ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Юрій Гундарів - [ 2026.09.29 10:06 ]
    Андрій Шевченко - 50!
    29 вересня легендарному Шеві виповнюється 50 років.
    ВІТАЄМО!

    Злива питань нескінченна…

    Тлумачний словник тримай!

    Значення слова «Шевченко»?
    «Шевченко» означає: най!

    Найкращий у сферах різних:

    співець непокори і волі,

    приборкувач левів грізних,

    чаклун на футбольному полі.

    2026 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  2. Юрій Гундарів - [ 2026.08.18 11:00 ]
    Віктор Банніков, київська пантера
    Переглядаючи недавні матчі останнього чемпіонату світу з футболу, інколи ловив себе на думці, що легендарні київські динамівці й сьогодні не загубилися б на смарагдовому полі. І справді, які імена: Андрій Біба, Юрій Войнов, Віктор Серебряніков, Володимир Мунтян, Олег Блохін, Олександр Заваров, Ігор Бєланов!..

    Блискучий голкіпер київського «Динамо» 60-х Віктор Банніков буквально зачаровував неймовірними стрибками, реакцією і пластичністю. Один із найкращих у тогочасній футбольній Європі!
    Завжди виступав у чорному светрі, за що отримав ім‘я - київська пантера.
    Один хлопчик (тепер уже, звісна річ, літній чоловік) на традиційне запитання: «Ким ти хочеш стати?» відповів: «Банніковим»…

    Незнаний вже фанами й фантиками,
    ясна річ, зовсім інша ера,
    воротар-чудодій Віктор Банніков -
    київська пантера.

    Ось в дев‘ятку летить на межі,
    політ здається останнім…
    Ким ти хочеш стати, скажи?
    Банніковим!

    2026 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  3. Юрій Гундарів - [ 2026.07.20 11:21 ]
    Ламін Ямаль, 19-річний чемпіон
    Сьогодні він у складі збірної Іспанії став чемпіоном світу з футболу!
    Кілька днів тому йому виповнилося лише 19 років…

    Іде до мети крок за кроком,
    харизматичний і амбітний:
    в сімнадцять - чемпіон Європи,
    в девʼятнадцять - чемпіон світу!

    2026 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  4. Юрій Гундарів - [ 2026.07.14 13:02 ]
    Ольга Харлан
    Шестиразова призерка Олімпійських ігор!
    Хіба треба тут щось додавати?

    Якщо запитати Ольгу Харлан,
    сучасної ери княгиню:
    а чи взагалі це реальний план
    перемогти Україну -
    на килимі, чи на татамі?
    Чи у жорстокій війні?
    Відповідь знаємо ми з вами:
    ні!

    2024 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  5. Юрій Гундарів - [ 2026.07.12 18:36 ]
    Сергій Куліш
    Український стрілець завоював срібло Олімпіади-2024
    у стрільбі з пневматичної гвинтівки.

    Так, зосередься -
    ти вже у Франції…
    Стримуйся, серце!
    Змагання - уранці.

    Б‘є в скронях молотом…
    Воля потрібна!
    Цілив у золото,
    влучив у срібло.

    Радість безмежна -
    прозора і чиста…
    Ейфеля вежа
    сяє над містом.

    2024 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  6. Юрій Гундарів - [ 2026.07.10 09:28 ]
    Ярослава Магучіх

    Напередодні Олімпіади у Франції вона побила світовий рекорд зі стрибків у висоту серед жінок, який тримався понад 30 років. Українка з першої спроби взяла 2 метри 10 сантиметрів!

    Два десять -
    крок в піднебесся.
    Це подих слави.
    Ім‘я - Ярослава.

    Це каторжна праця -
    сила і грація,
    це сльози відчаю,
    коли вщент вичавлена,
    це пекучі драми
    і підступні травми,
    а назавтра зранку
    знов бій із планкою…

    Два десять -
    крок в піднебесся.
    Це подих слави.
    Ім‘я - Ярослава.

    2024 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (1)


  7. Юрій Гундарів - [ 2026.07.05 09:52 ]
    Микола Сушак
    У 22 він став чемпіоном Європи з баскетболу!
    Здавалося, для високого симпатичного блондина відкриваються чудові перспективи…

    Після завершення спортивної кар’єри закінчив Київське вище інженерно-авіаційне військове училище, дослужився до підполковника… Але у розквіті сил одержав важку травму хребта, пов‘язану з ушкодженням спинного мозку. Лише складна операція врятувала йому життя. Як нерідко буває у таких страшних випадках, багато хто тоді відвернувся від нього. Проте він все витримав. Був тривалий бій із недугою і, нарешті, перемога над нею!

    Згодом на підставі особистого досвіду він створив перший в Україні центр реабілітації спинальних хворих, де допоміг у буквальному значенні слова стати на ноги більше ніж шестистам приреченим на нерухомість людям.

    …Вже понад десять років Миколи Йосиповича немає серед нас. Але залишився його образ - світлої й напрочуд вольової людини. Центрового з піднебесся…

    Не думайте, що всіма забутий,
    передчасно не кличте лікаря…
    Той не буде до ліжка прикутий,
    хто літати покликаний.

    Так, не буде до ліжка прикутий
    попри будь-яку люту скруту…
    На гамлетівське «бути - не бути?»
    відповідає: «Бути!».

    2026 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.41)
    Прокоментувати:


  8. Юрій Гундарів - [ 2026.06.16 19:04 ]
    Чарівник на імʼя Возінья
    Фантастична гра сорокарічного воротаря збірної західноафриканської країни Кабо-Верде на імʼя Возінья врятувала від поразки його збірну в матчі проти грізних іспанців.

    Ти - маловідомий,
    хоча вже сорок.
    Хтось знає вдома…
    Хіба це сором?

    А взагалі, чи є шанси
    на мундіалі
    проти іспанців?
    Мало.

    Сьогодні він не воротар -
    чудасія…
    А завтра імʼя на вустах:
    Возінья!

    2026 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (2)


  9. Юрій Гундарів - [ 2026.06.01 18:01 ]
    Щаслива «сімка» Хвічі Кварацхелія
    Півзахисник футбольного клубу «Парі Сен-Жермен» - переможця Ліги чемпіонів цього року - і капітан збірної Грузії відмовився відповідати російському журналісту російською мовою після фіналу.

    Підношу келих я
    за Хвічу Кварацхелія!

    «Парі Сен-Жермен» -
    сузірʼя зірок-імен.

    Одна з-поміж них незвична -
    Хвіча.

    Летить стрімко
    його «сімка».

    Гідність і футбольний талант…
    Генацвале, віват!

    2026 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.41)
    Коментарі: (2)


  10. Радченко Рудий Гриб Рудольф - [ 2022.05.02 22:59 ]
    Поєдинок
    Виходити на ринг в останніх парах,
    Коли звучить ще не останній гонг—
    І шкіра опонента зблискує металом:
    Забудь усе— і станеш, наче бог.

    І серце б'ється, завиває люто,
    Й напруживши останній м'яз—
    Досягши піку плавлення металу,
    Виходиш із піке, неначе ас...

    Останній раунд, центр рингу—
    Канат означує кордон...
    Хай я програю в поєдинку,
    Зате зійду, як Аполон.

    І ось фінальнії хвилини—
    Сигнал подав нам реферІ,
    Я вибиваю з середини
    Свого стійкого візаві.

    І ось удар, і ось— нокаут—
    Тепер цей юнкер точно збитий.
    Нехай він виграв перший раунд,
    Зате останній мною був закритий.

    2022


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  11. Ігор Терен - [ 2021.01.30 11:00 ]
    Слідами завірюхи
    Мені сьогодні і вітри попутні,
    і голоси манять із висоти...
    гайну по лісу і мороз не стукне,
    і є надія пасію найти.

    Дуби і сосни розпрямили плечі
    і явір, каланчею у снігу,
    звикає до зимової хуртечі,
    а я – до завірюхи... на бігу.

    Але за нею гнатися абреку
    як і за тою, що піймати легко,
    немає сенсу, бо куди не йди,
    усе одно не відаю, куди
    веде лижня... за обрії далекі,
    а на снігу лише її сліди.

    01/21


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  12. Володимир Книр - [ 2013.09.19 18:34 ]
    EURO-2012
    Jesli inaczej nie można,
    niech wtedy już pilka nożna
    wreszcie zjednoczyć pomoże
    teren “od morza do morza”.

    2012


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати:


  13. Володимир Сірий - [ 2013.06.08 09:39 ]
    Вихід з групи – реальна мета!
    Завдяки феномену Фоменка
    І фортуни сяйного лиця
    Український футбол помаленьку
    Завойовує вищі місця.
    Нащо тренери нам чужоземні,
    Їх оплата трудів світова,
    Є у нас дивовижні резерви!
    Вихід з групи – реальна мета!

    08.06.13


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  14. Галина Михайлик - [ 2013.04.10 13:46 ]
    Королева (після «тайм-ауту»)
    Я – королева! І ходжу – як хочу:
    направо, вліво, прямо, навскоси…
    Ну, себто, «ферзь», кажу «фе» завше в очі.
    В моїх – Тобі не бачити сльози…

    Так, королева - не пішак розмінний,
    безвольний рокірований король -
    на дошці, знай, фігура незамінна,
    без дубляжу і... вирішальна роль...

    Життєва гра? Клітинки чорні, білі…
    Однакова їх кількість, і фігур…
    Я – біла королева. І до цілі
    все чорне на коні перестрибну!...

    10.04.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (22)


  15. Галина Михайлик - [ 2013.01.28 16:51 ]
    Тайм-аут
    І знову піддавки на грані фолу?
    Тупик? Безвихідь? І ні шах, ні мат…
    Бермуддя зачарованого кола…
    Цейтнот? Цугцванг? Чи, найточніше, - пат?

    Завмерли тури, пішаки і коні,
    Слони, ферзі... Чи бути боротьбі?
    А час іде… Все наче на долоні –
    А де той хід? І я кажу собі:

    - Беру тайм-аут!… Отже не здаюся.
    Й не відступаю. Певне, це – азарт.
    А перемога чи поразка? – не боюся,
    Бо кожен фініш – це, по суті, - старт…

    24.02.2008


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.64) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (51)


  16. Лідія Стрельченко - [ 2012.07.30 14:25 ]
    Сторожкі усмішки...
    * * *

    Сторожкі усмішки

    Острів під звалище

    Однакові кольори -
    Гостей і господарів

    Пивні парфуми

    Малий запас
    Англійської
    І нульовий
    Шведської

    Веселі обіцянки
    Розправи
    Над суддею
    Матчу

    Чорно-білі
    М'ячі
    Чорно-біла
    Фортуна

    Жовтозолоте сонце
    Синя слизька злива

    Голи і голі

    Незручна кирилиця

    Фото на згадку

    Країна-загадка

    28. 06. 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  17. Валерій Хмельницький - [ 2012.06.18 11:56 ]
    Красуні-киянки
    На вулицях Києва повно красунь –
    Струнких, довгоногих, звабливих…
    О, Євросоюзе, кордон пересунь:
    Моделі на вулицях – диво.

    Від кризи позбавив - позбав від хандри…
    Поглянь лиш, які тут коб’єти!..
    До Євросоюзу скоріше бери -
    Ми маємо "євро-об’єкти":

    Це - шість стадіонів великих, як стіг,
    І аеропортів ще стільки ж,
    І безліч збудовано кращих доріг,
    Готелів зіркових - тим більше.

    Дай Бог, Кубок Світу довірять колись
    Чи Олімпіаду спочатку...
    О, Євросоюзе, дивись, не барись -
    Бо в Штати поїдуть дівчатка!..


    18.06.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (26)


  18. Валерій Хмельницький - [ 2012.06.15 10:16 ]
    П'ять угорців та гол Марко Девіча
    П'ять угорців пішли на футбол.
    Довго бігали там футболісти,
    Та ніяк не вдавалося гол
    У ворота забити, хоч трісни.

    Раптом вибухнув весь стадіон,
    Репетує в єдиному крику...
    Дочекались, нарешті: "Гол!!!" -
    Вболівальники ледь не охрипли.

    Каже диктор:"В команді "Шахтар"
    Гол забив футболіст Марко Девіч".
    Тут угорець угорцю сказав:
    "Слухай, Вітю, як думаєш, вибач,

    Може, щось я не так зрозумів
    А чи трохи погано я чую:
    Адже гол - Марко Девіч забив?
    Ой, навряд чи його зарахують..."


    22.06.2010, 22.06.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (38) | "Незарахований гол Марко Девіча у ворота збірної Англії на Чемпіонаті Європи з футболу 2012 р."


  19. Валерій Хмельницький - [ 2012.06.08 08:08 ]
    З Пола Брайта. Голкіпер - форварду команди-суперниці
    Хай трісне резинка у шортах,
    Шнурок - у твого взуття,
    Щоб ти посковзнувся, чорте,
    І - пикою у сміття.
    Труси хай впадуть із тебе,
    Зад голий побачать усі,
    Хай вихор зірветься із неба
    І м'яч полетить в небесі.
    Хай ноги стануть, як вата,
    А ступні - неначе свинець,
    Хай злі комарі завзяті
    Ужалять тебе у клинець.
    Дракон хай шкарпетки попалить,
    Ковтне здоровенний кит.
    Нехай поліцай зухвалий
    Зіб'є тебе із копит.
    Аби ти упав у яму,
    Яку накопає кріт.
    А щоб ти утратив тяму!
    І - не добіг до воріт!


    30.05.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (20) | "Paul Bright The goalie’s curse on the other team’s striker"


  20. Руслана Василькевич - [ 2012.03.25 10:14 ]
    Він так хотів стати хітом
    Від Луганська до Дніпра
    й до Карпатських гір
    породила Україна
    справжніх козаків.

    Об’єднав нас браття футбол
    в ворота історії заб’ємо ми гол;
    хай же всюди пісня луна,
    слався братерством Вкраїнська земля!

    Митник вчитель чи шахтар,
    продавець чи лор –
    їх об'єднує одна
    думка про футбол.

    Об’єднав нас браття футбол
    в ворота історії заб’ємо ми гол;
    хай же всюди пісня луна,
    слався братерством Вкраїнська земля!

    До нас гості завітали
    з далеких країв.
    Їм покажем міць й гостинність
    справжніх козаків.

    Об’єднав нас браття футбол
    в ворота історії заб’ємо ми гол;
    хай же всюди пісня луна,
    слався братерством Вкраїнська земля!





    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  21. Юлія Івченко - [ 2012.02.04 02:11 ]
    я знаю
    це занадто просто любити тих хто вартий любові
    у темнім провулку не кидає шкіру з банану на промінь
    не вірить пліткам не носить торбинку старих образ
    і не риється зубом в чиїйсь брудній білизні щораз
    веде собі човен

    не заздрить що дім повна чаша і ти навік обцілована
    мовою його спокійною устами на трон коронованими
    дітьми золотими що малювали акварельними фарбами
    щастя бездонне з такими красивими котячими лапами
    і моїми обновами

    хто довго шукає зерня істини –той і є навіки сліпий
    нещадно зламувати пароль серця у люті й крихкі холоди
    просто заради розваги кидатись кульками із багнюки
    як у далекім дитинстві поціливши в сонячну сукню
    живої ходи

    занадто легко любити тих хто іще не помирає -
    я бачу
    я знаю


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (24)


  22. Сергій Руденко - [ 2010.08.07 00:35 ]
    Олімпійське свято.


    Олімпійський вогонь знову світом широким іде
    Припиняючи війни, усіх закликає до миру.
    Він у кожному серці куточок любові знайде,
    Щоб на кожнім обличчі засяяла посмішка щира!

    Приспів:
    Гаряче серце - душа крилата,
    Олімпіади веселі дні
    Дарують знову спортивне свято,
    Яскраве свято тобі й мені!

    Біль поразок і радість нестримна твоїх перемог
    Будуть міцно тримати трибуни в постійній напрузі.
    Адже ти для них зірка, кумир, ну і трішечки Бог,
    А для тебе вони – найщиріші і віддані друзі!

    Приспів:
    Гаряче серце - душа крилата,
    Олімпіади веселі дні
    Дарують знову спортивне свято,
    Яскраве свято тобі й мені!

    Олімпійський вогонь знову світом широким іде
    І несе нам тепло, щоб за буднями не забували
    Імена олімпійців їх зоряний час і той день,
    Коли наші спортсмени виходили на п*єдестали.

    Приспів:
    Гаряче серце - душа крилата,
    Олімпіади веселі дні
    Дарують знову спортивне свято,
    Яскраве свято тобі й мені!



    Рейтинги: Народний -- (5.37) | "Майстерень" -- (5.37)
    Прокоментувати:


  23. Галантний Маньєрист - [ 2010.07.13 23:43 ]
    Здула Бразилія
    Здула Бразилія... Донно Люсидіє,
    чарочку в борг і я більше не нидію,
    це ж бо ніяк не могло з нами статися,
    темно в очах, і ніяк не розвидніє.

    Донна Наталіє, ярі баталії,
    небом клянуся, відбились на талії!
    Ні, то святе, щоби фіглями гратися!..
    Ляжемо? Бутси помежи сандалії..

    Може спочиньмо? - З будь-ким могло статися,
    мила Розаліє, годі кохатися,
    зрештою, треба ж вертати до дійсності
    (краще тобі б ті голландці дісталися).

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (7)


  24. Михайло Десна - [ 2010.06.29 19:23 ]
    Не будь суворішим за суддю

    Гадаєш, що причетний до гравця
    футболкою, яка - з відомим прізвищем...
    А прагнеш сороміцького слівця,
    що тхне смолою судного чистилища.

    Не стався до футболу, як до гри,
    де нудить полем жереб до фатальності.
    Буває, помиляються й майстри,
    що в’яже м’яч вузлом відповідальності.

    Забудь на мить про вир життєвих зол:
    дві тисячі дванадцятого в "Євро" ми!
    Хай наша збірна, наш-таки футбол
    над нашими порозкошують нервами.

    Не треба тільки зайвих порівнянь
    про ті голи, що "ліплять"... із Бразилії.
    Підтримуєш у час випробувань
    команду ти, народжену у Києві.
    29 червня 2010 р.






    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (4)


  25. Жнівеньская Надзея - [ 2010.02.21 23:25 ]
    -Футбол… Футбол…- (28.06.2008)
    Усе захапілісь футболам.
    Вароты, зялёны газон,
    І тым найлепшым голам,
    Які ўзарваў стадыён.

    Футбол не якіясьці жарты.
    Гэта не пола і нават не гольф
    Яго любяць і хапцы, і дзяўчаты,
    Без яго чалавек проста ноль…

    На поле выодзяць камнды,
    Свісток – і вось мяч паляцеў,
    Трыбуны ўзарвлі фанаты,
    Бо ён у “дзявятку” ўляцеў.

    Футбол глядзяць ўсе і паўсюльна,
    Сцягамі махаюць, крычаць…
    У хаце, у бары утульным,
    Фанатаў нічым не стрымаць!

    А ўсе футбалісты – героі,
    Што па полі зялёным бягуць,
    Быццам рыцары ў латах калёных
    У атаку ўсе дружна ідуць…

    Яны зноў выбягаюць на поле,
    Гоняць мяч ад варот да варот,
    Футбол не разлюбяць ніколі
    Глядзіць яго нават мой кот!

    Возьме коцік чыпсаў і піва,
    Возьме пульт і ціхонька сядзіць,
    Сочыць вельмі уважліва, пільна,
    А калі заб’юць гол - ён “крычыць”…

    Футбол - ёсь цудоўная штука,
    Я ўпэўнена вам гавару,
    Гэта спорт і мастацтва, й навука…
    Хоць сама я яго не люблю…
    _______________________________________________
    NZ


    Рейтинги: Народний -- (5.39) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  26. Сергій Руденко - [ 2010.01.18 22:04 ]
    Моя улюблена команда.
    Знов стадіон скандує дружно,
    Піднявши в гору сотні рук.
    І тут знайоме слово «дружба»
    Нам – зовсім не порожній звук.
    Великим і малим талантам
    Ми привілеїв не даєм,
    Бо разом ми – одна команда,
    Велика, зоряна команда,
    Моя улюблена команда
    Єдина, як життя моє!

    Медалі будуть і рекорди,
    І ми, за покликом душі,
    Підемо впевнено і гордо
    До не покорених вершин.

    Гаряча кров в юнацьких венах
    І ветеранів сивина…
    На кращих світових аренах
    Дзвеніли наші імена!
    І юніорам тут, і грандам –
    Усім достойне місце є,
    Бо разом ми – одна команда,
    Велика, зоряна команда,
    Моя улюблена команда
    Єдина, як життя моє!

    Медалі будуть і рекорди,
    І ми, за покликом душі,
    Підемо впевнено і гордо
    До не покорених вершин.

    І буде зроблено немало,
    (До перемоги довгий шлях).
    Наш прапор знов над п’єдесталом
    І сльози радості в очах!
    Блищить Фортуна діамантом,
    Шалено серце в груди б’є,
    Бо разом ми – одна команда,
    Велика, зоряна команда,
    Моя улюблена команда
    Єдина, як життя моє!

    Медалі будуть і рекорди,
    І ми, за покликом душі,
    Підемо впевнено і гордо
    До не покорених вершин.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.37) | "Майстерень" -- (5.37)
    Коментарі: (6)


  27. Михайло Десна - [ 2010.01.02 16:15 ]
    Співчуття
    Щось не можу звестись я:
    жах, що коїться... Нога моя...

    Ні, ніхто не винен, бо
    раптом м’яз судомою звело.

    М’яч у грі, суддя мовчить –
    матч триватиме й в наступну мить.

    Я ж лежу, й насамкінець
    уривається мені терпець!

    Часу обмаль, час летить –
    за нагоди можна й гру зробить!

    На табло рахунко гри –
    непоступливе "три-три".

    Та суддя спиняє матч:
    в аут мій суперник вибив м’яч.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (3)


  28. Михайло Десна - [ 2009.12.29 22:09 ]
    Реалізація...
    П’явся, п’явся неборака –
    захлинулася атака.
    Що за швидкість? Що за хист?
    Сплячий футболіст?!

    "Лист сухий" пробито з маху –
    горобців дістав той з даху...
    Пересохлий або "лист",
    або футболіст.

    Тренер крикне: – Не юр-бою!
    форвард рветься... Поза грою!
    До судді, немов артист,
    став у позу футболіст.

    З комбінацією "двійка"
    завершальна знову ... стійка!
    Може, просто фаталіст
    влучний футболіст?

    Забігання знову флангом.
    Сам з собою! В ритмі танго
    водить м’яч "з ноги на хвіст"...
    Стильний футболіст.

    Знов момент! Чергова спроба!
    Лиш підставить треба лоба!..
    Лоб, напевно, – егоїст:
    не зірковий футболіст.

    із циклу "Лавиця запасного тренера"


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.48) | "Майстерень" 5.25 (5.48)
    Коментарі: (2)


  29. Михайло Десна - [ 2009.12.28 21:24 ]
    Загроза
    Кожен грає й добре знає –
    геть усе у грі буває.
    Дайте пас – і я втечу,
    може, захист не спіймає.

    Як нападник – я загроза,
    кінь, що тягне свого воза.
    Якщо чесно, я втікач.
    ...Отака футбольна проза.

    Щільний захист – це болото:
    не відмиєшся від поту!
    дайте пас, тоді втечу,
    ніби в’язень із-за дроту.

    Воротарська. Простріл! Зміна...
    Наростає штовханина.
    Через себе б’ю той м’яч –
    може, знайдеться шпарина.

    Тренер цінить злість спортивну,
    те, що я втечу все рівно.
    Аж ніяка це не злість,
    самому доволі дивно.

    ось штрафний. Партнер – "на точці".
    Тут, де я, нас – як у бочці!
    Дайте пас, я знов втечу,
    бо ж народжений в сорочці.

    М’яч у грі! Біжу і б’ю вже...
    Всі свої до мене – дружать!
    Дайте простір, я втечу,
    бо на радощах задушать...

    із циклу "Лавиця запасного тренера"


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.48) | "Майстерень" 5.25 (5.48)
    Коментарі: (3)


  30. Михайло Десна - [ 2009.12.23 21:00 ]
    Уболівальницькі замовляння
    Нарешті і наш на футбольному полі
    почуто гучний вболівальницький свист:
    шукать в Україні футбольної долі
    тепер європейський іде футболіст.

    Та зелень газону не надто надійна
    на терені національниї задач...
    Суперників різних громитиме Збірна.
    належить комусь ще замовити м’яч.

    Сферична культура його вічно плута
    мету траєкторії, напряму кут.
    Щоб знову не вплутався блудно у пута,
    стягнути футбольний із нього хомут.

    Хай вільно вліта через захист в ворота,
    хай звідти надовго уже не зника.
    Бо вся Україна – футбольна спільнота –
    цього якнайбільше сьогодні чека.

    із циклу "Лавиця запасного тренера"


    Рейтинги: Народний 5.38 (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (3)


  31. Михайло Десна - [ 2009.12.23 18:43 ]
    Футбольний тренер
    Нехай не вмить смарагдовий газон
    став жити славою великого масштабу.
    Не план на гру, не мрію – Стадіон
    творив митець із тренерського штабу.

    Шукав народ можливості відчуть
    себе не осторонь вагомого здобутку –
    не тільки в космос першим зазирнуть,
    а й на землі "зірки" свої нести у жмутку.

    Футбол, здавалося б, не та стезя,
    щоб йти до величі і скласти вдало іспит.
    Видовище, на тому й мудрість вся!
    Ну що тут візьмеш з того футболіста?

    Як виявилось, є у гри цієї сенс!
    І статус є, і мудрість, і потреба.
    одним із перших бачив цей процес
    землі своєї тренер, футболіст від неба.

    Його уже немає поміж нас,
    та час від часу чуть у відголоску
    і славу ту, і велич повсякчас.
    ім’я якій Валерій Лобановський.
    2009
    Із циклу "Лавиця запасного тренера"


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (2)