ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зерні,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса

Віктор Насипаний
2026.03.29 20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч

Охмуд Песецький
2026.03.29 18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.

За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,

Євген Федчук
2026.03.29 18:09
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а

Володимир Ляшкевич
2026.03.29 14:55
У сутінках я майбуття помітив.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.

Борис Костиря
2026.03.29 13:36
Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.

Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха

хома дідим
2026.03.29 10:06
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять

Юрій Гундарів
2026.03.29 09:22
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод

В Горова Леся
2026.03.29 08:56
Горіхи розпустили чорні крила
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.

Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма

Віктор Кучерук
2026.03.29 07:10
Години, дні, роки без тебе,
Без теплих пестощів твоїх, -
Це тільки в казці завжди лебідь
Не упадає тихо в гріх.
Це тільки в мріях м'яко й гладко
Лягає твій життєвий шлях,
А наяву - броди і кладки,
І переслідування страх.

Олена Побийголод
2026.03.29 06:53
Цезар Солодар (1909-1992; народився й провів юність в Україні)

Принесли у землянку посилку –
    й мов дихнуло чимсь близьким.
І на серці заграла сопілка,
    і згадався рідний дім...

        Бо відправлення поштове –

Тетяна Бондар
2026.03.28 18:53
коли весна як осінь
і зупинився час
небесні коси косять
все більше нас із нас
і сивина як просинь
і небо як рілля
і зоряно голосить
душа за кожним я

Охмуд Песецький
2026.03.28 15:30
Ми зараз - як пуритани
Живем у розлуці нашій.
Молімось - і час настане,
Як вимре сердечний шашіль.

І зверне судьба на вдачу,
А серце заб'ється лунко,
Як тільки тебе побачу,

Марія Дем'янюк
2026.03.28 15:15
Сниться мені небо —
Лагідно-блакитне,
Все довкола сяє,
Все таке привітне.

Сниться мені тато,
Йдемо разом в лісі,
Сниться мені мама —

Світлана Пирогова
2026.03.28 13:38
Чи можна стерти те, що не було?
Що лиш в уяві дихало і квітло.
А пам'ять - світло,зламане на скло,
Де кожен спалах - вигадка й молитва.

Твій шепіт - чи відлуння тишини?
В уяві ти сама його створила?
Любов живе не в дотикові, - ні,

Борис Костиря
2026.03.28 12:17
Так осінь повільно відійде
У млу, невідомість, туман.
Здійсниться небачене дійство
В танку невідомих примар.

Навшпиньках відходить осінній
Казковий і лагідний дим,
Який принесе нам спасіння

хома дідим
2026.03.28 11:08
якщо бажаєте речей складніших
інтриги жодної нема отут
добропорядно уживаючи отрут
а ще римуючи сяйливе слово ніцше
ви знаєте усе що звете суть
і перекласти сподіваєтесь у вірші
але наступна рима гірше
щодо подальшої іще суцільна лють

Віктор Кучерук
2026.03.28 10:48
Мене будили вдосвіта дорослих
У сінях, чи надворі, голоси, -
І досі не забувся мамин посміх,
Коли їй зрана помогти просивсь.
Стелився шлях у світанковім світлі, -
Неслося всюди мукання корів
І чулося, як шурхотіли мітли
Та підсвинки кувікали з хлів

Юрій Гундарів
2026.03.28 09:32
Окупанти вдарили по собачому притулку «Дай лапу, друже» у Запоріжжі.Є багато поранених і загиблих тварин. Собак із травмами терміново доправляють у ветклініки…

Сирена тривогою мучить:
увага, знов небезпека!
Дрон у притулок влучив
для бездомних песик

С М
2026.03.27 15:00
Ти стояла на межі свого пір’я
Політ обираючи
Усміхався я із подивом чи в силах
Помахати на прощання
Коли усе пройшло –
Се загоїлося до літа
Опісля прощань
Всі чуття що ми пережили

Артур Курдіновський
2026.03.27 14:51
З'їдає душу болісна саркома.
Круки літають. Вмерли солов'ї.
Мені це місто більше незнайоме,
Мої дороги - більше не мої.

Снують у жалюгідному апломбі
Однакові, безперспективні дні.
Я тут, неначе зомбі серед зомбі,

Юлія Щербатюк
2026.03.27 13:10
Без майбуття, о, щемна яв!
Я чую зраду в кожнім слові!
І спадної тепер любові
Для мене сяє вже зоря.

Так відлітаючи, із тим,
Не впізнавати безкінечно.
В знемозі цілувати плечі,

Борис Костиря
2026.03.27 12:33
Пробудження, немов із поля битви
Відхід в пустелю чи в рясні ліси.
Це прокидання у росі молитви,
У непорочнім сяєві краси.

Пробудження із-під руїн і горя,
Із-під уламків часу і доби.
Пробудження у буйних хвилях моря,

хома дідим
2026.03.27 07:08
у неміч кануть сни
і сяєво на сході
розвидніється ніч
понад полями дим
нездалі та цупкі
народжені до вроди
слова усе не ті
але усе ж ходім

Віктор Кучерук
2026.03.27 06:45
Казковий світ дитячого життя,
Мов потічок весняний, нетривалий,
Безрадісно пішов у небуття,
В душі зродивши паросток печалі.
Майнув, як сон, найщасливіший час
Розливів сміху і всього хотіння, -
Він, наче день, у сутінках погас,
Щоби уяву тішити

Артур Курдіновський
2026.03.27 03:35
Знову до минулого йду в гості,
Фантастичні створюю картини.
Березень. Сьогодні двадцять шосте.
Я тебе вітаю, мила Зіно!

Пам'ятаєш Харків, потім Київ?
Я не їхав! Я летів на крилах!
Невимовний сум сьогодні криє

Андрій Людвіг
2026.03.27 02:55
В рожевім кришталі
Сіяють дні і ночі,
"Мій друже, mon ami":
Говорять її очі.
Австрійська лілія
В саду версальському —
Самотня Лівія
На капищі поганському.

Мирон Шагало
2026.03.26 21:41
Це море лупасить хвилями,
дме вітром і студить пусткою.
Хтось міряє море милями,
хтось міряє лиш відпусткою.

Ти ж міряєш море мріями,
що стануть колись реальними,
з чіткими часами й мірами,

Тетяна Левицька
2026.03.26 21:15
Там немає біди, і колись не було,
ще душа не вродилася болем,
лиш безмежжя старого совине крило
блискавиця серпом гострим голить.

У отавах незайманих звуки Орфей
розсипає, а я підбираю.
Гнучі башти дерев серед тихих алей

Артур Курдіновський
2026.03.26 17:11
Випльовуючи вірш новий
В чекаючий на нього Всесвіт,
Створімо справжній буревій,
Що всі теорії закреслить!

Навіщо правила дурні
У творчій голові тримати?
Тут будуть оплески гучні,

Олена Побийголод
2026.03.26 16:48
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Вночі перед боєм
сиджу під вербою,
дивлюсь на дорогу – український шлях...
Й стає пред очима
все те незгасиме,
за що ми б’ємось у жорстоких боях.

Євген Федчук
2026.03.26 14:16
Тут хтось зненацька видихнув: - Татари!
Ударив дзвін, одразу і замовк.
І вже орда посунула, як хмара.
Перед Степаном вигулькнув за крок
Кінний татарин, радісно ошкіривсь,
Тримаючи в руці міцний аркан.
Степана взяти у ясир наміривсь.
А той спиною вп

Охмуд Песецький
2026.03.26 12:16
Себе ти бережеш і власні нерви,
Сховашись під байдужості вуаллю.
І виникло тлумачення химерне,
Неначе я тебе вже не цікавлю.

Ні як амант і навіть не товариш,
Чи просто випадковий перехожий,
З яким ніде нічого не навариш,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Козак Дума - [ 2019.04.18 18:24 ]
    Очевидна перемога
    Хто розумніший поміж двох статей –
    здавен іде безкомпромісний спір.
    Десятки, сотні, тисячі людей
    поглинув різнобарвно-сірий вир…
    Та очевидно все тут для Мачули –
    жіночий рід в цім спорі переміг.
    Таку ви байку коли-небудь чули,
    щоб жінка розум втратила нечуло
    з-за двох, хоча і гарних, просто ніг?!


    Рейтинги: Народний -- (5.15) | "Майстерень" -- (4.97)
    Прокоментувати:


  2. Ігор Герасименко - [ 2019.04.18 17:17 ]
    Грiють землю,синь лоскочуть
    І мечами, і свічками кличете:
    "З криці й висі принципи візьми!"
    Пізно, милі білопінні грицики,
    білолиці лицарі весни!

    Ви, напевно, зиму всю батрачили,
    та зусилля не в пусту потрачені
    на роботу й квітоінститут,
    бо ростуть і на піску патриції,
    принци і під стінами цвітуть.

    Грицики - ви сильні і граційні!
    Закохався в січні і забув:
    не замовив у весни-кравчині
    ні жабо весільне, ні жагу.

    Вашими розкішними розетками
    (бо чітка натура і чіпка)
    ніжні килимки на луках зіткані
    з тихих за кульбабками зітхань.

    Вами розфарбованою зіркою
    не зникай, натхнення. І нехай
    тричі заповіти перепишете,
    поки знищить посмішки смітник -
    спромоглись ви, білокрилі грицики,
    обрій темнохмарний освітлить!


    04.2019


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" 5.5 (5.39)
    Коментарі: (5)


  3. Тамара Швець - [ 2019.04.18 17:08 ]
    Дарувати...
    Дарувати свою
    Любов,тепло, повагу -
    Краще доказів !
    18.04.19 16.30


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  4. Тамара Швець - [ 2019.04.18 17:45 ]
    Бездіяльність...
    Бездіяльність –
    Тягне назад , єдиний
    Вихід праця - прогрес !
    18.04.19 16.00


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  5. Козак Дума - [ 2019.04.18 17:27 ]
    Відома симптоматика
    Ой, лікарю, у боці в мене коле! –
    кричить несамовито дід Микола, –
    Не годен підійнять пусту валізу,
    без допомоги з печі вже не злізу!..
    Оглянув лікар живота у діда
    і ось що він старенькому повідав:
    То доброта, довірливість, чутливість,
    відвертість, чесність і сором‘язливість.
    Вони завжди, допоки сонце сходить,
    усім нам боком, зазвичай, виходять…


    Рейтинги: Народний -- (5.15) | "Майстерень" -- (4.97)
    Прокоментувати:


  6. Козак Дума - [ 2019.04.18 16:26 ]
    Слушна порада

    Спасибі за кольє і нову шубу! –
    кричить з порогу радісно дружина, –
    Здала нарешті на права я, любий!
    Яку купити радиш ти машину?

    Почухав той потилицю в задумі,
    і фразу кинув мимохідь безжальну, –
    Кохана, вчора був я в нашім ЦУМі
    й нагледів там тобі машину, пральну!


    Рейтинги: Народний -- (5.15) | "Майстерень" -- (4.97)
    Прокоментувати:


  7. Козак Дума - [ 2019.04.18 14:59 ]
    Підставні вагання
    Учора у знайомих на весіллі
    з дружиною ми гарно погуляли –
    впилися добре, накурились зілля…
    Її, до того ж, двічі зґвалтували!

    Зі мною ж обійшлись не надто грубо,
    та зовсім без пригод не обійшлося –
    ребро зламали, вибили три зуби
    і видрали добрячий шмат волосся.

    Сьогодні зранку просять похмелитись –
    дружина вже зібралась і чекає.
    Дивлюсь в люстерце, пробую голитись.
    Чи варто знову йти – я і не знаю…


    Рейтинги: Народний -- (5.15) | "Майстерень" -- (4.97)
    Прокоментувати:


  8. Козак Дума - [ 2019.04.18 11:19 ]
    Яка ж різниця?
    В дитсадок заходить Йося
    забирати сина –
    вихователь на порозі,
    молода дівчи́на.

    – Котрий ваш? Як звати? Льова? –
    та його питає.
    – У мого зірвиголова
    ґудзика немає…

    – Все ж яка, – дівчи́на знову, –
    та ваша дитина?
    Ви хоча би поверхово
    обмалюйте сина.

    – Щось я вас не розумію,
    шановна дівице –
    Льова, Вова чи Марія,
    вам яка різниця?

    Не потрібно щодо сина
    нам вести дебати –
    завтра в дитсадок дитину
    знову повертати!..


    Рейтинги: Народний -- (5.15) | "Майстерень" -- (4.97)
    Прокоментувати:


  9. Козак Дума - [ 2019.04.18 10:51 ]
    Бреше

    – Коханий, вже нову служницю
    шукати треба терміново.
    – Навіщо? Молода ж дівиця!
    – Вагітна, каже вона, знову…

    – Немає тут чого казати,
    Брехлива і дурна, як пень!
    Ну хто це може визначати
    вагітність вже на третій день?!


    Рейтинги: Народний -- (5.15) | "Майстерень" -- (4.97)
    Прокоментувати:


  10. Ніна Виноградська - [ 2019.04.18 10:43 ]
    Батьківські віконця

    Зашифрований час у великому місті,
    Кожен день боротьба у собі і з собою.
    Тільки істина вся у зеленому листі!
    Не завжди переможцем виходим з двобою.

    Те, що нині цвіте – відцвітає навіки,
    Буде зав’язь чи ні, нам оте невідоме.
    У чеканні проходить життя многолике,
    Щастя сховане тільки у рідному домі.

    Де коханий живе і велика родина,
    Там, де світять, чекають батьківські віконця.
    Ось для чого живе-проживає людина,
    Що сама собі є і дощами, і сонцем.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (1)


  11. Тетяна Левицька - [ 2019.04.18 08:04 ]
    Бабця Ганна
    Не личить бабці Ганні
    співати про любов!
    У роті зуб останній 
    і любий в даль пішов,
    і пелюшки на плоті
    зітліли вже давно,
    і хризантеми жовті -
    життя просте руно.
    Лягає вечір пряний
    старенькій на плече,
    мелодія купальна
    у серденьку пече.
    Усі жалі колишні,
    зворушливі у снах,
    в очах вологих - вишні...
    І котик на руках.
    У зморшках - вишиванка,
    хустини ясен цвіт,
    і пісня про Іванка,
    стара, як Божий світ,
    так вивертає душу
    янголиком з небес,
    що аж зацвів, мов груша,
    в її повітці хрест!
    2019р


    Рейтинги: Народний -- (6.22) | "Майстерень" -- (6.31)
    Коментарі: (13)


  12. України Сокор - [ 2019.04.18 08:45 ]
    Пробудися — люде.
    Який же гріх люд зміг вчинити?
    Отець віддавши Сина
    За гріхи людські, Його кров пролити,
    Щоб від гріха очистилась людина.

    Ти знаєш про свій гріх,
    Чи молися у покутті?
    Чому ж в молитвах ти притих,
    Чи зупинився на розпутті?

    Сліпий народе, пробудись!
    Чи сенс життя - твоя спокута?
    Тепер ти плачеш як колись.
    Хіба душа кайданами покута?

    Хіба дбали про свій Рід?
    Не одні в Роду живете.
    Перед вами Божий світ.
    Чи шляхом Істини ви йдете?

    Вас згубить ваша ж тьма,
    Вона поглине безсердечно.
    Бог надав вам світло задарма.
    Беріть. І жити будете ви вічно.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  13. Олександр Олехо - [ 2019.04.18 08:20 ]
    * * *
    Ми хочемо правди, обравши оману?
    Шеренги затятих гримлять в барабани…
    Ми хочемо ладу у дикому полі?
    На рани минулі насиплемо солі…
    Ми хочемо Бога в полоні безвір’я?
    У сонному небі погасли сузір’я…
    Ми хочемо пісні, джерельного слова?
    Шансон ріже вуха – така наша мова...
    Ми хочемо хліба, видовищ і жартів?
    Останніх є досить у слуг олігархів…

    Ми хочемо щастя. Чи є, хто не хоче?
    Зростили надію… а дідько регоче…

    17.04.2019


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (7)


  14. Ігор Терен - [ 2019.04.18 08:27 ]
    Голос народу
    – Я є народ. І усім ґарантую,
    що ні за кого я не агітую.
    Порохнявію, бо нікуди йти,
    і зеленіти немає мети.

    Вухо народу туге і не чує:

    – О, мій народе, почуй мене! Sorry
    за наобіцяне і за офшори...
    Я недороблене маю робить*...
    Хто ще зеленого змія поборе?

    А за кулісами нація спить.

    Націю наче цунамі накрило,
    не помічає нечистої сили.
    Люди шанують кота у мішку.
    Хліб і видовища шпаги схрестили...

    Фейкає голови теле-ку-ку.

    – Я поважаю уже опонента
    і не вважаю його за агента...
    Кума і Юлю, буває, не хо*
    буду за Савіка, Надю й Міхо...

    – За Україну!!! – волають поети.

    Можна сміятись і плакати можна.
    Бені й ренати усе ще заможні,
    поки своє обирає кацап
    і атакує корито порожнє...

    Не вистачає обрубаних лап.

    Як же ся стало, що нашому Петі
    альтернатива – паяци і черті?
    Хто у дебатах парафії люб?
    Чом не блокуємо ботів Інету?

    Шоу шізи* атакує ютуб.

    Карма Росії витає над нами
    і обіймає вона пазурами...
    Це ми спимо!
                  Задовбали слова,
    що покарає усіх булава
    і наобіцяне не за горами...

    Розум народу дрімає, бува*.

    04/19



    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (3)


  15. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2019.04.17 22:11 ]
    Костьольне
    Заплачу за всі плачі
    Що постали на дорозі
    Я живу мов на морозі
    У будинку що на розі
    Де незбирана в обозі
    Ще тремтить німа сльоза...

    Заплачу за всі тривоги
    Спозаранку на пороги
    Ваших затишних "до бога"
    Не пущу. Бо що ви є?
    Зникли безвісти. Пропали.
    Запах ніжного сандалу
    Віє з неба. Все розтало.
    Тільки сльози, що .... нема.
    І душа моя... Німа.

    17.04.2019. 22.09


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Прокоментувати:


  16. Василь Мартинюк - [ 2019.04.17 17:43 ]
    Веселка

    Між хмар по зливі промені ясненькі,
    Чи то подало небо добрий знак?
    Скажіть хоть ви, скажіть мої рідненькі,
    Скажіть мені, бо я не знаю як

    Ота веселка з неба визирає,
    Вона з потока чисту воду пє.
    А серце тихо в грудях завмирає,
    Не вгамувати серденько моє.

    А я дивлюсь і йду поспішним кроком
    Спішу туди де побіч дві гори,
    Дивитися на диво над потоком
    Іду щасливий ранньої пори.

    І я іду як те ягня у блуді,
    Поспішно ноги земельку товчуть.
    Щоб утопитись в тім небеснім чуді,
    Щоб в ньому божу силоньку відчуть.

    Веселка та мов сонечка огарок
    Все кольорами грає поміж гір.
    А серце в грудях бється як дзигарок
    Й сльозою радість наповняє зір.

    Парище.
    2019р.


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  17. Ігор Герасименко - [ 2019.04.17 16:26 ]
    Абрикоси розцвiли
    Абрикоси, розумієш, розцвіли.
    І блакить, і синь цілують пелюстками!
    А злотисті бджоли і джмелі
    у обіймах у дзвінких їх постискали!

    Абрикоси, відчуваєш, розцвіли.
    І хоч сумніви давить не перестали,
    ти повір мені: і болі, і жалі
    відлетять у небуття із пелюстками.

    04.2016


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (2)


  18. Павло ГайНижник - [ 2019.04.17 15:54 ]
    ЗЕМЛЯ
    ЗЕМЛЯ

    Блакитне я́бко древа Всесвіту – Земля.
    Під скронями чіпля за Галактичне гі́лля,
    Ультрамарин життя у Космосі кружля
    Й шлюбним танко́м вінча́ вічне Весілля
    З духом Всесущого. Маре́нго кришталя
    Відблискує росою в мороку довкілля
    Безодні мертвих зорь. Дар Розуму вселя
    У хаос гри матерій і в Закон свавілля
    Енергії Початку і Кінця. У прірві віддаля
    Вона – цятка зерна, таємне райське зілля
    Неусвідомленої Істини нектару Пізнання,
    Сузір’я Божого обручка і святе похмілля.

    Павло Гай-Нижник
    16 квітня 2019 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  19. Козак Дума - [ 2019.04.17 12:35 ]
    Ну й народ!
    Пролунав дзвінок у двері –
    завітав сантехнік.
    Кран тече? – прокладок геній
    запитав без реплік.

    – Ні, – сказала літня дама,
    все у нас в порядку.
    – То чия ж це, в біса, мама
    задала загадку?

    Вальцмани тут проживають,
    їх немає вдома?
    – Ні, сім‘я їх у Ізраїль
    відбула рік тому…

    – От народ й таких пів міста!
    Як уникнуть стресу?!
    Викликать спеціаліста
    і змінить адресу!


    Рейтинги: Народний -- (5.15) | "Майстерень" -- (4.97)
    Прокоментувати:


  20. Олександр Сушко - [ 2019.04.17 11:17 ]
    Учись
    Уранці прочитав поез кіло,
    Пегасик-реготун утік у небо.
    Критикувати генія - це зло,
    А бевзика, панове,- завжди треба.

    Кошлата рима, фабула - туман,
    Вся творчість - пресолодка з медом каша.
    Богемний туз, насправді,- графоман,
    Але про це ніхто йому не скаже.

    Хай пише, це не страшно, сам такий,
    Хоча живу без німба, ув опалі.
    Бо маю інші ґлузду маяки
    І геть інакші вічності скрижалі.

    Нелегко мати, друже, длань
    тверду,
    Не кожен текст назвати можна віршем.
    Страждає недоріка-тугодум,
    Якщо колега пише, наче дише.

    Сьогодні, кажуть, ти іще вар'ят,
    Книженція віршат - липучий пундик.
    А ти учись. Так само, як і я.
    Усе життя. І будуть з тебе люди.

    17.04.2019 р.



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (11)


  21. Мірлан Байимбєков - [ 2019.04.17 10:12 ]
    Про нас
    В кожному з нас є янгол.
    В кожному з нас є демон.
    Кожен має свій символ,
    Й ніхто не знає,куди ми всі йдемо.
    В кожному з нас є небо.
    В кожному з нас є прірва.
    Не літати нам - дуже ганебно,
    Та осісти змусить лиш діва...
    Та діва, що ходить так тихо...
    Та сама,що в капюшоні...
    Та сама, що носить нам лихо...
    Та сама, що ходить з косою.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  22. Володимир Бойко - [ 2019.04.17 10:36 ]
    * * *
    Людям остогидли казнокради
    Люди утомилися від влади.
    Люди сподіваються на зміни...
    Що чекати? Третьої руїни?


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (4)


  23. Тетяна Левицька - [ 2019.04.17 09:30 ]
    Шалене
    Знов шаленіє весна, розсипається сніжно.
    Вишням розкішним недовго віночки плести.
    На попелищі повітряні замки запізно
    зводити - й падати серцем на тлін з висоти.
    Вітер роздмухує ватру, палає червоним,
    в полум'я жар підкидаємо - дужче горить.
    Чи не по нас, нашим душам нестримано дзвонять
    храмові дзвони, плекаючи сльози в цю мить.
    Палахкотить в небесах синім відблиском місяць,
    не загасити зірниці неон ліхтарів.
    Для рятувальної зливи нема більше місця...
    І будь що буде - горить Нотер-дам де Парі!
    2019р


    Рейтинги: Народний -- (6.22) | "Майстерень" -- (6.31)
    Коментарі: (23)


  24. Любов Бенедишин - [ 2019.04.17 09:22 ]
    Калач
    1.
    Не журися.
    Берись до роботи:
    як спечеш, так і будеш їсти.

    …Замісила із туги й скорботи
    несолодке тужаве тісто.
    Замість дріжджів –
    ілюзій три жмені,
    не забула й про дрібку надії.

    …метушня, балачки-теревені…

    Під запаскою
    тісто спіє.

    2.
    Днів старовинні рецепти…
    Радість забула?.. Себто?!

    Поспіх, нагальні справи…

    …тісто зійшло
    на славу!

    3.
    …скибку за скибкою краю.
    (Що замісила, те маю).

    Віру втішаю:
    – Не плач,
    добрий удався калач!

    17.04.2019


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (13)


  25. Неоніла Ковальська Гуменюк - [ 2019.04.17 09:28 ]
    Квітня середина
    То сонечко ласкаве,
    То суне хмара сива,
    Така вона буває
    Ця квітня середина.

    Веселу гарну пісню
    Співа мала пташина,
    А то кидає снігом,
    Хоч квітня середина.

    Черешня ось розквітне
    Та морозець притисне -
    Й трава усенька біла,
    Це - квітня середина.

    Буває тепло й тихо,
    А то вітрисько сильний
    Зайдеться зимним сміхом,
    Бо ж квітня середина.

    То бджілонька літає
    Й сіда на квітку дивну,
    То сльози витискає
    Ця квітня середина.

    То день ясний погожий,
    А то раптова злива.
    Передбачать не можна
    Цю квітня середину.

    2019 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.17) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  26. Олександр Сушко - [ 2019.04.17 09:15 ]
    Солодке лоно
    Розкажу про капосне потроху,
    З читачем контракт-ангажемент.
    Страсті випробовували довго,
    Ставили щодня експеримент.

    Чарувало взор солодке лоно,
    Думав що до раю дотягнусь.
    Вигравали у душі валторни,
    Мріялось таке, аж збився пульс.

    Від нестриму ледь не луснув гульфік,
    Довелось носити макінтош.
    Бо сідничка в мавки, наче пуфік,
    А фігура - для альковних лож.

    Зачепив заусінню колготи,
    Баглося почати мартопляс.
    Глибину чуттів і ехолотом
    Надсучасним виміряти зась.

    Знесло дах, закушую вудила,
    Мить - і опинився без трико.
    Та любов кілок у грудь забила -
    Виявилась діва мужиком!

    Думав, що вклоняюсь чорнобровій,
    А під макіяжем стрів обман.
    Як Отелло душить чад любові,
    Крикнути "Рятуйте!" сил нема.

    17.04.2019 р.






    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (2)


  27. олександр квітень - [ 2019.04.17 06:37 ]
    А ВОНИ ОБИРАЮТЬ КЛОУНА (ізбіратєлям ЗЄлєнського
    А ВОНИ ОБИРАЮТЬ КЛОУНА
    (ізбіратєлям ЗЄлєнського)

    Українська земля сплюндрована ,
    Пів-донбасу артою знесено ,
    А вони обирають клоуна,
    Бо їм неймовірно весело.

    Ллється воїнів з ран сукровиця ,
    А холопи з душею сірою,
    Завтра нам обирають клоуна,
    Бо сторіччями блазням вірили,

    Бо ж століттями в рабстві смажені,
    Та росли на полях совковості,
    Всім єством обирає ряжених,
    Дух кріпацтва в глухій свідомості ,

    Хата скраю з парканом підлості,
    А "ВІТЧИЗНА" звучить "ОТЄЧЄСТВО",
    Зранку молиться Богу ситості
    "ГРАЖДАНІН" України зречений.

    З окупантом брати навіки .
    "КЛЄВЫХ ПЕСЕН " мотив зіпсований ,
    Намугикує люд безликий,
    Щоби завтра обрати клоуна.....

    Знай не буде з Кремля прощення,
    Бо ж немає у нас майбутнього ,
    Аж допоки живе "НАСЄЛЄНІЄ",
    Громадянське суспільство з
    трутнями....

    Українська земля сплюндрована ,
    Пів-донбасу артою знесено ,
    А раби обирають клоуна,
    Бо ж рабам неймовірно весело.

    Олександр Квітень
    м . Мукачево


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.29) | "Майстерень" 5.5 (5.29)
    Коментарі: (3)


  28. Віктор Кучерук - [ 2019.04.17 00:20 ]
    * * *
    Попід вікнами коти,
    Вуличні й домашні, –
    Догори деруть хвости
    Й скручують у зашморг.
    І нявчать так щовесни,
    Тихими ночами, –
    Що і я забув про сни
    Разом із котами.
    То беруся за письмо,
    То творю етюди, –
    Із котами поспимо,
    Як весни не буде!
    17.04.19


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (2)


  29. Ярослав Чорногуз - [ 2019.04.16 22:27 ]
    Випробування кохання
    Ну чому піддався безголов`ю? –
    Я і досі слів не доберу.
    Полюбив гріховною любов`ю
    Я свою духовную сестру!

    Я помру від горя і воскресну,
    Чорт із печі попіл вигорта.
    Бо вона – лебідонька чудесна,
    Бо душа у неї золота.

    Як тепер оцю безодню горя
    Перестрибну чи перепливу?
    Не дає Бог насолоди море…
    Тільки спілкування наяву.

    Тільки ніжні, любії розмови,
    Та як переступиш в них межу,
    Посилає Бог напасті знову,
    Мов попереджає: «Накажу!»

    Я до любки вік не охолону.
    Все кохав би ще її і ще…
    У її солодке ніжне лоно
    Золотим би лився я дощем!

    Чом не заслужив хоч дрібку щастя,
    Чом же скніти маю у журбі?
    О Боги, Боги мої прекрасні,
    Виняток із правила зробіть!

    Адже я лише її кохаю,
    Чим же заслужив недолю злу?
    Дайте нам обом весни розмаю
    Й у смертельну заберіть імлу!

    І весна вже промайнула рання
    І печаль тікає із зіниць.
    Певно, шлете нам випробування –
    Перевірити любов на міць?!

    16 квітня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (4)


  30. Світлана Ковальчук - [ 2019.04.16 21:03 ]
    Білі сльози
    Білі сльози -
    наповнення, Боже,
    тонкострунних вишневих дерев
    вже опісля зимової прози.
    Вже опісля...
    (Сніги ж і морози!)
    Вже опісля всіх мрев.

    Так душа затужавіла плаче,
    як минається їй страдна путь.
    Люди йдуть, розглядаються, бачать...
    Що їм, людям?
    Цвітіння неначе.
    А душі?
    То навернення в суть.



    Рейтинги: Народний 5.25 (5.5) | "Майстерень" 5.25 (5.52)
    Коментарі: (5)


  31. Вікторія Лимар - [ 2019.04.16 19:47 ]
    Нотр-Дам де Парi
    В пожежі нищиться Нотр-Дам.
    Бентежить звістка епохальна,
    Це звернення до всіх мирян.
    В серцях їх зріють запитання:

    Чому так болісно для нас
    Почути про велику втрату?
    Можливо, це останній шанс,
    Щоб небайдужих об’єднати?!!!

    Бо святість символів завжди
    Увагу привертала світу.
    Як фенікс з попелу біди,
    Вона підніметься, щоб жити!

    Весь світ завмер в жахливу ніч.
    Крізь сльози, стверджується лихо.
    У перехресті, віч на віч,
    Добро і зло, порядність й пиха.

    Храм відбудується людьми!
    Найголовніше – в серці ВІРА!
    Щоб мали честь і совість ми,
    Не дошкуляла нам зневіра.

    Огидні жадібність,брехня!
    Позбутися їх так важливо.
    У буднях завтрашнього дня,
    Щоб почуватися щасливим.

    16.04.2019
    Свидетельство о публикации №119041607803


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (4)


  32. Ігор Терен - [ 2019.04.16 18:30 ]
    На грані
    Мовчати, солодко зітхати –
    така оказія у нас.
    Погода б'є у тулумбас,
    але заказано – мовчати.

    Пенати кликали не раз
    ховатися у наші шати...
    І забуваємо на час
    свої оази і пенати.

    Та як не перейти ту грань,
    коли минає таємниця
    і понесе у світ жар-птиця
    цю наготу недомовлянь?
    Ми помилялися. Поглянь,
    яка вузька стає границя.

    04/19


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (4)


  33. Олександр Сушко - [ 2019.04.16 16:41 ]
    Не бійся


    Згар у серці. Сиплеться зола,
    Непотрібен більше анестетик.
    Не устиг очиститись від зла,
    Тінь огуди чорної відтерти.

    Ох і гарний в мене був дружок,
    Раб краси, відома всім людина.
    Збив із ніг з отрутою плювок,
    Поглуму упала гільйотина.

    Припнутий до осуду стовпа,
    Батоги в ногах в рудих патьоках.
    Утомилась втішена товпа,
    Пити крівцю - та іще морока.

    Може, хтось і дасть за мене бій,
    Відвоює згодом честі клаптик.
    А сьогодні,- не соромся, бий,
    Я вже мертвий. Нічого боятись.

    16.04.2019 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (2)


  34. Адель Станіславська - [ 2019.04.16 14:25 ]
    * * *
    скажи мені
    що доля нас не зрадить
    скажи мені
    скажи мені
    скажи...
    не знаю
    чи поради чи розради
    чи правди хочу
    а чи може лжи...
    я хочу вчути
    впевнений твій голос
    і крихту в нім
    надії і тепла
    отого що від прірви
    хоч й на волос
    та втримає
    щоб в неї не сповзла
    щоб в неї не упала
    не забилась
    і... не згубила
    імени свого
    збреши що я
    укотре помилилась
    і притули
    до подиху свого
    в якому не страшні
    ні смерть
    ні мука
    в котрім
    любов всеціло обійма
    візьми мене
    візми мене за руку
    скажи
    що не без тебе...
    не сама...


    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (3)


  35. Адель Станіславська - [ 2019.04.16 14:34 ]
    * * *
    Життєві ваги хиляться на чорно.
    Злоба людська, мов селевий потік.
    Пекельний млин "розкочегарив" жорна,
    щоб жоден спраглий світла не утік.
    Дивлюсь, як швидко янголів маліє:
    калічать крила і падуть у вир,
    де чорно-каламутно багровіє
    війна за душі з гаслами : "За мир".
    Як не втонути в очманілім бруді --
    не виникає жодної з ідей.
    Я вже не розчаровуюся в людях,
    лише частіш жахаюся людей.

    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (3)


  36. Ігор Герасименко - [ 2019.04.16 13:28 ]
    Князюйте, джмелику
    Весна звелить - і вмить бажання змеле,
    але кохання зразу не спече.
    Весна дзвенить, в траві князює джмелик,
    але його правління не з мечем.

    Позабував, чим володіє змалку.
    Сів на недопалок старий, без тютюну,
    на фантик висохлий, нарешті на фіалку
    джміль опустився юну і хмільну.

    04.2016


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (4)


  37. Олександр Сушко - [ 2019.04.16 12:55 ]
    Дивись
    Я не біла ворона, лише не такий, як усі,
    На усміхнену кривду спокійно дивитись не можу.
    От і впала із неба анафема громом грози,
    На схизматика висі оскалилися зловороже.

    Каже Батько-Творець: - О, холопе! Ну, як же ти міг
    Заогудити словом невдячності божеську владу?
    Не ропщи! Воля Бога - це манна, а вбивства - не гріх,
    Помолися смиренно і мовчки гаруй до упаду.

    Я не згоден! На Сході в боях помирають брати,
    А добро витікає з країни щодня ручаями.
    Ти це зло, ненажерне як тля, на землі породив
    І у світ відпустив, щоб воно харчувалося нами.

    Із залізними сітями з пекла з'явились чорти,
    Отже, вирок сумний. Прощавайте, пора на заклання.
    Буду сірку гарячу хлебтати замісто води,
    Закують кожну думку строптивця у вічні страждання.

    Серце вилами гострими люто наштрикує біс,
    До хреста притулив, буде цвяхи вбивати у руки.
    Ну, а ти, мій ошуканий брате, уважно дивись
    Як за тебе й нащадків поснулих терпіть буду муки.

    16.04.2019 р.






    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (7)


  38. Володимир Бойко - [ 2019.04.16 11:56 ]
    * * *
    Із пари лих найменше вибираєм,
    І жоден вибір не веде до раю.
    Якщо й судились райдужні путі –
    То, певно, не при нашому житті.


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (6)


  39. Іван Потьомкін - [ 2019.04.16 11:34 ]
    Дощ на Святій Землі
    Знову в Ізраїлі дощ...
    Це ж бо Кінерету щось.
    Це ж бо і нам без труда
    Лине цілюща вода.
    Хай ти промок, як хлющ,
    Очі-но тільки заплющ,-
    І, мов в кіно, ожива
    Вбрана у квіт Арава.
    Глянь-но: отам он і тут
    Маками гори цвітуть.
    Заклекотіли струмки, загули,
    Хоч іще вчора безсилі були...
    Тішся ж оцим дощем,
    Хай нас відвідує ще він і ще.
    Дяку Тому склади,
    Хто про нас дума завжди.




    Рейтинги: Народний -- (5.62) | "Майстерень" -- (5.86)
    Коментарі: (2)


  40. Віктор Кучерук - [ 2019.04.16 10:04 ]
    * * *
    Коли десь щастя стрінеться мені –
    Чи наяву я розпізнати зможу
    Побачене у нетривалім сні,
    Вже призабутім і на казку схожім?
    Коли такий колись настане день –
    Схитнуться звички, настрої, устої, –
    І небо в здивуванні упаде,
    А плин часу зупиниться в покої.
    Коли хоч раз так буде на віку,
    Щоб край зневірі й розпачу покласти, –
    Я напишу на чистому листку
    Про почуття принадливого щастя...
    16.04.19


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (3)


  41. Петро Скоропис - [ 2019.04.16 10:21 ]
    З Іосіфа Бродського. До віршів
    Не полежите в столі? Ще б пак,
    суперечите: "Був здраву,
    скніти в домовині – несмак".
    Відпускаю вас. Чом ні? Праву
    на свободу не зволять – гріх. Инші
    може спишуться мені, мислю,
    віршами – гріхи. Ба, рідші
    з вами забавки. Свою, кислу
    забуваю дома навіть
    міну до питань: "Як вірші?
    Все промінь додаєте славі?"
    Додаю, на те кажу. Ви ж і
    покидаєте мене. Що ж! Дай Бог
    і того вам, що мені пізно.
    Щастя, мислю я. Най бо
    сам я вас і сотворив. Різно
    далі йтимемо: ви – з людом,
    я – туди, де всі будем.

    Прощавайте, вірші. В час добрий.
    Не боюсь за вас; є засіб
    вам податись і за мій обрій,
    мої любі ви: пак, нащо б
    гугіт серця вам. Що Леті
    надобиться, то болить сперву.
    А зі двох оправ – вщент стертій
    вірю радше, чим сьому перлу.
    Ви прості, ви і міцні. Гожіш
    ви тілес моїх. Ич, з візій
    моїх дум гірких – теж, може,
    додалося вам сил, міці.
    Бути вам, мої химерні,
    ліпше любими, чим нині
    вашому творцю. Всі двері
    будуть настіж вам. Утішні
    з вами й лахи мої нищі:
    я зайду в одні, ви – в тищі.




    -------------------------


    Рейтинги: Народний -- (5.41) | "Майстерень" -- (5.35)
    Прокоментувати:


  42. Світлана Майя Залізняк - [ 2019.04.16 10:08 ]
    ...про свято

    Діряві джинси, пейсаті боси...
    Тут українці чи малороси?
    Позірна єдність, рушник - про свято.
    Кують собраття благенькі лати.
    В гаман проблеми трамбує доля.
    "...верніться в села..." - шумить тополя.

    Ще б'є в цеберце молочна цівка.
    Кар'єру гейші обрала дівка.
    Жирніші сенси видзьобуй, птахо...
    За пенс і гривню убито маху.

    У землетрощі чимало втіхи,
    зі шкаралущі зростуть горіхи.

    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (2)


  43. Тетяна Левицька - [ 2019.04.16 09:11 ]
    Тобою і небом...

    Святою водою очищу пороги нудьги
    і душу розкрию, щоб промені сонця впустити.
    П'яніти від млості, зривати ромашки у житті
    ми будемо разом, як тільки знайдем береги!

    Нас Бог поєднає і плакати буде свіча -
    вінчальна обітниця вірності щастя, любові.
    Згадаються весни, літа і хустини тернові,
    трояндова ніжність, з якою мене зустрічав.

    Я буду стелити під ноги шовкову траву
    тому, хто всім серцем повірить в Божествені дзвони.
    Між нами ще прірва духовна, буття перепони,
    та вір, хоч не вір, я тобою і небом живу!
     





    Рейтинги: Народний -- (6.22) | "Майстерень" -- (6.31)
    Коментарі: (2)


  44. Нінель Новікова - [ 2019.04.15 20:13 ]
    І завтра знову я прийду (Яків Баст) Переклад з рос.
    Я зустрічаю тут зорю
    В приємнім сутінку смеркання.
    У тиші цій не говорю…
    Давно вже сказано останнє…
    Не треба вимучених слів
    І фраз фальшивих та невдалих.
    Не гнусь під натиском вітрів.
    Старий і море… І що далі?
    Сюди приходжу я один.
    Беру пивця у ближнім барі.
    І штучний змій, як серпантин,
    Летить у небі… На гітарі
    Хтось грає… Сів на парапет…
    Бреду по лінії прибою.
    Вечірній неба фіолет
    Ліниво кличе до покою.
    І завтра знову я прийду,
    Притягнутий якоюсь силою.
    І першу зіроньку знайду,
    Що цяточкою невгасимою
    Вже світить в гаснучому дні,
    Який упав, мов сірий парус.
    Стою, завмер в німій вині…
    Дивлюсь на море і не каюсь.

    Примітка: Оригінал вірша
    И завтра снова я приду...
    Яков Баст
    Встречаю нежную зарю
    В приятном сумраке заката.
    Молчу в тиши. Не говорю…
    Всё сказано давно. Когда-то…
    Не надо вымученных слов
    И фраз, несущих запах фальши.
    Не гнусь под натиском ветров.
    Старик и море…Что же дальше.
    Сюда я прихожу один.
    Беру пивка в ближайшем баре.
    Воздушный змей, как серпантин,
    Летает… Кто-то на гитаре
    Играет, сев на парапет…
    Брожу по линии прибоя.
    А солнечный багровый свет
    Зовёт к ленивому покою.
    И завтра снова я приду,
    Ведомый непонятной силой.
    Привечу первую звезду.
    На небе точкой негасимой
    Горящей в предвечерней мгле,
    Упавшей словно серый парус.
    Стою, застыл в немой вине…
    Смотрю на море и не каюсь.


    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (2)


  45. Сергій П'ятаченко - [ 2019.04.15 19:53 ]
    Горить трава
    сизий дим облягає околиці – палять траву
    наче фото колишніх своїх наче міст за собою
    і дорога стає за мостом ніби мова прямою
    і я без розділових ось так і пишу і живу
    а навколо країна горить і горить трин-травою

    а над прірвою діти біжать по згорілій стерні
    а по згарищу дибає сумно цибатий лелека
    гар лягає на серце і я полетів би далеко
    і кричав би із неба слова які-небудь журні
    ну а вам би вчувався внизу нерозбірливий клекіт

    дим їсть очі і погляд туманить пекуча сльоза
    на жертовниках згарищ згорають офіри і треби
    в небі клекіт лелечий з прийдешньою вірою в себе
    глянь - де стебла посохлі язик вогняний облизав
    гострий палець нової трави нам указує в небо

    14 квіт.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.56)
    Прокоментувати:


  46. Ігор Герасименко - [ 2019.04.15 16:19 ]
    З музою одружуюсь
    З музою розлучений, у відчаї
    до натхнення я б не докульгав,
    та побачив грициків уквітчаність
    і готовність розцвісти кульбаб.

    День давив сумними перехожими,
    оточивши звідусіль дощем...
    Я завмер, журбою переможений.
    Врятувало диво це, бо ще

    мить одна, і ладен був зарюмсати:
    рими і метафори, ви де?
    А тепер я вірю: на заручини
    ви кульбаб цвітінням позвете.

    Ви сріблястим блискотінням грициків
    і рожевим сяйвом споришу
    на весілля з Музою покличете -
    на високих крилах полечу!

    04.2016


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  47. Олександр Сушко - [ 2019.04.15 14:03 ]
    Покора
    Лютуй, кохана, мовби та гюрза
    І розцвітай від бійки, наче мальва.
    Бурчи, вихлюпуй гнів,- я тільки за,
    А от у ліжку будь завжди ласкава.

    Хай штукатурка сиплеться зі стель,
    Від гніву щічки й носик аж бордові.
    Гримаска невдоволення - пусте,
    Під нею тепле озеро любові.

    Дружина - вередливе божество,
    Сьогодні гарно, завтра секс - розпуста.
    Борвію не противиться єство,
    Перечити стихії самогубство.

    І хоч ходжу постійно у сльозах
    Та злякано здригаюся від крику,
    Дружинонька - неклепана коса!
    Нехай такою лишиться довіку!

    15.04.2019 р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.49)
    Коментарі: (4)


  48. Віктор Кучерук - [ 2019.04.15 12:06 ]
    * * *
    Колись я думав: трохи ще помучить
    Мене життя і стане веселіш,
    Бо маю щастя стріти неминуче
    Або придбати за останній гріш.
    Та, певно, легше упіймати пташку,
    Ніж тішитись надіями дарма,
    Що купить чи зустріне бідолашка
    В житті оте, чого ніде нема…
    15.04.19


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  49. Іван Потьомкін - [ 2019.04.15 12:40 ]
    ***

    Нема сильнішої з-посеред юдейських молитов
    за «Шма Їсраель» - «Слухай Ізраїль».
    З цією молитвою на кострища йшли,
    аби у віру іншу не перейти живим,
    на подиху останньому з нею
    відходили на той світ з камер газових.
    І тільки молодикові, що уподібнюється до царя,
    на вимріяну першу шлюбну ніч
    дозволено не читати «Шма Їсраель».





    Рейтинги: Народний -- (5.62) | "Майстерень" -- (5.86)
    Коментарі: (1)


  50. Світлана Майя Залізняк - [ 2019.04.15 11:33 ]
    Туман яром


    Тасування, міазми, безпредметні дебати...
    Опоненти зійшлися - куш уваги зірвати.
    Колотнеча на сцені, кулуарні розмови,
    акробати, статисти... Дійство знов безтолкове.

    Хто ж наводити лад самовіддано буде?
    Мляве Завтра бреде повз церкви, халабуди...
    Виживай, споглядай траляляків хитрющих.
    На торговиці мар обезцінене суще.


    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (1)



  51. Сторінки: 1   ...   373   374   375   376   377   378   379   380   381   ...   1813