ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.09 14:37
Я не хочу уже прокидатись.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.

Вячеслав Руденко
2026.10.09 10:48
— Що до пояснення ранку звитяжного
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої

С М
2026.10.09 10:39
Я – Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене

Ось повзу на підвіконня

хома дідим
2026.10.09 09:02
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким

Віктор Кучерук
2026.10.09 06:11
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,

Євген Федчук
2026.10.08 17:56
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи

Артур Сіренко
2026.10.08 17:02
Я продаю тишу
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.

Володимир Мацуцький
2026.10.08 16:52
Головний посил вірша Володимира Мацуцького «Всесвітній громе, де ти?» — це не звільнення чи «порятунок» росіян від їхнього власного рабства, а заклик до справедливості, захисту України та покарання агресора. Автор звертається до вищих сил («Всесвітнього

Ольга Садкова
2026.10.08 15:49
Поспішав Славко до школи,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.

Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,

Михайло Укран
2026.10.08 15:35
Оксамитами квітчана Панна
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.

Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів

Ігор Шоха
2026.10.08 15:13
                        І
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.

Володимир Ляшкевич
2026.10.08 14:17
У вогняні знемоги дні - провіщені, наснажені,
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.

І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де

Сергій Губерначук
2026.10.08 14:06
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Сергій Губерначук
2026.10.08 13:52
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Борис Костиря
2026.10.08 13:23
Я нічого не зміг роздивитись
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.

Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,

хома дідим
2026.10.08 09:45
що сказати що написати друже
чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо

Віктор Кучерук
2026.10.08 07:29
Заховалася в гущі туману
Тьмяна постать висока твоя.
Залишилося в серці, мов рана,
Повне ясного світла ім'я.
Час стирає деталі та риси,
Забирає у вирій літа, -
Я благаю тебе: озовися,
Розімкни жданим словом уста.

Ольга Садкова
2026.10.07 23:29
Залишилась хата самотиною
на поталу хижим ворогам,
стала передчасно вона сивою,
на глумління кинута димам.

Тіло їй поранено осколками.
Вікна, ніби очі без зіниць.
Розтинає небо понад Конкою

Артур Курдіновський
2026.10.07 19:40
Жовтневий день дістав свої пуанти.
Коли дощі почнуть сумний балет,
Самотнім стати може навіть Данте,
Уперше не допише свій сонет.

Втомилися виносливі атланти,
Десь непримхливий гине очерет.
Які для долі знайдуть варіанти

Світлана Пирогова
2026.10.07 18:07
Шипшина достигає в тиші листопаду,
П'є залишки тепла із вицвілих небес.
І знає: все минає - біль і час чудес.
Вона вже не шукає весняну розраду,

Крізь голі колючки і рани є принади,
Дух визріває попри сутінки і стрес.
Шипшина достигає в тиші лист

Тетяна Левицька
2026.10.07 15:20
Багряний плющ і жовті клени
сумують в сутінках черлених.
На бузиновому причілку
не видно ні джмеля, ні бджілки.
Город врожай віддав господі,
твердінь небесна хмари родить,
паливода блукає ревно
у білосніжних хризантемах.

Борис Костиря
2026.10.07 14:41
Нехай минають ця сльота,
Сюїта зливи, фуга вітру.
І буде чиста, як сльоза,
Поема істини і віри.
Ми крізь багнюку пропливем
До чистих берегів свободи.
Не треба інших од, поем.
Шукаємо крізь вічність броду.

Ігор Терен
2026.10.07 11:37
Граматика – моя коняка
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.

Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...

Віктор Кучерук
2026.10.07 06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.

С М
2026.10.06 23:23
Старий розповідав казки

Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні

хома дідим
2026.10.06 22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе

Мирон Шагало
2026.10.06 18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.

Борис Костиря
2026.10.06 13:59
Пам'яті Віталія Коротича

Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.

Колись він був трибун, глашатай, лицар

Володимир Бойко
2026.10.06 12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.

Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,

Тетяна Левицька
2026.10.06 10:11
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?

Віктор Кучерук
2026.10.06 07:40
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.

М Менянин
2026.10.05 23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Ігор Калиниченко - [ 2012.04.26 17:37 ]
    Чорнобильська зона
    Чорнобильський попіл, кошлаті задимлені хмари,
    І Богом, і чортом забута смертельна земля.
    Тут Всесвіту край, де палають фантомні пульсари
    І зраджена тиша самотністю зір застеля.

    Тут згарища сіл, де весіллям ніколи не грати,
    Прокурений стронцієм, привидом хрещений ліс,
    І чорні озера, де плавають риби-мутанти,
    І краплі густі, що пропалюють серце до сліз.

    Розпатланим вершником вітер гарячий пронісся,
    Окрадену Прип'ять ковтає солона пітьма.
    Але не пропало, не зникло зелене Полісся -
    Природа не вмерла, пустелі і пустки нема.

    Дзвенять пелюстки, шаленіють на обрії гуси,
    Зміюкою синьою гнеться ріки течія.
    Та більше за все в цьому грішному світі боюся,
    Що Зоною стане уся Україна моя.

    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.67) | Самооцінка 5
    Коментарі: (4)


  2. Холлі Мрійко - [ 2012.04.26 14:54 ]
    Маме
    Нежные теплые мамины руки
    Словно шёлковые облака
    Всё больше с ними часов разлуки
    Все больше я от них далека.

    Переходя в суровые будни
    Забываем мы, о простом,
    Мы наверно несчастные люди
    И душа наша спит крепким сном.

    Начинаем мы делать больно
    Грубым словом и криком своим
    Мы родных обижаем невольно
    Место прощения просто молчим.

    Наше сердце становится камнем
    Просто глыбой из янтаря
    Делаем больно мы нашим мамам.
    И останавливается земля.

    Нужно вернуть её нам движенье
    Чтобы сердце звенело весной
    Нам нужны новые убежденья
    мамочка знай всегда я с тобой.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  3. Холлі Мрійко - [ 2012.04.26 14:26 ]
    Взрослый ребёнок
    Упрямый лев, беззащитный котёнок
    Играешь со мною мой любимый ребенок.
    Улыбка твоя как солнечный луч
    Выходит по вечерам из-за туч.

    Наивное детство, веришь в любовь
    Оно взрослым людям приносит лишь боль.
    Играешь в игрушки, ходишь ко мне
    Ты мой любимый ребёнок на этой земле.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  4. Холлі Мрійко - [ 2012.04.26 14:23 ]
    Как кошка
    А я уйду так гордо и красиво
    Как кошка из квартиры по утру
    А ты останешься такой унылый
    ведь я не понарошку ухожу
    под вечер открывая дверь
    Увидев твои грустны глаза
    Осыпались из крыльев перья
    И по шике соленая слеза.
    Я подойду растерянная
    Крепко обниму, и прошепчу
    От тебя я больше не уйду
    С тобою быть хочу.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  5. Холлі Мрійко - [ 2012.04.26 14:31 ]
    Признание
    С двух нитей свяжем узелок
    Красная и черная
    Ты мой небесный ангелок
    А я в тебя влюблённая.

    Ты мой луч солнца золотой
    А я небо окрыленное
    Хочу быть рядышком с тобой
    Ведь я в тебя влюблённая.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  6. Холлі Мрійко - [ 2012.04.26 14:52 ]
    Не судите меня!
    Не судите меня, какою я стала
    А любите меня такою как есть
    В игры свои ещё не доиграла
    Вы имеете право на лесть.

    Не судите поступки, не зная души
    Не огнём измеряется сердце
    И прожить ты жизнь не спеши
    Дай мыслям моим согреется.

    Не судите шаги, ведь вы не правы
    Не все замки открывают слова
    За правду вам не отсечь головы
    Прикусите язык, не нужна мне молва.



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  7. Холлі Мрійко - [ 2012.04.26 14:03 ]
    Мотилёк
    Ранним утром в окно залетел мотылек
    Взмахом крыльев нежно касаясь
    Разыгрался в душе огонёк
    Уходи навсегда оставаясь.

    Его сердце стучало не в такт
    Взмахи крыльев окутаны страхом
    Но нет возврата назад
    Всё слабее он с каждым взмахом.

    Но в его сердце вера живёт
    Что солнце ещё он увидит
    Жизнь он на крыльях несёт
    И не за что не погибнет.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  8. Холлі Мрійко - [ 2012.04.26 14:35 ]
    Кукли
    Все люди куклы
    Под контролем каждый шаг
    Как жаль канаты боли
    Уведут нас в мрак
    Голос наш молчит
    При виде кукловодов
    Дрожит душа
    Не водит счастья хороводов
    Ходим мы по кругу
    Не видим не начала ни конца
    Не верим больше мы друг другу
    Улыбкам милого лица


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  9. Холлі Мрійко - [ 2012.04.26 14:04 ]
    Твой компьютер лишь холодное железо
    А твой компьютер лишь холодное железо
    И в нём души нет, сколько не ищи
    За ним сидишь ты вроде бы и трезвый
    Но в нём ты лживой дружбе не пиши.

    Ему не верь ведь в нём всё не в реале
    Ведь в нём не сердце, а метал
    И не полюбит тебя девушка в рекламе
    И не найдёшь ты в нём свой идеал.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  10. Холлі Мрійко - [ 2012.04.26 14:42 ]
    Соры по пустякам
    папа с мамой поругался
    ящик с ней не поделил
    и новый костюм от злости
    марганцовкой ей облин

    мама жутко раскречалась
    и пошла за кочергой
    папа залез под одеяло
    и укрылся с голорвой

    мама бегала о дому
    немогла его найти
    к ней же лудшая подруга
    должна была скоро прийти

    папа решил вину загладить
    костюм в машинке постирал
    мама это увидала
    и ушла опять в астрал

    после стирки в тот костюмчик
    даже слоник может влесть
    папа вновь готовит домик
    решил на балкон залесть

    мама бегала по дому
    немогла его найти
    папа сидя на балконе
    некак не мог в себя прийти

    и он снова постарался
    и костюмчик он ушил
    а он в нитках заплутался
    и к трусам его пришил

    мама жутко раскречалась
    был костюм любимый то
    а потом разволновалась
    пришила к папе и пальто.

    но она недолго злилась
    любит папу молодца
    но кочергой ему до сталось
    и по спене и по сальцам


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  11. Наталя Чепурко - [ 2012.04.26 13:13 ]
    Молва.
    Одолела молва, одолела...
    Я не в силах ей возразить -
    Был бы мир этот чуть добрее,
    Смог меня от невзгод защитить.

    А пока - я одна, как молния
    Среди скал и небесных бурь...
    Но наступит когда-то безмолвие,
    И забрезжит живая лазурь!

    И тогда среди дня погожего
    Горделивой походкой своей
    Я пройду из "плохого" в "хорошее",
    Не считая пережитых дней.

    Я пройду такая счастливая,
    Озаряя всех прежних теплом,
    Может быть, не настолько красивая,
    Но не смешанная со злом!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (8)


  12. Наталя Чепурко - [ 2012.04.26 13:54 ]
    Рыбачий полигон.
    Узнаю летний зной полигона...
    Капониры из стройных берёз...
    Полигоны - солдатская зона -
    Струны сердца терзают до слёз.

    Прекратились учения,
    И спокойно вздыхает трава...
    Трели птичьего пения
    Окружает акаций листва.

    По песку проползает
    То ли ящерица, то ли змея...
    Здесь так тихо бывает:
    Я кричу, а как-будто не я.

    Вновь лягушечье пение
    Прерывает дождливая дробь.
    Гладь воды - загляденье:
    От дождинок на глади озноб.

    В ряд берёзы над озером
    Наклонились, как девы стыдясь.
    Спрячу чёлку под блейзером,
    В озерца зазеркалье глядясь.

    Поплавок гуттаперчевый
    Будет прыгать и дёргать леску.
    И карасик доверчивый
    Вереницей "идёт" к поводку.

    В небе - радуга кольцами...
    Дождь ушёл за пределы лесов.
    Небо солнце развесило,
    Занавески чудных облаков.

    Опускаются медленно сумерки:
    На костре котелок дребезжит...
    Собрались у огня рыбаки -
    Как же здорово всё-таки жить!


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Прокоментувати:


  13. Наталя Чепурко - [ 2012.04.26 13:06 ]
    Мне б влюбиться!
    Мне б влюбиться ещё хоть раз -
    Доказать и себе, и людям,
    Что огонь в груди не погас,
    Что гореть ещё долго будет.

    Мне б сандалии снять и "рысцой"
    Щегольнуть по студёным лужам,
    Босоногой придти домой,
    И сидеть под пледом простуженной.

    Телефон не заставит ждать -
    Хриплым голосом "Да" отвечу -
    Друг придёт меня повидать
    И украсит тоскливый вечер.

    Засидевшись за чашкой чая,
    Наболтавшись до "несхочу",
    Ночи таинство предвкушая,
    Я задую во тьме свечу...

    И случится со мною чудо:
    Время новый отсчёт поведёт...
    В полумраке из "неоткуда"
    Чувство новое обретёт.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (3)


  14. Нико Ширяев - [ 2012.04.26 13:34 ]
    Постскриптум
    Засвечен снов аргентум бром.
    Тем перманентней, тем свободней
    Вживайся заспанным нутром
    В неприхотливое сегодня.

    Нырни в эскиз дневных огней
    Крутым сорокалетним профи.
    А ну ex tempora отпей
    Неистово горячий кофе.

    Как ненадёжны все слова,
    Как всё спонтанно и вдогонку.
    Сегодня выглядит сперва:
    Как гоголь-моголя воронка,

    Как непролазный снежный ком
    И заводной китайский идиш.
    Из наступившего потом
    Себя и роль свою ты видишь

    С невыразимой глубиной,
    Когда, остуженные как-то,
    События поры иной
    Тебе становятся постфактум.


    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  15. Ольга Бражник - [ 2012.04.26 12:21 ]
    Именослов и другие существительные
    Ведьмин круг замкнулся плотно, ведь мы на ты же.
    (Потому что пока на вы – не всё дозволено)
    зафиксировать ракурс пикантный в таком бесстыжем
    Цейсовском глазу. Слышишь – перезвонами
    на седмицу Светлую
    нежности нерастраченной пузырьки
    напряжения не выдерживают – взрываются
    и над плотским Плоским миром (из Терри Пратчетта)
    сублимируются в звуки регги (из Ленни Кравица).
    Ты…
    Вы это…Коль что - пишите, и вот Вам марка,
    да держите, крепко держите и не роняйте!
    Энтропия чувств – от Гарсиа Маркеса до Ремарка,
    мизантропия – сдвиги с Твигги до Киры Найтли…
    Отыщу тыщу методов четкого доказательства
    (Половина из них Вам явно покажутся некошерными),
    посмотрите сами – вот ещё показалось два
    силуэта под зонтиком в древней чащобе Шервуда.

    25.04.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (12)


  16. Ольга Бражник - [ 2012.04.26 12:40 ]
    Разочаровательное. Фрагмент из ненаписанного
    А задумавшись, что же тебя тогда привлекало,
    Вдруг отметишь, что не на что и опереться-то,
    Скажешь: "Вот ведь склочная баба по вертикали,
    Да и по горизонтали, в общем, весьма посредственна.
    И размер третий с годами вырос, но только сзади,
    И язык без костей, и натура лживая насквозь…"
    Но сейчас еще всё к месту и при параде,
    И поэтому, как ни в чем ни бывало – здравствуй,
    Несмотря на ежеутренее сожжение
    Тоста и омлета, сбежавший кофе…
    Может быть глаза прельстили? Так отражение
    В них с годами то же самое. Только в профиль.

    19.04.2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.43) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (17)


  17. Любов Бенедишин - [ 2012.04.26 12:40 ]
    І знов прийшла весна...
    І знов прийшла весна -
    дванадцята вона
    на пустищі відчуженої зони.
    Убрались в цвіт сади...
    Вкраїну розбуди
    від снів байдужих,
    поминальний дзвоне!

    Квітневий апогей
    і тисячі смертей
    навік сплела водно
    жахлива дата.
    Чорнобиль - спільний хрест,
    на виживання тест.
    Мені судилось батька поховати.

    Ще жертв лічба трива...
    А в небі птах співа,
    тюльпани
    червоніють на осонні.
    Це знов прийшла весна -
    дванадцята вона
    в безцінному житті моєї доні.

    26 квітня 1998 року


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (24)


  18. В'ячеслав Романовський - [ 2012.04.26 11:23 ]
    ЗУХВАЛА ЛЮБОВЕ, КОГО ВИГЛЯДАЄШ ІЗ ЛІТ...
    Зухвала любове, кого виглядаєш із літ,
    Кому відчайдушно свої розставляєш тенета?
    Як вітер травневий, ширя твій п'янкий зореліт -
    Причалів багато, а гавань принадна - в поета.

    Він час не змарнує і пристрасть по вінця наллє
    І зорями-квітами встеле розпахчене ложе.
    Цілунки розсипле, немов діаманти з кольє,
    Схвилює ласкавку і зніме хистку загорожу.

    Зухвала любове, прошу, ти лише не спіши
    Із трепету-виру свої забирать обладунки,
    Залишся довіку чи сяйво хоча б залиши
    Та чарку безсмертну любовного юного трунку...

    21.04.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.64)
    Коментарі: (6)


  19. Іван Гентош - [ 2012.04.26 10:32 ]
    пародія « Не горобці... »




    Пародія

    Написати вірш не штука…
    А серйозний, без дурниць?
    З горобцями справжня мука,
    Я по привід – до синиць!

    Надихáються раненько
    Від синичок всі митці –
    Ті цвірінькають тихенько,
    І не так, як горобці.

    … Помогло! Поперли рими!
    І впопад, і невпопад.
    І рядки вдались… густими,
    Ще й… читаються назад.

    Настрочив, не вíдав втоми –
    Заодно й рядки оці!
    Ну і що, що паліндроми?
    Хоч синиця, а в руці…


    26.04.2012


    Рейтинги: Народний 6 (5.58) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (38)


  20. Леля Далія - [ 2012.04.26 09:43 ]
    СТРІЛЬЦІВСЬКИЙ СТЕП
    Доплетуть кураї свій розтеплений сон
    З напівдикого шепоту трав й дідівських билин
    І впаде, у росу, сум трипільським хрестом,
    І здригнеться сова, в космічному вальсі хвилин.
    ----Розлетиться, над степом, скіфських дум сивина;
    ----Попіднеб’я обійме почерленний, правіщий орел,
    ----Розіллється Дoнець з райського меду вина
    ----І техесенько вітер підІйме майські мрії, з морель...
    Та вже Лада, у ніч, співи дня сповиває:
    У відлуння сердець, чар оману; в чал, ковилу;
    Й торкає чебрець рунним обрію краєм...
    Цвіркотіння балад зливА у Вселенську імлу.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (7)


  21. Любов Бенедишин - [ 2012.04.26 09:40 ]
    Еволюція світосприймання
    В душі: зневіри виразка
    і впевненість-пітьма,
    що Бог - красива вигадка,
    що Бога ж бо нема...

    ...Єство, смішне й розгублене,
    замислилось таки:
    що Бог у світ залюблений,
    що Бог - це на віки...

    ...Дивлюсь услід минущому
    і бачу не вві сні:
    що Бог - у всьому сущому,
    що Бог є і в мені.

    2004(2012)


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (10)


  22. Мирослава Мельничук - [ 2012.04.26 07:02 ]
    Сумбур
    Сонце сіло. За десять восьма -
    на стіні калатає серце.
    Так несміло не йдеш у гості,
    а хоча - голоси і сердься!

    Все даремно: на підвіконні
    у вазонах порожніх - квіти.
    Вечір. Темно. В твої долоні
    хочу сонечком закотитись.




    квітень 2012 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (1)


  23. Володимир Сірий - [ 2012.04.26 07:24 ]
    Політ
    Перо моє на старті,
    Зворотній часу лік :
    - Слова, поезій варті,
    Летіть в майбутній вік.

    В безодній голубіні
    Кружалом золотим,
    Розбивши пута ліні
    Усеоружжям рим,

    Заграй, чудова ліро,
    На сцені хмар блідих,
    І хай буденність сіра
    Останній робить вдих;

    Дай óбразам ожити
    На мить одну хоча
    У космосі відкритім
    Уяви читача,

    Де зоряні світила,
    Душі солодкий щем…
    Не опекти би крила
    І приземлитись ще.

    26.04.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (8)


  24. Тамара Ганенко - [ 2012.04.26 07:37 ]
    Пологи
    Після пологів стражденне
    Серце з напруги гримить:
    Вірш народився у мене,
    справжній. Отой, що
    Умить, -
    Ніби диктований вперто,
    Врочений кимось здаля...
         Ось, на листочку паперу
    Спить немовля



    1990-ті


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (20)


  25. Ліна Масляна - [ 2012.04.26 07:09 ]
    Cпрага
    Насолодилася краплинами вина,
    І пити усе хоче, хоче, хоче…
    та п’є його лише з чужої бочки…

    То ж спрагу не втамовує сповна



    2000


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (20)


  26. Тамара Ганенко - [ 2012.04.26 07:22 ]
    Місхор. Синій край
    Лиш небо, і море, і гори -
    ні зайвої риси ніде.
    Сама голубінь неозора
    чаруючим ранком бреде.
    І серцю її не вмістити -
    розкішна, мінлива, жива.
    З блокнота у море відкрите
    втікають рядки і слова....







    20 липня 1990


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (10)


  27. Михайло Десна - [ 2012.04.26 04:48 ]
    Чаклунство
    Кумедне місце... Бо його ім'я -
    принада участю.
    Одна з планетою Земля сім'я.
    З її родючістю.

    Нізвідки потрапляєш у сюжет
    життєдіяльності
    єдиної з родючості планет
    на тлі глобальності.

    Принадливо! Але... Існує с в і т.
    Карнизом штучності.
    Умовності, яким нема орбіт
    для їх присутності.

    На думку пересічних чаклунів,
    секрет - в обміннику!
    Умовність на родючість штучних слів -
    верхом на вінику.


    26.04.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (6)


  28. Адель Станіславська - [ 2012.04.25 22:14 ]
    Білим Янголом
    Муки тіла скінчились нині,
    Що смиренно несла роками,
    На небесній святій гостині
    Стріне душечка душу мами.

    Стріне душечка душу тата
    І родину спочилу в Бога,
    Що прийшли тебе зустрічати
    Із тяжкої скорбот дороги.

    Аж тепер уже відпочинеш
    На блаженства небес перині…
    Білим янголом в небо линеш -
    Твої муки скінчились нині.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (22)


  29. Олександр Козинець - [ 2012.04.25 22:12 ]
    Яяя
    Вже не граюсь давно з гієнами.
    Мені м’яса не треба – наїдений.
    І для власної гігієни я
    Тільки воду вживаю відрами.
    Відтепер не цікавлюсь зміями.
    Не люблю прохолодної крові.
    Не брешу – брехати не вмію –
    Та не вірю у все відоме.
    Часто в снах ще літаю, в принципі,
    Та ридаю публічно, не в келії.
    Я простий, не рівняюсь на принців я.
    Хоч осмислив, та досі не клеїться…
    Ти пробач, ну схотілось озвучити.
    Я ж людина, в мені б’ється серце.
    Обіцяю словами не мучити…
    А на змій та гієн …не сердься!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  30. Тамара Ганенко - [ 2012.04.25 21:47 ]
    Атлантичний океан
    Спекотний день, - билинки не схитне,
    Палюче сонце царствує над літом,
    У хвилі зве розгойдані мене
    Безмежне океанське моноліття.

    Безкрайньо-синє, аж вступити жах,
    Яка ж могутня й сильна в нім душа є!

    Вітрильниками грає у вітрах,
    В пісках тільця медузні полишає.

    Ось хвиля йде у береги, росте,
    Із силою вдаряється, маліє,
    Розсипавшись на квіття золоте,
    На білопіння мирної надії,

    І пелюстками горнеться до ніг,
    Голубить ніжно і цілує тепло.
    Та інша хвиля в синьому вогні
    Услід летить, -
                        І береги аж терпнуть..

    Сміється Атлантичний і сія,
    Вбирає сонця золотисте жито.
    В мені ж пульсує
                річечка моя -
    Полів дозрілих волошкова жилка.






    1998


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (15)


  31. Тамара Ганенко - [ 2012.04.25 21:13 ]
    Смішно в літах ізмаліти
    Смішно в літах ізмаліти,
    Душно.
    Спали!
    Ні, - зігрій...
    Бабине ти моє літо,
    Промінь скоромний
    і гріх...
































    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  32. Рчен Рчен - [ 2012.04.25 21:10 ]
    Сумно мені, жінко, сумно
    Сумно мені, жінко, сумно!
    Дай-но випити горілки.
    Закотилося за очі, сонце,
    ночі гра платівка.
    Верещить дитина дико –
    Їй заборонили грати,
    Сірниками, бо спалити
    Хочеться так нашу хату
    І босоніж стрімголов між сніги
    Та бруд весняний
    Запроторити любов
    Й тяжко пити з тої драми.
    Сумно мені, жінко, сумно,
    А кому не сумно скажеш,
    Загноїлась в жилах кров,
    Раз не втерпиш - в труну ляжеш.
    Зможеш - будеш будувати
    Мрії замки непорушні
    В рів, в канаву як заглянеш,
    Там ми, там, тіла бездушні.
    А в оселях наших туга
    Все руйнує стіни моцні
    Піддає нарузі лихом устеляє по підлозі,
    Все підлогою холодною
    Стелить килими запилені
    Покаянням душі вибілені
    Роти спраглі прагнуть вимені.
    Сумно мені, жінко, сумно,
    Під коровою святою,
    Зсохлась, вхляла бідна мумія,
    Бо не балував водою.
    Що ж нам треба? Крові? Зброї? Чи мішок ідей за плечі,
    Що залишимо на спогад? Нашій тій святій малечі.
    Сумно мені, жінко,сумно,
    Сум мій вічність споглядає,
    Ми кінчаємо з собою
    А вона лиш грає, грає…

    2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  33. Ганна Осадко - [ 2012.04.25 20:55 ]
    казочка про хепі-енд


    – Пі-пі-пі, –
    мишка така норушка, що най їй грець!
    столиком, як алейкою, швендяє-походжає,
    хвостиком круть-верть, тут тобі дівко і смерть!
    (лякає, звісно!)

    а яєчко – писанка навіть! –
    лежить собі лежнем, таке рум'яне,
    красується-милується на всю Україну-неньку
    у сенсі – офігенно гарненьке! –
    раптом –
    ТИДИШ! –
    сповільнений кадр – смертельне піке хвостом...
    глядачі налякані заплющують очі,
    давляться попкорном,
    знечулено падають на долівку...
    зачепила таки, холєра ясна!
    ет, шкода дівку!

    яйце падає...
    секунд десять...
    оператор-бідака стирає піт...

    яйце – падає!
    сила тяжіння уже зловтішається: – Зара буде деліт! –
    (хана, значиться, капці, кранти, каюк) –
    але! –
    алє-оп! –
    супер-пупер-акробатичний трюк! –

    яйце-райце тріскає на льоту,
    дзьобом товче шкаралупу,
    і набира висоту,
    і лебедем білим летить на Канарські землі)))


    Рейтинги: Народний -- (5.65) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (6)


  34. Любов Бенедишин - [ 2012.04.25 19:53 ]
    ***
    Серед безміру і суєти
    Божий задум - життя твоє.
    Віриш ти чи не віриш ти -
    Бог існує.
    Бог є.
    Бо...є.

    І приймаєш Його чи ні,
    Вічний Пастир твій час пасе.
    Він і поруч, і там, вдалині.
    Бог - світ.
    Бог - всесвіт.
    Бог - все.

    2005


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (30)


  35. Леся Геник - [ 2012.04.25 19:10 ]
    ***
    Надія в серці буде вічно жити!
    І навіть, якщо впа́дуть всі слова –
    Їй крил ані зламати, ні зложити,
    Ані роздерти вправного шитва,
    Що Божа голка вишила у грудях
    Узорами молитви до небес...
    Допоки буде жити віра в людях,
    Надія є на звершення чудес!
    (7.2.12)



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (3)


  36. Мирохович Андрій - [ 2012.04.25 18:32 ]
    шкільне
    старий вчитель біології іван петрович павлов
    ніколи не мився з милом
    казав собаки не люблять той запах і для шкіри корисно
    розмашисто хрестився на бані церков
    щоранку водив онука до школи
    на уроках розповідав дітям
    про еволюцію амеби черви безхребетні
    риби амфібії ящірки черепахи тупик еволюції
    земноводні так помалу добирався до ссавців
    ну слава богу дзвоник велика перерва
    павлов сидить в учительській п’є чай
    каліграфічно заповнює навчальні плани
    ну господи як їм розповісти про адама і єву
    про шість днів безперестанних пошуків
    про сокровенну радість творення
    адже вони цілком очевидно походять від мавп


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (3)


  37. Олександр Григоренко - [ 2012.04.25 18:03 ]
    два серця
    У кругойдучім повсякденнім плині,
    Твої слова - вогню і пісні сплав:
    Так, погоджуюсь на швидкості лету у ніжність війти,
    І Богу дяка - два серця житимуть в любові.
    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (2)


  38. Анастасія Поліщук - [ 2012.04.25 15:31 ]
    А Україна все-таки жива
    А Україна все іще жива,
    Ще б'ється серце у житневих грудях,
    Ще правда зневажає пересуди,
    Дощами небо ниви сповива.


    А Україна все іще жива,
    Трель солов'їна розтривожить душі,
    Пісні розбудять спалахи жагучі,
    І новий день обійми розкрива.

    А Україна все іще жива,
    Усміхнені стоять ошатні верби,
    Ще не схолонула козацька щерба*,
    Калина цвіт білявий розлива.

    А Україна все іще жива,
    Не вб'ють її лукавії іуди,
    Не завоюють присмерки облуди,
    Вона ланцюг недолі розрива.

    А Україна все іще жива,
    Вона жила, живе і буде жити,
    Заплетена у щастя ясні квіти,
    Гімн злагоди та долі проспіва.

    А Україна все-таки жива!!!


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (3)


  39. Марія Гончаренко - [ 2012.04.25 12:05 ]
    плавуча фортеця
    о гори і плато Італії
    на якорі правічному
    загартовані містралем і сірокко
    оброслі мушлями людських осель

    увечері вогні водами розливаються
    затоплюють вас повільно
    і напівзануреними субмаринами
    гойдаєтеся у бризі тьмяного світла...

    ледь чутним плюскотом хвиль
    заколисує тишу спів Челентано...

    срібніє Сардінія...
    загадкових нураг плавуча фортеця...

    яскравішає світло
    води стають собою... вже час

    зараз
    я прокинуся
    у Києві
    в епоху Абсурду
    *


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (20)


  40. В'ячеслав Романовський - [ 2012.04.25 11:04 ]
    СВIТАНКОВЕ БЕЗГОЛОССЯ...
    Світанкове безголосся.
    Ми - одні, одні, одні...
    Чебрецем твоє волосся
    Пахне солодко мені.

    Наш курінь серед баштану,
    Все довкола в кавунах...
    - Перестань!
    - Не перестану,
    Бо кохатиму і в снах!

    Наче жар, гарячі губи,
    І хмелять, хмелять слова.
    А пестливо-ніжне "любий!"
    Дивним сяйвом облива.

    Гарно нам у цьому літі,
    У кохання на крилі,
    Вдвох і мріяти, і мліти,
    Просто жити на землі...

    22.04.2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.64)
    Коментарі: (9)


  41. Наталя Чепурко - [ 2012.04.25 11:37 ]
    Весенний сад.
    Смотри: черемуха в цвету -
    Вдыхаю сладкий аромат...
    Всё-всё сейчас цветёт в саду -
    Я так люблю весенний сад...

    Весенний сад, весенний дух,
    Трепещут листья на ветру...
    И сердце вздрагивает вдруг,
    Взбодрясь росою поутру.

    И, глядя солнышку в глаза,
    Я неустанно повторяю:
    Жизнь одержима, как гроза -
    "Люблю грозу в начале мая!"




    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (4)


  42. Наталя Чепурко - [ 2012.04.25 11:42 ]
    Гроза.
    Небо...- чернее ночи,
    Словно летящий ужас!
    Темно-свинцовые тучи,
    Громом ревущий джаз!
    Молнии крестят небо-
    Искр разряд во мраке!
    Дерзкий маэстро"Рембо"
    В черном мундире-фраке
    Смело раздвинул тучи:
    И в промежутке света-
    Нежный проворный лучик-
    Яркий предвестник лета!


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (5)


  43. Володимир Сірий - [ 2012.04.25 09:26 ]
    З П. Сороки ( Я хотів би померти у сні ) переклад
    Мне б во сне оборвать свою жизнь
    От смертельного жала,
    Чтоб слезинка горячей души
    В Божьи руки упала.

    Пусть без боли, без муки, борьбы
    Мир иной отзовется…
    Я был часто любимцем судьбы,
    Может, вновь улыбнется.

    25.04.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (10)


  44. Наталка Янушевич - [ 2012.04.25 08:14 ]
    сезонні варіації :)
    Люто?
    Ой, люто.
    Морозно так дуже.
    Хрустко і коляче,
    Біло і синьо.
    Буде, ой, буде
    Холод і стужа,
    Що не зігріється
    Ранок і днина.
    ПрИйде, та прИйде
    Зелень весняна
    Все заворушиться
    Теплоквітково.
    Вийде, ой, вийде
    З хатоньки панна –
    Мати хрещена
    Всього живого.
    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (10)


  45. Анонім Я Саландяк - [ 2012.04.25 07:53 ]
    АНГЕЛОМОБІЛЬ

    худ. Я Саландяк


    Пухнасті хмарки паперові
    і просині небесної шовковість...
    І там...не джміль,
    і не оса -
    ах! - з деревини
    карагани
    АНГЕЛОМОБІЛЬ –
    така краса!
    Він возить дерев’яні діаманти...на небеса.
    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10331"


  46. Тамара Ганенко - [ 2012.04.25 02:06 ]
    Нічого не змінилось
    Нічого не змінилось, хоч кричи, -
    Той самий двір, дерева і обличчя,
    Лише вражає струмом електричним,
    Коли ТА постать десь замаячить,

    Або, з чиїхось обірвавшись губ,
    ОТЕ ім’я неждано пролунає.
    Хвилина до хвилини - полинами,
    І що за диво хто для кого люб,

    Що стрінемось – і білий світ щеза,
    Напруживши мовчання до нестями.
    Ні звуку - і безодня поміж нами,
    І тиша-грім, невилита гроза...




    2007


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (22)


  47. Михайло Десна - [ 2012.04.25 02:13 ]
    Ахіллесова нога
    Вербувати на папері
    тишком-нишком шпигуна -
    відчинять порожні двері
    із порожнього вікна.

    Найогидніше, напевно,
    у переліку дурниць -
    дізнаватися душевно
    неналежних таємниць.

    Карколомні намагання
    обезболених очей
    потай вистежить... кохання
    двох по-справжньому людей.

    Очевидці... Свідки... Судді...
    Не шкодують часу й сил,
    щоб "розплутать" дії "люті"
    підозріло світлих крил.

    А немає у любові
    дій, загрозливих життю.
    Просто світ живе у змові -
    бути димом від вогню.


    25.04.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (8)


  48. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.04.25 00:13 ]
    Ти мій
    сьогодні, місяцю, ти мій,
    не буде розставання болю,
    а світло зір - дарунок долі,
    не буде розставання горя.

    сьогодні, любий, не сумуй,
    я проведу тебе у диво,
    а світло зір - то Божа воля,
    не дивні чари в небополі.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (11)


  49. Оксана Шамрай - [ 2012.04.24 22:02 ]
    ...раньше, в той жизни...
    ...раньше, в той жизни...

    кажется, так давно(!)
    довольно странно
    таяли ночи в рассветах,
    воздух горел лампадно,
    в кофейных гаммах,
    губная помада с ветром...

    и падали звёзды
    в сухие ладони,
    неслышно, неспешно,
    а мысли, довольно просто
    спешили на подоконник,
    шептали, курили... тесно...

    и вглядываясь в горизонт,
    пунктиры, следы, туманы...
    и утро как Робинзон,
    надеждой и кораблем,
    как остров мечты и манны,
    как друг... мы еще споем...
    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (29)


  50. Іван Гентош - [ 2012.04.24 21:32 ]
    пародія « Не шукай... »



    Пародія

    Будую будинок… Запарився аж.
    Ось бачиш – збуваються мрії!
    Ти ще захотіла басейн і гараж?
    Так “ключ” взагалі заржавіє…

    А нині дощило… Замерз і промок.
    Тихенько роззуюся… скраю…
    До ліжка доповз. Та який там “замок”?
    “Ключа” не шукай. Засинаю…


    24.04.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (38)



  51. Сторінки: 1   ...   1031   1032   1033   1034   1035   1036   1037   1038   1039   ...   1848