ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Богдан Манюк - [ 2012.02.26 13:12 ]
    ЗА БЕРМУДСЬКИМ МОТИВОМ
    Вир душі
    захований од лоцій,
    дужі хвилі
    пОдругами брів.
    Рукавом –
    вітрильником емоцій
    не спиню
    розлючених вітрів.
    Хитавиця-доленька -
    на друзки!
    Хусткою прощально
    далина.
    Як усе логічно
    по-бермудськи:
    л-трикутник -
    версією дна.

    2012р.

    Художник Ярослав Саландяк.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (18) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9690"


  2. Світлана Майя Залізняк - [ 2012.02.25 13:36 ]
    Художник



    Не відсікав Ед вух – ані собі,
    Ні учневі, що позаочі кпинив,
    Любив товсту натурничку Люсіль.
    Жив сам-один. Були на те причини.
    Не мав човнів, шикарних галерей.
    Майстерня-студія – в підвалі дому.
    На свята бачив друзів і дітей.
    А я – в його очах – талант і втому.

    Він розмовляв зі мною тет-а-тет.
    Він ликом схожий був на Модільяні.
    Позаторік простяг мегапортрет.
    – Із тебе – довгий вірш і… кава п`яна.

    Купила кавомолку.
    Вірш пишу.
    Дві філіжанки припадають пилом...
    Де ж візитер поштивий? – ворожу.
    Росте мій борг...
    Човни вечірні – мимо…



    2006-2012


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (4)


  3. Світлана Майя Залізняк - [ 2012.02.25 11:26 ]
    Півусміх

    1

    Вона перебирає крам допізна,
    Щоранку пил змітає із вітрин…
    Зайду – старенька жінка гріє крісло.
    Нікому не потрібен магазин,
    Що схожий на занедбані музеї
    У рідних селах – між бузку і лип.
    Щоб навернулися до віри фарисеї,
    Над Браїлками
    дзвони
    загули...
    А літ зо двадцять тому в гарнізоні
    Рев літаків лунав над міццю брам.
    Сюди – крізь вилом в довгій огорожі –
    Ішли цивільні…
    В магазині крам
    Був якісний – від тарілок до плетив.
    Тоді народ не знав ще бутиків.
    Як сяяли погони-еполети!
    Круг них товклася сила хлопчаків…

    2

    Матвіївну побачила крізь віти.
    Охороняє тліюче «добро»…
    – За торжника в крамниці – протяг-вітер!
    Сьогодні він придбав старе цебро…
    А позавчора – шолудиві маки...
    Якісь кокарди вибрав син?
    – Оці...
    Скажіть мені відверто... наостанок:
    Набридло зазивати покупців?

    – Каштани вже стомилися тягтися,
    Лягають на порепаний асфальт…
    А виторг був отут по кілька тисяч!..

    На вішаках – ні блузочок, ні пальт.



    2004-2012


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Прокоментувати:


  4. Світлана Майя Залізняк - [ 2012.02.23 12:28 ]
    Сфінкс

    Яв трансцендентна - з грота у діру...
    Хоч маю кілька волосин сріблястих,
    Дивуюся: чому гримить перун
    Понад церквами, де виткі пілястри?
    На боголюбних – стигми, юд - не руш.
    Пливе Життя габа – мов шкіра зебри...
    Тьма-тьменна непізнанного довкруж!
    Не знаю, як для кого, – я ж за себе…

    Росте, ряхтіє буднів логогриф...
    Матуся молиться, зімкнула вії.
    Ген річка дихає:
    хвилясті видих... вдих...
    На греблю бути б схожою – у діях!
    Так проводжати хвилі – без острашки,
    Блаженно смуглі плечі влітку гріть...
    Хай по колінах – цвіркуни, комашка...
    Побіля ніг – латаття, вудка, сіть...
    Хай береги (їх власник - лис Микита),
    Де лепеха тікає від м’яча,
    Охоплять панцирем бетонні плити.
    Хай блискавиця в душу не влуча!
    Я ж з пелюшок –
    розхристана вельвічія,
    Народжена для вітру і наруг.
    Вже не втішає міф про богоміченість,
    Вже фіра Липня
    гримкотить за пруг...

    Хай гуртоправ збирає сонм худоби –
    Я не долаю путь у череді.
    Хай кружеляють ґава і удодик –
    У пошуках поживи, сенсу дій.
    Хай люд кайфує, відмічає дати,
    (Синонім до заласся – слово „гріх”) –
    Дні гультіпак тих буду споглядати,
    Піднявши дуги смолянистих брів,
    Я буду вік громадитися грізно
    Посеред гніву сірих шумовинь,
    Затиснена в лещата їх – залізні.
    Урази шрамуватиме полин...

    Якби прожиток тік серед Єгипту,
    Злетіла б я з пекельної нірвани,
    Лишивши недописаними скрипти,
    Червоним сфінксом, що вітри не ганить.



    2012



    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (2)


  5. Світлана Майя Залізняк - [ 2012.02.20 20:57 ]
    Вниз головою...



    Втекла з домівки Лінда – в сяйво зір.
    Обридли тумаки... Не чули діти.
    На жінку не напав голодний звір.
    Як вільна пума, обіймала віти.

    Та йшов слідами чоловік-тиран.
    Догнав – і хижо засичав: „Спускайся!
    Спочило тіло від синців і ран?
    Я був господарем – і ним зостався...”.

    Муж не приніс голодній калача.
    Звірюку зроду ваблять жертви кості.
    Тих двох мій співвітчизник не стрічав:
    Те діялось посеред Пентекосту*.

    Ось-ось торкнеться кіс жаска рука...
    З верхів’я
    граціозно
    впала
    Лінда!
    Сконав її мучитель – від стрибка...
    Втікачка приземлилась на коліна:
    Ліани, що кріпилися вгорі,
    Від каменя за йоту зупинили!

    А я згасаю в житі на зорі.
    Ромен і мак – до серця.
    Стогне лилик…

    „Стрибок вниз головою… Сотні дул…
    Ну що – втечеш, левице?” – глузд шепоче.

    Втікала я від себе. Упритул.
    Тече
    небесна
    кров
    блаваток
    в очі…



    * острів (архіпелаг Нові Гебріди), за легендою, – батьківщина стрибків „нагхол”


    2007-2012



    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (4)


  6. Тата Рівна - [ 2012.02.15 23:40 ]
    ....взявши спиці і кошик рожевий...
    Каламутити воду. Щоб жити.
    Щоб пити нектар –
    Добувати нектар, витискаючи тіло господнє.
    Добувати нектар,
    Щоб платити за вхід:
    Чужородним
    Дорога одна –
    Повз Парнас – на Голгофу.

    Крові мало буває
    Коли ти говориш
    Про ріки,
    Крові мало буває,
    Коли ти говориш
    Про строфи.

    На Покрову незряча Мадонна
    Рушником накривала планету.

    На Покрову незряча Мадонна,
    Взявши спиці і кошик рожевий
    З павутини чи з інтернету
    Виплітала нові тенета
    І кофтинку ще мережеву.

    Хтось буває убитим зранку,
    Хтось упитим живе до скону,
    Хтось прив’язує телефоном
    Життя до себе.

    Тільки визирни за фіранку,
    Тільки стань на долівку босим –
    І відчуєш - вагітніють сонцем
    Абрикоси. Так треба.

    Треба жити її очима,
    Треба вміти в'язати тонко,
    Треба знати, що чиста
    Вогненна самогонка
    Ллється з неба коли ридають
    Святі і босі.

    На рушник той вона колись
    Одрізала коси.

    Каламутити воду,
    Щоб платити за вхід у життя:
    Повз Парнас – на Голгофу,
    А камінь при вході –
    Отримай.

    Не дури мене, світ мій,
    У горщику хто виростав –
    Знає все про каліцтва.

    Не дури мене, світ мій,
    Я здурію сама післязавтра,
    Бо життя промине полохливо.

    Абрикоси вагітніють сонцем,
    Як любов’ю жінки.


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  7. Микола Дудар - [ 2012.02.15 22:03 ]
    Зимним утром
    Гудят над крышей провода.
    Воробушек в наушниках...
    Я не узнаю никогда
    Что именно он слушает...


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.65)
    Коментарі: (2)


  8. Богдан Манюк - [ 2012.02.12 13:06 ]
    ДОПІДЗЕМЕЛЬНИЙ МОНОЛОГ
    Склепіння долі,
    правда рук,
    камінний
    ритму хрест.
    Мій час –
    мов бородань-малюк
    і впертий
    анапест,
    що ямбу
    геть наперекір,
    коли скарби
    мовчать,
    де вічність –
    лагідності звір
    і слова променад.
    2012р.

    Художник Ярослав Саландяк.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (15) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9839"


  9. Анонім Я Саландяк - [ 2012.02.07 07:48 ]
    ТЕКСТ ДО «ПОРТРЕТА А»
    худ.Я Саландяк

    Якби я маску зняв з лиця,
    то я би плакав без кінця,
    пресвітла сталась би година
    любові Сина
    і Отця.

    Пресвітла сталась би година!
    Єдино - наслідки й причина...
    Єдино - смерті і життя
    найвірогідніша личина
    відкрилась би для сприйняття.

    Єдино - смерті і життя
    хвилюючі й невпинні
    летючі відчуття
    й віддання голубине -
    якби я маску зняв з лиця....

    Якби я маску зняв з лиця,
    то я би плакав, плакав, плакав. ....без кінця!
    до 2000


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати: | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9631"


  10. Богдан Манюк - [ 2012.02.05 13:57 ]
    СПОГАД ПРО ЩАСТЯ
    Ще небо – віщий дивоптах,
    ще безневинна Лета...
    Моя любов – на трьох китах
    одній тобі планета.
    Давно сокиру кам’яну
    в дорозі ми згубили.
    Віддав я мідну далину
    за алфавіт і крила.
    Миттєво в Лету ширми код,
    остання тайна – гола.
    О як тоді крізь сон висот
    світились небом чола!
    2012р.

    Художник Ярослав Саландяк.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (13) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9626"


  11. Володимир Сірий - [ 2012.02.03 15:21 ]
    Багряність осіння
    Багряність осіння сьогодні в бинтах
    Спокутує примхи фатальної долі,
    Шукає до серця крізь спомини шлях
    І зве самотиною в змерзлий чорноліс:

    - Пройдися снігами , листки зворуши,
    Зачую твій поступ і буду читати
    Рядочки поезій твоєї душі
    Про те, як спадали золочені шати

    І , як уповання несли журавлі
    На крилах печальних до сонця дедалі,
    І їхні, до болю тужливі, жалі
    Лягли на янтарну сторінку анналів…

    Ще вигоїть осінь себе з – під бинтів,
    І встане дівчиськом на диво повабним,
    І хто, як не я - брат братів у Христі -
    Ліричною радістю знову заслабне!

    03.02.12.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (11)


  12. Володимир Сірий - [ 2012.02.02 20:01 ]
    -*-*-
    Поглянь, як біло стелить лютий,
    Сніжини з висі трусить світлі
    На береги льодами скуті,
    На пишних верб охайні мітли,
    Як сонце бавиться в іскринках,
    Підпори диму держать небо,
    Як скипень рипнув - тріснув дзвінко:
    - Із гірки нумо мчіть, хто – небудь!

    Дивись, як місяць, взявши костур
    На темно-синім низькодолі,
    Подався в ніч, немов апостол
    Зціляти зір померхлу болість,
    Як шиб крихке гравірування
    Строчить навпомацки умілець ,
    Щоб одурити погляд зрання
    Зими примарним рукоділлям.

    02.02.12.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  13. Анонім Я Саландяк - [ 2012.02.01 08:56 ]
    О! АГАФІЄ!
    О-о-о! Гапіє – Агафіє,
    краплинко раю,
    серденько радіє -
    завжди будь такою!

    О! А як до пампушок-щік твої
    великі і червоні ягоди-губи
    йдуть!
    О! А маленькі-пругкі груди
    твої - двоє,
    і широкі стегнонька-сідниці твої -
    з розуму зведуть!
    О! А як стане покривати
    рум’янцем спокус
    тіло усе!..
    О! Як ти умієш загравати!
    О! Жадання тобі не бракує!
    О! А як твоя хіть тобі пасує!..

    Напевно, ти прийшла з Трипілля, мила,
    під давнім ім’ям Агафії...
    Тоді ще не різнили
    кохання, проституції і порнографії.
    2012



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9639"


  14. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.24 09:14 ]
    ПОРТРЕТ НОТАРЯ (штрихи)
    учителька була
    і учениця
    повія схаменула
    і черниця
    і цілий ряд
    жінок – дівчат
    проходять

    здавалось досить але ж ні
    сьогодні
    у вечірнім небі сходить
    нова зоря
    но-та-ря

    буде світити усю ніч
    не віч- на- віч
    у сні
    явить мені
    її ланіти
    і таємницю плоті
    і статі
    і ходи її
    їх
    летких мов таті
    відчуттів
    я так давно хотів
    вона ж гадає
    що таємниць
    ніяких не буває
    і що вона лиш нотар не цариця
    волею моменту
    що можна скласти документа
    у діловій манері
    на дорогім папері
    і печать

    але печаль
    ховає і таємницю
    її хода і постать
    і стать

    а що в очах на дні
    боюся навіть увісні
    2006



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9617"


  15. Богдан Манюк - [ 2012.01.19 16:17 ]
    ОПОНЕНТОВІ З СПУ
    Старців- рим божок осілий
    і навали строф магнат
    люто блискавкою цілив
    у новітніх римовлят.
    Суть сідлаючи убогу,
    в ніжки титул цілував
    і щасливий був, їй Богу,
    наче мумія жива.
    2012р.

    Художник Я. Саландяк.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (27) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9547"


  16. Володимир Сірий - [ 2012.01.18 16:36 ]
    *-*-* (січень - маляр)
    Дням явивши ультиматум,
    Перемоклим і рутинним,
    Цілий вечір біла вата
    Опускалась на грабину.
    А над ранок рукавами
    Руки грабів даленіли,
    Свій оновлений регламент
    Об’являли світу сміло.
    Мов святилищем диявол,
    Імпозантно і поволі
    Крук проходив величаво
    По засніженому полю.
    Сонце, мов опам’ятавшись,
    Мимо диму сиві плями
    Море білої гуаші
    Хвилювало промінцями,
    Щоб спромігся січень - маляр
    Змалювати на віконцях,
    Як у гості завітала
    До зими зимова доця.

    18.01.12.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (21)


  17. Світлана Майя Залізняк - [ 2012.01.16 21:20 ]
    В обійми сонця


    Боялася і хвиль, і самоти...
    Із пірсу знад – у віртуальне море!
    Шукаю екзотичні острови,
    Плоди прозорі…

    Акули ошкіряються... Пливу
    В обійми сонця – і міцні, й гарячі.
    З собою – у оточенні акул –
    Гра в м`ячик.




    2007-2012


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (3)


  18. Богдан Манюк - [ 2012.01.15 16:54 ]
    ВЕРШИНА
    Нагло не украдена Аїдом,
    Кербером не рвана у путі,
    жінко на вершині піраміди,
    поклонися власній наготі.
    Ти – комета, полум’я і трунок,
    зорями розкрилена жага.
    Плід життя рятує твій цілунок,
    вічносте в сипучих берегах.
    Сяйво сміху , зблиски у дзеркалах -
    хто такій не вибарвить поріг?

    Тільки б піраміда не упала
    виродкам обрамленим до ніг...
    2012р.

    Художник Саландяк Я.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (20) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9366"


  19. Світлана Майя Залізняк - [ 2012.01.15 11:16 ]
    Ріст


    „Я” виросло із льолі з ієрогліфом.
    Позадкувало від когорт черниць…
    Ліврею голубу, розшиту золотком,
    Жбурнуло під копита кобилиць.

    – Вдягнуся у червону сукню з треном! –
    На шмаття рве зелений сарафан...
    І рветься ввись…
    Блиск ретязів – над кленом…
    – Хвороба росту... – мружиться бур’ян.






    2007-2012



    Автор картини "Червоне небо" - Алєксєй Азаров


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (6)


  20. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.10 10:50 ]
    МОЛИТВА ЗА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (15) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9609"


  21. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.01.07 19:42 ]
    Не бійся жити...
    Ми темряви не боїмося,
    А боїмося, що зустріти можемо ми там.
    Ми висоти не боїмося,
    Від того, що впадемо страшно стає нам.

    Й не боїмося ми людей навколо нас,
    А боїмося ми відкинутими бути.
    І щоб знайти нове кохання маємо ми час,
    Просто є страх самотність знову ту відчути.

    Й не боїмося ми попробувать ще раз,
    А боїмося пережити той же біль.
    Якщо на страх потратимо свій час,
    То від солодкого життя залишиться лиш сіль.


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:


  22. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.05 10:44 ]
    НЕ ПОВЗУ...
    Не повзу, не бреду…
    По землі іду
    губами,
    догори ногами…
    То вам не грати на дуду –
    гайда з нами.
    2004.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9691"


  23. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.01.03 23:48 ]
    * * *
    А,може, вже мене давно нема?

    Полинула за лінії можливі?

    То що ж тоді мене весь час пройма?

    Печаль це? Біль? Чи примхи мерехтливі?..

    А,може, я давно вже не живу,

    Лиш органи існують на планеті?

    А я весь час тону , тону...

    Як інформація в системі ,,Інтернету”?

    2009, весна


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (1) | ""


  24. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.01 09:06 ]
    ВЕСНЯНИЙ СНІГОПАД
    За сірою шибкою хмар
    помаранчевий сонця профіль.
    Холодні сніжинки сідають, сідають,
    сідають на твар*
    і тануть... Дурманять, наче хміль,
    примарно і тихо літають,
    мов біло-сніжні душі простофіль.

    Зникають обриси і тіні,
    і горизонт...
    Сніжинки шелестять у ніжній тиші,
    тихіше миші в сіні,
    але дзвінкіше дзвонів у небесній виші -
    во стокрот!

    О! Цей весняний снігопад
    у час відчинених небес...
    Сніжинки в душу залітають
    і там кружляють,
    і не тануть, і не вертаються назад.

    *місцевою говіркою – обличчя.
    До 2000




    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9629"


  25. Анонім Я Саландяк - [ 2011.12.28 14:00 ]
    ЧОРНИЙ АНГЕЛ ІДЕ ГЕТЬ
    мене ще мучили кошмари ночі біжу кричу і відкриваю очі білий день повітря сонця досхочу і соловейкових пісень
    мене ще мучили кошмари тягнулись чорні руки через шпари за крок були спасіння двері та очі відкривались перші а не двері
    мене ще довго мучили кошмари у мене ноги віднімались за крок єдиний до дверей а чорні руки діставали от от уже моїх плечей
    мене ще мучать ті кошмари спасіння двері ще не відкривались не досягали чорні руки до плечей
    а як не зможу я відкрить очей


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (8) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9627"


  26. Анонім Я Саландяк - [ 2011.12.22 11:29 ]
    СТРИПТИЗ
    *


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати: | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9618"


  27. Володимир Сірий - [ 2011.12.20 10:21 ]
    Дайте снігу мені
    Замоталося небо безкрає
    В поріділій перуці беріз.
    По осінньому грудень ридає,
    Мов дитя витираючи ніс.
    Одинокий соліст у діброві
    Сиротливо співає пісень.
    Не знаходжу утіхи у слові,
    Міць натхнення потрухла, як пень.
    Що це сталося з лірою нині, -
    Ні акорду тобі, ні щипка.
    Мов петля хмари вузяться сині.
    Поступ глина гамує липка.
    Дайте снігу мені, мов спасіння.
    Дайте інею в коси беріз.
    Доки буде ця мертвість осіння
    Душу ранити сумом навскіс!

    19.12.11.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (25)


  28. Оксана Максимишин - [ 2011.12.20 09:11 ]
    МОЛИТВА ЯК РОЗМОВА З БОГОМ.
    Сторінки кн.Кольорами серця.Самвидав.2010р.
    Художне оформлення Ольги Карої.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9774"


  29. Анонім Я Саландяк - [ 2011.12.10 16:17 ]
    ВОНО ЛЮБОВ...


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9638"


  30. Анонім Я Саландяк - [ 2011.12.09 09:13 ]
    УРОК ПОРНОГРАФІЇ
    Стор. кн. Малий мотлох-3 сАм видав 2011р.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (10) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9807"


  31. Тетяна Роса - [ 2011.12.06 19:26 ]
    Леди Ж…:)
    Ну как вот можно не влюбиться
    В огромность изумрудных глаз?
    Пусть гром сразит меня – царица!
    Убор твой явно на заказ
    Творили боги вдохновенья,
    Так он причудлив. И узор –
    Умений тайных подтвержденье –
    Лишь подчеркнул твой дивный взор.
    А хрупкость пальчиков сравнима
    С младенца нежною рукой.
    Нет, ты и впрямь неотразима.
    Кто устоит перед тобой
    Средь этой братии, жужжащей
    О несусветной ерунде?
    Когда ты нрав свой настоящий
    Откроешь им, то быть беде:
    Наказан будет легковерный,
    Что суть дистанций не постиг –
    Погибнет глупо и пещерно
    К тебе попавший на язык.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (23)


  32. Світлана Майя Залізняк - [ 2011.12.06 12:44 ]
    Яріє Вчора, або в очікуванні...онуки


    Ще голос мами – крізь бетон,
    сіль,
    мідь…
    Прожекти тануть , мов у каві – крига.
    Для віршів денно виплітаю сіть…
    А потяги…
    а роги…
    ризи…
    дзиги…

    Для Асусени шити б іграшки –
    Так їх у «Метро» навезли тьму-тьменну.
    Не в котловани, не в чужі совки –
    Тече молитва серця
    в неба вени…

    Знов розцвіте край поля барбарис!
    Син листя гінкго* рве…
    Яріє Вчора…
    Біжу міжряддям…
    Чую: «Озирнись…»
    І на коріння – звік червоно-чорне…

    – Таки… чужа… – шерхочуть будячки.
    – Авжеж… ав…жеж… – повійка зла дзенькоче…
    Кріт сліпородий чмише: «Ти є… ким?»

    – Я жінка єсмь… – над прядивом торочу.

    Ще голос мами – вересневий плід,
    Мов оберіг від німоти і бід.



    * реліктове (динозаврове) дерево висотою до 40м, дає сімена аж на 25-30 рік.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Прокоментувати:


  33. Оксана Максимишин - [ 2011.12.04 17:17 ]
    КОЛИ ТЯЖКА ЖИТТЯ ДОРОГА...
    Сторінки кн. Кольорами серця.Самвидав.2010р.
    Худ.оформлення Ольги Карої.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (8) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9767"


  34. Анонім Я Саландяк - [ 2011.12.04 17:49 ]
    БІЛА ВАТА...
    сторінка кн. Малий мотлох - 1. сАм видав - 2000р.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9810"


  35. Тетяна Роса - [ 2011.12.04 01:42 ]
    Равлик
    Ти лиш поглянь: ось сонячне проміння
    Скрутилось у спіраль – прозрінь коріння
    Пророщує під захистком казковим,
    Де маківка зела є тихим сховом,
    Розчахнутим на всі чотири боки.
    Наблизишся? Тихенько, крок за кроком,
    Щоб ріжки не сховалися лякливо.
    Дивись, яка краса… Хіба ж не диво?


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (23)


  36. Анонім Я Саландяк - [ 2011.12.03 13:30 ]
    РИБИ
    сторінка кн. Малий мотлох-3 сАм видав - 2011р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9806"


  37. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.30 19:39 ]
    КОЛО НОВЕ...
    * ТЕКСТ РОЗМІЩЕНО ПІД ЗОБРАЖЕННЯМ...

    НІ!
    ненасправді це життя –
    і
    не у сні...
    колом
    чуття
    обляжуть навісні
    мов в переддень
    пекельної розпусти...
    ні!
    солодких не напитись
    вуст ніколи, -
    солодких ненаїстись
    динь... а так...! здавалось,
    а так хотілося...
    але ж ні!
    ненавідчуватись
    ніжності овалів
    тіла...
    ні!
    не-
    на-
    бу-
    тись
    в розкошах і ненаматись –
    мало!
    мало!
    мало! роздітись
    і роззутись
    і до пекельного вогню
    торкнутись
    і горіти...
    і мало
    дню
    у ніч перетворюючись бути...
    було ще щось,
    було...
    ще щось
    було...
    ще щось
    в заграві, -
    так було!
    і є,
    і не минає,
    і те чуття,
    що ненасправді
    в нашій справі
    про життя, -
    само життя
    плине,
    що не мине
    минуще,
    що плин
    насправді є живущим
    на території матерії...
    ні! ні! ні!
    на території
    траекторії...
    ні! ні! ні!
    на території
    Теорії
    простору, -
    уяву хвору
    хворістю здорової
    і-
    лю-
    зі-
    ї,
    що їй пасує, -
    час полікує
    від відчуття матерії
    назавжди,
    і запанує
    НЕ-НАС-ПРАВ-ДІ
    справжнє,
    що буде
    ілюзією на ділюзій,
    що вже є!
    так! є.
    так! є, -
    ми тому раді,
    що незаважить аніяких грамів
    ні кілограм,
    ні фунт...
    що не стає
    нога на грунт
    і на заваді
    ніщо,- і вільні!
    вільні! вільні!
    чуття свавільні; -
    солодких ненапитись
    вуст... ненадивитись... –
    ні не набутись
    в розкоші розпещеного
    тіла
    твого – мого,
    і ненаматись
    одне одного, -
    як би не хотіла
    душа, - ні!
    ненасправді
    ані в сні...
    НІ!


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9621"


  38. Володимир Ляшкевич - [ 2011.11.30 14:53 ]
    La Fleur Blanche. Дон Ж VІ
    VІ

    О принеси спокутний на очах неспокій,
    Не просто білі чари тіла, а себе -
    Оті, що в небо пробивалися крізь роки,
    Моєї сутності німих волань рядки.
    Усе, що знову повернеться, і мине,
    Сягнувши радості у далині глибокій,
    Куди печальний ангел твій веде мене.


    20ІІ


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (9) | " Запит у небесну канцелярію. Гренуіль де Маре"


  39. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.29 09:17 ]
    НАРІКАННЯ ПСІХЕЇ
    А хочби й то... - сторінка кн. Малий мотлох - 3.сАм видав 2011


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9358"


  40. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.26 14:16 ]
    ЩО ТИ СОБІ ДУМАЄШ ?
    *


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (9) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9784"


  41. Володимир Ляшкевич - [ 2011.11.25 23:57 ]
    До Неї... Дон Ж V
    V
    Єдиний злочин - у смаку вина
    у змові з падолистами одежі...
    твій листопад у пам'ять порина,
    а пам'ять - за дозволеного межі,
    де, як піски, жар-криця снігова,
    і ти - не сон, і я не сиві скелі,
    і кращого немає,
    де нова
    лише
    зима,
    зима,
    зима,
    і босанова...

    20ІІ


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.62)
    Прокоментувати:


  42. Оксана Максимишин - [ 2011.11.24 20:34 ]
    Господь узяв мене на руки...
    Сторінки кн.Кольорами серця.Самвидав.
    Худ. оформлення Ольги Карої


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (13) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9776"


  43. Володимир Сірий - [ 2011.11.22 15:36 ]
    Щастя
    Дивиться рілля у сіре небо:
    Сухо , ні краплини з вишини,
    Тільки хмар перистих кволі ребра
    Тягнуть на собі тягар вини.

    Сонце наче злодій небокраєм
    До обіду сяк і так ще йде,
    Потім стрімко голову ховає
    У храбустя присмерку бліде.

    Лиже роси порох на світанні
    У надії на рясні дощі,
    Біля вікон моляться герані,
    Тужать у садибах орачі.

    Річечка тече змілілим руслом,
    Послання вербові морю шле,
    Серце болотами скорбно згусло,
    Без хлющів йому смертельно зле.

    Раптом хмара синя снігопадом
    Щастя безталанним принесла,
    Сонце заіскрилось в гіллі радо,
    Сміх дітей почувся край села.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (15)


  44. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.17 19:12 ]
    МАКІЯЖ
    Я так хвилююсь,
    так хвилююсь...
    Це ж я
    себе малюю.
    Сьогодні, вчора...
    справа то не марна,
    я така буду...
    гарна...
    в таких уборах...
    Мене так
    любити будуть...
    Мене ніколи,
    ніколи,
    ніколи
    не
    за-
    бу-
    дуть.

    То чого ж то я
    хвилююсь?



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (14) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9619"


  45. Юрій Федечко - [ 2011.11.10 15:26 ]
    Вона...
    Вона….

    Передчуття висить полону,
    Йде-холодить думки Вона…
    Несе бурульок стигле гроно
    Й глінтвейну ,теплого вина…
    Тепло у келиху міліє -
    За мить зима його доп’є..
    Спогади літа ще хмеліють..
    Та вже ніяково стає..
    В скоринку заховалось тіло,
    Зі словом пара лине з уст..
    Та як лице би не німіло,
    Змінам в природі усміхнусь..
    В вікні пейзаж був різнобарвним
    Пензик відкладено, на жаль…
    Все золотаво-пломенисте
    У сивий вдягнено кришталь..
    Все менше Львовом перехожих
    У тіні тьмяних вечорів…
    Та втриматись ніяк не можу -
    Іду до світла ліхтарів….


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  46. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.09 10:01 ]
    МАЛЬОВАНІ ВІРШІ



    щоб дивитись - клацни КОНТЕКСТ


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати: | " http://storinka-m.kiev.ua/section_18.php?u_id=4147"


  47. Володимир Сірий - [ 2011.10.23 14:23 ]
    Моя печаль
    Моя печаль – хмарки осінні,
    Принишклий гай без солов’я.
    Шукав од спеки вчора тіні,
    А нині з сонцем мерзну я.
    Махлює барвними мазками
    Хмільна натура яворів,
    Та вже спадає у безтямі
    За листом лист у темний рів.
    Сльозини мряки на осонні
    Блищать, мов марева чудні ,
    Юначих днів пробігли коні,
    І піхом треба йти мені.
    Трава біліє на прилуці -
    Життя нового послання.
    О, дні мої до болю куці,
    Моя утрато й надбання.

    2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (22)


  48. Ігор Штанько - [ 2011.10.19 00:37 ]
    Осінній етюд
    В пастельних тонах поспішає мазок
    упасти на тло вересневого часу
    та зайво-гарячим здається листок,
    що з клена упав на холодну терасу.
    А небо змішало всі фарби сумні
    й дощем розмиває тепліші відтінки
    і в нашій картині слідами ступні
    залишило хмар піднебесні стежинки.
    Прозорість краплин туманіє усюди,
    торує наскрізь силуети лісів,
    а десь у містах налякались споруди,
    бо привид дощу поміж ними засів.
    Ще вдень все горіло у злато-багрянім,
    яскраво-гарячім осіннім плащі
    та вечір устиг запросити туманів
    і з ними в танок затягнути дощі.
    Пастельна жура опадає під ноги,
    мазками вітрів, наче пензлем облуд…
    Чутливий маестро почув монологи
    і шати крилаті злетіли в етюд.
    18.10.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (2)


  49. Анонім Я Саландяк - [ 2011.10.18 19:12 ]
    ЗАВІЯ
    То до ніг
    тобі стелиться,
    то на вії
    ледь чутно ляга...
    І не пух, і не сніг
    білий...
    То кружля –
    ні, не хурделиця...
    і дрібненька
    така,
    як мука,–
    ні, не мелеться!

    А вона, мов навія,
    химерна така
    і хистка,
    мерехтка,
    мовби лилики
    милі –
    як нараз налетить...

    Це ж метелики
    білі
    летять, миготять,
    що аж дрож трепетка
    пробігає
    по тілі.

    10.01.09 р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  50. Оксана Максимишин - [ 2011.10.16 14:52 ]
    ДИТЯЧА МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
    Стор. кн. Кольорами серця.Худ. оформлення Саландяка Я.

    Боже наш єдиний, на колінах у щирій молитві
    просимо тебе й благаємо –
    пошли щастя Україні, заквітчай
    весни розмаєм –
    поля,луги, гаї
    і сонечком ясним приголуб її.
    Зішли на край синьоокий
    врожаї щедрі, золотобокі,
    щоб ми в добрі і злагоді жили,
    щоб нас батьки здоровими ростили,
    любові й мудрості учили,
    щоб ми працею своєю збагатили
    наш квітучий край,
    сили, єдності і вміння, Господи, нам дай.

    О, Ісусе, Сину Божий, зглянься
    на нашу Україну і своєю ласкою її огорни
    та від тривог й неспокою її збережи.
    Бо вже стільки бід і горя зазнала вона,
    що вінець благословення Твого буде їй до лиця.

    Утри сльози українцям,
    Мати Пресвятая,
    даруй втіху, всели пісню у наші серця.
    І нехай та пісня розіллється, як повінь весняна,
    заллє щастям веселковим всі села й міста.

    Боже, вислухай молитву нашу і допоможи Україні волею,
    добром і славою,
    як мак, зацвісти.
    2005р


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.38) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (3) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9769"



  51. Сторінки: 1   ...   8   9   10   11   12   13   14