ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.09 06:00
Безликий день без місяця й числа, -
Без запахів, без звуків і без зблисків, -
Лише сіріє непроглядна мла
І всюди мокро та підступно слизько.
Мов сонний сум весь простір оповив
І тишу заколисує навмисно,
Щоб понад лугом не лунав мотив
Веснянками за

Артур Курдіновський
2026.04.09 03:50
Холодний квітень розриває душу.
І сіра злива - в серце арбалет.
Ну як же так, мій незамінний Друже?
Зарано обірвався Ваш сонет!

Поставити питання зараз мушу:
Якщо не Ви, то хто ж тоді - Поет?
Хай заздрість чорна сяде у калюжу

Борис Костиря
2026.04.08 20:03
Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.

Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби

хома дідим
2026.04.08 19:30
покинуті тексти
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі

Артур Курдіновський
2026.04.08 17:10
ЯРОСЛАВ ОЛЕГОВИЧ ЧОРНОГУЗ
(20.07.1963 - 08.04.2026)

ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?

Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес

Костянтин Ватульов
2026.04.08 16:11
Західний вітер на згарищах сонної вулиці,
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.

Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі

Юрій Гундарів
2026.04.08 11:14
Укотре бюся об залізобетонну стіну байдужості. Та не можна захаращувати Вибране пересічними і не завжди елементарно вичитаними текстами Олександра Сушка! По-перше, Вибране - це обличчя порталу, який не варто перетворювати на міжсобойчик. А отже, це облич

Віктор Кучерук
2026.04.08 08:21
Якби не рвався навпростець
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.

Артур Курдіновський
2026.04.08 06:03
Я не хочу рятувати світ,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.

Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,

Світлана Пирогова
2026.04.07 22:03
К-оли туман в ярах, як дим застиг,
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе

хома дідим
2026.04.07 20:39
валандався усяко шлявся
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом

Пиріжкарня Асорті
2026.04.07 20:06
як апокаліпсис минеться
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким

04.26

Борис Костиря
2026.04.07 19:48
Із дзеркала витікає смисл,
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати

Ігор Шоха
2026.04.07 18:59
                    І
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця

Роксолана Вірлан
2026.04.07 18:43
І тільки уява є швидша за світло,
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.

Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест

Костянтин Ватульов
2026.04.07 18:36
Я хочу знов відчути море за вікном,
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.

Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн

Іван Потьомкін
2026.04.07 11:50
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло

Віктор Кучерук
2026.04.07 08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування

хома дідим
2026.04.06 19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин

С М
2026.04.06 18:31
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув

На Південь курс, через кордон

С М
2026.04.06 18:31
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім

дім на пагорбі

Костянтин Ватульов
2026.04.06 17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.

Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п

Борис Костиря
2026.04.06 16:34
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.

Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце

Олена Побийголод
2026.04.06 15:53
Сергій Островой (1911-2005)

У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;

замети нагортала,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…

В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…

Нам повернули лиш тіла,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:24
…Як дні летять! Їх годі зупинити. І аркуші злітають стрімголов З календаря, мов невідчутні миті, Та крізь папери проступає кров. Зима, весна і літо пронесуться, Як марення, як навіжений сон. Крізь них прогляне невмолима сутність, Немов гучн

Артур Курдіновський
2026.04.06 09:22
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.

Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!

Ольга Олеандра
2026.04.06 08:54
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.

Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова

Віктор Кучерук
2026.04.06 05:56
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у в

Микола Дудар
2026.04.05 17:31
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука

хома дідим
2026.04.05 17:01
ніч постає
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є

Борис Костиря
2026.04.05 14:32
Шум вітрів долинає з вікна
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.

Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,

Євген Федчук
2026.04.05 14:22
Часи лихі і непевні для краю настали,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Оксана Максимишин - [ 2012.03.20 09:35 ]
    МОЛИТВА ПОДЯКИ

    Ілюстрація Ольги Карої.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (6) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9777"


  2. Світлана Козаченко - [ 2012.03.20 06:13 ]
    Люди, вдягнені в залізо
    Люди, вдягнені в залізо,
    йдуть у ногу, йдуть рядами
    по розпеченім камінні
    нескінченної пустелі.

    Те залізо дуже тісно
    примоцоване до плоті –
    так давно і так надовго,
    що з тілами вже зрослося.

    Гуркіт, курява, мовчання –
    тільки грифи скрізь на скелях
    у німім чеканні смерті
    озирають неозорість.

    Ще ущелини чотири,
    а тоді – зустріне ворог,
    невідступний, прежорстокий –
    там, у засідці пантрує.

    Люди, вдягнені в каміння,
    всі, притиснуті до скелі,
    жадібно стискають зброю,
    дожидаючи розправи…

    Хто – кого в бою звитяжнім?
    Кам’яні серця замовкнуть
    чи залізні перестануть
    об залізні груди битись?

    Люди, вдягнені в залізо?
    Люди, вдягнені в каміння?

    Люди вдягнені в ненависть…
    Люди вдягнені в жорстокість…
    Люди вдягнені в байдужість…
    Люди вдягнені в мовчання…
    Люди вдягнені в самотність…


    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (2)


  3. Олександр Григоренко - [ 2012.03.20 05:04 ]
    *



    Живое прикосновение взглядом и сердцем души
    глаза в глаза уста к устам
    они себя нашли
    они более не одиноки.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  4. Михайло Десна - [ 2012.03.20 01:34 ]
    Крапка...
    Фломастер крапку малював...
    Таку собі нікчемну крапку!
    А хтось додав туди рукав,
    штани нові та файну шапку...

    Ледачий хвіст стареньких мрій
    і сподівань великі вуса...
    І вгамувавсь фломастер мій
    від олівця, що так "прогнувся".

    Рожеве скло на окуляр
    і у життя - нову легенду!
    Фломастер - це такий школяр,
    що взяв дорослість у оренду.



    20.03.2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (24)


  5. Домінік Арфіст - [ 2012.03.19 23:53 ]
    ПО ДОРОЗІ НА ФУДЗІЯМУ
    …січуть холодні схили чагарями
    із неба перелатаного злива
    я в’язку мрій несу до Нараями
    на Фудзіямі осінь норовлива
    щаслива сива слива із плодами
    загорнутими в сýму білий попіл
    в сумý мою вливає синій спокій...
    несу вмирати смерть до Фудзіями…


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (23)


  6. Леся Геник - [ 2012.03.19 21:33 ]
    ***
    ... А ми, неначе сірі горобці,
    Малюємо у різний колір пера
    Й на чуба напинаючи вінці,
    Випорпуємо з себе но́ві "терра"...
    (19.03.12)


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (2)


  7. Софія Кримовська - [ 2012.03.19 20:37 ]
    Надміру
    Коли в мені ще тільки бруньковіли
    слова і рими, ти уже посивів.
    Ти мріяв про жінок, машини, вілли,
    не піднімав обличчя в небо синє.
    Ти просто був, дорослий, ніби досвід.
    І сильний, як моя дитяча віра.
    Ти все такий.
    Такий.
    Такий і досі.
    То я змінилась.
    І пробач, надміру…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.57) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (28)


  8. Татьяна Квашенко - [ 2012.03.19 20:43 ]
    немножко кошка
    Мой Ангел не спит -
    грозит мне крылом,
    и ножкой
    топает тихо.
    А я притворяюсь -
    кошкой.
    Я притворяюсь
    послушной.
    Пушистой лапкой
    скребу я на сердце
    (в сердце не кинешь
    тапком!)

    От удовольствия я
    выгибаю спинку.
    Фотографируй счастье,
    свою блондинку
    на негативе -
    снимай!
    (я прогнусь немножко...)

    А может быть легче мной
    притвориться кошке?


    2011


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (20)


  9. Володимир Сірий - [ 2012.03.19 20:55 ]
    Симфонія
    Крізь тунель гобоя
    В неосяжність див
    Душі світлим роєм
    Здійснюють прорив.
    Наче пілігрими
    Ідучи з покут,
    Сутністю незримо
    Сенс блаженства тчуть.
    Їх невпинно манить
    Чистості кришталь,
    Де нема догани
    І безсилий жаль.
    Плоть іще у світі,
    Дух - уже вгорі,
    Чуда розмаїті
    В незбагненій грі.

    19.03.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (19)


  10. Ксенія Озерна - [ 2012.03.19 20:44 ]
    ***
    крок привідкритий - до неба, землі і до голосу
    оберт за обертом - погляд у погляді - ключ
    вже обертається, ірій вихлюпує...
    бризки під хмарами
    легіт на крилах несуть

    панні неприбраній - ранок_зимою_бо_приспаний
    снилися далі, принци заморськії,
    ні, не віддалася їм...
    ніжним курли_поцілунком прокинулась -
    умбру із пóстелі - геть!

    змиє водицею - грім з блискавицею -
    панна царівною вступить в права

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (18)


  11. Василь Буколик - [ 2012.03.19 19:40 ]
    Тадеуш Ружевич

    Лежав голий партизан
    співали птахи
    і мандрували мурахи
    по воскових долонях

    жандарми з погрозою
    заборонили ховати
    хай так гниє
    стерво бандита

    батьківська земля
    зворушена лягла
    притулила світлу голову
    і вклякла

    він тихо лежав під лісом
    ніби воду пив із джерельця
    похилений над
    своєю долею
    долом.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  12. Василь Буколик - [ 2012.03.19 19:30 ]
    Тадеуш Ружевич



    Осінь
    бурштинова пташка
    прозора
    з гілочки на гілочку
    носить краплі золота.

    Осінь
    рубінова пташка
    світлиста
    з гілочки на гілочку
    носить краплі крові.

    Осінь
    лазурна пташка
    вмирає
    з гілочки на гілочку
    крапля дощу спадає.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (3)


  13. Роман Скиба - [ 2012.03.19 16:23 ]
    Спортивний віршик
    Узялися дельфінята в морі
    М'ячика ганяти.
    Між буйками їх ворота:
    звідсіля і он аж доти.
    Не минуло і хвилини -
    М'ячик точно в ціль полинув.

    Всі завмерли у напрузі...
    Воротар не схибив, друзі!
    А що ним була акула -
    То м'яча вона ковтнула.


    Рейтинги: Народний -- (5.69) | "Майстерень" -- (5.66)
    Коментарі: (7) | "http://abetka.ukrlife.org/skyba3.html"


  14. Наталія Буняк - [ 2012.03.19 15:12 ]
    Право матері
    І знову струм ,болючих серцю , слів,
    Облив мене ,щоб злість свою зігнати.
    Яке я маю право до синів!
    На Бога зглянься! Я ж є їхня мати.


    Рейтинги: Народний -- (5.35) | "Майстерень" -- (5.24)
    Коментарі: (2)


  15. Юлія Івченко - [ 2012.03.19 15:01 ]
    весна моя київська
    весна моя київська висипала фарбами на двір
    де дітлахів як маку і смачні пиріжки із маком
    де сосни Троєщени чистять повітрям голки свої
    де пацанята годують біг-маком приблудну собаку

    хоч траси поділено біг-бордами наших мрій
    хоч пробки такі достеменно довгі й провокаційні
    жінки тримають кермо і синім фарбують вії
    встигаючи няньчити дітлахів на заднім сидінні

    Русанівський Сад ходить потайки на побачення
    місто вдягає балетки кросівки замшеві черевички
    шовкові стрічки
    циганські сережки
    сплачують ріки столичних красунь
    марячи дотиком чоловіка

    по плечах пече київське сонце червоною паприкою
    грайливим зайчатком скоріше скидає светри
    Нивки шукають нив
    і про знижки балакають
    як мурашня окуповуючи з живою водою бювети

    підсніжники на Оболоні дихають дивовижно
    малинові обідки брюнеткам личать до темпу
    і ретро вічне блондинок
    смагляві панчохи на ніжках
    тюльпанами дихає Київ під шкірою носячи Євро

    і не Поділ стоокий ознака справжнього Києва врешті
    з решета ця весна сіє любов краватки і годинники
    очі коханих сяють Богами й усе роздають задешево
    літають в небі поети
    і дулі тикають критикам


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (10)


  16. Ірина ШушнякФедоришин - [ 2012.03.19 12:23 ]
    Весняна дуель
    Весни твоєї узурпаторські манери
    В її садах топили снігопади,
    Хоч ти із Марсу, у доньки Венери
    На серці мліли перли-серенади...

    І зазвучали ніжним білоцвітом
    Акорди квітня дощиком з-під стріхи.
    Жагучий погляд блиснув хризолітом...
    Заледве втіхи перепало на горіхи...

    Донька Венери ніжно відімстила
    Попався рибкою у сіті невербальні...
    Раз – зашарілась, губку закусила,
    Два – не скажу, бо на межі моральній...

    А три, і орхідейно-дику квітку
    Здолала гра, що дихала любов’ю.
    Тебе – весни тепло... (що буде влітку!)
    А на часі – стіввандерське «..І Love You»...


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (8)


  17. Валерій Хмельницький - [ 2012.03.19 12:48 ]
    Олені (поетична пародiя)
    Приготую тебе на сніданок
    Я о п’ятій (прокинешся ти?) -
    Бо люблю куштувати коханок
    На світанку, вмочивши у джем.

    У долонях ти танеш, як масло,
    І промовисто дивишся вниз
    На маяк, що ніколи не гасне -
    Білу вежу, нефритовий спис.

    Я ударю ним – ринуть джерела,
    Наче гейзери серед вогнів:
    Еротично-чарівна чавела
    Спокушає мене уві сні -

    І у бік усе штурхає... Раптом
    Просинаюсь: «Олено, це ти?.."
    А вона мені: "Дай ще поспати -
    Припини, хлопе, гучно хропти!»


    19.03.2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (8) | "Роман Миронов Єлена"


  18. Оксана Лозова - [ 2012.03.19 12:02 ]
    ***
    І як я, Боже, це пережила?...

    Ти дав людині силу й вільну волю
    Та, видно, не відміряв міри болю,
    Гострішого від гострого ножа,
    Такого, що безжально серце жалить…

    Одне питаю, Господи, Тебе:
    Як пережити в самоті тепер
    Все те, що не одна переживала?

    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.61) | "Майстерень" -- (5.64)
    Коментарі: (9)


  19. Марія Гончаренко - [ 2012.03.19 11:20 ]
    Етна
    О не підходь
    нестямна я
    то у мені пробуджується Етна
    правічний пульс в артеріях життя
    знов змінює мене
    знов лава
    я
    *

    Спроба перекладу:

    Не подходи
    безумна я
    во мне проснулась Этна
    и пульс бессмертный жизнь храня
    преобразует вновь меня
    и снова лава
    я
    *


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (12)


  20. Чорнява Жінка - [ 2012.03.19 10:19 ]
    А ты всё не являешься, Мария… (Перевод из Р. Скибы)
    А ты всё не являешься, Мария…
    А тут ни вербы не растут, ни злаки…
    Когда песком на веках летаргия –
    Верблюды, люди снова видят знаки.
    То миражи – отели, трассы, дыни…
    Но манит, не подверженный обману,
    Летящий куст Перекатипустыни
    По направленью к Вечному туману…
    Всего и звуков – крики мандрагоры.
    Всего и зрелищ – танцы саламандры.
    Там будто бы рождаются все горы…
    Там будто бы кончаются все мантры….


    Рейтинги: Народний 6 (5.6) | "Майстерень" 0 (5.61)
    Коментарі: (57)


  21. Микола Дудар - [ 2012.03.19 10:05 ]
    Думок надуманих залежність...
    Ти –
    подумок моїх залежність…
    Довготривалий сон нічний…
    На вітротверді гнів пожежний..
    А ти все стверджуєш: – нічий…

    Думки чужі – метеорити…
    І неба зоряний фонтан!..
    Волошки шепотом у житі…
    Клубочки сонечка.. й туман…

    Ти –
    подумок моїх відрада…
    Не осягнеш - забудь... замкни!!
    І я впаду із неба градом
    В одну із тих, забутих книг,

    Де ти і я єдиним тілом
    Стрічали з берега Весну…
    І, доторкнувшись, ми летіли
    В країну Мрій з одним – «люблю»

    Де вчили вірш під виноградом
    А виноград у вірші стиг…
    Де неурочні й штатні дати
    Ліпились з поцілунків тих…

    ...

    ..та кожен раз чомусь зупинка…
    Та кожен раз мовчанки тост…
    Та кожен раз в сльозах хустина..
    І сни у зграї диких ос…

    Ти –
    подумок моїх…
    не в силі…
    Вітійство діє… - Чайові?..
    Хіба прийдеться знову милій
    В обійми кинутись мої…

    18.03.2012.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.65)
    Коментарі: (8)


  22. Володимир Сірий - [ 2012.03.19 09:29 ]
    Радість
    Як духом радості
    Душі розлоги
    З висот нараз огорне, -
    Щезає смутку біль убогий,
    Гріха підґрунтя чорне.
    Усесвіт весь їй замалий - любити.
    Геть, почуття понурі!
    Із кривдою душа сьогодні квити,-
    Бриз на морській лазурі.

    19.03.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (6)


  23. Ганна Осадко - [ 2012.03.19 07:52 ]
    київ_весна
    Замітають подоли спідниць
    і Сирець, і Поділ,
    У підземці тамтамом навиліт_навідмаш –
    підбори,
    Підбери – чи слова, чи ключі…
    Не до тебе говорить,
    Не підводячи погляду…
    Спробуй за нею піти,

    За мотузочку запаху носом вхопись, як Тесей,
    Мо і виведе – чи заведе –
    в лабіринти висоток,
    Запитаєш утретє –
    вона промовчить тобі всоте,
    Бо висмоктує час молоко із тужавих грудей,

    Бо людей –
    ніби маку на площах_площинах долонь,
    Ця весна – знавісніла.
    Цих станцій-дистанцій – до біса,
    Ці пістряві перекупки, ця малохольна Аліса,
    Що на лівому березі правий шукає либонь,

    Це дівча-шалапутка,
    ця жменя веснянок на носі,
    Ця ріка, що торкне язиком піднебіння ріки…

    Не підводить очей –
    ані тушшю, ні вгору, –
    бо досі
    Василіски у погляді –
    Як у полях васильки.


    Рейтинги: Народний -- (5.65) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (15)


  24. Василь Буколик - [ 2012.03.19 06:55 ]
    Хуліо-Сесар Сілвайн
    Я маю пса, краще сказати --
    Маю шматочок душі,
    А не просто пса.
    Я люблю його і часом
    Дуже йому співчуваю:
    Немає пса в бідного мого пса.
    І от, коли мені буває сумно...
    А чи ти знаєш, що означає пес,
    Коли тобі сумно?
    ...І от коли мені буває сумно,
    Я обіймаю його за шию
    І кажу йому:
    «Песику, хочеш, я буду твоїм песиком?»



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  25. Олександр Григоренко - [ 2012.03.19 06:04 ]
    мобильно...
    ночь. звонит мобильный. дочь: здравствуй.
    спасибо. и тебе здоровья.
    спасибки. как ти? круто Она тебя...
    значит так надо.
    и долго это у вас будет...
    незнаю. будет день
    когда каждый получает по вере своей.
    тайное становится явным.
    Она...нету для меня милей.
    уже позно. спи лаптушонок.
    все хорошо. спасибо что позвонила.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  26. Олександр Григоренко - [ 2012.03.18 22:58 ]
    шахматные страсти
    в меридианах шахматных полей
    удивительный мир созвучья камертоном историй
    бури романтических грез
    и необычных дворцовых страстей...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  27. Світлана Луцкова - [ 2012.03.18 22:48 ]
    Легковажне
    До гарячої рани
    Прикладу подорожник.
    Поболить - перестане.
    Біль, як плітка, - порожній.

    Зостанеться від нього
    Тільки пил придорожний.
    Подолає дорогу
    Не один подорожній,

    Забуваючи лиця,
    Забуваючи титри.
    Я - також мандрівниця.
    Я - супутниця вітру.

    Він,- весняний безбожник,-
    Напрасовано-білий.
    ...Знов амур-подорожник
    Налаштовує стріли.

    2012


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (23)


  28. Михайло Десна - [ 2012.03.18 21:54 ]
    Непомітна подія
    Сьогодні шпак на веснянИй прибув перон.
    Зробив у тамбурі ще сам собі краватку:
    маленький вузлик (бо такий у крил фасон)
    і два вітрильця елегантні - для порядку.

    Він на вокзал прибув за розкладом весни.
    Бо в еміграції наскучив жовтий сервіс.
    Самому хочеться дивитись власні сни,
    коли гніздо зів'є, якщо в старе вже вдерлись.

    Гарчать таксисти, як у вулику джмелі.
    Одразу троє стали: пес закинув лапу...
    Та то пусте, бо шпак на рідній знов землі,
    де не зважатиме на придорожню мапу.

    Зате зустрів його із радістю в очах
    один хлопчина, вдома сотовий забувши...
    Комусь потрібен, значить, майстер у світах,
    якщо краватку шпак у тамбурі вдягнув ще.


    18.03.2012







    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (17)


  29. Татьяна Квашенко - [ 2012.03.18 20:19 ]
    Ману-скрипт
    Я- манускрипт
    твой. Скрипты сердца Ма'ну
    ты поручил как истинный админ.

    Твой Ма'ну скрипт
    переписал романом,
    где «Ом» – постскриптум, царь и господин,

    и нет меня…
    А ты теперь - в квадрате,
    а может - в круге, в степени моей.

    Мне мало дня,
    и ночи мне не хватит
    извлечь себя из вечности. На ней

    налёт мечты
    с осадком поражений.
    Пусть, извлекаясь, в корне не права –

    горю в мосты
    под музыку движений
    души, что каясь, жжёт на них слова

    про то, что мир
    замешан на лишеньях:
    здесь, находя, нельзя не потерять.

    Но эликсир
    волшебный - искушенье:
    идя к тебе, не обратиться вспять.

    2010


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (12)


  30. Володимир Ляшкевич - [ 2012.03.18 20:01 ]
    Її фламенко
    «Іди! І змий із серця наші руни!..»
    І аж у горлі хрипко рвуться струни.
    І дико коні мчать, і б’ються лу́ни
    пожежами палкої жінки тої -
    її грудей у пристрасті розвої…
    І закохання, як останній погляд
    (кудись увись) - «Не йди, прошу́, будь поряд»




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.59) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (25)


  31. В'ячеслав Романовський - [ 2012.03.18 20:00 ]
    МОВ СЛЬОЗА, НАСТОРОЖЕНА ПРОСИНЬ...
    Мов сльоза, насторожена просинь.
    Облітає журбою багрянь.
    Осенію, вростаючи в осінь,
    Зачіпаю невидиму грань,
    За якою життя відбулося.

    А дорога (тепер вже стежина)
    Ще замріяно дивиться вдаль:
    - Де ти, диво-гора? Де вершина?
    Лиш калюжі блищать, як емаль,
    Лиш усохлі осот, конюшина...

    Та старезна верба коло ставу,
    Що мої пантрувала роки
    І надію гойда золотаву,
    Наче внука мого, залюбки,
    І скрипить, і зітха без угаву...

    18.03.2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.64)
    Коментарі: (4)


  32. Олександр Григоренко - [ 2012.03.18 20:02 ]
    шахматы - прекрасная игра
    на шахматной доске безпредельная сложность бытия
    подводные камни гордыни и опасные рифы тщеславия
    лишь чистое сердце постигнет глубины мудрости Учителя
    и может выдержать марафон - испытания...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  33. Володимир Назарук - [ 2012.03.18 19:49 ]
    Viva La Vita
    Збігають краплини по скронях -
    Весняного неба сльозинки.
    Зелена в руках парасоля
    І жовтоквітучі стежинки -
    Одвічні. Відносять на крилах,
    Як біломолочні лелеки,
    Надії на світлих вітрилах
    У Всесвіт безмежно далекий.
    Тульпанів червоні корони
    Під кронами лип виглядають,
    Бджолині сімейства-вагони,
    Як потяг дзвінкий пролітають.
    За лісом пружніють джерела -
    Прозорі, потужні фонтани.
    Зозулина пісня весела
    Віддала зимі чемодани.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.44) | "Майстерень" 5.5 (5.27)
    Коментарі: (4)


  34. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.03.18 19:38 ]
    МІЙ СВІТ
    Краса у Півдня не прим`ята...
    Ніким не скривджена.Хіба
    буває сонце так завзято
    б'є по дорогах. сум'яття
    охоплює укотре душу,
    і подумки в Макарів мушу,
    де батька отчий ще поріг,
    ах, я б хотіла в ті тумани,
    у зеленаві квітко-зали.
    та все не час і не на часі.
    а душу пам`ять тихо разить.
    і пра, і ближчі -всі далеко.
    я просто зірвана лелека,
    яку Прибужжя вчарувало.
    А час для змін?
    Знать не пристало.

    19.00. 18.03.2012.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (6)


  35. Ярослав Петришин - [ 2012.03.18 18:16 ]
    КОЛИВО
    Я вернуся з міжзоряних воєн
    без чинів і нагрудних оздоб
    і, вдихнувши морозної хвої,
    почуватимусь Раяном Ноєм,
    порятованим в Сьомий потоп.

    Я побачу тебе на обійсті -
    годуватимеш просом гусей,
    ти можливо й чекатимеш вісті,
    та навряд чи такої: " Не бійся,-
    пожартую,- це - я, Одісей".

    Ти не зойкнеш - спокійно в гусятник
    заженеш голосну чередý.
    ("Не було мене літ із десяток,
    от нарешті заскочив на свята...")
    В хату двері прочиниш. Зайду.

    Відсахнеться вогонь - аж іскрини
    полетять через комин до зір.
    Знову мовчки дістанеш зі скрині
    вишиванку і оком майстрині
    обласкаєш нехитрий узір.

    Все незмінне - парсуни і фотки,
    і святих гачкуваті носи.
    Я повішу на цвяшок пілотку,
    одягнусь у сорочку - коротку,
    наче зроду її не носив.

    Стіл хутенько застелиш обрусом,
    страв дванадцять наносиш раз-два,
    замість дідуха сіна натрусиш,
    ще й для доброго духа-інтруза,
    що заходить у ніч до Різдва,

    наготуєш тарілку і ложку,
    з ними келих для знаних потреб.
    Назбираєш усього потрошку
    в коляду хитруватому Мошку
    на випáдок, як зайде вертеп...

    Перша зірка у небі засяє,
    мов сигнал неземного Арґо.
    Я промовлю молитву Джедая,
    ти помолишся: Бог ся Раждає!
    потім разом: Славімо Його!

    Ніч покотиться місячним колом,
    я зійду з осьової путі -
    і напевно вже більше ніколи
    не скуштую горіхових колив
    зі смаком різдвянóї куті...

    17.03.12


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (37)


  36. Марія Берберфіш - [ 2012.03.18 18:41 ]
    День
    День. Звичайний. Чи ні?
    Наче сад навесні.
    Станеш ти попелищем.

    Твій наступний виток
    понесе до зірок
    чи у прірву, все нижче?

    Світлотіні в тобі:
    що не крок - у двобій
    поринають. Аж свище...

    Миті темні й ясні
    за лаштунками снів
    будуть жити, колишні...

    (2012 р.)


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.33)
    Коментарі: (7)


  37. Микола Дудар - [ 2012.03.18 18:00 ]
    ***
    /місту Жовтневе Миколаївської обл./

    О небо-крила Чайко!!
    …де – вода,
    Невже униз нарешті в парі ?!..
    Та не літаю я,шкода.
    В такому небі хмарнім…
    Я би впіймав,
    Чи заманив…
    Яка у тім різниця?!
    Вже сотні раз - разів те снив…
    Вертається і сниться...
    Весна! Весна! А хвилі п”ють…
    дзьобасті оченята…
    …і мерехтять… як біль. снують…
    І лопотять ячато…
    Південний Буг…
    Чому замовк?
    Устрінь мене на прісноводі
    Я стільки вигукну промов !-
    І чайок там.. – спинити годі…

    Мені б одне – тривожність сну -
    «зачаєне» минулим…


    18.03.2012.



    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.65)
    Коментарі: (3)


  38. Оксана Романів - [ 2012.03.18 17:14 ]
    * * *
    Прикуси слова свої відверті
    Нас ніхто ніколи не спасе
    Від розлуки, що подібна смерті
    Що забрала до останку...все

    Я втомилась вибирати ролі
    Сильні ролі у безсилий час
    Так і ми, іронією долі,
    Ще не раз зійдемося, не раз…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.41) | "Майстерень" -- (5.34)
    Коментарі: (3)


  39. Володимир Назарук - [ 2012.03.18 16:06 ]
    Зелена троянда
    Квiт зеленої троянди,
    За легендою, проб'ється.
    Крізь печаль та біль узветься
    Голос вірного Леандра.

    Море в штормі розірветься...
    Факел полум'я покине...
    Тільки віра світлом лине -
    На підмогу серцем б'ється...

    Опустіла, замертвіла
    Геро вежа без Леандра.
    Квіт зеленої троянди -
    Дар Венери, пам'ять, сила!

    Рік од року знов єднає
    Абідос і Сест той квіт.
    І уже крізь товщу літ,
    Двох подібних світ не знає.


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.44) | "Майстерень" 5.25 (5.27)
    Коментарі: (2)


  40. Костянтин Мордатенко - [ 2012.03.18 15:20 ]
    ***
    Ні, моє кохання не для сміху,
    присягаю святим хлібом і вином,
    Бог мені лишив єдину втіху –
    помолитися за тебе перед сном…

    Небо розпашіле, шибка вогка,
    в самоту згорнулось щастя, стигне крів;
    навіть після смерті буду Бога
    дякувати, що в житті тебе зустрів…


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.3)
    Коментарі: (6)


  41. Володимир Сірий - [ 2012.03.18 14:45 ]
    Немає вічного...
    Немає вічного нічого на землі.
    Ідуть убогі. Переходять королі.
    Вино і хліб - їхні супутники незмінні -
    Нових подорожан чекають на столі.

    18.03.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (17)


  42. Василь Світлий - [ 2012.03.18 14:48 ]
    Висота

    А для долі моєї
    Дав Господь два крила:
    Одне – радісне, біле,
    Друге – чорне, журба.
    Та не можна летіти
    На одному крилі,
    Сум цей болем трембіти
    Розіллється в мені.
    Може, сірі, гадаю,
    Було б краще тоді…
    Птах самотньо кружляє
    На страждань висоті.
    Тиха посмішка сяє
    На скорботних устах:
    Як я , Боже, здолаю
    Цей немислимий шлях ?
    …………………………
    «А для долі твоєї
    Дав Господь два крила:
    Одне – радісне, біле,
    Друге – чорне,
    Журба-а-а-а-а…»

    01.03. 12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (22)


  43. Олександр Григоренко - [ 2012.03.18 12:00 ]
    венчание
    столик в саду камертона
    весны тишина
    вхожу в тебя нежностю
    ты во мне растворилася
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  44. Леся Геник - [ 2012.03.18 11:43 ]
    ***
    До легкості... Шифонного обману,
    Що все одно сповзе з її плеча.
    Ілюзію завчасно-бездоганну
    Паяє ґнітом здавленим свіча.

    А він цілує пальці і зап’ястя...
    Не спиниш розтривожену струну.
    І певність, що смакує справжнє щастя,
    І що впокорилась лише йому...
    (17.03.12)



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (5)


  45. Петро Овчар - [ 2012.03.18 11:44 ]
    * * *
    Потепліло…
    Зашарілась
    весна.

    Відлетіла
    очманіло
    зима.

    Не хотіла -
    ковдру з тіла,
    дарма.

    Ще не зріла
    залетіла
    земля.

    Забриніло
    в її тілі
    життя.

    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.06) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (5)


  46. Леся Геник - [ 2012.03.18 11:32 ]
    ***
    Не перебільшуй: смерть не більше смерті!
    І скільки би фантазії не втер -
    Душа, як голуб, десь на парапеті,
    Побалансує... поки ще не вмер!

    Летітиме лиш сіра штукатурка
    З-під ніг її, допоки з хмар рука,
    Підтримуватиме іще за шкурку,
    Або хоч з краю за тонкий рукав!
    (26.1.12)



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (6)


  47. Віктор Кучерук - [ 2012.03.18 09:42 ]
    Едем


    Я її розбуджу несподівано зараз,
    Коли зникла нічної пітьми каламуть.
    Обцілую вуста спраглі сонечком ярим
    І торкнуся грудей свіжим вітром, мабуть.
    Я на неї впаду березневим світанням,
    Додивитися сни застарілі не дам.
    Поступово - єдиним два дихання стануть,
    Щоб ніколи уже не розстатися нам…
    17.03.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (14)


  48. В Глобус - [ 2012.03.18 09:30 ]
    Глядя туда в бездонное небо
    Глядя туда в бездонное небо
    Я пытаюсь увидеть..скорее
    Уловить твой взгляд,
    Посланный мне из другого
    Уголка земного шара
    Смотрю .. и молю Всевышнего
    Оберегать тебя в каждый твой день
    Прожитый и грядущий
    ПУСТЬ моя нежность
    Моя вера ..тоже хранит тебя
    Мой далекий ..мой близкий..
    Мой родной..МОЙ...


    2011


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  49. Микола Дудар - [ 2012.03.18 09:46 ]
    ... а ти - з ким?..
    Ой зустрілися двоє світів.
    Одне одного не пізнали..
    Один в очі, розкажуть, світив.
    Інший зуби на світло скалив...

    Із вершини з усіх Вершин
    Хтось розсипав, було, горіхи...
    І зійшов тоді Батька Син..
    Сонцем мітив обидвом віхи...

    Чути сипеться знову щось...
    У прийдешнім, у певнім часі,
    Не зречусь я соромитись - ось!
    Що причетний до "бійки" басом..

    17.03.2012.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.65)
    Коментарі: (9)


  50. Юрій Левченко - [ 2012.03.18 09:05 ]
    Зимовий ранок (О.С. Пушкін )переклад
    Мороз і сонце-день погожий,
    ти вже не спиш, мій друже, може
    пора, красунечко, вставай !
    Поглянь же сонними очима
    яка краса кругом спочила,
    твою зорю чекає край!

    Ти пам’ятаєш небо вчора
    від злої хуртовини чорне,
    розмита пляма-місяць зблід ,
    крізь хмари сумно поглядає,
    і в тебе настрою немає…
    А зараз глянь – пощез і слід :

    Небесною блакиттю вкриті
    шляхетні килими ,сніги ті
    розшиті сонцем золотим.
    Чорніє тільки ліс прозорий ,
    покрив ялину іній скорий,
    ріка яскріє від льодин.

    Кімната вся янтарним блиском
    аж сяє. І бадьоро близько
    тріщить багаття у печі.
    Приємно мріяти ,спочивши ,
    та знаєш : мила, прикажи вже –
    конячку в сани упечи.

    Зрання по снігу нетерплячий
    біжить наш провідник конячий,
    довірся - знає він куди.
    Навідаємо пустки поля,
    ліси така ж спіткала доля,
    та берег цей люблю завжди!

    2010 р


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)



  51. Сторінки: 1   ...   1015   1016   1017   1018   1019   1020   1021   1022   1023   ...   1815