ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.03 10:32
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.

На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж

Віктор Кучерук
2026.03.03 07:01
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Його вогні,
Неначе в сні,
Горіли й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Юрій Гундарів
2026.02.28 09:35
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко

Віктор Кучерук
2026.02.28 06:13
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
                    І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь

Юрій Гундарів
2026.02.26 20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…

До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз

Євген Федчук
2026.02.26 19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —

Світлана Пирогова
2026.02.26 09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.

Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Арсеній Літванин
2026.02.25

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Олександр Олехо - [ 2015.08.20 17:14 ]
    Коли закінчиться війна
    Коли закінчиться війна
    на цьому світі чи на тому,
    наллє судьба усім вина:
    - Кидай АКа, іди додому.

    І ти підеш крізь пелену
    своєї муки і чужої
    нести чи брати данинУ,
    а поруч вбиті, не герої...

    Коли закінчиться війна,
    така чужа у мирнім домі,
    то запече вночі ціна,
    а може, просто струмінь крові.

    А може, просто мари сну
    тебе візьмуть, липкі, за горло,
    штовхнуть униз – іди по дну,
    а там самотньо лячно голо...

    Коли закінчиться війна,
    не озирайся на руїну,
    щоб не вернулася вона
    на нашу землю, в Україну.

    Пройдуть літа і сивина,
    і нагороди, і печалі
    наллють тобі іще вина,
    щоб ти тесав свої скрижалі.
    Коли закінчиться війна...

    20.08.2015


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (5)


  2. Ірина Робак - [ 2015.08.18 00:49 ]
    Слава Україні!
    Якщо на тебе ворог нападає,
    Щоб землю захопити і твій край,
    То кожен в Україні твердо знає,
    Що ворог не пройде! - Народ вставай!

    Приспів:
    Україно,
    Рідна мати,
    Ти єдина,
    Будь ласка, прости!
    Україно,
    Рідна мати,
    Вірні діти
    З тобою завжди!

    Козацького ми роду, вільні духом!
    Такої світ відваги ще не знав!
    Бо передав нам дід до сина й внука,
    Щоб кожен свою землю захищав!

    Приспів:
    Хлопці під Крутами,
    Мужній Майдан,
    Воїни-кіборги,
    Вдячні ми Вам!
    Хлопці під Крутами,
    Мужній Майдан,
    Воїни-кіборги,
    Вдячні ми Вам!

    Не плачте мамо, і сестра, й дружино,
    Хай нелюди й загарбники тремтять!
    І мого друга ти не плач, дівчино, -
    Готуйтесь переможців зустрічать!

    Приспів:
    Слава Україні!
    Героям слава!
    Україну
    Бог береже!
    Слава Україні!
    Героям слава!
    Україну
    Бог береже!

    Пройдемо знову рідними полями,
    А ворог, що посіяв - те пожне!
    І вірить Україна - Бог із нами!
    Вітчизна для всіх нас понад усе!

    Приспів:
    Слава Україні!
    Героям слава!
    Україна
    Понад усе!
    Слава Україні!
    Героям слава!
    Україна
    Понад усе!

    22.07.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  3. Ігор Роїк - [ 2015.08.02 13:17 ]
    Невiддiлимi
    Нехай весна твоя, країна, стала інша –
    Душа є садом у дворі старому,
    І хай фату він одягає рідше,
    Йому лишатись вічно молодому.

    А писк сухий – ти ним не обманися –
    Смертельним стати може твій порок –
    Скрип гойдалок, лунай, не припинися,
    Здіймайся в небо голубів хлопок…

    Країна, тим скажіть, хто нагострився,
    Невідділимі від Русі ми жодним роком,
    І то не кров, а просто просочився
    Платок вишнево-калиновим соком.


    Рейтинги: Народний -- (4.88) | "Майстерень" -- (4.88)
    Прокоментувати:


  4. Ігор Шоха - [ 2015.08.01 21:38 ]
    Грози і прогнози
    Немає там добра, де відбирає мову,
    не радують дощі, не падає роса.
    Де ратаї душі забули рідне слово,
    тамують голоси високі небеса.

    У бубони ідей торохкають шамани.
    Сугестії біди очікують грозу.
    І дерибани душ, і долі барабани
    витрушують з небес одну скупу сльозу.

    Ідеями жили і ось у полі мрії
    пожали врожаї посіяних надій.
    Умліли у чаду чудової Росії,
    і дує із кремля пекельний суховій.

    Не тільки у полях – у головах засуха.
    Криваві ручаї купаються на дні.
    І у Єгови неба закладає вуха.
    Не чує Він жидів на мові кацапні.

    Її і не було. Висотує лукавий
    усе, що одцвіло до щедрого дощу.
    І що не говори – мовчали досхочу.
    Кудою не іди – іти немає права...
    І відчуваю, що кричати марна справа,
    але усе одно не хочу, а кричу.

                                  07.2015


    Рейтинги: Народний 5 (5.55) | "Майстерень" -- (5.85)
    Коментарі: (1)


  5. Олена Красько - [ 2015.07.06 02:07 ]
    Молю про одне... (послання солдату)
    я впевнена в тобі - ти сильний
    я вірю тобі як собі
    погляд твій – ясний і пильний
    крізь нети вогню і брехні

    ганьбили мене і носили
    на своїх крисах вороги
    палили наш стяг жовто-синій
    і гідність топили в лайні

    мізки і кістки нам ламають
    та чиста вода знайде шлях
    хоч наші брати ще блукають
    з чужими "піснями" в вухах...

    солдатику, рідний, я знаю
    з сокирою важко в спині...
    і десь там дівчата співають
    а ти - молодий... на війні...

    та знову душа прагне волі,
    твоя і моя. ми як птах
    своєї шукаємо долі...
    на жаль, любий, – знову в боях...

    кровиця людська не водиця...
    прости мене, ясний, прости,
    у дверях вже знову убивця
    не годна була вберегти…

    та ти здужав, синку, на славу
    нівроку – і духом, й мечем
    давай же! відпустимо лаву!
    пуйлу тому й так вже пече!

    настав вже твій час боронити
    мене, і себе. І її,
    ту, що змогла полонити
    сердечко твоє золоте

    ще снитимуться сни кольорові
    лелека дитя принесе...
    вартує щось більше свободи?
    не знаю... та в світі
    існує все ж щось святе...

    таке от послання до тебе...
    такий ось лист мій простий...
    навіки твоя
    Україна...

    прошу про одне: будь живий.

    12.06.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  6. Юрій Кисельов - [ 2015.07.02 02:12 ]
    * * *
    Йде боротьба за право бути Руссю -
    за вільний степ і Київ золотий
    пролито кров. Народ у дужім русі.
    У височінь устромлені хрести,
    де хлібні мали б колоситись ниви.
    Розорані снарядами поля -
    сліди боїв не змиють жодні зливи.
    У гніві вибухатиме земля
    свята праукраїнська, тобто руська.
    Русь-Україна - знаємо ми всі,
    що це те ж саме. Москалеві - дзуськи
    протягувати лапу до Русі.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (18)


  7. Василь Надвірнянський - [ 2015.06.30 20:23 ]
    Маленьке щастя

    Всміхнулась доля врешті і мені,
    Радіймо всі кому на скільки вдасться.
    Ще є земля що ми живем на ній,
    Ще родиться на ній маленьке щастя.

    І я лиш тільки дякую за те,
    Що ще на світі хочеться творити.
    Маленьке щастя – хай воно росте,
    Йому на цьому світі довго жити.

    Хай тішить нас оця жива краса,
    Немов весняна квітка пелюстками.
    Ці ясні очі , наче небеса,
    Що сховані тепер за пелюшками.

    Життя лиш щастям пишне і п’янке,
    Лелій це своє щастя моя доне.
    І щоб воно завжди було таке,
    Таке безмежне і таке бездонне.

    2014р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  8. Петро Дем'янчук - [ 2015.06.30 19:34 ]
    По серпу молотом
    Ніч голосила , плакав день
    В обіймах зливи літо
    Занурився у думу степ
    Ми розмовляли тихо

    І світло включене мовчить
    Втомилось майоріти
    Чомусь твій голос знов хрипить
    Приходить час терпіти

    Даремно грім лякав грозу
    Ламав деревам віти
    Усім хто накликав біду
    Клянуть вже власні діти

    Посіяні зійшли ростки
    Негода їх не тішить
    Ідем тунелем до мети
    Надать їм віри вірить

    Зніс ворогові роги смерч
    Бадяжиться мов брага
    Застрягла в гогрлі суміш перць
    Їм мелена рос - правда

    Їх поводир овець кумир
    Вже штопає шкарпетки
    Ведмедик дуля - підхалим
    Став колорадом секти

    Нам не відомо скільки ще
    Посіє маків кривда
    Одне ми знаєм - хто він є ...
    Кого накриє кара

    Ми боремося в боротьбі
    Над нами сходить сонце
    Ми всі родина у душі
    Нам не під стать потворне.
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  9. Петро Дем'янчук - [ 2015.06.29 09:41 ]
    Молитва
    Ти воїн на своїй землі
    Ти захисник сім'ї , родини
    Даруєш дітям мирні сни
    Щоб не образили кровини

    Ти став учасником війни
    Яку ведуть жреці - тирани
    Ти обраний сюди прийти
    Щоб відстоять свої кордони

    Заблудші душі трударів
    У зашмарку чуми - омани
    Їх зневажає бич хачів
    Що цупить , і руйнує храми

    Дістало їх , і нас , і всіх
    Ця безталанність ненажерства
    Для них це символ для утіх
    Для нас - національна жертва

    Тримайтеся , за вами світ
    За вами правди постулати
    Поборемо підступний гніт
    Зухвалого зруйнуєм плани

    Низький уклін тобі від нас
    Подяка щира , благовісна
    Хай береже тебе всяк час
    Молитвою - вся Україна.
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  10. Петро Дем'янчук - [ 2015.06.29 09:39 ]
    Україна
    Ти вишивала , ти плела
    Стелила долі рушниками
    Своє покликання знайшла
    Блакитним небом над полями

    Твої довершені пісні
    Завжди поєднані з душою
    І жартівливі , і сумні
    Розспівані Дніпром рікою

    Твоя приваблива краса
    Неперевершена , вразлива
    Тараса твори Кобзаря
    Тобою писана картина

    Зросла в нерівній боротьбі
    Мечами рубана , війною
    Розкішно квітнеш на землі
    Калиною , бандури грою

    Наш материнський заповіт
    І батьківське благословіння
    Нас знає , поважає світ
    Бо всі разом ми - Україна.
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  11. Валентина Попелюшка - [ 2015.06.22 12:17 ]
    Не лякайте вибухами літо
    Не лякайте вибухами літо,
    Бо йому для нас родити хліб.
    Що за сили нині правлять світом?
    Корінь зла росте ушир і вглиб.

    Зупиніться! Годі! Скільки можна
    Гратися в жахливий бойовик?
    Суть війни – потворна і безбожна.
    «Не убий!», не множ сиріт, калік.

    Сліз і крові стільки вже пролито!
    Та невже те зло не має мір?
    Не лякайте вибухами літо!
    Поверніть на землю нашу мир!


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (4)


  12. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2015.06.10 19:53 ]
    Засіяло країну маком
    І враз подумалось,
    А літо,
    Шрапнеллю
    Боляче задіте,
    Засіяло країну маком,
    А мак - любов!
    Багато маку -
    Це нездоланність -
    Подолати
    Можливо лиш
    Одну мачину!
    А ми - степи,
    Нас безмір - сила! -
    Красива, чиста і вразлива.

    10.06.2015. Т.- Ф. Мілєвська


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (2)


  13. Ігор Шоха - [ 2015.06.05 23:44 ]
    Триптих про звіра із кісткою у горлі
                               I
    І у кінці, і на початку віку
    міняються не люди, а земля
    являє лики, образи, і …пики.
    Батьки й діди закінчують велике,
    а діти починають із нуля.

    Але які ж ви, браття, русофіли,
    коли клянете Україну-Русь?
    Нащадки ваші і у нас – дебіли.
    Беріть собі це стадо озвіріле.
    Тюремники годяться ще комусь.

    Та вам і ваша Рашія – корова.
    А як дратує українська мова!
    Який глевкий пшеничний коровай!
    Європою пеняєте укропу,
    і поперед Америки в Європу
    і Філю, і йо-бзона подавай.

    А ще жирьопу, рило кисельове,
    монаршого дворнягу мишілкова
    зніматися бульдогом у кіні,
    і косолапе чучело мишоні,
    кирила мощі, і хелло на поні,
    і лавра на двоногому коні.

    Оце і є найвищі ваші ролі.
    І це не те, що кісткою у горлі
    застряло і ковтнути не змогли,
    як той же Крим, який ви завалили,
    і як Донбас, яким не закусили,
    і як усе, де ви ще не були.

    Але воно чіпляється – короста.
    Від нього відкараскатись не просто.
    Воно уже допалось до куті.

    Але свині все мало у кориті.
    Усі горшки давно уже побиті,
    а їх же випікають не святі.


                               ІІ
    Цвіт нації гноїли комуняки,
    опричники, царі-псарі, кати...
    А нині і сусіди-розбишаки
    кусають найжирніше, як собаки,
    а доїдають – діячі-брати.

    І ці купують славу за монети.
    І ці живуть у власному раю,
    окраденої нашої планети...
    І тільки гідні кращої Кебети
    поклали душу й тіло у бою.

    О! Це вони за землю воювали,
    яку далекі предки поливали
    і кров'ю, й потом. Нині – це сади.
    Та навіть і за унцію води
    озолотився опіум народу.
    Душителі і волі, і свободи
    прислужують дияволу орди.

    А нам би що? Аби не без'язикі
    завоювали націю велику,
    (бо не пробачить зради ця земля),
    аби її не нищили вандали
    і крицею підків не засівали
    ані орда, ні виродки кремля.

    Та спокою немає од сусідки.
    І цьому є високі наші свідки –
    Отець небес і Матінка Творця.

    Ми тут свої, ми не прийшли нізвідки,
    нам землю цю даровано навіки
    і маємо стояти до кінця.

                               ІІІ
    А що мені? Мені не буде гірше.
    Я не чужу – свою займаю нішу,
    де кожному брикатися не лінь.
    Де є і непідкований, і ситий,
    і ворогами ніби не убитий,
    і наче не валяється мій кінь.

    Мені то що? Судіть мене по писку.
    І не один ще скаже ретроград,
    який то я американський гад.

    Не претендую я на вашу кістку.
    Подавитесь у черзі чи по списку,
    і не один я буду тому рад.
                                  05.2015


    Рейтинги: Народний -- (5.55) | "Майстерень" -- (5.85)
    Коментарі: (6)


  14. Любов СЕРДУНИЧ - [ 2015.05.25 21:23 ]
    "Весна-2015"
    ВЕСНА-2015
    1.
    Сипле квітень п’янкі привіти,
    Обціловує світ вустами.
    Весняним обв’язавшись вітром,
    Від краси цеї просто тану.

    Никнуть сутінки вмить останні,
    Піє соло пташина рання.
    Огорнувши плечі світанком,
    Заслухаюсь ноктюрнами травня.

    О, яка ж тут краса довкружно!
    А ще ж будуть дива у літа!
    Все в Природи – і мирно, й дружно,
    Тільки хтось хоче все це вбити!

    2.
    А весни, молоді, веселі, бистрокрилі,
    Осяяні зелом, обійняті теплом,
    У наші дні – не ті: їх пíтьмою накрило.
    Кує весна для миру новий металолом.

    Летять птахи – звідтіль, бо випаленим травам
    Бракує сил й безпеки вродити пагінці.
    Засіяли поля свинцем ворожі лави,
    І забарились миру провісники-гінці.

    Стрічаєм день одним: чи вистоять відважні?
    Чи накують літа їм ворожки із зозуль?
    За вбитого – живих, за п’ядь землі – два сажні...
    Така весна цьогоріч. Дощі – лишень із куль.

    І плодить враг нових вовків в овечих шкурах.
    О доки світом правитимуть ці земні «боги»?!
    Угоди перемир’я для них – макулатура,
    А їхні підписанти обоє – вороги!

    Були часи, що ми і сіяли в шоломах.
    Було, коса – в руках, а збоку – вірний меч...
    Хай наші всі сини повернуться додому,
    Та тільки зі щитом, а зайдам – нагла смерть!

    Хай в Лету йдуть ці рими: війна, а ще – руїна,
    Нехай вітри новітні нищівно їх здмухнуть!
    А клаптик світу із найменням Україна
    Виборює життя, наближує Весну.
    (© Copyright: Любов СЕРДУНИЧ, 28 березня, 3 квітня 2015).


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  15. Марія Дем'янюк - [ 2015.05.18 09:59 ]
    Випадкова зустріч з бійцем 30-ої окремої механізованої бригади АТО
    В очах багато мудрості і болю,
    В руках рюкзак, пакет і каремат,
    Ще пам"ять відчуває запах бою
    І як в руках тріскоче автомат.

    Зайшов, поставив біля себе палку,
    Без неї вже не зможе він ходити,
    Та каже : " Руки маю дужі, вправні.
    Ще Україну буду боронити."

    Ураз в автобусі юнак піднявся,
    До нареченої поспішав за мить.
    Раптово він до виходу подався,
    Бо стало соромно за спинами сидіть.
    Іще з коханою зустріне зорі-ночі,
    Та зможе не приховувати очі...

    Пішов, не озирнутись стало сили,
    Але відчув - його благословили.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (7)


  16. Юрій Кисельов - [ 2015.05.13 22:16 ]
    Батальйон "Азов"
    Азовське море реве бурхливо.
    "Азов" до бою веде комбат
    у грози й вітер, у сніг і зливу -
    пора настала навести лад

    на дикім Сході. В шаленім герці
    здобуде волю Вкраїни син.
    Снаряди. Кулі. І біль у серці.
    І не змовкає церковний дзвін.

    Назад - ні кроку, бо Маріуполь
    позаду. В наступ - а де наказ?
    Ятріє душі бійців розпука
    в чеканні битви за весь Донбас

    і Приазов'я. Гранітні скелі,
    напевно, знали ще в давнину,
    що Україна тут - не пустеля.
    Чужак не виграє цю війну.




    22.04.15


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (7)


  17. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.13 06:12 ]
    Батьківщина
    Біжить , спішить стрімка вода
    Із гір та на долини
    Так мліє , горнеться душа
    До рідної родини

    Деб ти не був , деб ти не жив
    Будь вірним Батьківщині
    Де в світ ступив , від кого вчив
    Тут розум віри , сили

    Усе це добре пам'ятай
    Від прадіда до діда
    Це найрідніший отчий край
    Він зветься - Україна...
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  18. Петро Дем'янчук - [ 2015.05.13 06:32 ]
    Народові
    Кольором блакитним , голуба крилом
    Намалюю світу - миру голоси
    Хай вони розкажуть - долями людей
    Як цінити радість - у очах дітей

    Хай моя палітра - всім покаже жах
    Той яким керує - війн панічність зла
    Як тиран вбиває , губить все живе
    Щей при цьому хрестить - вбивцю палача

    Чесний розуміє - ворог в спину б'є
    Хто стоїть за правду - той і наше все
    Совісті сумління , гострота меча
    Той хто совість втратив - тому вісник тьма

    Написав мазками , розписав віршом
    Щоб героїв знали - свідчили пером
    Той народ є сильним - хто стоїть щитом
    Той перемагає - де народ герой.
    2015р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  19. Тетяна Добко - [ 2015.05.07 22:32 ]
    Дерева не плачуть
    До ніг нових забудов
    Кладуть віковічні дерева.
    У кронах пульсує ще кров,
    А вже помирати їм треба…
    Багато прийшлося страждати,
    Терпіть і чекать на віку,
    В буревії спину тримати,
    Подорожніх ховать від дощу.
    Зеленими хвилями гралися,
    Хто більше прихилить неба,
    Із сонцем за обрій змагалися, –
    Тепер їм нічого не треба…
    Тут скоро зведуть хмарочоси
    І паркінг на тисячу місць,
    І питимуть пиво з анчоусами
    Мешканці нових обійсть.
    А може збудують кав’ярню,
    Щоб тихо згадать падолист, –
    Коли на душі часом хмарно
    Так мало щасливих місць.
    А кава, як сльози гаряча,
    І чорна, як наша земля,
    Дерева більше не плачуть, –
    Листочком на мить стала я.
    Дерева більше не плачуть,
    Лише приходять у сни…
    І душі шукають незрячі,
    І прощу дають навесні…

    2015


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  20. Василь Луцик - [ 2015.04.25 18:59 ]
    До мови
    (Пересмíх, передзвíн, переле́т)…

    Я тобою співатиму – можна?
    Ти художник, музи́ка, поет.
    Ти бува і проста, і вельможна.

    (Передзвін, перелет)…

    Ця ранкова чарівність дубів і тополь:
    золоте і багряне – червоне, червоне!
    Моє серце ніколи в тобі не схолоне!
    Я тобою молитися буду – дозволь!

    Ще шумлять у тобі і Дністер, і Дніпро.

    (Пересміх, перелет, передзвін)…

    Я тобі подарую і душу, й перо!
    Бо з проклятих руїн солов’ю навздогін
    ти летиш до нових перемін!

    (Перелет, передзвін)…

    2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" 5.5 (5.42) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  21. Петро Дем'янчук - [ 2015.04.25 07:09 ]
    Україні
    Буйним цвітом квітне Україна
    Всих чарує шарм її - калина
    На полях рясніє у ромашках
    Заплелися соняшники в маках

    У її ланшафтах , і просторах
    Верховинах , у високих горах
    Склонами біжать річки струмками
    Верби шелестять по під ставками

    Солов'ї співаючи не плачуть
    Їхня мова на людську удачу
    Хлібом , сіллю в путь благословляють
    Для народжених - вітри співають

    Край багатий на добро , і працю
    Де потрібно допоможуть , скажуть
    Тут моя душа , життя скарбниця
    Рідна сторона , батьків криниця

    Всім бажаю миру , процвітання
    Хай любов зустрінеться з коханням
    Прапор майорить у синім небі
    У цій славі - будьмо незалежні.
    2015.


    Рейтинги: Народний 4 (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (1)


  22. Богдан Кухта - [ 2015.04.22 15:59 ]
    Купіть Майдан
    Купляйте шини з барикади:
    Дешевше втричі наш товар.
    Дірки - лиш слід від автомата,
    Червоний колір личить Вам.

    Купляйте диски з кінофільмом:
    Там - екшин, драма, все разом.
    Щоденник обгорілий у комплекті,
    Це - бонус від компанії "No war".

    Ось розмір Ваш:
    Шолом з двома дірками,
    Цей щит - до пари,
    Акція нова.

    Ми змили кров з цієї плитки,
    Квадратний метр майже задарма.
    Купіть Майдан, хай пам'ять буде з Вами.
    Ціна свободи - це чуже життя!

    15.12.2014

    ©Богдан Кухта

    #Вірші_в_КУТочку
    #СоціоПат



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  23. Ігор Шоха - [ 2015.04.18 21:04 ]
    Утрачені клейноди
    І сотні раз не зайве нагадати,
    і повторити тисячі разів
    упертому союзникові «брата»
    про обереги наші і пенати
    у ролі узаконених богів.

    Історія виховує народи,
    аби при перначі і булаві
    обороняти рубежі свободи.
    Але чому Богданові клейноди
    підніжки брата віддали Москві?

    Або – чому олігархічні клони
    їдять чи не пташине молоко,
    а резиденти п’ятої колони
    і досі віроломно і... законно
    командують у армії полком?

    Чи не тому ми босі, голі, темні,
    глухі і виявляється – німі,
    що й досі наші вибори таємні
    відповідають одіозній схемі,
    дарованій Росією Кучмі́?

    А може треба пильно подивитись
    на кожного, хто ратує за те,
    аби на Україні посполитій
    були фальшиві символи зужиті
    і не сіяло сонце золоте?

    Нема пророка у своїй вітчизні.
    І нібито шануємо дідизну,
    але – у віковічній боротьбі
    у гімні, закликаючи до тризни,
    із прапором, опущеним донизу,
    і з тризубом
                       коротким
                                        на гербі.

                                                 04.2015


    Рейтинги: Народний 6 (5.55) | "Майстерень" 6 (5.85)
    Коментарі: (4)


  24. Юрій Кисельов - [ 2015.04.12 23:01 ]
    Великоднє
    Так, як задавна розп'яли Христа,
    донині розпинають Україну
    іуди та пилати неспроста,
    бо правда очі коле безупину

    про те, що москалі нам - не брати,
    і навіть не молодші - де там старші.
    Праправнуки Івана Калити
    укотре на загарбницькому марші.

    Похмурий прокуратор у Кремлі.
    Снує орда. Лютують азіати.
    Брехню і зраду сіють по землі
    і в наші дні іуди та пилати.

    Та як воскрес для всіх людей Христос,
    і Україна встане з попелища
    всіх воєн, мору й демонських погроз.
    Лиш треба нам до Бога бути ближче.


    10-11.04.15


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (10)


  25. Соломія Сласна - [ 2015.04.10 15:09 ]
    Квіткове дивне поле
    Слова мої, слова, летіть до нього!
    Складайтесь у рядки і розгорніть
    В його душі квіткове дивне поле,
    Де в кожній квіточці душа моя бринить.

    Хай він почує тихе шепотіння
    Моєї мови рідної, й тоді
    Збере він по краплині чисті роси
    І знайде істину в чарівній тій воді.

    Один ковток сріблистої вологи
    Напоїть спраглу душу й потече
    Моєю піснею, моїм вінковим словом
    До твого серця стежку прокладе.

    2015


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5)
    Прокоментувати:


  26. Валентина Попелюшка - [ 2015.04.10 15:54 ]
    Бійцю з позивним Зірка


    Ровесниці - на побачення
    Обкладинками "Плейбою",
    А в неї - борг неоплачений,
    Тому готова до бою.

    Весна, кав'ярня, прихильники...
    А в неї - форма і берці,
    Безодня в погляді пильному
    І зовсім трішечки перцю.

    У когось пари і сесії,
    І хтось іскрить від напруги,
    А їй на серці не весело -
    Недавно втратила друга.

    І в стрій за нього - хоч дівчина,
    Нехай весна почекає,
    Допоки серце пригнічене
    Залите болем до краю...

    Чи чергою в кодло ворога,
    Чи краще в блокнот рядками -
    Віддавши "борг", з перемогою
    Скоріш в обійми до мами.


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (7) | "Детальний фотозвіт про поїздку"


  27. Василь Надвірнянський - [ 2015.04.07 09:18 ]
    Люблю тебе мій краю
    Думкою полину у Карпати,
    Де смереки з соснами ростуть.
    Де червоні ружі біля хати,
    Від весни до осені цвітуть.

    Хочу милуватися тобою,
    У світах, де проживав літа.
    Краю мій, не бачив я спокою,
    На чужині був я сирота.

    Як трембіта в горах трембітає,
    То веселе грає то сумне.
    Мов малу дитину сповиває,
    Чародійна музика мене.

    В далину десь роки подалися,
    Так що й не помітив я того.
    Вже й гінкі смереки піднялися,
    До небес від серденька мого.

    Краю мій люблю тебе я дуже,
    Всі тобі віддам свої роки,
    Скільки б їх не мав, мені байдуже,
    Тільки б ти залишивсь на віки.
    1992р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  28. Соломія Сласна - [ 2015.04.05 17:21 ]
    Я-Україна
    Я не скорюся, голову підійму
    І в очі твої пильно подивлюсь.
    Від мого погляду ТИ голову опустиш,
    А я від тебе тричі відречусь.

    За всі надії стерті вщент,
    За мою душу скривджену та вірну,
    За кожен крок, що зроблений назад,
    За твою зраду, неочікувано сильну.

    Я не питатиму тебе: навіщо?
    І більше не попрошу - зупинись!
    Мої слова для тебе - капля в морі,
    Я зроблю так, щоб всі моря злились.

    В потоці вод і сили руйнівної
    Я знищу смугу ницих перешкод!
    І покажу, якою я була і стала
    Без тебе і твоїх оманливих угод.


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5)
    Прокоментувати:


  29. Ігор Роїк - [ 2015.03.29 23:57 ]
    ***
    А якщо не за те ми взялись,
    І фарбуєм чужу замальовку?
    І колись погляд вниз і ввись,
    А тепер вліво-вправо без толку,
    За предмету, чужу барахолку
    Ми втрачаємо корінний смисл.

    За слова, за історію змовклу
    На мільйони в образі за сотню,
    Від своїх – у чужу підворотню,
    І калину ножу на розколку.

    Ну а може не янки й їх п’янки,
    А дорога німа і коротка
    В болотах від Карпат по Чукотку,
    Де нам душу зцілятимуть п`явки.

    2014


    Рейтинги: Народний -- (4.88) | "Майстерень" -- (4.88)
    Прокоментувати:


  30. Василь Надвірнянський - [ 2015.03.29 21:24 ]
    Моя Вкраїно
    Душа шукає вихід з тупика,
    Я мою тугу на молитву схожу
    В собі ховаю. Ти ж одна така,
    І я без тебе жити вже не можу.

    Моя Вкраїно, мій зелений краю,
    Ти і я, ми цілісне одне.
    Я тебе сьогодні вибираю,
    Бо ти раніше вибрала мене.

    Важкі бували на чужині дні,
    Бо не буває легкої розлуки.
    Ти як сонце сходила в мені,
    І зігрівала як матусі руки.

    Душі в світах спокою не знайти,
    У прощах теж нема уже потреби.
    Моя Вкраїно, як без мене ти,
    Моя Вкраїно, як же я без тебе.

    2011р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  31. Василь Надвірнянський - [ 2015.03.29 15:04 ]
    Моя Вкраїна, ось і все що маю
    Моя Вкраїна, ось і все що маю,
    Її лиш щастя мариться мені.
    Її очима ніжно обнімаю,
    Усі, мені залишені ще дні.

    Вона свята, і світла і прекрасна,
    Найбільше в світі нею дорожу.
    І де б не був у світі, одночасно,
    До неї думкою іду, лечу, біжу.

    Її тепло за всякчас мене гріє,
    І біль її в мені завжди болить.
    І поки в тілі ще душа жевріє,
    Тобі я Ненько вірний кожну мить.

    Тепер лише для тебе хочу жити,
    Лише з тобою дальше хочу йти.
    Кого ж мені, як не тебе любити,
    Кого ж мені крім тебе берегти.

    Надвірна 2014 р


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  32. Василь Надвірнянський - [ 2015.03.28 11:48 ]
    У ту далину
    У ту далину, де гори високі,
    Покрились лісами у ярусів шість.
    Моє серце злетіло над ними як сокіл,
    Знов серце в тривозі чекає на вість.

    Стривожено серце чекає несміло,
    Боляче б’ється у груди, бідненьке.
    Яка прийде вість – чорна чи біла,
    Від України, далекої неньки.

    Там залишив я за вікнами осінь,
    Поринув у зиму, і дальше в весну.
    Ти Україно мені снишся досі,
    Коли на хвилину приляжу й засну.

    Що буде за тим, що буде ще нами?
    Є окрім надії й відлуння біди.
    Відлунює серце тими громами,
    Що з України доносить сюди.

    Дивляться очі сумно за обрій,
    О як важко неволі скинути гніт.
    ЙДУТЬ з України вісті недобрі,
    Знов кров’ю залитий жилавий граніт.

    Жаль міри немає – одні тільки втрати,
    Хочу Вкраїно тобі послужити.
    Знову за волю прийшлося вмирати,
    Дай боже сили все це пережити.

    Сургут 2014 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  33. Василь Надвірнянський - [ 2015.03.28 11:59 ]
    Пам’ятник
    Живий тепер, зрівняй його з собою,
    Сьогодні ти, пізнай його в собі.
    А пам’ятник ногою кам’яною,
    Уже ступив за Україну у двобій.

    Він йде у бій, і в тім кровопролитті,
    Колись тай переможе все – таки.
    Вони живі, вони зовсім не вбиті,
    Борці за волю – наші земляки.

    На їх могилах проростають стебла,
    Про них гудуть легенди і пісні.
    І ти візьми, візьми їх біль на себе,
    Нехай вони тобі присняться в сні.

    Вони за волю тут вмирали всюди,
    За волю віддали своє життя.
    Про те по вічно пам’ятайте люди,
    Що би назад не було вороття.

    Він все стоїть, і більше не зігнеться,
    У пам’ятника серце кам’яне.
    А я дивлюсь, і так мені здається,
    Що не його убили, а мене.

    Івано Франківськ 2013р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  34. Петро Кулько - [ 2015.03.14 22:56 ]
    Вільний
    Згадаю я старі часи…
    по хаті мати на руках мене носила.
    Втомившись зі сльозами на очах
    Навколішках у Господа просила.

    Молила Бога, щоб не було війни,
    Щоб зацвіли лани широкополі.
    Над головою не було пітьми.
    Не відібрав ніхто святої волі.

    Життя за Україну вчила віддавати.
    За волю битись до кінця.
    В квітучій Батьківщині жити та кохати.
    Не осквернити честь єдиного творця.

    На цій землі, я не чужинець.
    Я гідний син, землі цієї - я її дитя.
    Хтось гордо називає українець.
    Тут народився, й проживу усе своє життя.

    Піднімемось з руїни, браття!
    Зірвемо кайдани неволі.
    Ніхто не зможе відібрати в нас завзяття.
    не втримає ніхто нас у полоні.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  35. Тетяна Добко - [ 2015.03.04 21:24 ]
    Невідомому Воякові
    Він міг би жити ще й кохати,
    Дивитись в сині зорі,
    А довелось життя віддати
    За правду і за волю.
    2015


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  36. Алла Баранкевич - [ 2015.02.21 21:27 ]
    Україна переможе!
    Я вірю завжди тільки в те,
    Що Україна розцвіте.
    Ворогів всіх відженемо
    І чудово заживемо.

    Всі україці люди щирі.
    Ми привикли жити в мирі.
    Ми любимо Україну!
    Нашу неньку - Батьківщину!

    За неї всі підемо в бій.
    Ми скажемо Путіну: - СТІЙ!
    - В українців не стріляй!
    - Танки й зброю розвертай!

    - Ми не дозволимо стріляти.
    - Людей мирних убивати.
    - Ми до сих пір були братами.
    - Тепер стали ворогами.

    - За що стріляєте ви в нас?
    - За що? Запитуємо в вас?
    - На крові щастя не знаходять.
    - По трупах ногами не ходять.

    - Ви тут щастя не знайдете.
    - Щим прийшли і з тим підете.
    - Прийде вже скоро така дата.
    - Від БОГА прийде вам відплата.

    - Він один лише все знає.
    - Кара яка, й кого чекає.
    - Поки не пізно - огляніться !
    - І до Росії поверніться!

    Молюсь завжди за Україну.
    За свю рідну Батьківщину!
    Нам всім ГОСПОДЬ допоможе
    І УКРАЇНА ПЕРЕМОЖЕ!!!


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  37. Лерія Кот - [ 2015.02.20 07:05 ]
    Молюся
    У нашій країні, біда наступила,
    Серця українців вона полонила.

    Я довго не вірила, довго мовчала,
    Коли Україна, від болі, кричала.

    Я вірила, знала, війни тут не буде,
    Та що ви коїте, гинуть там люди.

    Щоночі, молилась могутньому Богу,
    Дай нашим бійцям хоч якусь допомогу.

    Тепер, телевізор я більш не дивлюся,
    Щоб краще було, по-ночам я молюся.



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  38. Петро Дем'янчук - [ 2015.02.17 19:21 ]
    Заклик
    Люби свою душу , люби свій народ
    У лідерстві з лідером вчися
    Як просиш у бога - проси перемог
    Якими ти зможеш гордиться

    Пишайся здобутками рідних людей
    Вони цього варті , і гідні
    Не смій потурати за власних дітей
    Бо станеш останнім - у маті

    На чорному - чорне суцільна ганьба
    Така не цікава бридота
    По білому - білим родина , сім'я
    Одна , неповторна молитва

    Без миру у мирі не буде життя
    Давайте не станем мовчати...
    Не пустимо сморід у синю блакить
    Де нам уже ставляться - грати

    Не йдіть , не ведіться , не слухайте їх
    Те слово не приклад - подяки
    Давайте брататися , в злагоді жить
    Невже це не варте ? - уваги ...
    2014р.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  39. Любов СЕРДУНИЧ - [ 2015.02.16 21:51 ]
    "Живи, Надіє!"
    ЖИВИ, НАДІЄ!
    Скінчить раша ті нікчемні дії,
    Як закінчиться і ця зима.
    Просимо, благаємо: Надіє,
    Не карай хоч Ти себе сама!

    Твій протест відмовитись від їжі –
    Кацапні лише на втіху, вір!
    Відгукнеться устократ це їй же!
    Хай би краще худнув путин-звір!

    Не оцінить і не зреагує
    Правильно, як вимагає честь,
    Хто її не має. Тож це – всує.
    Бережи себе, Вкраїни щем!

    Ти живи! І знай: лише життями
    Ми зі світу спрут оцей зметем
    Й приведемо виродків до тями.
    І для цього треба жити теж!

    Ти ще стільки подаруєш втіхи:
    І крилатих злетів, і дітей!
    Все буде ще, дорогенька, тільки ж
    Ти живи нам! Решта все – пусте.

    Ти живою нам потрібна, Діво!
    України славної донька!
    Диво – не піти, а жити – диво
    Всім катам на зло! Хай лусне Кат!
    (Любов СЕРДУНИЧ).


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (5)


  40. Тетяна Добко - [ 2015.02.14 13:22 ]
    Громадяни-біженці
    В Україні вже мільйон біженців.
    Кожен п’ятидесятий, –
    Я серед сорока дев’яти.
    Матінко, рідна земле,
    За все горе ти нас прости,
    За знищені села і долі,
    За пісню, що йде за край,
    Що робимо все поволі, –
    Війна обпалила наш край.
    Небо блакитне щезає,
    Гинуть діти, місто горить,
    Ворог межі не знає,
    Ми мусим його зупинить!
    Так довго тиші чекали,
    Серця огортає страх…
    «Біженецями» ураз стали,
    Німе запитання в очах:
    На що життя витрачати,
    Блукать по чужих світах?
    О, Боже, Владико небесний,
    Спини скоріше цей жах!
    Знову тополі в зажурі, –
    Ховають найкращих синів,
    Матері сивіють від горя,
    Як багато у нас матерів…

    Світ створено для любові,
    Для радості, не для журби,
    Добро є життя основою,
    Гідними будьмо людьми…

    Господи, сили пошли…

    2015


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  41. Валентина Попелюшка - [ 2015.02.12 21:35 ]
    Підтримай Надію!
    Дорогі майстри поетичного слова!

    Звертаюся до вас із проханням та надією на підтримку і розуміння.
    Виникла ідея створити в максимально стислі терміни книжечку в підтримку Надії Савченко - збірник присвят Надії від різних авторів - все, що написано в підтримку їй протягом усього часу ув'язнення Надії.
    Видавнича волонтерська група СЕРЦЕ ПАТРІОТІВ береться видрукувати її буквально за 2-3 дні відразу, як буде зібрано і приведено до належного вигляду вірші.
    Цю книжечку можна буде передати через рідних Наді.
    Дуже хочеться підтримати цю сильну Людину, що кинула виклик країні-агресору за нас усіх. Якщо вже вона в знак протесту відмовляється від їжі фізичної, нехай, окрім наших молитов за неї, буде потужним енергетичним посилом, моральною підтримкою поетичне слово на її честь.

    Повторю, що збірничок формується терміново, щоб дійшов до Наді якнайшвидше.
    Тому, якщо маєте вірш про Надю чи хочете його написати, або вам попадався на очі вірш на цю тему, надсилайте якнайшвидше на адресу фонду vita.ozdorov@gmail.com із позначенням у темі: "НАДІЇ САВЧЕНКО" (прошу не забути цю ВАЖЛИВУ дрібничку,..)
    Чекатиму на ваші відповіді не пізніше неділі - 15 лютого. Книга може бути видрукувана вже у четвер-п'ятницю.

    Формат аналогічний "Воїнам Світла" - називаємо автора, звідки він (це суттєво, бо є і авторка з Тунісу, і з усіх куточків України, з інших країн) і його рядочки в підтримку Надії.
    Якщо є своє бачення пропозиції - вказуйте.

    З повагою, Валентина Попелюшка.


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (6) | "Волонтерська група "


  42. Петро Дем'янчук - [ 2015.02.12 06:22 ]
    Лист матері
    Сину мій , життя моє
    Найцінніше , дороге
    Де те сонечко встає ?..
    Тобі світить - золоте

    Сиротою ти зростав
    Батько - на війні пропав
    Нашу землю захищав
    За життя - героєм став

    Так судилося мені
    Бути сильною - в біді
    Пам'ятати що в тобі
    Вся опора - боротьбі

    Ти став першим серед тих
    Хто є осудом - бридких
    Не боявся куль сліпих
    Поламав катам - їх клик

    Мій герой , душа моя
    У ночі тобі - зоря
    У молитві віра - вірна
    У війні жорстокій - грізна

    Смерть від тебе відверну
    Біль сердешний - їзцілю
    Я з тобою в цю годину
    В цю секунду , в цю хвилину

    Сину мій , життя моє
    Покажи всим - хто ми є ?..
    Ворогові - пекла днище
    Українцям - небо чисте.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  43. Устимко Яна - [ 2015.01.27 20:36 ]
    зима 2015
    поміж висоток виснажений січень
    тамує кров на сірому обличчі
    яка йому тепер як звичка личить
    про це йому казали нині тричі:
    на камеру
    без слів
    і просто в вічі

    поміж висоток з висотаним нервом
    сльозить земля у вирвах чорноперлих −
    в прориві люті зле несите стерво
    її штиком без роздумів подерло
    мов ласий бік трофейної консерви

    з-поміж висоток до весни − ніколи
    бо під ногами в січня мінне поле
    в ковтку судомнім − порох замість солі
    і якось дивно в серці серця коле
    коли з висотки падати додолу


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (9)


  44. Валентина Попелюшка - [ 2015.01.23 23:18 ]
    Операція
    хірургічна операція
    на столі – стражденна і зболена
    молода
    та бліда і знекровлена
    до судом до паралічу змучена
    рецидив
    хвороба задавнена
    метастази тотальної ницості
    і блюзнірства – нічого святого –
    пронизали до кінчиків нігтів
    до мізинця на лівій нозі
    а тепер її ще й поранено

    кровотеча живої та чистої
    то краплини
    то цівки
    то струмені
    як сльоза кришталево-солоної
    кровоспинне не діє
    а джгути заважають дихати
    донор не прийде
    бо немає ні в кого на світі
    такої ж самої групи

    від ін’єкцій
    таблеток та крапельниць
    порятунку нема
    тільки скальпелем
    без наркозу
    від болю аж скорчилась
    і була б безнадійною хворою
    та вона – неймовірний борець
    хоч і змучена та терпляча
    зуби зціпила навіть не стогне
    тільки з кутика ока сльоза

    грузне скальпель все глибше
    і чиста
    найкраща жива
    на підлогу стікає
    кров
    потерпи
    вже недовго
    від густого гарячого болю
    не збожеволій
    скоро скальпель дістане гнійник
    що тебе із середини знищував
    зберися із силою й вихаркни
    аскаридів і лямблій клубок

    тільки витерпи витримай шок
    мов з глибокого сну
    з хворобливого марева вийдеш
    і стократно оновлено сильною
    ми у венах твоїх запульсуємо
    і тебе наче новонароджену
    обережно на ноги поставимо
    і ходити поволі почнеш
    ти зміцнієш
    заграєш рум’янцями
    Україно!!!
    ти – краса що врятує світ
    просто треба одужати
    і пережити
    це очищення болем і кров’ю
    не здавайся!
    борись!


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (4)


  45. Тетяна Добко - [ 2015.01.22 16:11 ]
    Захисникам Донецького аеропорту
    Земля горить, кругом руїни,
    Але нема руїни духу,
    Ці хлопці – слава України,
    Її надія й злітна смуга.
    Поклали голови в бою,
    Але незламні, не скорились!
    Героям Слава!
    Я молю, щоб вражі сили зупинились…
    Смерть ворогам! Героям слава!
    Хай згине вся нечиста сила,
    Блакитно-жовтий сяє стяг – нескорена моя країна!
    2015


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (6)


  46. Валентина Попелюшка - [ 2015.01.18 09:42 ]
    Ефект паралельних світів...
    Молюся за наших, за Надю - до сліз,
    Хоч плакати сильним не личить.
    А київська подруга - знову в круїз
    І щастя мені, бідній, зичить.

    У мене - незмінна належність сім’ї,
    За справи суспільні беруся.
    А подруга з френдом - у теплі краї,
    Лишаючи сина бабусі.

    Я словом, як пострілом, цілю в катів,
    Бо в бій дітлахи не пускають.
    А подруги рейс на Балі відлетів,
    А, може, вже сів у Дубаї.

    Чи я їй суддя? І тягар, і політ
    У кожного свій, неповторний.
    Мені за державу образа болить,
    Її ж і заморська пригорне.

    Вона настраждалася теж у житті…
    Аби не міраж - та оаза.
    Та тільки ефект паралельних світів
    При згадці про неї щоразу...

    17.01.2015


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (10)


  47. Олена Кіс - [ 2015.01.18 05:46 ]
    Далеке і близьке
    Десь у слобідці під Савур-горою
    Німіла казка від нічних дрімот,
    Нечутною, неквапною ходою
    Вкрадався ранок зливою турбот.

    Молився терен білим хмаровинням,
    Тужавів дуб з пітьми і зойкав крук,
    Вмивалась хата золотом проміння,
    Торкалось сонце до чола і губ.

    Ще не було печалі, ані втоми,
    Червневий вітер бавився теплом,
    Прудке дівча невиспане з учора
    Із відрами майнуло за село.

    Там козаки стояли у байраку,
    У ватрі вогник тихо догорав,
    Серденько калатало в ритмі кроку,
    Того не знає той, хто не кохав.

    А терен той, трояндовий душею,
    Вливався в засвіт млостю аромат,
    А соловейко слідом за зорею
    Альтовим соло забринів у лад.

    Чекав її, тож обнялися рвучко –
    Котились відра травами в росі…
    Як солов’ї співали палко, гучно,
    Як пахло зілля в спутаній косі…

    Минувся рік і щедра добра осінь
    Пишалася плодами нив, садів,
    Дитя до серця пригортала млосно,
    Бринів тужливо колисковий спів.

    А він десь там, за війнами з ордою,
    Забув той день і вже її забув,
    Бо горбик із землицею святою
    Периною укрив.
    Козак повік заснув.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (11)


  48. Валентина Попелюшка - [ 2015.01.16 11:52 ]
    Україні
    Цвіти попри все: ненажерливу владу,
    Злодюгу сусіда і ляпаси “Граду”,
    Байдужих дітей і стурбованих “друзів”,
    Що роги скрутити не здатні катюзі.
    Прости їх. І далі у пишному цвіті
    Зростай, наймужніша, найкраща у світі,
    Для тих соколят, що за тебе - горою,
    Для їхніх дітей, для прийдешніх героїв.
    Гартує Господь непідкорених духом,
    Не вбити ні війнам тебе, ні розрухам,
    Ні ситим щурам, ні мистецьким повіям.
    Хай звідки б пронизливий вітер не віяв,
    Цвіти, воскресай, хоч укотре розп’ята,
    У вулиць твоїх не за горами свята.
    Твій кат захлинеться кривавою грою,
    Повернуться з бою сучасні герої,
    І пісня твоя ще дзвінкішою стане…
    За ніччю - завжди неминучий світанок.
    16 січня 2015


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  49. Любов СЕРДУНИЧ - [ 2014.12.31 23:15 ]
    Новорічні віншування
    З прийдешнім НовИм роком, друзі! Хай він нам буде мирним, а ми щоб усі були здорові і щасливі в нашій любій і єдиній, незалежній, неділимій Неньці Україні!
    НОВОРІЧНІ ВІНШУВАННЯ
    Лети в історію, прощай навіки, старий роче.
    Що рік новИй у ніч найпершу напророчить?

    У цю щасливу Новорічну днину
    Вітання шлемо Буковині і Волині.

    Хай Новорічна пісня не втихає
    Понад Карпатами і над степами.

    Хай в Новоріччя понад Бугом і над Россю
    Здійсняться мрії у дітей і у дорослих.

    Хай у Проскурові, у Сумах і Полтаві
    Веселі будуть люди, добрі і ласкаві!

    В Поліссі, на Поділлі й Закарпатті
    Усім бажаю радости і щастя.

    Щоб Дід Мороз у Новорічний вечір
    Приніс гостинці дорогій малечі.

    Хай всюди в нас, від Харкова до Львова,
    Будуть заможні люди, щирі і здорові!

    І в сонячнім Криму, і на Донбасі
    Нехай панує мир, добро і щастя!

    Нехай здоровими ростуть дівчата й хлопці,
    Щоб весілля гули на щастя в цьому році!

    Хай зійде радісна над вами зоряниця!
    Хай родить щедро вам і жито, і пшениця!

    Хай квітнуть усмішки на кожному обличчі,
    Хай буде доленосним Новоріччя!

    Світи, щаслива наша доленько, зорею
    Повік світи над Україною моєю!

    Твоє прийдешнє, вірю, кращим буде
    І українцям, і всім добрим людям.

    Добра бажаю всім, і миру, і любови.
    Віншую радістю, і щастям, і здоров'ям!
    (© Любов СЕРДУНИЧ).


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  50. Олександр Олехо - [ 2014.12.31 11:41 ]
    Щоб ми були здорові і багаті
    В черговий раз виток навколо Сонця,
    кружляючи, завершує Земля.
    Стоїть малюк очима до віконця
    і виглядає діда-москаля.

    Той сповиває калинОві зорі
    у стрічку колорадського жука,
    а ще є інший – той, що «айєм сорі»
    і на свята готує індика.

    Обидва, і Мороз, і Санта-Клаус –
    прихідці із чужої сторони.
    А ми шануймо, люди, Миколая:
    від лиха, чудотворцю, борони!

    Тож відійдіть, "Америки й Росії",
    бо України ожива душа
    і звичай давнини нехай зоріє,
    чужому духу давши відкоша.

    Щоб на Різдво у кожній щирій хаті
    на красне місце клали дідуха,
    щоб ми були здорові і багаті,
    і, бажано, на многії літа!

    30.12.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (10)



  51. Сторінки: 1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   29