Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2023.10.03 09:29

Юркодар - 51

Лаконічному рецензентові

Один із рецензентів на всі твори будь-якого жанру, що припали
йому (чи їй) до душі, пише відгук, який завжди складається всього
з одного слова - «цікаво».

Неначе ароматна кава -

Наталія Кравченко

2023.10.03 09:16

Пута

Я - раб чорної пути вуальки, Визволи мене від пути вуальки, Визнавши свої гріхи, Знайшовши їх в собі, Куди ж ви поділися мої світлі пастиралі, То пута вуалька літає, І пута вуалька дзвенить розпаччю, накручуючи чорні спіралі, І все ж тики ув’язнил

Микола Соболь

2023.10.03 07:13

Зона комфорту

Поринути у світ ілюзій
й лишитися назавжди в нім,
налий мені у склянку смузі,
тепер ілюзія мій дім.
Боюсь реальності, хоч трісни,
омана зовсім інша річ,
тут ми незламні оптимісти
і не важливо день чи ніч.

Віктор Кучерук

2023.10.03 05:23

Катруся

Не нарадується мати,
Бо подобається Каті
Малювати і писати,
А найбільше – рахувати
У щоденнику оцінки
За зразкову поведінку,
Й добре вивчені уроки
В чітко визначені строки, –

Володимир Каразуб

2023.10.03 00:12

Втрачаючи дух безсмертя

Слова, як попіл, птахи, як вітер,
І погляд неба більмом покритий,
І завтра – вчора, і мить – сьогодні,
І вже не скажеш, що світ – безодня.
Не скажеш надто, бо надто – більше
За те, що маєш, і що отримав,
Ти радше скажеш: коли б не гірше,
Минути б о

Іван Потьомкін

2023.10.02 22:30

Осінні чари

Це осінь насилає чари.
Так римовириться-гуркоче голова...
...Все напливає, все сплива –
І товариство, і думки, і мрії…
І я десь поміж травами і птаством
Блідою цяткою впаду,
З’єднають лінії безмовні
Політ, буяння і ходу...

Самослав Желіба

2023.10.02 13:03

У моїх штанях – дорогоцінний вантаж,
І я іду крізь море людей,
Стійко витримуючи усі бурі мінливого суспільства.

Наталія Кравченко

2023.10.02 09:20

Палаюча вуалька

Літає по небу вогонь, а над землею теж літає, Реве війна, як вогняна вуалька, Палаюча в ночі. Спалює міста, не заллє вода, Яскравим полум’ям горить і бути покірним говорить. Плавить все навколо до тла, Не втече і не піде ніхто, і ніщо від цієї в

Микола Соболь

2023.10.02 06:14

Епідемія

Сусід у мене вегетаріанець
від виду сала хреститься, капець,
а я люблю карасика в сметані,
сосиски в тісті, звісно, – холодець.
Моя дружина он яка ґаздиня –
варенички у вишкварках несе…
А у сусіда чи гарбуз, чи диня?
Й узвар із баклажанів на десерт

Віктор Кучерук

2023.10.02 05:33

М'ячик

То покотиться, то скаче
По подвір'ю пружний м'ячик, -
То шукають на городі
Цю опуку дружнім родом,
Бо не може ні хвилинки
Буть без круглого Устимко.
02.10.23

Володимир Бойко

2023.10.02 02:02

Недовго кажучи – 8

Розбійникам з великої дороги не місце у великій політиці. Російська матрьошка лягла під китайську ляльку. Мудрі змії виродилися у підлих гадюк. Добрі наміри – вигідна ширма для недобрих справ. Тим, що вчать жити інших, самим би іще по

Іван Потьомкін

2023.10.01 22:15

Діоклетіан (245-313)

Двадцять літ зі сходу на захід, з півночі на південь ходив імператор Діоклетіан, усмиряючи різномовних бунтівників. Час його названо «поверненням золотого століття». Заглянув імператор на якусь часину в Рим. І не сподобалось йому тут жити, а закортіло на

Юлія Щербатюк

2023.10.01 20:20

Скло

І знов німота ця, неначе напруга,
Упала на плечі, закрила вуста.
Укотре по колу, чи то не наруга,
Коли у повторі омана пуста?

До заходу доля схиляється тужно,
Хоча, ще чіпляє порожнього суть...
Напевне, до тебе вертається мужність,

Сергій Губерначук

2023.10.01 17:33

Не схожі ні на кого

Не схожі ні на кого люди
снують їдять – їдять, снують…
Хто їх зупинить, хто розбудить?
Вони ж своїх, себе жують!

Будують нібито сумлінно
загальнолюдський інститут –
от – ні! – майбутні покоління

Микола Соболь

2023.10.01 17:23

Сила Борисфена

Край ночі стань на Борисфена схилах,
прислухайся, як жебонить вода,
тече Дніпро, неначе кров у жилах,
пульсує його хвиля золота,
немов зове торкнутися причастя
з молитвою до Бога на устах
чи є у світі ще найбільше щастя
перетікати у Чумацький Шлях.

Євген Федчук

2023.10.01 16:17

Як чоловік цвіт папороті знайшов

Сидять рибалки понад ставом.
Над воду вудлища стирчать.
Мабуть, ідуть не надто справи –
Чи що й вдалося упіймать,
Бо і садки в воді порожні.
Та хто би переймався тим?
По пляшці виставили кожен,
Бо ж всяк подався зі своїм.

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів