григоренко - [ 2012.02.14 12:29 ]
    Валентинка до всіх закоханих*
    День Святого Валентина - свято для всіх!
    Поцілунки Божим подарунком вищього гатунку,
    Щоб розквітав садочок мрій закоханих.
    Нехай в серцях бринять полум*яні пісні,
    І ясніють радістью ніжних почуттів самоцвіти.
    Щастя в купілі Любові - бажаємо тричі!!!
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  50. Олександр Григоренко - [ 2012.02.12 19:46 ]
    Гор серебрянное царство
    Гора - мозг планеты...
    В извилинах - миры!
    Каждый из треугольников гор
    рождает треугольные мысли...

    В мыслях гор путишествую,-
    Тибета горы, Гималайские,
    Осознаю, они пропитаны Любовью!
    Радость - серебрянное царство в чистоте.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   38