ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.08 20:03
Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.

Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби

хома дідим
2026.04.08 19:30
покинуті тексти
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі

Артур Курдіновський
2026.04.08 17:10
ЯРОСЛАВ ОЛЕГОВИЧ ЧОРНОГУЗ
(20.07.1963 - 08.04.2026)

ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?

Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес

Костянтин Ватульов
2026.04.08 16:11
Західний вітер на згарищах сонної вулиці,
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.

Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі

Юрій Гундарів
2026.04.08 11:14
Укотре бюся об залізобетонну стіну байдужості. Та не можна захаращувати Вибране пересічними і не завжди елементарно вичитаними текстами Олександра Сушка! По-перше, Вибране - це обличчя порталу, який не варто перетворювати на міжсобойчик. А отже, це облич

Віктор Кучерук
2026.04.08 08:21
Якби не рвався навпростець
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.

Артур Курдіновський
2026.04.08 06:03
Я не хочу рятувати світ,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.

Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,

Світлана Пирогова
2026.04.07 22:03
К-оли туман в ярах, як дим застиг,
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе

хома дідим
2026.04.07 20:39
валандався усяко шлявся
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом

Пиріжкарня Асорті
2026.04.07 20:06
як апокаліпсис минеться
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким

04.26

Борис Костиря
2026.04.07 19:48
Із дзеркала витікає смисл,
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати

Ігор Шоха
2026.04.07 18:59
                    І
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця

Роксолана Вірлан
2026.04.07 18:43
І тільки уява є швидша за світло,
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.

Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест

Костянтин Ватульов
2026.04.07 18:36
Я хочу знов відчути море за вікном,
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.

Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн

Іван Потьомкін
2026.04.07 11:50
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло

Віктор Кучерук
2026.04.07 08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування

хома дідим
2026.04.06 19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин

С М
2026.04.06 18:31
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув

На Південь курс, через кордон

С М
2026.04.06 18:31
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім

дім на пагорбі

Костянтин Ватульов
2026.04.06 17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.

Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п

Борис Костиря
2026.04.06 16:34
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.

Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце

Олена Побийголод
2026.04.06 15:53
Сергій Островой (1911-2005)

У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;

замети нагортала,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…

В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…

Нам повернули лиш тіла,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:24
…Як дні летять! Їх годі зупинити. І аркуші злітають стрімголов З календаря, мов невідчутні миті, Та крізь папери проступає кров. Зима, весна і літо пронесуться, Як марення, як навіжений сон. Крізь них прогляне невмолима сутність, Немов гучн

Артур Курдіновський
2026.04.06 09:22
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.

Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!

Ольга Олеандра
2026.04.06 08:54
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.

Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова

Віктор Кучерук
2026.04.06 05:56
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у в

Микола Дудар
2026.04.05 17:31
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука

хома дідим
2026.04.05 17:01
ніч постає
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є

Борис Костиря
2026.04.05 14:32
Шум вітрів долинає з вікна
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.

Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,

Євген Федчук
2026.04.05 14:22
Часи лихі і непевні для краю настали,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн

Охмуд Песецький
2026.04.05 11:12
Знову заплачуть верби,
Тужних пісень еліта.
І розпочнеться дербі
Явищ погодних і літа.

Квестія життєдайна -
Хто добіжить останнім.
Інфа - це вже не тайна,

Світлана Пирогова
2026.04.05 10:14
Ще сплять ліси в туманному серпанку,
Та вільха вже вільніша без снігів.
Сьогодні сонце випило до ранку
Холодну синь заснулих берегів.

"Не я б’ю — верба б’є!" — лунає нині,
Від хати і до хати летить спів.
Пухнасті котики в дитячій жмені —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Радченко Рудий Гриб Рудольф - [ 2022.05.02 22:59 ]
    Поєдинок
    Виходити на ринг в останніх парах,
    Коли звучить ще не останній гонг—
    І шкіра опонента зблискує металом:
    Забудь усе— і станеш, наче бог.

    І серце б'ється, завиває люто,
    Й напруживши останній м'яз—
    Досягши піку плавлення металу,
    Виходиш із піке, неначе ас...

    Останній раунд, центр рингу—
    Канат означує кордон...
    Хай я програю в поєдинку,
    Зате зійду, як Аполон.

    І ось фінальнії хвилини—
    Сигнал подав нам реферІ,
    Я вибиваю з середини
    Свого стійкого візаві.

    І ось удар, і ось— нокаут—
    Тепер цей юнкер точно збитий.
    Нехай він виграв перший раунд,
    Зате останній мною був закритий.

    2022


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  2. Ігор Терен - [ 2021.01.30 11:00 ]
    Слідами завірюхи
    Мені сьогодні і вітри попутні,
    і голоси манять із висоти...
    гайну по лісу і мороз не стукне,
    і є надія пасію найти.

    Дуби і сосни розпрямили плечі
    і явір, каланчею у снігу,
    звикає до зимової хуртечі,
    а я – до завірюхи... на бігу.

    Але за нею гнатися абреку
    як і за тою, що піймати легко,
    немає сенсу, бо куди не йди,
    усе одно не відаю, куди
    веде лижня... за обрії далекі,
    а на снігу лише її сліди.

    01/21


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  3. Володимир Книр - [ 2013.09.19 18:34 ]
    EURO-2012
    Jesli inaczej nie można,
    niech wtedy już pilka nożna
    wreszcie zjednoczyć pomoże
    teren “od morza do morza”.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  4. Володимир Сірий - [ 2013.06.08 09:39 ]
    Вихід з групи – реальна мета!
    Завдяки феномену Фоменка
    І фортуни сяйного лиця
    Український футбол помаленьку
    Завойовує вищі місця.
    Нащо тренери нам чужоземні,
    Їх оплата трудів світова,
    Є у нас дивовижні резерви!
    Вихід з групи – реальна мета!

    08.06.13


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  5. Галина Михайлик - [ 2013.04.10 13:46 ]
    Королева (після «тайм-ауту»)
    Я – королева! І ходжу – як хочу:
    направо, вліво, прямо, навскоси…
    Ну, себто, «ферзь», кажу «фе» завше в очі.
    В моїх – Тобі не бачити сльози…

    Так, королева - не пішак розмінний,
    безвольний рокірований король -
    на дошці, знай, фігура незамінна,
    без дубляжу і... вирішальна роль...

    Життєва гра? Клітинки чорні, білі…
    Однакова їх кількість, і фігур…
    Я – біла королева. І до цілі
    все чорне на коні перестрибну!...

    10.04.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (22)


  6. Галина Михайлик - [ 2013.01.28 16:51 ]
    Тайм-аут
    І знову піддавки на грані фолу?
    Тупик? Безвихідь? І ні шах, ні мат…
    Бермуддя зачарованого кола…
    Цейтнот? Цугцванг? Чи, найточніше, - пат?

    Завмерли тури, пішаки і коні,
    Слони, ферзі... Чи бути боротьбі?
    А час іде… Все наче на долоні –
    А де той хід? І я кажу собі:

    - Беру тайм-аут!… Отже не здаюся.
    Й не відступаю. Певне, це – азарт.
    А перемога чи поразка? – не боюся,
    Бо кожен фініш – це, по суті, - старт…

    24.02.2008


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (51)


  7. Лідія Стрельченко - [ 2012.07.30 14:25 ]
    Сторожкі усмішки...
    * * *

    Сторожкі усмішки

    Острів під звалище

    Однакові кольори -
    Гостей і господарів

    Пивні парфуми

    Малий запас
    Англійської
    І нульовий
    Шведської

    Веселі обіцянки
    Розправи
    Над суддею
    Матчу

    Чорно-білі
    М'ячі
    Чорно-біла
    Фортуна

    Жовтозолоте сонце
    Синя слизька злива

    Голи і голі

    Незручна кирилиця

    Фото на згадку

    Країна-загадка

    28. 06. 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  8. Валерій Хмельницький - [ 2012.06.18 11:56 ]
    Красуні-киянки
    На вулицях Києва повно красунь –
    Струнких, довгоногих, звабливих…
    О, Євросоюзе, кордон пересунь:
    Моделі на вулицях – диво.

    Від кризи позбавив - позбав від хандри…
    Поглянь лиш, які тут коб’єти!..
    До Євросоюзу скоріше бери -
    Ми маємо "євро-об’єкти":

    Це - шість стадіонів великих, як стіг,
    І аеропортів ще стільки ж,
    І безліч збудовано кращих доріг,
    Готелів зіркових - тим більше.

    Дай Бог, Кубок Світу довірять колись
    Чи Олімпіаду спочатку...
    О, Євросоюзе, дивись, не барись -
    Бо в Штати поїдуть дівчатка!..


    18.06.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (26)


  9. Валерій Хмельницький - [ 2012.06.15 10:16 ]
    П'ять угорців та гол Марко Девіча
    П'ять угорців пішли на футбол.
    Довго бігали там футболісти,
    Та ніяк не вдавалося гол
    У ворота забити, хоч трісни.

    Раптом вибухнув весь стадіон,
    Репетує в єдиному крику...
    Дочекались, нарешті: "Гол!!!" -
    Вболівальники ледь не охрипли.

    Каже диктор:"В команді "Шахтар"
    Гол забив футболіст Марко Девіч".
    Тут угорець угорцю сказав:
    "Слухай, Вітю, як думаєш, вибач,

    Може, щось я не так зрозумів
    А чи трохи погано я чую:
    Адже гол - Марко Девіч забив?
    Ой, навряд чи його зарахують..."


    22.06.2010, 22.06.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (38) | "Незарахований гол Марко Девіча у ворота збірної Англії на Чемпіонаті Європи з футболу 2012 р."


  10. Валерій Хмельницький - [ 2012.06.08 08:08 ]
    З Пола Брайта. Голкіпер - форварду команди-суперниці
    Хай трісне резинка у шортах,
    Шнурок - у твого взуття,
    Щоб ти посковзнувся, чорте,
    І - пикою у сміття.
    Труси хай впадуть із тебе,
    Зад голий побачать усі,
    Хай вихор зірветься із неба
    І м'яч полетить в небесі.
    Хай ноги стануть, як вата,
    А ступні - неначе свинець,
    Хай злі комарі завзяті
    Ужалять тебе у клинець.
    Дракон хай шкарпетки попалить,
    Ковтне здоровенний кит.
    Нехай поліцай зухвалий
    Зіб'є тебе із копит.
    Аби ти упав у яму,
    Яку накопає кріт.
    А щоб ти утратив тяму!
    І - не добіг до воріт!


    30.05.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (20) | "Paul Bright The goalie’s curse on the other team’s striker"


  11. Руслана Василькевич - [ 2012.03.25 10:14 ]
    Він так хотів стати хітом
    Від Луганська до Дніпра
    й до Карпатських гір
    породила Україна
    справжніх козаків.

    Об’єднав нас браття футбол
    в ворота історії заб’ємо ми гол;
    хай же всюди пісня луна,
    слався братерством Вкраїнська земля!

    Митник вчитель чи шахтар,
    продавець чи лор –
    їх об'єднує одна
    думка про футбол.

    Об’єднав нас браття футбол
    в ворота історії заб’ємо ми гол;
    хай же всюди пісня луна,
    слався братерством Вкраїнська земля!

    До нас гості завітали
    з далеких країв.
    Їм покажем міць й гостинність
    справжніх козаків.

    Об’єднав нас браття футбол
    в ворота історії заб’ємо ми гол;
    хай же всюди пісня луна,
    слався братерством Вкраїнська земля!





    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  12. Юлія Івченко - [ 2012.02.04 02:11 ]
    я знаю
    це занадто просто любити тих хто вартий любові
    у темнім провулку не кидає шкіру з банану на промінь
    не вірить пліткам не носить торбинку старих образ
    і не риється зубом в чиїйсь брудній білизні щораз
    веде собі човен

    не заздрить що дім повна чаша і ти навік обцілована
    мовою його спокійною устами на трон коронованими
    дітьми золотими що малювали акварельними фарбами
    щастя бездонне з такими красивими котячими лапами
    і моїми обновами

    хто довго шукає зерня істини –той і є навіки сліпий
    нещадно зламувати пароль серця у люті й крихкі холоди
    просто заради розваги кидатись кульками із багнюки
    як у далекім дитинстві поціливши в сонячну сукню
    живої ходи

    занадто легко любити тих хто іще не помирає -
    я бачу
    я знаю


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (24)


  13. Сергій Руденко - [ 2010.08.07 00:35 ]
    Олімпійське свято.


    Олімпійський вогонь знову світом широким іде
    Припиняючи війни, усіх закликає до миру.
    Він у кожному серці куточок любові знайде,
    Щоб на кожнім обличчі засяяла посмішка щира!

    Приспів:
    Гаряче серце - душа крилата,
    Олімпіади веселі дні
    Дарують знову спортивне свято,
    Яскраве свято тобі й мені!

    Біль поразок і радість нестримна твоїх перемог
    Будуть міцно тримати трибуни в постійній напрузі.
    Адже ти для них зірка, кумир, ну і трішечки Бог,
    А для тебе вони – найщиріші і віддані друзі!

    Приспів:
    Гаряче серце - душа крилата,
    Олімпіади веселі дні
    Дарують знову спортивне свято,
    Яскраве свято тобі й мені!

    Олімпійський вогонь знову світом широким іде
    І несе нам тепло, щоб за буднями не забували
    Імена олімпійців їх зоряний час і той день,
    Коли наші спортсмени виходили на п*єдестали.

    Приспів:
    Гаряче серце - душа крилата,
    Олімпіади веселі дні
    Дарують знову спортивне свято,
    Яскраве свято тобі й мені!



    Рейтинги: Народний -- (5.37) | "Майстерень" -- (5.37)
    Прокоментувати:


  14. Галантний Маньєрист - [ 2010.07.13 23:43 ]
    Здула Бразилія
    Здула Бразилія... Донно Люсидіє,
    чарочку в борг і я більше не нидію,
    це ж бо ніяк не могло з нами статися,
    темно в очах, і ніяк не розвидніє.

    Донна Наталіє, ярі баталії,
    небом клянуся, відбились на талії!
    Ні, то святе, щоби фіглями гратися!..
    Ляжемо? Бутси помежи сандалії..

    Може спочиньмо? - З будь-ким могло статися,
    мила Розаліє, годі кохатися,
    зрештою, треба ж вертати до дійсності
    (краще тобі б ті голландці дісталися).

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (7)


  15. Михайло Десна - [ 2010.06.29 19:23 ]
    Не будь суворішим за суддю

    Гадаєш, що причетний до гравця
    футболкою, яка - з відомим прізвищем...
    А прагнеш сороміцького слівця,
    що тхне смолою судного чистилища.

    Не стався до футболу, як до гри,
    де нудить полем жереб до фатальності.
    Буває, помиляються й майстри,
    що в’яже м’яч вузлом відповідальності.

    Забудь на мить про вир життєвих зол:
    дві тисячі дванадцятого в "Євро" ми!
    Хай наша збірна, наш-таки футбол
    над нашими порозкошують нервами.

    Не треба тільки зайвих порівнянь
    про ті голи, що "ліплять"... із Бразилії.
    Підтримуєш у час випробувань
    команду ти, народжену у Києві.
    29 червня 2010 р.






    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (4)


  16. Жнівеньская Надзея - [ 2010.02.21 23:25 ]
    -Футбол… Футбол…- (28.06.2008)
    Усе захапілісь футболам.
    Вароты, зялёны газон,
    І тым найлепшым голам,
    Які ўзарваў стадыён.

    Футбол не якіясьці жарты.
    Гэта не пола і нават не гольф
    Яго любяць і хапцы, і дзяўчаты,
    Без яго чалавек проста ноль…

    На поле выодзяць камнды,
    Свісток – і вось мяч паляцеў,
    Трыбуны ўзарвлі фанаты,
    Бо ён у “дзявятку” ўляцеў.

    Футбол глядзяць ўсе і паўсюльна,
    Сцягамі махаюць, крычаць…
    У хаце, у бары утульным,
    Фанатаў нічым не стрымаць!

    А ўсе футбалісты – героі,
    Што па полі зялёным бягуць,
    Быццам рыцары ў латах калёных
    У атаку ўсе дружна ідуць…

    Яны зноў выбягаюць на поле,
    Гоняць мяч ад варот да варот,
    Футбол не разлюбяць ніколі
    Глядзіць яго нават мой кот!

    Возьме коцік чыпсаў і піва,
    Возьме пульт і ціхонька сядзіць,
    Сочыць вельмі уважліва, пільна,
    А калі заб’юць гол - ён “крычыць”…

    Футбол - ёсь цудоўная штука,
    Я ўпэўнена вам гавару,
    Гэта спорт і мастацтва, й навука…
    Хоць сама я яго не люблю…
    _______________________________________________
    NZ


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  17. Сергій Руденко - [ 2010.01.18 22:04 ]
    Моя улюблена команда.
    Знов стадіон скандує дружно,
    Піднявши в гору сотні рук.
    І тут знайоме слово «дружба»
    Нам – зовсім не порожній звук.
    Великим і малим талантам
    Ми привілеїв не даєм,
    Бо разом ми – одна команда,
    Велика, зоряна команда,
    Моя улюблена команда
    Єдина, як життя моє!

    Медалі будуть і рекорди,
    І ми, за покликом душі,
    Підемо впевнено і гордо
    До не покорених вершин.

    Гаряча кров в юнацьких венах
    І ветеранів сивина…
    На кращих світових аренах
    Дзвеніли наші імена!
    І юніорам тут, і грандам –
    Усім достойне місце є,
    Бо разом ми – одна команда,
    Велика, зоряна команда,
    Моя улюблена команда
    Єдина, як життя моє!

    Медалі будуть і рекорди,
    І ми, за покликом душі,
    Підемо впевнено і гордо
    До не покорених вершин.

    І буде зроблено немало,
    (До перемоги довгий шлях).
    Наш прапор знов над п’єдесталом
    І сльози радості в очах!
    Блищить Фортуна діамантом,
    Шалено серце в груди б’є,
    Бо разом ми – одна команда,
    Велика, зоряна команда,
    Моя улюблена команда
    Єдина, як життя моє!

    Медалі будуть і рекорди,
    І ми, за покликом душі,
    Підемо впевнено і гордо
    До не покорених вершин.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.37) | "Майстерень" -- (5.37)
    Коментарі: (6)


  18. Михайло Десна - [ 2010.01.02 16:15 ]
    Співчуття
    Щось не можу звестись я:
    жах, що коїться... Нога моя...

    Ні, ніхто не винен, бо
    раптом м’яз судомою звело.

    М’яч у грі, суддя мовчить –
    матч триватиме й в наступну мить.

    Я ж лежу, й насамкінець
    уривається мені терпець!

    Часу обмаль, час летить –
    за нагоди можна й гру зробить!

    На табло рахунко гри –
    непоступливе "три-три".

    Та суддя спиняє матч:
    в аут мій суперник вибив м’яч.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (3)


  19. Михайло Десна - [ 2009.12.29 22:09 ]
    Реалізація...
    П’явся, п’явся неборака –
    захлинулася атака.
    Що за швидкість? Що за хист?
    Сплячий футболіст?!

    "Лист сухий" пробито з маху –
    горобців дістав той з даху...
    Пересохлий або "лист",
    або футболіст.

    Тренер крикне: – Не юр-бою!
    форвард рветься... Поза грою!
    До судді, немов артист,
    став у позу футболіст.

    З комбінацією "двійка"
    завершальна знову ... стійка!
    Може, просто фаталіст
    влучний футболіст?

    Забігання знову флангом.
    Сам з собою! В ритмі танго
    водить м’яч "з ноги на хвіст"...
    Стильний футболіст.

    Знов момент! Чергова спроба!
    Лиш підставить треба лоба!..
    Лоб, напевно, – егоїст:
    не зірковий футболіст.

    із циклу "Лавиця запасного тренера"


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.48) | "Майстерень" 5.25 (5.48)
    Коментарі: (2)


  20. Михайло Десна - [ 2009.12.28 21:24 ]
    Загроза
    Кожен грає й добре знає –
    геть усе у грі буває.
    Дайте пас – і я втечу,
    може, захист не спіймає.

    Як нападник – я загроза,
    кінь, що тягне свого воза.
    Якщо чесно, я втікач.
    ...Отака футбольна проза.

    Щільний захист – це болото:
    не відмиєшся від поту!
    дайте пас, тоді втечу,
    ніби в’язень із-за дроту.

    Воротарська. Простріл! Зміна...
    Наростає штовханина.
    Через себе б’ю той м’яч –
    може, знайдеться шпарина.

    Тренер цінить злість спортивну,
    те, що я втечу все рівно.
    Аж ніяка це не злість,
    самому доволі дивно.

    ось штрафний. Партнер – "на точці".
    Тут, де я, нас – як у бочці!
    Дайте пас, я знов втечу,
    бо ж народжений в сорочці.

    М’яч у грі! Біжу і б’ю вже...
    Всі свої до мене – дружать!
    Дайте простір, я втечу,
    бо на радощах задушать...

    із циклу "Лавиця запасного тренера"


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.48) | "Майстерень" 5.25 (5.48)
    Коментарі: (3)


  21. Михайло Десна - [ 2009.12.23 21:00 ]
    Уболівальницькі замовляння
    Нарешті і наш на футбольному полі
    почуто гучний вболівальницький свист:
    шукать в Україні футбольної долі
    тепер європейський іде футболіст.

    Та зелень газону не надто надійна
    на терені національниї задач...
    Суперників різних громитиме Збірна.
    належить комусь ще замовити м’яч.

    Сферична культура його вічно плута
    мету траєкторії, напряму кут.
    Щоб знову не вплутався блудно у пута,
    стягнути футбольний із нього хомут.

    Хай вільно вліта через захист в ворота,
    хай звідти надовго уже не зника.
    Бо вся Україна – футбольна спільнота –
    цього якнайбільше сьогодні чека.

    із циклу "Лавиця запасного тренера"


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (3)


  22. Михайло Десна - [ 2009.12.23 18:43 ]
    Футбольний тренер
    Нехай не вмить смарагдовий газон
    став жити славою великого масштабу.
    Не план на гру, не мрію – Стадіон
    творив митець із тренерського штабу.

    Шукав народ можливості відчуть
    себе не осторонь вагомого здобутку –
    не тільки в космос першим зазирнуть,
    а й на землі "зірки" свої нести у жмутку.

    Футбол, здавалося б, не та стезя,
    щоб йти до величі і скласти вдало іспит.
    Видовище, на тому й мудрість вся!
    Ну що тут візьмеш з того футболіста?

    Як виявилось, є у гри цієї сенс!
    І статус є, і мудрість, і потреба.
    одним із перших бачив цей процес
    землі своєї тренер, футболіст від неба.

    Його уже немає поміж нас,
    та час від часу чуть у відголоску
    і славу ту, і велич повсякчас.
    ім’я якій Валерій Лобановський.
    2009
    Із циклу "Лавиця запасного тренера"


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (2)