ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.05.04 18:34
Напишу вам віланелу,
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!

Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -

Охмуд Песецький
2026.05.04 15:38
Наша зима розлуки не минула з лютим,
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога —
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких — і моя нехолонуча тривога.

Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти

Артур Курдіновський
2026.05.04 15:10
Не дає болоту жити
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!

Світлана Пирогова
2026.05.04 14:15
Там вечір п’є із горщика туман,
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож

Борис Костиря
2026.05.04 10:58
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.

І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,

Вячеслав Руденко
2026.05.04 09:12
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.

Мовчать Пенати*, страх Господній,

Але двоногий неземний

Тетяна Левицька
2026.05.04 08:23
Літо п'є ставки джерельні,
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.

Віктор Кучерук
2026.05.04 06:20
Легко дихаю і вільно йду
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...

хома дідим
2026.05.03 17:30
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні

Кока Черкаський
2026.05.03 17:11
Я запитав в Ісуса: ти тут був
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!

Сергій Губерначук
2026.05.03 16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.

Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,

Світлана Пирогова
2026.05.03 15:04
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.

- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,

Євген Федчук
2026.05.03 14:44
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о

Олена Побийголод
2026.05.03 13:43
Яків Хелемський (1914-2003; народився й провів юність в Україні)

Пари у танці кружляють закохано,
серце сповняють пісні.
Рвуться у вікна нестримно, непрохано
свіжі вітри весняні.

    Юність минає умить зазвичай,

Артур Курдіновський
2026.05.03 13:26
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.

Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...

Іван Потьомкін
2026.05.03 13:01
В котрімсь містечку раннього ранку
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу

Охмуд Песецький
2026.05.03 11:10
Мріями не ходиться — ними літається.
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
у полумї плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згоріт

Кока Черкаський
2026.05.03 10:42
Озираюсь на прожиті роки:
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.

Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,

С М
2026.05.03 10:31
Япа-тапа та-па
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да

Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей

Володимир Мацуцький
2026.05.03 09:50
звернення поета України
до суспільства планети Земля)

Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче кістколиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ

Юрій Гундарів
2026.05.03 09:43
Щотижня складає сонети,
заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…

Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,

Тетяна Левицька
2026.05.03 08:49
Ти там, де обіцяє Бог блаженство,
немає: болю, горя і пітьми,
облуди, зради і жалоби ремства,
зміїної спокуси сатани.
Де зорі пестять вічності простори,
чумацьким шляхом ходить вітровій.
Гойдає тиша спокій, наче море
папірусні кораблики надій.

Віктор Кучерук
2026.05.03 07:12
То замру, неначе тиша,
То, як вітер, засвищу, -
То писати геть полишу,
То щодня беру й пишу.
То бажаю розказати
Ким я є та звідкіля, -
То змовкаю винувато,
Мов повільна течія.

Кока Черкаський
2026.05.02 23:45
Я, як Антоніо Бандерас
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!

хома дідим
2026.05.02 20:57
я дійсно знаю
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний

Юрій Лазірко
2026.05.02 16:50
назбирав доріг
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук

Артур Курдіновський
2026.05.02 15:48
Каравул! Знову цей поет Куриловський помирає у своєму вірші! Скільки можна це терпіти? А можливо, цього разу і справді помре? Якщо так, то я вже написав рекомендацію до Вищого Суду, після якої цей вторинний поет НАВРЯД ЧИ потрапить до Раю! Я вважаю, що та

Вячеслав Руденко
2026.05.02 15:36
Явдохи де?...
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,

Тетяна Левицька
2026.05.02 14:23
Я повітряні замки будую,
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.

Юрій Гундарів
2026.05.02 11:35
Славетний французький актор Жан Рено випустив роман «Втеча», в якому порушує тему депортації українських дітей.
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві

Віктор Кучерук
2026.05.02 06:09
Просвітлий настрій, невичерпність мрій,
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан

Артур Курдіновський
2026.05.02 02:53
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.

Хоча й навколо згубні холоди,

Оксана Алексеєва
2026.05.01 21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.

У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн

Світлана Пирогова
2026.05.01 20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.

Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід

хома дідим
2026.05.01 20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків

Артур Курдіновський
2026.05.01 19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

всеволод паталаха
2026.04.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Інша поезія


  1. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:32 ]
    Світло життя
    Небесний морок.
    Таємний та чорний…
    Бездонної висоти, крижана порожнеча
    Світло нескінченності, німий і непокірний!
    Там немає притулку і немає земного тепла!

    Там немає страждань, болю та тривог.
    Лише самота, безмовність і стужа
    Але є рятівний, той сонячний палац
    Його вогонь, для світлового життя потрібний.

    Бо дивиться Всесвіт - Великий Маг,
    - піднявши над землею рукав Чумадцького Шляху…
    І світло проходить згори від Отця світил,
    що в нього немає переміни чи тіні відміни.

    Вмій вогонь серед твоїх шукань
    У собі знайти - і погляд твій миттю побачить
    Вогонь в інших… У кожній людині
    Ти раптом побачиш чудове
    добре світло
    І так у всьому, і від початку століття
    У зла над світлом життя влади немає.

    Цей світ - у тобі, - з іскри його малої
    Вмій розпалити пожежу!
    Запали інших!
    Нехтуючи в собі страх
    низький і втомлений -
    Запали себе любов’ю небесних сил твоїх!

    І ти побачиш - світ перетвориться, - лише вір
    у світло душі твоєї,
    Не дай йому Отче у тобі закритися,
    Живи вогонь з любов’ю з юних днів!

    Translation:
    Heavenly darkness.
    Secret and black...
    Bottomless heights, icy void
    Light of infinity, dumb and rebellious!
    There is no shelter and no earthly heat!

    There is no suffering, pain or anxiety.
    Only loneliness, silence and cold
    But there is a saving one, that sunny palace
    His fire is needed for light life.

    For to watch the Universe is the Great Magician,
    - lifting the sleeve of the Chumadsky Way above the ground ...
    And the light passes from the Father of the luminaries,
    that it has no change or shadow of abolition.

    Smite the fire in your quest
    Find in yourself - and your eyes will instantly see
    Fire in others... In every person
    You suddenly see beautiful
    light
    And so in everything, and since the beginning of the century
    Evil has no power over the light of life.

    This light is in you, from its small spark
    Don't forget to start a fire!
    Burn others!
    Disregarding fear
    low and tired
    Ignite yourself with the love of your strength!

    And you will see - the world will turn - just believe
    into the light of your soul,
    Do not let him, Father, close in you,
    Live the fire with love from a young age!

    Використання літератури:

    1. Згама Н. Роман Між світлом та темрявою: Роман/Наталия Згама,- 2020 - 198 с.

    2. Мельник, Б. Зоря щоденна дивиться у душу [Текст> / Б. Мельник, І. Фарина// Українська літературна газета. – 2021. – 16 лип. (№ 14). – С. 3. – Рец. на кн.: Павлюк І. Спас : книга духовної лірики / Ігор Павлюк. – Львів : Піраміда, 2021. – 288 с.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  2. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:17 ]
    * * *
    Щастя матері, як маяк,
    висвітлює майбутнє, але відображається
    і минулого під виглядом спогадів.

    Не варто орієнтуватися на громадську думку.
    Це не маяк, а блукаючи вогні.

    Кожна людина має своє внутрішнє світло.
    Тільки в когось це світло свічки,
    а в когось світло маяка.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  3. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:23 ]
    Ірреальне життя відображається на реальному житті
    Хто вірить брехні, той брехні гідний,
    за що й отримує приз
    з назвою "мій жанр та образ життя - ірріальність".
    Створює таке полотно,
    В якому проживається реально
    Все те, що мріяла я давно.

    Ірреальне життя відображається
    на реальному житті.

    Бо реальне життя та ірреальне,
    Простір-час та мрії,
    Химерно, незбагненно,
    У свідомості тісно переплетені.

    У свідомості виникає мій жанр та
    образ життя – реальність.
    І я натури пальцями торкаюся,
    Вмочую пензель у палітру днів,
    Пишу своє життя, і радію і торкаюсь -
    Реальне життя захмарних ідей.

    Фантазії мої реалістичні,
    А фарби сюрреальні для мене.
    Портрети яскраві, драматичні.
    У Пейзажах піки гір, кольори вогню.

    Розмиті контури і немає обрисів,
    Але досконалість в цілому все ж таки є.
    Адже згори бачать суть моїх шукань,
    Моя картина - як добра звістка

    Використання літератури:

    Сорока П. Одробини: новели реальні і ірреальне/Петро Сорока, 2019.- 256 с.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  4. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:55 ]
    Не дивись під ноги, підніми голову
    Ти не дивись направо і наліво, коли вперед йдеш,
    Твій погляд розсіяний тут і там, ось - ось і впадеш.
    Ти не дивися назад, там немає щастя.
    Там лише печаль, туга та біль розлуки.
    Ти не дивися назад, тепер там порожнеча
    і припини за своє минуле чіплятись.
    Ти не дивися назад, там час назад,
    розбиті циферблати зламаного годинника.
    Ти не дивися назад, там немає кохання.
    Усі вітрила попутним вітром наповняй!

    Іди! Лети! І не дивись під ноги,
    Коли бува - мандруєш дорогою
    І то як житті пощастить,
    Коли будеш смілива, йдучи своєю дорогою, тільки вперед,
    Ніхто тебе з дороги не зіб’є!
    Куди йдеш, з ким і навіщо, і де тобі звернути.

    Підніми голову від землі,
    Не йди! Не лети! і не дивись під ноги.
    Все по-справжньому проходить повз тебе.
    Ти спиш і бачиш миготливі сни,
    Яких не розумієш.
    Я не можу тобі допомогти інакше.
    Підніми голову і вслухайся в красномовну тишу.
    Затримайся і визнай голос всередині.
    Ти кажеш зірці: «Тебе немає».
    Ти кажеш вітру: Ти не дуєш.
    Ти кажеш своїй душі: «Пішла геть, привид».
    Дай їй сказати: Побач реальні речі.
    Тільки так ти прокинешся і опинишся в реальному світі.
    Ти відчуєш себе причетним до життя, Всесвіту, -
    І небувале натхнення окрилить тебе.
    Жити в реальнішому з світів - найвище щастя.
    Лише невиразний сон робить тебе таким нещасним.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  5. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:42 ]
    Маяк
    Залишся зі мною милий мій, залишся!
    Залишишся в моєму самотньому житті, затримайся!
    У пучину справ і в штормовому просторі,
    Штормило море…Тяжко дихало
    Доглядач маяк у темряву ночі глянув:
    Перед очима ти висвітлюєш моє щасливе життя,
    Бо ти мій маяк.

    Долі моєї корабель не потоне,
    Якщо будеш висвітлювати мій курс, шлях і мою дорогу,
    Бо ти мій маяк.
    Рятівним дзвінком не застогне
    Моя душа, і не померкне і не заплаче погляд.
    І ти висвітлюєш моє щастливе життя,
    Бо ти мій маяк.

    Курсуватиме наш корабель сміливо і вільно
    І буде байдуже будь-який вир.
    Всюди супроводжує корабель незвичайної удачі.
    Знайде причал наш корабель швидко та вміло
    І в плавання життя не згорне свій курс, шлях і свою дорогу.
    Бо ти мій маяк

    Корабель не згорне з наміченою ним мети
    І не пройде хибним курсом, шляхом і хибною дорогою.
    Бо ти мій маяк
    Корабель не потоне, не пройде по мілині,
    Блисне вночі маяк-допоможе брег знайти.

    Ми люди в житті, немов у шумному морі,
    Буваємо один від одного далекі.
    Ми один для одного в життєвому просторі,
    Чи кораблі, чи маяки.

    Використання літератури:

    Derda V. Проза Світло старого маяка: Проза/Vladyslav Derda,- 2022.- 99 с.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  6. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:49 ]
    Сенс життя
    Гортаючи стопки книжок запорошених,
    Ти сенс життя шукаєш у них,
    Серед героїв інфантильних,
    А сенс життя у нас самих.

    Адже храм душі свій кожен будує,
    І кожен – щастя коваль.
    І як він життя своє влаштує,
    Так жити і буде він – Творець.

    Навчаючись у цьому світі потроху
    У мудреця, у ситого та босого,
    Їхній досвід якщо зможеш розумно зважити,
    Сенс життя зрозумієш, що подарована Богом.

    А сенсу шукати зовсім не треба.
    Він не печера, не струмок,
    Де є захист та прохолода.
    Створи його з цеглів.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  7. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:55 ]
    Полон, самотність і воля
    горить багаття земне не нескінченно
    і лише вогонь кохання Всесвіту вічний
    небо взяло землю в зимовий полон
    з'єдналися дві стежки на грішній землі
    злилися в одну дві половинки
    один до одного ми потрапили в полон.
    я живу на самоті, як птах у небі,
    це для мене вільний полон,
    ніби проба понад твої всіх сил,
    якщо ти один ніколи не жив,
    то не зможеш дати нічого натомість.
    якщо набридло жити на самоті...
    то від себе не втекти...
    тільки мені зовсім не хочеться бути як усі
    і наслідувати
    тим, хто може бути щасливим
    тому, що щасливий сам...
    набридло жити на самоті...
    пробираюся крізь туман...
    хоч на мить побачити хочеться.
    не сліди від страшних ран,
    не відчай безсилля,
    не спробу все забути,
    але можливість удостатку
    усім любов свою даруватих
    кожен із нас любить волю
    Воля для мене, як золото землі,
    хоч іноді потребую насущного хліба
    ми раді волі пройдемо вогонь та воду
    і мідні труби пройдемо заради неї
    вільні люди здатні багато на що
    вільні люди здатні на все
    Здатні пройти в подорож довгу
    І найцінніше витягти з нього
    Вільні люди не терплять ворожнечі,
    А також не терплять війни

    Використання літератури:

    1. Пруст М. Содом і гоморра/Марсель Пруст,- 2012.- 400 с.

    2. Мурті В. Самотність. Сила людських стосунків/Вівек Мурті,- 2020.- 304 с.

    3. Гончарова Є. Не(воля)/Єлізавета Гончарова,- 2019.- 232 с.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  8. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:42 ]
    * * *
    Небо не дає вам те,
    що ви просили своїми думками
    - воно дає вам те,
    що ви вимагаєте своїми діями

    Ніколи не просіть Неба у момент меланхолії,
    якщо може все стати ще гірше.
    Ви побачите не тільки те, що вони можуть,
    але й те, що вони це зроблять.

    Ви можете просити у Неба всі співи,
    які хочете, але зрештою ми бачимо те,
    що хочемо побачити, коли ми готові це побачити


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  9. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:39 ]
    * * *
    Засинати – це чудово,
    але так само добре вловити це місце
    на порозі сну,
    коли ви не зовсім прокинулися,
    але й не зовсім спите.

    ніколи, я маю на увазі,
    ніколи не дивіться в очі дитині
    на порозі засинання.
    вони відчують
    ваше захоплення негайно перервати місію

    світ на порозі сну, і я думаю,
    що ви повинні дати своїм очам
    і тілу трохи відпочити


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  10. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:15 ]
    * * *
    За мною йде місячна тінь
    Стрибати та стрибати на місячній тіні...
    Чи довго шукали мене, запитав я вірного світла
    ... і ти збираєшся залишитися на ніч?
    Він вийшов із нашої нічної тіні;
    заздрість і наклеп, ненависть і біль,
    і той неспокій, який люди неправильно називають насолодою,
    не можуть торкнутися його і не мучити знову;
    від зарази повільної плями світу він захищений.
    Красива веселка; - весь зітканий зі світла!

    У твоїй тканині немає жодної нічної тіні;
    Небеса напевно відкриті, коли ти з'явишся,
    І, схиляючись над тобою, ангели наближаються,
    І співають, - Веселка! веселка! Посмішка Бога тут

    Я бачив вічність тієї ночі,
    Як велике кільце чистого й нескінченного світла,
    Все спокійно, як було світло,
    А під ним час, години, дні, роки,
    Ведений сферами,
    Наче величезна тінь рухалася, в якій світ
    І весь її потяг розкинуло.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  11. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:18 ]
    * * *
    Бути привидом - це все одно,
    що бути невидимим,
    тому бути невидимим - це все одно,
    що бути привидом.
    наче перебувати в тіні,
    завжди кидатися на людей із простягнутими руками,
    злитися, що не бачить, щоб тебе втішити

    привиди не переслідують нас.
    це не так працює.
    вони присутні серед
    нас, тому що ми не відпустимо їх

    Подібно до того, як тінь не може народитися
    і триматися сама по собі,
    так і слава: якщо фундаментом їй не служить доброчесність,
    вона не може бути ні справжньою, ні міцною.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  12. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:15 ]
    * * *
    Я погнався за своєю тінню сьогодні.
    вона випередила мене.
    вона була швидкою. я був рішучий.
    Я погнався за своєю тінню сьогодні.
    вона була біля мене. вона посміхнулася.
    я був рішучий.
    Я погнався за своєю тінню сьогодні.
    вона була позаду мене. — підбадьорювалася вона.
    я подякував їй.

    я і моя тінь прогулюємося по алеї,
    о, я та моя тінь не ті душі,
    щоб розповісти про свої біди
    і коли буде дванадцята,
    ми піднімаємося сходами
    ми ніколи не стукаємо,
    тому що там нікого немає,
    тільки я і моя тінь
    самотньо і сумно почуваючись

    я зовсім одна.
    я і моя тінь наповнюємо всесвіт


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  13. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:59 ]
    Тиша, спокій і мовчання
    Пізній вечір, тиха вода заснула,
    Небесні зірки перлин відображались в воді.
    І тиша над водою у відображенні ховається.
    Тиха вода таїть так багато образів…
    Тихо. І будь тихіше води і нижче трави.
    Тиша, як вода,
    тихо плескається у світі природи без слів.
    В тиші шукаючи завжди портал - брама світу іншого.
    Коли споглядання, як свого відображення,
    Так і спокій духів води.
    Спокійна вода прозора з незвичним блакитним відтінком,
    Тут навесні та восени, коли яскраві природні фарби
    Відображаються на дзеркальному світі поверхні води
    Та відображається досконалість краси небес,
    від їх виду просто захоплює дух. Бувають такі дні спокійні,
    як вода, де в саме дно дивимося, але зовсім не бачимо дна.
    Коли спокійна гладь води, мовчання дно зберігає.
    Просто помовчи зі мною, як мовчить вода.
    Адже я з тобою. Не потрібні слова.
    Зберігай
    Мовчання - золото мені кажуть:
    «Мовчи, не сперечайся, будь тихіше трави та води.
    Якщо тобі погано, то про це ридма не кричи».
    Але киньте камінчик туди, і здригнеться тиха вода
    і дно змінить вигляд.

    Використання літератури:

    1. Іваненко О. казка Хвилька: Лісові казки (збірка)/Іваненко Оксана Дмитрівна. Лісові казки (збірка), - 2020

    2. Чернобай О. Фокусник. За лаштунками його душі: /Олександра Чернобай,- 2020.- 165 с.

    3. Гуцало Є. Оповідання Крило синього вітру: оповідання/Євген Гуцало,- 2019.- 13 с.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  14. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:32 ]
    * * *
    мене звуть пацанка
    Тому що я дівчина,
    яка може перемогти багато хлопців.
    У багатьох речах,
    але все одно виглядає добре

    я завжди була пацанкою
    для мене це якість,
    яку я приймаю і від якої не тікаю
    При цьому я справжнє дівчисько


    пацанка слухайте уважно
    є хлопці
    які полюблять тебе такою, якою ти є
    Чи приймешь ти зміни пацанкою
    або хлопчачою і сором'язливою дівчинкою
    Не турбуйтесь про це
    Є багато хлопців, які захоплюються пацанками


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  15. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:21 ]
    * * *
    Напередодні Новорічної ночі
    весь світ відзначає зміну дати.
    Давайте відзначимо дати, коли ми змінимо світ

    Ми відкриємо книгу. Його сторінки порожні.
    Ми самі накладемо на них слова.
    Книга називається "Можливість",
    а її перший персонаж - напередодні Новорічної ночі.

    Завтра перша чиста сторінка 365-сторінкової книги.
    Напишіть гарне


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  16. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:14 ]
    * * *
    тиша тяжким тягарем лягла на дерево
    і камінь будинку на пагорбі, і всі,
    хто йшов там, йшли на самоті.

    слова не в змозі справити враження на думку
    без витонченого жаху їхньої реальності.

    ми вигадуємо жахіття,
    щоб допомогти нам впоратися зі справжніми


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  17. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:08 ]
    * * *
    Чому ж ти навчиш, якій красі, якому добру,
    якщо ти сліпий, душа твоя глуха!

    А людям насправді зовсім не хочеться бачити справжню мене.
    Їм потрібна симпатична лялька з приємними манерами —
    і плювати, що вона буде несправжньою.

    Розважаючись із кимось, не забувай,
    що ти сама можеш стати іграшкою.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  18. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:55 ]
    * * *
    Я – змія. З холодною шкірою та відсутністю емоцій.
    Я ковзаю всюди, шукаю видобуток за допомогою мови
    та ковтаю тих, хто виглядає апетитно. Ось хто я насправді.

    Маленькі змії повинні вести себе обережно,
    коли не знають, з ким мають справу.
    Перша наша задача - змусити її турбуватися.
    Так, щоб вона побоялася укусити нас.

    Якщо друг мій дружить з моїм ворогом,
    то мені не слід водитися з цим другом.
    Остерігайся цукру, який змішаний з отрутою,
    бережись мухи, яка сиділа на дохлій змії.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  19. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:53 ]
    * * *
    Маска — то образ,
    у якому хочуть бачити себе,
    то личина,
    під якою намагаються себе приховати.

    Те, що може бути показано,
    може бути сказано.

    Образ не може бути ідеєю,
    але може відігравати роль знака або,
    точніше,
    співіснувати з ідеєю у знаку.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  20. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:54 ]
    Емпатія і симпатія
    Нічне небо наче б розкрило свою безодню,
    Глибоке темно - синє небо, оздоблене
    Серед ночі тисячами тисяч зірок
    І в зеніт
    Спрямований погляд у небесну душу не винищит
    Відчуваючи,
    що маю незримий, таємний зв’язок із небом сон упертістю.
    Ми, розділені космічним простором,
    Але почуття все одно розділені,
    Так близькі духом. Нас ріднить
    Єдність думок, слів, справи
    І томить
    Цинічність, жадібність, обман світу із жорсткою сталістю.
    Нас єднає космічна музика і небесна душа
    І увійшовши в зоряний світ
    Не зрозумівши з яких зіркових світів
    І зав’язавши вузлами різні планети.
    Так все у світі пов’язано долею,
    Лікуючи рани, як Всесвіт лікує.
    Нас єднає музика і душа настільки
    Нероздільні, що сприймаються, як
    Єдине ціле. Як часто в житті мимоволі ми
    Зустрічаємося очима з іншими людьми.
    Неважливо, як і за яких обставин це
    Відбувається. Виникає взаємна симпатія
    Чи навпаки, емпатія протягом усього життя.

    Використання літератури:

    1. Ільїн Є.П. Емоції і почуття. СПб: Пітер.2011.- с.297.

    2. Талан С. Роман Душа Ніколь: Роман/Світлана Талан,- 2022.- 304 с.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  21. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:22 ]
    Світло
    Півжиття в ілюзорному світі перебуваємо,
    Всесвіти творимо навколо себе
    Вигадані життя ми часто проживаємо
    І в кожного своя ілюзія,
    фантазія свідомості.
    І те, що нами пройдено,
    лише випробування.
    Візуалізую світло космічних думок в голові…

    Випромінюючи пил космічних вітрів
    Розумний квант - полів Всесвіту
    Ілюзія - у просторі снів,
    Візуалізую свої мрії,
    Відчуваючи їх,
    Щоб мрії реалізувалися в житті.

    Translation:

    We spend half our lives in an illusory world,
    We create universes around ourselves
    imagined lives we often live
    And everyone has their own illusion
    fantasy of consciousness.
    And what we've been through
    just a test.
    I visualize the light of cosmic thoughts in my head...

    Radiating the dust of cosmic winds
    Reasonable quantum - fields of the Universe
    Illusion - in the space of dreams,
    Vialize my dreams
    Feeling them
    To make dreams come true in life.

    Використання літератури:

    1. Гібсон В. Оповідання Спалити хром: оповідання/Вільям Гібсон,- 2022.- 200 с.

    2. Берінато С. Бізнес книга Хороші діаграми. Поради, інструменти та вправи для кращої візуалізації даних: бізнес книга/Скотт Берінато,- 2022.- 288 с.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  22. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:13 ]
    Роби свою справу
    Сміливо роби свою справу,
    Навіть якщо тобі ніхто не вірить.
    Просто справу свою роби,
    Тобі все по плечу
    Роби, те що дійсно твоє,
    Навіть якщо копія слідом
    за тобою ходить,
    Незважай на це…
    А головне, те що
    ти справу свою робиш,
    Якщо злякався не берись
    робити свою справу зовсім.
    Можливо, пройде час
    і повернешся до неї.
    Самотужки роби свою справу
    Зверху тобі підказку дають.
    Так ти йдеш вперед і тільки вперед
    Не звертаючи уваги ні на кого,
    І ні на що,
    І не хвилюйся,
    Якщо комусь не подобається,
    Те що ти справу свою робиш,
    Тому що не може всім все подобатися.
    Просто роби свою справу
    І при цьому кажи, тільки правду.
    Тому що своя справа,
    Яку ти робиш корисна для душі.
    Так знайдеш свій шлях,
    Тож роби свою справу чесно і самотужки,
    З душею - і твоя до тебе прийде…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  23. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:10 ]
    Скандал
    Скандал, який живе у порожньому місті
    Розгорівся на порожньому місті.
    Створивши ілюзію скандал.
    Згоряючи від сорому.
    І все чекає скандал,
    Коли вщухне в порожньому місті…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  24. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.30 20:24 ]
    * * *
    Заповітне бажання жінки -
    більше сексу з коханим чоловіком;
    заповітне бажання чоловіка -
    більше сексу.

    Якщо чоловік каже жінці,
    що хоче з нею одружитися,
    значить, він її любить.
    Якщо чоловік каже жінці,
    що він її любить,
    то вона йому подобається.
    Якщо чоловік каже жінці,
    що вона йому подобається,
    то він хоче провести з нею ніч.

    День і ніч складає дві половини буття
    цивілізованої людини.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  25. Артур Сіренко - [ 2024.03.30 09:41 ]
    Весняне вино
    Світанок – це сонна чапля,
    Що прокидається на озері весни,
    В тіні осокору не хочу бути рибалкою
    І ловити пічкурів торішніх снів
    (А пам’ятаєте той березень синичковий,
    Трохи блаватний і геть оксамитовий?).
    Ранок – то сонна левада перших кроків,
    Коли гаснуть ліхтарі холодного світла
    І спалахують квіти-апострофи
    З яких роблять вино почуттів
    Мрійники країни загірної.
    Разом з очеретом з води зимної
    Проростають слова одкровення:
    Аби ловити журбу нездоланну
    Березоль назвався Арахною,
    А квіти білі слив тенетами днів
    Без хмар, без дощу і без ностальгії:
    Наче Сократ, що на кручах глиняних
    Борисфену – бородатого схимника
    Запитання збирає чи то карбує,
    Наче не слова то, а драхми,
    Наче не мрійник він, а скарбничий,
    Наче то не ріка сколотів, а Ерідан мрій.
    Деревій проростає на торішніх згарищах
    (Для кого? Хіба ворожбити захочуть
    Пророкувати його сухими стеблами
    Майбутнє країни загірної
    І лікувати болючі подряпини
    На руках хворих на клаустрофобію?)
    Душі нагадують коней стриножених –
    Ще зарано.
    Ще надто зарано.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.13) | "Майстерень" 5.5 (5.38)
    Коментарі: (2)


  26. Іван Потьомкін - [ 2024.03.29 20:27 ]
    ***
    Ми по війні ще грали у війну.
    Корів і кіз напризволяще кинувши,
    Ми лізли в доти, кидали гранати,
    Сходилися в рукопашну,
    Коли набоїв бракувало...
    Пекли картоплю.
    Поруч дозрівали міни...
    ...Не всі ми повернулися з тих воєн.
    Порожні рукави в моїх однолітків.
    З милицями мовби й народились.
    Ми по війні ще грали у війну.
    Ми грали у «німців» і «червоних».
    Слабосилий, я завжди був «німцем».
    Ще й досі крає серце та несправедливість:
    Ну, який я в біса «німець»,
    Коли фашисти ставили мене під клуню,
    Автомат строчив над головою...
    Хлоп’яча та несправедливість
    Вкарбувалась у пам’ять дужче,
    Ніж пошуки картоплі у землі задублій,
    Ніж сколоті стернею ноги чи недосяжний хліб...
    Так я зненавидів війну удруге...
    Не грався у війну з синами.
    Не відав-не гадав, що наволоч московська
    і правнукам моїм присудить таку ж долю.



    Рейтинги: Народний -- (5.62) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (2)


  27. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 14:04 ]
    Шаленію від тебе
    Пізної ночі ми з’єдналися знов
    І парили ми у бездонному Всесвіті у двох…
    Я шаленію, божеволію від тебе…
    Розум втрачаю від космічних почуттів,
    Які ти даруєш мені у ночі…
    Дивлюсь на тебе
    І не можу надивитись
    Насолоджуюсь твоїми теплими поцілунками,
    І не можу насолодитись.
    Я хочу кохатись з тобою без меж!
    Моє тіло в полоні твоїм до світання.
    Лиш душу мою, ти собі не візьмеш…
    Від кохання твого шаленію, божеволію…
    І митю загоряться для нас в небі зорі
    І зійдуться у парі мости.
    Будем вірні ми нашій любові,
    Щастя будем своє берегти.
    В світі я найщасливіша жінка…
    Твій дотик ключ до моїх космічних почуттів.
    Цілуй мене без вагань,
    Аби лиш одну мене хотів.
    А на світанні гріють спогади від шаленого кохання
    Про всі проблеми забуваєш.
    Споглядаєш до тла! занурюючись в тебе, себе забуваю
    Ти розпалюєш дико - космічне кохання в мені…
    Згадуєш тільки найкраще
    І очі прекрасні горять…
    З тобою лише, я хочу ніжним бути
    В обіймах ліжка і твого тепла.

    Translation:
    Late at night we joined again
    And we soared in the bottomless universe in two ...
    I'm crazy, crazy about you...
    I lose my mind from cosmic feelings,
    What do you give me at night ...
    Looking at you
    And I can't look
    I enjoy your warm kisses
    And I can't enjoy it.
    I want to love you without limits!
    My body is in your captivity until dawn.
    Only my soul, you can't take it for yourself.
    From your love, madness, I'm going crazy ...
    And the moment will light up for us in the sky the stars
    And the bridges will converge.
    We will be true to our love
    Let's keep our happiness.
    I am the happiest woman in the world.
    Your touch is the key to my cosmic feelings.
    Kiss me without hesitation
    If only I wanted one.
    And at dawn warm memories of crazy love
    Forget about all your problems.
    Look at the background! plunging into you, I forget myself
    You kindle wildly - cosmic love in me ...
    You only remember the best
    And beautiful eyes burn.
    With you only, I want to be gentle
    In the arms of the bed and your warmth.

    Використання літератури:

    1. Лютий Т коротка проза та есеїстика Корабель шаленців: коротка проза/Тарас Лютий, 2017

    2. Ш'єн Шо Шин О. Книга Емоції Ґастона. Я шаленію: книга/Орелі Ш'єн Шо Шин, 2021


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  28. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 14:14 ]
    * * *
    У кожної відьми десь заховано серце.
    А хто знайде його — підкорить відьму собі.

    Якщо ти і відьма, то я стану володарем зла.

    Відьмине щастя – з вітрами злитися,
    Свободу – птаха, в себе впустити.
    Відьмине щастя – до смерті битися
    І відродитися, і помститися!
    А коли догорить захід сонця,
    Злетіти в небо, спуститися в пекло,
    А коли спалахне світанок,
    Розчинитися протягом років…


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  29. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 14:08 ]
    * * *
    Душа вічна, можливо,
    вона приходила на землю один раз.

    Душа не вмирає. Залишаючи колишнє місцеперебування,
    вони живуть в інших місцях, які знову приймають їх

    Без випробувань і бід не минає життя людське
    і не буває спасіння душі.
    Випробування посилаються за гріхи в навчання,
    їх треба мужньо і терпляче пережити


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  30. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 14:05 ]
    Краш
    Я слухаю та дивлюся на тебе щодня
    Я слухаю та дивлюся на тебе щоночі
    Ти випромінюєш життя в своїх очах,
    В твої очі світяться від щастя.
    На тебе бути схожою хочу.
    Навчи мене воювати,
    Щоб могла захищати я
    Та бути героєм своєї країни.
    Ти мій краш, я тебе обожнюю!
    Де б ти не був, я в думках з тобою.
    Мій воїн,
    Мій герой.
    Коли поглядом тебе проводжаю,
    Отруююсь, як ртуть тобою.
    Я живу лише одним бажанням,
    Щоб погляд твій впав на мене.
    Розум мій приспаний розумінням,
    Мій біль - не кохання твоє.
    З нерозділеним коханням легше,
    Чим зовсім нікого не любити.
    Щоразу я бажаю зустрічі
    І не в змозі тебе розлюбити,
    Мій воїн,
    Мій герой.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  31. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 14:32 ]
    * * *
    «А що таке було кріпосне право?
    Кріпосне право - це патріотизм,
    закріплений на папері.
    Людина була пов'язана зі своєю землею-матінкою
    не лише почуттям обов'язку, а й документально.
    Кріпосне право - це мудрість народу,
    це чотириста років нашої історії.
    І тепер, коли мені пропонують викреслити
    ці чотириста років з нашої історії викреслити,
    я говорю «Братці, то ви що ж думаєте,
    наші предки дурнями були?».

    „Кріпосних гуртувала зі стрільцями
    (чи козаками, чи поліцейськими)
    таємна чи явна вірність «старому» православ'ю.
    Відповідно, втеча селян «на річку»
    носила переважно духовний характер
    і набувала особливо широкого розмаху в ході
    гонінь на старообрядців.

    Ви знаєте, — сказала я,
     — що у мене не рабська душа;
    отже, я не можу бути і тираном.
    Тому я маю деяке право на вашу довіру
    щодо цього питання.
    Про свободу наших селян
    я колись міркувала з вами,
     і тому намагалася по можливості
    полегшити становище моїх мужиків,
    надавши їм більше волі.
    Але досвід доказав, що там,
    де припиняється над ними влада поміщика,
    починається свавілля уряду, або, краще сказати,
    самоуправство дрібного чиновника,
    який під маскою служби дозволяє собі і грабувати
    і розбещувати їх.
    Багатство і щастя кріпаків становлять
    єдине джерело нашого власного добробуту
    та матеріального прибутку;
    при такій аксіомі треба бути дурнем,
    щоб виснажувати джерело особистого нашого інтересу.
    Поміщики утворюють перехідну владу між престолом
    і кріпаком,
    і тому для нас вигідно захищати останнє
    від хижого свавілля провінційних начальників.



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  32. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 14:53 ]
    * * *
    Життя - гра. Все залежить від тебе, твої ідеї, твої думки.
    Потрібно тільки підняти свою дупу з дивана
    і йти вперед, нехай повільно, але до вершини.

    Якщо ти кажеш: "Знаєш, вчора я зустрів себе і подумав,
    що я справжня дупа", - це серйозний привід
    задуматися про свою осудність.

    „Будь-які стосунки – це насамперед спілкування.
    А повернувшись до когось дупою - в результаті дупу
    і отримаєш.



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  33. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 14:51 ]
    * * *
    Музика надихає увесь світ,
    дарує душі крили, сприяє польоту, уяві;
    музика додає життя і веселощі всьому існуючому…
    Її можна назвати втіленням всього прекрасного
    і всього піднесеного.

    Не уявляю собі життя без музики.
    Музика для мене не просто світ чарівних звуків,
    світ почуттів, і вона звернена не тільки до слуху,
    а скоріше до серця людини,
    проникає в саму глибину його.
    Не випадково ще в далекому минулому музику
    використовували у всіляких культових обрядах.
    З музикою пов’язувалася духовне життя людини.
    Не випадково вона і ставилася на службу церкви.
    Ідеологи культу розуміли,
    якою магічною силою вона володіє.

    Музика своєю мелодією
    доводить нас до самого краю вічності
    і дає нам можливість протягом декількох хвилин
    осягнути її велич.



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  34. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 14:25 ]
    * * *
    Ліс - живий, він все відчуває,
    все розуміє.

    Життя схоже на ліс;
    іноді ми губимося і не знаємо,
    що робити,
    але якщо ми будемо ділитися своїми переживаннями
    і досвідом, подорож стане не такою вже поганою
    і ми іноді будемо знаходити найкращі стежки,
    найкращі шляхи.

    Травневий ліс – особливий світ,
    цей місяць не сплутаєш ні з яким іншим.
    Ліс у цей час ніби живе своїм життям,
    і йому ніякої справи немає до візитерів.



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  35. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 14:31 ]
    * * *
    Поки любов жива вона черпає сили в самій собі,
    а часом і в тому що здавалося б повинно її вбивати:
    в забаганках, в суворості, в холодності, в рівнощі.
    На противагу любові, дружба вимагає догляду:
    їй потрібні турботи, довіра та поблажливість,
    інакше вона зачахне.
    Надією живе кохання, і разом з нею гине
    Є світлий на землі притулок.
    Кохання та вірність та живуть.
    Все, що часом сниться нам - навіки оселилося там.



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  36. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 14:18 ]
    * * *
    Небесні зірки не танцюють, але світять.
    Земні зірки не світять, але запалюють.

    Ніч уже розстелила на небі
    темне покривало з яскравими іскринками зірок...

    Якщо у тебе є мрії, добивайся їх і разом з ними лети,
    не бійся впасти, бо хто не пробує не вчиться літати.



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  37. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 14:15 ]
    * * *
    У космосі немає нічого, крім вищого,
    свідомого, нескінченного та щасливого життя.
    Решта, по малості, непомітно.
    Скрізь існують планети
    і скрізь вони готові до сприйняття життя

    Загальний вигляд Всесвіту завжди однаковий.
    Якщо одні сонця згасають, інші загоряються;
    якщо одні планети руйнуються, інші утворюються;
    якщо одні розумні істоти вмирають, інші відроджуються.



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  38. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 14:14 ]
    * * *
    There is not love without hope,
    no hope without love,
    and neither love nor hope without faith
    Faith is what gets you started.
    Hope is what keeps you going.
    Love is what brings you to the end.
    When our whole life is one faith, hope,
    love, prayer and silence,
    a consecrated life always bound up in the Eucharist,
    then the 'urge' towards God springs



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  39. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 14:14 ]
    * * *
    Україна – це вічність, не тільки сьогоднішня,
    але передусім майбутня й минула.
    Батьківщина - мати, умій за неї постояти.
    Батьківщина починається з сім'ї.
    Батьківщину, як і батьків, на чужині не знайдеш.

    Люблять батьківщину не за те,
    що вона велика, а за те, що своя.

    Незалежність підіймає на крилах.
    Відповідальність не дає ці крила спалити.
    Маючи і те, і інше, можна долетіти до мети!

    А ви думали, що Україна так просто.
    Україна – це супер. Україна – це ексклюзив.
    По ній пройшли всі катки історії.
    На ній відпрацьовані всі види випробувань.
    Вона загартована найвищим гартом.
    В умовах сучасного світу їй немає ціни.



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  40. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 14:29 ]
    * * *
    Цієї темряви бездонного космосу не вистачить,
    щоб погасити полум'я однієї свічки

    Страх - твій найкращий друг і твій найлютіший ворог.
    Він як вогонь. Якщо ти контролюєш вогонь,
    ти можеш готувати на ньому.
    Якщо ти втрачаєш над ним контроль,
    він спалить все навколо і вб'є тебе.

    Цей космос, один і той же для всього існуючого,
    не створив ніякий бог і ніяка людина,
    але завжди він був, є і буде вічно живим вогнем,
    заходами, що загоряються і загасаючими заходами.

    Вода не чинить опір. Вода тече.
    Коли занурюєш у неї руку, відчуваєш лише ласку.
    Вода – не суцільна стіна, вона нікого не зупинить.
    Але вона завжди проб'ється туди, куди захоче,
    і, зрештою, ніщо перед нею не встоїть.

    Люди як річки: вода у всіх однакова
    і скрізь одна й та сама, але кожна річка буває то вузька,
    то швидка, то широка, то тиха, то чиста, то холодна,
    то каламутна, то тепла. Так і люди.
    Кожна людина носить у собі зачатки всіх властивостей людських
    і іноді виявляє одні,
    іноді інші і буває часто зовсім несхожа на себе,
    залишаючись усе тим самим самим собою.

    Людина, вдаючи, забуває, що маска приростає до шкіри,
    а потім вростає і в м'ясо.
    Винятків немає, якою б чужорідною
    та тимчасовою маска не здавалася спочатку.
    Один прикидається слабким і стає слабким.
    Інший прикидається циніком і стає циніком.
    Ніщо не бетонує душу швидше за брехню.
    Вода набуває форми тієї судини, в якій знаходиться.
    А якщо вода замерзає,
    то судина лопається – і ось вона готова форма.
    Потрібно бути дуже обережним із тимчасовим.
    Воно дуже скоро стає постійним.

    Більшість людей схожі на падаючі листи;
    вони гасають у повітрі, кружляють,
    але зрештою падають на землю.
    Інші ж – трохи їх – наче зірки;
    вони рухаються певним шляхом,
    ніякий вітер не змусить їх згорнути з нього.

    Здоровий глузд створює обдарованих людей;
    самолюбство ж - лише вітер,
    який надує вітрила
    і веде їх корабель прямо до пристані.

    Не прощаючи помилку, ти робиш помилку сам.
    Прощаючи підлість, ти допомагаєш зробити іншу.
    А дурість взагалі не вибачає.
    Вона, як вітер, не залежить від чого.
    Її треба приймати таку, як є,
    і, захищаючись від її шкоди, шукати у ній користь.

    Кажуть, це храми Господа Бога,
    але, на мою думку,
    вся земля — це храм для людей зі здоровим глуздом.

    Щоб вижити і прожити у цьому світі,
    доки земля не свихнута з осі,
    тримай себе на потрійній забороні:
    не бійся, не сподівайся, не проси.

    Всі тіла, небесне склепіння, зірки,
    Земля та її царства не йдуть у порівнянні з найнижчим
    з розумів, бо розум несе в собі знання про все це,
    тіла ж нічого не знають.

    У своїх молитвах ми просимо змінити обставини,
    і майже ніколи себе.

    Молитва повинна залишатися без відповіді,
    інакше вона перестає бути молитвою
    і стає листуванням.

    Чим менше слів, тим краща молитва.

    Немає бога-творця, але є космос,
    що виробляє сонця, планети і живих істот:
    немає всемогутнього бога,
    але є Всесвіт,
    який розпоряджається долею всіх небесних тіл
    та їхніх мешканців.



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  41. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 14:01 ]
    Країна Марія
    Розквітала країна Марія
    Раптом вороги напали
    І ми сховалися в найглибші підвали.
    Днями і ночами ми не спали…
    Все мріяли про майбутнє країни Марії.
    Сидячи в темряві
    Людські очі багато бачили,
    Відчували біль та горе,
    А чули тривалі бої,
    А разом з тим душа рветься до волі,
    Щоб спрямувати її до мрії…
    З часом очі звикли до втоми,
    Надто багато причин.
    Зверху ворог гарматами б’є
    Земля горить…
    Все пропахло війною…
    Зруйнована країна Марія,
    Але в нас ще не згасла мрія…
    Думати як буде завтра
    Часу нема і причин.
    Сердце і руки давно звикли до бою.

    Translation:
    The country of Mary flourished
    Suddenly the enemies attacked
    And we hid in the deepest cellars.
    The other day and at night we did not sleep ...
    Everyone dreamed of the future of Mary's country.
    Sitting in darkness
    Human eyes have seen a lot
    Felt pain and grief
    And heard the long battles,
    And at the same time the soul yearns for freedom,
    To guide her towards her dream.
    Over time, the eyes got used to the fatigue,
    Too many reasons.
    From above, the enemy hits with cannons
    The earth is on fire...
    Everything reeks of war...
    Ruined country Maria,
    But we still have a dream...
    Thinking about tomorrow
    There is no time and no reason.
    Heart and hands have long been accustomed to combat.

    Використання літератури:

    Жадан С. Книга Життя Марії: книга/ Сергія Жадана.- 2015, - 184 с.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  42. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 13:47 ]
    * * *
    Новий рік - це коли батько намагається переконати своїх дітей у тому,
    що він Дід Мороз,
    а свою дружину - що він не Дід Мороз.
    Юність - це коли ти вже не віриш,
    що на Новий рік до тебе прийде Дід Мороз,
    але ще сподіваєшся, що прийде Снігурка.
    Сучасні діти чекають не коли прийде Дід Мороз,
    а коли підуть батьки



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  43. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 13:38 ]
    * * *
    i think that gravity sets into everything,
    including careers,
    but pendulums do swing
    and mountains do become valleys after a while...
     if you keep on walking.

    mountains are like a girl's mood swings
    and boy that's a sweet sour kinda mysterious adventure.

    After tiny has tried ballerina pose,
    swing-batter-batter pose,
    pump-up-the-jam pose,
    and top-of-the-mountain-sound-of-music
    pose in the reflection of the bean,
    he walks us to a bench overlooking lake shore drive.



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  44. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 13:37 ]
    * * *
    Though my soul may set in darkness,
     it will rise in perfect light:
    I have loved the stars too fondly,
    to be fearful of the night

    And when the night is cloudy
    There is still a light that shines on me
    Shine on until tomorrow, let it be…

    The dark does not destroy the light;
     it defines it. It’s our fear of the dark
    that casts our joy into the shadows



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  45. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 13:18 ]
    * * *
    The number one reason most people don't get
    what they want is that
    they don't know what they want.
    Rich people are totally clear
    that they want wealth.

    The fastest way to make
    money is to solve a problem.
    The bigger the problem you solve,
    the more money you make.

    Opportunity luck is why the rich are rich.
    Opportunity luck is a unique type of luck
    the rich create as a result of having good daily habits.
    When you have good daily habits,
    you magnify the opportunity for luck to occur.

    Some people are so poor,
    all they have is money

    Rich people believe “I create my life”.
    Poor people believe “life happens to me”.

    The fellow that has no money is poor.
    The fellow that has nothing
    but money is poorer still.

    Beggars beg to get money,
    not to reproach the passerby.

    Without a rich heart,
    wealth is an ugly beggar.

    Beggars can’t be choosers



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  46. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 13:23 ]
    * * *
    There is a battle of two wolves inside us.
    one is evil.
    It is anger, jealousy, greed,
    resentment, lies, inferiority and ego.
    The other is good. It is joy, peace, love,
    hope humility, kindness, empathy and truth.
    The wolf that wins is the one you feed

    I am not all good and light,
    sometimes I have bad thoughts and feelings,
    this is who I am.
    I am not all bad, I am generous, kind, and peaceful.
    I have so much love and light to share, this is who I am.
    Life is about creating balance, not suppressing your good,
    and not suppressing your bad,
    for one cannot exist without the other,
    embrace them equally.

    The world will not be destroyed by those who do evil,
    but by those who watch them without doing anything



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  47. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 13:27 ]
    * * *
    I don’t know how many roles
    I can ask my dad to play in my life,
    but so far, father, best friend, role model,
     mentor and grandfather to
    my children are working out quite well

    I've reprised roles in the theater,
    which is somehow more accepted,
    and where one can automatically go deeper
    and further into the role

    The world wants to assign you a role in life.
    And once you accept that role you are doomed



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  48. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 13:24 ]
    * * *
    Крізь кожне серце,
    крізь кожні мережі
    Проб'ється моє свавілля.
    Мене - бачиш кучері безпутні ці? -
    Земною не зробиш сіллю.

    З неслухняної дочки свавільна жінка.

    Давно пора запам'ятати,
    що кожен недисциплінований матрос,
    плануючи самовільну відсутність з п'янкою на березі,
    заздалегідь дізнається: хто буде стояти
    черговим по кораблю; хто - вахтовим офіцером;
    хто залишається старшим; хто - забезпечує;
    хто його - мерзотника буде забирати з комендатури;
    хто буде морду бити. І якщо в цьому ланцюзі знайдеться
    одна слабка ланка - п'янка можлива,
    а якщо кілька - вона неминуча.



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  49. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 13:01 ]
    * * *
    Нашим девізом має бути не
    «Прощайте один одному»,
    але швидше за: «Зрозумійте одне одного».

    Життя навчило мене багато прощати,
    але ще більше шукати прощення.

    «Прощаючи тих, хто мене критикує,
    я завжди можу поставити себе вище за них».



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  50. Наталія Валерівна Кравчук - [ 2024.03.29 13:23 ]
    * * *
    Ліс – прекрасний прояв сили природи
    і самий яскравий приклад її досконалості.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   129