ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Артур Курдіновський
2024.11.23 06:14
Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось,

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Петро Дем'янчук - [ 2015.01.14 07:37 ]
    Досвід
    Без користі , без зиску , розрахунку
    Поклав свою дорогу до чудес
    Зустрів людину , вірну половинку
    Понісся з нею - вітром до небес

    На швидкості нас іноді ламало
    У різні боки - кидало у вир
    Магнітне поле наше нас єднало
    У щасті дарувало - світлий мир

    Ми час не помічали , рухів кроків
    Не знали міри випитого дна
    Очей сторонніх , заздрощів цурались
    І вірили - в початок без кінця

    Одні думки - весни крилаті роки
    Безкомпромісна , віддана любов
    Де віра у надії плодить
    Там змістом все - про вірні почуття.
    2010р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  2. Петро Дем'янчук - [ 2015.01.14 07:18 ]
    Доля
    Моє сонце , моя радість , моя половина
    Незабутні миті щастя - безцінна перлина
    Закохались дні і ночі - інтимна розмова
    Плачуть небом , світять зорям - це наша неволя

    Ми у двох граніту мрамор , палітра у фарбі
    Солов'їні залицяння - незраджена пам'ять
    Заспокійливе снодійне - для наших амбіцій
    Сила шторму для охочих - танцюючих грацій

    Ти єдина , особлива , заслужена болем
    Вірний страж моїй світлині - від лютого горя
    Я в собі знайду найкращих - бійців оберегу
    Щоб тобі допомогали - виростить смереку

    Привітай мої турботи - посіяні квіти
    Збережи для них простори - лелечі тримбіти
    Разом будем на одинці - улюбленці долі
    У реальності уяви , у пісні діброви.
    2008р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  3. Петро Дем'янчук - [ 2015.01.13 18:59 ]
    Так просто
    Добігає кінця наша зустріч
    У побачення - вальс побажань
    Буду кликать терпіння на поміч
    Вистачалоб обом нам благань

    Ти як завжди зітхнеш , засумуєш
    Я як завжди - без слів поясню
    Не віднімеш від нас , не розвієш
    Наші посмішки в листі бузку

    Сліпить перше кохання яскраве
    Ніжить перша любов - пелюстком
    Надзвичайне , палке , неповторне
    Заплелося у серце вінком

    Не збулось , не судилось , не сталось
    Нам ніколи цього не збагнуть
    Все саме по собі нагадалось
    Просто перше - не можна забуть.
    2005р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  4. Петро Дем'янчук - [ 2015.01.12 19:32 ]
    Самозахист
    Не визнавай в собі проблеми -
    якщо не свідчив знахарям
    Не віддавай свої світлини -
    на осуд зверхнім - віщунам

    Вони завжди знайдуть відтінок -
    На білім - сірість панорам
    Повірить змусять що ти свідок -
    що ти прибічник їхніх гамм

    Насолять , змісять , підстрахують -
    на порчу - порчу наведуть
    Образи знайдуть , заплямують -
    до краю крайнощів зведуть


    Не йди в їх плетені обшори -
    себе від цього збережи
    Де нам судилися побори -
    без інших відома - сплати.
    2007р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  5. Петро Дем'янчук - [ 2015.01.12 18:48 ]
    Зустріч
    Любов кохання надихала
    Ранковим , сонячним теплом
    У світлих променях палала
    Писала - золотим пером

    Один для одного - ми небо
    Взаємна воля сповідать
    Суцільне , доленосне ехо
    Серцям і душам існувать

    Я у вогні - а ти водою
    Я у сльозах - а ти втішать
    У злагоді , завжди в дорозі
    Шукаєм змогу поєднать

    Один до одного вітались
    Він і вона - взірець взірця
    Любов , взаємність , і кохання
    Зустріли долю - ранком дня.
    2010р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  6. Петро Дем'янчук - [ 2015.01.12 18:01 ]
    Наснага
    Прохолодою віє діброва
    Листопад у жовтневій фаті
    Рання осінь - мальована врода
    Кольорами на фоні землі

    Емоційна , яскрава палітра
    Монологи полів золотих
    Пісня матері , батька усмішка
    Незабутих ще днів дорогих

    Все частіше мене надихає
    Світ дитинства , домівки , рідні
    Спогад часу минуле збирає
    По дорогам - де бігали ми

    Я на зустрічах цих молодію
    І так радісно плаче душа
    Сльози ці - я безмежно ціную
    Бо у них - повноцінність життя.
    2012р



    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  7. Оля Мальченко - [ 2015.01.10 21:21 ]
    оєї
    ануте тріпоті мушлів
    абоще віднаймі пробитті од
    стримне позвір хоч розгори олші ж м'єш?
    у стріпочи розрадді ра:
    яори у чари дуже куди ще по трим ти
    ясіючи долмени шугі приниззя а потімви
    косично гур'ба голодніє лупві гряве жиж
    кир се о грім серед босих
    рад у а остерні жива бо о де хвигує
    вужні пройми глеки білости у тих космах
    а грубі чорні жнут' о нутро дощ схоти в мене
    легно чуєш… шу!
    тиняє послабі тугаї
    вічні жерно
    м
    п оли


    2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1)


  8. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2015.01.09 13:47 ]
    ***
    Просто запити водою б
    Жагу із болю і сліз,
    Каву на стіл - двобою
    Хай би і був реліз.

    01.01.2015


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Прокоментувати:


  9. Ярослав Чорногуз - [ 2015.01.08 23:23 ]
    Світлана Костюк Музей забутої любові*
    На віях дощ. І солоніє мить.
    І бліднуть сни рожево-кольорові.
    У затишку моїх сумних пісень
    Тепер – музей забутої любові...

    Тут навіть простір – цінний експонат.
    І тиша промовляє так вагомо…
    Тут всі стежки вже спалено. Назад
    Тепер не повернутися нікому…

    На шибці січня – дивна акварель.
    Ми підсвідомо ще складаєм ноти…
    Щоденник мій – самотній менестрель-
    Терпкі, цілющі ліки від скорботи…

    Тремтить рука. А як душа тремтить.
    В музеї цім – історія висока…
    Тут десь за склом живе щаслива мить,
    Що відібрала мій щоденний спокій…

    Святочно так, як в церкві при свічі…
    Німіють строфи і німіють рими.
    Тут навіть не молися. Тут мовчи
    Під почуттями світлими моїми…

    Тут музика нечувана щораз
    Перегортає сторінки у слові.
    А томик віршів – як іконостас
    Від нас самих врятованій ЛЮБОВІ..



    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (11)


  10. Тетяна Добко - [ 2015.01.06 23:38 ]
    Оптимістично
    Не хочу зважувати слова і озиратися назад,
    Є крапка, система відліку, система координат.
    Життя – чорно-біла смуга, а крейда в руці кольорова,
    Візьму фарбу зелену, щоб доля була веселкова,
    Візьму фарбу червону, блакитну і трохи незнану,
    Щоб життя було пристрасним, щоб співали гітари.
    Жовтогаряча фарба, щоби сонячно жилось,
    Щоб надіями рожевими зустрічав нас синій дощ,
    Щоб трояндовим коханням розквітали всі сади,
    Щоб лелеки в путь щасливу звістку радісну несли,
    Щоб усім було світліше, більше щирості, тепла,
    Щоб далека десь планета нам позаздрити могла,
    Щоб спокійно засинала вся уквітчана земля,
    Щоби люди усміхались: чорних смуг у нас нема.
    2015


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  11. Світлана Костюк - [ 2015.01.05 18:27 ]
    ***
    любов лише любов врятує світ
    цей дивний світ з пожарищами й війнами
    і Божий слід глибокий Божий слід
    і світло за відчиненими вікнами...
    і милосердя тихе мовчазне
    і співчування до живого й сущого
    а все лихе мине колись мине
    несемо хрест тяжкий задля грядущого
    де буде мати сонячна як день
    і добрі люди дивом зачаровані
    і зорепад нечуваних пісень
    і почуття Всевишнім подаровані...

    28.12.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.86) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (17)


  12. Владислав Лоза - [ 2015.01.04 20:26 ]
    Зі спостережень у телескоп
    … і хочеться вірити: зоряний пил
    стрункої орбіти
    не має так само, як серця і жил –
    блимкі сателіти,

    та кожна пилина і метеорит
    (і зорі, почасти)
    курсують незмірену темряву літ
    у пошуках щастя,

    допоки у якості вічних завад
    місткі картотеки
    не стверджуватимуть, що є міліард
    холодних парсеків –

    неначе межа, і що сенсу нема
    триматися віри,
    адже між курсуючими обома –
    лише чорні діри,

    що не дозволятимуть їм віднайти –

    льодами окуту,

    аби відігріти безликі пласти
    самотнього ґрунту.

    17.12.14


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.33) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (2)


  13. Оксана Полюхович - [ 2015.01.03 16:29 ]
    Люблю тебе, знаєш...
    Люблю тебе, знаєш, до болю люблю.
    В прощальнім листі варто все написати.
    Любов - це рівняння, що рівне нулю.
    А ти пам'ятаєш?.. Тут краще змовчати.

    Гортаю сторінки минулого днів.
    Горять хай! Там сліз було надто багато.
    Ти щастя принЕсти мені не зумів.
    А часом достатньо лиш просто обняти.

    Ти думав, я буду з тобою завждИ,
    Така собі лялька, яка не покине.
    Та, лиш коли снігом притрусить сліди,
    Ти все зрозумієш... І пам'ять застигне

    На миті, де з сонцем сміялись разом,
    Як мріяли жити десь за океаном,
    А сніг полетить лебединим пером,
    Засипле дороги, прикриті обманом.

    Тепер, коли будуть між нами моря,
    І чаша терпіння залита до краю,
    Погасне на небі чергОва зоря,
    А я тебе більше уже не згадаю.

    2014


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  14. Ігор Шоха - [ 2015.01.02 23:20 ]
    Зазим'я
    Вже нібито пора змиритись,
    що потекли такі літа,
    коли не пізно помолитись
    і причаститись на свята.

    Покаятись перед Всевишнім,
    якщо не встиг перед людьми,
    щоб не стояти крайнім-лишнім
    десь у Петра під ворітьми.

    Вклонитись проліску, медунці,
    обняти стовбури беріз,
    та не журитися при думці,
    що є в житті достойне сліз.

    Чекати Великодню ве́сну,
    коли в серцях воскресне Бог
    і льодяне зазим’я скресне
    потоком суму і тривог.

    І не залишимо слідочка
    на цьому талому снігу,
    хіба що – русло від струмочка,
    як ці нотатки на бігу.

    Про все таке скороминуще
    і неповторне у житті,
    і про відчутне вже грядуще,
    де кануть роки золоті.

    За березнем проскочить квітень,
    а там і травня бубон б’є,
    щоб накривало щедре літо
    столи осіннім врожаєм.

    У піднебесній світлій хаті
    ще об’єднається сім’я.
    І очі зоряні здаля
    ревниво будуть споглядати,
    чи хтось захоче записати
    у ті святці твоє ім’я.

                                  2004


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (2)


  15. Віктор Ох - [ 2015.01.01 19:07 ]
    Середзим’я

    Білосніжна скатертина.
    Все сріблиться і дзвенить.
    Днів зимових самотина
    через стіни студенить.

    В зимнім чуді є потреба.
    Час замерз і ледь повзе.
    Грип напав на хмуре небо,
    Навіть в сонця ГРЗ.

    Все, що я за рік напташив,
    В своїй нірці розложу,
    Запрошу когось із наших,
    Щось важливе розкажу.

    Буде полум'я в каміні.
    Ми читатимем вірші.
    Від сп'яніння й розуміння
    Потепліє на душі.

    Тижнів два ми будем п'яно
    Підкоряти зимній пік,
    доки врешті-решт не грянем:
    «Ну, так здрастуй, новий рік!»

    01.01.15




    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (6)


  16. Генрі Матіас - [ 2014.12.29 23:29 ]
    Спичка
    ...Сгорела спичка.Обожгла
    Мне пальцы.Сумрак виснет снова.
    И ты,как эта ночь прошла
    Прощаясь,не сказав ни слова...
    И можно задохнуться от тоски,
    Не пережив большие испытанья.
    Но всё-же есть надежды островки
    В тревожных водах ожиданья.
    И счастлив тот,кто разом всё отрубит,
    Обман не продолжая на года,
    Чтоб не вернуться больше никогда,
    Когда стряслось,что женщина разлюбит...


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  17. Ярослав Чорногуз - [ 2014.12.29 14:28 ]
    Наталя Данилюк На розі в маленькій кав"ярні
    На розі в маленькій кав'ярні,
    Де янголи плачуть сумні
    На ніжних картинах примарних...
    Де тануть свічки на стіні,

    Сльозами стікають додолу,
    Розгойдують тишу хмільну...
    Малесенький затишний столик
    У тінях гардин потонув...

    Там стрінуться наші долоні
    І пальці сплетуться тонкі,
    І з кошика маки червоні
    Нам зронять легкі пелюстки...

    І я,неймовірно щаслива,
    В очах твоїх карих втону!
    І променів сонячна злива
    Залиє пожухлу стіну!..

    І може всі давні оскоми
    Ця зустріч загоїть мені
    В кав'ярні, до болю знайомій,
    Де янголи плачуть сумні,

    Сльозами стікають додолу,
    Розгойдують тишу хмільну...
    Малесенький затишний столик
    У тінях гардин потонув...



    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (4)


  18. Петро Дем'янчук - [ 2014.12.28 14:35 ]
    Жаль
    Моя вина - швидка вода
    Ранковий шепіт листопаду
    Моя любов - потік ріка
    Медовий присмак винограду

    Візьми туди - де ти завжди
    Своїми чарами дивуєш
    Де не існує втрат , біди
    Де ти в росі ,в іскрі ряснієш

    Рятуй цю душу , пригорни
    Вона від холоду згасає
    Скажи їй , покажи стежки
    Де та любов її чекає

    Єднай їх мертвих , і живих
    Один без одного пропащі
    Додай їм сили , і снаги
    Тим розквітом - та будуть вдячні

    Моя вина - швидка ріка
    Не гоїться глибока рана
    Все поверни ручай - весна
    Не помирала щоб - нещасна.
    2009р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  19. Петро Дем'янчук - [ 2014.12.28 11:09 ]
    Лідер
    Я проникаю у думки
    Що мною так оволоділи
    Безпомічний , бажаю йти
    Спустошення - зібрало сили

    Ще хочу вірити , і жить
    Ходити босоніж сміливо
    Що маю тим і дорожить
    І говорить про це - відкрито

    Обридло звично маскувать
    Вдягать придумані відмови
    Так прагнеться - кінець той знать
    Коли підкорені простори

    Як ніжно любиться серцям
    Як стрімко рвуться - перепони
    Як залпом б'є по почуттям
    Коли любов - стира кордони

    Собою бути , мати честь
    Із гідністю добром віддячить
    У іспитах - утримать весь
    Тягар , який за все заплатить.
    2014р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  20. Петро Дем'янчук - [ 2014.12.28 11:26 ]
    Пропащий
    Не так сьогодні сонце світить
    Святкове маю сприйняття
    Мене підносить , і не сліпить
    Любові ніжне - почуття

    Душею мліючи я тану
    В твоїх цілунках рятівних
    Зберу із квітів нектар - ласку
    Найкращим стану - серед них

    У хвилі танцю закружляю
    Зберу букет цілющих трав
    Тобі єдиній - заявляю
    Я той - що у тобі пропав.
    2011р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  21. Петро Дем'янчук - [ 2014.12.27 23:16 ]
    Вірність
    Любити мертвих - самосуд
    Картання ковані карати
    Захований у тяжість пут
    Сам дозволяєш - ставить грати

    Себе ти мітиш на приціл
    На побиття - хмільного люду
    Біль ставиш ритму стусанів
    Що добре знають - точну дату

    Ворожка ніч , цілитель день
    Один на одного - війною
    Тобі наспівують пісень
    Де зміст звучить - стигмат бідою

    Перетерпи гнітучий гнів
    Втечи від жадності - полону
    Лунай девізом голосів
    Що розуміють - вірних мову.
    2014р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  22. Петро Дем'янчук - [ 2014.12.27 22:23 ]
    Карма
    Мені так боляче було -
    коли ти небо цілувала
    Мені так холодно було -
    коли ти подих відпускала

    Я не кричав , я не волав -
    все розумів , не повернути
    Тій осені розповідав -
    збираючи - вінок спокути

    Розлука в чорному платку -
    шипами обруч - прикрашала
    Вплітаючи мою сльозу -
    мої надії - розпускала

    Дивлюсь крізь втому в ті часи -
    не нарікаю , просто знаю
    Були щасливі я , і ти -
    судилось нам - прийняти кару.
    2012р







    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  23. Валентина Попелюшка - [ 2014.12.23 20:13 ]
    Моє дитинство в платтячку простім
    Моє дитинство в платтячку простім,
    Що мама вечорами взимку шила…
    Кричати пізно: зупинися, стій!
    Залишся, бо мені ти любе й миле.

    Раділа, як воно втікало в ліс
    Між літніх трав некошених босоніж,
    Бо в інший бік мене тоді поніс
    Невпинний час в юнацькому безсонні.

    Ще зустрічей чимало в нас було,
    Та маму й тата рано відспівали…
    Чужими стала хата і село,
    Де в піжмурки з дитинством часто грали.

    Якось моя малеча до села
    Із тітонькою з’їздила улітку,
    Мені дитинства дотик привезла -
    Світлини чорно-білі, що сусідка

    Забрала із хатини-сироти,
    Аби тамтешні зайди не топтали.
    “Матусю, ось поглянь - це ж наче ти”.
    Покинуте далеко на поталу,

    Лишилося самотнє серед стін,
    Господарем забута кицька наче…
    Моє дитинство в платтячку простім,
    У снах мені всміхається і плаче.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (16)


  24. Петро Дем'янчук - [ 2014.12.22 03:16 ]
    Знай
    Моя вдячність тобі нагорода -
    За той рай - що даруєш мені
    Щира посмішка , віддана врода -
    Світанкова усмішка зорі

    Я для тебе відкрита долоня -
    Де ти бачиш - кохання моє
    Моя збита в рутинах дорога -
    Для рясних насолод - зацвіте

    Там до тебе спішать поцілунки -
    Світить сонце , щебечуть пташки
    Кольорові метелики грають -
    Пахнуть квіти , буяють сади

    Пропаду у гарячих обіймах -
    Звеселю у палітрі промов
    Побажанням , вустами дурману -
    Із тобою потраплю - в полон

    Будь моїм талісманом навіки -
    Все прийми - у дарунок собі
    Буду вічним твоїм первоцвітом -
    Пам*ятай - ми у долі одні.
    2013р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  25. Петро Дем'янчук - [ 2014.12.22 03:45 ]
    Любов
    Любов живе у тих серцях -
    Що вміють відчувати
    Що знають ціну за ні , і так -
    При бідному , і в знаті

    Любов дає шаленну міць -
    Велику силу волі
    Ти можеш в небо полетіть -
    З скали пірнуть - у воду

    Своє ти будеш боронить -
    Відстоювать до крові
    Щасливим в злагоді прожить -
    У радості , і горі.
    2011р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  26. Петро Дем'янчук - [ 2014.12.22 03:43 ]
    Докір
    Той вітер - що тривожить спокій
    Проник у душу запальний
    Не дав забути солод , муку
    Твоїх обійм - букет німий

    Смакує знов на повну силу
    Весни - принади аромат
    Малюю гаммою натуру
    Де сам собі і хід , і мат

    Вином приваблюєш , мускатом
    Все тішиш вродою себе
    Пробач - мене всього дістало
    Учуся гнів не підпускать

    Не вболівай - тобі не варто
    Я досить лаконічно , сам
    Та пам*ятай - тому відкрито
    Хто від любові - міг вмирать.
    2011р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  27. Петро Дем'янчук - [ 2014.12.22 03:01 ]
    Воїн
    Слова твої - ворожа сила
    Прозора інію вуаль
    Мов привид - поламавши крила
    Летять у невідому даль

    Тінь темряви в тобі блукає
    Смакує горечі - мендаль
    Зарозуміла , пил пускає
    Гримує щастя -ніжну лань

    Ти служиш їм - піскам оману
    Голодним звірям , крихтам цнот
    Споїли люті цукат - напоєм
    Готують свято , обряд украть

    Я не змирюсь , не поклонюся
    Повстану сотнею причин
    Жива іще у світі сила
    Що розганяє - хижий прит.
    2014р

    Я витягну , спасу з полону
    Орду ворожу спепелю
    Всим покажу - блакитні очі
    Які без пам'яті - люблю.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  28. Петро Дем'янчук - [ 2014.12.22 02:00 ]
    Пам*ять
    Поминальна горить свіча -
    Холод тіла , молитва болю
    Розпливаються небеса -
    Віддають свою тугу - горю

    Нескінченний потік життя -
    Притаманний людському духу
    У яких вівтарях душа ? -
    Чи долала удар закону...

    З ким ти плачеш ? Чиї вуста ? -
    Прошепочуть для тебе тихо
    Чи знайома тримбіт журба ? -
    Що навколо лунає - дико

    Сивиною мої літа -
    За тобою ідуть , існують
    Ще гаряча гірка сльоза -
    Хто живий - того мертві чують.
    2014р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  29. Петро Дем'янчук - [ 2014.12.22 02:40 ]
    Амур
    Як би ти знав ! - як я чекав
    Тодіб і не торкався
    Як хвилювалася душа
    Осліплена - від щастя

    Як би ти знав ! - коли втрачав
    Тоді б і не вагався
    Мене ще носить плоть жива
    Зневірена - та власна

    Як би ти знав ! - яким пером
    Писалася ця доля
    Ти б не цурався мій герой
    Бо ця любов - прекрасна

    Мені в перед , тобі назад
    В житті усе складніше
    Учора тут , а завтра там
    Шукаю сам - те вічне...
    2014р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  30. Петро Дем'янчук - [ 2014.12.21 22:26 ]
    Любов
    Серед звичних днів - я її зустрів
    Фарбами небес , кольором снігів
    На ранковий сон - місяця хода
    На святковий стіл - серця почуття

    Очі голубі - крила висоті
    У видінні лине - магія весні
    Хто ти є така ? , як твоє ім*я ?
    На яке прохання ? - відповідь знайшла

    Я любов твоя , сяйво хрусталя
    Я дарунок долі , я твоя душа
    Запали мене , підбадьорь вогонь
    Щоб могли зігріться - тисячі долонь.
    2011р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  31. Петро Дем'янчук - [ 2014.12.21 22:47 ]
    Клятва
    Деб за тобою я не йшов -
    Деб я не був , когоб не слухав
    Я вірно бережу любов -
    Що долею - була почута

    Мій найдорожчий серця дар -
    Моя покірності - соната
    З тобою забува печаль -
    У первоцвітах - квітів дяка

    Ми поруч будемо завжди -
    Краси повінчані - перлини
    Тобою ткані пелюстки -
    Підібрані - рідством родини

    Ти головне що в мене є -
    Я свідчу - перед богом
    Моє ти сонце золоте -
    Весь світ підтвердить - хором.
    2013р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  32. Світлана Костюк - [ 2014.12.20 20:53 ]
    ***
    я душу заховаю поза часом
    що сиплеться крізь пальці як пісок
    і буду насолоджуватись щастям
    тоненьким як дитячий голосок
    і буду завмирати вже при згадці
    твоїх слідів у золоті заграв
    твоїх зникань у всюдисущій мряці
    чи слів яких ти вкотре не сказав
    я зможу заховатися надовго
    лишаючи на корах письмена
    і щиро-щиро гомоніти з Богом
    про найдорожчі серцю імена…


    Рейтинги: Народний -- (5.86) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (14)


  33. Петро Дем'янчук - [ 2014.12.16 20:39 ]
    Неспокій
    Згадай мене - це так важливо
    Той наш вечірній зорепад
    Згадай мене - тримає міцно
    Хоч мусить повернуть назад

    Кохання крихти підбирає
    Що тут лишилися - слізьми
    Голубить , пестить , пригортає
    Букетом квітів - все прийми

    Все так чудово починалось
    Зрослось , з'єдналось , заплелось
    Без сумніву усе сприймалось
    Хоч і не легко - довелось

    Знайшли дарунки розуміння
    Усе гаразд , усе віват
    Та ти пішла у світ видіння
    До запитання - адресат.
    2014р

    Чи я живу ? - і сам не знаю
    Чи зможу я ? - питання ще
    Згадай мене , я так благаю
    Хоч мрією - дозволь іще...


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  34. Оля Мальченко - [ 2014.12.16 17:51 ]
    ненімії
    на(тому)місц'у(де)пожеж(у)по(го)лосо
    (се)щеб(опила)деровіїєм(окос)у(по)миру(от)
    иорла!
    грид(мови)і(по)міче(мови)д(озне)мог(задмух)о(ти)
    (щир)и(тис')у(ка)лино(чу)і(на)поріг(вас)вишу(като)
    й(се)берв(зна)д(у)ти(мер)щиїй(одлий)се(орни)
    дивач(не)ще(не)є(потвой)є(те)мін'(вина)го(рід)
    не(міт')у(то)й(за)різ(рид)ли

    туспам'ята(й)телануро?


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  35. Ігор Герасименко - [ 2014.12.14 14:49 ]
    Шматочок свята
    Сонце, сосни, крила за плечима,
    гайвороння світле вар'єте.
    Ми до себе свято запросили
    і чекали - ось воно прийде.

    Та не вийшло, не розквітло свято,
    тільки запалало - зацвісти,
    як його нещадно стали рвати
    із мого минулого дзвінки!

    Пуп'янки, суцвіття шматували,
    із доспілих ягідок пиріг...
    Сподівання збігли за тумани,
    парус мрій у вітрі битви зліг.

    Чи фатальні рани, чи летальні -
    спорожніє намірів казна,
    і кохання - у часу лікарні -
    виживе,одужає хто зна?

    Та раділо сонце, бо не злими,
    щоб не затужити уночі,
    по шматочку свята понесли ми,
    ти - в долоні, я - у кулаці.

    22.11 - 11.12.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (4)


  36. Нінель Новікова - [ 2014.12.13 17:36 ]
    Я прилину...
    У найтяжчу хвилину,
    Як зрадить ота, красивіша,
    Як у сосни стежинка
    Заведе тебе десь далебі…
    Я до тебе прилину
    Всією чарівністю вірша –
    Я для тебе не жінка,
    Я – все те, що найближче тобі…

    2014


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Прокоментувати:


  37. Олександр Олехо - [ 2014.12.13 15:44 ]
    Уже зима
    Уже зима – направду, без олжі.
    На голих вітах – білі еполети,
    а по землі звиваються вужі,
    ховаючись у зоряні намети.

    Приходить ніч – у колі сновидінь
    знаходить тишу колотнеча руху
    і місяць срібний наганяє тінь
    на повів кур, майбутню завірюху.

    Похолодало – Цельсій йде униз
    шкалою перестудженої ртуті,
    а десь у лісі рудуватий лис
    шукає літа запахи забуті.

    Замкнулось коло – фаетон життя
    вертає на забілені дороги,
    де зверху чисто, а внизу сміття,
    що залишили попередні дроги.

    Уже зима. Така-то новина.
    Переживемо – мусимо узріти
    пришестя миру, щоб ота війна
    не опалила ще й весняні квіти.

    12.12.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (6)


  38. Анна Віталія Палій - [ 2014.12.12 19:20 ]
    Дві сніжинки
    Ти без мене, я без тебе -
    дві сніжинки в білім небі.
    Поки краплею постанем,
    нашим буде білий танець.
    Перш, ніж краплею зіллятись,
    станем серцем розмовляти.
    Поки станемо ставати,
    будем тихо розтавати.

    Коли танути ми будем,
    сніжне різьблення забудем.
    І у сонячнім промінні
    станем іншим устремлінням.
    Суне сива хмара тінню,
    наш політ - лише падіння.
    Ми хмаринкою легкою
    в небо злинемо з тобою.

    Ти без мене, я без тебе -
    дві сніжинки в зимнім небі.
    Там, де нас морозом ткали,
    ми молитвою постали,
    блиском іскорки легкої
    тихо линем чистотою.
    Щоби білий світ укрити,
    з небом будем говорити.

    12.11.1012р.



    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (6)


  39. Ярослав Чорногуз - [ 2014.12.12 10:02 ]
    Сивина*
    Вже мій чуб, вже мій чуб - поле припорошене,
    І на нім чорноти майже і нема,
    Мов прийшла, мов прийшла, мов прийшла непрошена
    І укрила снігом голову зима.

    Я струсити хотів, та не осипається,
    Потім пробував змить весняним дощем.
    Тільки вже чорнота більше не вертається,
    А пороша свого додає іще.

    Красне літо навкруг розквітає звабою
    І природу усю зеленню вгорта.
    Лиш моя голова білою кульбабою
    В соковиту траву тихо обліта.

    7509 р. (Від Трипілля) (2001)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (6)


  40. Владимір Бонддарвит - [ 2014.12.12 02:40 ]
    Цвіте терен,цвіте вишня
    Цвіте терен,цвіте вишня
    Тай горя не знають.
    Заспівають горленята
    Бо Світ Божий мають-
    Прийди,прийди козаченько,
    Як сонечко сяде,
    Розкажи своїй миленькій,
    Яй палко кохаєш!


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  41. Владимір Бонддарвит - [ 2014.12.12 01:42 ]
    О Сонячна дівчина
    Ти не моя!
    В веснянім цвіті квітів
    Біжиш босоніж
    З вітром навмання
    В зеленім платтячку
    В оранжевім намисті
    О Сонячна дівчина
    Омріяна моя.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  42. Владимір Бонддарвит - [ 2014.12.12 01:57 ]
    Прийди до мене Лано увісні!
    Прийди до мене Лано увісні!
    Запрошую тебе.Тож не відмовиш Ти?
    Я хочу голос твій почути на весні
    І руки-лучики твої,теплом відчути.
    Сонце миром лик твій осяє!
    А Місяць косу ніжно осягає!
    В очах блищать сузір"я Браття!
    В устах - троянди ароматн і почуття!
    І прошу я так мало! І так багато.
    Відчути ніжність,поєднати подих
    І слово подвоїти у тобі строкато,
    І разом вилетіти в рай несамовитих!


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  43. Владимір Бонддарвит - [ 2014.12.12 01:50 ]
    Ой Мавко,чарівниця лісу
    Воркує джерельце,прохолодою вітає
    І зайчики по каміньцям стрибають.
    Виблискують,срібляться їхні спинки.
    Напийся, друже,смачної водички
    Хвостом засмикала проворна трясогуска,
    Ковтнула крапельку і юркнула,голубка
    Клубочком згорнений під камнем вужлик.
    Усе переплилось у материнський вузлик.
    І платтячко зелене і сузір’я квіту.
    Ой Мавко,чарівниця лісу,
    Як Лель тобі загра в сопілку
    Ти вмить прийдеш і сядеш на бугрівку.
    Зелені очі глянуть,як смарагди.
    Ах! Серце тьохне і заплаче.
    Заплаче,бо не бути нам до віку
    Як файній Мавці в роду чоловічім.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  44. Владимір Бонддарвит - [ 2014.12.12 01:51 ]
    Я так Тебе люблю
    Я так Тебе люблю,що вже Тобою дихаю!
    Я Лану-Матінку і Орія молю.
    Хай мить кохання вічностю розшириться
    І Долі наші мов голубки зрідняться!
    Розтанула пороша,Світ знову розквіта.
    Ланами йде Макоша,сестра Сварога,Долі ворота.
    Нехай життя в вишневому розквітті
    Оплідниться бджолиною несамовитістю.
    Красива пісня гордості і вірності.
    Нектар і аромат-як Слава ніжності.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  45. Нінель Новікова - [ 2014.12.10 11:12 ]
    Казанова
    Я знаю – ти не мій!
    У ролі Казанови…
    Звабливий, наче Змій,
    Когось морочиш знову.

    Полегшено зітхни,
    Чому сумна така?
    В мої приходиш сни…
    Чекаю ще дзвінка…

    2014


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (7)


  46. Петро Дем'янчук - [ 2014.12.09 20:02 ]
    Роверанс
    Загублений серед змагань
    У естафеті - серед клонів
    Ти співучасник покарань
    Відірваних - від власних корнів

    Тобі доводиться вивчать
    Рукописів найкращі тези
    Щоб не повчать - застерігать
    Доводити - думок помпези

    В цій метушні ми всі митці
    Баланс шукаєм - протиріччям
    На полюванні , у війні
    Стоїм у черзі за визнанням

    За щоб ти долю не корив
    Оціниться все - по заслузі
    Когоб до себе не хилив
    Дістанеться багацтва - в скруті....
    2009р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  47. Лілія Васільєва - [ 2014.12.09 13:53 ]
    Люблю
    Я люблю, коли сміється сонце,
    променисто бісики пуска,
    й бешкетує вітер у волоссі
    і коли в руці твоїй моя рука.

    Я люблю, коли квітує небо
    барвами вечірньої зорі,
    я люблю, коли я біля тебе,
    й коли ти всміхаєшся мені.

    Я люблю, як зеленіють трави,
    як стиха плаче дощ, сумує ліс,
    люблю коли шепочеш ти: "Кохаю"
    і витираєш на щоці струмочок сліз.

    Люблю тебе, бо ти в житті моєму,
    люблю життя, бо в нім присутній ти.


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  48. Олександр Олехо - [ 2014.12.07 09:58 ]
    А ось і грудень
    А ось і грудень. Вечоріє,
    а тільки п’ята на стіні,
    де час в годиннику маліє
    і скніє тінню у вікні.

    І куций день кульгає тихо,
    приспавши люту заметіль.
    Юги дрімає біле лихо,
    пряде поземки у кужіль.

    Та прийде час – попустить узди
    і сніговії, пси-вітри,
    нагонять у намети тлусті
    із висі зронені сніги.

    Декада перша – увертюра
    холодним зорям уночі.
    Ще надокучить теплолюбам
    зиму лякати на печІ.

    08.12.2014



    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (20)


  49. Наталя Мазур - [ 2014.12.03 00:01 ]
    Ні нарікання, ні образи, ні жалю
    Ні нарікання, ні образи, ні жалю...
    Зима штрихами замалює літо.
    Сніжинок у долоні наловлю,
    Як цвіту із дерев.

    Несамовито
    Завиє хуга,
    Затріщить мороз,
    Сади одягнуть убрання вінчальні.
    На клавесині вітер-віртуоз
    Зіграє світлу музику печалі.

    По вицвілім небеснім полотні
    Вечірнє сонце скотиться горіхом.
    Прилине спогад, наче уві сні,
    І я у ньому відшукаю втіху.

    Сніжинки кришталеві у руках
    Внесу в тепло затишної кімнати.
    І будеш ти у серці та думках,
    Бо я тебе не зможу не кохати.

    27.11.2014р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (14)


  50. Ераст Іваніцький - [ 2014.12.02 23:09 ]
    Ти потрібна мені....
    Ти потрібна мені. Уночі,
    Коли темрява Світ вкриває,
    Ти потрібна мені. Живучи
    Без Кохання - мене немає.

    Ти потрібна мені. Удень,
    Коли містом снують мурахи,
    Ти потрібна мені для пісень,
    Є потреба така в невдахи.

    Ти потрібна мені Завжди.
    Щоби серце билось гучніше,
    Ти потрібна мені. Прийди,
    У серце і мозок віршем.

    Ти потрібна мені. І край!
    Поза логікою, водою,
    Ти веселкою ніжно ступай,
    Бо сумую я за Тобою.

    Ти потрібна мені. Звучи
    В моїм серці струнами ліри.
    Я торкнуся тебе, йдучи
    Назавжди, як не стане віри.

    Ти потрібна мені … Дзвени,
    Коли прийде мій час останній,
    На самій верхівці весни,
    Квітом пам’яті буде кохання…

    Ер аст Іваніцький 14.05.2013р.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   ...   48   49   50   51   52   53   54   55   56   ...   117