ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 *****
На моєму плечі
дочаклує зима,
на твоєму обличчі
біліюча
близькість...
І голубка, і голуб
над щастям -
обман...
білокрилий,
а з ним
нам і небо
занизько.
Білі коні не наші -
везе сніговій
на холодних долонях.
Ми ті... споночілі!
О сніжинко раптова
у долі моїй,
нас єднає не Гера -
Евтерпа у білім...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-12-06 10:51:09
Переглядів сторінки твору 4545
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.381 / 5.5  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.833
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.08 21:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-12-06 11:03:07 ]
Файнезно, Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-06 12:10:13 ]
Іване, дякую! Вітаю з Днем української армії!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-12-06 13:48:44 ]
Вітаю і я, Вас, любі чоловіки) чудовий вірш, префайнезний)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-06 14:35:43 ]
Таню, вдячний за відгук і привітання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 14:40:35 ]
пречудово)))
мої вітання, Богдане)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-06 14:57:30 ]
Ксеніє, дякую! Вітанню радий - я ще відчуваю себе воякою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 14:56:28 ]
чего то так хотелось сочинить,
про всотаність її в долонях долі,
її несталість та останню мить..
але слова розстанули поволі..)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-06 15:06:16 ]
Таню, вітаю! Ще далеко до жари - нехай ніщо не тане передчасно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 15:17:19 ]

Вірш, як сніжинка- красотньо-миттєвий...білосніжний.
Хай Евтерпа не полишає ніколи...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-07 08:38:18 ]
Роксолано, дякую! Вірш і справді навіяний снігопадом, хоча, звичайно, не тільки ним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 16:52:33 ]
Свіжістю першого снігу війнуло на мене від цього вірша, Богдане, чомусь несподівано змусило замріятися й самого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-07 08:40:03 ]
Вікторе, вдячний! Розумію Вас, бо, як кажуть, чоловік без мрії - мов птах без крил.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Романа Любомирська (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-06 17:59:33 ]
Зимова романтика :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-07 08:41:33 ]
Романо, дякую! Без романтики ніяк...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 18:01:00 ]
"а з ним нам і небо занизько..." Ваші рядки справді викликали такі відчуття. І дякую за це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-07 08:45:05 ]
Олесю, дякую! Помітив, що у Ваших віршах душевне відчуття неба. Напевно, тому і відчули моє "низьке" небо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-12-07 13:02:08 ]
якщо на долонях, то може, краще - несе?

С_ніжно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-07 14:29:22 ]
Любове, дякую! Мені пригадалося, як я їхав автобусом і віз на долоні комаху - сонечко. Звідси така асоціація... тим паче - коні возять, а у вірші на пртивагу їм - сніговій (він також швидко рухається).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-12-07 21:57:17 ]
Мій інтернет здурів, не дав можливості вчасно зреагувати. Чудова лірика, Богдане. Зрештою, - як завше.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-10 13:28:16 ]
Мирославе, дякую! На свою вчасну реакцію нарікаю і я - брак часу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-10 14:07:17 ]
На жаль, шановний Богдане, помітно виділяються необов'язкові збіги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-12 11:48:57 ]
Шановна Редакціє, уточніть, будь ласка, бо не бачу причин для Вашої низької оцінки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-13 20:38:46 ]
судячи з коментарів Редакції під іншими творами,
писати "причаїла(сь з)има не можна,
небажаний збіг приголосних,
виправляйся, Богдане:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-14 11:30:05 ]
Ксеніє, дякую! Виправляюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-15 06:27:08 ]
Зиму не перехитрити, їй міліарди років, вона колись чекала на нас... з раю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-16 16:23:15 ]
Юра, згоден. Дякую. Хутчіше можна перехитрити себе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-16 10:41:32 ]
Як на мене:
На моєму плечі
причаїлась зима,..
звучить мов передзвін - чудово... Нема чого "домудровувати" тут, я би радив виправити як було перше!
Будь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-16 16:25:13 ]
Ярославе, у новому варіанті у мене получився новий смисловий відтінок - хай живе! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-16 14:33:04 ]
"домудрує зима" - можливо і "пеленіє", а можна і придумати слово, наприклад, "суменіє" - поезія вимагає нових слів, для існуючої вервиці неозначених іще символів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-16 16:35:50 ]
Шановна Редаціє, я задумував такі собі ряди: плечі - причаїлась; обличчі - біліюча - близькість, щоб трохи затіяти гру споріднених звуків з певним смисловим навантаженням. Звичайно, знав, що с-з небажані сусіди, але ... у відомому вірші Єсєніна про хулігана - "отрекаюсь скандалить". Інколи, здається, в поезії бути дуже правильним не варто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-16 16:46:45 ]
А щодо правильності - так ідеться про навчання, спочатку навчитися, а потім уже вибирати варіанти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-16 16:45:36 ]
Україна - зовсім не Росія. ) Не можна прямо переймати все російське в якості потрібного Україні. Можна ще, прикладом, єврейський поетів процитувати - де одні приголосні... Інша енергетика мови, інша вага особистості, інший Промисел Божий... Та багато всього )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-16 17:13:57 ]
И в зле добро, и в добром злоба,
Но нет ни добрых, нет ни злых,
И правы все, и правы оба,—
И правоту поет мой стих.
И нет ни шведа, ни японца.
Есть всюду только человек,
Который под недужьем солнца
Живет свой жалкий полувек.
:)
Игорь Северянин


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-16 14:38:59 ]
Шановний Богдане, є сенс, як на мене, звертати іще більшу увагу, на відлуння основних символів в кожному рядку. Це я про справді вартісну тяглість поєднань "Білі коні", "на холодних долонях", тощо... Бажано, щоби наші ідеї вписувалися у схожі "відлуння" і "луни" - і це тоді, нмсд, і є поєднання Поезії і нашого бачення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-16 16:40:43 ]
Дякую за змістовну пораду! Дуже приємно, шановна Редакціє, що впізнали у моїх віршах символізм, бо я дуже прихильний до цієї течії. Буду вдосконалюватися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-20 16:39:25 ]
на моєму плечі дозимує зима,
або щось у тому роді,
бо що мудрувати - у чоловічого плеча один обов'язок)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-23 14:34:26 ]
Ксеніє, дякую! Може, і варто зимі мудрувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-12-23 22:41:10 ]
"О сніжинко раптова
у долі моїй," - дуже сподобалося!Так тільки поет може сказати...