ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.11.22 17:22
Спить підступне у в’язниці,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.

Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,

Євген Федчук
2026.11.22 14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі

Борис Костиря
2026.11.22 13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.

Квіти язиками небо молять

Віктор Кучерук
2026.11.22 07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

С М
2026.11.21 20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі

Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

С М
2026.11.19 23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань

Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Мирослав Артимович - [ 2017.04.05 22:13 ]
    Бджолотерапія
    Стою в саду. Напружуючи слух,
    завмер під абрикосою і млію:
    під мурмурандо* хору божих мух
    я п’ю живлючу бджолотерапію.

    Бджола не знає свят і вихідних.
    Уже веснує – ставить на замітку
    дарунки медоносної весни,
    цілуючи лелійно кожну квітку …


    05.04.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (8)


  2. Галина Кучеренко - [ 2017.04.05 21:06 ]
    ***
    …Якщо робота до душі прийдеться,
    Світ відгукнеться радістю у серці.
    Як праця не цікава, чи не люба,
    І розум томиться, і силі – згуба…
    ©30.03.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  3. Лариса Пугачук - [ 2017.04.05 20:08 ]
    Ослiплена світлом
    Чомусь я стала проти свiтла
    (чи повернуло щось мене).
    Дивлюсь, весняний чистий вітер
    маленьке золотце жене.
    Чи може муху?.. Наче лапи…
    А раптом це ота цеце?!!

    Перекусила муху навпіл,
    щоб зберегти своє лице.

    05.04.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  4. Любов Бенедишин - [ 2017.04.05 17:51 ]
    Мушка
    Красива мушка золотава
    (колиска, снів яйце-райце)
    на щічку сіла, крильця склала
    і стала… мухою цеце.

    Ще диво-мрій ніхто не кликав,
    і кіт-воркіт не дме у вус.
    А вже майбутньому на лихо
    цвіте отрутою укус…

    05.04.2017


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (26)


  5. Адель Станіславська - [ 2017.04.05 13:37 ]
    Не зрікаюсь Тебе
    Не зрікаюсь Тебе, мій Боже...
    Лиш себе, що була, колишньої.
    Застановить хтось - так не гоже.
    А мені би до віри вишньої...
    А мені би до правди щирої...
    Хоч і зболена, й покалічена,
    бо й птахи повертають з вирію
    сивим мітом терпінь помічені.
    Бо й життя не стоїть, а крутиться.
    Бо й літа не бредуть, а - стрілами...
    А мости за спиною вугляться,
    світять рухам, що днесь несмілими
    пташенятами вгору, д'небу все,
    поміж яструбами і круками...
    І не вірю, а знаю: д'Тобі се...
    Натомилася я розпуками,
    і метаннями, і дорогами
    в стиглім болі - черлено, вишнями...
    Й заборонами, й засторогами...
    І... не стало мене колишньої...
    2017


    Рейтинги: Народний 6 (5.51) | "Майстерень" 6 (5.68)
    Коментарі: (2)


  6. Неоніла Гуменюк - [ 2017.04.05 11:29 ]
    Вечорова колискова
    Сіло сонце за горою,
    Тихий вечір йде до нас,
    Вже у небі вечоровім
    Місяць вийшов погулять.

    Миготіли ясно зорі,
    В ліжка кликали малят,
    Сон прийшов їх колихать
    І казки привів з собою.

    Кожне слово те казкове
    Вміє в душі засівать
    Зерна доброти й любові,
    Мудрості усіх навчать.

    Звать у світ той кольоровий,
    Загадковий, що й казать!
    Дітки слухати готові
    Й солодко до ранку спать.

    2016 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  7. Неоніла Гуменюк - [ 2017.04.05 11:02 ]
    Про совість і честь
    Чому ти, совість така бідна,
    Чому скарбів не маєш,
    Обдерта ходиш, у лахмітті,
    Ніхто не поважає?

    Та й і твоя сестричка честь
    Не кращий вигляд має,
    Її на кожнім кроці теж
    За доляри міняють.

    Зустріти можна рідко вас
    У того, хто при владі,
    У олігарха грошей "тьма",
    На жаль, вам там не раді.

    Тому й не йдете ви туди,
    Тікаєте від бруду.
    В кого вам затишно завжди -
    Це у простого люду.

    2016 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  8. Мирон Шагало - [ 2017.04.05 11:39 ]
    Підпалили торішню траву
    Весна розродилася. Грішна!
    Над нею задимлена гладь —
    трава догоряє торішня
    й зайчата у ній горять.

    Вони ж так хотіли у літо,
    їх квапили свисти шулік.
    О поле, ти будеш боліти
    за їхній маленький вік,

    за дим, за погарища сиві,
    за вмерлі безвинності, за…
    Покуту нестиме у зливі
    сліпа квітнева гроза.

    (5 квітня 2017)


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" 5.5 (5.42)
    Коментарі: (2)


  9. Тетяна Левицька - [ 2017.04.05 10:22 ]
    мурка

    (байка)

    Вбігла Мурка у сільраду
    до Маркіза на нараду.
    "Кажуть звірі волохаті,
    що проліз ти в депутати.
    Тож по дружбі, - гне лінійку,
    недолуга вередійка.
    Як візьмеш у референти,
    будеш мати дивіденди,
    не втомлюсь тобі мурликать."
    Кіт нервово нявкнув: "Тихо!
    Є маленька заковика.
    Не тобі, мені на лихо
    на посаду, кицю, квота.
    Вовк дасть згоду - я не проти.
    Лосі, олені згодяться,
    будеш прибирати в зайця."
    Опустила кішка вуха:
    "Задовбала гуртовуха.
    Не беруть у референти
    і не платять аліменти."

    Про мораль подумай, кішко:
    спершу - РАГС, а після - ліжко.

    2016р.


    Рейтинги: Народний -- (6.27) | "Майстерень" -- (6.36)
    Коментарі: (8)


  10. Віктор Кучерук - [ 2017.04.05 05:53 ]
    Запах меду
    Ще на смородині півголій
    Немає й натяку на цвіт,
    А вже, від снів звільнившись, бджоли
    Гудуть жадливо біля віт.
    Проснулись рано дзвінкокрилі, –
    І так мелькають у гілках,
    Що аж в очах заряботіло
    Від позолочених комах.
    Як заклопотаних угледів
    У нерозквітлому гіллі, –
    Мені чомусь запахло медом
    Важким, як праця на землі…
    04.04.17


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (8)


  11. Володимир Бойко - [ 2017.04.05 01:17 ]
    Страшний сон
    Напала Україна на Росію,
    Взяла Кубань, Поволжя і Кавказ,
    Бандерівці дедалі нахабніють,
    Перекривають нафту, крадуть газ.

    Настала отоді велика смута
    На вкраденій Росією землі.
    Не вийшов з того сну Владімір Путін –
    Преставився до ранку у Кремлі.



    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.63)
    Коментарі: (6)


  12. Іван Потьомкін - [ 2017.04.04 20:59 ]
    Ділюся

    З людьми - думками, радістю-бідою,
    з деревами - замилуванням і водою,
    із птаством – хліба м’якушкою,
    готовністю слухать і слухать їх,
    із козами – спогадом про сирітське дитинство,
    як гнався за ними, долаючи марафонські відстані
    із кіньми – як напував їх із джерельця в проваллі,
    з котами й собаками – як змалку ними лякали...
    ...когось там чи щось пропустити боюся,
    а от за цікавість Господу Богу молюся.


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.63) | "Майстерень" 5.38 (5.87)
    Коментарі: (2)


  13. Олександр Сушко - [ 2017.04.04 20:14 ]
    Синок
    Життя присвячувала сину,
    Від лиха пильно берегла.
    Живу сама-одна в хатині
    Серед забутого села.

    На покуті дріма зажура,
    Гризе мишва старі листи.
    А відчай за бетонним муром
    П’є кров моєї самоти.

    Синок тиняється світами,
    Чужі усмоктує меди.
    Узяв добро з долоні мами –
    Забув лиш дяку принести.

    Піду і я із цього світу,
    Засну в саду серед жоржин.
    Мене ховатимуть сусіди –
    Часу на це не має син.

    Одній не можу жити більше.
    Тому я Господа молю
    Аби забрав мене скоріше,
    Життєву нить урвав мою.
    04.04.2017 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.84)
    Коментарі: (8)


  14. Марія Зубрій - [ 2017.04.04 20:11 ]
    Літечко моє!
    А мені ночами сниться
    Літечко моє!
    Журавель відром з криниці
    Зорі дістає!

    Рум"яніють, тихо спіють
    Вишеньки в саду.
    Запишались, червоніють
    Ружі в холодку.

    Кіт дрімає на ослонці,
    Півень на тині...
    Вийду вранці і на сонці
    Солодко мені!

    День здається - бескінечним!
    Все для щастя є!
    Пригадалось так доречно
    Літечко моє!



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (1)


  15. Ярослав Чорногуз - [ 2017.04.04 19:43 ]
    Карб*
    І
    Як відсвіт сонячний Ярила,
    Засяє меч, Арею, твій.
    У нім – Перуна Божа сила,
    Що воїнів веде у бій.
    ІІ
    І воїни, загиблі побратими,
    На луки, на Сварожі відійдуть.
    Запам`ятаймо їх ми молодими,
    Вони Вкраїни нашої – могуть.

    Небесні сотні вирушать до Бога,
    І гірко їх оплачуть матері…
    Пролита кров у цій смертельній грі –
    Вона освятить нашу Перемогу!

    Жовтень-листопад 7524 р. (Від Трипілля) (2016)
    Київ.


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (6)


  16. Світлана Майя Залізняк - [ 2017.04.04 19:31 ]
    Бачиться далеке...
    1

    Гартуймося...
    Три прірви. Шпурт у небо...
    А закликів тьма-тьменна, рій, шопта...
    Годує Аполлона бабця Феба.
    Виходить Зевс величний із кута.

    Податок на дощі, грімниці, нежить.
    Апное віри, шерхоти купюр...
    Мені отут щириці кущ належить
    І фонетичні крижма між баюр.

    Вели безокі, хитрі, одержимі.
    Трощилися плоти, баркас - на дно.
    Чи випрохають волі в дядька Джима,
    Що прорубає на раз-два вікно?

    2

    Ще рвуть вітрила... Бачиться далеке.
    Вигулькує на хвилях аусвайс.
    Дзьобають ряску жаб`ячу лелеки...
    Крикливі згортки носять - про запас...



    2017


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (7)


  17. Олександр Бобошко Заколотний - [ 2017.04.04 12:54 ]
    Падишах помер...
    * * *

    Падишах помер.
    З ішаком плануємо перетерти
    про відкату розмір
    та інші пріоритети.
    Той, кого вже нема,
    вважавсь демократичним монархом.
    З цим – непросто:
    як щось не по-Їхньому – так може і „нахер”.
    Невідомо, на що сподіватись:
    більшість опитаних
    переконані у невмирущості
    карно-копитного.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.59)
    Коментарі: (5)


  18. Світлана Майя Залізняк - [ 2017.04.04 12:01 ]
    Автентика

    Віднаходиш баланс, домальовуєш віршеві коду.
    Вдовольняєшся полем, бо зійдеш на пагорб – назвуть парвеню.
    Помічаєш в очах чорний захват, грубезні колоди.
    Рвійно плевели вієш, то й маєш сто кіп золотих ячменю.

    Хилитання білбордів, шпана, що зриває шпаківні,
    Тлусті санчо, пихате віслюччя, діряві підстилки, брилі, –
    Це реалії. В сон прибігає краса-титарівна,
    Виглядає Микиту... А в того то війни, то п`янка в селі.

    Тут і там на світлинах нові голосні скоропадські.
    Люд їм теше підпори, для гречки та манни тримає миски,
    В раювання земне ще включається тиснява адська.
    Йдеш узбіччям, запитують: "Зло випромінюєш? зналася з ким?".

    А у тебе свої – спогадання, мережі, говірка.
    Десь отам за тополями трухне міцний незапроданий трон.
    І тамує свій кашель курильниці мулярка Вірка,
    Ти проходила в яр, завдала треном сукні помітний "урон".

    Ще в уранові шахти пірнають убивці та вбогі.
    Зашарілася юнка, принісши на суд нешліфований текст.
    І здригається тиша, шпакльована злегка дорога
    Крає жовту автентику ниви, струмує в омріяний Next.


    2016


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (2)


  19. Світлана Майя Залізняк - [ 2017.04.04 12:55 ]
    Напівдитяче

    Киця спесива, чорненька, пухнаста,
    Очі маслинні. Погладьте на щастя!
    Дайте сосиску чи мойву ікристу,
    Побережіть бранзолетки, намиста.

    Ще не забудьте подушку - під бока,
    Пса прив`яжіть: непозбувна морока...
    З вишні зніміть, як залізе до пташки.
    Лапку бинтуйте: злетіла... промашка.
    Люстру хитає, на чакри муркоче
    Без вихідного, всі днинки - робочі...

    Хто не завів ще бешкетницю тиху?
    Дивна алхімія - кайфу і лиха.


    2017


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (6)


  20. Лариса Пугачук - [ 2017.04.04 09:17 ]
    Зрада
    "Хто буде вiрним до кiнця менi,
    того страшна чекає нагорода".
    Та вiд усiх лунало тихе:
    «нi».
    I лиш дванадцятий промовив:
    «згоден...»

    «Роби, що маєш, тiльки поскорiш,
    єдиний учню, що ввiбрав науку.
    Твiй хрест навiки. Ну, чого стоїш?»

    I той пiшов. Свої прийняти муки.

    04.04.2017


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.55) | Самооцінка 5
    Коментарі: (12)


  21. Віктор Кучерук - [ 2017.04.04 07:12 ]
    Як в юності
    Хоч молодість далеко, як Венера,
    І рід наш не продовжую давно, –
    Весняні дні маскують, мов гримери,
    Мого обличчя блякле полотно.
    Так зваблюють погода і природа,
    Що вогники спалахують в очах, –
    Уже про гниль не думаю насподі,
    Як і про те, що гіркнути почав.
    Мене тепло від болів увільнило
    І зупинило старість на межі…
    Як в юності, свого не чую тіла,
    Адже весна навколо і в душі.
    03.04.17


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (5)


  22. Лариса Пугачук - [ 2017.04.04 00:21 ]
    Незламним
    Як прийде і до нас останнiй вiдчай,
    коли навпроти смерть в прицiл пiймає,
    давайте, браття, станемо щiльнiше,
    плече в плече – ніхто нас не зламає!

    Нам є що втратити й за кого вмерти,
    але ми не розтанемо в блакиті.
    Ми будемо стояти прямо й вперто
    за нашу волю і за право жити!

    Ворожий погляд нам готує страту –
    ненавистю йому закриєм очі.
    І сплавимося у клинок булатний –
    захистимо усе, що найдорожче.

    Як прийде і до нас останнiй вiдчай,
    коли навпроти смерть в прицiл пiймає,
    давайте, браття, станемо щiльнiше.
    Плече в плече – ніхто нас не зламає!

    14.02.2015-04.04.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (3)


  23. Володимир Бойко - [ 2017.04.03 20:42 ]
    Епітафія іуді
    Іншого у тебе вже шляху не буде,
    Більше не позичиш у сірка очей.
    Ти підеш зо світу із тавром іуди,
    Бога не обдуриш, як дурив людей.

    На твоїй могилі виросте ожина,
    Сонце твоє згасне в споконвічній млі,
    Буйною травою заросте стежина,
    Сліду не зоставиш на оцій землі.


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.63)
    Прокоментувати:


  24. Лариса Пугачук - [ 2017.04.03 19:40 ]
    Колискова для вередливих

    Колисаємо малятко,
    люлi-лю.
    Щось зiграй нам для початку,
    скрипалю:
    лагiдне й тихеньке,
    щоб заснула пхенька,
    руки вже не в змозi
    витирати сльози.

    Цимбалiста ще покличем:
    можен вiн
    знiме наше невгамовне
    iз колiн,
    до танку запросить
    чи вкладе у постiль,
    бо батькiв хитає
    вiд того граалю.

    Не спиняйтеся, музики,
    цiлий день,
    вiд розпачливого крику
    в нас мiгрень.
    Заплатимо гарно —
    по цiнi базарнiй,
    тiльки, щоб дитинка
    засмiялась дзвiнко!

    Звеселилися музики —
    ой, ля-ля,
    разом з ними забавляло-
    ся маля.
    Ой, гоп-чуки-чуки,
    ще будуть онуки,
    хлопчики й дiвчатка
    у цiй гарнiй хатцi!

    03.04.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.55)
    Прокоментувати:


  25. Марія Зубрій - [ 2017.04.03 17:48 ]
    Лист до тебе
    Лист до тебе, мій любий солдате,
    У думках я щомиті пишу.
    Хочу серце своє передати,
    На побачення в мріях спішу!

    Пам"ятаю твоє кожне слово,
    Що в віршах ти мені присвятив!
    Як твій голос звучав веселково,
    Коли ти про любов говорив!

    Ти пішов воювати, я знаю,
    Боронити своє - не чуже!
    Я молитву тобі посилаю,
    Хай твій Ангел тебе береже!

    Знов цвіте понад лугом калина,
    А війні все немає кінця...
    За тобою стоїть Україна,
    І людські, щиро вдячні, серця!

    Я завжди буду поруч з тобою
    Вітром в полі і сонцем в душі!
    Повертайся живим після бою,
    І пиши найніжніші вірші!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (3)


  26. Марія Зубрій - [ 2017.04.03 17:46 ]
    За туманами
    За туманами, за далекими
    Зимувала весна з лелеками.
    Прилетіла, не забарилася,
    І на поле моє приземлилася.

    Та й із кошика, із вербового,
    Скриньку білу взяла з обновами.
    Скринька та по траві покотилася,
    Самоцвітами заіскрилася!

    Березнева написана книга,
    Вже розтанули сніг, і крига..
    Білі квіти - мені простелила,
    Неба крапельки приманила.

    Сонця іскорки розгорілися,
    І в кульбабки перетворилися.
    А трава - ніжне тло зелене,
    Так святково сьогодні в мене!

    Я чекала! я дуже хотіла,
    Щоб до мене весна прилетіла!
    У моєму саду й серед поля,
    Щоб відчула душа роздолля!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  27. Олександр Сушко - [ 2017.04.03 17:48 ]
    Заповіт Кремлю
    Як у крові утопиться Росія
    І вурдалака у Кремлі скона,
    Мене утішить вельми ця подія,
    Для вух моїх це гарна новина.

    Нехай москаль укорчиться у муках,
    В його домах оселяться плачі.
    І не побачить дід свого онука
    Й горить вогонь цвинтарної свічі.

    Нехай жінок позасихають лона
    І руки не торкнуться їх краси,
    Та у сльозах гудуть церковні дзвони,
    І сито виють розжирілі пси.

    Аби важку пізнали руку ката,
    Яка одважить болю про запас.
    Такою буде праведна розплата
    За рідний Крим, сплюндрований Донбас.

    Гори у пеклі, чортове насіння!
    Перетворись на жирний перегній!
    Згниє Москви затруєне коріння
    І зійде пагін волі молодий.

    03.04.2017 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.84)
    Коментарі: (13)


  28. Шон Маклех - [ 2017.04.03 15:52 ]
    Накликання гостей
    Падолист сивим пастором
    Накликає гостей
    в хату сновид-людей:
    Накликає біду –
    чорновбрану вдову,
    Заходи-живи
    в синьому домі з трави.

    Падолист пастухом,
    а з ним дочка-пітьма
    Блукають з кудлатим псом –
    чорним, як смерть сама,
    Кличуть нових гостей
    у хижу приблуд-людей:
    Накликають війну –
    вбрану в червоне вдову:
    Заходь, вдово –
    будь як вдома,
    У пивниці вино –
    черлене й солодке воно:
    Лий, розливай
    міри не знай,
    Люди ж бо за хмелем червоним
    скучили,
    У хаті своїй кубло гадюк
    сплели –
    Гадюк ненависті.

    Падолист жовтоволосим теслею
    Накликає гостей
    у житло божевільних людей –
    Хворих на голову:
    Накликає стару
    моровицю-чуму:
    Давно не заходила
    на гостину до нас, пані щурів,
    Пані майстрів-трунарів
    та рискалів
    і копачів – саме тих,
    Які риють могили.

    Падолист-жебрак
    на жарти мастак,
    Відкриває двері
    свята всіх мертвих.

    Падолист-дроворуб
    майструє ясла
    Для того вола
    на якому приїде Відчай,
    Що зоре поля
    і засіє зубами змія.

    Падолист-каламар накликає гостей
    у село навіжених людей,
    Кличе смерть саму,
    що збирає в суму
    Тварі по парі
    (наче Ной у кошарі
    Ковчегу).
    Кличе-кричить падолист-каламар:
    «Прийди, ледащо старе,
    Жати жниво своє –
    пшеницю людську
    Бо вже час,
    бо вже хтось із нас
    мусить».


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (4)


  29. Любов Бенедишин - [ 2017.04.03 11:58 ]
    ***
    Монументальне…
    ментальне…
    (б)анальне…
    експерименти…
    бинти…
    екскременти…

    Сміття словесне.
    Зачистка тотальна.

    …Муза тупцює:
    сукеночка бальна.
    Крадені дивертисменти.

    03.04.2017


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (19)


  30. Неоніла Гуменюк - [ 2017.04.03 11:30 ]
    Танець Весни
    Ой, заграв в дуду вербову
    Теплий свіжий Вітерець,
    Одягла Весна обнову,
    Сукню зелену чудову
    Та й пустилася в танець.

    Закружляла, закружляла
    Поміж кленів та беріз,
    Диво-квіти розсипала,
    Що із рукава дістала
    І залишила в траві.

    Покотились, покотились
    Вони далі по землі,
    В синє небо задивились,
    Там же Сонечко з"явилось,
    Усміхалося до них.

    А Весна помчала далі
    Лісом, полем аж на луг.
    Із птахами розмовляла,
    Разом з ними заспівала.
    Ой, яка краса навкруг!

    2017 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  31. Неоніла Гуменюк - [ 2017.04.03 10:16 ]
    Намагаймось жити чесно
    Нелегко іноді буває
    Визнать життєві помилки,
    На серце каменем лягають
    Гріхи за прожиті роки.

    На жаль не зміниш вже усе ти,
    Життя рікою відпливло.
    Та намагаймось чесно жити,
    Як би нам важко не було.

    2017 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  32. Віктор Кучерук - [ 2017.04.03 04:54 ]
    Єдина прикмета
    Так співає сьогодні душа,
    Що аж серце вібрує щасливо, –
    Спів почуло й озвалось пташа,
    Поєднавши веселі мотиви.
    Гарна пісня звучить звук у звук
    І не тане в небеснім світінні,
    Бо не знала ще кращих сполук
    Голосів височінь безгомінна.
    Зміст один, та і нота одна,
    І єдина утісі прикмета –
    Такт у такт диригує весна
    Цілий день милозвучним дуетом.
    02.04.17


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (9)


  33. Ярослав Чорногуз - [ 2017.04.02 23:46 ]
    Защеміло серце
    Защеміло серце, защеміло –
    Де любов залишилася, де ж?
    Те, що нам здавалось ніжно-милим,
    Ніби злом постало без одеж.

    Вже нема ні сварок, ні освідчень,
    Суперечок, ані листувань.
    Тільки серце трепет таємничий
    Знову, як в минулім, відчува.

    Ніби часом все перемололо,
    Шкаралуща тріснула немов.
    І на світ з`явилось ніжне, кволе –
    Щось чарівне, як сама любов.

    Воскресає у яснім розмаї
    Почуттям клейка речовина –
    Половинки дві вона з`єднає –
    Що згубила в розпачі весна.


    2.04.7525 р. (Від Трипілля) (2017)



    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (6)


  34. Ольга Паучек - [ 2017.04.02 21:35 ]
    Якби...
    Тюльпанчик визирнув листочком:
    - Зима скінчилася, як світ?
    А Прлісок веселим очком
    Морга Тюльпанчику: - Привіт!

    У нас тут тепло, підіймайся,
    Давай цвісти, і друзів клич,
    Тебе я трохи зачекався,
    Все думав, де це наш панич?

    Ось Гіацинти на підході,
    Барвіночок десь там завис,
    Кум Крокус, правда, не діждався,
    Та буде ще ось-ось Нарцис.

    А далі: Примулки, Кульбабки,
    Медунки, Сон-трава, Фіалки.
    У розмаїтті світ чудовий:
    Конвалії, Ірис,.. бузковий
    Безмежно ніжний аромат.
    На клумбі кожен друг і брат...
    Яби так було між людьми -
    Не знали б ми усі біди.

    09.03.2015.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  35. Світлана Майя Залізняк - [ 2017.04.02 12:04 ]
    Кожен сам за себе
    1

    Доброта розлетілась на мікрочастини.
    Не приймати до серця ексцесів, табу?..
    Адекватні оцінки притуливши до тину,
    Возвеличує моська галасливий табун.

    Провінційна весна: прибирання, прозріння.
    Спліснявіле насіння доклює шантрапа.
    Тамада-вітрюган - голубавою рінню...
    Ось надія на мир - худорлява, скупа.

    Ординарне вино, перманентні наскоки.
    Так бракує оази, родових островів!
    Каа - довгий, плямкий - знай, примружує око...
    Сто законів для джунглів червонясто обвів.

    2

    Пережду між людьми ескапади, хуртечі.
    Лист лавровий кладу в ескапізму бульйон.
    Сновидінь череда, біле пір`я лелече,
    Погрудкована манна - крізь хмаристий нейлон.


    Я ж - із мирних дітей ковалів, гречкосіїв.
    Стугонять пішаки, тулумбасять слони.
    Сто законів-нічниць у дрімоті, у дії...
    Триєдиний мій Боже, від війни заслони.


    2017


    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (3)


  36. Олексій Кацай - [ 2017.04.02 11:30 ]
    Втікач
    Наче пуповини
    згубна іпостась,
    з мотузок драбина
    в морок простяглась.

    І втікач затятий,
    безпритульний знов,
    до стіни прип’ятий,
    немовля немов.

    Зверху – ніч безлиця,
    здолу – рип чобіт,
    а круг хитавиця
    викривляє світ.

    Чим же перейнятись
    в глупій цій ночі:
    а чи то здійматись,
    опускатись чи?

    Рани ниють поночі…
    Та шепочуть губи:
    «Доки нам ще боляче,
    доти ми ще люди…»

    І втікач горлає:
    «Розібратись треба,
    звідки я втікаю,
    чи з землі, чи з неба?»

    2017


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  37. Віктор Кучерук - [ 2017.04.01 23:36 ]
    Хмари
    Заясніло небо понад нами,
    Увільнивши землю від імли, –
    Хоч, неначе вівці табунами,
    Аж за обрій хмари побрели.
    Вітерець, немов вівчар на чатах,
    Ходить доокола вередух,
    Бо повзуть ліниво волохаті,
    Куцим уповільнюючи рух.
    Променями теплими пройняті,
    Сизі теж спиняються на мить
    Біля сонця, наче при багатті,
    Зору закриваючи блакить.
    І відразу линуть, відпочилі,
    В далечінь спорідненим гуртом, –
    Біло-пінні хмари, наче хвилі,
    Понад заклопотаним селом.
    01.04.17


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (6)


  38. Світлана Майя Залізняк - [ 2017.04.01 22:10 ]
    Репліка
    Я роздумувала...чи писати оце. Поетичний сайт перетворюється на гумористичний кабачок, назву оберіть самі...
    Шістки ліпляться за будь-що.
    5, 5 - за проби пера. Коментарі видаляються... оцінки летять із ними...
    Оцінювати може будь-хто. Автор лише зареєстрований, сам не оцінений...вже оцінює на 5,5. Можливо, навіть сам себе, бо клони, ніки.
    Про яку майстерність може вестися мова?

    Ось - 6.
    http://maysterni.com/publication.php?id=124019

    Не думаю, що мені личить і надалі коментувати тексти.
    Ще недавно у мене був рейтинг до 5 одиниць, але ж це ніяк не позначилося на потенціалі.

    Вірш публіцистичний - 6. Щось нашвидкуруч заримоване, назви не підберу - 6...
    Навіщо така щедрість в оцінках? Така недбалість... епатаж...
    Аби пріапічно та весело... на межі із застільними жартами. Чи й за межею...
    Про поезію вже не йдеться. Може, подякувати мені за всі щедроти сайту - і лишити його на інших майстрів...редакторів.
    Якщо комусь допомогла, втішена.
    (Коментарі віднедавна множаться. Раз напишу, стає двічі-тричі на чужій сторінці з інтервалом у часі)

    Про оцінювання: http://maysterni.com/rules_main.php#6
    Цитую:

    Оцінка ставиться зареєстрованими користувачами.

    "1" - зовсім погано
    "2" - "погано"
    Ставлячи такі оцінки ("1" та "2"), потрібно обов'язково їх прокоментувати, - якщо ваші коментарі і часте таке оцінювання будуть редакцією сприйняті, як постійно грубо неадекватні, то вам можуть відмовити в подальшій реєстрації.

    "3" - посередньо (в п'ятибальній шкалі це ближче до "2,5")
    "4" - майже добре (в п'ятибальній шкалі це ближче до "3,5").

    Розберіться зі своїми смаками і совістю, перед тим, як ставити ці злощасні "3" і "4".

    "5" - гарно.
    Найбільш ходова оцінка, що адекватно може використовуватись щодо авторів різних рівнів. За "5,25" вам ніколи не буде соромно, хіба що в разі невдалого віртуального кохання. "5,5" - вимагає твердої вашої впевненості, що у творі достатньо гарний звукопис і дуже гарні образни.

    "6" - прекрасно.
    Застерігаємо від чуттєвої зливи цих "6". Аби захистити наш ресурс від войовничої сірості і посередності, ми ставимо наступні умови: кожну "6", як правило, потрібно кваліфіковано обгрунтувати. Хіба що ставите одним і тим самим, про кого вже все кваліфіковано написали раніше. Якщо "5" - це просто "гарно", і "вам подобається", то "6" - це вже "взірець для всіх"!
    Отож, потрібно пояснювати, чому це взірець, які прекрасні риси краси осягнуто у конкретному вірші, які порівняння і метафори вас зачарували, які ідеї майстерно втілені, трохи про красу слова, про красу фото на обложці і т.д., і т.п.... І не забути вказати у своєму коментарі, яку оцінку ви поставили.
    Звичайно, ваші коментарі допоможуть нам точніше оцінити ваш рівень.

    "7" - геніально
    Якщо ви робите перші кроки на сайті, а також другі, і треті - ставити "7" вам не рекомендується. Взагалі, "7" могли би ставити іншим тільки ті автори, що подекуди отримують від редакції "6".
    Щодо геніальності, то розуміємо це згідно з первинними означеннями: Геній, як Дух Покровитель, - найвищий Захисник і Помічник. Два і більше геніїв розміщувалися у древніх по різні боки на ковчезі, в якому спочивали боги. Отож, перед тим, як скандалити із адміністрацією, подумайте, що ваш улюблений автор собою в поезії конкретного вірша охопив, оточив своїм безміром яко Дух Покровитель.
    Звичайно, кожну "7" потрібно кваліфіковано обгрунтувати і горе вам, якщо ви не звертатимете уваги на власну грамотність і оперуватимете зворотами - "бо мені ся то подобає".

    Але, якщо ви вважаєте, що вам закони не писані і ви можете робити все, що завгодно, то адміністрація сайту поводитиметься з вами адекватним чином".





    Рейтинги: Народний -- (5.77) | "Майстерень" -- (5.89)
    Коментарі: (8)


  39. Володимир Бойко - [ 2017.04.01 21:25 ]
    Подайте!
    Каліка я на ліву ногу,
    Подайте бідному мені.
    Не можу рушити в дорогу
    Ні пішки, ані на коні.

    Коли ж мені на допомогу
    Ви дружно скинетеся всі,
    Тоді щодня біля порога
    Мене чекатиме таксі.



    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.63)
    Коментарі: (4)


  40. Мирослав Артимович - [ 2017.04.01 19:32 ]
    Першоквітневе привітання Президента (травестійне)
    Дорогі мої вкраїнці!
    Вже, мабуть, сто перший раз
    я караюсь наодинці -
    й віддаю таки наказ.

    Ворог наш, хоча неситий
    і на рідний край посяг,
    треба все ж його любити –
    він, ачей, у нас в гостях.

    Тож усім – від рядового
    й до найвищих аж погон –
    я озвучую вимогу:
    «Припиняємо вогонь!»

    Як бальзам – ворожа мова:
    «Не стрілятиму по вас!»
    Ворог, ой, – твердий на слово…
    вже сто перший, може, раз.

    Дату вибрано серйозну,
    не повірити – ганьба!
    (Ворог же, утім, стервозно
    посміхається хіба).

    Тож до всіх, мені угодних,
    І до гострих на язик:
    – З першим квітня вас сьогодні!» –
    Президент ваш. Жартівник.

    01.04.2017



    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (6)


  41. Тетяна Левицька - [ 2017.04.01 19:59 ]
    Дiєта
    Подруги зустрілися, не бачились давненько.
    Перша в тілі, друга – ні, як свічечка тоненька.
    — Як вдалося похудати? - запитала статна.
    — Темпераментний мужчина і дієта знатна.
    Необхідно і твоєму сісти на дієту,
    — А для м'язів не зашкодить? Я кажу про «Это».
    — Не зашкодить! Твій, як завше, шлунок набиває.
    Мій не палить і не п'є й "Камасутру" знає.

    Намотала все на вуса пишка про дієти,
    Стало соромно, що любить смажені котлети.
    Як вечерю готувала, подругу згадала.
    Можна дійсно обійтися без горілки й сала.
    Чоловік прийшов голодний, з'їв би навіть вовка.
    — Любий, зараз, почастую!
    — Ой, яка ж ти ловка!
    От за що тебе кохаю!
    — Невже за котлети?!

    Насторожено дружина почала з дієти:
    — Я сьогодні випадково подругу зустріла.
    Тася каже, щоб петрушки я побільше їла…

    Розказала про корисне, він з-під лоба косить,
    В миску глянув:
    — Як світ Божий таких дурнів носить!?
    Бутерброд і чашку кави вранці тільки бачив.
    Міг би випити сьогодні, - чоловік зазначив
    Ради неї в барі кинув свого кума Ваську,
    А вона мені патяка, що зустріла Таську.
    Їж сама пучок петрушки з азіатським рисом.
    Дай борщу, цибулі сала! Чуєш, стара крисо!

    Жінка плаче.
    — Може, хрону, щоб застряг у носі,
    Коли ти не розумієш про дієти й досі.


    2009р.


    Рейтинги: Народний -- (6.27) | "Майстерень" -- (6.36)
    Коментарі: (12)


  42. Лариса Пугачук - [ 2017.04.01 18:37 ]
    Порозумілись
    – От чого ти з грудей вискакуєш?
    Може, крепше стягнути путами?
    – Хочеш лінію? Ну то матимеш!
    – Ні! Продовжуєм – з амплітудами!

    01.04.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (12)


  43. Ігор Шоха - [ 2017.04.01 17:23 ]
    Зірки й супутники мої
    ***
    Один із перших зодіаку,
    але – на ниві для дітей,
    миролюбивий до ідей
    зірок воюючого знаку.

    ***
    Фея ефірної форми,
    рими і ритму «поез»,
    знає і етики норми,
    і лікувальний «лікбез».

    ***
    Бойовий. Береться за високе
    і перекладає срібний вік.
    Заримую я його як ...
    і себе впізнає чоловік.

    ***
    Не те, що вітер в голові
    і лексикою віє псевдо,
    але, буває, візаві
    показує девіз і кредо.

    ***
    Не у султана полонянка,
    але із іменем таким.
    У мокасинах індіанки
    чарує генієм своїм.

    ***
    Поета цього і зоїла
    любили коміки пера,
    але Івана Спілка з'їла
    і на ПееМі є діра.

    ***
    На його оригінальні НІКи –
    ні пародій, ані фельєтону...
    Тикає сигарою у пику
    дяді Сему, серу і Лінкольну.

    ***
    Мене блокує на папері,
    немов я ірод моровий,
    і рідко гупає у двері
    дізнатися, чи я живий.

    ***
    «Найзалізні́ша» леді у Майстерні,
    яка «пиляє» опуси мої,
    але не любить, їй не характерні, –
    а-а і у́-у, -айя і її.

    ***
    Любитель майструвати кучеряві,
    а іноді задумливі рядки,
    що і не знаєш за коментарями,
    які його, які мої думки.

    ***
    Мене лояльно привітає
    як друг поета і пісень,
    і як приємно, що згадає
    бодай у Юрійовий день.

    ***
    У неї кредо поетичне:
    себе почути – це не гріх.
    Орієнтована у вічне –
    сучасна у піснях своїх.

    ***
    Подвійне ім’я – чарівне, як на мене,
    але і двомовне у нашій сім’ї.
    Палюче ім’я воєводи Семена
    за неї дописує образ її.

    ***
    Єдиний українець зримий,
    який сповідує Талмуд
    і каббалу, якщо не тут,
    то явно – у Єрусалимі.

    ***
    Перебирає менестрелів
    собі по духу і крові́ –
    ініціаторка дуелей
    між запальними візаві.

    ***
    Тисячолітніх замків дух столітній,
    таємних фей і лицарів акин,
    Ірландії і України син
    метафізичний, і живий, і вічний.

    ***
    Угаданий у кожнім добрім слові.
    Належне віддаю його перу
    як гу́цулу по духу і по мові
    і на ПееМі першому гуру.

    ***
    Недооцінена прем’єрами
    утаємничених майстрів,
    мене не чує за озерами
    багатослів'я інших днів.

    ***
    Вірші як майстер клепає,
    а не якесь там ледащо.
    І пунктуація – на́що?
    Адже помилок – немає.

    ***
    Він ще не Бах, але, – ох,
    як же він музику пише!
    Нас уже чули обох
    і як дует, і не лише.

    ***
    Ім'я у неї тої волинянки,
    яка і на купюрі не ізгой,
    і на ізгоя рушила б у танку,
    а Лю – її улюблений герой.

    ***
    Ой кохає еротична згуба
    аватара в образі абрека.
    Ще би люльку і шаблюку Бульби,
    то на що тоді та тюбетейка?

    ***
    Навідує мої пенати,
    коли – ...нікого і ...ніде.
    А пообідає у Канта,
    то й у нірвану поведе.

    ***
    ПееМ леліє і тримає
    у рукавиці їжака,
    лояльним іноді буває
    на тлі реакції совка.

    ***
    Бандурист і поет у когорті Перуна,
    у Природи – Боян і її чародій,
    обожатель русалій, трипільської руни,
    найщиріший колега у вірі своїй.

    ***
    Коли дошкуляють усім
    його епіграми і жарти,
    не буде оцінений автор
    пишатися его своїм.

    ***
    Хай не кожному кварта, і пісня,
    і привіти мої весняні –
    усміхніться хоч першого квітня
    і не буде печалі мені.

                                  01.04.2017


    Рейтинги: Народний 0 (5.58) | "Майстерень" 0 (5.95)
    Коментарі: (26)


  44. Олександр Сушко - [ 2017.04.01 13:06 ]
    Прости
    Я - колос, що не дав зерна,
    Пуста, без урожаю, грядка.
    У цім лише моя вина,
    Що Бог не дав мені нащадків.

    Для мене він колись воскрес
    І на хресті страждав у муках.
    Я ж даром знехтував небес
    І відштовхнув Господню руку.

    Дзвенять дитячі голоси,
    На клапті рвуть моє сумління.
    Намарно вірю, що даси
    Мені своє благословіння.

    Коли до краю добіжить
    Цього життя крива стежина -
    Чи встигну гріх свій замолить
    Аби пробачив свого сина?

    Упився доста самоти,
    Віршам сповідуючи болі.
    О, Господи! Мене прости!
    Позбав мій рід сумної долі.

    30.03.2017 р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.44) | "Майстерень" 5.5 (5.84)
    Коментарі: (7)


  45. Юра Тіт - [ 2017.04.01 13:01 ]
    Вчасно бути поряд
    Вчасно бути поряд
    і не зовсім бути дивним...
    На велику відстань більше ніж море
    Човном небес пливти...

    До тебе на всі боки,
    До тебе на всі крики,
    У штиль душа намокне.
    У шторм душе затихне...

    Вчасно підійти,
    вчасно добратись.
    Скриню з бідами знайти.
    Її відкрити і злякались...

    Човном небес пливти,
    Відстань більша ніж море...
    А потім штиль і шторм зплести,
    Щоб бути дивним, щоб бути поряд...
    15.03.2017/22:49©†¡†


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  46. Тетяна Левицька - [ 2017.04.01 11:18 ]
    Травнева пiсня
    Чарівний краю неозорий,
    Омріяних земель кришталь!
    Гойдають світлі осокори
    Яскраву сонця пектораль.

    В багатті всесвіту прадавнім
    Жарини благодатних днів.
    За обрієм травневі лані
    Розносять вітру тихий спів.

    Цвіт анемонів мох зелений
    Вкриває ситцем запашним.
    Долоні простягають клени,
    Птахи вальсують. Поміж нив

    Струмує ніжність швидкоплинна
    З царин росою на жита.
    То хлібосольна Україна
    Любов'ю в серці пророста!


    2016р.


    Рейтинги: Народний -- (6.27) | "Майстерень" -- (6.36)
    Коментарі: (10)


  47. Віктор Кучерук - [ 2017.04.01 06:48 ]
    Між трав
    Вітрами сполохані, трави
    Тривожно шумлять на лугах, –
    То хиляться вліво, то вправо,
    Поривам звільняючи шлях.
    То сплеск донесеться, то гулом
    Одразу наповниться слух, –
    Мов бджоли, покинувши вулик,
    Наповнили звуками луг.
    Шумлять і гойдаються трави,
    Неначе музики хмільні, –
    Та людям ніякої справи
    Про що безупинні пісні.
    Вглядаюсь, вслухаюсь терпляче
    В сплетіння тісне, голосне, –
    Бо випив сьогодні добряче
    І трави полонять мене.
    31.03.17


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (11)


  48. Татьяна Квашенко - [ 2017.04.01 04:34 ]
    Идущая по льду
    Идущая по льду под тяжестью снегов -
    своих больших снегов, которые не сбросить,
    душа зовет сама и эхом слышит зов
    того, кто замолчал, того, кто чает осень.

    И что ей круговерть сезонов и погод -
    над ней теперь всегда раскрыт небесный зонтик.
    Усталости назло, идет который год.
    Не кашу маслом – путь ей снегом не испортить.

    И дюжина побед на дюжину тревог
    Умножится опять – а где не крест, там нолик.
    Октябрь позолотит, там где апрель не смог.
    И снова ляжет снег на радости и боли.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  49. Олександра Кисельова - [ 2017.04.01 00:47 ]
    Відерця для води
    Очі в мами сповнені любові,
    Наче кличуть, мов крилатий птах.
    Потай відцвітали, волошкові,
    В спогадах і безпорадних снах.

    Виморена, бідкалась, встигала
    На роботі, вдома - дотемна.
    Втому, як примару, відганяла,
    Не спізнилась, шкода, сивина.

    Опустілий двір, зажура з серця,
    Я б хотіла, щоб вона була.
    На ослоні впорожні відерця,
    Світлий кухлик на краю стола.

    01.04.2017 Субота







    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  50. Юрій Кисельов - [ 2017.04.01 00:12 ]
    * * *
    Прощай, невмивана Росіє,
    країно смердів і панів –
    усі, хто зло повсюдно сіє,
    і ти – народ, що онімів.

    Стіна Кавказьких гір високих -
    чи перешкода для кликух,
    усевидющого їх ока
    та всюдисущих їхніх вух?


    2001 – 2017



    Михаил Лермонтов

    * * *

    Прощай, немытая Россия,
    Страна рабов, страна господ,
    И вы, мундиры голубые,
    И ты, им преданный народ.

    Быть может, за стеной Кавказа
    Сокроюсь от твоих пашей,
    От их всевидящего глаза,
    От их всеслышащих ушей.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (15)



  51. Сторінки: 1   ...   561   562   563   564   565   566   567   568   569   ...   1855