ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.03.04 19:34
Хто збирав металобрухт
і макулатуру
у того кремезний дух,
здатен зрушить фуру.

Комсомольці, піонери
в наші сімдесяті,
ніби справжні мародери

Татьяна Квашенко
2026.03.04 17:03
В небе на Дерибасовской
белая чайка кружит.
Эта весна начинается
от ланжероновских плит.

Солнце искрит в отражениях
серых досужливых луж.
Март начинает движение

Ігор Шоха
2026.03.04 16:41
                    І
На Україну зазіхає світ
і майже вся орда її вважає
своєю територією від
правобережжя Дону до Дунаю.

                    ІІ
Ми сіяли історію одні,

С М
2026.03.04 11:29
Ти – вінець сотворіння
Ти – вінець сотворіння
Але уже нікуди йти

Онде стабільність, якої ви прагнули
У єдиний гарантований спосіб
Серед артефактів лишених від нас

Юрій Гундарів
2026.03.04 10:39
Російські окупанти офіційно стверджують, що б'ють лише по військових об'єктах…
Унаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула 12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об'єкти — діти!
Витягують з-під завалу
юну зо

Борис Костиря
2026.03.04 10:15
Засуваю ворота від лих і нещасть,
Та даремна ця спроба нічого не варта.
Зачиняюсь від хаосу, лютих ненасть.
Догорає у серці невтілена ватра.

Засуваю ворота від битв і нашесть,
Від знущань, катувань, безнадії та мору.
Від епохи збираю небачен

Віктор Кучерук
2026.03.04 06:06
Зітхання матері й відбитки
Її повік невтомних ніг,
Чутно донині й добре видко
В дворі, на полі, вздовж доріг.
Їх не убило всяке горе
І болі знищить не змогли, -
Вони, мов плетиво узорів
Діянь і прагнень на землі.

Артур Курдіновський
2026.03.04 01:18
Весно! Мила чарівнице!
З льоду робиш ти водицю,
З неба синього казково
Ллється дощик іграшковий!

Весно! Радісна панянко!
Розфарбовуєш альтанку
В ніжні кольори зелені

Ігор Терен
2026.03.03 22:23
                    І
Сьогодні що не авгур, то поет.
І як не засміятися на кутні,
вичитуючи опуси майбутні,
де що не автор, то авторитет,
і що не геній, то анахорет
окремої і запашної кухні.

Світлана Пирогова
2026.03.03 18:57
В-есна і жінка, звісно, неподільні.
Е-(Є) в кожній усмішка від Лади.
С-іяє сонце, дихається вільно.
Н-ароджують життя, рулади.
А як в романтику цілком пірнають!

І тануть всі сніги навколо.

Микола Дудар
2026.03.03 12:32
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.

Борис Костиря
2026.03.03 10:32
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.

На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж

Віктор Кучерук
2026.03.03 07:01
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Світінь вогні,
Неначе в сні,
Блищали й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Сонце Місяць
2026.03.01 19:44
видить Бог, я намагаюся спілкуватися із ким завгодно
і як завгодно, і з усіма
проблематика в іншому, в тому, наскільки завсідники ПМ
здатні взагалі до якогось спілкування

(тим самим обґрунтовую попередню власну відмову від коментів на своїх сторінка

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Ірина Вовк
2026.02.28 16:10
Я народилася там, де небо спирається на плечі Ай-Петрі, що велетенською тінню зависає над бірюзою моря. Пам’ятаю маму – молоду, ясну, вродливу, з тонким грецьким профілем, ніби висіченим із античного мармуру самим сонцем. Вона тримає в руках важкий дзбан,

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Арсеній Літванин
2026.02.25

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Нико Ширяев - [ 2013.01.02 21:19 ]
    Зима в иллюминаторе видна...
    Зверь в норе, зима в бреду.
    Что-то слов я не найду.
    Неказистый весь, неловкий,
    Соль земли на общем льду.

    Ничего не говоря,
    Снег идёт из января.
    Я стою на остановке
    С пошлым видом главаря,
    Мерзло думаю о планах.
    Рисовал нас Старший Кранах -
    С месяц нам до Грабаря.

    Пересыпанный мукой,
    Холод снимет, как рукой.
    Через время я растаю,
    Агрегатный весь такой.

    Но покуда есть, чем нет,
    Компостирую билет.
    Хоть не женщина простая, -
    Тоже так себе поэт.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  2. Анонім Я Саландяк - [ 2013.01.02 11:08 ]
    Якби янгол могла...

    худ. Я Саландяк – композиція на тему… (фотошоп)


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10965"


  3. Устимко Яна - [ 2012.12.31 16:26 ]
    новорічне олів’є
    новорічна ніч на «носі»
    пахне олів’є
    вуйко місько цьмаґу носить
    але ще не п’є

    в телевізорі белькоче:
    «сльохкімпаром жень»
    вуйна витріщила очі –
    наливайте вже

    зараз чільний дядя вітя
    скаже: «дорогі..»
    забаламкає над світом
    заволає гімн

    під попсу завиє тузік
    з нашого двора
    назюзюкаємся друзі –
    новий рік!
    ура!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (16)


  4. Анонім Я Саландяк - [ 2012.12.30 14:58 ]
    …брехня (розмови з О.М.)
            Кажуть: не буває правди без брехні,
            кажуть: заримоване слово - найщиріше…
            Кажуть, ще кажуть і ще кажуть…
            Знаю: десь там, в душі, є така межа,
            за якою уже не збрешеш!
                    Кажуть - знаю…

    Серед матерії єси -
    поміж машин, будинків, ковбаси…
    А моє слово – об стіну горох
    (не було напочатку і не було - Бог),
    лиш звук – і-ієрогліф начерканний…
    І хоч я радий несказанно,
    здається… вдало так його заримував! -
    чи ж не збрехав?

    О так! Я не брехав останній раз,
    коли ще був в утробі мами…
    Мій перший крик, мій перший глас,
    хоч не були словами,
    були брехнею, бо ж не знати,
    чи то я мав причину
    так голосно кричати…
    верещати безупину?

    А далі підсумую, брешучи,
    мовляв, життя - театр шикарний,
    і то такий сценарій…гарний…
    а чи наївненько лепечучи,
    що світ- поезія незрима
    і такі рими,
    або ще тисяча причин і оправдань..

    О ясноликий! На місце моє стань
    і не гнівися,
    коли я щось кажУ –
    то щирий… Так мені здається…

    О, як же щиро я брешУ!
    2007 - 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2)


  5. Нико Ширяев - [ 2012.12.30 13:45 ]
    Шаги
    Шаг вперёд
    И, по принципу левизны,
    Три шага назад.
    То есть попадаешь в позицию бальную.

    Мы заблудились,
    Мы даже не можем сказать -
    Кухня у нас это
    Или спальня.

    Мелкие, беспристрастные овощи чистим,
    Чищу,
    Силясь не знать,
    Что делаем.

    Что-то вполне пригодное в пищу,
    Что-то ещё незрелое.

    Самоосознающего существования
    Мелко режем лобию.
    Это просто по образу и подобию.

    Попеременно из себя извергаешь то жизнь,
    То стаканы фильтрата жизни.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  6. Василь Кузан - [ 2012.12.29 14:12 ]
    Новорічне (2013) повзуче
    Повзе змія тринадцятого року
    Зелена, мудра, сповнена надій,
    Покращення благеньке лізе збоку,
    А кажуть: то повзе зелений змій!

    29.12.12


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (8)


  7. Устимко Яна - [ 2012.12.27 21:49 ]
    акварель (зі скрипкою без оркестру)
    ні душі
    заснула скрипка
    у футлярі снів
    йде скрипаль стікає липко
    місяць по стіні

    там де плющ повзе доземно
    з поручнів косих
    березневий кіт мерзенний
    тишу розкусив

    і розсипалися зорі
    в серці скрипаля
    аж футляр злетів угору
    сточуючи «.ля»

    бив тим «ля» столунні вікна
    дзвони калатав
    стало ясно що не звикне
    до рулад кота

    а навпроти весь у шоку
    від батальних дій
    привідкрив лупаті ока
    опель сам не свій

    довелося конячині
    жовтим ляском фар
    заганяти «ля» причинне
    у старий футляр




    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (3)


  8. Оксана Галузкевич - [ 2012.12.11 17:05 ]
    ти - мій вірш
    Рука відчуває серце,
    а мрія - тремке крило.
    Як нетля, летить на світло
    твій зір у моє вікно.

    Напевне, це дуже важко
    тримати собою світ
    і рвати ймовірну казку
    на клаптики "love_привіт".

    Твої амберже навіки
    влилися в мої струмки,
    а ті напувають ріки,
    що вхожі у наші сни.

    Як новоосміла хвиля,
    як вивільнене "today",
    вростаю душею знову
    у відтінь твоїх очей.

    Ти - лицар ув обладунках,
    з уміло зримованих лат.
    Як душу мені довіриш -
    віддячу тобі стократ.

    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.44) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (5)


  9. Кока Черкаський - [ 2012.12.09 14:58 ]
    Квадратура коня
    Не спросоння, не сп’яну,-
    Серед білого дня
    Я подумав чомусь про
    Квадратуру коня.

    Враз мені нецікавою
    Стала культура,
    А на думці одна лиш
    Кінська квадратура!

    Всі думки відкотились
    На задній план,-
    Квадратура коня
    Стисла мозок в капкан!

    Телевізор, ноутбук,-
    Це дитячі цяцьки,
    Не рятують мене
    Й стриптизерок цицьки,

    Бо я бачив питання
    В очах цих дівчат:
    Як вписати коня
    У квадратний квадрат?

    Я дзвонив в інститути,
    В сільгоспакадемії,
    Аби допомогли
    Розв’язать цю проблему мені.

    Та даремно було
    Допомоги чекати,
    Бо не вірив ніхто
    У конячі квадрати.

    І лише коли Землю
    Темна ніч оповила,
    І коли заіржала
    Квадратна кобила,-

    Виніс я на балкон
    Свою біомасу,
    А в темнім небі зоріла
    Квадратура Пегаса.

    09.12.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.28)
    Коментарі: (5) | "Квадратура кола"


  10. Український Мораліст - [ 2012.12.07 20:26 ]
    Ціна майбутньої війни...
    Ціна майбутньої війни,
    і ти і я - всі вже в облозі,
    стій і пручайся, чи впади,
    змінити щось ми ледве в змозі.

    Не чуєм дзвін минулих літ,
    І милості ждемо із неба,
    А от пустити кров і піт,
    Такого щастя нам не треба.

    Замінює все гаманець,
    порядність, людяність і щирість,
    За драний гріш стадо овець,
    Покаже свою справжню гнилість.

    Забутий справжній зміст життя,
    Всі виживають хто як може,
    В кого за це болить душа,
    А хто дере як й скільки зможе.

    Та кожен чесно хай собі,
    Загляне глибоко у серце.
    Бо скоро сипане усім
    На голі рани сіллю й перцем.

    2012 р.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.25) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Прокоментувати:


  11. Нико Ширяев - [ 2012.12.05 16:32 ]
    Одной простоквашенной
    (исповедь)


    Вот сижу я, вот сижу я,
    Нет, ну вот сижу я и плачу я...
    Чем покрою-то недостачу я?
    Разлила масло Аннушка вброд ходячая,
    Словно незрячая.

    Надо бы мне, Аньке-дуре,
    Закрыться б на переучёт.
    Мой милок был да вышел,
    Да весь не тот.
    А кто на него упадёт,
    Тому недолёт.

    Я простаиваю
    И сама себе удивляюсь,
    До чего это я простая.
    В теннис я не играю,
    Головой о рельсы не бьюсь,
    Каждому поезду потакая.
    Эти мне Каренины, Вронские...
    Я совсем не такая...
    Только малость икаю...

    Полечу я зегзицей, еврейским плачем,
    Только бы каждый плач
    Был не зря потрачен
    И от рурского быта
    Было побольше сдачи.

    На Днепре климат поганый -
    Дышу небрежно, пишу насилу.
    Но когда я подключаюсь
    К какому-нибудь светилу,
    Из меня прут паронимы -
    Будто пар из локомотива.

    Сколько всяких имён я знаю:
    Девчонки, бомжи да аники-воины.
    Все стихи именнЫе, Именные, поимённые,
    А в роли рамки
    Опять прозябают
    Рамы мои оконные.

    Дома ждёт меня
    Ворох стирок тире примочек.
    В офисе мой начальник
    То ли хочет, то ли не хочет.
    В воздухе - никотин и болезни почек.

    В воздухе, чем дальше, тем геморрои.
    Мы, чем далее, тем более
    Одной с ними крови.
    Вывернуты наизнанку мои герои.

    Все поэты мира хотят и злагоды.
    Все поэты приходят с Невы да с Ладоги.
    А я, понимаешь,
    Хочу только личной карманной радуги.
    Вынь да положь. Сплошь.

    И ещё, господь бог мой карманный,
    Не опали меня.
    А я зову Сашу,
    Чьего я имени:
    Дай мне, о Саша, скорей приложиться
    К твоему державному вымени.

    Слышится малость Федя Сваровский,
    Но это лажа.
    Слышишь ли ты меня,
    Мой любезный,
    Мой Пушкин Саша?!
    Все мгновенья чуднЫ,
    Я твоя Анна Грифель, -
    Шышишь меня? -
    Я Ваша.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (4)


  12. Богдан Манюк - [ 2012.12.02 16:44 ]
    *****
    …І раптово
    останнього бісика
    слід,
    що екзотику
    духу і слова
    творив…
    Над минулим,
    а може (ох, виміри!) й під
    не волхвами
    принесені з ночі дари –
    одсвітили мені
    від журби до вікна,
    де з’являлись обличчя –
    коханої й муз.
    Небо з рогу-багрянця
    за мене - до дна!
    Бо, здавалося, вже
    об печаль
    не спіткнусь…
    Бо з-за хмари
    скотились
    чумацькі вози
    у весільні пісні
    й барвінкові круги.
    Бо…
    А у долі
    назавше
    свої терези,
    а у мене
    і в Бога
    одвічні борги,
    а вікно
    заслонили
    сутулі літа,
    а…
    Ти, бісику,
    знову і знову
    сліди,
    у мені
    й наді мною
    витай і витай,
    хай…
    О, благо
    відчути себе
    молодим!

    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (10)


  13. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.11.26 22:42 ]
    Спам-життя
    вітряно дихав день,
    плутає ранок-ніч,
    світло хвилинних ідей -
    нам би тебе, Фарадей.

    вітряно на душі,
    розум вагань не зна.
    кидає-підкида,
    кидає-відкида.

    вітряно дихає ніч,
    тисячний чую спіч,
    гра у картковий «біс!»,
    падає хатка вниз...

    вітер мене гойдав,
    кидав і підкидав…

    страусом, журавлем...
    краплею чи дощем,
    спогадом чи життям -
    спамово-тихий злам...

    вітер тебе гойдав,
    кидав і відпускав…


    вітряно диха ніч,
    зоряний всюди кіч,
    світло хвилинних ідей -
    де ти, новий Гемінґвей!


    Рейтинги: Народний 6 (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (10)


  14. Володимир Сірий - [ 2012.11.22 09:19 ]
    Утішливий вердикт
    Нікому ще фортуною не стало
    Владарювання хтиве ремесло.
    Правителів у світі є чимало,
    А скільки вже у вічність відбуло!

    Чи місто візьмемо, а чи село, -
    Ніхто сьогодні вже не є васалом,
    Але турбує всяку душу зло,
    Що з владного олімпу поспадало.

    Усе ж мені утішливий вердикт,
    Від Бога даний - вірний і твердий,
    Що лиш Господнє царство справедливе,

    А це - земне не явить крихти дива,
    Хіба що лицемірної води
    Наллє у серце підло і красиво.

    22.11.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (14)


  15. Нико Ширяев - [ 2012.11.21 17:56 ]
    Коллективное фото
    Мир невелик и сенокосен.
    Как бы на фото у реки,
    Нетвёрдой жимолостью сосен
    Мы так пространно далеки.

    Четвёртый справа я на фото.
    На архаичном, цифровом
    Мы в ожидании полёта
    В немую складчину живём.

    Сластёны знают, сколь же сладко
    В шагах от счастья без пяти
    Запачкать снежную тетрадку, -
    Что в реку новую войти.

    Поймать, заглядывая робко, -
    Ведь мир не смыслит ничего -
    В сачок, в картонную коробку
    Себя и, кажется, его.

    И заповедано, вестимо,
    В конурках жизни пусть не мне -
    Ведь я всегда был светлым дымом -
    Сгореть на внутреннем огне.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  16. Нико Ширяев - [ 2012.11.18 15:08 ]
    Творительный падеж
    На перекрёсток всех своих путин
    Я опоздал, и в этом не один.
    Жизнь хороша в автомобильной пробке
    Стабильной медитацией машин.

    Мне всё-то интересно (на беду!),
    Откуда вышел и куда иду?
    Простой вопрос выносится за скобки
    В какой-нибудь надмирный Катманду.

    Мой звукоряд несётся, в чём богат,
    На волю из трёхкомнатных палат.
    Пишу, что вижу и о чём не вижу,
    Надеюсь на словесный аппарат.

    Вне всех причин,без шляпы, без пальто,
    Обычно заходя инкогнито,
    Главнейшее увязнет в мутной жиже,
    А после, если вспомнишь, - нет, не то.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  17. Кока Черкаський - [ 2012.11.17 09:53 ]
    Лібідо
    Хоч я вже майже старий дідо,
    Але ж в мене таке лібідо!!

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.28) | Самооцінка 6
    Коментарі: (7)


  18. Анонім Я Саландяк - [ 2012.11.15 19:46 ]
    Про цю осінь...

    худ Я Саландяк - композиція на тему... (фотошоп)


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10895"


  19. Нико Ширяев - [ 2012.11.15 15:15 ]
    Посередине
    Собою становясь несмело,
    Давным-давно, давным-давно
    Ты внутренним подтекстом пела
    И собиралась быть кино.

    К прямому счастью путь окольный.
    Радушных линий благодать.
    Бывало сладко или больно
    Сбываться и принадлежать.

    Почти что песня, просто птичка.
    Воздушна даже без вина,
    С годами ты вошла в привычку -
    Привычка свыше нам дана.

    Теперь ты ходишь на работу,
    Воюешь с нервами и с ней.
    А всё в тебе, а было что-то,
    Что неба всякого родней.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  20. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.11.13 21:53 ]
    не буде польоту
    У тебе немає
    ні свята, ні пісні…
    «…куди не оберне -
    завіса, завіса...

    Роки здивувань
    і обшарпаних рук,
    пилюки, болота,
    забутих вже мук…»

    Засніжене поле,
    калюжа під снігом,
    ти падав обличчям,
    підтримка із сміхом,
    ти думаєш - боляче,
    хтось, так і треба,
    щоб знову у небо
    лелека, лелеко!…

    Нога на припоні-
    мотузка не ріже:
    зніми і до мрії!

    Та думка колише:
    а,може, не треба,
    а раптом болото,
    під снігом,
    і білим
    обличчям?

    Скорботно…

    Зачинені двері
    у душу й кімнату,
    не буде польоту,
    не треба вітати…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (23)


  21. Нико Ширяев - [ 2012.11.07 13:42 ]
    Этюд с изменениями
    Невиннолицый первородный атом,
    Ты в бирюзовом или розоватом
    Была другим дарована, как милость.
    Не то, чтобы совсем, но испарилась

    Какая-то девическая лёгкость,
    Какая-то в тебя прокралась окись.
    И веки, что века. Что створки ставен.
    Какой-то уголок тебя потравлен.

    Калой-то уголок тебя потрачен.
    Ты хороша, но несколько иначе,
    Пуста собой, исполнена собою,
    Одетая в невзрачно-нелюбое.

    А ты всегда была такая малость,
    А ты вся изменялась, извинялась,
    А я тебя любил первоначальной,
    Смешной, а не такой первопечальной.

    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  22. Нико Ширяев - [ 2012.11.01 15:57 ]
    Попытка
    Не зря задумчивые ланчи,
    По ходу для хоть что плесни.
    Вдруг я дорос, как одуванчик,
    До поэтической тусни.

    Малютка-жизнь дозрела тоже,
    В которой каждый был таков:
    То в тёмном днище спит и гложет,
    То зажигает светляков.

    Она в своём особом вкусе
    Идёт-бредёт из пяди в пядь.
    Обычных жизненных перкуссий
    Суть произвола не видать.

    Себя снимая, как рукой ить,
    В любом коленце жизнь права.
    Мне ж бередить и беспокоить
    К чему усталые слова?

    Пойду смолчу. А хочешь - брызнет
    Кромешных слов сплошная ложь?
    Хоть неуверенностью в жизни
    Я на Кенжеева похож.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (4)


  23. Нико Ширяев - [ 2012.10.30 16:48 ]
    Пробуждение
    Напротив бухают и Ней, и Даву -
    Такой вот, простите, Ваграм.
    Я с небом играюсь, в совдепе живу
    И вижу себя по утрам.

    Из зеркала смотрит поверх ерунды
    Не слишком знакомый кацо:
    Следы от подушки, от пива следы,
    Немного чужое лицо.

    С утра ни пробора, что и не проси,
    С утра образуется лёд.
    Мы - новые птицы, нам в этой связи
    С рожденья пора в перелёт.

    Упасть бы невзрачным на мартовский снег
    Под взгляды досужих зевак -
    А вот ведь в подкладке стучит дровосек
    И не исчезает никак.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (3)


  24. Анонім Я Саландяк - [ 2012.10.20 17:24 ]
    ПЕРЕПЕТІЇ “ЧОРНОГО” КВАДРАТА 2
    Спочатку він повикидав
    всі чорні букви,бо чорні…
    А як прийшла зима, повитирав
    всі сині, бо холодні.
    А як зробилося нестерпно тепло, -
    всі жовті і червоні.
    Лишилися лише зелені й тло…
    Хіба то я трава!?
    І зостались непорушними права
    лиш білої суті аркуша паперу,
    що без звуку
    волала: БУКВУ!

    ***
    Тонкий-рожевий профіль панував
    на синім тлі холодного квадрата,
    а скромний усміх винувато:
    а я красива!.. вав.

    ***
    Текст чорний чорною рукою
    написав.
    Ніяк не налюбується «святою» чорнотою,
    лиш білий проміжок між букви
    дратував…
    Так бракувало повноти для чорних відчутів -
    перелетів на чорне тло, мов крук…
    О!...
    і пропав…
    2012

    худ. Ярослав Саландяк - Перепетії "чорного" квадрата 2.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10836"


  25. Наталя Чепурко - [ 2012.10.19 21:23 ]
    Неординарная развязка.
    Набор заумных слов и фраз
    Меня не трогают сейчас.

    И скоро эта блажь пройдет,
    Коль слово смысл обретет.

    Сим трелям псевдосоловья
    Уже не удивляюсь я...

    И, обретя такой позор,
    Я в состояньи дать отпор!

    Боюсь, что в этом "сумасброде"
    "Одета я не по погоде"...

    Я в образ постараюсь "влезть"-
    И смысл обрести и честь!

    Неординарная развязка:
    Ошибка- и слетела маска!

    Душа не стала оголяться,
    Хотя могла...Чего стесняться?

    Но мне противен этот ход,
    Да и событий поворот!..

    Прибегну к силе медитации-
    Переживу позор в прострации...

    А там, гляди, в плену гламура
    Сразит меня стрела Амура!


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Прокоментувати:


  26. Наталя Чепурко - [ 2012.10.19 21:42 ]
    Дамский угодник.
    Такая сладкая липкая лесть
    Вползает змеей ядовитой...
    Но что-то гнусное в этом есть
    Хоть ощущенья- "трембитой"!

    Дамский угодник -это диагноз!
    А,может, предназначенье?
    Не привлекает такой прогноз.
    Даже само изреченье...


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Прокоментувати:


  27. Володимир Сірий - [ 2012.10.19 19:09 ]
    Девіз
    Ні, би порадитись з тишею,
    Вдарити суті печать, -
    Пишемо, пишемо, пишемо!
    Тирсою вірші летять!

    Часом обтяжені віршики
    Гнітом безглуздих ідей.
    Завтра ми станемо іншими,
    Нині – йдемо до людей.

    Хай у майстерні вовтузиться
    Рим визначних віртуоз, -
    Вийдем зі словом на вулиці,
    Поки ще пишеться щось.

    19.10.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (17)


  28. Нико Ширяев - [ 2012.10.18 11:33 ]
    Рецепт
    Обзаведись на досуге какой Наташею.
    Береги нервы.
    Это не должна быть совсем уж мания.
    Нужно своего рода бесстрашие,
    Своего рода увереннность,
    Что ты первый
    На острие сознания.
    А иначе оно не везёт, не везёт.
    И вокруг возникает не кислород,
    А один азот.
    Курская магнитная аномалия
    Непременно
    Должна быть у тебя в груди.
    Геоизбранность - и не менее.
    И тогда тебе скажут:
    Знаешь что, погоди,
    Что-то есть в тебе,
    Так и быть уж,
    Прочти нам стихотворение.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  29. Наталя Чепурко - [ 2012.10.17 21:11 ]
    Обещанья.
    Не наступай на пятки мне-
    Я все равно не спотыкнусь!
    Лишь на фатальной глубине
    Меня одолевает грусть...
    Я преисполнена желанья
    Плести основу бытия.
    Я не нуждаюсь в оправданьях:
    По жизни- линия своя!
    Мужским вниманьем благодатно
    Со всех сторон окружена.
    Идей и мыслей нестандартных,
    И женских прелестей полна!
    Ты выбрал (не сомневался):
    "Окучивал", "подогревал"...
    Ты обещаний не стеснялся-
    Час отвечать за них настал!
    И тут...твой образ исказился:
    Ты- шаг вперед, и два-назад!
    Кораблик в "тыкву" превратился,
    И резко поменялся взгляд!
    А где обещанные блага?
    Где настоящих чувств флюиды?
    Вердикт мужской "под белым флагом"?
    Иль стиль мужской- "Аппортеиды"?


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (2)


  30. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.10.17 16:51 ]
    Моя душа на дотик
    Моя душа на дотик ледь шершава,
    їй право,
    Вона уперто слухатись не хоче,
    муркоче,
    То десь летить, а світ в моїх очах -
    о, жах!
    То вляжеться і мріє, мріє, мріє,
    де дії?!
    А їй байдуже, бачте, там картинки!
    Зу-пин-ку!!!

    Моя душа замучила і розум
    прогнозом.
    Кальяну він не пробував, одначе,
    вже плаче:
    Робуста чи арабіка – дрібниця:
    він – криця!
    Його п’янять її чудові мрії -
    до дії!!!










    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (21)


  31. Ростислав Бодзян - [ 2012.10.17 15:06 ]
    28.10.2012
    Розбита вщент душа країнця,
    Він як чорнобильська земля,
    Все в шрамах серце українця,
    І глузд наївного маля.

    І правда вся Солодка як Даруся,
    І сліпо віриш ти в це все,
    І я скажу й не помилюся
    Господь плекав любов'ю не таке!

    Тому коли до вибору прийдеться,
    Ви ту цукерку як Даруся не беріть,
    Бо біле чорним розійдеться,
    Й поринемо в війну століть...


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  32. Флора Генрик - [ 2012.10.16 10:30 ]
    Іронічне №2
    Герою мій, твоє обличчя
    Не полишають блиски браві,
    Щодень, хвилину ти в забаві:
    Із себе ліпиш... сам не знаєш?
    Кого? Можливо, Че Гевару?

    На жаль, не Рама ти. Логічно:
    Усе тобі, в тобі, для тебе,
    Дружина... Вже забув далебі?
    А Крісло? Тільки під тобою?
    Піди з двобою.

    Ти не з містерії явився?
    Озіріс тупо так вселився!
    Чи, може, поряд свій платон
    Наказ від нього і закон?

    Вертай додому. Там Ізіда,
    Живе надією зігріта.

    Ти мріяв, думав - Олександр!
    Насправді, стільки саламандр
    Розвів пообіч крісла.Боже!
    Аїд давно вже на сторожі...

    Ну, не зіграв, не став ти "примом"!
    То ж скільки б не набралось гриму -
    Тебе не коронують, милий!
    Один Нерон - і він із Риму!

    * * *

    Дай сісти в крісло.Недалеко
    Від тебе он стоїть Сенека!


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (9)


  33. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.10.14 12:34 ]
    Маки засіяли...
    Маки засіяли поле.
    Болем.
    Тихо ховалися зерна:
    Терни…
    Сонячно небо сльозило.
    Било.
    Поле атласно горіло,
    Мліло:
    Душу ховало свою
    Уміло.







    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (22)


  34. Флора Генрик - [ 2012.10.14 10:52 ]
    Іронічне №1
    О, мій герой, твоє обличчя
    Не полишають блиски браві,
    Щодень, хвилину ти в забаві:
    Із себе ліпиш... сам не знаєш?
    Кого? Можливо, Че Гевару?
    Та скільки б не набралось гриму -
    Нерон у Римі.


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (8)


  35. Вадим Гаращук - [ 2012.10.10 11:38 ]
    А політичність?
    Вистачає сумнівів, щоб не піддатися збоченню
    Ти вириваєш квіти з корінням, мов злочини
    висмикують на допиті з рецидивіста
    В тобі є все – і начинка, і тісто,
    Але воно, як репутація, трохи підмочено

    Ти виринаєш із прапором на демонстрації
    Усюди політики – вони прагнуть люстрації
    І твій прапор схожий на піратський стяг
    А гасло у відповідь їм - просто “fuck”
    І ти знаєш – політику врятує кастрація.

    Ти хочеш прозорості і, принаймні, відвертості -
    Декларації давно не відображають чесності.
    Демократія, євро-ліві чи націоналізм
    Байдуже. Аби не цей дибілізм
    Що рветься до куполу під видом гротескності.

    Ви хочете Латвію, Польщу чи Грузію –
    громадянське суспільство? Це наші друзі…-
    у мріях ще вистачить місце ось цьому.
    Та кадри по «ящику» набивають оскому
    Реальність жорсткіша, ніж наші ілюзії.

    На жаль, Твоя Європа ще далеко дуже
    Ані комісари, ані УЄФА – її не наблизять
    Не сподівайся на тих, хто від нас туди їздить
    Бо Азія у нас самих засіла, друже.


    Рейтинги: Народний -- (5.12) | "Майстерень" -- (5.04)
    Прокоментувати:


  36. Юлія Вітер - [ 2012.10.09 11:41 ]
    Дракониды летят!
    Совсем домовой обезумел,
    дерзит и бояться забыл,
    и вроде же не полнолунье,
    откуда мальчишеский пыл?

    «Я сплю,– говорю,– между прочим!»,
    Но ровно без четверти пять
    мне сонную пятку щекочет:
    «Смотри, Дракониды летят!»*

    И строит невинные глазки,
    и дразнится исподтишка...
    за что и попал без огласки
    в герои простого стишка.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (10)


  37. Флора Генрик - [ 2012.10.06 15:32 ]
    Екранна обоя
    Я на столі робочому обоя,
    Комусь наснага, для когось зброя.
    Насмішок переповнені кишені,
    А сам лиш жменя… мене мішенню.
    Буває так...
    А ще мене миттєво - і в корзину!
    Бо не живу, - і вічну вже сльозину,
    Для настрою, раптово, на жоржину.
    Воно б нехай, сльоза ж - моя частина…
    Та не живу… я не живу?... Людино?!...


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (6)


  38. Нико Ширяев - [ 2012.10.06 13:23 ]
    Нефер-нефру
    Внутри меня, говорит,
    Как и снаружи меня,
    Говорит социум.
    Всё вокруг в мире крутится
    Вокруг моего тела.
    Бог на мне, говорит,
    Нарисовал и луну, и солнце.
    Многое я несу
    И в себе воплотить сумела.
    Три тысячи жизней моих
    Обращены к истокам
    Так, что скорей всего
    Отдыхает любое чудо.
    Лодочка Ра
    Не успеет доплыть с Востока,
    Как обо мне составят
    Тома и груды.
    Скоро мои звездочёты
    В скорлупках треснут,
    Я - скоро Пушкин,
    Который уже нередко.
    Клетка грудная
    Давно уже стала тесной.
    А ты говоришь - соседка
    По лесничной клетке.
    Ага, соседка!

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (4)


  39. Олександр Козинець - [ 2012.10.05 22:07 ]
    ***
    Не заперечу присутності наших тіл.
    Скапаю воском тихо і буде тепло.
    Можеш молитися плакати. Всі святі
    Чують тебе сторінками Бібліо_теки.
    Вийди з води. Берег чекає тебе.
    Можна кохатися тихо, стиснувши пальці.
    Можна відтяти Адамові кілька Re:бер
    Чи називати його (не)найкращим коханцем.
    Мокра і п’яна, гойдаєшся ти, мов тінь.
    Запах від тебе наче від аромолампи…
    Не заперечу себе в кожному з наших тіл.
    Не заперечу… Але й не спростую
    …жартом.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (5)


  40. Флора Генрик - [ 2012.10.04 23:51 ]
    на "Ви"
    а день, розмитий у вікні,
    питання ставив лиш сумні,
    я розсміюсь – він забурмоче,
    до сліз мій друг такий охочий:
    спочатку тихо уві сні
    він розливає на вікні,
    пізніше ллє їх без причини,
    і з хворобливими очима
    блукає в пошуках зими.
    ми з ним тепер лише на «Ви»


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (4)


  41. Анонім Я Саландяк - [ 2012.10.04 19:45 ]
    РЕПЛІКА...
    РЕПЛІКА АНОНІМА НА:
    ДА ОГРАДИТЕ ЖЕ ВЫ! хотя бы Пушкина!
    бог вам судья!....
    Марта Январская


    САМЕ РЕПЛІКА ТАКА:

    І що то за шавка,
    що на Пушкіна гавка?
    Аж зло бере -
    і вже… ногу дере,
    аби дзюрити на постамент…
    А голуби!? – Підловили момент:
    всівшись дзьоб до дзьоба,
    обгадили його мідного лоба…

    … І МОРАЛЬ МОМЕНТУ:

    Перед тим, як носа задирати
    і дертися на постамента,
    треба знати -
    перша поправка:
    завжди залає дзвінкоголоса шавка,
    що голуби уміють …ати, а не тільки воркотати…
    І друга: якщо сам не дійшов до того -
    немає бога, крім самого Бога!
    4 10 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6)


  42. Нико Ширяев - [ 2012.10.03 14:31 ]
    Одной простоквашенной
    (исповедь)


    Вот сижу я, вот сижу я,
    Нет, ну вот сижу я и плачу я...
    Чем покрою-то недостачу я?
    Разлила масло Аннушка вброд ходячая,
    Словно незрячая.

    Надо бы мне, Аньке-дуре,
    Закрыться б на переучёт.
    Мой милок был да вышел,
    Да весь не тот.
    А кто на него упадёт,
    Тому недолёт.

    Я простаиваю
    И сама себе удивляюсь,
    До чего это я простая.
    В теннис я не играю,
    Головой о рельсы не бьюсь,
    Каждому поезду потакая.
    Эти мне Каренины, Вронские...
    Я совсем не такая...
    Только малость икаю...

    Полечу я зегзицей, еврейским плачем,
    Только бы каждый плач
    Был не зря потрачен
    И от рурского быта
    Было побольше сдачи.

    На Днепре климат поганый -
    Дышу небрежно, пишу насилу.
    Но когда я подключаюсь
    К какому-нибудь светилу,
    Из меня прут паронимы -
    Будто пар из локомотива.

    Сколько всяких имён я знаю:
    Девчонки, бомжи да аники-воины.
    Все стихи именнЫе, Именные, поимённые,
    А в роли рамки
    Опять прозябают
    Рамы мои оконные.

    Дома ждёт меня
    Ворох стирок тире примочек.
    В офисе мой начальник
    То ли хочет, то ли не хочет.
    В воздухе - никотин и болезни почек.

    В воздухе, чем дальше, тем геморрои.
    Мы, чем далее, тем более
    Одной с ними крови.
    Вывернуты наизнанку мои герои.

    Все поэты мира хотят и злагоды.
    Все поэты приходят с Невы да с Ладоги.
    А я, понимаешь,
    Хочу только личной карманной радуги.
    Вынь да положь. Сплошь.

    И ещё, господь бог мой карманный,
    Не опали меня.
    А я зову Сашу,
    Чьего я имени:
    Дай мне, о Саша, скорей приложиться
    К твоему державному вымени.

    Слышится малость Федя Сваровский,
    Но это лажа.
    Слышишь ли ты меня,
    Мой любезный,
    Мой Пушкин Саша?!
    Все мгновенья чуднЫ,
    Я твоя Анна Грифель, -
    Шышишь меня? -
    Я Ваша.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (6)


  43. Володимир Сірий - [ 2012.09.30 18:14 ]
    В саду пісень
    В саду пісень опало листя.
    Плоди до клуні я заніс.
    Об віття критики вітрисько
    Сякає всюдисущий ніс.

    В пору цвітіння жваві бджоли -
    Ласкаві очі читачів -
    Збирали мед . Уже ніколи,
    Здається, сад би не зацвів.

    Та все по колу в цьому світі,
    Кружляють долі і віки,
    Стають батьками наші діти -

    Надії сповнені рядки,
    І ще садку зазеленіти
    Весною випаде таки.

    30.09.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (6)


  44. Флора Генрик - [ 2012.09.30 17:06 ]
    На перелазі
    Сипались зорі - стиснувся час,
    Листя не море - креслення трас.
    Крадені фрази - віхоть ганьби,
    Хочеш щасливо з ними пройти?..

    Крадена доля мов небуття -
    На перелазі всілось життя!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.47) | "Майстерень" 5.25 (5.42)
    Коментарі: (2)


  45. Нико Ширяев - [ 2012.09.29 12:56 ]
    О тёплом
    Всякой бездонности дно обнаружится.
    Сласти-мордасти в разливе, но тут
    Все эти страсти, страдания, ужасы -
    Сколь они быстро до дна достают.

    В этой вселенно запахнутой комнате
    Судьбы и сонмы на личный пустяк
    Небо меняло? Навряд ли, да полноте.
    Всяко бывало - бывало и так.

    Белая мельница, красная девица,
    В меру слегка ослепительный жест -
    Так окунуться, как только отмерится,
    В тонны страданий и метры блаженств.

    Ну а потом, выдыхаясь и хлюпая,
    Искренне нам окунуться слабо в
    Тихую, глупую, тихую, глупую,
    Тихую, жалкую всеми любовь?

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  46. Тата Рівна - [ 2012.09.28 23:24 ]
    Зимоосінь
    Живи сьогодні, як у день останній..
    На носі жовтень і нема води
    Гарячої…так холодно у ванній
    Щоранку..ніби й не ходи туди…
    Ииии…

    Сумні шкарпетки виснуть сиротливо
    Оплакує герань останні дні
    палкого літа..завтра вітер..зливу
    пророчать ці синоптики мені…
    Ііі…

    У магазині на слизькім бетоні
    Стоїть Тамара вже у чобітках
    На носі жовтень…чобітки на Томі
    І светр новий і квітка на цицьках….
    Вах..!

    Млинці схололі і сметана кисла…
    Ця осінь самотиною торка
    І ти, моє життя, не маєш смислу
    Без Томи у новеньких чобітках…
    Ах…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" 5.5 (5.39)
    Коментарі: (7)


  47. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.09.26 17:58 ]
    * * *
    неправда,
    все на світі
    плаче,
    хто при удачі,
    і хто ледачо
    її чекає
    від ранку грітий,
    щасливець долі…
    і поневолі,
    ті, що в неволі.

    не треба звіту,
    про рамки світу:
    дитя планети,
    простий й в щербеті,
    на вибір долі,
    на щастя-горе -
    життя сваволю…

    живе ж ледачо
    щасливий мачо
    і плаче, плаче -
    нема удачі?!

    і я ось плачу?
    мабуть, щаслива,
    сиджу і рими
    вкладаю в фрази,
    хтось прочитає-
    така відраза,
    хіба поетка
    та русокоса?
    вже ж бігла
    босо,
    холоднороса,
    і знову просо
    своє між перли…

    невже не стерли?

    лишилась фраза
    своя Говерла
    є лиш у Бога,
    а ти, людино,
    шукай щоднини,
    і лиш опівніч,
    вічуєш «знаю!» -
    і "від-лі-та-ю"...

    25.09.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (5)


  48. Мирослава Сидор - [ 2012.09.23 12:57 ]
    Ілюзії
    Ніхто не був у пеклі, ніхто не був в раю.
    Ніхто не знає як там, і я не уявлю.
    Ніхто чортів не бачив і ангелів не зрів.
    Тому даремно плачем з обману почуттів.


    Ніхто вмирать не хоче хіба вже як здурів.
    Ніхто як жить не знає. Ні цілий світ ні пів.
    Ніхто біди не кличе. Вона сама прийде.
    А плюнь її в обличчя, то скаже:" Дощ іде!"


    Ніхто дурних не сіє, вони самі ростуть.
    Ніхто їх вчить не сміє, бо в голову дадуть.
    Ніхто не хоче замість когось вмирать вперід.
    І що то значить старість, не зна й столітній дід.




    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (8)


  49. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.09.22 20:34 ]
    зорі плакати не вміють
    зорі плакати не вміють,
    заборона – вічність дика,
    чорна і така безлика.

    крапля-слізка, тут же злива,
    то марудствують поети,
    вже швиденько за сонети…


    промінь кинула з думками -
    три рядки в іскристім ямбі-
    і поет за дифірамби.

    два рядки хореєм в танці,
    і поет складає станси...

    зорі весело моргають:
    бо поетів добре знають…

    22.09.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (10)


  50. Тата Рівна - [ 2012.09.21 16:06 ]
    … с неизменной сигарой и чашечкой кофе…

    От Бодлера и до Прокофьева
    Среди пира, мира, среди чумы
    С неизменной сигарой и чашечкой кофе..
    Рождаемся — Мы..

    Не поэты, не прозаики — конформисты
    Убегающие от Морфея с морфием
    Нигилисты души. Отчаянные анархисты...
    Неизменны — сигара и чашечка кофе.

    Нас топили в шампанском, нас водочкой дурманили
    Охаживали веничком, кнутом, пантофлей
    Но ведь душу окаянную не сожгли — не
    Залили пламенем. — Бесов круг. — Мы рождаемся. — Мы —
    С неизменной сигарой и чашечкой кофе…

    Не мужчины, не женщины — только личности,
    Отличает нас стоуверенность, гордость профиля..
    Изменяема траектория баллистичности..
    Но неизменны и сигара, и чашечка кофе...

    В замке тусклом замки отчаянно заржавевшие
    У принцесс одни грехи, у Бодлера с Прокофьевым
    Зарождаемся
    Не по детски маски надевшие...
    С неизменной сигарой и чашеч...

    2000


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (4)



  51. Сторінки: 1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   47