•  спільність

двоє з одним хребтом, односпинні двоє
в темні водойми лиця схиляють, тануть.

•  ***

ти мій фантомний біль – не вщухай, не раджу.
ти особлива кінцівка, якою гладжу

•  дванадцятий місяць

дванадцятий місяць рушає, порох
здіймається. скоро постелить снігом

•  ***

сліди відчайдушно лізуть поперед кроків
що тобі з мене що тобі з мене хто ти

•  Аніме

тіло оси як гарячий бутончик смерті
містом не озираючись йдуть дівчатка

•  Травма (для О.Л.)

відлік почнеться натягнуту линву сіпне
той хто зліпив тебе склав тебе склеїв в одне

•  Ода Західному Вітрові (переклад з Шеллі)

О Вітре дикий Західний, о ти,
Син осені, з чиїх тонких обіймів

•  Ефеби (цикл)

до якої ж, мій хлопчику, міг дорости б ти зради,
як цариці підстаркуваті втрачали глузд би!

•  ***(hasta la vista)

моє розуміння з твоїм розумінням, ниточкою
оперізавшися, як альпіністи у зв'язці,

•  ***(хлопчик зі змієм)

хлопчик зі змієм повітряним замість серця.
як тебе, хлопчику, зафіксувати між пальцями?

•  ***

дороги знову слідів не просять.
примарне «поруч» згортає простір.

•  Rain'n railway

Залізничні шляхи випростують ноги в нікуди.
Крик потяга – як твій погляд: страшний і короткий.

•  ***

час тече – ось і речі вже начеб густішають.
я заходжу: не те що навшпиньках – а подумки.

•  ***

я настільки мовчу, що зриваюсь на крик.
встановити зв’язок, проковтнути язик.

•  ***

вони недбало спльовують вони твої анатоми
вони ідуть і нехтують перилами газонами

•  ***

літо близьке. це наш відчай лоскоче нам пальчики.
темні балкони. водою підмило сваї.

•  ***

я маю сказати щось більше ніж маю сказати
мій рот кастаньєти ти пальці ти більше ніж пальці

•  ***

ріжуть пальці моїм білоручкам, моїм костоправам
з-під червоного шовку не видно засмаглої шкіри

•  ***

кораблі мене наскрізь проходять – я навіть не гавань.
голосіння війни накриває мене – і не ранить.

•  Змієборці

змії виходять із нір у хрустких алюмініях,

•  Розарій

хлопчики-шльондри цілують підпахви троянд

•  ***

м’ясо дерева пахне сріблом.
м’ясо дерева біле-біле.

•  ***

ворони розводять вогні на башті із вітру
гілки проростають крізь місяць, вростають у місяць

•  Псевдопоема з двома героями та однією мною ч.3, остання.

випусти пальці із клітки. їм
стільки ночей моє тіло снилось.

•  Псевдопоема з двома героями та однією мною ч.2

божевільні люди ночами читають бродського
вогнедишне небо не сміє ставати під вікнами

•  Псевдопоема з двома героями та однією мною ч.1

такий рожевий рожевий вечір,
агонія сонця судомить шиби,

•  Псевдопоема з двома героями та однією мною ч.1

такий рожевий рожевий вечір,
агонія сонця судомить шиби,

•  Аргонавти

Бог іде листям, не обертаючись.
Ніч за ним слідом - все виє, виє.

•  Fin de ciecle

Чорні шовкові візії міста
На п'єдесталах холодного диму.

•  Тіло

Сумними вістрями сну і пилу
Кору повітря руйнують квіти.

•  Вад.13(13)

Суцвіттів шипшини солодкі криваві вузли.
Всі пальці пов’язані, щоб пам’ятати про тебе.

•  Вад.12(Задуха)

Дощ ковзанами розрізує ночі лице.
Місяць крізь діри порізів пролазить у світ.

•  Вад.11(Містерія)

Годинникарі навшпиньках
Адепти вульгарних стрілок

•  Вад.10(Міст)

Між ребрами райдуги в небо нап’ято мости.
По нитках дощу наші душі приходять до нас.

•  Вад.8(Стрілки)

Стрілки повільно описують замкнені кола.
Час колесує себе на камінних жорнах.

•  Вад.7(Поклик)

Мости запаморочень короткі.
Птахи мовчання сюрчать у грудях.

•  Вад.6(Чекання)

Чекання подібне на вміння стрибати з дахів:
Фіналом обидвох – падіння (ти знаєш, у що).

•  Вад.5(Моє мовчання)

Птахи випадають крізь вікна в небо.
Птахи поціляють у тебе – стріли.

•  Вад.3 (Під ковдрами)

Під ковдрами рік твоїх, рук твоїх,
років і рухів твоїх,

•  Вад.2 (Два сантиметри)

Я пласко притислась
до двох сантиметрів повітря.

•  Вад.1 (Хуйвейбін)

Спускайся вже, чуєш?
Із неба скидай риболовні гачки,

•  Жити

Федеріко Фелліні за Казанову
та іншим)

•  Три переклади з W.B.Yeats

Пісня Енґуса-мандрівника

•  ВК6

В.К. №6

•  ВК3

В.К. №3

•  Хрести і мушлі

(...В сознании минутной силы,
В забвении печальной смерти

•  но нейм

Небо птахи грудьми розрізують,
Світять душі дороговказами.

•  цикл до W (завершення)

(цикл віршів з присвятою)

•  цикл до W (частина перша)

(цикл віршів з присвятою)

•  сніг

У янголів лущиться шкіра – так падає сніг.
Важкий, неминучий, як вирок, ґрунтовний, як теза.

•  скінчитися

Скінчитися варто.
Скінчитися варто пізніше.