ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Береза
2026.09.26 12:02
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.

Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже

Ірина Вовк
2026.09.26 07:51
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав

Віктор Кучерук
2026.09.26 07:30
Вересневої ночі
Не засну, як на сміх, -
То заплющую очі,
То розплющую їх.
Я крізь темряву кличу
Марно душу німу,
Бо мовчиш таємниче
Невідомо чому.

Віктор Насипаний
2026.09.26 01:43
Немовби в зошит в лінію косу
Ще ледве пише дощик букви вкрап.
А між рядками осінь губить сум,
Плете до школи тяжко дітвора.

В калюж дзеркалах нас ховає день.
У хвилях жовтих кленів тане тиш.
І сонця крихти вороння краде.

хома дідим
2026.09.25 23:25
за горми за морями
де гарують моряки
хтось нашукує нестями
чи марніє навпаки
як би не було порядно
чи парадно залюбки
чуєш перебір гітарний
поринаєш у думки

Юрій Лазірко
2026.09.25 17:24
поки ви не плачете
небо чисте
як же гірко бачити
пале листя

як же любо дихати
добрим словом
що лягає тихо так

Вячеслав Руденко
2026.09.25 15:52
Beeper – таємне ночі,
Тої, що в хутрі Неба,
Чорним струмком лоскоче
Річку життя, як щербу.

Де від Плеяд захмарних
Юний Гаврило босий,
Наче вівчар отари,

Борис Костиря
2026.09.25 13:45
Це так важливо - не проґавить час
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
Великий, ніби трепетний Тарас,
Не згаявши хвилини первородства.

Ця мить нечутно, тихо спалахне
І кане в час, мов крапля миготлива.
Не втопиш у озерах реноме,

Світлана Пирогова
2026.09.25 12:46
Красуне, знов нова і неповторна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.

Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.

Ігор Шоха
2026.09.25 12:37
Війна дає шалені бариші
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу

хома дідим
2026.09.24 23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
   14. Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому!    Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи:    – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто суп

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:16
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.

Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -

Борис Костиря
2026.09.23 14:40
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг

Вячеслав Руденко
2026.09.23 11:38
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.

Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як

Ірина Вовк
2026.09.23 08:06
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу

Віктор Кучерук
2026.09.23 06:28
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.

С М
2026.09.22 23:54
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Микола Бояров - [ 2025.04.12 21:43 ]
    Коли це було
    У двадцять я тішився Словом Святим,
    Почитував бунінські твори між тим.
    Мене й захопила панянка таврійська,
    Сержанта тоді ще славетного війська –
    Цікавили ж більше любов та інтим.

    Життя освятилося смислом новим,
    Коли пощастило побачити зблизька,
    Які в неї очі. Грайливі очиська.
    У двадцять

    Їй вірші писав, не шкодуючи рим,
    Сумливим був настрій, бував бойовим.
    Та горе для мене – по суті, хлопчиська:
    Гуляли в кишенях пилюка й вітриська –
    Я грошей не мав на обручку й калим.
    У двадцять...

    ... – 2025.


    Рейтинги: Народний 6 (5.8) | "Майстерень" 6 (5.8)
    Коментарі: (3)


  2. Микола Бояров - [ 2025.04.09 07:16 ]
    І ні, і так
    І ні, і так – улад, не влад,
    Триває довгий цей парад
    Життя і смерті без упину.
    І я на плац небесний злину,
    Де й підкажу – везіть назад
    Лафет, яким віки підряд
    Тягає сонце гільйотину –
    Привчати людство і до втрат.
    І ні, і так –

    Я маю схильність до порад,
    І можу битись об заклад,
    Що мовчки ні – не вмру й не згину.
    За Словом бачу я людину,
    Його надійний ар'єргард.
    І ні, і так.

    * * *
    aabba, abbR, aabbaR
    (рондо́)


    Рейтинги: Народний 6 (5.8) | "Майстерень" 6 (5.8)
    Коментарі: (2)


  3. Олег Герман - [ 2025.03.01 22:55 ]
    Немає слів (рондель)
    Немає слів, бо що тут говорити?
    Кого болить якась чужа війна?..
    Авжеж, невдячних жертв лише вина
    У тому, що беззахисних їх вбито.

    Йде торг життям, немов взуттям на ринку,
    Нечесна гра у карти на гробах.
    Немає слів, бо що тут говорити?
    Кого болить якась чужа війна?..

    Злітають маски з шахраїв неситих,
    Однак вони і досі правлять бал.
    А правда де? Вона іще жива?
    Мовчить весь світ фальшивий гордовито.
    Немає слів, бо що тут говорити?



    01.03.2025


    Рейтинги: Народний 6 (5.63) | "Майстерень" 6 (5.7)
    Коментарі: (11)


  4. Олег Герман - [ 2024.05.27 19:54 ]
    На згарищі покинутих надій (рондель)
    На згарищі покинутих надій,
    В руїнах марнославства та обману
    Сховали честь і совість під завали,
    А далі всіх навчаємо: "Не вір!"

    Невже забули, хто ми є такі?
    На диво швидко вигоїли рани
    На згарищі покинутих надій,
    В руїнах марнославства та обману.

    Чомусь згубили істини прості.
    Сумління, віру, досвід, горе втрати
    Лишилося у землю закопати
    І пам'ятник поставити кривий
    На згарищі покинутих надій.


    27.05.2024











    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (11)


  5. Нічия Муза - [ 2023.12.29 10:27 ]
    Вітру в полі
    Вертаємося до своєї хати
    на кращі села, де ще є сім’я,
    тоді і буде Муза нічия
    до тебе Аелітою літати.

    Поетова фантазія багата,
    тому на зламі цього житія
    вертаємося до своєї хати
    на кращі села, де ще є сім’я.

    Її оберігатимуть пенати
    як не удома, то у лободі,
    а побудуємо небесні шати,
    полетимо у вирій і тоді
    вертаємося до своєї хати.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.44) | "Майстерень" 5.5 (5.43)
    Прокоментувати:


  6. Ігор Терен - [ 2023.12.29 10:49 ]
    Своїй ілюзії
    Є чим, буває, душу обігріти,
    коли життя до фінішу іде,
    тому і залітає де-не-де
    у келію Еола Аеліта.

    Її зоря його зорю найде,
    якщо обом іще на цьому світі
    є чим, буває, душу обігріти,
    коли життя до фінішу іде.

    Полетимо до сьомої орбіти
    і не даремно тішимо себе
    деінде, досягаючи зеніту,
    і поки сяє небо голубе,
    є чим, буває, душу обігріти.

    12/23


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  7. Ігор Шоха - [ 2023.12.08 15:32 ]
    По спіралі поколінь
    Є кому слати привіти
    у суєті самоти,
    є ще до кого іти
    душі живі обігріти.

    Інші шляхи до мети
    наші освоїли діти,
    є кому слати привіти
    у суєті самоти.

    Має свої заповіти,
    мрії і цілі ясні
    юна опора еліти...
    до перемоги, мені
    є кому слати привіти.

    12.2023


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Прокоментувати:


  8. Ігор Терен - [ 2023.10.29 18:27 ]
    Омана олімпійського спокою
    У краю озимої весни,
    де цілодобово діють храми,
    над рікою повня вечорами
    навіває миролюбні сни.

    І не чують дальньої луни
    тихі зорі попід небесами
    у краю озимої весни,
    де цілодобово діють храми.

    І, мабуть, що винна без вини
    Україна, що сама воює,
    поки тут лунає, – алілуя...
    бо не чують нашої війни
    у краю озимої весни.

    10/23


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  9. Ігор Шоха - [ 2020.10.26 08:38 ]
    Часові камертони
    Неможливо зупинити час
    і вертіти, як цигани, сонце,
    та вертають у минуле нас
    міражі дитячі у віконці.

    У віконці – море чарівне,
    у якому, наче очі, світять
    зорі і виманює мене
    у свої покої ясен місяць.

    Ясен місяць порає в саду,
    заодно оздоблює одежі,
    що роняє осінь находу,
    поки не щезає у безмежжі.

    У безмежжі зупинилась мить.
    Отже, це усе-таки можливо?
    Наді мною сяє вічне диво...

    Вічне диво падає... летить
    у безодню... а ясна блакить
    випливає...
                 Боже!
                             Це – красиво!

    10.2020



    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Прокоментувати:


  10. Ігор Терен - [ 2019.06.25 09:24 ]
    У павутинні таїни
    Іще обіймуться не раз
    жура з журбою.
    Люблю я витрачати час,
    але з тобою.
    Але з тобою, геній мій,
    душевні рани
    не залікує ще не твій герой роману.
    Герой роману, міфу, мрій,
    де героїня
    фантасмагорії подій –
    моє видіння.
    Моє видіння, що летить,
    у небі тане –
    фата Моргана... А за мить
    уже й не гляне.
    Уже й не гляне, бо у нас
    нема героя.
    Але обіймуться не раз
    жура з журбою.

    06/19


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  11. Ігор Терен - [ 2019.02.24 20:28 ]
    На фініші перегону
    Одні слова, та істина нова
    не оживає. Що не голова –
    то маємо стару номенклатуру.
    І напинає неук лаври гуру,
    якого урятує булава.

    А люду хоч би що і трин-трава,
    аби свою отримати натуру.
    І чуємо на поприщі культури
    одні слова.

    Але і не качаємо права,
    і не причетні до макулатури,
    яку несемо в урну верхотури...
    Аж поки не почуємо, – овва!
    Одні слова.

    02/19


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (8)


  12. Ігор Терен - [ 2019.02.15 10:21 ]
    Пахне весною
    Зима минає. Літо наступає.
    Але нічого кращого немає
    як на порядку денному – весна,
    коли сигнали подає вона, –
    зима минає.

    Але коли – ніхто не доганяє.
    Бо це не те, що буча затяжна.
    І хай це називається війна –
    зима минає.

    Пора надій. Я іншої не знаю,
    що кличе до утраченого раю,
    де оживає мрія чарівна.
    І салютує, падає луна –
    зима минає.

    02/19


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  13. Ванда Савранська - [ 2016.11.10 21:30 ]
    Люди осені
    Рондо
    Ми – люди осені. Осінні,
    Ми зіткані із світла й тіні,
    З любові й тихого прощання,
    З тепла й холодного світання.
    Злітаємо у висі сині,
    Та виснемо на павутині.
    Повітря наше – це кохання.
    А в душах – мрія і вагання.
    Ми – люди осені…

    Нас тішать крики журавлині,
    І легко дихається нині,
    І квітів радує буяння,
    Цінуєш мить – немов остання,
    О, миті пристрасті осінні!
    Ми – люди осені…

    04.10.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.37)
    Коментарі: (2)


  14. Петро Дем'янчук - [ 2016.05.16 20:22 ]
    Вага
    У пошуку душа моя
    Тривожить тиха самота
    Де відповідь завжди одна
    Там доля ділиться на два

    І як не думай , не гадай
    Все перельється через край
    Куди повернеш , в бік який
    Тобі нести цей хрест тяжкий

    Тому вирішуй тільки сам
    Не слухай радників , і гав
    Усе скуштуєш пополам
    І сіль , і солод що обрав.
    2016 рік


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  15. Петро Дем'янчук - [ 2016.03.06 16:41 ]
    Доля
    Ласкава погляду душа
    Мелодія кохання щира
    Тебе голубить спів струмка
    Твоя весна - в тобі красива

    Ти від Адамова ребра
    Той рай собою прикрашала
    У неповторності творця
    Цей світ - вразливості навчала

    У гармонійності перлин
    Оазис потаємних втілень
    Цей геніальний збіг причин
    Творив тебе - бальзамом зцілень

    Усім відома ти така
    Що тільки раз цвітеш - єдина
    Любові муза чарівна
    Кохання - колискова доля.
    2016р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  16. Ігор Шоха - [ 2015.12.02 16:35 ]
    Українські ронделі
    ***
    Таке життя уже не по кишені,
    коли на перепутті є путі,
    де знову обираються не ті
    сюжети і на сцені, й на арені.
    Тому у цьому – кращому житті
    таке життя уже не по кишені,

    ***
    Корупція і криза неминучі,
    коли у владі гопники одні,
    свобода і народ – у западні
    і діє гасло, – гоп усі до кучі.
    Коли в Європу хочеться мені,
    корупція і криза неминучі.

    ***
    Надія вмирає остання.
    Країна іще не страна,
    та доїть її сарана.
    Даремні – одні обіцяння.
    Коли безнадія одна,
    надія вмирає остання.

    ***
    Чим ви там займаєтесь вгорі,
    обрані, помазані, неждані,
    мічені-назначені, незвані?
    Ой, за... воювали упирі,
    бо якщо мені внизу погано,
    чим ви там займаєтесь вгорі?

    ***
    Істина історії залізна,
    поки є архіви не нові
    і старі ідеї... Селяві,
    що ніколи не буває пізно.
    Поки не кують по голові,
    істина історії залізна.

    ***
    Коли гріха ніякого немає,
    оце і є надійне резюме.
    Нема біди, коли ні реноме,
    ні іміджу юрма не помічає.
    Виконуймо призначення пряме,
    коли гріха ніякого немає.

                   11.2015


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Прокоментувати:


  17. Петро Дем'янчук - [ 2015.09.17 15:03 ]
    Життя
    Початок та кінець
    І зустріч , і прощання
    Народження і смерть
    Дорога існування

    Хто обраний , хто ні
    Відкинуть чи постелять
    Чи питимуть в вині
    Чи зціпивши потерплять

    Питать , відповідать
    Сумління епопея
    Віддать , чи відібрать
    У виборі дилема

    Тече жива вода
    І світить сонце ясне
    Нам подане життя
    Прийде , пройде , погасне.
    2015р.



    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  18. Петро Дем'янчук - [ 2015.06.01 01:57 ]
    Лайк
    Моменти що тривожать стрес
    Всі піднімають хвилювання
    Поставлений під біту прес
    Твого таємного плювання

    Говориш те що хочуть чуть
    Насправді думаєш інакше
    Мутна у социуму суть
    Усих хвилює тільки власне

    Ми так приучені збирать
    Свої невизнані надбання
    Бо як верхи не можем брать
    Калічитись об дно цькування

    Тому й руйнуємо старе
    Щоб справедливість керувала
    Щоб не дивились на блотне
    А розум був у русі права.
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  19. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.25 14:34 ]
    Пам'яті Кузьми...
    Ти був з народу , із простих
    Таким звичайним світлим хлопцем
    Всього сказати ти не встиг
    Своїм гарячим , палким серцем

    Ішов дорогою митця
    Співав про вічне , наболіле
    Гіркі слова , правда життя
    Ти подавав за всіх як спільне

    У приклад ставив багатьом
    Як треба з совістю дружити
    У тебе був один закон
    Всім разом сторонитись кривди

    Ти був і будеш братом нам
    Хто розуміє , поділяє
    Спочинь спокійно , знай і там
    Про гідних пам'ять не вмирає...
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  20. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.25 14:20 ]
    Плата
    Опалого листу шелесту плач
    Мене так втішає цей листопад
    Гадає , плекає утішний прохач
    Відволікає підбіркою здач

    Гойдаються віти мов хвилі води
    Виблискує сонце на краплях слюди
    Я згадую в котре обійма весни
    Яка запевняла що вічні в ній ми

    А як ми любили цих зустрічей шарм
    У ньому тонули розрадами карм
    Ледь стримувавсь в грудях піднесений тиск
    У цьому блаженстві зірвався той крик

    Куди було бігти ? Кому розказать ?
    Пустити побачить , розбите зібрать
    Сполоханим вітром у вирій волать
    У горі не впасти , за тебе стоять

    Це просто отрута , підступність ярма
    Я знову і знову наношу стигмат
    У цьому живу , за кохання плачу
    За випите щастя багато збагну...
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  21. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.19 18:00 ]
    Свідомість
    Відвідай спокою міраж
    Сховайся у фантомі хвилі
    Сам підбери собі типаж
    Відчуєш з ним обійма тихі

    У переповнених бажань
    Дозрівші , соковиті злаки
    Заручник власних сподівань
    Ти гість у щирої подяки

    Твій прейскурант посібник муз
    Що знають де твої причали
    Готовий залишитись тут
    Відволікати пута смути

    Тримайся , вороги не сплять
    Їх неміч в ній одна причина
    Свідомо стій , і захищай
    Свої піднесені вітрила.
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  22. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.09 09:04 ]
    Дяка
    У переспівах майська ніч
    У солов'їв пора кохання
    Сади розквітли запашні
    Воркуємо і ми до рання

    Так хочеться усе віддать
    За цю блаженну неповторність
    Молити бога зберігать
    За надану життям взаємність

    Колише вітер парку лан
    Скриплять старезні крона дуба
    І зорі сяють поміж хмар
    В піднесенні сама природа

    Ідем алеєю у двох
    У вирі цього ворожіння
    У радості душі їство
    Один для одного спасіння

    Яка ж чудова є ця ніч
    Все в оксамитових плетіннях
    Як я люблю тебе , і світ
    Що нам відкрив талант прозріння...
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  23. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.01 11:54 ]
    Стреси
    Замурований світ поцілунком крізь час -
    Незакінчена сага кохання
    Поділив мою молодість зречений страх -
    У видінні прийшов мов вітання

    Я чужий у своїх успадкованих втіх -
    Безтурботність вирує по хвилям
    Новина відняла , підняла з небуття -
    Усвідомлений крах сподівання

    Підтасований хід , потойбічний підхід -
    Надприродні можливості мраку
    Цей кривавий відбір сльозогінних послів -
    Поминати грановану дату

    Один одному хто ? Де у місій нутро ?
    Чим спокутуєм наші провини ?...
    Не ходи , не шукай бо не знає ніхто -
    Це загальна властивість доктрини

    Розумію і сам - благодійний вівтар ,
    Спроба пострілу в віддану душу
    Ти чекай , приручай хай чаклує відвар -
    Зцілить нами невтішну родину...
    2011р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  24. Петро Дем'янчук - [ 2015.04.18 19:45 ]
    Муза
    Хвилююча муза кохання
    Видіння шокуючих мрій
    Моїх сподівань полонянка
    Спокуси оманливий змій

    Несеш мене хвилями моря
    Крізь терни життєвих спокут
    Відкрита дорога сумління
    Одвічна ворожка розлук

    Ти обрій очей соромливих
    Квітуча порада проблем
    Мій острах пронизаний горем
    Нестримний потік міражем

    Мене відкриттями вражаєш
    Роману спокусливий жрець
    У настроях різних купаєш
    То злиш , то любові взірець

    Стривай , зупини хід роману...
    Цей спів випив чашу до дна
    Дай спокій , забудь на хвилину
    Здається знайшов своє я...
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  25. Ванда Савранська - [ 2015.04.13 19:01 ]
    Самотня жінка
    Самотня жінка в тиші край вікна.
    Чому самотня? І чому сумна?
    Про те мене даремно не питай...
    Пірнуло сонце вже за небокрай,

    У сутінки дорога порина...
    Бузок як пахне з вулиці – весна!
    Когось-то зачекався тихий гай.
    Ось таки би і полинула в той рай
    Самотня жінка...

    Здаля чиясь-то пісня долина,
    Її здогнала інша, як луна, –
    З самого серця ллється через край.
    Весна іде. Виходь, її стрічай,
    До тебе недаремно йде вона,
    Самотня жінко!


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.37)
    Коментарі: (1)


  26. Ванда Савранська - [ 2015.04.13 19:12 ]
    Сіли лебеді
    Сіли лебеді на дзеркало Росі,
    Наче матінці, вклонилися усі,
    Мов додому повернулися здаля.
    Тут у них своя ріка, своя земля,
    Де вони колись зростали у красі.

    Крижаної попили води з Росі
    І збудили її трепетом крилят –
    Лебідь річку від морозу визволя.
    Сіли лебеді....

    Білим пухом натрусили у лозі,
    Тихо плавають – не чути голосів,
    Тільки хвилі розтривожені шумлять,
    Ніби радо хвиля хвилі промовля:
    На холодне синє дзеркало Росі
    Сіли лебеді...


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.37)
    Коментарі: (5)


  27. Петро Дем'янчук - [ 2015.03.31 19:27 ]
    Протест
    Зворушлива нота на виліт
    Схвильовані тексту слова
    Надій , сподівань забаганки
    Прийшла розказати пора

    Поставити крапку у прочерк
    Самому - собі довести
    Що декому поперек стала
    Моя розстановка в житті

    Польотом свободи шануюсь
    У змозі усім показать
    Рабом для наруги - не стану
    Судити мені , а не вам

    Хватай , виривай , спи надалі
    Збагнеш свою зречену суть
    Прийдеться колись - не впізнаю
    Зламаю гранованість пут...
    2013р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  28. Петро Дем'янчук - [ 2015.03.31 10:32 ]
    Інший
    Свистом вітру , слухом сміху - океанами порад
    Ти тікав по тернам спіху - все ховався від принад

    Вони тішили , ласкали - вудевілю хоровод
    Бумеранги запускали , інтригований кросворд

    Маски , фарби , пустолати , збірка видатних подій
    Все нагадують про дати - про дивакуватість мрій

    Так з народження картають , вносять в правила - альянс
    Інших прикладом навчають , з чим іти у перший клас

    Тут маститих реверанси - під стандарти палачів
    Працелюбні вихованці , для рабів - ангар цепів

    У цитатах , транспорантах , заголовками тузів
    Так дістали дегустати - що порочать отчий дім

    Ти зібрався , не зламався - відшвартований терпець
    Власній думці признавався , ти не спільник - ти боєць...


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  29. Петро Дем'янчук - [ 2015.03.26 18:42 ]
    Дорога до раю
    Бачиш - як весна заводить
    Поміж хмар громами бродить
    Сліпить заревом , спішить
    Сонцем вище все горить

    - Знай ! Це я по тебе йду...

    Чуєш гомін - спів пташиний
    Із під снігу цвіт первинний
    Промінь грає веселун
    Пролітає мов скакун

    - Знай ! Це я до тебе йду...

    Вірь що щастя не криниця
    Тільки раз дає напиться
    Водить хороводи мрій
    Чистим серцем щоб зустрів

    - Знай ! Це я тобі кажу...

    Як не може день без ночі
    Як чарує звін природи
    Як безкрайність глибини
    Як відвертість чистоти

    - Знай ! Я так в тобі живу...

    Ранком я тебе цілую
    Білим голубом воркую
    Повінь береги змиває
    Лебідь парою літає

    - Сталося ! Коханий , і люблю...
    2010р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  30. Петро Дем'янчук - [ 2015.03.26 10:47 ]
    Гнів
    Так часто в людях помилявся
    Що звик собою потурать
    Завжди при цьому повертався
    В минуле - де я міг сказать

    Мене цінили , розуміли
    Цвіла гармонія душі
    За нами весни голосили
    Коли у осінь - канув ти

    Як поділив ? Не розумію
    Як пережив ? В слоьзі слова
    Я кожен раз уперто вірю
    Прийде до тями почуття

    А воно вабить і дратує
    Чіпляє нові ярлики
    Якщо в довірі допускає
    То потім садить - на шипи

    Не маю сили більше жити
    В такому омуті доїсть
    Я вирішив - пора стріляти
    У цілі що приносять злість...
    2014р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  31. Петро Дем'янчук - [ 2015.03.26 07:44 ]
    Пам'ять
    Поглянь у обійма кохання...
    Напийся живої весни
    Побач кольорові видіння
    То полум'я стиглі - плоди

    Забудься у справах щоденних
    Розлийся суцвіттям снаги
    Відкрийся у мріях таємних
    Хай розкішшю ввійдуть - в роки

    Побудь сам на сам із собою
    Вогнем благодатним зійди
    Вінчайся із тою любов'ю
    Де квітнуть коханням - сади

    Так часто в собі ми хороним
    Те власне - що в мріях живе
    Так рідко приємне говорим
    До тих - хто підставив плече...
    2011р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  32. Петро Дем'янчук - [ 2015.03.25 17:39 ]
    Ангел
    Тонка струна душі твоєї
    Так лине , стелить , розмовля
    Розповідає наболіле
    У ритмі звону - хрусталя

    Тендітна іскорка таланту
    Висока нота пісняра
    Так поспішала до олімпу
    Що розгубила сів - добра

    Тебе для втіхи пригортали
    То дарували , то в займи
    Те чисте небо плямували
    За щире серце в глиб - пітьми

    Та це тобі допомагало
    Від них все вище в сонцеграй
    Де від тепла усе зростало
    Кому на заздрість - тобі в рай...
    2013р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  33. Микола Бояров - [ 2015.03.02 20:38 ]
    мінорне рондо
    немає


    Рейтинги: Народний -- (5.8) | "Майстерень" -- (5.8)
    Коментарі: (8)


  34. Нінель Новікова - [ 2014.12.06 10:09 ]
    Зимова осанна
    Осанна, матінко моя, осанна!
    Земля моя, зимою осіянна!
    Співаю світу чистому: «Оса-а-анна!»
    Засніженим лісам кричу: "Осанна-а-а!"
    І сяйву інею я шепочу: «Осанна-а-а…»
    Краса наметів снігу - океанна,
    Сніжинка кожна - диво бездоганне!
    Чия то є робота філігранна?
    О, Україно, мила, незрівнянна…
    Осанна, матінко моя, осанна!

    2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (16)


  35. Ігор Шоха - [ 2014.11.21 13:13 ]
    Коловорот
    Тече минуле у своє майбутнє.
    А нині що – не відає ніхто.
    Чи є воно, чи лиш було присутнє?
    Все виявиться через років сто.

    У колі житія на видноколі
    у три дороги дибає дитя.
    Невже це я із попелу юдолі
    на повороті доль у це життя?

    Немає й гадки жити одиноко,
    і доганяти Віз нема коли.
    Копаю у минуле. Не глибоко.
    Аби кебета не колола око
    усякому, що глибше не могли.

    Боюсь. Мара хапається за ноги
    і знову узуває постоли.
    То я іду. Надійніша дорога,
    коли іти, як прадіди ішли.

    В калейдоскопі споминів і нині
    перед очима, як живі картини
    зі сцени проминулого життя.

    Із вирію матуся виглядає.
    А у зелі нового урожаю
    чекає долі кращої дитя.

    Чиє воно і де було присутнє –
    це виявиться через років сто.
    Тече вода рікою у майбутнє.
    Яке воно – не відає ніхто...

                                  11.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Коментарі: (1)


  36. Опанас Драпан - [ 2014.11.16 20:32 ]
    жнива
    певно, кінець
    '2014


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (17)


  37. Олександр Козинець - [ 2013.11.02 14:47 ]
    Київ. Весна...
    Тут менше снігу, чорніші душі,
    Бракує простору вільно дихати.
    Я маю право на всюдисущість,
    Однак не всюди своїми вдихами.
    Я до весни учора ввечері
    Заходив з кавою, круасанами.
    Ми так домовились: приношу печиво –
    Тоді насправді вона настане.
    Ховає місто бетонне тіло,
    І тільки очі готують повені.
    Весна сьогодні вдягає біле,
    Хоча зеленим уже наповнена.
    Це – час для вчинків і для рішучості,
    Для поцілунків, тепла та ніжності.
    Весна чекає твоєї участі….
    Тоді проб’ється сама підсніжником.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (13)


  38. Олександр Козинець - [ 2012.02.29 13:14 ]
    ***
    Міцнієш в чужих країнах,
    Збираєш далекі лаври.
    Збираєш та звозиш додому
    Свічки, сувеніри, креми…
    І пригорщі слів удачі.
    (Їх кажуть тобі немало),
    Бо вірять у світлий зачин,
    Бо вірять у твою щирість.
    Медалі взамін ударам,
    Цукерки – антибіотикам.
    А вдома чекає мама,
    А вдома під снігом – вічність!
    І кілька котиць улюблених,
    Вже статусних, возвеличених,
    Які тебе раді бачити,
    Які тебе гарно вивчили.
    Чергове твоє відрядження…
    (Уже й за кордоном визнали)
    Однак, все ж додому тягнуться
    Всі спогади разом з візами.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  39. Алексий Потапов - [ 2011.04.22 13:19 ]
    Сиди (рондо́)
    finita la commedia


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (17)


  40. Алексий Потапов - [ 2011.02.24 10:08 ]
    * * * (первые рондели с кодой)
    finita la commedia

    АВbа аbАВ аbbаА+b

    2011 г.н.э.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (18)


  41. Алексий Потапов - [ 2011.01.14 21:30 ]
    * * * (соседи)
    finita la commedia


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (25)


  42. Алексий Потапов - [ 2010.12.20 11:27 ]
    * * * (Итог)
    finita la commedia


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (19)


  43. Олександр Григоренко - [ 2010.07.24 22:19 ]
    *Гармонiя*
    Кожна людина на Планетi Земля прагне кохання.
    Генiальнiсть любові доволi проста,
    Даруй квiти своєї душi Природi Свiту.
    Енергiя любові i на вiдстанi доволi проста-
    Це скарби Духу свiтлом душі.
    В чiстостотi шляхетнiй простота.
    Гармонiя Життя- це поєднання поглядiв, -
    Абсолютом сумiстного творіння Життя...
    2011р.



    Рейтинги: Народний 0 (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (2)


  44. Лариса Ліщук - [ 2010.04.21 06:56 ]
    Рондо

    Ніч вкриває поволі принади землі
    У прозорі квітневі вуалі
    Зшиті з пишних, квітучих, духмяних садів,
    Що лиш вітер так тонко зіткати зумів
    В ароматні весняні скрижалі.
    І народжує небо зірниці малі
    Невідомих далеких незнаних світів.
    Шлях до них розгадати ніхто не зумів,
    Але мріяти варто…

    І стоять над водою вербиці сумні
    Заколихані вітром в чарівному сні.
    І ніхто ту красу описати не смів,
    Бо замало в палітрі живих кольорів.
    І не має тих слів, лише звуки одні,
    Але мріяти варто…

    20.04.2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.28) | "Майстерень" -- (5.21)
    Коментарі: (2)