ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.07.27 02:24
ABBAcDc - мій поетичний винахід

Не був я кращим. Та не був і гіршим!
Зі стелі дивиться старенька лампа.
Насолодившись п'ятистопним ямбом,
Тепер пишу я власним семивіршем.
Я схеми підбирав - та все не ті.
Але тепер, здається, все в порядку!

Іван Потьомкін
2024.07.26 23:39
«Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови».
«Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Ігор Шоха
2024.07.26 20:36
                І
Не втихають залпи канонади
і немає вихідного дня,
щоб над головешкою громади
небо не озвучила русня.

Виє чахлий вилупок геєни,
в унісон – лакеї сатани,

Ольга Буруто
2024.07.26 19:27
Мені болить.
- Мені також.
- Здається, це у нас хронічне.
- Як буде криза, то заходь.
- І ти, пильнуй аналогічно.
- Наш світ напевно на межі.
- Напевно, є межа у світу."
Мереживом дрібних стежин

Козак Дума
2024.07.26 17:47
Одна на березі сиділа,
тримала пензля у руках,
не мала ні до кого діла,
літала птахом у думках.
І оживали на папері
якісь сюжети, почуття…
Вона усім закрила двері,
ховаючи своє життя

Сергій Губерначук
2024.07.26 14:11
Попросили написали про Сергія*. Від початку. Як усе воно починалося. Не вірю, що вже 7 років він дивиться на нас з-над хмар. Сім… Сергія неможливо «вкласти» в слова чи тексти. Він сам і його шлях настільки глибші, що не хочеться та й страшно спростити

Юлія Щербатюк
2024.07.26 13:51
СпалИ усі його листи,
Зітри нікчемну переписку.
Ці почуття... Їм не рости.
В продовженні немає зиску.

Коли розвіється той дим,
І попіл рознесе по світу,
Лиши у мареві рудім

Микола Дудар
2024.07.26 09:23
І жодних проблем. Жодних.
Лишоньки на папері…
Ми з серіала модних
Ми у своїй манері
Терпим, бо ми - терпіли
Цьомушню сленгу шана
Нами до нас вертіли
З древніх часів османа

Юрій Гундарєв
2024.07.26 08:07
Запалено ще одну свічку… На фронті загинув військовослужбовець - хореограф і танцівник Антон Смецький.
Йому було 37 років…
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втрати

Віктор Кучерук
2024.07.26 07:43
Робив усе, що тільки міг,
На подив, сміх та осуд,
Але спинити часу біг
Донині не вдалося.
Не уповільнив ні на мить
На циферблаті стрілки,
Бо віднедавна час летить,
А я молюся тільки.

Артур Курдіновський
2024.07.26 07:31
Увечері хотілося співати,
Доповнити червневі голоси.
В легких обіймах спогадів крилатих
Прийняти чари давньої краси.

Що буде далі - більше не питати
Та під кущем сховатись від грози.
Крізь колір жовто-білої сонати

Олександр Сушко
2024.07.25 23:15
Бач, костюм у труну як влитий?
І баланс, і фасон - все вірно.
А доокола часу крихти,
Одиноко між ними, зимно.

Без корабликів-мрій причали,
Тиша - кісткою, болем в горлі.
Радість світла - в зубах печалі

Іван Потьомкін
2024.07.25 21:22
Не варто зопалу звірятися в любові,
Щоб на одкош, бува, не наразитись,
А ліпше намір перелити
В досі ніким не чуте слово
Чи в барви трепетно втілити,
Чи деревцем пустелю звеселити.
І як вона замилується словом
Чи прикипить до полотна твойого,

Ольга Буруто
2024.07.25 18:18
Вітер грає у краплі, гості
Позіхають моїм мовчанням.
Вони грають сьогодні в кості
На зеленім сукні печалю.

Розкладаю весь час пасьянси
Без потреби, автоматично:
Нема сенсу, це надто ясно,

Євген Федчук
2024.07.25 17:22
Прокинувся малий Грицько, продер оченята.
Уже сонечко звисока зазирає в хату.
Почав кликати бабусю, але та не чує.
Вже, мабуть з самого ранку в дворі порядкує.
Одяг штанці та й скоріше вискочив до двору.
Глянув, а бабуся, справді на городі пора
Та щ

Віктор Михайлович Насипаний
2024.07.25 14:39
Учись язик тримати за зубами! -
Повчає внучку бабця знов і знов.
Та ж язиком лопоче - меле днями.
Лише регоче. Їй усе одно.

Сміється внучка: - Це я зрозуміла.
Чому ж зітхаєш, бабцю, ти при цім?
- Бо поки ти, як я, навчишся, мила.

Ольга Буруто
2024.07.25 13:23
C'tait longtemps quand je suis ne.
Est-ce que c'est toi,
Mon roi?
Ne touche pas mon me, l'ami,
Avec les doigts de tes.
Attends.
Regarde.
Sois silencieux.

Микола Дудар
2024.07.25 08:57
Під завалом стеляться недолі
По ефіру стелиться печаль…
Повернули хлопців із неволі…
М’ясорубить… м’ясоруб… На жаль
Третя вже неспокою річниця…
Всоте вже розхристаний… Не сплю.
Ну а що як тільки все це сниться?
Тут же звідкілясь почулось: — Сплюнь…

Леся Горова
2024.07.25 08:29
Співали колискову цвіркуни.
Дзвеніло в травах їхнє стоголосся.
Й допоки не змочили струн у росах,
Їх галасу ніхто не зупинив.

Цвірчали так, що хвилю голосну
Заплескувало у вікно відкрите,
Бо дружнім хором проводжали літо,

Микола Соболь
2024.07.25 06:28
Листком осиковим тремтіло
і вигиналося змією
твоє пругке, красиве тіло
в момент заласся апогею,
манили персів вишні стиглі,
пахтіли передгроззям коси…
очима блимнути не встигли,
а вже нас пригорнула осінь.

Віктор Кучерук
2024.07.25 05:19
Мені докоряє минуле
За лінощі часті тоді,
Коли молодий здоровуля
Не втомлював душу в труді.
Мене звинувачує совість
І докір постійно гризе
За те, що свою безгрошовість
Посіяв на поле чуже.

Артур Курдіновський
2024.07.25 00:24
Танцює чергова весна,
Зелена, ніжна, запашна.
Сьогодні бачив я з вікна
Яскраві квіти.
Летять світанки молоді...
Усе найкраще у житті
Давно прожите.

Володимир Каразуб
2024.07.24 22:25
Дивися, кохана, он там вже немає берега,
Немає морського повітря, ні віддиху хвиль,
Там самотній маяк обступили зелені дерева,
І у ніч він без світла, намарно у полі стоїть.
Я подам тобі руку — ходімо нагору поглянути,
Як далеко вдивляється вежа цьо

Олена Побийголод
2024.07.24 19:38
Із Юза Алешковського

Радію я (так само, як природа),
хильнувши в товаристві двох бурмил:
Цей день люблю, як День оленевода
чи свято наших грізних Збройних сил.

Фарбують яйця десь у різний колір,

Ольга Буруто
2024.07.24 15:51
Ти мрію здійснюєш,
Продовжуй, говори.
Ти - келих моїх спраг,
Наповнений напоєм,
І страшно так і млосно із тобою.
У грі заграв
Кохаються світи.

Володимир Ляшкевич
2024.07.24 14:00
Чорні ворони! Чари зронені,
на біду мені уготовані.
Чорні ворони і гіркі сніги,
аж за обрії круговерть юги.

Не спинитися – на семи вітрах!
Не відкритися - душі на ножах!
Не знайти тепла, усміху судьби,

Микола Дудар
2024.07.24 12:32
…Розбігся раптом і взлетів!
А що лишалося робити,
Коли тебе із твоїх слів,
Будь хто силкується убити?
А так летиш, нові світи
Себе не треба умовляти:
Не тим, не там комусь світив
Кому коли лягати спати…

Іван Потьомкін
2024.07.24 11:04
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Бодай відсотком стать

Татьяна Квашенко
2024.07.24 10:23
Допоки ти шукаєш своє небо,
Дерева встигнуть вирости крізь тебе.
Дивися – вже зсередини ростуть!
а раптом небо не вгорі, а тут?..

24.07.24

Микола Соболь
2024.07.24 08:46
Голову занурив у пісок.
Пролітають небом дельтаплани.
А мені, то що? Ніштяк. Нірвана.
Яблучко затирав їжачок,
білочка гризе горіх на гілці,
під дубком пиячать русофільці
«три сокири» ділячи на двох,
заїдок прекрасний – затхла кілька…

Світлана Пирогова
2024.07.24 08:44
Зірчастою вуаллю небо вкрила ніч,
І скибка місячна висіла смачно.
Лягло розпущене волосся аж до пліч,
А він палав вогнем від нетерплячки.

Дививсь на фотографію і цілував
Думками пристрастно її принади.
Вона далеко сяяла межи заграв,

Юрій Гундарєв
2024.07.24 08:29
Чемпіонові Європи з футболу 2024 року іспанцю Ламіну Ямалю
напередодні фінального матчу виповнилося лише 17 років…


Дехто в сімнадцять - малятко-маль,
як дівчинка, сльози ллє.
Хтось у сімнадцять - Ламін Ямаль,
у двадцять - ймовірний Пеле!

Віктор Кучерук
2024.07.24 04:40
Люблю лежати горілиць
На скошених стеблинах, –
Вгорі лунає щебет птиць
І гурт хмаринок плине.
Пильную кожної політ
І запах трав вдихаю, –
І видається білий світ
Мені наявним раєм.

Артур Курдіновський
2024.07.24 01:07
Знецінені, спаплюжені слова...
Освідчення не коштують нічого.
А вчинки безкорисливі - дива!
Згасає образ лицаря сумного.

Всі почуття - опалена трава.
Світ виглядає сіро та убого.
Безбарвна доля, скривджена вдова,

Гриць Янківська
2024.07.23 22:58
До перемог не доведи!
Розтрать мене на півдорозі!
Як імена, спочилі в Бозі,
Як занапащені роди,
Як розгороджені сади,
Що дряпають достиглу згадку, –
Ослобони мою знемогу!
Верцадла б'ються об пороги,

Ольга Буруто
2024.07.23 17:37
Мені не треба те, що дасть мені земля:
Хоч славу, хоч любов -
Мені всього доволі.
Остання із прикрас:
М'ясистий кетяг глоду,
Бурштинові струмки
І вихід на Голгофу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Рута Птаха
2024.06.26

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Олекса Скрипник
2024.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Володимир Ляшкевич - [ 2024.07.24 14:58 ]
    «Панна з Середмістя / Очі чорні» Лицарська сага. Вступна частина
    Чорні ворони! Чари зронені,
    на біду мені уготовані.
    Чорні ворони і гіркі сніги,
    аж за обрії круговерть юги.

    Не спинитися – на семи вітрах!
    Не відкритися - душі на ножах!
    Не знайти тепла, усміху судьби,
    не закінчити пісню ворожби.

    Ох „Очі чорні! Не *
    Потамовані!
    Очі пристрасні!
    Начаровані!
    Як люблю я вас!
    Як боюся вас!
    Ой, зустрілись ми
    У недобрий час!”

    А було – не так говорили ми!
    Поцілунками пломенілими
    тамували вщерть свою жадобу -
    і розсудливу, і вигадливу.
    А тепер мені, як забутися?!
    І кричи-волай - не вернутися!
    І біжу від вас, і кохаю вас!
    Злі приречення розлучили нас!

    „І тому за тьму *
    Глибші ви з-під вій!
    Бо в жалобі ви
    По душі моїй,
    Переможне вас
    Тішить полум’я:
    Догораю в нім
    Бідним серцем я!”

    Що тепер мені пристрасті нові,
    і знаття про те, що на вівтарі.
    Добрести б у млі дому в далині,
    де гортають дні - винні повені.
    Та мелодія, і п’янкі слова
    про твої думки і мої діла!
    Але ворони! Кляті ворони!
    І біжать путі в різні сторони.

    „Та не плачу я, *
    Не печалюся,
    Бо така легка
    Доленька моя:
    Бо усе, що дав
    Бог на радість нам,
    Я віддав твоїм
    Огняним очам!”

    2009 - 2024



    Рейтинги: Народний 6 (5.56) | "Майстерень" 6 (5.58)
    Коментарі: (3) | "Продовження - Подорожня. Лицарська сага - І"


  2. Володимир Ляшкевич - [ 2024.07.18 14:19 ]
    Пісня «Звірі», Лицарська Сага, частина ІІ
    Що не так? Чи сюди не звертають з доріг?
    На вустах вороння і зневажливий сміх.
    Я би далі промчав - у спокійнішу ніч,
    та втомився мій кінь і мете зусібіч.

    - За притулок, господарю, дам дві ціни.
    А одежі брудні, бо вертаю з війни,
    де не те щоби виграв, але не програв...
    Дивні очі у тебе - з огнями заграв.

    - Ще вина! Й вороному досипте вівса...
    А обличчя навкруг, як нічні небеса.
    Навіть хміль не бере! Чи й видіння дурні,
    мила панно, ви начарували мені?

    Чи пояснення інші загадці простій -
    як любив я без відповіді, без надій?..
    А розмови навкруг про мороку з людьми,
    і зітхання липкі й ворушіння пітьми.

    І господар глядить, як рибак на улов,
    багрянить рукава винна пляма, чи кров.
    Задрімав я в теплі, у щемкій далині,
    та пробудження стало дарунком мені.

    Ніж так близько, і інші - у помах руки.
    Кінь іржав, попереджуючи, це вовки.
    Знову брате рятуєш! Напевно для краль!
    І в долоні заграла гартована сталь!

    І кричав я, рубаючи морди криві:
    - Мила панно, ви на-ча-ру-вали мені?!
    І хрипів, під тілами згинаючись, їй -
    що любив і без відповіді і надій...

    Не засуджую – не кохала і все,
    і до гриви схиляю, все нижче, лице.
    І пливу над снігами, і серцю не жаль
    в рідну твердь віддавати багряний кришталь.

    2004 - 2024

    Слова і музика В.Ляшкевича


    Рейтинги: Народний 6 (5.56) | "Майстерень" 6 (5.58)
    Коментарі: (3)


  3. Марія Дем'янюк - [ 2024.07.17 14:36 ]
    Перша тривога
    Я народився! Акушер...мамуся...
    Заплачу - голосом до них озвуся!

    І що це? Гучно звук тривоги лине.
    В очах дитяти подиву краплини.
    Та крик життя долає звук сорени,
    На цій землі вовік Благословенній.

    Матуся сина пригорнула, ще невміло:
    "Перша тривога...Чуєш, відгуділо..."


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  4. Ярослав Чорногуз - [ 2024.07.12 03:23 ]
    Майже все - у шоколаді
    Я земляків своїх любити радий,
    І у чужій, і в рідній стороні.
    Хай буде все у Вас у шоколаді,
    А в москалів хай буде все в лайні.

    Кохана земле, сяй у зорепаді,
    Всі чорні, жовті, білі - на коні.
    Хай буде все у Вас у шоколаді,
    А в москалів хай буде все - в лайні.

    Макрон і Байден, люди всі в Канаді,
    Дуда й британці - дружимо в борні.
    Хай буде все у Вас у шоколаді,
    А в москалів хай буде все в лайні.

    Хто на дітей не кидав бомб і градів,
    А закривав собою в дні страшні,
    Хай буде все у Вас у шоколаді,
    А в москалів хай буде все в лайні.

    В Залужного - всі щоки у помаді --
    Цілують українки чарівні.
    Хай буде все у Вас у шоколаді,
    У москалів хай буде все в лайні.

    Ми славим ЗСУ у цій баладі,
    Захисникам - найкращі всі пісні.
    Хай буде все у Вас у шоколаді,
    А в москалів хай буде все в лайні!

    11 липня 7532 р. (Від Трипілля) (2024)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (2)


  5. Любов Інішева - [ 2024.07.05 12:54 ]
    В пам'ять героям
    Молилася вчора щиро я
    Всім на світі можливим Богам.
    Щоб врешті війна закінчилася
    Й повернулась в лице ворогам.
    Кату, щоб у серці дрімучому
    Відлунням пройшлася вина.
    І совість його щоб замучила,
    Від болю ламався сповна...

    Сьогодні я знову молитимусь
    Всім на світі можливим Богам.
    Щоб пеклу буття скінчилося
    І не лилася знову смола.
    Наші хлопці додому вернулися
    І матуся щаслива була.
    В Україні щоб так зажилося,
    Наче з пекла одразу в рай...

    Я завтра тихенько помолюся.
    Героям... титанам... Богам...
    Так низько і тихо поклонюся
    Життя і здоровя дарам.
    Ніколи вже це не повториться.
    Ви ревно свій хрест пронесли.
    За віру, свободу, мову ви
    В пекельних боях полягли...


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.25) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (6)


  6. Юрій Гундарєв - [ 2024.06.30 10:55 ]
    Молитва до всіх Святих
    30 червня - День усіх Святих українського народу


    Я на колінах попрошу Святих,
    щоб рідні всі були здорові,
    а поруч ти була завжди
    у буднях чорно-білих й кольорових.

    Не дайте дітям гинути, Святі,
    хай біль такий не точить струмом душу,
    коли на цвинтарі на крихітній плиті
    сидить ведмедик під дощем із плюшу...

    Проситиму навколішки Святих
    очистити від бруду і від блуду,
    щоб істини великі і прості
    нам нагадали: ми же люди!

    Благаю, щоб на нашому віку
    для Веделя відкрились вуха,
    щоб квіти дарувала Білокур,
    і щоб Тарас озброїв вічним духом.

    Молю вас я всім серцем: о, Святі,
    не дайте розіп‘яти Україну,
    щоб після «операції» катів
    онукам не дістались лиш руїни!

    Я на колінах попрошу Святих,
    щоб небо щільно перекрили
    молитвою дзвінкої чистоти,
    яка летить на білосніжних крилах…

    Благаючи про вічні рубежі,
    прошу не ліків від глухого болю,
    а щоби вистачило до останньої межі -
    любові.

    Автор: Юрій Гундарєв
    2024 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.49)
    Прокоментувати: