ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.04.16 19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.

Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде - як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь,
Як і де побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні

Ігор Шоха
2026.04.16 12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.

І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,

хома дідим
2026.04.15 16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,

Тетяна Левицька
2026.04.15 10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.

Олена Побийголод
2026.04.15 06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)

Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!

Що несе майбуття?

Віктор Кучерук
2026.04.15 05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -

Світлана Пирогова
2026.04.14 22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.

Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,

С М
2026.04.14 13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я

Тетяна Левицька
2026.04.14 12:38
У душевному багатті
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,

Борис Костиря
2026.04.14 11:55
О, скільки непрочитаних книжок
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.

Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,

Іван Потьомкін
2026.04.14 11:14
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Тетяна Левицька
2026.04.13 21:12
Вглядаюсь пильно у портрет —
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,

лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,

хома дідим
2026.04.13 15:58
я не упевнений
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі

Охмуд Песецький
2026.04.12 16:55
Тобі зізнань моїх появи
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові
Не розбиватися, а битись
У ці часи, для всіх сурові.

хома дідим
2026.04.12 16:32
когось хвилює власний бог
комусь реальніш слово пох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог

Борис Костиря
2026.04.12 15:15
Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.

Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.

Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.

Євген Федчук
2026.04.12 14:22
У корчмі, що понад шляхом Кучманським стоїть,
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т

С М
2026.04.12 10:10
Десмонд має тачку їздити на ринок
Моллі виступає в кабаре
Десмонд каже їй: Люблю твоє обличчя
І Моллі каже так, і за руку бере

Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Ла-ла, це життя ото
Обла-ді, обла-да, це життя, бра

Юрій Гундарів
2026.04.12 09:15
Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

всеволод паталаха
2026.04.09

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Валерій Голуб - [ 2009.12.19 12:24 ]
    ЛІТЕРАТУРНІ ПАРОДІЇ
    (Іван Кулик.«Чари осені», Дніпропетровськ, ІМА-прес, 2005)

    …Дівчино мила,
    Серце зомліло,
    Вітер шепоче: «Кохай».
    Лиш далиною
    Лине луною
    «Хай, хай, хай…»

    * * * *
    Дні пролетіли,
    Зрадила мила,
    Я шепочу: «Проморгав»!
    Лиш далиною
    Лине луною
    «Гав, гав, гав…»



    Іван Кулик. «Чари осені»…

    Серцю імпонують
    Спалахи кохання,
    Серцю до вподоби
    Хлюпати добром,
    Тож буває прикро
    Слухати єднання
    Слів таких несхожих:
    «Серце» і… «порок».


    * * * *
    Носу імпонують аромати кави,
    Горлу імпонують чарка і шашлик.
    Чом же день сьогодні видавсь неласкавий:
    Хлюпаючи носом, чхаю в носовик.

    А мені ж казали: одягайся, Ваню!
    Не форси без шарфа, подивись прогноз!
    Тож тепер виходить боком поєднання
    Слів таких несхожих: «горло» і «мороз».

    Як же їх до біса, слів тих несумісних:
    «Гепатит» - «печінка», «серце» і «порок »…
    Варто було вчора виїхать за місто,
    Зразу ж поєднались «шина» і «гвіздок»!



    Рейтинги: Народний 0 (5.48) | "Майстерень" 0 (5.48)
    Коментарі: (7)


  2. Оксана Маїк - [ 2009.12.19 12:27 ]
    До Миколая
    3-річній Іринці із сиротинця с.Жовтанці,котра просила у Святого Миколая МАМУ,- присвячую...

    Сьогодні знову випала понова:
    Мете в пів світу,що й не знать доріг.
    Нехай улітку буде кольорово,
    А зараз - біло (саме на порі!)...

    І тішиться малеча,що гостинці
    Вже Миколай без труду привезе.
    Лише мала Іринка в сиротинці
    Благає:"Сніжечку,ну перестань уже!

    Не замітай доріжечки - стежинки:
    По них десь мамочка до мене йде...
    Мені не треба ніяких гостинців,
    Нехай матуся лиш мене знайде!"

    І я не знаю,як це описати:
    Волає серце,а слова німі:
    Мале дівча з очима янголяти,
    Що виглядає маму при вікні...

    18.12.2009


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.33)
    Коментарі: (7)


  3. Ніна Яворська - [ 2009.12.19 11:14 ]
    Білий сніг ( ірончний пейзаж )
    Сьогодні в ефірі - DJ Білий Сніг.
    На спині tatoo - сліди босих ніг.
    В волоссі, мов дреди, холодні бурульки.
    Хоч хтось, подаруйте йому жовту кульку!
    Яскраву, гарячу, мов сонечко літнє,
    бо щось аж занадто сніжок непривітний...



    18.12.2009 р


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.28) | "Майстерень" -- (5.23)
    Коментарі: (2)


  4. Віталій Білець - [ 2009.12.19 11:16 ]
    Пізня осінь
    Дерева у безлистій тиші
    цвітуть сновиддям...
    Никне гай
    у сірій пелені туману.
    Несе розбурений ручай
    мотиви осені сумливі
    в хлюпкій поспішності...
    Куди
    пощезли птахи гомінливі !?
    Невже ця тиша назавжди ?
    Поля в ліловому мовчанні,
    похилі травами лежать –
    у інеї...
    В тужнім дзюрчанні
    хребці ріллі горбисто-гранні –
    роздолля мережать.
    Ранкова паморозь іскрінням
    стрічає сонце...
    Сірий клен
    ссе сни оголеним корінням.
    Переплітається з промінням
    гілля в лункий катрен...
    Жива поезія струмує
    в порі осінній, мовчазній...
    Та скільки ж милозвуччя в ній !
    Над палим листям засумує
    бурлака вітер, заримує
    прозорий смуток свій.

    Садки у безшелесній тиші
    цвіли сновиддям...
    Перший сніг
    лілейно припорошив їх.
    Здалося –
    знов у квіту вишні
    порозправляли віти пишні...
    Вони, неначе, полились –
    в морозну сизь...


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.45)
    Прокоментувати:


  5. Леді Ней - [ 2009.12.19 10:16 ]
    В дитинство
    Сніжинки падуть мовчазні,
    так щемно чомусь мені,
    аж серце частіше забилось,
    на мить у дитинство схотілось.
    де справжні надія й зима,
    а зла, наче й зовсім нема.
    І щиро, і чисто, і свято,
    там батько живі і мати,
    і пахне ірис й шоколад -
    веселощів час і коляд,
    а з неба паде до ніг
    різдвяний солодкий сніг...




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 0 (0)
    Коментарі: (2)


  6. Світлана Майя Залізняк - [ 2009.12.19 08:16 ]
    Крововилив


    Віршем
    стікає
    обуджене
    серце...
    Місячно...
    Аркуші...
    Озера плесо.

    Зойкнула зірка,
    упала з небес.
    Хтось догорів...
    А за хвилю – воскрес?

    Боляче зірці? Боляче серцю!
    „Реквієм... скер... реквієм...скерцо...”
    Серце – не в ритмі.
    Це злет чи кінець?
    В серці моєму страждає митець.

    ...Рану загоїть Час – мудрий лікар.
    Втома поставить печать на повіки.
    Криза минає. Біль затихає...
    Кулею
    в серце
    зірка
    влучає.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (5)


  7. Іван Редчиць - [ 2009.12.19 03:09 ]
    ЛЕТЮЧИЙ, МОВ КРИЛО…
    Рубаї *****

    1
    Хіба артист народний має право –
    Співати слабо, тонко, хитко й мляво?
    Якщо ж не будеш ти співати так,
    То вигукну тобі я перший – браво!

    2
    Завжди він викликав ажіотаж –
    Гладкий, летючий, мов крило, пасаж.
    Його згадав – і всі пасажі чую,
    І виринає милий образ ваш…

    3
    Живемо, наче граєм дуодраму,
    І нищимо душі блискучу гаму.
    Лінуємось підставити плече,
    Та залюбки підштовхуєм – до ями.

    4
    В серцях і душах, в наших голосах –
    І досі проростає давній страх.
    А хто у душу зерна віри сіє,
    Там сумнів лазить, як старий ховрах.

    5
    Я бачу – він убраний у єдваб,
    Я чую – це звучить його ребаб.
    Як легко він перебирає струни!
    То хто ж маестро – перс ачи араб?
    2oo4-2oo7


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (2)


  8. Николай Блоха - [ 2009.12.18 23:10 ]
    Признанием.
    Признанием.

    Признанием не смелым, робким,
    Смотрю в глаза девчонке.
    В её чертах, в её причёске,
    Есть что-то, нет чего-то, больно.

    На черте стоять, волнение вдыхать,
    Жилая разобраться, в чомто зря.
    Наверно все мои желанья.
    Воспоминанья, лишь воспоминанья.

    Причёска, что из прошлого слеза,
    Черты лица, сегодня лишь, правда, жизни.
    Пьянят движения волос, фрагменты,
    Охота вновь, и вновь смотреть.

    Она ушла, а я за ней,
    Dior сапожки, куртка дута.
    И я хочу, хочу спросить,
    Длена, волос насколько скрыта.

    Но я отстал, поняв, что не смогу,
    Смогу, отделаться ответом на вопрос.
    Смотрю ей в след и отпускаю,
    За перекрёстком ей налево, прямо мне.

    18 декабря 7517 года (2009) в 10:25


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  9. Світлана Майя Залізняк - [ 2009.12.18 22:37 ]
    Кайф



    Безногий чоловік у камуфляжі
    До перехожих руку простяга…

    Зріденька
    небайдужно
    цокне
    клямбра,
    Подеколи
    в кашкет
    ляга
    мідяк…

    Мені озватися так щемко закортіло.
    Простибі кидаю…
    Всміхаюсь – і кажу:
    Ось розповім, бо лик у вас промінний,
    Про чудернацьку, хибну жаготу.
    Живе особа – й марить щось відтяти:
    Кінцівку, вухо… Щоб відчути кайф!
    Ні, ні, це не жахливі маніяки:
    Себе преображають люди так!
    Вже примудрились знані психіатри
    Давати санкції - на операції такі…

    - На міну наступив я у Афгані…
    І психіатри хворі, й ті людці…

    Чвала пузань...
    Стає...
    В лице шепоче:
    - Чого старцюєш?! Йшов би… працювать!

    Зітхаю я - у затінку шовковиць…
    Повзе
    асфальтом
    гусінь...
    мурашва…




    2005



    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (2)


  10. Людмила Смоляр - [ 2009.12.18 21:55 ]
    ***
    Летиш на шаленому атракціоні,
    І швидкість тебе страшить.
    Холодні спітнілі ховаєш долоні
    І більше не в змозі відчути кордонів.
    Вся справа в циклоні чи в антициклоні,
    Що у твоїй душі.


    Життя, наче лялька на аукціоні, -
    І ставка своя, і ціна.
    І ніч уночі на пустому пероні
    Рахує безмежні ряди вагонів.
    Вся справа в циклоні чи в антициклоні,
    Чи в тому, що їх нема…


    І сон свій в старому комбінезоні
    Серед ночі ти не клич.
    Аби ж тільки так не тремтіли скроні,
    І очі дивились у темряву сонні,
    Вся справа в циклоні чи в антициклоні...
    Аби ж тільки спала ніч…





    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (2)


  11. Зоряна Ель - [ 2009.12.18 20:56 ]
    ***
    Усі чекають Миколая…
    Принишкла радість. У вікно
    Дитячі личка заглядають –
    Ну де ж те ДИВО, де воно?!

    До сну дітей гукає мати,
    Дрімота крильцями бринить -
    Малі силкуються не спати,
    Щоб не проґавити…За мить,

    Коли з небес, де урочисто
    Нуртує білий водограй,
    Поллється сяйво золотисте,
    І прийде врешті Миколай!




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (25)


  12. Світлана Майя Залізняк - [ 2009.12.18 17:05 ]
    Чайок із липою
    1

    А Підлість буває красивою.
    Шляхетно бере під руку,
    Чайок заварює з липою...
    По клавішах пальчиком стукає,
    Шепоче:”Тебе обожнюю!
    Тобі – панегірик щирий...”

    Ти віриш.
    Веде...
    Камінь.
    Озеро.

    Підставиш наївно шию?

    2

    А ти забувай Наївність,
    Як ляльку в парку на лаві.
    І їй там не буде сумно -
    Твоїй вирлоокій Клаві,
    І ти в дар одержиш Зосю...
    В картатому платтячку Диво.

    Я Підлості гладила коси!
    Вона...
    рік вела
    до обриву.




    Рейтинги: Народний 5.38 (5.77) | "Майстерень" 5.25 (5.89)
    Коментарі: (7)


  13. Карина Мурчак - [ 2009.12.18 16:27 ]
    Мертве полум’я
    Кидалось в очі мерехтливе тепле світло,
    І грала музика, вогню згубивши звук.
    Зима настала якось непомітно,
    Убила полум’я торканням своїх рук...
    Закутавшись у тепле покривало,
    Сама вигадуєш собі війну.
    А ти йому нічого не сказала
    Про те, що більш не віриш у весну,
    Про те, що ти насправді не літаєш
    І що тебе настправді вже нема...
    А він все думає, що ти його кохаєш,
    А він не знає, що уже прийшла зима.
    В собі невпинно страдницю шукала,
    Бо не змогла закохану знайти,
    І океанів всіх було для тебе мало,
    Були глибини, хтілось висоти.
    В трагічних сценах все черпаючи натхнення,
    Його понівечила долю назавжди,
    В своїх сльозах знайшла собі прощення,
    В своїх словах закрилась від біди.
    Чарівно плаче знов його фортепіано,
    Твоє по-троху забуваючи ім’я.
    Десь зникла фабула твого життя-роману,
    І білим фальшем впала в мертве полум’я.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.26) | "Майстерень" -- (5.21)
    Коментарі: (3)


  14. Зеньо Збиток - [ 2009.12.18 16:15 ]
    Ага – наноси
    Комусь – відкрити в телескоп орбіти,
    Тобі – старенькій дровець наносить.
    В.Р.

    ***
    Старий-старим іду і чути кості –
    коли не ломлят, то тарахкотят.
    Запалков по пуделку чиркну просто,
    зацмокаю беззубо, втєгну яд.

    Скажи вже, синцю, кіко ми ше жити,
    старенький бо ж, дєла мої – драва.
    Як пахкаю совєцький план – "Орбіту",
    запитуют – "Слиш, дєд, па чйом трава?"

    А я їм дуну в телескоп, орбіти
    закрутяться і стане файні так.
    Аби на хрю грипозно не боліти
    паліт совецькі плани на тошняк.

    18 Грудня 2009


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.27)
    Коментарі: (18)


  15. Віталій Ткачук - [ 2009.12.18 15:34 ]
    ***
    Автобуси
    із дому
    без повернень,
    перенаселено-холодні.

    Інфанти рук
    спиняють
    рух,
    як забороненість дитя.

    Нові обличчя,
    два знайомих.
    Клени
    приймають переливи водні.

    Нестача місць.
    Зійди...
    Чи злізь.
    Тебе заждалися в зятях.

    2009



    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.37)
    Коментарі: (13)


  16. Мирон Шагало - [ 2009.12.18 15:50 ]
    Велич людини
    Болять її наші провини,
    і сльози, й тернисті путі,
    бо велич такої людини
    у співчутті.

    І творить вона без рутини,
    і крила дає висоті,
    бо велич такої людини
    у красоті.

    Що слава, хвалебні вершини,
    марноти відвічні оті?
    Нетлінна бо велич людини -
    у доброті.

    (2009)


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (5)


  17. Галина Фітель - [ 2009.12.18 15:05 ]
    Кава з Миколаєм
    У кав’ярню вчора пізно
    Я зайшла, щоб випить кави.
    В голові гуло залізно,
    день пройшов не дуже вдало.
    За столом в кутку напроти
    хтось сидів з бокалом пива.
    Раптом глянув просто в очі
    й посміхнувся він щасливо.
    – Біля вас присісти можна,
    таємнича незнайомко?
    Як вас звати? Я – Микола,
    мама кликала – Миколка.
    Він чому підсів до мене?
    І чому згадав про маму?
    Наче я дівча зелене,
    Що шукає тут стограми.
    Незнайомець же тим часом
    вже замовив свіжу каву.
    Наче знав, що треба брасом
    в морі мрій пливти зухвало.
    – Ви чекали шоколадку
    під подушку післязавтра?
    Що за дивна ця здогадка!
    Звідки сам, і як дізнався?
    Я тоді, з-під лоба, нишком,
    Роздивилась незнайомця.
    Щось знайомий профіль трішки,
    Стукав у моє віконце.
    Бути цьому? Ні, не сон це!
    Давня це дитяча згадка…
    Лиш тоді святим посланцем
    був сусідський красень-дядько.
    Я тоді читала вірші
    Й рахувала геть за сотню.
    І дістала найновішу,
    шовком всю розшиту, сукню,
    й величезну шоколадку,
    й цілу купу апельсинок.
    От цікавим було свято!
    Потім тато брав торбину,
    І сусідські діточки
    Діставали хом’ячків,
    і машинки, й ляльку Ніну,
    А Мишко – конструктор й шини…
    …Я давно забула віршик,
    і нема між нас сусіда.
    Тільки знов згадалась віще
    ностальгійна віра в чудо.
    Незнайомець з дипломата
    Враз дістав малий пакунок.
    – Вам просили передати
    добрі люди подарунок.
    Вірте далі щиро в чудо,
    Й Миколай вас не забуде.
    Я побіг на іншу точку.
    І мішок забрав з куточка.
    Здогадалась я не скоро,
    що ця зустріч не простая –
    пила пізню каву вчора
    із посланцем Миколая.
    18.12.2009


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  18. Роман Скрипак - [ 2009.12.18 14:44 ]
    Миколай

    'Хай Святий вам Миколай,
    Принесе достатку вкрай,
    Доброти у ваше серце,
    Щирих усмішок відерце,

    У ніч під подушку,
    Нехай вам положе,
    Усе що у сні,
    Приснитись не зможе,

    Мішок шоколаду,
    Кульок мандаринів,
    Щоб був приємний ,
    Ваш відпочинок,

    А все що не влізе,
    Залиште на завтра,
    Та незабудьте,
    Про Маму і Тата,


    Рейтинги: Народний -- (4.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  19. Маркел Ориб - [ 2009.12.18 14:09 ]
    ***
    Где же то нежное, хрупкое, белое,
    Нами рожденное, нами забытое.
    Темные родинки, жесты несмелые,
    Губы горячие, сердце открытое.

    Слезы хмельные от вереска синего,
    Пыльные розы застыли, небрежные.
    Пали ресницы, покрытые инеем,
    Правобережные, левобережные.

    Снова пронзает дождливые сумерки
    Наше молчанье, разлуку таившее.
    Тихие улочки, старые дворики,
    Осень холодная, взгляды остывшие.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.43) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (7)


  20. Катруся Матвійко - [ 2009.12.18 14:37 ]
    Зимове...
    Вікна морозом розписує грудень,
    Землю турботливо ніжить снігами,
    Віра у світло наповнює груди…
    Хочеться щастя.
    ......Вашого.
    .........З Вами.

    Стільки сніжинок, що й збилася з ліку!
    Мріється з ними кружляти додолу.
    Вже й снігурі прилітають до вікон.
    Гарно щебечуть. Даремно, що холод.

    Небо зимове – казкове й пророче.
    В пісні безкрає зливаються зорі.
    Мліє душа. І по-справжньому хоче
    Вашого щастя… А я буду поряд.


    Рейтинги: Народний 5.44 (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (18)


  21. Маркел Ориб - [ 2009.12.18 14:07 ]
    ***
    Не верю словес переполненным рекам,
    Не верю в изысканность фраз,
    Лишь бисерной нитью от века до века
    Спасает молчание нас.


    Рейтинги: Народний 5 (5.43) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (4)


  22. Маркел Ориб - [ 2009.12.18 14:14 ]
    ***
    Все как-то невпопад...
    Из сложного леплю простое -
    то улицу, то старый сад,
    или вот ночь - в ней только Двое.
    Скрещенность пальцев, желтый сок
    в стакане недопит и откровенно горек,
    и взгляд от тишины продрог,
    и все слова как будто в ссоре
    друг с другом. Им не суждено
    сплетаться фразами простыми...
    лишь желтый сок на полотно
    стекает каплями густыми.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  23. Наталія Шульська - [ 2009.12.18 13:26 ]
    ***
    Розрубане щастя на кінчику леза
    Стікає в долоні, підставлені нами,
    Згвалтована осінь... Душа на протезах...
    І ти, як колись,
    і ти знов той самий.
    В кутку розривається тиша гучно,
    Знімаєм втому, як персні з пальців,
    На ноти покладена ніч милозвучна,
    То хто ми з тобою?
    Кохані?
    Коханці?
    Наш час живе у напівсекунді,
    Твоїх цілунків настій ванільний,
    А завтра знову в меню кислі будні,
    І світ за вікном такий божевільний.
    А поки що з ніччю удвох в онлайні,
    Належим сьогодні рідному Богу
    В широтах тропічних чужої спальні,
    Де сходяться всі безкінечні дороги.
    Кохання ковтаєм, як воду риба,
    Схрестивши душі свої докупи,
    А небо на стінах – відрізана скиба
    Й годинник руками по вухах лупить.
    Ну скільки можна мовчати криком?
    Дивитися в очі, як у дзеркала,
    І ти той самий... і я вже звикла
    Та тільки обіймів на ніч замало...
    Розрубане щастя на кінчику леза...
    Закровоточить у ранок пекучий,
    Мов ангел звову безкрило щезнеш,
    Лишивши вірші, як шрами болючі...



    Рейтинги: Народний 5.42 (5.28) | "Майстерень" -- (5.3)
    Коментарі: (3)


  24. Іван Редчиць - [ 2009.12.18 13:52 ]
    ІНТЕРМЕЦЦО
    Як є бажання,
    то й снаги багато,
    Мене удалеч кличуть
    сто доріг…
    В моїх руках – окрилена лопата, –
    Пухнастий сніг!

    Як білий пес,
    Приліг на мій поріг –
    Веселий сніг…
    2oo9


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  25. Віктор Ранній - [ 2009.12.18 12:18 ]
    Вибір
    Затихніть космоси - людина вибирає.
    І що тут вдієш, так уже в нас є:
    Щохвилі іспит хтось і десь складає.
    Не вибрав ти - то виберуть тебе.

    У зміннім світі треба все уміти,
    Хоч і не все належиться робить.
    Комусь - відкрити в телескоп орбіти,
    Тобі - старенькій дровець наносить.

    Не штука то, кричати "я не можу",
    Нестача духу теж не дивина.
    А хто ж зневіру в віру переможе,
    Запевнить "добре", де добра нема?

    Підступний вибір...Чи допомагати?
    Ведмежа послуга: В чужої ради
    нетривалий чин?
    Ох, ліпше вже людині підказати,
    Аніж лишатися злочинно-мовчазним.

    2000


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  26. Богдан Сливчук - [ 2009.12.18 10:53 ]
    ХОДИТЬ СВІТОМ МИКОЛАЙ
    Ти дитино, пам'ятай,
    Ходить світом Миколай.
    Як зійде на землю вечір,
    Він приходить до малечі.

    Всім слухняним подарунки,
    У мішку несе пакунки.
    Прутик неслухові лишить,
    А комусь листа напише.

    Якщо був весь рік зразковим,
    Будеш мати санки нові.
    Завжди слухав маму й тата,
    В подарунок - ціле свято.

    Якщо неслух ти щоднини,
    Не надійся на гостинець.
    Знайдеш прутик чи ціпок,
    Не забудеш цей урок.

    Лиш молитву почитай,
    Щоб почув і Миколай.
    Бо зійде на землю вечір,
    І Він прийде до малечі.

    2009р.

    P.S. Всім маленьким... СОНЕЧКАМ, СЛИВОЧКАМ, ЗАЙЧИКАМ,
    КВІТОЧКАМ, БІЛОЧКАМ, ВЕРХОВИНОЧКАМ,
    ПАТАРОЧКАМ, СОНЯЧНИКАМ, МИШИНЯТКАМ... щоб були здорові,
    веселі, слухняні... присвячено.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" -- (5.37)
    Коментарі: (22)


  27. Олеся Овчар - [ 2009.12.18 10:45 ]
    Мишенята теж чекають...
    На Святого Миколая
    Мишенята теж чекають
    І тому лягають рано,
    Чемно слухаючи маму,
    Ще й тісненько до подушки
    Притуляють сірі вушка,
    Все надіються почути
    Дивовижний тихий шурхіт,
    Аби ту казкову мить
    Хоч за хвостика зловить.
    Та співає тихо нічка,
    Спатки-спатки хочуть вічка,
    У солодких снах стрічають
    Мишенята Миколая.
    А на ранок – знову диво
    Посміхається щасливо
    З-під подушок їм усім!
    Так приходить казка в дім...

    2009


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (10)


  28. Олексій Відьмак - [ 2009.12.18 09:58 ]
    ВУАЛЬ
    Лиш безтілесний дух,
    Безмовна тінь твоя...
    Невдалий дублікат
    Щасливого життя...

    Зчарований смутком, осінніми снами
    І барвами ночі...

    Так ніжно та плинно, але безупинно -
    Крізь пальці й повз очі...

    А що як на мить, лиш на мить відгорнути вуаль?..
    Поринути в нурт потаємних бажань та ілюзій...
    Створити з них світ, маленький приватний рай...
    Королівство із зон особистих відчужень...

    Я оселюсь подалі
    Від твоїх очей...
    Не потривожу твого сну
    Й солодкості ночей...

    Лиш дух безтілесний, сповитий у мрії,
    Дрімоту й печаль...

    Враз здійметься вітер бурхливий
    І зірве вуаль...

    А що як на мить, лиш на мить відгорнути вуаль?..
    Поринути в нурт потаємних бажань та ілюзій...
    Створити з них світ, маленький приватний рай...
    Королівство із зон особистих відчужень...


    Рейтинги: Народний -- (5.06) | "Майстерень" -- (5.05)
    Прокоментувати: | "Artantique"


  29. Іван Редчиць - [ 2009.12.18 04:23 ]
    ТРИВІРШІ ДЛЯ ПТАХА

    Хвилинку! Ти знаєш, як плачуть
    Ображені квіти росою?
    Ти бачив? Ти чув їхні зойки?

    Хоч раз притулив їх до серця?
    Спинись і зігрій добрим словом,
    Віддячать вони красним квітом…

    Стривай-но! Байдужим не будеш?
    Тоді не зазнаєш ти спраги,
    Минеш і лихого, й пустелю…

    Бо птахом ти станеш крилатим,
    Літатимеш вільно довіку –
    І вдень, і вночі білокрило…

    Ти весни на крилах нестимеш,
    А в дзьобі – зернинку від сонця,
    І в душах добро проростеться!

    Його ми засієм по світу,
    На щастя і долю велику –
    Нехай колоситься і родить!

    І в світі не буде нещасних,
    Знедолених, бідних, безкрилих,
    Якщо ти не станеш байдужим.
    2oo9


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  30. Василина Іванина - [ 2009.12.18 04:19 ]
    але невдовзі
    ...і кожен бажає чудес...
    минає остання осінь
    невдовзі осиплеться зовсім
    сніги віддалік на горах
    вже креслять магічне коло
    де кожен – лише поодинці –
    стою на осінній зупинці
    ...на щастя, відкладено рейс...



    Рейтинги: Народний 5.75 (5.51) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (21)


  31. Юлія Івченко - [ 2009.12.18 03:13 ]
    Сині троянди.
    синьоокі троянди, побризкані хвилями моря,
    розідрали долоні, шипами, чи ликом різким,
    наче люди стоять, і голівки складають долі
    у зими на причасті, де біла метелиця солі
    приголубить пелюстки, і знову залишить нічим.

    а під фарбою синьки – бунтують кремові вени,
    бо залишилось квилить хвилину, годину, чи день.
    терпеливі троянди, забризкано в пил теревеней
    де ошатна торгашка, як клоун на пізній арені,
    здивувала юрбу, трояндово-синім дощем.

    ти приніс їх учора, радіючи диво-дарунку,
    в них примерзли сердечка до блистівок із мішури,
    і вони поскидали від болю мальвінні перуки,
    і текли пеленою їх фарбою втомлені руки,
    а тоді розпливались по ванні, як вбиті щури.

    а на ранок між водами мертво-джакузного Стіксу
    мерехтіли бутони у сукнях розкішних «шампань».
    ще гарніші, ніж сині, - повмивані одаліски,
    що пили трубні роси, як добре настояне віскі,
    залишаючи людям мільйони роз'ятрених ран.






    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  32. Світлана Майя Залізняк - [ 2009.12.17 23:30 ]
    Дзвенять наруччя...

    Прабабусі Явдосі - у Вічність


    Ні дукачів, ні бурштину, ні перлів
    Ви не лишили нам, вдово Кузьмихо.
    Євшану спивши у панів Телевних,
    Заповіли по смерті... кварту лиха.

    Дбайлива Доля
    кварту
    нахилила...
    Складають жмені
    човником
    жінки...
    Той крап не спинять ні борвій, ні злива.
    Дзвенять наруччя...
    Сьорбаю з руки...

    П’ять крапель зіп’єш – десять прибува.
    Усе – із лихом: засів... молотьба...







    Рейтинги: Народний 5.5 (5.77) | "Майстерень" 5.5 (5.89)
    Коментарі: (3)


  33. Карен Рамосова - [ 2009.12.17 23:59 ]
    Серце
    Сьогодні я розмовляла із серцем,
    воно сподівалось на щирість й відвертість.
    Воно так хотіла що б я із тобою,
    як в той раз, були в двох біля моря.

    А я все хотіла, хотіла збрехати,
    що можу без тебе, не буду страждати!
    А я все кричала: « Я й так щаслива».
    Та серце моє все зрозуміло!

    І б’ється воно, йому так погано,
    знає серденько, що знову я впала.
    І тільки благає: «Послухай мене
    ти знайдеш свій шлях» .Так воно й є.

    Не слухала я , а тільки сміялась,
    а серце, у твої обійми штовхало,
    серце, не відпускало від тебе.
    А я ,як дурепа, дивилася в небо.

    Та час все минав, і я зрозуміла,
    воно мені стежку до тебе стелило.
    Заплющила очі я на ті знаки
    і оніміло серце у гратах.

    Тепер, як сліпа, не бачу дороги.
    Не знаю, куди мені йти, де пороги.
    Одне я для себе лиш зрозуміла:
    без серця не може жити людина!

    Київ
    2009 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.13)
    Коментарі: (4)


  34. Карен Рамосова - [ 2009.12.17 23:43 ]
    Мотузка
    Розтану сніг, я зрозуміла,
    куди я йшла, навіщо мило.
    Чому я встала й не піднялась,
    чому ж так люди всі сміялись.

    Підходить тихо й не помітно,
    годинникова, чорна стрілка.
    Показує, що час сказати,
    чи просто тихо промовчати.

    А може встати і піти?
    Чи знов благати: не йди, не йди?
    А може зникне-це життя?
    Чи набридати до кінця?

    Вода біжить і чисті краплі.
    Розставлять всі крапки під знаки.
    Та мило все ж лежить в кишені,
    мотузка точить свої скелі.

    На мить закрию очі я
    і все спочатку, і до кінця,
    мине, у моїй голові. Так слизько тут.
    Мотузка … Ні-і-і…



    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  35. Карен Рамосова - [ 2009.12.17 23:35 ]
    посланці
    Ввірвалися в життя, показали ви дорогу.
    Насправді –лишили віри, зламали мої ноги.
    Не маю сили йти і рухатися далі.
    Хотіла вірить вам, та ви мене дістали.

    Лікуєте ви рани, відпускаєте гріхи,
    вчите ви нас, як жити, не робити помилки.
    А самі ,як гадюки, обв’язуєте шию.
    Ви не посланці з верху, ви –диявольські повії.

    Дітей вчите з любов’ю, життя прожити в серці,
    а самі, ви за гроші, зрадите, відверто.
    Не соромно, не страшно, ніхто вас не зупинить.
    Та святкувати рано, на всіх знайдеться сила.

    Київ
    2009 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  36. Світлана Майя Залізняк - [ 2009.12.17 22:55 ]
    Горе


    Дніпропетровськ.
    Вироюється місто...
    Я звикла мандрувати в напівснах.
    Тут простопадно -
    товстелезні
    стіни.
    Тут відчай батька, матері тужба,
    Тут юнки не діждались понеділка,
    Уроків, тестів, хлопчаків зізнань,
    Персистих ляльок, синглів діви Брітні...
    Потік у небо
    недопитий чай...

    Лежать вони під горами череп’я.
    Їм байдуже – герой чи враг УПА.
    Одній, мабуть, тринадцять. Другій – дев’ять.
    На них
    важезний
    світ
    умить
    упав!

    Вдивляються в руїни уцілілі..
    Когось клянуть, чекають ДИВА – всі...
    Росте румовище-могила...
    Замість лілій
    Кладу
    на камінь
    сумовитий вірш...

    Хтось вийшов із будинку за хвилину,
    Хтось у під"їзд
    загнав дитячий м"яч...
    Є зламні миті у бутті людини.
    Є драми, де й актор ти... і глядач.
    Є сни жахливі.
    І боїшся ранку,
    За прокидом - розщелина у...сон.

    Ой... де ж мені поміж осколків стати -
    Оплакати з обручками альбом?!


    ...Хтось відповість за смерть старих і юних –
    Покари клешні діють повсякчас.
    Одержать прихисток вцілілі.
    Люди – дюни...

    Яке ж огидне це коротке слово ГАЗ !


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.77) | "Майстерень" 5.5 (5.89)
    Прокоментувати:


  37. Людмила Смоляр - [ 2009.12.17 19:52 ]
    ***
    Немає в нас права на помилку,
    Але вірогідність є.
    Слова, відокремлені комами,
    Стривожили серце моє.
    А серце, ти ж знаєш, не скориться,
    Не піде на компроміс.
    Бо десь у душі чути горлицю,
    Ці луки, це поле, цей ліс.
    Дитинство відбитком у пам’яті
    Залишило перший слід,
    А ми усе більше зайняті.
    Усе як годиться, як слід…
    Кипить на плиті чайник стримано,
    Вже кличе мене на чай.
    А я ще й на нього нагримаю.
    І лиш накажу: «Почекай».
    І поки пориюсь в минулому,
    Знайду там безмежжя степів,
    Й почую із кухні відлуннями,
    Що чайник цього не стерпів…


    2008


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.46) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (14)


  38. Віра Шмига - [ 2009.12.17 19:29 ]
    * * *
    Котрий раз ти сказав: “Зима”.
    Та хіба то чиясь провина?
    Бавить Хортицю хуртовина,
    Барви з’їв сніговий лиман.
    Десь за спиною білий стан –
    Ледь стоїть на ногах зупинка.
    Білий погляд всмоктав стежинки,
    Недоречно блакитним став.
    Колір є, а тебе нема.
    Вже автобус летить у вирій.
    І можливо тобі повірить,
    Що між нами горить зима.



    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (1)


  39. Світлана Майя Залізняк - [ 2009.12.17 19:51 ]
    Енігма


    День перемовчу… Шал стече у ніч…
    Від вітру шпуйного затулиш. Ти - постійний.
    Та залишається між душ прозір,
    Як – між деревами.
    Така енігма...

    Промовисто сказати – це моє.
    Твоє – пролебедіти щось розважне.
    Ми – вже злютований щоденністю дует.
    Ми......... ідеальна пара!

    Нам не потрібні судді й слухачі –
    У консонанс залюблені.
    Тверезих -
    Примирення підносить нас до звізд.
    У веремій
    вертаєм
    поокремо…


    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Прокоментувати:


  40. Жовтий Колір - [ 2009.12.17 19:11 ]
    Антикризовий
    Мої джинси подерті,
    Не тому, що зараз така мода.
    В них холодно до смерті,
    Коли за вікном бліда погода.
    Став не страшним мені вітер,
    Бо купив на секонд-хенді
    Собі цей синій светер,
    Шкода лиш, що рукава потерті.
    А так майже як новий.
    Ще тиждень до стипендії.
    Мушу їхати на трамваї знову
    І слухати контролерів притензії.
    Сьогодні посижу вдома,
    Зеономлю на пиві.
    А завтра запрошу її додому,
    Якраз буде на презервативи.
    Коден день на обід
    Одна і таж гречана каша.
    Ви там у владі щось робіть,
    Щоб з кризи вийшла держава наша.


    Рейтинги: Народний 5.5 (4.88) | "Майстерень" -- (4.75)
    Коментарі: (1)


  41. Іван Редчиць - [ 2009.12.17 18:29 ]
    ВАЛЬСИ ДЛЯ КРИЛАТИХ
    Прийшла пора щасливих вальсів білих…
    Чи хтось не любить музики зими?
    Невже забули, що у вас є крила?
    Чи жалко покидати тереми?

    А може, ви не знаєте дороги?
    То вам її покажуть снігурі…
    Геть клопоти! Геть сумніви й тривоги!
    Танцюють всі дерева на зорі…

    Чекатиму! Чи ви злякались вітру?
    Тут флейти є, і є віолончель…
    Наллє мороз червоного півлітру,
    Лише торкнувшись подихом плечей.

    Запрошую я всіх до вальсів білих!
    Ти пам’ятаєш музику зими?
    Виходь хутчій, та не забудь же крила,
    Полетимо в небесні тереми.

    Там є усе – і музика, і кава,
    І той вогонь, що спалює серця.
    Ти, вірю, будеш чуйна і ласкава,
    І не забудеш ніжного співця…
    2oo9


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (3)


  42. Ігор Середа - [ 2009.12.17 18:58 ]
    Тварина
    Я сенсу не бачу далі боротись,
    померла надія і віра моя...
    Мені ти сказала, що будеш поруч
    та всеодно відійшла в забуття
    Неварто тобі було мене покидати,
    наодинці самого полишати
    і тепер Я безсердечна скотина,
    Негідник, Сволота і просто Тварина.


    Рейтинги: Народний -- (4.75) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  43. Наталія Бойчук - [ 2009.12.17 17:19 ]
    ***
    Ти прагнеш задоволень
    І граєш з почуттями.
    Розкішна темна сукня,
    Оголена спина...
    Та зранку я невстиг
    Іще прийти до тями,
    Тебе уже немає
    І гаманця нема.
    :)


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  44. Наталія Бойчук - [ 2009.12.17 17:09 ]
    Вакації (для дітей)
    ***
    Гарно літом у бабусі:
    Гиготять кумедно гуси,
    Кури дзьобають зернята
    І стрибають кошенята.

    Я прокинусь на світанку,
    Усміхнусь привітно ранку
    Й з дідусем на річку піду –
    Буде рибка до обіду!

    ***
    Ми з батьками дуже скоро
    Помандруємо у гори!
    Там смереки є казкові
    Й полонини кольорові.

    У наметі будем спати,
    Квіти, ягоди збирати,
    Ватру будемо палити –
    Їжу в казані варити.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  45. Наталія Бойчук - [ 2009.12.17 17:11 ]
    Мавка (для дітей)
    Кажуть, біля річки мавка
    Щоранку гуляє
    І, милуючись водою,
    У верби питає:

    «Люба вербо, чи чувала
    Ти якісь новини
    Від моєї сестроньки –
    Феї з полонини?»

    «Так»,- замріяна верба
    Хитає косою, -
    «Літній вітер зустрічався
    З твоєю сестрою.

    І вона про тебе, мавко,
    Теж не забуває
    І щодня барвисті квіти
    З вітром надсилає.»

    «Дякую за подарунки
    Феї з полонини
    І тобі, верба, і вітру,
    Що нас не покинув.

    Хай здійсняться у сестриці
    Мрії та бажання!
    Нехай вітер віднесе
    Їй мої вітання!»


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  46. Наталія Бойчук - [ 2009.12.17 17:33 ]
    ***
    Так багато хотіла сказати!
    Але ж я народилась німою,
    Навіть кішку навчила мовчати
    Й заховала за тиші стіною.

    І блукаємо вдвох між камінням
    Вдовольняючись спокоєм ночі...
    Тільки сірі мої сновидіння,
    А у кішки заплакані очі.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  47. Світлана Майя Залізняк - [ 2009.12.17 17:21 ]
    Корсар

    Беру лінійку, свічку, ручку,
    Коли ти притемком заснеш...
    Дощі утихли. Травень. Сумно.
    Сховала в шафу всі кашне.

    Цей дім – в’язниця серед саду,
    Де я на сотнях чистих карт
    Малюю курс –
    ліском...
    повз айсберг…
    Я запасла вже провіант!

    Бриг не застрягне в шузі, милий.
    Між тих крижин, що на путі,
    Фланіруватимеш...
    Прокинься!
    Це буде рух у Далечінь.
    Цей плин – спасіння! Дохнуть коні…
    Отут ми - фрашки... шантрапа.

    - А мо’, не будем з оболоні
    У море бурне вирушать?..
    - Та в цій заплаві ми загинем!
    Програв ти в карти шабельтас…

    Ти смокчеш люльку…
    Ти прокинувсь.
    Ту фразу ти... крізь сон сказав.

    Ти – посполитий з діда Гната.
    Тобі топтати ряст в селі!
    А я ліплю з тебе корсара –
    І курям, і... собі на сміх.


    2006

    ------------------------------------------------
    * - шабельтас - ремінь,
    на якому носили шаблю, портупея.


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (2)


  48. Тамара Борисівна Маршалова - [ 2009.12.17 16:30 ]
    Зимова колисанка
    Люлі, люлі, люлі-ляй -
    Спати час дитиночці,
    Сон моститься, лиш поглянь,
    На біленькій гілочці.

    Деревця всі в кожушках
    Снігових, пухнастеньких,
    Диво стріхи на хатах
    У зіркових насипах.

    Із бурульок ксилофон
    Награє мелодію.
    Колискову, гноме-cон,
    Заспівай, добродію!

    Люлі, люлі, люлі-ляй -
    Спати час дитиночці,
    Сон моститься, лиш поглянь,
    На біленькій гілочці.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  49. Олеся Овчар - [ 2009.12.17 16:45 ]
    Вареничне свято
    День сьогодні працьовитий,
    Хвильки вільної немає,
    Бо вареники ліпити
    Ми матусі помагаєм.
    Лялька Туся у куточку
    Сумно кліпає очима:
    Я вареника теж хочу!
    Буде-буде, неодмінно.
    Ведмежатко мого брата
    Теж чекає на гостину.
    Вареничне смако-свято
    Влаштувати ми повинні.
    Пальці-пальчики, скоріше
    До вареників завзято:
    Сир, картопля, навіть вишні –
    Ой, смачнюче буде свято!
    Й ви приходьте, не баріться,
    Частування вже чекає!
    На порозі усміхніться –
    Краще дяки не буває!

    2009


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (5)


  50. МаріАнна Квітка - [ 2009.12.17 15:55 ]
    ...
    Сукня - кольору джему із вишні
    погляд густий, як торішнє вино
    на ногах - класні капці
    з ремінчиком ніжним
    ти ідеш поміж трави
    в туман, в молоко

    Залишаєш позаду неспокій і вітер
    най шугають у парі під небом п'янким
    на одному з дерев
    ти залишила крила
    і ще декілька мрій
    посадила під ним

    Шаль, наче квітка барвиста на шиї
    ти ідеш уперед, довгокоса, без мрій
    ти сама, як та мрія -
    світла і чиста
    випромінюєш подив й тепло
    з попід вій

    Гуснуть тумани, снують понад трави
    ноги купаєш в холодній росі
    а повітря довкола
    із присмаком щастя
    а щастя довкола
    як цукру в сльозі...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.31) | "Майстерень" -- (5.21)
    Коментарі: (3)



  51. Сторінки: 1   ...   1383   1384   1385   1386   1387   1388   1389   1390   1391   ...   1816