ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,

Світлана Пирогова
2026.07.20 11:16
Насіялось стільки...Насіялось маку.

Червоним розлилось під спекою морем.

Розлізлась ненависть, розсипала горе.

В тривозі розплакана світиться мапа.

Ірина Вовк
2026.07.20 10:31
Розділ ІІІ: Ціна однієї перлини Римські генерали вміли рахувати золото мішками, але вони не вміли рахувати розкіш. На другий вечір бенкету Антоній сидів на парчевих подушках, розхристаний, з масним від печеної дичини підборіддям і затуманеним поглядом

хома дідим
2026.07.20 09:43
літо йде
через окремий холод свій
і спеку звичайно
літо ж
червень липень
глипнути навіть не вспів
сліпучі майдани
розжарені вулиці

Тетяна Левицька
2026.07.20 09:30
Ярослав Олегович Чорногуз — видатний поет, патріот України, людина з вразливим серцем, щедрою душею та самобутнім гумором був моїм наставником, найкращим другом, який завжди мене підтримував, надихав та вселяв віру в свої можливості. Серед його учнів бул

Віктор Кучерук
2026.07.20 07:33
Море хвилями дзвінкими
Б'є об скелі мовчазні
І мені назустріч линуть
Любі здавна позивні.
Рвійний вітер хвилі гонить
Без вагання та зусиль, -
Невгомонні та солоні
Всюдисущі бризки хвиль.

М Менянин
2026.07.20 01:30
Вода солона на столі
як символ сліз в чужій землі.
Гірка трава, і не одна,
як згадка рабського вона.

Сумною б трапеза була,
та ось рух ангела крила
дає надію на життя

Паб Лімерик
2026.07.19 20:36
Після кожного виступу Кіо
Продавались направо й наліво
Дефіцитні кролі,
Невеличкі й малі
З комбінату в циліндрі у Кіо.

Довела до тюрми лотерея
Одного з дідусів Гемінґвея.

Кока Черкаський
2026.07.19 18:53
Мені було лиш дев'ятнадцять,
А їй більше двадцяти трьох,
Вона мене дуже кохала,
І нам було добре удвох.

Вона була дуже гарна,
В мене аж виростали крила
Поруч з нею,

Вячеслав Руденко
2026.07.19 16:47
Хто збирав шовковицю,
Згадує й за хліб.
В ступах пил в косовицю
Проситься в політ.
Бийся дощик в озеро,
В хату Лукаша.
Там де ранком росяно,
Знайдеш слід вужа,

Євген Федчук
2026.07.19 15:45
Ніч на землю опустила чорне покривало.
В небі зорі, наче маку хтось по нім розсипав.
Ароматом неймовірно п‘янким пахне липа
І виспівують цикади вечірні хорали.
Жебонить ледь чутно річка, вербам миє коси.
А над річку невелике вогнище палає.
Розсілася

Борис Костиря
2026.07.19 14:36
Бунт посередностей - це бунт юрби гнилої,
Що розпинає завжди на горі,
Це фарисеї в масках і елої,
Вовки в овечих шкурах, трунарі.
Бунт посередностей змете усе на світі,
Що має лик, а не лише мурло.
Так паразити на веснянім цвіті
Повзуть настирливо,

Ірина Вовк
2026.07.19 13:56
Розділ IІ: Аромат мирри на річці Кідн Тарс задихався від спеки. Марк Антоній сидів на ринковій площі на судейському кріслі, оточений своїми легіонерами. Він був роздратований. Цариця Єгипту запізнювалася вже на тиждень. Раптом з боку річки донісся д

Ірина Вовк
2026.07.19 13:48
ЧАСТИНА ДРУГА: МАРК АНТОНІЙ. Тінь під деревом граната «Прийди до мене, о Володарю Сили, бо серце моє відкрите для твого заліза. Твій рев чути серед народів, але в моєму домі ти знайдеш свій спокій і своє золото». (З написів на стінах храму Ха

Володимир Бойко
2026.07.19 12:36
Шахраї під Малими Загайцями
Торгували зіпсутими яйцями
Збунтувався народ,
Упіймав тих заброд
І позбулись яєць під Загайцями.

В ресторані у Богодухові
Подавали котлети із мухами.

Іван Потьомкін
2026.07.19 11:43
Я думав, Десно, не тутешня ти,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.

Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов’янський слід,

хома дідим
2026.07.19 10:23
оздоблений словами
належними чи ні
як-небудь умирав би
на дні або вві сні
відкинутий з заграви
розбитих літніх днів
із самого із краю
життя сяйливих див

Віктор Кучерук
2026.07.19 07:18
Земля затряслася, хитнулися стіни,
Шибки забриніли і ляк розпочавсь
За тих, що заклякли в гарячих руїнах
І просять у Бога про поміч в цей час.
Горять і димляться дерева й споруди,
Ізнову не маєм спокійного сну, -
Налякані вибухом, дивляться люди
Н

Роксолана Вірлан
2026.07.18 20:56
Ібрагіме, світ не справедливий -
світ не справедливий, Ібрагі...
Ти хіба не сам ту правду зриму,
вчив мене, стискаючи круги

надовкіл моїх непевних кроків
і навколо щойно зійшлих сил.
Паргали, гречине сяйноокий,

Юрій Лазірко
2026.07.18 17:24
Life stops… where silent e’s are craggy.
Define a quota for the sky and squint.
Make clouded music free and shaggy
by blowing out the note, a key imprint.

An obit finds in me a cover.
Am I a globe for lovers to be spun?
If there can be no way to h

Борис Костиря
2026.07.18 16:58
Навіщо я поглянув на цей сніг,
Що спопеляє блиском потойбічним
До глибини душі й кладе до ніг
Дари небес у сяйві споконвічнім?

Я щось важливе загубив на нім,
Пощезнули нюанси і відтінки.
Так слово сяє, як величний німб,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Світлана Майя Залізняк - [ 2012.02.20 20:57 ]
    Вниз головою...



    Втекла з домівки Лінда – в сяйво зір.
    Обридли тумаки... Не чули діти.
    На жінку не напав голодний звір.
    Як вільна пума, обіймала віти.

    Та йшов слідами чоловік-тиран.
    Догнав – і хижо засичав: „Спускайся!
    Спочило тіло від синців і ран?
    Я був господарем – і ним зостався...”.

    Муж не приніс голодній калача.
    Звірюку зроду ваблять жертви кості.
    Тих двох мій співвітчизник не стрічав:
    Те діялось посеред Пентекосту*.

    Ось-ось торкнеться кіс жаска рука...
    З верхів’я
    граціозно
    впала
    Лінда!
    Сконав її мучитель – від стрибка...
    Втікачка приземлилась на коліна:
    Ліани, що кріпилися вгорі,
    Від каменя за йоту зупинили!

    А я згасаю в житі на зорі.
    Ромен і мак – до серця.
    Стогне лилик…

    „Стрибок вниз головою… Сотні дул…
    Ну що – втечеш, левице?” – глузд шепоче.

    Втікала я від себе. Упритул.
    Тече
    небесна
    кров
    блаваток
    в очі…



    * острів (архіпелаг Нові Гебріди), за легендою, – батьківщина стрибків „нагхол”


    2007-2012



    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (4)


  2. Тата Рівна - [ 2012.02.15 23:40 ]
    ....взявши спиці і кошик рожевий...
    Каламутити воду. Щоб жити.
    Щоб пити нектар –
    Добувати нектар, витискаючи тіло господнє.
    Добувати нектар,
    Щоб платити за вхід:
    Чужородним
    Дорога одна –
    Повз Парнас – на Голгофу.

    Крові мало буває
    Коли ти говориш
    Про ріки,
    Крові мало буває,
    Коли ти говориш
    Про строфи.

    На Покрову незряча Мадонна
    Рушником накривала планету.

    На Покрову незряча Мадонна,
    Взявши спиці і кошик рожевий
    З павутини чи з інтернету
    Виплітала нові тенета
    І кофтинку ще мережеву.

    Хтось буває убитим зранку,
    Хтось упитим живе до скону,
    Хтось прив’язує телефоном
    Життя до себе.

    Тільки визирни за фіранку,
    Тільки стань на долівку босим –
    І відчуєш - вагітніють сонцем
    Абрикоси. Так треба.

    Треба жити її очима,
    Треба вміти в'язати тонко,
    Треба знати, що чиста
    Вогненна самогонка
    Ллється з неба коли ридають
    Святі і босі.

    На рушник той вона колись
    Одрізала коси.

    Каламутити воду,
    Щоб платити за вхід у життя:
    Повз Парнас – на Голгофу,
    А камінь при вході –
    Отримай.

    Не дури мене, світ мій,
    У горщику хто виростав –
    Знає все про каліцтва.

    Не дури мене, світ мій,
    Я здурію сама післязавтра,
    Бо життя промине полохливо.

    Абрикоси вагітніють сонцем,
    Як любов’ю жінки.


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  3. Микола Дудар - [ 2012.02.15 22:03 ]
    Зимним утром
    Гудят над крышей провода.
    Воробушек в наушниках...
    Я не узнаю никогда
    Что именно он слушает...


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.65)
    Коментарі: (2)


  4. Богдан Манюк - [ 2012.02.12 13:06 ]
    ДОПІДЗЕМЕЛЬНИЙ МОНОЛОГ
    Склепіння долі,
    правда рук,
    камінний
    ритму хрест.
    Мій час –
    мов бородань-малюк
    і впертий
    анапест,
    що ямбу
    геть наперекір,
    коли скарби
    мовчать,
    де вічність –
    лагідності звір
    і слова променад.
    2012р.

    Художник Ярослав Саландяк.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (15) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9839"


  5. Анонім Я Саландяк - [ 2012.02.07 07:48 ]
    ТЕКСТ ДО «ПОРТРЕТА А»
    худ.Я Саландяк

    Якби я маску зняв з лиця,
    то я би плакав без кінця,
    пресвітла сталась би година
    любові Сина
    і Отця.

    Пресвітла сталась би година!
    Єдино - наслідки й причина...
    Єдино - смерті і життя
    найвірогідніша личина
    відкрилась би для сприйняття.

    Єдино - смерті і життя
    хвилюючі й невпинні
    летючі відчуття
    й віддання голубине -
    якби я маску зняв з лиця....

    Якби я маску зняв з лиця,
    то я би плакав, плакав, плакав. ....без кінця!
    до 2000


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати: | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9631"


  6. Богдан Манюк - [ 2012.02.05 13:57 ]
    СПОГАД ПРО ЩАСТЯ
    Ще небо – віщий дивоптах,
    ще безневинна Лета...
    Моя любов – на трьох китах
    одній тобі планета.
    Давно сокиру кам’яну
    в дорозі ми згубили.
    Віддав я мідну далину
    за алфавіт і крила.
    Миттєво в Лету ширми код,
    остання тайна – гола.
    О як тоді крізь сон висот
    світились небом чола!
    2012р.

    Художник Ярослав Саландяк.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (13) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9626"


  7. Володимир Сірий - [ 2012.02.03 15:21 ]
    Багряність осіння
    Багряність осіння сьогодні в бинтах
    Спокутує примхи фатальної долі,
    Шукає до серця крізь спомини шлях
    І зве самотиною в змерзлий чорноліс:

    - Пройдися снігами , листки зворуши,
    Зачую твій поступ і буду читати
    Рядочки поезій твоєї душі
    Про те, як спадали золочені шати

    І , як уповання несли журавлі
    На крилах печальних до сонця дедалі,
    І їхні, до болю тужливі, жалі
    Лягли на янтарну сторінку анналів…

    Ще вигоїть осінь себе з – під бинтів,
    І встане дівчиськом на диво повабним,
    І хто, як не я - брат братів у Христі -
    Ліричною радістю знову заслабне!

    03.02.12.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (11)


  8. Володимир Сірий - [ 2012.02.02 20:01 ]
    -*-*-
    Поглянь, як біло стелить лютий,
    Сніжини з висі трусить світлі
    На береги льодами скуті,
    На пишних верб охайні мітли,
    Як сонце бавиться в іскринках,
    Підпори диму держать небо,
    Як скипень рипнув - тріснув дзвінко:
    - Із гірки нумо мчіть, хто – небудь!

    Дивись, як місяць, взявши костур
    На темно-синім низькодолі,
    Подався в ніч, немов апостол
    Зціляти зір померхлу болість,
    Як шиб крихке гравірування
    Строчить навпомацки умілець ,
    Щоб одурити погляд зрання
    Зими примарним рукоділлям.

    02.02.12.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  9. Анонім Я Саландяк - [ 2012.02.01 08:56 ]
    О! АГАФІЄ!
    О-о-о! Гапіє – Агафіє,
    краплинко раю,
    серденько радіє -
    завжди будь такою!

    О! А як до пампушок-щік твої
    великі і червоні ягоди-губи
    йдуть!
    О! А маленькі-пругкі груди
    твої - двоє,
    і широкі стегнонька-сідниці твої -
    з розуму зведуть!
    О! А як стане покривати
    рум’янцем спокус
    тіло усе!..
    О! Як ти умієш загравати!
    О! Жадання тобі не бракує!
    О! А як твоя хіть тобі пасує!..

    Напевно, ти прийшла з Трипілля, мила,
    під давнім ім’ям Агафії...
    Тоді ще не різнили
    кохання, проституції і порнографії.
    2012



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9639"


  10. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.24 09:14 ]
    ПОРТРЕТ НОТАРЯ (штрихи)
    учителька була
    і учениця
    повія схаменула
    і черниця
    і цілий ряд
    жінок – дівчат
    проходять

    здавалось досить але ж ні
    сьогодні
    у вечірнім небі сходить
    нова зоря
    но-та-ря

    буде світити усю ніч
    не віч- на- віч
    у сні
    явить мені
    її ланіти
    і таємницю плоті
    і статі
    і ходи її
    їх
    летких мов таті
    відчуттів
    я так давно хотів
    вона ж гадає
    що таємниць
    ніяких не буває
    і що вона лиш нотар не цариця
    волею моменту
    що можна скласти документа
    у діловій манері
    на дорогім папері
    і печать

    але печаль
    ховає і таємницю
    її хода і постать
    і стать

    а що в очах на дні
    боюся навіть увісні
    2006



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9617"


  11. Богдан Манюк - [ 2012.01.19 16:17 ]
    ОПОНЕНТОВІ З СПУ
    Старців- рим божок осілий
    і навали строф магнат
    люто блискавкою цілив
    у новітніх римовлят.
    Суть сідлаючи убогу,
    в ніжки титул цілував
    і щасливий був, їй Богу,
    наче мумія жива.
    2012р.

    Художник Я. Саландяк.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (27) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9547"


  12. Володимир Сірий - [ 2012.01.18 16:36 ]
    *-*-* (січень - маляр)
    Дням явивши ультиматум,
    Перемоклим і рутинним,
    Цілий вечір біла вата
    Опускалась на грабину.
    А над ранок рукавами
    Руки грабів даленіли,
    Свій оновлений регламент
    Об’являли світу сміло.
    Мов святилищем диявол,
    Імпозантно і поволі
    Крук проходив величаво
    По засніженому полю.
    Сонце, мов опам’ятавшись,
    Мимо диму сиві плями
    Море білої гуаші
    Хвилювало промінцями,
    Щоб спромігся січень - маляр
    Змалювати на віконцях,
    Як у гості завітала
    До зими зимова доця.

    18.01.12.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (21)


  13. Світлана Майя Залізняк - [ 2012.01.16 21:20 ]
    В обійми сонця


    Боялася і хвиль, і самоти...
    Із пірсу знад – у віртуальне море!
    Шукаю екзотичні острови,
    Плоди прозорі…

    Акули ошкіряються... Пливу
    В обійми сонця – і міцні, й гарячі.
    З собою – у оточенні акул –
    Гра в м`ячик.




    2007-2012


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (3)


  14. Богдан Манюк - [ 2012.01.15 16:54 ]
    ВЕРШИНА
    Нагло не украдена Аїдом,
    Кербером не рвана у путі,
    жінко на вершині піраміди,
    поклонися власній наготі.
    Ти – комета, полум’я і трунок,
    зорями розкрилена жага.
    Плід життя рятує твій цілунок,
    вічносте в сипучих берегах.
    Сяйво сміху , зблиски у дзеркалах -
    хто такій не вибарвить поріг?

    Тільки б піраміда не упала
    виродкам обрамленим до ніг...
    2012р.

    Художник Саландяк Я.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (20) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9366"


  15. Світлана Майя Залізняк - [ 2012.01.15 11:16 ]
    Ріст


    „Я” виросло із льолі з ієрогліфом.
    Позадкувало від когорт черниць…
    Ліврею голубу, розшиту золотком,
    Жбурнуло під копита кобилиць.

    – Вдягнуся у червону сукню з треном! –
    На шмаття рве зелений сарафан...
    І рветься ввись…
    Блиск ретязів – над кленом…
    – Хвороба росту... – мружиться бур’ян.






    2007-2012



    Автор картини "Червоне небо" - Алєксєй Азаров


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (6)


  16. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.10 10:50 ]
    МОЛИТВА ЗА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (15) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9609"


  17. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.01.07 19:42 ]
    Не бійся жити...
    Ми темряви не боїмося,
    А боїмося, що зустріти можемо ми там.
    Ми висоти не боїмося,
    Від того, що впадемо страшно стає нам.

    Й не боїмося ми людей навколо нас,
    А боїмося ми відкинутими бути.
    І щоб знайти нове кохання маємо ми час,
    Просто є страх самотність знову ту відчути.

    Й не боїмося ми попробувать ще раз,
    А боїмося пережити той же біль.
    Якщо на страх потратимо свій час,
    То від солодкого життя залишиться лиш сіль.


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:


  18. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.05 10:44 ]
    НЕ ПОВЗУ...
    Не повзу, не бреду…
    По землі іду
    губами,
    догори ногами…
    То вам не грати на дуду –
    гайда з нами.
    2004.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9691"


  19. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.01.03 23:48 ]
    * * *
    А,може, вже мене давно нема?

    Полинула за лінії можливі?

    То що ж тоді мене весь час пройма?

    Печаль це? Біль? Чи примхи мерехтливі?..

    А,може, я давно вже не живу,

    Лиш органи існують на планеті?

    А я весь час тону , тону...

    Як інформація в системі ,,Інтернету”?

    2009, весна


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (1) | ""


  20. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.01 09:06 ]
    ВЕСНЯНИЙ СНІГОПАД
    За сірою шибкою хмар
    помаранчевий сонця профіль.
    Холодні сніжинки сідають, сідають,
    сідають на твар*
    і тануть... Дурманять, наче хміль,
    примарно і тихо літають,
    мов біло-сніжні душі простофіль.

    Зникають обриси і тіні,
    і горизонт...
    Сніжинки шелестять у ніжній тиші,
    тихіше миші в сіні,
    але дзвінкіше дзвонів у небесній виші -
    во стокрот!

    О! Цей весняний снігопад
    у час відчинених небес...
    Сніжинки в душу залітають
    і там кружляють,
    і не тануть, і не вертаються назад.

    *місцевою говіркою – обличчя.
    До 2000




    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9629"


  21. Анонім Я Саландяк - [ 2011.12.28 14:00 ]
    ЧОРНИЙ АНГЕЛ ІДЕ ГЕТЬ
    мене ще мучили кошмари ночі біжу кричу і відкриваю очі білий день повітря сонця досхочу і соловейкових пісень
    мене ще мучили кошмари тягнулись чорні руки через шпари за крок були спасіння двері та очі відкривались перші а не двері
    мене ще довго мучили кошмари у мене ноги віднімались за крок єдиний до дверей а чорні руки діставали от от уже моїх плечей
    мене ще мучать ті кошмари спасіння двері ще не відкривались не досягали чорні руки до плечей
    а як не зможу я відкрить очей


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (8) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9627"


  22. Анонім Я Саландяк - [ 2011.12.22 11:29 ]
    СТРИПТИЗ
    *


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати: | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9618"


  23. Володимир Сірий - [ 2011.12.20 10:21 ]
    Дайте снігу мені
    Замоталося небо безкрає
    В поріділій перуці беріз.
    По осінньому грудень ридає,
    Мов дитя витираючи ніс.
    Одинокий соліст у діброві
    Сиротливо співає пісень.
    Не знаходжу утіхи у слові,
    Міць натхнення потрухла, як пень.
    Що це сталося з лірою нині, -
    Ні акорду тобі, ні щипка.
    Мов петля хмари вузяться сині.
    Поступ глина гамує липка.
    Дайте снігу мені, мов спасіння.
    Дайте інею в коси беріз.
    Доки буде ця мертвість осіння
    Душу ранити сумом навскіс!

    19.12.11.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (25)


  24. Оксана Максимишин - [ 2011.12.20 09:11 ]
    МОЛИТВА ЯК РОЗМОВА З БОГОМ.
    Сторінки кн.Кольорами серця.Самвидав.2010р.
    Художне оформлення Ольги Карої.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9774"


  25. Анонім Я Саландяк - [ 2011.12.10 16:17 ]
    ВОНО ЛЮБОВ...


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9638"


  26. Анонім Я Саландяк - [ 2011.12.09 09:13 ]
    УРОК ПОРНОГРАФІЇ
    Стор. кн. Малий мотлох-3 сАм видав 2011р.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (10) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9807"


  27. Тетяна Роса - [ 2011.12.06 19:26 ]
    Леди Ж…:)
    Ну как вот можно не влюбиться
    В огромность изумрудных глаз?
    Пусть гром сразит меня – царица!
    Убор твой явно на заказ
    Творили боги вдохновенья,
    Так он причудлив. И узор –
    Умений тайных подтвержденье –
    Лишь подчеркнул твой дивный взор.
    А хрупкость пальчиков сравнима
    С младенца нежною рукой.
    Нет, ты и впрямь неотразима.
    Кто устоит перед тобой
    Средь этой братии, жужжащей
    О несусветной ерунде?
    Когда ты нрав свой настоящий
    Откроешь им, то быть беде:
    Наказан будет легковерный,
    Что суть дистанций не постиг –
    Погибнет глупо и пещерно
    К тебе попавший на язык.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (23)


  28. Світлана Майя Залізняк - [ 2011.12.06 12:44 ]
    Яріє Вчора, або в очікуванні...онуки


    Ще голос мами – крізь бетон,
    сіль,
    мідь…
    Прожекти тануть , мов у каві – крига.
    Для віршів денно виплітаю сіть…
    А потяги…
    а роги…
    ризи…
    дзиги…

    Для Асусени шити б іграшки –
    Так їх у «Метро» навезли тьму-тьменну.
    Не в котловани, не в чужі совки –
    Тече молитва серця
    в неба вени…

    Знов розцвіте край поля барбарис!
    Син листя гінкго* рве…
    Яріє Вчора…
    Біжу міжряддям…
    Чую: «Озирнись…»
    І на коріння – звік червоно-чорне…

    – Таки… чужа… – шерхочуть будячки.
    – Авжеж… ав…жеж… – повійка зла дзенькоче…
    Кріт сліпородий чмише: «Ти є… ким?»

    – Я жінка єсмь… – над прядивом торочу.

    Ще голос мами – вересневий плід,
    Мов оберіг від німоти і бід.



    * реліктове (динозаврове) дерево висотою до 40м, дає сімена аж на 25-30 рік.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Прокоментувати:


  29. Оксана Максимишин - [ 2011.12.04 17:17 ]
    КОЛИ ТЯЖКА ЖИТТЯ ДОРОГА...
    Сторінки кн. Кольорами серця.Самвидав.2010р.
    Худ.оформлення Ольги Карої.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (8) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9767"


  30. Анонім Я Саландяк - [ 2011.12.04 17:49 ]
    БІЛА ВАТА...
    сторінка кн. Малий мотлох - 1. сАм видав - 2000р.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9810"


  31. Тетяна Роса - [ 2011.12.04 01:42 ]
    Равлик
    Ти лиш поглянь: ось сонячне проміння
    Скрутилось у спіраль – прозрінь коріння
    Пророщує під захистком казковим,
    Де маківка зела є тихим сховом,
    Розчахнутим на всі чотири боки.
    Наблизишся? Тихенько, крок за кроком,
    Щоб ріжки не сховалися лякливо.
    Дивись, яка краса… Хіба ж не диво?


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (23)


  32. Анонім Я Саландяк - [ 2011.12.03 13:30 ]
    РИБИ
    сторінка кн. Малий мотлох-3 сАм видав - 2011р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9806"


  33. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.30 19:39 ]
    КОЛО НОВЕ...
    * ТЕКСТ РОЗМІЩЕНО ПІД ЗОБРАЖЕННЯМ...

    НІ!
    ненасправді це життя –
    і
    не у сні...
    колом
    чуття
    обляжуть навісні
    мов в переддень
    пекельної розпусти...
    ні!
    солодких не напитись
    вуст ніколи, -
    солодких ненаїстись
    динь... а так...! здавалось,
    а так хотілося...
    але ж ні!
    ненавідчуватись
    ніжності овалів
    тіла...
    ні!
    не-
    на-
    бу-
    тись
    в розкошах і ненаматись –
    мало!
    мало!
    мало! роздітись
    і роззутись
    і до пекельного вогню
    торкнутись
    і горіти...
    і мало
    дню
    у ніч перетворюючись бути...
    було ще щось,
    було...
    ще щось
    було...
    ще щось
    в заграві, -
    так було!
    і є,
    і не минає,
    і те чуття,
    що ненасправді
    в нашій справі
    про життя, -
    само життя
    плине,
    що не мине
    минуще,
    що плин
    насправді є живущим
    на території матерії...
    ні! ні! ні!
    на території
    траекторії...
    ні! ні! ні!
    на території
    Теорії
    простору, -
    уяву хвору
    хворістю здорової
    і-
    лю-
    зі-
    ї,
    що їй пасує, -
    час полікує
    від відчуття матерії
    назавжди,
    і запанує
    НЕ-НАС-ПРАВ-ДІ
    справжнє,
    що буде
    ілюзією на ділюзій,
    що вже є!
    так! є.
    так! є, -
    ми тому раді,
    що незаважить аніяких грамів
    ні кілограм,
    ні фунт...
    що не стає
    нога на грунт
    і на заваді
    ніщо,- і вільні!
    вільні! вільні!
    чуття свавільні; -
    солодких ненапитись
    вуст... ненадивитись... –
    ні не набутись
    в розкоші розпещеного
    тіла
    твого – мого,
    і ненаматись
    одне одного, -
    як би не хотіла
    душа, - ні!
    ненасправді
    ані в сні...
    НІ!


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9621"


  34. Володимир Ляшкевич - [ 2011.11.30 14:53 ]
    La Fleur Blanche. Дон Ж VІ


    О принеси спокутний на очах неспокій,
    Не просто білі чари тіла, а себе -
    Оті, що в небо пробивалися крізь роки,
    Моєї сутності німих волань рядки.
    Усе, що знову повернеться, і мине,
    Сягнувши радості у далині глибокій,
    Куди печальний ангел твій веде мене.


    20ІІ


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (9) | " Запит у небесну канцелярію. Гренуіль де Маре"


  35. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.29 09:17 ]
    НАРІКАННЯ ПСІХЕЇ
    А хочби й то... - сторінка кн. Малий мотлох - 3.сАм видав 2011


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9358"


  36. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.26 14:16 ]
    ЩО ТИ СОБІ ДУМАЄШ ?
    *


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (9) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9784"


  37. Володимир Ляшкевич - [ 2011.11.25 23:57 ]
    До Неї... Дон Ж V
    V
    Єдиний злочин - у смаку вина
    у змові з падолистами одежі...
    твій листопад у пам'ять порина,
    а пам'ять - за дозволеного межі,
    де, як піски, жар-криця снігова,
    і ти - не сон, і я не сиві скелі,
    і кращого немає,
    де нова
    лише
    зима,
    зима,
    зима,
    і босанова...

    20ІІ


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.62)
    Прокоментувати:


  38. Оксана Максимишин - [ 2011.11.24 20:34 ]
    Господь узяв мене на руки...
    Сторінки кн.Кольорами серця.Самвидав.
    Худ. оформлення Ольги Карої


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (13) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9776"


  39. Володимир Сірий - [ 2011.11.22 15:36 ]
    Щастя
    Дивиться рілля у сіре небо:
    Сухо , ні краплини з вишини,
    Тільки хмар перистих кволі ребра
    Тягнуть на собі тягар вини.

    Сонце наче злодій небокраєм
    До обіду сяк і так ще йде,
    Потім стрімко голову ховає
    У храбустя присмерку бліде.

    Лиже роси порох на світанні
    У надії на рясні дощі,
    Біля вікон моляться герані,
    Тужать у садибах орачі.

    Річечка тече змілілим руслом,
    Послання вербові морю шле,
    Серце болотами скорбно згусло,
    Без хлющів йому смертельно зле.

    Раптом хмара синя снігопадом
    Щастя безталанним принесла,
    Сонце заіскрилось в гіллі радо,
    Сміх дітей почувся край села.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (15)


  40. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.17 19:12 ]
    МАКІЯЖ
    Я так хвилююсь,
    так хвилююсь...
    Це ж я
    себе малюю.
    Сьогодні, вчора...
    справа то не марна,
    я така буду...
    гарна...
    в таких уборах...
    Мене так
    любити будуть...
    Мене ніколи,
    ніколи,
    ніколи
    не
    за-
    бу-
    дуть.

    То чого ж то я
    хвилююсь?



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (14) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9619"


  41. Юрій Федечко - [ 2011.11.10 15:26 ]
    Вона...
    Вона….

    Передчуття висить полону,
    Йде-холодить думки Вона…
    Несе бурульок стигле гроно
    Й глінтвейну ,теплого вина…
    Тепло у келиху міліє -
    За мить зима його доп’є..
    Спогади літа ще хмеліють..
    Та вже ніяково стає..
    В скоринку заховалось тіло,
    Зі словом пара лине з уст..
    Та як лице би не німіло,
    Змінам в природі усміхнусь..
    В вікні пейзаж був різнобарвним
    Пензик відкладено, на жаль…
    Все золотаво-пломенисте
    У сивий вдягнено кришталь..
    Все менше Львовом перехожих
    У тіні тьмяних вечорів…
    Та втриматись ніяк не можу -
    Іду до світла ліхтарів….


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  42. Анонім Я Саландяк - [ 2011.11.09 10:01 ]
    МАЛЬОВАНІ ВІРШІ



    щоб дивитись - клацни КОНТЕКСТ


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати: | " http://storinka-m.kiev.ua/section_18.php?u_id=4147"


  43. Володимир Сірий - [ 2011.10.23 14:23 ]
    Моя печаль
    Моя печаль – хмарки осінні,
    Принишклий гай без солов’я.
    Шукав од спеки вчора тіні,
    А нині з сонцем мерзну я.
    Махлює барвними мазками
    Хмільна натура яворів,
    Та вже спадає у безтямі
    За листом лист у темний рів.
    Сльозини мряки на осонні
    Блищать, мов марева чудні ,
    Юначих днів пробігли коні,
    І піхом треба йти мені.
    Трава біліє на прилуці -
    Життя нового послання.
    О, дні мої до болю куці,
    Моя утрато й надбання.

    2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (22)


  44. Ігор Штанько - [ 2011.10.19 00:37 ]
    Осінній етюд
    В пастельних тонах поспішає мазок
    упасти на тло вересневого часу
    та зайво-гарячим здається листок,
    що з клена упав на холодну терасу.
    А небо змішало всі фарби сумні
    й дощем розмиває тепліші відтінки
    і в нашій картині слідами ступні
    залишило хмар піднебесні стежинки.
    Прозорість краплин туманіє усюди,
    торує наскрізь силуети лісів,
    а десь у містах налякались споруди,
    бо привид дощу поміж ними засів.
    Ще вдень все горіло у злато-багрянім,
    яскраво-гарячім осіннім плащі
    та вечір устиг запросити туманів
    і з ними в танок затягнути дощі.
    Пастельна жура опадає під ноги,
    мазками вітрів, наче пензлем облуд…
    Чутливий маестро почув монологи
    і шати крилаті злетіли в етюд.
    18.10.2011


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (2)


  45. Анонім Я Саландяк - [ 2011.10.18 19:12 ]
    ЗАВІЯ
    То до ніг
    тобі стелиться,
    то на вії
    ледь чутно ляга...
    І не пух, і не сніг
    білий...
    То кружля –
    ні, не хурделиця...
    і дрібненька
    така,
    як мука,–
    ні, не мелеться!

    А вона, мов навія,
    химерна така
    і хистка,
    мерехтка,
    мовби лилики
    милі –
    як нараз налетить...

    Це ж метелики
    білі
    летять, миготять,
    що аж дрож трепетка
    пробігає
    по тілі.

    10.01.09 р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  46. Оксана Максимишин - [ 2011.10.16 14:52 ]
    ДИТЯЧА МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
    Стор. кн. Кольорами серця.Худ. оформлення Саландяка Я.

    Боже наш єдиний, на колінах у щирій молитві
    просимо тебе й благаємо –
    пошли щастя Україні, заквітчай
    весни розмаєм –
    поля,луги, гаї
    і сонечком ясним приголуб її.
    Зішли на край синьоокий
    врожаї щедрі, золотобокі,
    щоб ми в добрі і злагоді жили,
    щоб нас батьки здоровими ростили,
    любові й мудрості учили,
    щоб ми працею своєю збагатили
    наш квітучий край,
    сили, єдності і вміння, Господи, нам дай.

    О, Ісусе, Сину Божий, зглянься
    на нашу Україну і своєю ласкою її огорни
    та від тривог й неспокою її збережи.
    Бо вже стільки бід і горя зазнала вона,
    що вінець благословення Твого буде їй до лиця.

    Утри сльози українцям,
    Мати Пресвятая,
    даруй втіху, всели пісню у наші серця.
    І нехай та пісня розіллється, як повінь весняна,
    заллє щастям веселковим всі села й міста.

    Боже, вислухай молитву нашу і допоможи Україні волею,
    добром і славою,
    як мак, зацвісти.
    2005р


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.38) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (3) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9769"


  47. Анонім Я Саландяк - [ 2011.10.12 10:10 ]
    А ТИ ЧОМУ...
    А
    ти
    чому
    неначе вовк
    мене пасеш
    і розглядаєш пильно,
    як ніби диво,
    і їш очима..?
    А
    леж
    і ти сама...
    чому
    така красива
    сильно,
    і тіло маєш наче шовк,
    а губи шоколадні..?
    Ні! Ні!
    Облиш,
    не вовк, -
    я котеня маленьке
    що лиш
    заскочити на твої груди
    хоче і потихенько
    муркотіти
    і облизати всюди
    тебе голеньку
    таку, кобіту.
    2009

       спробуй читати мал. справа >


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.38) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (10)


  48. Людмила Калиновська - [ 2011.10.09 23:38 ]
    =Мо-більно=
    Вітаю, мій друже! Пробач, що не часто пишу…
    Турботи заїли, душевна тривога, що в осінь…
    Та ну їх сьогодні… лишімо, бо з плином часУ
    не стане й життя говорити з тобою як досі…

    …Як справи у тебе, чи діти здорові, а сам?
    …А як на роботі? Чи пишуться вірші? ...а проза?
    …у мене..?! …легкий на тарелі лежить круасан,
    і знову на очі чомусь навертаються сльози…

    Пусте… із віком стаємо дитинні, сльозливі…
    …Та – так… не питайся… я вже не сама – у маршрутці…
    Тут люди навколо… пробач, – розмова на линві…
    …не хочу, щоб чули й всміхались… а що – настурції..?

    Так! Спасибі! На грядках – веселою звабою,
    і квітнуть, немов на землі твоєї Америки…
    …Що? …я – не чую… Якими, питаєш, барвами...?
    Червоними й чорними… це ж – на вкраїнських теренах!

    Чекаю дзвінка! …у скайпі ввечері! Так! …дзвони!
    А ще – заходь! …Ну, які можуть бути незручності?
    Ми ж люди! Ми ж друзі: друзям зАвжди, бува, болить
    й чекає душа, бодай, віртуальної участі…

    Так… так, я чекатиму! Як же тепер без тебе!
    Питання в нуль – ти знаєш мою наднову адресу…
    Чекатиму… так! І проситиму в свідки небо,
    аби дочекатись.. так! Звичайно, що не для преси…



    Рейтинги: Народний 6 (5.56) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (19)


  49. Анонім Я Саландяк - [ 2011.10.08 16:20 ]
    МЕЛАНХОЛІЯ
    Не хочу я торкати холодні руки твої
    й реагувати на залицяння кволі…
    Радію вже, що хоч не сам…
    Хай і байдуже дуже,
    та й навіть більше, ніж байдуже
    нам –
    ще ж не танцюєм голі!

    Депресіє! Ма-да-м-м-м!
    О! Як обожнюю я Вас,
    коли Ви в ролі
    діви-меланхолії–
    цей колір личить Вам…
    А профіль? А анфас?
    Бо-же-во-лі-ю!
    2011







    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (8) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9360"


  50. Анонім Я Саландяк - [ 2011.10.02 11:50 ]
    МАЛЕНЬКІ ДІТИ (мальований вірш)
    Маленькі дітки люблять
    таляпатися в калабані,
    коли їх люблять.
    Коли їх сварячи голублять,
    і вони кохані...

    І великі діти люблять...
    коли вони кохані!
    2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (10)



  51. Сторінки: 1   ...   8   9   10   11   12   13   14