ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.03 10:32
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.

На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж

Віктор Кучерук
2026.03.03 07:01
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Його вогні,
Неначе в сні,
Горіли й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Юрій Гундарів
2026.02.28 09:35
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко

Віктор Кучерук
2026.02.28 06:13
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
                    І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь

Юрій Гундарів
2026.02.26 20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…

До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз

Євген Федчук
2026.02.26 19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —

Світлана Пирогова
2026.02.26 09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.

Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Арсеній Літванин
2026.02.25

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 23:01 ]
    О Українцю! Друже! (філософсько-історичне)
    О Українцю! Друже! ( філософсько-історичне )

    О, Українцю! Друже! Як погано
    Тобі на серці стане- спом"яни
    Свою історію, злодІєм невблаганно
    У тебе вкрадену- її ти поверни.

    Як давні пращури величчям осяяли
    Нам за БОРЕЇ шлях серед віків,
    Коли прадавні Ар"ї воювали
    ІРАН І ІНДІЮ, окраїну світів.

    Коли чинуші Українця гноблять,
    Коли на Волю хтось ногою став,
    Про що нам факти історичні мовлять?
    Про КОЛІЇВЩИНУ народу, що повстав.

    Коли на землю милу України
    Надходить гадський сарани потоп,
    Про що історії прадавня пісня лине?
    Про ЖОВТІ ВОДИ і про КОНОТОП.

    Коли принизити твою бажають гідність-
    Стряхни з себе покори сірий пил.
    Здійсни в собі оте, Вкраїнське, рідне-
    Шевченка мрію- ЧОРНИЙ ПЕРЕДІЛ.

    А ще- не забувай одвічну славу,
    Прадавньо- східних перемог гучний парад,
    Від Князя Київського лепту- Святослава,
    Того, Хороброго, що знищив КАГАНАТ.

    І з серця скніючого враз спадуть кайдани,
    І Голос Розуму з тобою говорить
    Почне про те, як Небо вказує негайно
    Тобі тепер НОВУ ІСТОРІЮ ТВОРИТЬ.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512780
    рубрика: Філософська лірика
    дата поступления 22.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  2. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 00:13 ]
    Люби Україну
    Люби Україну

    Люби Україну.
    Люби не за сало,
    Чи те, що в садочках співа солов"ї.
    Твори Україну,
    Щоб вільною стала.
    За неї ще будуть жорстокі бої.

    Люби Україну,
    Люби, як коханку,
    Не будеш кохати- покине, піде.
    Люби її, милу,
    ВІд ранку до ранку,
    Нехай вона прихисток в тобі знайде.

    Люби Україну!
    Як квітка зав"яне-
    Якщо не поллєш, то зав"яне вона...
    Любов"ю твоєю
    Нехай вона стане-
    Арійського краю сумна сивина.

    Люби Україну
    Важкою Любов"ю.
    І шана Шевченка до тебе прийде.
    Скропи її кров"ю.
    Ворожою кров"ю.
    Полий ї своєю, як треба буде.

    Готуйся. Гартуйся.
    Люби Україну-
    Борись, бо без тебе загине вона-
    Арійщину. Русь.
    Неподільну. Єдину.
    Твою Батьківщину, що Богом дана.



    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470131
    рубрика: Патріотичні вірші
    дата поступления 04.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  3. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:12 ]
    Затмение
    Затмение

    В кумулятивных брызгах плавится восток,
    И каплями брони в песок стекает.
    Клещами боли жестко сдавленный висок
    Пульсируя, сознание теряет...

    Где пониманье, осознание того,
    Что нет преград, что кровью мы едины,
    Что Украина-Русь дороже нам всего,
    Что это- мы, шальные дети Украины,

    Не для того в сей час явленные на свет,
    Чтобы чужие песни петь, делиться языкОво,
    Что единение в свершении побед
    Еще явит к прочтенью Игорево Слово,

    Что здесь, в Святой УкрАинской земле,
    Скрещенье древнее путей цивилизации,
    Здесь воспылал зарей в кромешной мгле
    Трипольский край, исток великой Нации,

    И этот, Древними дарованный огонь,
    Нам освещает путь во тьме тысячелетий...
    Зачем же Матери мы сердце на ладонь
    Исторгли из груди- кто мне ответит?..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509136
    рубрика: Философская лирика
    дата поступления 03.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  4. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:54 ]
    Цікава байка про вибори і вибір
    Цікава байка про Вибори і вибір

    Я звусь Байкар (хоча й не Байкер.
    А був же Байкером колись...)
    От розкажу я зараз байку,
    А ти на себе подивись...
    ..... ..... ..... ..... .....
    В усіх Птахів велике свято-
    День Виборів (а може- ніч...)
    Найкращий серед кандидатів-
    З хвостом розпушеним- Павич.

    Птахи! Погляньте, що за красень!
    Життя почнеться чарівне,
    Коли у творчому екстазі
    Хвоста свого він розгорне!

    Всі згодились. Та ось Ворона
    Питає хрипко- Wery well !
    То що, хвостом нас оборонить
    Павич, як нападе Орел?
    ..... ..... ..... ..... .....
    Краса нічим не допоможе
    В борні досягнення мети.
    Лише могутня сила може
    У боротьбі допомогти.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513378
    рубрика: Байка
    дата поступления 25.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  5. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:44 ]
    Війна Мишей з Котами. Майже дєдушка Криладзе (байка)
    Війна Мишей з Котами. Майже дєдушка Криладзе ( байка )

    Будуємо ми дім новий.
    Красу землі, окрасу світу.
    Одвічно світло- молодий,
    Як щастя- подихами літа...

    А хто не хоче жити в нім-
    Пішов до бісової мами!..
    От я вам байку розповім...
    Хоч... Про війну... Мишей з Котами...
    ...... ...... ...... ...... ......
    Війна іде- ні круть, ні верть.
    Онуку передай від діда,
    Що Миш приречена на смерть,
    Як на Кота війною пІде.

    Та Миші в герці воювать
    Так перемоги зажадали...
    То щоб Котів перелякать,
    На лоба... роги почіпляли.

    І гримнув бій... Їдять Коти
    Їх сірі лави без розбору.
    Мишей не встояли ряди,
    І Миші кинулись у нори.

    Хоч повелось спрадавна так-
    Як б"ють- тікай! Простіш простого...
    Втекти не можуть аж ніяк
    В нору. їм заважають роги!

    Хоч як, хто це надумав, тих
    Нещасні Миші проклинали,
    Коти переловили їх
    І до останку поз"їдали...
    ..... ..... ..... ...... ......
    Подумай ти над цим, покИ
    Прямуєш в Свято до Причастя,
    Як от чужі дурні думки
    Нараз призводять до нещастя.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512973
    рубрика: Байка
    дата поступления 23.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  6. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:52 ]
    Лисиця і півень. Слово і дія (філософська байка)
    Лисиця та Півень. Слово і дія. ( філософська байка )

    Людина хоче буть почута.
    Навести розуму мости,
    І слово, в панцир не закуте,
    Хоч на останок донести...

    Така на світі чудасія...
    Бажання слухати нема-
    Хоч будь Пророк ти, хоч Месія,
    Що не кажи- усе дарма...

    Ну що ж... Як слухати не хочуть-
    Станцюєм бойовий гопак!..
    Та це не зараз... Не до ночі...
    То байку розповім, чи як?
    ....... ....... .......
    Схопила Півня раз Лисиця.
    Вже зібралась посмакувать,
    Та якось теє... Не годиться
    Без приводу життя лишать...

    Вона йому- ти на світанку
    Нікому спати не даєш!
    А він- то я буджу щоранку,
    Щоб щастя не проспали вже ж!

    Йому Лисиця- ти, поганцю,
    Перетоптав усіх сестер!..
    А він- то щоб зносили яйця,
    І з голоду ніхто не вмер!

    В Лисиці нерви "на порозі"-
    То що ж тепер мені робить,
    Коли відмовками ти в змозі
    Мене вечері полишить?

    Що не скажу- на все ти маєш
    Розумну відповідь давно.
    От вуха я позатикаю,
    І з"їм тебе усе одно!
    ....... ....... .......
    Ото ж. Якщо лихої ночі
    Тебе зберуться грабувать,
    І слухати тебе не хочуть-
    Слова навіщо витрачать?

    Що слово, як воно не діє?
    На бій бери ангажемент.
    Не слово, а конкретність дії-
    Найкращий буде аргумент.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511246
    рубрика: Байка
    дата поступления 14.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  7. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:57 ]
    Свій хрест (притча)
    Свій хрест ( притча )

    Прийшов до Бога чоловік,
    Та й каже- милостивий Боже!
    Хреста тяжкого я не звик
    Нести в житті! То допоможеш

    Полегше ношу до гори
    Нести в житті?- Нема питання-
    Як хочеш- легший обери!
    Ти маєш час на обирання-

    Промовив Бог, і чоловік
    Хрестів побачив пребагато,
    І досить швидко собі зміг
    Хреста найлегшого обрати.

    -Великий Боже! Я візьму
    Цього хреста, як дав ти слово!
    -Ти правильно обрав. Тому-
    Це твій і є!- так Бог промовив...
    ......... .......... ...........
    У всеосяжності мети-
    Важкий, та славний шлях до Волі.
    Хреста найтяжчого нести-
    Нелегку ми обрали долю.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498415
    рубрика: Байка
    дата поступления 12.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  8. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:04 ]
    Про друзів. Гуру і Учень. (притча)
    Про друзів. Гуру і Учень. ( притча )

    Раз Учень до Гуру прийшов, і питає-
    Скажи, повелося з прадавніх ще днин,
    Що кожна людина товариша має.
    То скільки ж їх треба? Багато? Один?

    Замислився Гуру... Питання цікаве-
    Буває один... А буває і ні...
    І хлопця запрошує- будь-но ласкавий,
    Із яблоні яблучко дай-но мені!

    Стриба по-під гілкою Учень- висока...
    Та поряд на щастя є товариші...
    Один на одного на плечі широкі
    Полізни... Не встояли... Впали усі!..

    Нарешті втлумачив! Я все розумію!
    Нам друзів багато потрібно, коли-
    Неначе маля, Учень думці радіє-
    Нам скрутно- припони долати могли!

    У відповідь Гуру- Нам друзів, дитино,
    Потрібно багато!.. Всміхається він-
    Якщо зависОко, то може, драбину
    Принести додуматись міг хоч один!!!
    ....... ....... ....... ....... ....... .......
    Є Гуру. Є яблуко. Друзі втомились.
    Та розуму щось до кінця не навчились...
    Бери ноги в руки- мерщій по драбину!..
    Будь, Учню, розумним. Врятуй Україну.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498159
    рубрика: Байка
    дата поступления 10.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  9. Жоана Мадзестеш - [ 2014.10.26 10:48 ]
    Вся моя Україна...
    Від Полтави до Закарпаття
    Горить пристрасті багаття
    Від Ялти до Трипілля
    Росте нороду нашого гілля
    А гілля це не поламати
    В нас сили хватить захистить
    А вогонь той не згасити
    В ньом орда вража згорить


    А я люблю Іллічівськ і Одесу
    А Київ в моєму серці
    А Львів це моє усе
    Звідти коріння Украіни росте
    Від Волині аж до Криму
    Слава наші Україні
    Ворогів ми подолаєм
    І пісню слави заспіваєм

    Україна вже не раз
    Злу орду долала
    Під гнітом, в рабстві жила
    та сильнша стала
    Ніколи не здавався наш народ прекрасний
    І завжди приходив день для Москалів "ужасный"
    Жоана Мадзестеш 2014


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (5)
    Прокоментувати:


  10. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:59 ]
    Дим вітчизни
    Дим вітчизни

    Край задумливий серця мого...
    Над полями холодними мла...
    Я повік не полишу його,
    Землю цю, що життя надала.

    Я не можу залишити світ
    Мрій дитячих, юнацьких забав,
    Днів суворих, закутих у лід,
    Щастя час, де кохання пізнав...

    Світ великий- є час вирушать
    Пізнавати краї чарівні..
    Я піду... та повернусь назад.
    Це- коріння... Без нього мені

    Не живеться... Душа України...
    Дим Вітчизни... Малиновий дзвін
    Над землею вечїрньою лине...
    Просто в серце вливається він.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475236
    рубрика: Лірика
    дата поступления 27.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  11. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:03 ]
    Старенькій торгівці
    Старенькій торгівці

    На вулиці узбіччі, де покИ
    Міліція ще не здирає мито,
    Старенька бабця продає грушки.
    Я підійшов і зажадав купити.

    Купити?.. Ні... Я гроші всі віддам
    В твої від старості і праці спраглі руки.
    Стою і сили не даю сльозам,
    Збагнувши, як в житті терпіла муки

    Від влади, від жорстокості людей,
    Як зрадила тебе твоя держава,
    Як "мусор" гроші вимагав з тебе,
    Забувши, що таке і честь і слава...

    Старенька, дай тебе я обійму!
    Ти- честь. Ти- слава. Незалежна. Сильна.
    Ти як могла, все йшла скрізь цю пітьму,
    Як Україна. Вільна. І- не вільна.

    Дай Боже, щоб ти вдало продала
    Нехитрий свій товар, дарунок літа,
    Доїхала щасливо до села,
    І мала вдома їсти що і пити.

    Онучкам любим щоби ти змогла
    За продане гостинців накупити,
    Для діток тягарем щоб не була...
    І- щоб ніхто не заважав дожити...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481974
    рубрика: Лірика
    дата поступления 26.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  12. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:59 ]
    Літні люди
    Літні люди

    Старенькі кволі люди
    В немодній одежині,
    Як згорблені верблюди,
    Крокують по стежині...

    Вона його тримає
    Щоб він, бодай, не впав.
    А серце пам"ятає,
    Як він її тримав...

    Кохання відлетіло
    Невідомо куди...
    Лиш вірність залишилась-
    Минулого сліди.

    Немов шепоче доля-
    Мине усе, мине!..
    І серце мимоволі
    Схиля до них мене.

    Старенький та старенька,
    Ви листя золоте,
    Мов таїнство натхнення-
    Високе та просте...

    Вони, старі, пізнали
    Всі таїни буття.
    Як час телеканалу
    Кінчається життя...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473941
    рубрика: Лірика
    дата поступления 20.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  13. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:10 ]
    Смотри...
    Смотри…

    Смотри на мглу. Но мгла уж не в тебе.
    Ты не слепец. Прозрел ты, Украинец.
    Пройден предел. Ты ясен сам себе.
    Ты осознал- ты в мире ПЛЮС, не МИНУС.

    Смотри на эту мглу, и не прости
    Продажных гадов, что делили Украину,
    Тех подлецов, которые и ныне
    Ее пытаются расторгнуть на куски.

    Страна придет к единству, несмотря
    На злобное шипение мерзавцев,
    Сподобившихся ТЕМ ЕЩЕ продаться,
    Деля страну с доходом для себя.

    Им наплевать, что Родина в крови.
    Они вовеки не любили Украину.
    И яд предательства, подобно скисшим винам
    В бессильной злобе рвет их совесть на куски.

    Вся их идея- пляска на костях.
    Из их деяний и восстали эти кости,
    Когда врага приветив, словно гостя,
    Они несли ему кровавый стяг.

    Страна еще воскреснет для любви,
    Пускай беснуется во тьме воронья стая,
    Но тема единения святая
    Еще придет. Лови ее, лови!

    И новый Нюрнберг будет ожидать
    Всех, кто в безумной ненависти к свету
    Родил на свет братоубийство это-
    Царя кровавого в края твои призвать.

    А злобный враг, змеиное гнездо
    В твоем за эти годы свивший теле,
    Предстанет пред Божественныи Пределом,
    Как жертвы всех, загубленных в АТО.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518579
    рубрика: Лирика
    дата поступления 21.08.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  14. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 01:58 ]
    Космогонічне дослідження кохання (16+)
    Космогонічне дослідження кохання ( 16+ )

    Кружляння у мороці неба холодних планет...
    В кулак гравітації стиснуто простір навколо...
    У холоді світу одне зігріває мене-
    Лиш те, що сьогодні для мене танцюєш ти гола...

    Стискається серце під масою світу сього...
    В дисфункції всесвіту місця коханню немає...
    Ентальпія ніжно надходить до серця мого,
    Коли я дивлюсь, як ти тіло своє вигинаєш...

    Ця пластика рухів- як скривлений простір і час...
    Естетика вигинів координатної сітки...
    Дві функції тіл, що бажанням проходять крізь нас
    Руками, губами- це рівня кохання відмітки.

    Дослідником в Темну Матерію я увійду...
    Прихована Темна Енергія виснажить тіло...
    Оргазму космічності нам небеса нададуть...
    Так... Фізику шалу кохання ми вдвох дослідили!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495854
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 30.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  15. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:07 ]
    Я вернусь
    Я вернусь…

    Я вернусь. Непременно вернусь.
    В этот край. В это самое место,
    Где когда-то рассыпал я грусть.
    Где когда-то ушедшего детства

    Память яркие краски берет,
    Память бледные краски теряет,
    Где надежда на встречу живет,
    Где фантазия меры не знает...

    Где горит, как фантомная боль,
    Недопетая песня с тобою.
    Улетевшая в память любовь,
    Как простуженный нерв, беспокоит...

    Не иссох этот светлый родник
    С философской живою водой.
    Я вернусь... Я вернулся... Приник...
    Малой Родины голос родной,

    Что живительной влагой поил,
    В час нелегкий напомнит опять-
    Кто воды этой в детстве испил,
    Тот вернется сюда... Умирать.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510496
    рубрика: Лирика
    дата поступления 10.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  16. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:16 ]
    Абсолютное зло
    Абсолютное зло

    Это бремя страны. Долго нам не везло.
    Но сегодня пришло АБСОЛЮТНОЕ ЗЛО.
    Погляди в этот тупо-звериный оскал.
    Это злоба и ложь. Это воет шакал
    По тебе, по земле, по отчизне твоей.
    Он вползает в твой дом. Он, гиены подлей,
    Изнутри разрывает страну на куски.
    Оглянись. Это злоба сжимает виски
    За семью, за детей, за поруганный кров.
    Оглянись. И услышь в тишине этот зов.
    Это раненый крик Украины твоей.
    Сохрани! Защити! Стань сильней и умней.
    И уже никогда не позволь темной мгле
    Править бал Сатаны на Родимой Земле!



    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494289
    рубрика: Гражданская лирика
    дата поступления 22.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  17. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:35 ]
    Чорна піхота. Синам україни. Пісня смутку
    Чорна піхота ( Синам України. ПіІСНЯ СМУТКУ )

    Червоне зле сонце сіда за болотом,
    І смерть невблаганно перелік загиблим веде.
    То чорна піхота, то чорна піхота
    В цивільній одежі в останню атаку іде.

    Заплач бідна мати, заплач бідна мати,
    Бо сина свого ти уже не побачиш повік.
    Йде чорна піхота в останню атаку
    З одною гвинтівкою на п"ятдесят чоловік.

    Заплач, Україно. Заплач, Україно!
    Навіщо садочки, навіщо дівчата тепер, солов"ї?
    Це розум твій гине! Це розум твій гине!
    Це кров"ю гіркою вмиваються діти твої.

    Заплачеш, дівчино. Заплачеш, дівчино,
    Бо нікому буде довіку тебе боронить-
    Бо вже ні сім"ю ти собі, і ні дитину,
    Із Нації Сином ніколи не зможеш створить.

    Іди помолися. Іди помолися!
    Покайся за те, що колись обдурили себе ми самі.
    Це плата за вибір. За те, що здалися-
    Здались на загин більшовицькій кривавій чумі.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471471
    рубрика: Лірика
    дата поступления 10.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  18. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:14 ]
    Вуж та Чапель. Байка
    Вуж та Чапель (Байка. Таке ви ще не читали)

    Хитрющий- прехитрющий Вуж
    Схотів, пролізши крізь болото,
    Залізти в хату, та чимдуж
    Затято взятись до роботи-

    Перекусати хазяїв,
    Наїстись сала у коморі,
    Спалити наостанок хлів...
    Коротше, наробити горя.

    Та поки дурень радо ліз,
    Від щастя закотивши очі,
    Під"ївся Чапель- довгий ніс,
    Його сковтнувши серед ночі.

    Мабуть, прийшов мені гаплик-
    Подумав Вуж, та все ж поліз
    Поміж кишками до сідниць,
    Щоб вилізти, неначе Глист.

    Та файний Чапель- мудрагель
    (як довгий ніс, то й довгий розум!)
    Сідниці деревом підпер-
    А ну, вилазь, якщо ти в змозі!

    Так лазив Вуж, туди- сюди,
    Аж поки весь перетравився.
    І тільки бачили Глисти,
    Як Вуж дурний занапастився.
    ....... ....... ....... .......
    Побачить можем паралель-
    Коли в чужу залазять хату,
    То цих непроханих гостей
    Назад не можна випускати!


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494760
    рубрика: Байка
    дата поступления 24.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  19. Ігор Шоха - [ 2014.10.25 00:51 ]
    Нації без агітації
    Народе, схаменись,
                   на тебе уповають
    і моляться підчас,
                          і приміряють суть
                   небесного буття,
                          і всю надію мають,
    коли у боротьбі за тебе умирають,
    а в час випробувань і душі віддають.
                   Безсмертний ти єси і гіллям, і корінням,
                   а доля на вагу не варта п’ятака.
                   І тільки й того є, що золоте терпіння
                   та воля над усе у ролі кріпака.
    То чом же і тепер не думаєш за себе,
    угоднику дурний воюючим чинам,
    що тикаєш свій перст навпомацки у небо
    і воза із багна усе тягаєш сам?
                   Купуєшся на міф ідеї комунізму,
                   і продаєш своїх онуків і дітей,
                   заради торжества чужого егоїзму
                   на згарищі палких обвуглених ідей.
    Віками у ярмі вела тебе Росія.
    За Крим і Рим її – твоя пролита кров.
                   І пам’ять ще жива,
                   і тліє ще надія,
                   що у твоїй душі ще дух не охолов.
    Козацький дух навчить,
                   як він один уміє,
                   що ні чужий орел, ані своя «месія»
                   не обере тобі за тебе ні любов,
                   ані свободи заповітну мрію.

                                  24.10.2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.55) | "Майстерень" -- (5.85)
    Коментарі: (5)


  20. Любов Долик - [ 2014.10.24 16:00 ]
    Володимиру Орищуку
    Менестрель-журавлик,
    кароокий лицар,
    сяє щира правда,
    доброта з обличчя.

    Записався в осінь
    першим новобранцем
    мандрівний філософ
    зоряних дистанцій.

    Золотавих істин
    справжній охоронець.
    В погляді іскристім
    вже... кохана тоне!

    Хай же твої крила
    завжди небо кличе,
    Хай дівчина мила
    дивиться у вічі -

    хай же усміхнеться,
    як щаслива доля,
    хлопцю – менестрелю
    рідного Подолля!

    18.10.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (6)


  21. Любов Долик - [ 2014.10.24 16:49 ]
    Віоліні Ситнік
    О, пані Віоліно!
    Напевно, Ви – царівна,
    що з кам’янецьким сонечком*
    прийшла з легенди дивної...

    О, пані Віоліно!
    У Вашому промінні –
    від поглядів смарагдових
    враз оживе.. каміння,

    де таємниці давньої
    прозорий сум видзвонює
    і гіркотиння сивого
    невихололий слід.

    Крізь осінь, тиху, лагідну,
    під золотими кронами
    зітхне, як Слово праведне –
    і осінить блакит...

    18.10.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (5)


  22. Олександр Олехо - [ 2014.10.24 09:27 ]
    Йдемо вибирати
    Йдемо укотре владу вибирати,
    йдемо у час осінньої сльоти.
    Не дай нам, Боже, опісля казати:
    - Хотіли краще, вийшло, як завжди…

    Зарано сніг упав на чорні плечі.
    Зима торкає землю і людей.
    Є форс-мажор і є буденні речі,
    що упованням рвуться із грудей.

    А що, наш рід – обранець у недолі?
    Чому весь вік усе у нас не так?
    Чи ми свої людські забули ролі
    і граємо в театрі казна-як?

    Аби та гречка розуму лишилась.
    А тих, що гречкосії – у дурдом!
    У міх жадоби не сховаєш шила,
    бо там уже перелік із котом.

    Так хочеться дороги-магістралі.
    Узбіччя не пасує козакам.
    Позичити би духу у Грааля
    та вдарити безчестя по зубам.

    Шануймося, народе, бо ми варті
    ні осуду, ні сміху – гордих днів.
    Постав сумління у душі на варті
    і буде так, як Бог усе хотів.

    24.10.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (9)


  23. Валентина Попелюшка - [ 2014.10.23 16:17 ]
    Тато-герой
    Підійду до тата,
    обійму за шию.
    Він мене підняти
    аж до неба вміє.
    В нього сильні руки
    і волосся русе.
    У часи розлуки
    я за ним журюся.
    Повернувся з бою
    тато мій недавно.
    Він за нас з тобою
    і життя віддав би.
    За Вкраїну-неньку,
    за поля й дороги,
    за дитя маленьке,
    дідуся старого,
    за дуби і клени,
    за мурашку навіть
    Він – герой у мене,
    хай усі це знають!


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (10)


  24. Любов Долик - [ 2014.10.22 15:32 ]
    Осінь
    Ця осінь – як любов,
    печальна і прекрасна,
    як час для молитов,
    як незбагненність щастя.

    Молитви золоті
    шурхочуть під ногами,
    як тисячі життів
    у вирії – над нами.

    Іще не листопад -
    а вигіркли отави.
    І небу так болять
    землі пекельні справи.


    17.10.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (16)


  25. Наталя Мазур - [ 2014.10.21 22:21 ]
    Кіборги
    Ця війна змінила багатьох,
    Ця війна змінила Україну.
    Кіборги. Донецьк. Аеропорт,
    Що перетворився на руїну.

    Трупний запах, порох і вогонь,
    Смерть приносять гради, міни, танки.
    Піт із чорних, випалених скронь…
    Глина, гільзи, попіл і уламки…

    Та стоять:
    Дев`ятий, Ворон, Гном,
    Абрикос, Богема, Маршал, Цезарь…
    А над ними – небо полотном,
    А у них життя на вістрі леза.

    То чиїсь батьки, брати, сини
    З Харкова, із Києва, зі Львова.
    Шахтарі, таксисти… В час війни
    Кіборгами стали тимчасово.

    Каска, бронник, берці, автомат,
    Друг надійний, що прикриє спину.
    Доброволець, патріот, солдат,
    Наш Герой і гордість України!

    21.10.2014р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.64)
    Коментарі: (16)


  26. Любов Долик - [ 2014.10.21 16:00 ]
    Галактика Осені
    Сяють галактики яблунь
    у космосі
    осені.
    Листя пливе ...кометами
    золотохвостими.
    Срібні ракети-авта
    креслять
    орбіти.
    Я без скафандра
    хочу
    в осінь летіти...

    17.10.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (14)


  27. Олександр Олехо - [ 2014.10.21 12:59 ]
    Ти знаєш, що таке війна?
    Ти знаєш, що таке війна?
    Не приведи, не треба, друже.
    Це тричі проклята карга.
    Її принади – плем’я суче.

    Це кров і піт, коли без сил,
    коли надія утікає,
    а привид смерті між могил
    для тебе спочиву шукає.

    Це очі вбитого бійця
    і жах стальними пазурами
    здирає шкіру із лиця,
    життя випалює вогнями.

    Це бруд і холод. Наче склеп –
    над головою шар накату.
    На сотні метрів – чорний степ
    від засівання залпів «Граду».

    А ще цигарка, що на двох.
    А ще плече і лікоть друга.
    І побажання, щоби здох
    великох…йлівський катюга.

    Ти знаєш, що таке війна?
    Не із книжок, з реалій яви?
    Не приведи… вона…вона
    зіркової не варта слави.

    Бо кожна слава – це герой,
    його оплакане безсмертя.
    Свіча горить – іде АТО,
    вбиває клин в живе осердя.

    21.10.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (12)


  28. Олександр Олехо - [ 2014.10.17 19:59 ]
    Повертайтесь живими...
    Повертайтесь живими, бо убиті мовчать.
    На вустах убієнних – слів гарячих печать.
    Хто розкаже про свято на цій грішній землі,
    де у кожного ката персональні вогні?
    Хто розкаже про розпач тих кривавих ночей,
    де засіяна нива болем тисяч людей?
    Хто розкаже про миті, що заповнили світ,
    де живі, ще не вбиті, шлють з екрану привіт?
    Хто розкаже про правду без табу-деліте,
    де помпезне і пишне є насправді пусте?
    Повертайтесь живими! Вас чекає рідня,
    сонце ясного неба, праця мирного дня.

    29.09.2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (15)


  29. Любов Долик - [ 2014.10.14 16:10 ]
    Вічне
    Сяють галактики яблунь
    у космосі
    осені...

    14.10.2014


    Рейтинги: Народний 6 (5.6) | "Майстерень" 6 (5.67)
    Коментарі: (16)


  30. Ігор Шоха - [ 2014.10.14 13:12 ]
    Омофор нації
    Одні ізгої б’ють у тулумбаси.
    Історія дає урок на час...
    Все розчинилось у потоках часу,
    а що в осадку, – не питайте нас.

    Майбутня наша, суща і билинна –
    золочений і посивілий край.
    Стоїть на роздоріжжі Україна
    тай подумки звертається до сина:
    – А ти мене у серці пошукай.

    Не чують пісню вирослі синочки.
    Не добачають матір з висоти.
    Стоїть на кручі ненька-одиночка
    тай подумки звертається до дочки:
    – А ти порадь, куди мені іти.

    Просніться, діти. Відкривайте очі,
    куди веде осатаніла рать –
    у світло дня, а чи у темінь ночі?
    Чи нам і очевидне не під стать?

    Яка краса, яке земне багатство
    на кожній п’яді рідної землі,
    та скільки і біди, і святотатства
    нав'язують іще у лоні братства
    пани великі і пани малі.

    Усе, що суперечить Україні,
    потрібно з хати вимітати скрізь,
    де йде на користь рядовій людині
    всеукраїнський націоналізм.

    Якщо ми етнос, нація, держава,
    то час прийшов стояти до кінця
    за нашу волю, кожну спільну справу,
    яка єднає душі і серця.

    Одні ізгої б'ють у тулумбаси.
    Чи так було в історії колись,
    щоб яничарам не сказали, – брись, –
    як хоче Україна й цього разу?
    Все розчинилось у потоках часу,
    а що в осадку, – встань і подивись.

    Шикується і молодь по порядку,
    і барабани слухають діди.
    Щоб так було в історії завжди
    і щоб не стало на душі осадку, –
    під стяг УПА!
                        З Покровою!
                                               Іди.

    Жовто-блакитні, підняті на руки
    з червоно-чорним високо сплелись.
    Йде Україна по дзвінкому бруку
    тай подумки звертається до внуків:
    – А ви мене згадаєте колись?

                                  2013


    Рейтинги: Народний -- (5.55) | "Майстерень" -- (5.85)
    Коментарі: (7)


  31. Юрій Кисельов - [ 2014.10.13 02:13 ]
    Кацапам
    Пуйло ваш хутін. Ясно і дитині,
    Хто він такий і з чим його їдять,
    І те, що п’яна промосковська рать
    Витворює з народом нашим нині.

    Задумайтесь, кацапи (суки, гадь!!!) –
    Що ваші діти роблять в Україні.
    Чи їм знамена наші жовто-сині
    Поперек горла кісткою стоять?!

    Чи ви придурки, чи звичайне чмо? –
    А як іще вас називати? – Мо,
    Вам невтямки, і хата ваша з краю?

    У вибухах триклятої війни
    Вкраїнці гинуть. Ваші теж сини,
    Та тільки їм нема шляху до раю.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (28)


  32. Любов Долик - [ 2014.10.12 13:28 ]
    Вчора
    Возила себе
    в осінь
    учора
    до небосхилу.
    Там буки летіли,
    граби – співали.
    І такі лагідні-
    лагідні
    трави…

    Слухала тишу вітру.
    Пила ясне гіркотіння
    жовтого-жовтого листу…
    Сосні
    притулилась
    в обійми.

    Кора у сосни –
    тепла
    стара сухенька долонька.
    Ось тут,
    на краєчку неба,
    дізналась,
    що я – її донька.


    11.10.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (24)


  33. Серго Сокольник - [ 2014.10.07 02:01 ]
    Коричнева пляма (сюрреалістична байка)
    Коричнева пляма (дуже сучасна сюрреалістична байка)

    Якось сімейка одна дуже мила
    Дачку під ключ в передмісті купила.
    Батько в міськраді провадив афери...
    Гроші водились в корупціонера.

    От вся сімейка за стіл посідала...
    Дивляться- Боже! На стелі зростала
    З кожною миттю коричнева пляма...
    Від переляку скінчалася мама.

    Що ж тут поробиш? ЇЇ поховали.
    Тільки за стіл опісля посідали-
    Пляма на стелі нова, як на грець!
    Батьку настав з переляку капець...

    Хлопчик- мажор залишився один.
    Як же то житиму?- думає він-
    З горя повішусь!- вірьовку узяв,
    Та й на горище поліз, бо ж як знав-

    Гак там на стелі міцнючий такий...
    З горя повіситись- шлях не важкий.
    Виліз, та чує- "мур-мур" у кутку.
    Глянув- картину побачив таку-

    Он на підлозі сидить кошеня.
    Там воно... пісяє... кожного дня...
    ..... ..... ..... .....

    Знаєм "гаранта" одного тепер,
    Що від яйця якось мало не вмер.
    Зведений згодом народом на пси,
    Втік, загубивши червоні труси.

    А на трусах тих коричневі плями...
    Так і пішов... до чортячої мами...
    То ж перед тим, як добряче злякатись,
    Може, сходи з кошеням... прогулятись?


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491066
    рубрика: Байка
    дата поступления 08.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  34. Серго Сокольник - [ 2014.10.07 02:48 ]
    Балакучі хомяки (байка)
    Балакучі хомяки ( така собі цікава байка )

    У одній країні милій-
    Здогадайся сам, якій-
    На прилавках раз з"явились
    Балакучі хом"яки...
    Та такі ж іще драйвові-
    Що не скажеш, наче в сні-
    Все незмінно, слово в слово,
    Переказують мені...
    Невідомо, як це стало,
    Що слова у хом"яків
    Трансформуючись, міняли
    Те, що ти сказать хотів.
    Якось дивно відтворилось-
    З чиїсь легкої руки
    Мова хазяїв змінилась
    В виконанні хом"яків.
    Згодом- хочеш, чи не хочеш,
    А- скачи вже, бісів враже!-
    Хом"яки собі белькочуть
    Не своє, сусідське кажуть.
    А під ту сусідську мову,
    Що її не чуєш суть,
    Інші тихо-хом"яково
    Все несуть, несуть, несуть...
    Не помітили, як сало,
    Неприховане на горе,
    Під шумок перетягали
    До сусідів у комору.
    Поки гнати їх на весну
    Роздивилися, нажаль,
    З балачками перенесли
    До сусідів весь врожай.
    Врешті-решт, як роздивились,
    Почали до біса гнати-
    Повтікали до сусідів,
    Ще й грозяться покусати.
    ..... ..... ..... .....
    То ж до того, як ви спати
    Полягаєте на лавку,
    Перш сходіть порозглядати,
    Що з"явилось на прилавку.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490170
    рубрика: Байка
    дата поступления 04.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  35. Любов Долик - [ 2014.10.07 00:33 ]
    Про любов
    Цей тихий вечір обійняв… хмарину!
    Вона, як жінка, стерпла від обіймів,
    така жива, така палка, нестримна,
    розплакалась від щастя…
    Чуєш, гримнув

    десь грім далекий, блискавка зійшла
    у запалі небесного кохання…
    І хмарка падає дощем… така імла
    прекрасна, ніжна, тиха й безталанна…

    Чи є від тої пристрасті хоч слід,
    на березі хвилястого узлісся?
    З лісів заплаканих так м’яко, наче кіт,
    туман ступає, гладить мокре листя.

    Довірся небу! З чорної пітьми.
    з гіркої і вологої задухи
    дощ народився!Хочеш? Ось, візьми
    краплину в руки – про любов послухай!

    06.2008


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (16)


  36. Любов Долик - [ 2014.10.06 21:55 ]
    Звичайний
    Цей чоловік присів у електричці
    тут, біля мене. Не казав ні слова.
    Спокійний і засмаглий, темнолиций.
    Коротка стрижка. Густо чорні брови.

    Йому розмов дорогою не треба.
    Присів. Проїхав. Мовчки тихо вийшов.
    Звичайний, як уся земля і небо.
    А ти про нього написала вірші.


    06.2008


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (19)


  37. Любов Долик - [ 2014.10.06 12:12 ]
    Зміїна шкіра
    Сплелися змії у тугий клубок.
    І не ворушаться, бо холодно тим зміям.
    Лежить чорнезне кодло тих думок,
    які я думати у відчаї посміла.

    Був довгий шлях. Я їх везла сюди –
    у дивний світ самотності німої.
    А тут – так людно. Люди – між людьми,
    і всі – самотні! Зимно!
    Я спиною
    холодночорною
    вбираю блиск очей,
    і балачки сторукі, стоязикі.
    Крізь чорне скло тонованих людей –
    повзу – та хто б зігрітися покликав?

    Тоді я вибухнула – в ніч!
    Висока ватра,
    крізь чорні жала
    гнала кров у жилах!
    Зміїна шкіра
    впала,
    як прокляття.
    І світ засяяв.
    Бо сама – змінилась.

    06.2008


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (4)


  38. Любов Долик - [ 2014.10.04 17:12 ]
    Гарбузи
    Руді десантники, хоробрі гарбузи,
    розсілися, немов вони – тузи,
    з усіх городів – у подвір’я і двори
    за тихої осінньої пори.

    І щирять пики – радісні, руді
    (засмага їхня – сонечком налита!)
    З’їдять їх люди – стануть молоді,
    щасливі будуть до нового літа!

    2008


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (6)


  39. Любов Долик - [ 2014.10.04 01:44 ]
    Руті Вітер
    «Made in Ukraine»

    1.
    Чому двоїтись стала Рута Вітер?
    «Made in Ukraine» співав «Зелене жито»

    Краса дівоча – ніжна і чудова,
    відьмацькі очі, пісня чорноброва.

    Тремтить душа, немов зіниця свічки –
    Лиш не загинь, дівчино невеличка!
    ( не впади)

    2
    Таку подвійність навіває дим,
    він дихає мені в лице зі сцени.

    Як страшно й добре
    бути молодим
    Ох, як це боляче,
    як гарно і даремно


    3
    Птахо сизокрила,
    не кохай так біло,
    не чаруйся світом
    журавлиних слів

    Той скрипаль не знає
    сонячного раю
    туги золотої –
    не тобі цей спів…


    ***

    Тобі
    не доведеться
    постаріти.
    Бо ти –
    весна і
    розкіш літа!
    Бо ти –
    навічно –
    Рута Вітер!


    06.2008


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (10)


  40. Любов Долик - [ 2014.10.03 22:10 ]
    Медові часи
    Густі і прозорі меди
    наливає осінь
    в цілющі
    і справжні такі
    сповідальні часи.
    Розкрилося небо.
    Дерева пішли на прощу...
    Себе віднайди,
    у землі попросивши сил.
    Бо тут, на землі,
    починається навіть небо
    і правди гіркої
    медові осінні річки.
    Шукаючи світло -
    згаси невситиме еґо,
    в медові часи -
    переплав
    у медові свічки...

    2008


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (14)


  41. Устимко Яна - [ 2014.10.01 13:07 ]
    час присипляти каміння
    черкни мені вересню кріпості білим пером
    пером золотим не питаючи в осені дозволу
    рятуй від безсилля недосвітів кінськими дозами
    бреши що(б) зі сходу смертельних надій не привозили
    на мій забинтований лжеперемир’ям перон

    черкни мені вересню залпами по глухоті
    і димом зайди під повіки як чиниш для вибраних
    хай в’їдливі сумніви у макрокосмос не вибродять
    хай серце прийме тимчасово до себе їх – вибраком
    хай думка затерпне й не вибухне до холодів


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (12)


  42. Любов Долик - [ 2014.09.29 17:10 ]
    Пастель
    Пошерхли соняхи коричневими снами,
    сумує в небі сивий чуб хмарин.
    Прожовклими і висохлими днями
    край вітру ми шукаємо причин –

    чому у вирій плине тепле літо,
    чому нема у неба більше сил?
    Маленьке сонце вивчилось ходити –
    і постарів блакитний небосхил.


    2008


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (12)


  43. Любов Долик - [ 2014.09.25 17:38 ]
    Кіт пішов
    Пародія

    Кіт пішов. І не просить їсти.
    І кімната уже не та.
    І в його улюбленім кріслі,
    як у серці моїм, – пустота.

    Обступили, напевне, киці,
    тож емоції – через край!
    Кіт сусідський дістав по пиці,
    дико нявкнувши «Прощавай!»

    Не сховати любов за грати,
    хоч котяча – а все ж любов.
    Кіт не міг перед нею встояти.
    Кіт пішов, кіт пішов, кіт пішов…

    Тепла шерсть зігрівала долоні –
    скільки ж ніжності і тепла!
    А тепер – тільки біль у скронях:
    де ж та киця його завела?

    Я вже знаю, що далі буде:
    серенади такі гучні,
    ми живем у котячих Бермудах,
    тож сусідам – всю ніч пісні!

    Час не йде, а летить на конях.
    Скоро буде котячий рай!
    Кошеняток смугасто-чорних –
    вибирай собі, вибирай!

    19.09.2014


    Рейтинги: Народний 6 (5.6) | "Майстерень" 6 (5.67)
    Коментарі: (7)


  44. Доріана Любарт - [ 2014.09.24 22:07 ]
    Вкраїна - переможе!
    Чи ж ми одну війну пережили?
    Чи мало крові пролили за всю історію?
    Чи один раз нас друзі продали?
    Чи за свободу вмерти не готові ми?
    Чи ж не бороли ми в собі раба,
    Йдучи на смерть, щоб тільки не схилятися,
    Чи ж не триває наша боротьба,
    Щоб на своїй землі собою зоставатися?
    Нащадки сильних, сонячних богів,
    Ми – діти світла, арії, титани –
    Переживем сезон «градових» злив,
    І дати відсіч сил нам завжди стане!
    Нас бережуть і руни, і Христос,
    За нас – усе, що зветься справедливість!
    Нас не поглине відчай і хаос,
    Ми не чекаєм на ворожу милість!
    Ми – не раби. Тож гавкай, ниций пес!
    До вовка шавка кидатися може,
    От тільки вища воля у небес:
    Вовк не впаде! Вкраїна – переможе!


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  45. Ніна Марія - [ 2014.09.23 18:00 ]
    Завжди пишаюсь тим, що українка!
    Завжди пишаюсь тим, що українка!
    Що на прекрасній цій зросла землі,
    Де мова ллється, наче гра сопілки
    А як же на весні тут щебечуть солов’ї

    Я в ці краї закохана з дитинства
    У росяні ранкові спориші
    У цвіт калини в мами на причілку,
    Що до сих пір живе в моїй душі

    В ті мальви під вікном, такі рожеві,
    Що ранками всміхалися мені
    І ті дівочі мрії і надії,
    Які приходили до мене у вісні.

    А та розкіш кольорів багряно-жовтих,
    Що килимом стелилася до ніг,
    І відчуття ті, радісного щему,
    Коли переступала батьківський поріг

    Ти, Україно, найгарніша в світі!
    Тобою дихаю, тобою я живу
    І поки серце в грудях моїх б’ється
    Молитимусь за доленьку твою!

    20 травня 2014 р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (1)


  46. Любов СЕРДУНИЧ - [ 2014.09.22 20:53 ]
    "Перед чистим аркушем"
    ПЕРЕД ЧИСТИМ АРКУШЕМ

    Мене – нема ще. Ані слів, ні зору –
    Нічого. Лиш… сумління ломота…
    Є зав'язь думки, місячно-прозора.
    Чуття пульсують, серце виліта.

    Цей аркуш п'ятитисячний – як перший.
    Стосотий біль, як вперше, проживу.
    Спішать слова, голодні і не пещені.
    Вони – ще безлад. Їх… ніяк не звуть.

    І слів нема. Та є чуття! І тільки.
    Колючі та уперті, мов… з ялин.
    Нема мене, ні думки й рими-втіхи.
    Лиш зав'язь-загадка. І біло-чистий лист.



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  47. Серго Сокольник - [ 2014.09.22 02:35 ]
    Байка про Гієну
    Одна Гієна- "Круть і верть",
    Підліш трусливого шакала,
    "Свята та божа", ніби смерть,
    Над тілом Лева завивала-

    О горе, горе! Як болить!-
    Не прислухАлись! Я ж казала-
    Не можна спротиву чинить-
    От бачите, що з Левом стало?

    Сидів би тихо у кущах-
    Не огризався на мисливців,
    Все б тамував у серці страх-
    Не згинув би. Живим лишився.

    У зоопарку б тихо жив,
    Поміж гієн й бридких шакалів.
    Всім посміховиськом служив,
    І пальці в нього всі б тикАли!..

    З бридкої пащі линув гній,
    Коли Гієна завивала.
    Заслухалась на власний вий...
    І тіло Лева розтерзала.
    ... ... ... ...
    Коли країна у вогні-
    Не слухай підлих "пацифістів".
    Борись на смерть. Скажи їм- НІ!!!
    Не слухай іх продажну пісню.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485551
    рубрика: Байка
    дата поступления 13.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  48. Устимко Яна - [ 2014.09.21 20:49 ]
    часи. чорна земля
    сіяли солдатами
    поміж лободи
    перший рік був латаним
    другий був худим
    а на третій ніч зійшла
    костомаха-ніч
    намолола борошна
    витопила піч
    піч вогнями гавкала
    кашляла на піл
    роздирала гаками
    дух порожніх сіл
    і зійшли солдатики
    замість лободи
    зрощені не знати ким
    темні як один
    лобода у засіках
    в язиках кукіль –
    луб’яні івасики
    родом нівідкіль


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (18)


  49. Валентина Попелюшка - [ 2014.09.21 15:03 ]
    З Днем Батька!
    Чи ми дорослі, чи маленькі, -
    Є дві опори у житті:
    Коханий тато, люба ненька...
    Вони для нас - немов святі.

    Матусям лагідним багато
    Віршів присвячено, пісень...
    А нині нам кого вітати?
    Це ж татусів святковий день.

    Немає кращої науки,
    Ніж тата приклад повсякчас.
    Його любов і сильні руки
    До неба підіймають нас.

    Не довго іноді до лиха,
    Що може діток збити з ніг...
    Суворість батька - то не примха -
    Від хибних кроків оберіг

    Якщо ж біда, не дай нам Боже,
    Він гідно прийме виклик цей,
    І захистити батько зможе
    Вітчизну, матір і дітей.

    Отож несіть не тільки в свято
    Йому любов, тепло своє
    І Богу дякуйте за тата,
    Бо не у кожного він є.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.52) | "Майстерень" 5.5 (5.54)
    Коментарі: (8)


  50. Любов Долик - [ 2014.09.17 15:44 ]
    Підсумок
    І тільки біль породжує насправді
    ту істину, те світло, те знання,
    з якими ти збагнеш
    Господню правду
    і радість волі...
    Долю – навмання
    уже не пустиш
    попасом,
    у дебри.
    Ти маєш сонце!
    Сонце ж – у тобі!
    Мій Боже, Господи
    мій милостивий,
    добрий!

    Дай з болю
    вирости –
    у неба
    голубінь!

    13.09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.6) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (12)



  51. Сторінки: 1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   29