ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.04.12 09:15
Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько

Іван Потьомкін
2026.04.11 22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли

М Менянин
2026.04.09 17:36
А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2

Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.

Охмуд Песецький
2026.04.09 17:27
Дивитись крізь оптику двох незамараних скелець,
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.

Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі

Тетяна Левицька
2026.04.09 14:37
Дорогі друзі, хочу вам повідомити, що вчора на 62 році життя помер мій найкращий друг, наставник, людина з Великої Літери Ярослав Чорногуз.
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт

Борис Костиря
2026.04.09 13:36
Осінні дощі невгамовні й протяжні
Ідуть невмолимо, як військо звитяжне.

Вони проспівають відомі псалми,
В яких загубитися зможемо ми.

Осінні дощі все бринчать на гітарі
В своєму столітньому репертуарі.

Юрко Бужанин
2026.04.09 12:50
В моменти втрат оголюються нерви -
Аж хочеться, від відчаю, завити.
Живе ж на світі довго різне стерво,
А кращі і на Небі в дефіциті.

9.04.2026

В Горова Леся
2026.04.09 12:01
Розчахнута акація цвіте.
Щосили гонить живоносні соки
По знівеченім стовбуру високім -
Медовий дух летить в село пусте.

Там гулко-говірливі зазвичай
Зніміли вулики в траві, Сірком примятій.
Під ґанком спаленим буяє густо м'ята,

Федір Паламар
2026.04.09 11:48
Попивав сивуху зо червоним перцем
(Ох, мені погано – принесіть відерце),
Весело гуляли на весільнім герці:
Стрелив з арбалета тамаді у серце.

хома дідим
2026.04.09 09:01
фак оф алле
але нормально взагалі
пасхальний зайчик
білий кролик
що усього всього
ворожого на тлі
не треба рими
почервонілі очі голубі

Віктор Кучерук
2026.04.09 06:00
Безликий день без місяця й числа, -
Без запахів, без звуків і без зблисків, -
Лише сіріє непроглядна мла
І всюди мокро та підступно слизько.
Мов сонний сум весь простір оповив
І тишу заколисує навмисно,
Щоб понад лугом не лунав мотив
Веснянками за

Артур Курдіновський
2026.04.09 03:50
Холодний квітень розриває душу.
І сіра злива - в серце арбалет.
Ну як же так, мій незамінний Друже?
Зарано обірвався Ваш сонет!

Поставити питання зараз мушу:
Якщо не Ви, то хто ж тоді - Поет?
Хай заздрість чорна сяде у калюжу

Борис Костиря
2026.04.08 20:03
Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.

Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби

хома дідим
2026.04.08 19:30
покинуті тексти
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі

Артур Курдіновський
2026.04.08 17:10
ЯРОСЛАВ ОЛЕГОВИЧ ЧОРНОГУЗ
(20.07.1963 - 08.04.2026)

ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?

Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес

Костянтин Ватульов
2026.04.08 16:11
Західний вітер на згарищах сонної вулиці,
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.

Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі

Юрій Гундарів
2026.04.08 11:14
Укотре бюся об залізобетонну стіну байдужості. Та не можна захаращувати Вибране пересічними і не завжди елементарно вичитаними текстами Олександра Сушка! По-перше, Вибране - це обличчя порталу, який не варто перетворювати на міжсобойчик. А отже, це облич

Віктор Кучерук
2026.04.08 08:21
Якби не рвався навпростець
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.

Артур Курдіновський
2026.04.08 06:03
Я не хочу рятувати світ,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.

Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,

Світлана Пирогова
2026.04.07 22:03
К-оли туман в ярах, як дим застиг,
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

всеволод паталаха
2026.04.09

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Наталія Крісман - [ 2011.02.23 18:30 ]
    ПО СПІРАЛІ
    Хоча небо зимове захмарене
    І покинуті гнізда лелечині -
    Ми на зустріч з весною приречені
    І теплом березневим вже маримо.

    Вітер пагорби сніжні вилизує,
    Помагає травинці пробитися,
    І пташина - крилата провидиця -
    Співом простір навколо пронизує.

    Диво-снами душа омивається
    І у сонячнім промені пеститься,
    До Ярила і молить і хреститься -
    Все в житті по спіралі звивається...

    Не сумуєм за днями колишніми -
    Нові злети чекають і прагнення.
    На одну весну, ніжну і лагідну,
    У скарбниці життєвій побільшає!
    23.02.2011р.



    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (9)


  2. Женя Деліцой - [ 2011.02.23 17:41 ]
    К изберателю
    Зима к нам подступает
    И скот поджал хвосты
    Какого кандидата
    Желаешь выбрать ты?

    Давай-ка разберемся
    С тобой без суеты
    В Европу подаваться
    Или к стопам Москвы

    Но Киев разделился
    Взволнованно гудел
    Одни пошли к полякам
    А кто-то в Крым глядел

    В Москву подались третьи
    Четвертые в леса
    А пятые до хана
    Склонили телеса

    На стены для защиты
    Встал только люд простой
    И тот кому наш Киев
    Был милый и родной

    Без боя, с хлебом-солью
    Москва шла до татар
    Осталась при них вольной
    Платила только дар

    Проблемой были Кривичи
    Для Древлян и Полян
    Москва с Мордовой сроднилась
    И стал им хан братан

    Пишу для украинцев,
    Пишу для москалей
    Я вам пишу на суржике
    Что б было вам ясней

    Сейчас у нас подобные
    Творятся чудеса
    Кривой мордвы нахальные
    Нас давят голоса

    Обгрызли Украину
    Уже со всех сторон
    Проглотят скоро стены
    И нет для них препон

    Да если приглядеться
    И трезво посмотреть
    Приходит страшный вывод
    Что Украины нет

    У нас не Украина
    У нас окраина
    Посла нет и поныне
    И это нам не странно

    Живем мы без границы
    Бесплатно держим флот
    Попы забрали церкви
    Что бы дурить народ

    Святыня наша Лавра
    Не нам принадлежит
    Коль стали мы бездарны
    Зачем тогда нам жить?

    Сбирайтеся до купы
    Нам наказав Тарас,
    А то ведь автоматами
    Принудят к миру вас

    Мечтают коммунисты
    Создать второй Союз
    И сам Лужков плешивый
    Об землю бьет картуз

    Страну делить приехал
    Сжимая кулачки
    Влезай на ринг скорее
    Там ждут тебя Клички

    Московский поп Кирило
    Полковник ФСБ
    Инструкции от Путина
    Имеет при себе

    Анафему читает
    Народу моему
    Всех гетьманов склоняет
    И славит лишь Москву

    В зловещей ситуации
    Сейчас мы все живем
    Какого кандидата
    Себе мы изберём

    Всему виной конечно
    Убитый Чорновил
    Левко себя беспечно
    Манделой возомнил

    Пока рядились в РУХе
    Кому взять булаву
    Кравчук всё хапнул оптом
    Приветствуя Москву

    Что б грабить не мешали
    Открыл для всех кордон
    Весь продал флот налево
    Подельник умершфлён

    Ракеты боевые
    Задаром сдал Москве
    Народные сбербанки
    Горбатой дал Раиске

    Рванул Чернобыль
    Пепел осыпал Киевлян
    А на свинцовом коврике
    Кравчук парад встречал

    Сейчас он благодетель
    Кричит не так мечтал
    Пора в тюрьму на нары
    Тут полный криминал

    Нам ваучеры дали
    И обманули вновь
    Был главный Ехануров
    Бурят, лакей и сноб

    Потом пришли другие
    Кучма, Ринат, Пинчук
    Все счастья обещают
    Брошурочки суют

    И валят всё на Кучму
    Во всём он виноват
    Его сынки возглавили
    И штаб и аппарат

    Один взял Конче-Заспу
    Другой взял булаву
    И на оффшоры деньги
    Летели как в трубу

    Награбил Лазаренко
    И скрылся за кордон
    Но снова в депутаты
    Вернувшись, лезет он

    Предела нет нахалам
    Не много я узнал
    Но этого хватает
    На полный криминал

    А в Раде что творится
    Скандал то там, то тут
    То красный, то трёхцветный
    Флажочек принесут

    Навыбирали в Раду
    Московских холуёв
    Законно теперь грабят
    И пьют с народа кровь

    Нет у тебя хозяина
    Родная мать – земля
    Верховна Рада грабит
    Лишь только для себя

    Когда же мы границы
    В натуре проведём
    Когда хапугам нашим
    Хребет перешибём

    Сейчас у нас проблема
    Кому дать булаву
    Что б за страну болел он
    Народу своему

    Искать надо сначала
    С убийства гетьмана
    Едва-ли мы узнаем
    Зарыт в ком сатана

    Но тёмная конячка
    Смогла объеденить
    Майдан помог и стачка
    Нам вроде победить

    Нам Витя громко клялся
    Бандитам тюрьмы дать
    И вдруг бандюге орден
    И прочу благодать

    С преступностью бороться
    Не приложил он сил
    Решил он сам возглавить
    Украинских громил

    Сказал что для народа
    Пошёл к ворам с добром
    Возглавить смог, возглавил
    Ворам стал паханом

    В Одессе Катерина
    Украинцам позор
    Ему как президенту
    Глухой от нас укор

    Настроила нам тюрем
    Старшин всех назвала
    И вольное козацтво
    Под рабство подвела

    Вон шельфик черноморский
    Витёк себе прибрал
    Но с Юлей не делился
    И начался скандал

    Не добываем нефти
    Не ищем газа мы
    Москва не разрешает
    Что ж купим у Москвы

    У папы депутата
    Сыночек депутат
    Любовница, охранник
    Проктолог депутат

    Так это ж Янукович
    Решатель всех проблем
    Московскому Кирилле
    Смиренно в пуп смотрел

    В тюрьме вы голубые
    В Донецке паханы
    По воровским законам
    Вы Путину должны

    Тут крутит долго Юля
    Трубою и косой
    Пора нам всем проверить
    Не пахнет ли грозой

    У ласковой премьерши
    Нет вовсе ничего
    Ни денег, ни машины,
    Ни дома своего

    Вот где хранит наряды
    Об этом ни гу-гу
    Наверное у Путина
    Ховает их в трубу

    За газ кредит ввалила
    С народа своего
    Продала всё, потратила
    Нет больше ничего

    Зарплату повышала
    Верхушке много раз
    А вот до минималок
    Не родила указ

    Ещё один не слабый
    Есть банковский мастак
    Знакомьтесь С. Тигипко
    Красив и не дурак

    Французы его сразу
    В почётный легион
    За что, а мы не знаем
    А может знает он

    А впрочем он не будет
    Корупцию терпеть
    Макаров тут нам нужен
    И из железа плеть

    Крутить всею Европой
    Зовёт нас Яценюк
    Самим как раскрутится
    Неясно что-то тут

    Средь кандидатов даже
    Один есть Протывсих
    Конкретно предлагает
    Избавится от всех

    Клянётся Симоненко
    Я честный коммунист
    Стараюсь для народа
    Передо всеми чист

    Костенко Юру жалко
    Народ уже не тот
    Он красной пропагандой
    Отравлен по живот

    Здесь сон пенсионеров
    Военных от Москвы
    Со всей большой России
    И мёрзлой Колымы

    Здесь каждый пятый к ряду
    Сотрудник КГБ
    Иль лагерный работник
    Морил хохлов в тюрьме

    Им пенсии огромные
    Россия всем дала
    А нам платить приходится
    Такие вот дела

    Вон ведьме конотопской
    Давненько не везёт
    Жить под Москвой мечтает
    И мутит наш народ

    Тут скандалистка Анна
    Добилась своего
    Партия стала синяя
    Донецкое брехло

    Взяла и перекрасилась
    Под бютивку косит
    Наверняка премьером
    Мечтает вскоре быть

    И если проконает
    Прищепит и косу
    Она ещё покажет
    И хватку и укус

    Хитрющий лыс Мыкыта
    Из сказки персонаж
    Литвина вы узнали
    Ну этот точно наш

    Он с малым своим штатом
    Сумел возглавить всех
    Старался не задаром
    Имеет он успех

    Нормальных только в партию
    Себе он подбирал
    И Кучме он нормально
    Весь спрятал криминал

    Им костью острой в горле
    Хохол наш Тягнибок
    Как псы рванулись дружно
    И лаял кто как мог

    Все вдруг объединились
    Лишь против одного
    Ах! Он же украинэць
    Вали всё на него

    Бандере он племянник
    А Риббентропу друг
    Люстраций не добьётся
    Нам слышен визг хапуг

    Ну хватит, схаменитесь
    Стряхните пену з вус
    Он наш, за Украину
    Он Данко, он как Стус

    А Вася Симоненко
    Убит за что же был?
    А он по украински
    С ментами говорил

    Поэта подо Львовом
    Повесили в петле
    Червона Рута комом
    Вам всем и КГБ

    Совсем я мало знаю
    Да и не всё сказал
    Чем глубже под них роешь
    Тем больший криминал

    Все прочие похожи
    Перечислять нет сил
    Допоможи нам боже
    Кричат хохлы с могил

    Про счастье каждый мелет
    Конкретно порожняк
    Всяк болтает по фене
    Собесам не дурак

    Всем нашим депутатам
    Держава не нужна
    Заводы рейдеруют
    Торгуют с молотка

    Нас снова грабят банки
    И власти, и братва
    И рэкет при погонах
    Всё делит сызнова

    Прихватывают срочно
    Лишь разный аппетит
    Едины твёрдо знают
    За это не влетит

    Так крокодилы стаей
    Нарвались на быка
    И рвут его на части
    Ещё живой пока

    Дерутся депутаты
    Друг другу морды бьют
    Но стаей Украину
    Всю вскоре раздерут

    Не будут депутаты
    Друг друга раскрывать
    Нам не узнать всей правды
    А им на нас плевать

    Послушайте совета
    Большие города
    Выходим для бойкота
    Что б раз и навсегда

    Покончить с произволом
    К ответу всех призвать
    Лишить всех привилегий
    И Раду разогнать

    ЧП нам на три года
    Стране всей объявить
    На хунту чрезвычайную
    Всю власть переложить

    Изъять всё что украли
    Всех грабивших раздеть
    Захлопнуть все оффшоры
    На много-много лет

    Представить счет России
    Что выгребла у нас
    За флот платить заставить
    Границы все поставить

    Коль грамотно поставим
    Мы для неё наказ
    Два раза флот топила
    Утопит третий раз

    Должон платить аренду
    Московский патриарх
    За пятую колонну
    В подрясниках у нас

    В самозахвате церкви
    И земли, и поля
    Жируют нашим салом
    И нас всею кляня

    Закончена поэма
    И солнышко встаёт
    Меня мой сын – малютка
    Проснувшись, узнаёт

    Даёт пять гривен в сутки
    Страна мне на него
    Картошкой одной сыты
    Нет больше ничего

    А у меня их двое
    Не знают колбасы
    В обносках из Европы
    Уж нам не до красы

    Вон Африку покажут
    Там вовсе нагишом
    Посмотрим, посмеёмся
    Картошки пожуём

    Мне очень жалко третью
    Поела грибной суп
    врачи спасать не стали
    Решали гроши тут

    Таскали к прокурору
    Меня с моей женой
    Тюрьмою угрожали
    И прочею бедой

    Вон немцы бывшим байтам
    Оплачивают труд
    У нас всем бывшим зекам
    Лишь дулю в нос суют

    А приняли законы
    Срок к стажу прибавлять
    Скатай губу обратно
    Пропел мне адвокат

    Семьсот и сорок пенсию
    Делю на пятерых
    Себе не оставляю
    Не жмот я и не псих

    Отчаянье захлестнуло
    Как жить им, малышам
    Помощи мало от мамы
    Я стар и уже устал

    Видеть хочу вас всё время
    С вами играть, песни петь
    Дети – тяжкое бремя
    А я хочу его несть

    Родные мои, сероглазые
    Люблю я вас больше всего
    Но наша страна зараза
    Не может вам дать ничего

    А может мне с семьею
    В тюрьму на вечный срок
    Там кормят на семь гривен
    Тепло, уют, уход

    Одежда полосатая
    Не импорт, не рваньё
    Гулять по расписанию
    Там легче проживём

    Ну состоятся выборы
    Для мира просто фарс
    Акулы зубы стиснули
    О боги, спасите нас

    Не видно здесь просвета
    Жить не даёт нам власть
    Работа только рэкетом
    Иль что-то где-то красть

    Писать я стих кончаю
    Хорош он или плох
    И.о. Бурьян полыни
    А Ф. Чертополох


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  3. Ніна Сіль - [ 2011.02.23 17:50 ]
    Інсталяція
    Залізо-бетонна конструкція
    у формі живої жінки
    уся з бетону – як викапана
    стрижнем у домні виплавлена
    з головою кінцівками тулубом
    з прізвищем ім’ям і по батькові -
    без лиця. без життя. без любові.


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (6)


  4. Юлія Шешуряк - [ 2011.02.23 15:06 ]
    sos
    б"ється серце - маленький заєць
    вітер виє у караоке
    порятуй мене - замерзаю
    опускаюсь на дно глибоке

    докричатись до тебе важко
    порятуй мене - будь героєм
    позіхає вві сні комашка
    десь у дерева під корою

    прочитавши зловіщу казку
    до світанку тріщать морози
    порятуй мене, ну будь ласка!
    рветься дріт, замовкає морзе...


    Рейтинги: Народний 5.42 (5.54) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (22)


  5. Мара Щира - [ 2011.02.23 15:26 ]
    .... а потом сожги мое письмо, прошу
    На разных берегах листа
    На двух концах загаданного слова
    Солдаты с холостыми без поста
    Без страха оказаться вновь без крова

    Закутавшись в дорожные плащи
    Мы прячемся в плену чужих желаний
    И здесь уже нас больше не ищи
    Нет больше ни даров не состраданий

    Мне так хотелось верить в чудеса
    Нам так хотелось просто верить в Бога
    С надеждой закрывали вновь глаза
    Но нету больше Бога у порога

    И не поможет нервный перекур
    Не скажет правду крепкий-крепкий кофе
    Закончился наш эротичный тур
    И мне не нужен больше профи

    На разных берегах листа
    Похоронили мы свои надежды
    Строка для откликов увы пуста
    Мы не смогли мы грешные невежды


    Рейтинги: Народний -- (5.21) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  6. Наталія Крісман - [ 2011.02.23 15:34 ]
    НЕБОМ ЗАЦІЛОВАНА
    Душа моя обвітрена,
    Обвуглена, обдощена,
    Яскравою палітрою
    Веселок запорошена.

    Із крилами обдертими,
    Які грішать і каються,
    До сонця розпростертими,
    Що зір ясних торкаються.

    І росами, мов перлами,
    Сіяють в Божій милості,
    З оголеними нервами,
    Що хворі надчутливістю.

    Вітрами пошматована,
    Знекровлена, обпечена...
    Та небом зацілована
    І на любов приречена!
    23.02.2011р.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (10)


  7. Андрій Перекотиполе - [ 2011.02.23 14:20 ]
    Жовта матір
    Жовта матір – блакитні очі
    І порепана шкіра горить.
    Звівши голову злісно регоче
    П’яна п’яного хоче родить.

    Жовта матір в блакитнє небо
    Посилає хулу та реве.
    Косить камені лезом сталевим,
    Навіжена осліпших веде.

    Жовта матір і саван блакитний,
    Наче личить, під колір очей...
    Із середини миші прогризли
    Сорок сім сантиметрів труни.

    Де рум’янець просвітництва витік?
    Я прокляв би тебе... Та люблю...
    Жовч роз’їсть твою землю блакиті,
    Я посію надію в труну.


    7.02.2010.


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.33)
    Прокоментувати:


  8. Чорнява Жінка - [ 2011.02.23 13:22 ]
    Медея знов ...(Переклад з Л. Борозенцева)
    Медея знов занурює в ріку
    Скривавлені бинти вечірніх сонцекраїв,
    І присмак ревнощів гострішає в ковтку,
    Жадає помсти він і винних пам’ятає.

    Не витерти Ясона зраду й хіть,
    І сміх прокльони вже не полишає,
    І Місяця надщербленого мідь
    Все срібняком у пам’яті спливає.
    ______________

    Холодна хвиля вечір поглина,
    Зірки над прірвою, безодні потойбіччя...
    І так спокутливо-невинна глибина,
    Та навіть в ній живе чуже обличчя.

    2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.6) | "Майстерень" 5.5 (5.61)
    Коментарі: (30)


  9. Світлана Майя Залізняк - [ 2011.02.23 12:13 ]
    Я стомилась... (переклад з Марини Матвєєвої)



    Я стомилась. Нема забуття. Виколисую біль.
    Всі стремління – до тебе – не применшують лиха,
    Не розквітло вікно перельотом твоїх голубів,
    Сивий Всесвіт, завмерши, не видихує вдиху,

    Не тамуються спрага і голод, нависла блакить,
    Не змінити буття, на шляхах – перепони,
    Я кохаю тебе. Та не це мені нині болить.
    Чи й боліло колись це руслище любовне?..

    Усі розмисли тануть, неначе нав’язливий смог,
    Підбираю синичку – підранена ніжка,
    Ще й котятко приблудне біжить. Може бути, що Бог
    Обернувся на знайду – перевірити трішки,

    Бо йому таки звично вдавати в путі старика,
    Пілігрима, бідаху чи й трьох. Дні – шаради...
    Я люблю тебе й досі. Лише у безгучний мій ад
    Не вривайся кімвальним дзвінком, не «радуй».

    Може, й ти уже мрієш про ніч на моїх килимках,
    Чечевицю – з долоні, кус давнього сиру?
    Я кохаю тебе, а це значить – хутчіше тікай.
    Ти ще стрінеш прийнятного для себе кумира.

    Ну навіщо лишився зі мною? Замогильна ніч
    Ожила, немовлятком кричить... Не настачиш вати.
    Або ти – або птиця. Ще котик. Одвічно ж усі
    Перед Богом нагі. Не сховатися у котяток.

    В ряд не виставиш їх. Це – біжить за вчорашній гріх,
    Те – за вранішній, а десяте – за післяобідній.
    Я кохаю тебе. Та притулок не вмістить усіх.
    Пригадати боюся все те, що бачили стіни.

    2010



    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Прокоментувати:


  10. Мирон Шагало - [ 2011.02.23 11:53 ]
    Ніч на Синевирі
    Тут зорі іскристі —
    вони тут прийдешнє нечутно крадуть.
    Ялиці врочисті —
    вони тут корінням тримають прожите.
    Тут гори імлисті,
    що в темряву скрапують місячну ртуть,
    і подуми чисті,
    як дзеркало, Майстром одвічним відлите.

    (2011)


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (3)


  11. Олександр Христенко - [ 2011.02.23 10:34 ]
    МАЧО*
    Ему за тридцать, а – по сути – мальчик:
    Бездумный секс влияет на мозги.
    Какой самец!
    Словоблудливый мачо!
    – Спаси его, Господь
    И помоги.

    Он опыляет женщин, как цветочки –
    Трудяга-шмель – охотник за пыльцой.
    – Навеки твой – клянётся каждой ночью,
    А по утру – как прежде – холостой.

    В церковном хоре, обращаясь к Богу,
    Свои, с лихвою, отмолив грехи
    Он соблазнит назавтра недотрогу
    И сочинит о «подвиге» стихи.

    Блудливый пёс, бесстыже глаз не прячет:
    Животный секс блокировал мозги
    И жизни смысл не интересен мачо.
    – Прости его, Господь
    И помоги.

    22.02.11г.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (27)


  12. Володимир Сірий - [ 2011.02.23 10:00 ]
    Проза життя або лірика сну

    Чомусь так є, що я лягаю борше,
    Змикає очі денний труд важкий,
    Збавляють обороти серця поршні,
    А ти ще треш на кухні баняки.
    Дві – три хвилини жду твоєї ласки,
    Усю свою тобі віддать готов,
    Та заколисує виделець брязкіт
    Мене і пристрасну любов.
    І сниться сон, що йдем зеленим гаєм
    І ти така весела й молода,
    Горнята , миски в кошики збираєм
    Понад струмком, де хлюпає вода.
    І пригортаю я до серця чистий посуд,
    Немов кохання усього життя,
    І все єство моє мужське термосять
    Оргазму неповторні відчуття.

    23.02.11.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (16)


  13. Алекса Павак - [ 2011.02.23 08:26 ]
    Жінка на Землі
    У нашім світі бути жінкою – це хрест,
    Важкий, але усе ж для нас осяжний,
    З одного боку даний нам з небес,
    А з іншого – за гріх розплата тяжкий!
    У нашім світі жінка – це душа,
    Це пісня, воля, радість почуття.
    Але водночас, подих притиша,
    Вона несе в собі нове життя.
    Вона свобідна, вольна і раба,
    Вона свята і грішна воднораз,
    Вона недоля, фатум і судьба,
    Вона і Божа й бісова душа!
    У нашім світі жінка – берегиня,
    І руйнівниця меж, законів, правил!
    В усьому винна, тому безневинна,
    Священна-прощена, свята-лукава.
    У нашім світі бути жінкою – це хрест,
    Хрест непосильний, але нам по силі.
    І лише жінка може його нести
    Так, начебто сама того хотіла!
    2008 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.18) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  14. Алекса Павак - [ 2011.02.23 08:16 ]
    Осіннє
    Пада під ноги лист, осінь завершує хіт.
    Знову розходиться міст, знову не той був хід.
    Крок за кроком не ті, знов все не те й не так.
    Спокою б трішки душі, волю б зібрати в кулак.
    Душу б з’єднати б знов, серце закрити навік,
    Забути слово «любов», чуття заморозити всі,
    Сум подолати і біль, в зиму відкрити шлях,
    Але після смаком сіль минулого злого життя!
    І не забути того, що вже минуло-було,
    Та вернути його – я б не хотіла цього!
    Пада останній лист із шелестом тихим до ніг,
    Знову розходиться міст надій-сподівань моїх!
    2007 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.18) | "Майстерень" -- (5.13) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  15. Алекса Павак - [ 2011.02.23 08:38 ]
    Україні!
    В тобі душа, любов, тепло, моральні цінності людські –
    Такі далекі і близькі!
    В тобі незримий дух і сил, невичерпна життєва міць
    Знайомих й незнайомих лиць.
    В тобі начало всіх начал, приховане і невідоме
    Й до болю у душі знайоме!
    В тобі єдинство трьох святинь, отримана як дар від Бога
    Незмінно праведна дорога!
    2007 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.18) | "Майстерень" -- (5.13) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  16. Петро Овчар - [ 2011.02.23 00:59 ]
    Гоп-стоп
    Зимно…
    В небі?
    На серці?
    Не знаю.

    Стиснусь.
    Зіщулюсь.
    Наїжачусь.

    А ні морозу,
    А ні політикам
    А ні єдиної калорії тепла
    Я не віддам.

    Асфальт
    Виблискує
    Обіцянками:
    Стабільність,
    Твердість,
    Опора.

    Бреше.

    Зламаєш ноги,
    Розіб`єш голову,
    Втратиш віру.

    Тому що слизький
    Він.

    Вітер поцупивши шапку,
    Б`є шампурами навиліт,
    Рве у екстазі нотатки,
    Де почуття свої вилив.

    Холод дорвався до тіла.
    Сніг голки тиче у очі.
    Темінь на голову сіла.
    Зимно лютневої ночі.

    2011р.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.06) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4)


  17. Ігор Федчишин - [ 2011.02.22 23:05 ]
    Cім футів під кілем
    Сім футів під кілем бажаю я вам!
    Доступний, глибокий і чистий фарватер.
    Сім футів під кілем по світу морям,
    Щоби перетнути завітний Екватор.

    Сім футів під кілем, щоб води земні
    Пізнали козацьку нескорену вдачу!
    Сім футів під кілем! Держави землі
    Щоб зблизька побачили тризуб і прапор!

    Сім футів під кілем, щоб слава росла,
    Сім футів під кілем, щоби не змовкала.
    Сім футів під кілем твоїм кораблям,
    Твоїм морякам, твому флоту, державо!


    2010р.


    Рейтинги: Народний -- (5.28) | "Майстерень" -- (5.06)
    Прокоментувати:


  18. СвітЛана Нестерівська - [ 2011.02.22 22:40 ]
    ...
    Десь важко мені без тебе,
    Моя сиводума мамо.
    Мені ти віддала небо.
    Хотіла б і я так само
    Тобі присвятити мрію,
    Та часу у мене мало.
    Я тільки ось так зумію,
    Я тільки ось це сказала.
    Спасибі, моя кохана,
    За ласку життя й спокою,
    Моя найдорожча мамо,
    Я буду завжди з тобою.


    Рейтинги: Народний -- (5.27) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:


  19. СвітЛана Нестерівська - [ 2011.02.22 22:07 ]
    ...
    І втікало життя за роками,
    Залишивши у паспорті знак.
    Пам'ятаєш, миленькая мамо,
    Що в житті я зробила не так?
    Я не вміла любити до болю,
    Я не знала любов берегти.
    Вітер б'є по обличчі тополю,
    А її посадила вже ти.


    Рейтинги: Народний -- (5.27) | "Майстерень" -- (5.17)
    Коментарі: (1)


  20. СвітЛана Нестерівська - [ 2011.02.22 22:14 ]
    Мамі
    ***
    Твої втомлені руки, гарячі,
    Обнімають мої, молоді.
    Ну, не плач, бо я також заплачу.
    Хто ж обох нас зупинить тоді?
    І байдуже - за вікнами сиро
    Білий вітер гукає жалі.
    Зараз вдвох ми живемо для миру
    Й лиш одні на усенькій землі.
    Ніжні зморшки і теплі сивини,
    Сонця ласка на карому дні –
    Все вмістилось в очах материних,
    Та найбільше там місця мені.


    Рейтинги: Народний -- (5.27) | "Майстерень" -- (5.17)
    Коментарі: (1)


  21. Алекса Павак - [ 2011.02.22 21:49 ]
    Рідний край
    Люблю тебе, мій рідний край:
    Шматочок неба за вікном,
    Блакитно-жовтий виднокрай
    І лісосмуги за селом.
    Люблю тебе, моя Земля,
    Палка, натомлена, багата,
    Відкрита, щедра і стійка,
    Родюча, лагідна, завзята.
    Люблю тебе понад усе,
    Єдина славна Україно!
    Хай тобі доля принесе
    Щасливі довгі, світлі днини!
    2007 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.18) | "Майстерень" -- (5.13) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  22. Алекса Павак - [ 2011.02.22 21:50 ]
    Поету!
    Немає долі – є перо,
    Не вмієш жити – добре пишеш,
    Чомусь так склалося воно
    І що тут зробиш, що подієш?
    Немає волі є папір,
    Душа померла – слово вічне,
    Почуй, побач, прости повір,
    Не опирайся – це без змісту!
    Немає сил – є почуття
    І насолода в них тонути!
    Таке воно просте життя:
    З’явитись й вмерти, щоб відчути!

    2007 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.18) | "Майстерень" -- (5.13) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  23. Алекса Павак - [ 2011.02.22 21:49 ]
    Хаос
    Іде хаос по рідній стороні і розсипає ненависть степами,
    Згинає націю до самої землі, залякує майбутніми роками,
    Іде хаос і хилимося ми, звільняючи дорогу злу і лиху.
    Перевертаються в гробах своїх діди і в’януть кетяги калини тихо.
    Пролита кров, безглузді смерті, біль – це все за те, щоб отаке було,
    Щоб Україну роздирали навпіл, щоб за ідею ішло місто на село?
    Пролита кров і трупи пращурів, що бастіони можна будувати
    Утоптані у бруд священних берегів і чистими їх просто не підняти!
    Іде хаос, втопає Україна в полеміці розіграних розмов,
    Попереду майбутнє Батьківщини, а ми по колу ходим знов і знов!

    2008 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.18) | "Майстерень" -- (5.13) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  24. Тарас Слобода - [ 2011.02.22 20:07 ]
    Спини мене, ну спробуй, зупини!
    Спини мене, ну спробуй, зупини!
    Отям, збуди, покинь і повертайся.
    Та зайвий раз лише не відрікайся,
    Своїм теплом доповнювати сни

    Облиш думки, розлуку відтягни,
    Дозволь себе щоранку обіймати
    Бо тільки в тому, люба, винуватий,
    Що не схотів чекати до весни

    Квиток на поїзд знову розірви,
    Рішуче з карт повитирай кордони.
    Кохати нам ніхто не заборонить,
    Кохання з нами вже давно «на Ви»

    Пора би мріям вийти з-за спини,
    Така любов буває раз в ніколи!
    Таку любов Всевишній нам дозволить,
    Спини мене, як зможеш, зупини…


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.33) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (29)


  25. Василь Галас - [ 2011.02.22 20:20 ]
    Я ЙОМУ НЕ ВІРЮ
    (з почутого дитячого)

    "Каже дядько президент -
    ніби він з народом...
    Та - голодні шахтарі там,
    звідкіль він родом.
    Лиш існують - не живуть -
    нині землероби.
    Страхітливі у моїх
    земляків хвороби.
    У одежі з других рук
    вчителі у школі.
    Однокласники мої -
    анемічно кволі.
    Брат - у війську.
    Нам його,
    звісно, годувати.

    ...А той дядько сам собі
    рад аплодувати...

    Уготовано старим
    доленьку собачу.
    Я ніколи сивину
    мами не пробачу.

    Вертоліт у дядька є,
    дорогі палаци...
    Услуговують йому
    маршалки, паяци.
    А я гречки смак забув,
    і мука зникає...
    Не з народом дядько, ні:
    мимо десь блукає."

    Лютий 2011


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.25) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Прокоментувати:


  26. Нико Ширяев - [ 2011.02.22 19:27 ]
    Светкино счастье
    Не Мегрэ, но тем не менье
    Как-то я уже привык,
    Что у Светки вдохновенье,
    Чуть в нее вошел мужик.

    Вот и днесь - шедевру здрасьти!
    Завелся, видать, сокол.
    И она в порыве страсти
    Пишет, как и чем вошел.

    Что расперло, но не слишком,
    Что без геля прямо в цель.
    Что, конечно, он мальчишка -
    Так, на тридевять недель.

    Что оргазм, как ты ни ловок,
    Не поймаешь без труда.
    Что, мол, пара драпировок
    Живописно ниспада...

    Что, мол, счастье, так и знайте,
    Не задушишь, не продашь.
    Как прочту шедевр на сайте,
    Прочь швыряю карандаш.

    Даже если с перепоя
    И в глубокой мураве,
    Чтой-то как-то мне такое
    Не подходит вдохнове...

    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (5)


  27. Оксанка Крьока - [ 2011.02.22 19:53 ]
    ***
    Я вічність сховаю в кишені,
    Щоб мить, але разом були,
    Солодкий мій гріх немолений,
    Спокуса у розпачі мли.

    В сьогодні я буду щаслива,
    І ти - тільки мій, хоч на мить,
    Моє невідмолене диво,
    Бажання розпутна блакить.

    Хоч вчора і завтра не разом -
    Я в пам"яті ніч збережу;
    Забувшись в полоні екстазу,
    Зайдемо таки за межу.




    Рейтинги: Народний -- (5.35) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (14)


  28. Нико Ширяев - [ 2011.02.22 19:37 ]
    Натаха
    За любовь твою богатства любые
    Я б отдал пятью годами моложе.
    Все гляжу в твои глаза голубые,
    Знаю, вместе мы с тобой быть не сможем.

    В те года - да я б и сам себя высек.
    А вокруг гуляли вепри да лоси.
    Помню, помню, как студент, статный физик,
    Умыкнул тебя и вскорости бросил.

    Не пойду я не за тем на уступки,
    Что за десять лет дойдешь ты до точки,
    За которой будут портиться зубки,
    Будут изредка побаливать почки.

    Не затем, что у меня есть подруга.
    С нею вижусь я невольно и редко.
    Эх, с какой нечеловеческой вьюгой
    Ты во мне в надежной связи, брюнетка.

    Проще было б круг наждачный - зубами.
    Это было б все равно; как на плаху.
    Я с тобою не сойдусь просто в память,
    Как тогда тебя любил я, Натаха.

    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  29. Софія Кримовська - [ 2011.02.22 19:31 ]
    ***
    Колись життя натягне тятиву
    і вистрелить наосліп і в останнє.
    Яка різниця? Я хіба живу?
    Ніхто і не помітить, що не стане
    іще одної дивності між них,
    наповненої словом під зав’язку
    і згадок атипових, не смішних.
    Сумна у мене і недобра казка.
    Розколеться історія на дві,
    реальну і на ту, яка у віршах.
    У першу, я прошу тебе, не вір.
    А другу, якщо треба, перепишеш.



    Рейтинги: Народний 6 (5.57) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (18)


  30. Володимир Сірий - [ 2011.02.22 18:51 ]
    Поцілунки
    Непитущий сік любові
    З уст коханих поцілунком
    Геть од спраги засихає
    Мов пустеля без води
    І не має він ні в чому
    Від погибелі рятунку.

    Під піском розлук щезає
    Шлях до щастя назавжди.

    А кохання – то оаза
    Між барханів зла і горя,
    Де пече безбожно сонце
    Аж тремтить земний обруч,
    Ще й вночі студені хвилі
    Жару гибельному вторять.

    В двері щастя крім цілунку
    Не годиться жоден ключ.

    Пийте, любі, сік блаженства,
    Поки ще піщана буря
    Зір вам ясний не скорила
    І у душу не ввійшла,
    Хай сміються, хай кепкують,
    Заздро тішаться і журять.

    Ви цілуйтесь, - у цілунках
    (Лиш не юд) немає зла.

    22.02.11.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (17)


  31. Зоряна Ель - [ 2011.02.22 17:15 ]
    Весна. Робота. Мури і амури.
    Пародія

    «Дзюрчать струмки» – під мурами амури
    зливають пиво, щоб злетіти в небо.
    Готують стріли й іншу фурнітуру.
    Весна. Робота. Хоч-не-хоч, а треба.

    Коти – не люди, не до камасутри.
    Примітивізм! - займаються вокалом ...
    І не кажіть, якісь такі немудрі.
    Якби ж то люди теж отак співали.

    Наш «півень хоче виступити в цирку»,
    а не дають – «кукуріку», і в зупу.
    Аби на кур надпланово не зиркав
    і оком ласим раз-у-раз не лупав.

    «А квіти бджіл чекають нетерпляче...» -
    уява автора бурхлива і неспинна :
    то тішиться, а то ледь-ледь не плаче,
    розпалений жертовністю рослинок.


    Іде весна, штурмують феромони.
    Не зважиш сил і власної природи,
    впадаючи в азарт не за сезоном,
    нарвешся на рядки експромт-пародій.




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (23)


  32. Олеся Гавришко - [ 2011.02.22 17:43 ]
    Магия любви
    Магия нашей любви
    Сказала прости,
    Прости родных, друзей, всех,
    Кто чем то завинил
    Перед тобой.
    Пускай порой
    Нам тяжело любить,
    Но мы идем вперед,
    Нам не забыть
    Тех светлых дней
    И тех вестей
    Укутаных весной.
    Как пригал
    Под окошком воробей,
    А ты бежал за ней
    Такой счастливой и наивной.
    Ты звал ее своей мечтой.
    Казалось время
    Между ними остановилось.
    Завет судьба,
    Манит к чудесам.
    Уплыть бы с любимым
    На алых парусах.


    Рейтинги: Народний -- (4.56) | "Майстерень" -- (5.08)
    Прокоментувати:


  33. Олеся Гавришко - [ 2011.02.22 16:23 ]
    Тiльки вiн iй потрiбний
    Вiн каже, що ii не любить.
    Нехай буде, так захотiла доля.
    Вона його розлюбить тiльки на сьогоднi.
    Виглядатиме все добре ззовнi.
    А в серединi виверженння вулкану.
    Безсоннi ночi, книги, пошук вiдповiдей.
    Порожнiй кімнаті не потрiбнi зiзнання.
    Не повернеш загублених речей.
    А йти вперед i в серцi берегти кохання.
    Днi проходять, а вiн для неi единий.
    З тисячi, з мiльйона в цьому свiтi,
    Тiльки вiн один iй потрiбний.
    На щастя вiн з iншою щасливий.
    Про неi вже давно забув.
    Той час радiсний минув.
    Та тiльки не забула вона.
    Щоразу у снi бiжить йому назустрiч,
    А коли прокидаеться, його нема.

    4.02.2011



    Рейтинги: Народний -- (4.56) | "Майстерень" -- (5.08)
    Прокоментувати:


  34. Олеся Гавришко - [ 2011.02.22 16:05 ]
    Ненародженій донечці

    Мені наснилась донечка,
    Така біленька як курчатко.
    Такі маленькі її рученятка
    І носик курносий як у мене.

    Мені наснилась донечка моя,
    Безмежна радість і щастя.
    А її голубі оченятка.
    Були схожі на небесну казку.



    Рейтинги: Народний -- (4.56) | "Майстерень" -- (5.08)
    Прокоментувати:


  35. Наталія Крісман - [ 2011.02.22 14:51 ]
    ПОТРЕБА ІДЕАЛУ
    Отерплі душі, втиснуті у мушлях
    Страху, злоби, зневіри і олжі
    Стоять і нині знову на межі
    Між світлом і пітьмою незворушно.

    Куди іти? Кому себе продать?
    В чиї обійми ввіритись довіку?
    В людській подобі жить, чи як каліка
    Лиш подумки недолю проклинать?

    Потреба ідеалу не даремна!
    В бою за нього варто полягти,
    Волошками у полі прорости
    Чи променем розтяти царство темне.

    І хто б нас не купляв за гріш нікчемний,
    Чи знову не присилував зректись
    Землі своєї й мови – не зречись!
    Потреба ідеалу не даремна!

    То ж хай народ наш, повний безнадій,
    Зіщулений у макову зернину,
    Воскресне духом, встане за Вкраїну
    Й господарем відчується на ній!

    …Із небуття, із попелу і тліну,
    Оспівана поетами в віршах,
    Постане скоро Вільна Україна,
    За котрою зтужилась так душа!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  36. Зоряна Ель - [ 2011.02.22 11:31 ]
    Часи (ІІ)
    я ніч виглядатиму день виглядатиму жити
    клячатиму довго над яром наляканих снів
    позаду кривава трава і опалене жито
    і брех у шовках та гріхах юродивих синів

    насіння зійшло уродило начорно насіння
    не вистачить вод щоб залити згасити вогонь
    від борозен ярих до крайньої лінії тління
    комонних не стане а коням жалобних попон

    із яру підходить пітьма ситі півні помовкли
    туман підіймає вітри - не барися лети
    мені ще не важко не терпне рука від коновки
    та важко воді - надто крихітний лан з висоти


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (14)


  37. Ігор Федчишин - [ 2011.02.22 10:58 ]
    Як?
    Як відшукати сенс цього життя,
    Як розгадати тайну змісту слова,
    Відкликати як думку з небуття,
    В потрібний ракурс повернуть розмову?

    Як розгадати вічності секрет,
    Як віднайти все те, що не вмирає,
    Як змалювати відчуттів портрет,
    Як дати відповідь, коли її немає?

    Як зрозуміти те, що не дано,
    Як роздивитись те, що не існує,
    Як осягнути поглядом пано
    Й не пропустити те, чого бракує?

    Як розпізнати в різнобарв"ї перл,
    Як в гамах віднайти потрібну ноту,
    Як правильно довірить влади жезл,
    Чи вовка відрізнити від койота?

    Як не знітитись в темряві на мить,
    Не отруїтись при пожежі димом,
    Як пересилить біль, коли болить,
    І з тисяч слів знайти потрібну риму?

    Як прочитати, що писав поет,
    У лабіринт думок відкрити дверці,
    Щоб зрозуміти правильно куплет,
    Наспіваний не голосом, а серцем!


    Рейтинги: Народний -- (5.28) | "Майстерень" -- (5.06)
    Коментарі: (1)


  38. Владислав Міхеєв - [ 2011.02.22 02:43 ]
    відчуваю потребу в дотиках
    відчуваю потребу в дотиках
    доволі (до болю) лагідних
    мінлива хмарність (без опадів)
    вітер північно - західний

    (2011)


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  39. Юлія Гладир - [ 2011.02.22 01:06 ]
    * * *
    Я тебе відігрію від холоду, болю мій, болю!
    Я тебе заховаю за пазуху каменем. В очі
    Не дивись тим, що завтра зрубають у полі тополю.
    Не дивись тим, що листя гаряче безжалісно стопчуть.

    Я тебе загорну в оксамитову тишу стежками,
    Де ходили століття босоніж у вицвілих свитах.
    Озирайся на голос. Він буде сьогодні ласкавий.
    Не дивися назад. Ти ще зможеш спочатку любити.

    Сто дванадцять світів, і немає ні волі, ні правди.
    Сто дванадцять кімнат, і немає притулку приблуді.
    Захлинається Бог, пропливаючи повз автостраду.
    Забуваються прізвища друзів і недругів. Будень.

    Я тебе заховаю до часу, відточиться камінь,
    Хоч нестерпно ступати не вперше на шлях від провінцій.
    А коли обберу густо вквітчані сни колючками,
    Будеш більше боліти. З душею любові по вінця.

    2011


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.44) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (12)


  40. Вікторія Осташ - [ 2011.02.21 23:00 ]
    Падав сніг... Пам'яті Олени Теліги
          Я не була киянка. …я була петербуржанка.
             О. Теліга

          …Пані в капелюшку – неначе королева.
             Зі спогадів про О. Телігу

    О Лєно, петербуржко, варшав’янко,
    Діано прудконога, Грето Гáрбо,
    Чиєсь життя, що вирувало п’янко,
    Чиясь фатальна, золота панянко!..
    Найтонший пензлик, найясніша фарба
    Душі невдатні передати стан,
    Яка торкнулась сонця і …загасла,
    За віссю світу, де небесний лан,
    Розпросторíє, і приймають ясла
    Нове життя її, в новітній жбан!..
    А ми? Сліпі, безкрилі, недолугі,
    Запитуємо: нáщо так було,
    З розгону – в смерть, в політики полон…
    Всю молодість і вроду – що вже вдруге
    Не запізнати, – на вселенське зло?!
    Так просто, що здається легковажним,
    Так виважено ніби… Падав сніг…
    На квіти, і на квітні епатажні –
    Колись… колись… На мрії навісні…
    На гасла, що тріпоче вітер ними,
    Над головами… На задвірки свят…
    Сніг падав, як тепер, під шкіру, зимний…
    І пропікав, і кликав, сніжив сад
    Її, Оленчин… Та принади чину,
    Той королівський вибір, вищий спів,
    Що не дає ні часу, ні спочину –
    Все переважив – на високе звів…
    Олено, варшав’янко, петербуржко,
    Киянкою ти стала, пані сніжна!
    Дай, Боже, пам’яті – най буде ніжна
    Ця згадка, наче «пані в Капелюшку»!



    Рейтинги: Народний 6 (5.92) | "Майстерень" -- (5.82)
    Коментарі: (16)


  41. Володимир Ляшкевич - [ 2011.02.21 22:11 ]
    Чари
    - Юні заводі блакиті, янголів осанні співи,
    Золотаво-сонні миті, ночі в любості волозі,
    Милоданка літа – осінь, сипле дні - осонні сливи,
    І пухо́вою жагою білотіла вторить хузі…

    О ряди меди́, Забаво, - грає обріями море,
    І яремна хвиля ново крає серце нелукаве,
    І лице таке суворе донно поглядами коле,
    І згинаються коліна у розпачливому «Авве..»

    І солоногубі брижі. І човен у перехлині.
    А у ньому її віна, і снага гребця жадана, -
    У полоні мрії вії опускаєш у хотінні…
    І на згадку, і прощення, і прощання Дон Жуана.


    2011



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.59) | "Майстерень" 5.5 (5.6)
    Коментарі: (7) | "Г.Осадко ''Метелику-Жуане, не боїшся?''"


  42. Софія Кримовська - [ 2011.02.21 18:10 ]
    ***
    Повітря знов подібне кришталю.
    Дзвенять у ньому неопалі вишні.
    І я молюсь. І я тебе молю
    нарешті стати всім, але колишнім.
    У мене світла – вистачить на двох!
    Тобі віддам і їй – я стану ніччю.
    Лише б мене почув нарешті Бог.
    І ти почув. Мені любити нічим.
    Я випалена спекою чуттів.
    Я викошена словом. Я зів’яла.
    Ми, зрештою, завжди були чужі.
    Вона, своя, між нами вчасно стала.
    21.02.11


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.67)
    Коментарі: (24)


  43. Леся Сидорович - [ 2011.02.21 18:44 ]
    Пісня про Маркіяна Шашкевича
    Народ мій терпить спрагу вже роки.
    Нема цілющих вод живому слову.
    Замулені джерела і ставки,
    А недруг нищить українську мову.

    Приспів
    Чи можна спрагу слова втамувати,
    Якщо печать поклали на уста?
    Не спи, Вкраїно! Не спи, Вкраїно!
    Можна все проспати.
    І рідну мову -- а вона у нас одна.

    Чому замовкли, сестри і брати?
    Так меншає джерел живого слова.
    Не будь манкуртом – рідне бережи!
    Як стулимо вуста – замовкне мова!

    А Маркіян збудив, додав снаги -
    Цілющої води живого слова.
    Щоб рідну мову мали на віки,
    Він без вагань віддав себе самого.

    лютий 2011


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (3)


  44. Нико Ширяев - [ 2011.02.21 16:53 ]
    В музее
    Четыре тыщи лет тому
    В Шумере
    Пишу тебе письмо
    На клинописной,
    Стремительно твердеющей табличке.
    Еще бы - по такой-то по жарище!

    Я тороплюсь сказать тебе, послушай,
    Что я люблю тебя все также нежно,
    И жизнь моя затем и длится, чтобы
    Послать тебе письмо, что ты любима.

    В P.S. я прилагаю список правил
    Хранения кормов для канарейки,
    Два способа очистки ожерелий
    И два рецепта молодости кожи.

    Но главное - хочу к тебе приехать,
    Чтоб наша страсть так быстро созревала
    И так же вечно сохраняла свежесть,
    Как эта нетяжелая табличка.

    2009


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (3)


  45. Нико Ширяев - [ 2011.02.21 16:32 ]
    Исполины
    В инакий век чему б откуда взяться?
    По смерти взятки гладки? Нет, постой.
    И целый ряд суровых рекламаций
    Шекспиру предъявляет Лев Толстой.

    Что весь итог лихого фестиваля
    Совсем иначе мнится поутру.
    Что вкупе несчастливцы и канальи
    Совсем не учат свету и добру.

    Что в вихре грез о залихватском бреде
    Был копьеносец на руку нечист.
    Отчаянным развитием трагедий
    Так недоволен зрелый моралист.

    А что Шекспир? Осадки свесив свыше,
    Небесных таинств выглянув за край,
    Чего видать? Какой-то барин пишет
    О войнах и о мире? Ну, пускай.

    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (11)


  46. Марія Гончаренко - [ 2011.02.21 16:30 ]
    “Солярис” *
    я побачив планету Земля
    утаємничену і тремтливу
    в космічних вихорах
    вона стала іншою
    стали видимі
    лише
    безсмертні речі
    дерево
    оселя
    вітер


    * За картиною Валерія Франчука


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  47. Тетяна Роса - [ 2011.02.21 16:54 ]
    Присвята коефіцієнту прозорості… :)
    Сиреною співучою над Сциллою
    Твоя мелодія поета зачаровує.
    Милуюсь я спокусою і силою
    Ідеї, що фонеми відсотковує.

    Стаю перед тобою на коліна я,
    Твоєї милості прошу – аудієнції,
    Бо чую, як несе мене билиною
    За течією ліро-квінтесенції.

    Ти явище, не вивчене наукою,
    Що називаємо її психіатрією,
    Явись мені - молюсь і лобом стукаю
    У ейфорії дотику із мрією.

    Прозоросте! О, будь мені опорою,
    У милозвучності моєю панацеєю…
    Луною відповідь: «…і станеш хворою
    У психлікарні білою лілеєю…»


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (36)


  48. Володимир Сірий - [ 2011.02.21 15:47 ]
    Вавилон
    -На всій землі єдина мова,
    Душа одна, одні уста,
    Тож вежі нашої будова
    Легка напрочуд і проста.

    Понавипалювали цегли,
    Давайте ввись, у небеса !..
    Мужі тоді були дебелі,
    У м’язах - міць, в очах - яса .

    Поглянув Бог із високóсті,
    Аж пнеться люд в його житло,
    Не те щоб радісно у гості, -
    Собі на славу чинить зло.

    На їхню працю непривітну
    Він сміле рішення прийняв,
    Тодішні букви алфавіту
    У їх думках перемішав.

    Без тями кинувши будову,
    Розбрівся світом Вавилон,
    Несýчи з жахом іншу мову
    Інакшим сторонам в полон.

    Так появились мови різні.
    І наша теж із них одна.
    В ній серцю звуки милі, ніжні,
    Чудесна духу глибина!

    Та прийде час, постануть знову
    Такі собі мулярчукú *
    І воєдино люд і мову
    Єднатимуть усе - таки.

    Той час далекий, мій читачу.
    Тож зараз, поки є ще час,
    Плекаймо мову нашу зрячу,
    Щоб тьма не полонила нас.

    мулярчуки* (масони), буквально - мулярі.

    21.02.11.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (4)


  49. Юлія БережкоКамінська - [ 2011.02.21 14:34 ]
    НАМИСТО
    Як з розірваного намиста
    Котяться намистини:
    Одна – в нірку,
    Інша – в дірку,
    Третя – в павутину;
    Та – від страху –
    Аж під шафу,
    Та – під п’ятку,
    Та – в підкладку…
    Котяться, намистини, котяться,
    Не зібрати…

    Розірвали – не зуміли
    Всім щоб – поділити.
    Котяться – аж ген із хати –
    За безцінок -
    Вагони з житом…
    Вагони з цукром…
    Вагони з хлібом…
    По рейках гарячих.
    Котяться сподівання, котяться
    Під хвости собачі.

    Розірвали – позбирали
    Намистини рачки:
    Хто – заводик,
    Хто – колгоспик,
    Хто - собі на дачку;
    Хто – в кишеню,
    Хто – у жменю,
    Всім – по намистині…

    Котиться, народ, котиться,
    Відтоді – й донині:
    Хто – без толку,
    Хто – на голку,
    Хто – у горловину…
    Хто – в палату,
    Хто – за грати,
    Хто – у домовину…
    Хто – у ліжко,
    Хто – в підніжки,
    Хтось - і в емігранти…

    Котяться, намистини, котяться, -
    Хто зібрав би?…


    Рейтинги: Народний 5.67 (5.49) | "Майстерень" 6 (5.46)
    Коментарі: (12)


  50. Світлана Майя Залізняк - [ 2011.02.21 13:59 ]
    Серпантин

    Обожнення не буде. Я – без крил.
    Координую рухи – по падінні...
    Наш мікрокосм завбачливо твори,
    Сади бузок і... розмальовуй стіни.

    Запрошувала в казку, але ж ти
    Не віриш у інжир на гілці туї.
    Моє кохання – довгий серпантин.
    Моя зневага – то шпаркий Везувій.

    Мене боготворити? Можна... Ні!
    Ти біля мене спи – рахманний, ситий,
    А я тектиму на світила німб -
    Щоб в кратер напівсонний сліз улити.

    Й тоді розквітне і... зів"яне день.
    Тоді – по землетрусі – вкотре впевню:
    Світ - нерушимий: чай із каркаде,
    В оправах із лози верцадла, первні...


    2005


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (6)



  51. Сторінки: 1   ...   1199   1200   1201   1202   1203   1204   1205   1206   1207   ...   1815