ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2019.05.26 21:21
І Пушкін, і Лермонтов тим паче
Втомилися життям, смерть сприйняли б за щастя.
На прив’язі один в царя ходив і прославляв свободу,
А другий кров місив в чеченському болоті,
Чекаючи кулі як причастя.
А ти, лемківський хруще , ти ж тільки-но почав густи

Тетяна Левицька
2019.05.26 18:48
В палких обіймах терпну, млію,
цілунком зваблюю вуста,
плекаю стомлену надію -
ввіійти в альков любові. Та -
зоря не згасла в соннім небі,
що нам світитеме весь час,
хай Ероса чутливий лебідь
оголених накриє нас.

Нінель Новікова
2019.05.26 12:21
Дзвеніла музика в саду
Щемливим, невимовним горем.
І свіжо й гостро пахли морем
На блюдці устриці в льоду.

Сказав мені: « Я вірний друг!» –
Торкнувся сукні переможно.
О, як з обіймами не схожі

Олександр Сушко
2019.05.26 11:40
Бовдур! Цілий вік на владу гавкав!
Гриз КучмУ, тепер команду "ЗЕ".
Бо - поет! Не безхребетна п'явка,
Що з громади соки тільки ссе.

Як вам слово "більшість" - правда гарне?
Є іще одне слівце "товпа".
- Зупиніться! Стоп! - кричати марно,

Ніна Виноградська
2019.05.26 10:56
У тім краю,
Де ріки
Тихоплинні,
Де райдуги із них
Вологу п’ють,
Ще не завмерла
Мова України.
Вона живе,

Ніна Виноградська
2019.05.26 10:54
Вогнем і мечем захищали державу
І гасли зірниці в очах вояків.
І кров’ю, і потом боролись за славу
Всі наші прапращури і до батьків.

Тепер наша черга ставати до зброї
І землю свою боронити в бою.
Бо наші сусіди на конях із Трої

Віктор Кучерук
2019.05.26 10:02
Вечора відсвіт червоний
Тоне в багровій воді, –
Берегом тупають коні
Сірі і темно-руді.
До прохолодних влоговин,
Чуючи дзенькіт відра, –
Сходять слухняно корови
З пагорбів ситних Дніпра.

Володимир Бойко
2019.05.26 09:28
Людям, вічно набурмосеним,
Видається все не так.
Набурмосені відносини
Дошкуляють, як чиряк.

Ні нещирі перепросини,
Ні фальшивість обіймань,
Не поможуть набурмосеним

Ярослав Чорногуз
2019.05.26 02:13
Моя любов, моя печаль,
Моє кохання чарівливе -
Крізь тиху вечора вуаль
Просвічує сяйливе диво!

І як до нього не спішить,
Й у сні мені цей рай не сниться –
Те тихе полум`я душі,

Юрій Сидорів
2019.05.25 22:23
Магелани загублених рим,
Океанів епічних сіндбади,
Я проханням ділюся моїм -
Заберіть до своєї бригади.

Не боюся авралів і вахт,
Не злякає мене і полундра.
Пропонуйте неписаний фрахт -

Вероніка Новікова
2019.05.25 22:19
Може, поставиш чаю, ввечері трохи лячно.
Ходить довкола слово, сяде на груди — плаче.
Тут, у пустій квартирі, мов на далекій зірці,
солодко тане плитка. А від мовчання гірко.

Може, борги вертала, може, знайшла забуте.
Сядь біля мене трохи. Хай розі

Іван Потьомкін
2019.05.25 21:38
Не по мені,
як намір обганяє розум,
як зверхницька мета
здоровий глузд зміта...

Марґо Ґейко
2019.05.25 20:41
Всміхайся та не влещуйся нічим.
Бо друга можна зрадити й цілунком,
А оди, що звучать занадто лунко,
Двосічними бувають, як мечі.

Нехай твій шлях, невстелений ніким,
Не те, щоб не затоплювала повінь,
Не те, щоб не вертав тебе на сповідь,

Вячеслав Семенко
2019.05.25 17:13
Я гостей не чекаю, адреси мовчать.
Небеса, на яких заборони печать,
вже нікого, ніколи, нічим не обмежать.
Але простір лишився моїм назавжди,
хоч поріг підмивають потоки води,
віддзеркалена в ній перекинута вежа.

Хай три виміри, наче кольчуга, скр

Гренуіль де Маре
2019.05.25 13:06
Та хай би вже було як є:
Небілені обдерті стіни,
Куток, де сіть павук снує –
І б’ються в ній страхи незмінні;

Нехай розвезло всі шляхи,
І сон вже не долає втому,
І Бог прикинувся глухим –

Світлана Майя Залізняк
2019.05.25 10:22
Мудрощів би всім... Наливайте з діжки!
Запустіть модерні, ярі двигуни.
Був король - утік... проводжали пішки.
Корчували трухле, щось народ наснив.

Піднялись на прю, наварили каші,
роздала сорока... бракне сироті.
Де отут нові, креативні, наші?

Тетяна Левицька
2019.05.25 09:52
Смеркається, спиняє тиха ніч
минулого сум'яття каруселі.
Малинові мазки на чистій стелі 
сумних небес, а канделябри свіч
ще не горять, лише зоря одна
крізь поволоку синю проглядає.
Хтось поступово поза небокраєм
запалює свічки. Чия  вина,

Віктор Кучерук
2019.05.25 06:41
На кордоні совісті спокуса
Душу вперто знаджує щомить, –
То до Галі радо пригорнуся,
То без Олі не вдається жить.
На кордоні совісті затисла
Душу непостійності вина, –
Згадую сьогодні тільки числа,
Бо забулись зовсім імена.

Ігор Деркач
2019.05.25 06:30
Аврал триває. Чубимося знову.
Російське чудо, і немає див.
Зшиваємо державу по-новому,
а націю – як Вова заповів.

***
Ґарантувати – це ще не подія,
яка усе вирішує за раз,

Світлана Майя Залізняк
2019.05.24 22:20
Лад буває лише в раю,
там немає заміни Єві.
Я чарунок отут не таю,
відбиваюсь від ос у мреві.

Є китайський ліхтар, лукум.
Запустити б - та ливні, грози...
Обіцявся іще й самум!

Вячеслав Семенко
2019.05.24 19:45
Коли скоробіжна розсудливість сходить на нас,
уривки розмов, що блукають на сходових клітках,
вночі поміж сльоти, мокречі, багна,
народиться голос тендітно високий і світлий.

Крізь осад намулу проб'ється нове джерело,
воскресша краплина уперте кам

Світлана Майя Залізняк
2019.05.24 15:02
Кекси медові, третина банана,
склянка цикорію... і голоднеча.
Сукню курортну приміряла - рано...
Котик лягає на музоньки плечі.

Бджілка дзуміє... а цукру не можна...
Хочеться манго з Камбоджі чи Ліми.
Я - легковажна і непереможна -

Марія Дем'янюк
2019.05.24 11:56
Хмарка сіла на тополю і глядить донизу,
усміхається небесно жовтому нарцизу,
розглядає білу шубку ніжної кульбабки,
далі озирнулась хутко: дивиться на грядки.
Там росте уже петрушка, кріп, салату листя,
І кущі вже зеленіють в ягіднім намисті.
Аж до

Ірина Білінська
2019.05.24 11:24
Вона прийшла у понеділок.
О, як же я її чекав!
Душа, окрилена, злетіла,
Неначе Бог її підняв.

Вона була дзвінка і зріла,
В обіймах чистої весни.
А ніжний запах її тіла

Віктор Кучерук
2019.05.24 07:38
Доцвітають весняні квіти,
Час вже літнім цвісти поспів, –
А від тебе самі привіти,
З побажаннями гарних снів.
А від тебе, моя відрадо,
Лиш рої неприкаяних слів
То розгадую, як шаради,
То нема до розгадок шляхів.

Ярослав Чорногуз
2019.05.24 00:01
В час, коли співають солов`ї,
І черемхи китиці пресвітлі
Розливають пахощі свої,
Це кохання диво в нас розквітло!

Я забув од захвату слова,
Розтопилися страждання гори.
Бог Ярило нам подарував

Тетяна Левицька
2019.05.23 23:28
Голубий серпанок спрагло із цеберця п'є
прохолодне, білорунне молоко туману.
Дай напитися любові, джерело моє,
і медовим поцілунком причасти кохану.

Загубилися у травах весни осяйні,
та душа заголубіла в волошковім раї.
Залюби мене до млості, под

Іван Потьомкін
2019.05.23 21:07
Лапатий сніг січе у січні.
Зима найбільш лютує в лютім.
Береза частує соком в березні.
Кульбабами та розмаїттям квітів дарує квітень.
У травні трава у зріст людини.
У червні черви розпушують старанно землю.
А в липні схиляє віти липа, обтяжена запах

Ірина Залюбовська
2019.05.23 17:32
Із якої далини -
з лісових озер глибоких
і джерел зеленооких -
до людей приходять сни?

З річки темної води,
де верба купає віти,
сни зринають, а сліди

Світлана Майя Залізняк
2019.05.23 09:39
Заслабнути на «Птахокардію» Симптом перший Коли натрапляєш на Поезію Світлани-Майї Залізняк, розумієш, що в твоєму світі вона (її Поезія) оселяється на постійно. Бо так тобі хочеться. Бо там є чим живитися з кожного пірнання в неї. І як оминути ба

Ігор Деркач
2019.05.23 08:09
Усім відомо, – де війною віє,
чекай із «іхтамнєтами» Москву.
Конаюча в агонії Росія
колонізує «вату» світову.

Куди не йди, усюди їхнє рило.
Уже й своє – і те гноїть капрал,
а кривославна мафія Кирила

Олександр Сушко
2019.05.23 07:10
З’явилася у нас на сайті химерна пані: вірші пише. І не просто вірші, а ВІРШІ! Сама про себе нашкребла резюме: ікона стилю! Взірець вишуканості! Естетичний ляпас несмаку товпи! Почитав увечері на сон грядущий її нетлінки, дійшов до сторінки надцятої

Вячеслав Семенко
2019.05.23 00:12
Вітрилами на хвилях трав
тополі луками пливли,
у відблисках нічних заграв
котився грому перелив.

Шмагали блискавки по склі,
спливали за струмком струмок
лавини недвозначних слів

Вероніка Новікова
2019.05.22 23:44
Ніч збирається на гілках. В чому ти бачиш страх?
Шурхотить у траві, біжить зі струмком, зазирає у дім.
Роздягайся, ходімо.

Не ставай на листок, обійди колосок, не торкайся кори,
на твоєму боці і чорні гори, і їхні вітри.
Як ітимеш повз жовту скелю

Анонім Я Саландяк
2019.05.22 18:20
переклав з російської Саландяк

Це цілі Четвертої світової війни. А про методи досягнення в ній перемоги інформує зі слів своїх всеблагих співбесідників інше джерело: “Гедоністичний (насолодний) та морально нестійкий Захід здригнеться та відступить пере

Серго Сокольник
2019.05.22 11:52
Як це сталося... Літній день
І кульбабок щасливі личка...
Пригадалося нині, де
Заколисувала травичка,
Нам нашіптуючи казки
Про кохання, і ми кохались,
Приховавши у квіточки
Тіл оголення, і ховались
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Оля Боняк
2019.05.22

Дмитро Бугера Брилінський
2019.05.22

Світлана Пасенюк
2019.04.24

Ірина Залюбовська
2019.04.22

Ростислав Стадницький
2019.04.22

Вігілант Вігіланттт
2019.04.10

Зоя Войтович
2019.04.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Петро Дем'янчук - [ 2019.05.25 10:50 ]
    РОМАНТИКА
    Усвідом що я з тобою
    Із повік твоїх сльозою
    Усвідом що я весною
    Шлях обрав тобі любов*ю

    Відгукнись , я зовсім поряд
    Озирнись , прийми мій погляд
    Травами , вологих росах
    Зупинися тінню в водах

    Заболить аж до без тями
    Розжене всі томні хмари
    Слідом , цвітом , пелюстками
    Гоїмо цілющі рани

    Усвідом що я з тобою
    Пізнаю любов душею
    Усвідом , для нас весною
    Світ відроджується знову.



    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  2. Марія Дем'янюк - [ 2019.05.21 13:56 ]
    Тобі
    Люблю тебе усіма барвами багряних кольорів:
    палітрою ніжно-рожевою,
    пурпуровими хвилями червоних морів,
    відтінками клена порою листопадневою.

    Люблю тебе глибокою синявою:
    пірнаю у небо, біжу волошковими долинами,
    в обіймах твоїх розтікаюся блакитною рікою
    з дивними ракушками із сяючими перлинами.

    Люблю тебе переливами оранжевого:
    золотом соняхів, цілунками жовтогарячих нагідок,
    усміхаюся сонцем ясної літньої пори
    з безліччю ластовинок - помаранчевих міток.

    Кохаю тебе лазуровим відтінком,
    зеленим, багрянцем,білосніжною ніжністю...
    Ти - світ мій! Дарунок, з безмежною щедрістю
    Подарований Небом безкраїм Любові Всевишності...



    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (2)


  3. Петро Дем'янчук - [ 2019.05.18 08:04 ]
    ПОРАДА
    Чекай , чекання надихає
    Своїм терпінням розкриває
    Дорогам - обрані шляхи
    Меті - підібрані зразки

    Чекай , чекання захищає
    Від помилок застерігає
    Зарозумілого - повчає
    Свідомому - допомагає

    Чекай, чекання занотує
    Постелить , обере , почує
    Своїм умінням домінує
    Повазі , осуду - звітує

    Чекай , чекання то криниця
    Твоїм бажанням вся іскриться
    В любові - ніжністю озветься
    Коханню вірному - знайдеться.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  4. Марія Дем'янюк - [ 2019.05.16 21:36 ]
    ***
    Не гілля тополі, а мої крила:
    вітер дме, вони хитаються і я лечу...
    Дістаюся до Блакиті, що мене манила
    і запалюю від Сонця огненну свічу...

    Мерехтять яскрини на листках тополі
    усміхами Неба до моєї долі.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Прокоментувати:


  5. Ярослав Чорногуз - [ 2019.05.15 01:15 ]
    Будь щаслива
    Надворі літня злива
    Розкрива пелюстки.
    Будь зі мною щаслива,
    Як ніколи, ні з ким!

    Будь зі мною, як пісня
    На вустах співака.
    Як веселка, що висне
    В ніжнім небі легка.

    Поцілую у очі,
    Ти – моя золота.
    Хай метелик тріпоче
    Унизу живота.

    Хай жага, як у раї,
    Розквіта навесні.
    І любов огортає
    В найчарівніші дні!

    14 травня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)




    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (4)


  6. Марія Дем'янюк - [ 2019.05.11 14:55 ]
    ***
    Місяць - то Божа долонька:
    Ніжно тримає нічку...
    Сяду у білий човен
    І задивлюся у річку.

    Небом пливу між зірками,
    Сяйво світил вбираю,
    Поміж рожевих півоній
    Білу лілею шукаю.

    Там,у бутоні Небеснім,
    Дивне Правічне Світло
    Серце моє омиє,
    Щоби воно заквітло.

    Місячну ясну долоньку
    Вже обійняла нічка...
    Білі пелюстки лілеї
    Тепло торкаються щічки...


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (3)


  7. Ярослав Чорногуз - [ 2019.05.11 07:37 ]
    Диво бузкове - щастя казкове
    Цілий день кохання. Цілий день кохання.
    Випурхнула з клітки пташечка – втекла.
    Пестощі п`янкого диво-раювання –
    Доки огорнула ніжністю імла.

    Як цвіли каштани між бузку цвітіння –
    Оповили віти-рученьки мене.
    І запахли коси черемхово-пінно –
    Розцвіло кохання наше осяйне.

    А вгорі шуміли десь травневі зливи…
    І цілунків зливи мчали навздогін….
    У шаленстві мрії ми були щасливі,
    В повені любові – миті дорогі!

    Не забуть ніколи диво це бузкове,
    Пелюстки розкрили таїну свою.
    Небо дарувало щастя нам казкове
    В Україні милій, у земнім раю!

    11 травня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (6)


  8. Петро Дем'янчук - [ 2019.05.09 12:26 ]
    ПОЛОН
    Спить тиха ніч , дрімає ліс
    У хмарах місяць тоне
    Між зорями блукає зиск
    Украсти сон мій хоче

    Твоїх проникливих очей
    Краси земної опій
    Нуги духмяної лілей
    Торкнеться ласки промінь

    Ця вабить солоду роса
    Обох нас частувати
    Мотив закоханий в слова
    Тобі єдиній знати

    Спить тиха ніч , дрімає ліс
    У хмарах місяць світить
    Та втому річ , вся в тому річ
    Душа без тебе марить.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  9. Ярослав Чорногуз - [ 2019.05.06 20:32 ]
    Не відлітай (романс)
    Не говори, що йти повинна,
    І серця мого не терзай.
    Нехай же ллється хоч хвилину
    З очей коханих - бірюза.

    Даруй ще хвильку приголубить -
    Цілунок щічку хай торка.
    І пальчики ці милі, любі -
    Не відпускає хай рука.

    Не відлітай, моя Богине,
    Прощатися не поспішай,
    Бо у розпуці лютій гине
    Моя згорьована душа.

    Від берега ти не відчалюй,
    І прірву не твори з води.
    Бо серце рветься від печалі,
    З одчаю ринеться туди.

    Нехай затягнеться хвилина -
    Щосили мрій зі мною, мрій.
    І лебідь щастя в небо лине
    У безконечності своїй!

    6 травня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)



    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (3)


  10. Петро Дем'янчук - [ 2019.05.05 10:56 ]
    ПРИХИЛЬНІСТЬ
    Дозволь прийти у твої сни
    Хоч так дозволь - любові жити
    Дозволь десь осторонь цвісти
    Щоб де було - тобі спочити

    Я буду поряд , як завжди
    Це небо на тобі тримати
    Я стану вісником грози
    Щоб змогу мала - відпочити

    Яка б не сталася біда
    Ти знайдеш відчаю - затишок
    Бо ти була , ти є моя
    Приймаю - доленосний вирок

    Один для одного даруєм
    Опору , приклад , вподобання
    По різним берегам чекаєм
    Де не взаємним є - кохання.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  11. Петро Дем'янчук - [ 2019.05.05 08:40 ]
    ЧАС
    Якось - засумуєш ще за мною
    Візьмуть - твої спогади нагоду
    Схочеш - оминути стороною
    Прийдеш - до взаємного покою

    Якось - так захочеш подивитись
    Мовчки - до мого плеча хилитись
    Міцно - до грудей моїх тулитись
    Разом - у зірках ночей губитись

    Якось - десь зустрінеш випадково
    Кинеш - погляд наче помилково
    Візьмеш - усміхнешся гірко , прикро
    Якось - іншим разом , заснем тихо.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  12. Світлана Ковальчук - [ 2019.04.30 11:12 ]
    Христос воскрес!
    Неначе пава, осяйна і пишна,
    пливеш легкою павіддю небес.
    Сьогодні день який, розквітла вишне!
    Христос воскрес!

    Метелик заповзявся розгойдати
    твої планети у відлунні мес.
    А сонячно, а небо - у блаватах.
    Христос воскрес!

    Душа сьогодні - то розквітла вишня,
    легкий метелик над пастеллю плес.
    Душа подячні оди Богу пише.
    Христос воскрес!

    2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (4)


  13. Ярослав Чорногуз - [ 2019.04.27 17:18 ]
    Померла любов
    А між нами померла любов,
    Залишилась тепер тільки дружба.
    Не прикрасять вже ніжний альков
    Гіацинти розкішні і ружі.

    Не запахне черемхою сад,
    Від бузку ми удвох не сп`янієм.
    Бо немає дороги назад,
    Помирає любов без надії.

    І куди не піду, позирну –
    Потьмяніло усе, оніміло.
    Ми лягли, мов живцем, у труну,
    Почуття зберегти не зуміли.

    І отрути п`єм чашу до дна,
    У цвіту колихаються віти.
    Як насмішка, квітує весна,
    Де кохання лежать мертві квіти.

    27 квітня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (3)


  14. Петро Дем'янчук - [ 2019.04.27 08:12 ]
    ОБІЙМА
    А нам весна защебетала
    Розквітла щира , забуяла
    У сад Едему проводжала
    Його щедротами вражала

    Поворкотіла , покружляла
    За горизонтом поспішала
    Нас віддала малюнкам літа
    Від чекаючи привіта

    У пісні цій між берегами
    Мелодії яскраві фарби
    Любові здатної роками
    Прожити спільними думками

    Уже до осені зібрались
    В своїх здобутках постарались
    Відповіли , повибачались
    Душа з душею обіймались.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  15. Ярослав Чорногуз - [ 2019.04.25 19:46 ]
    Я не вмію наполовину
    Я люблю розгорнутий спів.
    Щоби серце – на повні груди.
    Й не терплю любити – напів,
    Напівправди, напівоблуди.

    А в реальнім житті із них
    Краще дім сім`ї будувати.
    Пестить тихо стриманий сміх,
    А у вухах – м`якенька вата.

    І як слово впаде не в лад –
    Може буть воно непочуте.
    У сердечний квітневий сад
    Не проллється з нього – отрута.

    Я надміру люблю тебе,
    Ти зловжити оцим хотіла.
    Я не дав. Небо - голубе
    Від свинцю обрАз потемніло.

    Я на тебе сердитий був…
    Та на себе сваритись треба!
    На всю правду накласти табу –
    Так нашіптує Боже небо.

    І життя опускає ниць.
    Це стосунків кінця – початок.
    Наробили таких дурниць,
    А мені за все – вибачатись.

    Вже холонеш до мене ти…
    Усвідомлюю я провину.
    Ти прости, о люба, прости,
    Я не вмію наполовину

    Ні сваритися, ні любить.
    Як і ти, я козак упертий.
    Дай цілунку останню мить
    Й біля ніг твоїх любих – вмерти!

    25 квітня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (2)


  16. Ярослав Чорногуз - [ 2019.04.25 01:14 ]
    Прийди
    А я – немов магнолія ота –
    Росту, квітую тихо сам у гаю.
    Прийди до мене, люба, золота,
    Як сонця, я тепла твого чекаю!

    Прийди до мене, в мій духмяний сад,
    Допоки ще весна у нім буяє.
    І хай не буде вороття назад
    Між ласками шаленого розмаю.

    Цілунками, вустами говори…
    Нехай пелюсточка пелюстку ловить
    У пустощах закоханої гри,
    У невимовних пестощах любові.

    Коли в найвищий увійдем екстаз,
    Розчинимось, полетимо в обіймах.
    Нехай ніщо не зупиняє нас,
    І насолоди стогонів не стримуй!

    Прийди до мене, поки є жага,
    Допоки ще благовіститься небо.
    Бо пропаду в байдужості снігах,
    Перецвіту й осиплюся – без тебе!

    24 квітня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (8)


  17. Ярослав Чорногуз - [ 2019.04.23 11:41 ]
    Дружня розрада (за мотивами твору Т.Левицької)
    Я ніколи не сяду без весел в човна,
    Без вітрил не пливу в океані.
    Моя подруго мила, від чого сумна?
    Чом душа, наче далеч туманна?

    Чи гостреньких любителька ти відчуттів?
    А чи жити набридло на світі?
    Позникали з голівоньки думи святі,
    Чи химерами всі оповиті?

    Доля добра бува. Та буває і зла..,
    Занесе на пороги неситі.
    Як же можна у далеч пливти без весла,
    Ризикуючи вмерти щомиті?

    Як же можна пливти по життю без мети?
    Все у вас, у жінок – таємниче…
    Та подумай голівкою трішечки ти…
    Ждеш, що небо до себе покличе?

    Чи безсила душа вже боротись зі злом,
    Смерті хоче, чортам на догоду?
    Ось рука моя дружня і човен з веслом -
    Попливемо на чистую воду!

    22-23 квітня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (2)


  18. Тамара Швець - [ 2019.04.19 16:39 ]
    Любити життя...
    Любити життя,
    Цінувати миті і часи,
    Насолоджуватись тим,
    Що маєм ми –
    Що може бути кращим,
    Мабуть ніхто не заперечить,
    Було і буде важливим
    В любі століття і віки!
    19.04.19 8.30


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  19. Світлана Ковальчук - [ 2019.04.16 21:03 ]
    Білі сльози
    Білі сльози -
    наповнення, Боже,
    тонкострунних вишневих дерев
    вже опісля зимової прози.
    Вже опісля...
    (Сніги ж і морози!)
    Вже опісля всіх мрев.

    Так душа затужавіла плаче,
    як минається їй страдна путь.
    Люди йдуть, розглядаються, бачать...
    Що їм, людям?
    Цвітіння неначе.
    А душі?
    То навернення в суть.



    Рейтинги: Народний 5.25 (5.5) | "Майстерень" 5.25 (5.52)
    Коментарі: (5)


  20. Світлана Ковальчук - [ 2019.04.13 19:20 ]
    Сім голубів
    Сім голубів у сонячній ріці
    подрібнені на крихти сонця й щастя.
    Опісля бур, опісля манівців
    мені чи голубам - святе причастя.

    Сім голубів нарощені з води,
    такі ж прозорі і такі ж хвилинні,

    як ранок цей блаженно-золотий,
    як я, на трохи птаха і дитина.




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (4)


  21. Петро Дем'янчук - [ 2019.04.13 09:47 ]
    КОХАННЯ
    Водойми повні береги
    У вербах вітер позіхає...
    У гладі темної води -
    Небесна синь відпочиває...

    Ранок туманних верховин
    Новому дню заповідає...
    Літай подалі від вершин -
    Любов сьогодні сповідає...

    Сліпить потоків бірюза
    Людського серця спілкування...
    З крапель струмка потік ріка
    Душам світанками кохання

    Водойми повні береги
    У вербах вітер задрімає...
    Над гладдю чистої води -
    Голубка з голубом літає.




    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  22. Петро Дем'янчук - [ 2019.04.13 09:24 ]
    РОМАНС
    Стиглих ягід приваблива розкіш
    Мов гарячі любові вуста
    Грає звабливий , лагідний промінь
    Танго осені , вальсу душа

    Ми з тобою очей оксамити
    Дні короткі у довгих ночах
    Наших барв кольорів - фаворити
    Талий солод , цілунків каскад

    Білим цвітом ранкові світанки
    Віртуозність сонат скрипаля
    Двох закоханих чари - окраси
    Мелодійність весняного дня.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  23. Нінель Новікова - [ 2019.04.10 11:25 ]
    Весняний подарунок
    Ізнов під віконцем стара абрикоса розквітла.
    Злетілися бджілки до неї на радісний трунок…
    Я дякую, Боже, за цей осяйний подарунок,
    Що в душу мою найчистішим вливається світлом!

    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (8)


  24. Марія Дем'янюк - [ 2019.04.09 08:42 ]
    ***
    Так давно не гуляла я небом...
    Так давно не трималась за хмари...
    Так давно не лилися в долоньку
    Золоті сонцемісячні чари.

    Коли небо сміється в росині,
    Коли сонце кульбабу вітає -
    Смуток тане у чистій сльозині,
    Ранок світлом усе напуває.

    Як зоря усміхається красно,
    Небо місячно казку шепоче,
    І спалахують вогники ясно -
    Всесвіт щирих обіймів хоче.

    По сльозині чи то по зорині
    Вічність ніжно потрапить у душу,
    Я тихенько дивитимусь в небо,
    Я Причастя Землі не порушу...



    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (4)


  25. Нінель Новікова - [ 2019.04.07 21:56 ]
    Гіацинтове диво
    Гіацинти цвітуть – розмаїто, духмяно, красиво –
    Феєрверки барвисті на славу весни на землі!
    Надивитись не можу на це несподіване диво!
    Жаль, що з ним не знайомі ні бджілки, ні ласі джмелі…

    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (4)


  26. Нінель Новікова - [ 2019.04.05 18:31 ]
    Примула
    Тепло десь згинуло…
    Вітрисько входить в раж
    І гне дерева,
    Грається гілками.
    А кущик прИмули,
    Мов ніжний флердоранж,
    Білесенькими
    Сяє квіточками…

    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (6)


  27. Ярослав Чорногуз - [ 2019.03.31 01:34 ]
    Задрімало плесо дніпрове
    Задрімало плесо дніпрове,
    Ми із нічкою тут – самі.
    І неон мерехтить ізнову
    Заспокійливо, мов камін.

    А надворі – тепло, весняно,
    Чеше ніч золоту косу.
    Пам`ятаєш, ми вдвох, кохана,
    Задивлялись на цю красу?!

    Задивлялися, милувались…
    Аж тепліла навкруг зима!
    Чом так щастя кохання мало?
    Чом же поруч тебе – нема?

    Лиш у тьмі величній іскриться
    Темно-синій велюр небес.
    Пестить він красу світлолицю,
    Ніби я у ту ніч – тебе!

    30 березня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (2)


  28. Петро Дем'янчук - [ 2019.03.27 07:35 ]
    ДОЛЯ
    Білим шовком маскуючи терни
    При дорозі лягла полотном
    Прикладала до трав мої рани
    Так образи лікуєш добром

    Пильна ,щедра , надійна опора
    Цього світу квітуча душа
    и настільки велика , і власна
    Що у кожного тільки своя

    Додаєш нам терпіння , і віри
    Для слабкого підставиш плече
    Це цінують дорослі , і діти
    ББо ти все що для нас головне

    Тобі вдячний за власну підтримку
    Віртуозний практичний сюжет
    Я поставлю десь кому , десь крапку
    Занотую повчальний момент.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  29. Ярослав Чорногуз - [ 2019.03.25 23:03 ]
    Не сумуй, моя кохана
    Не сумуй, моя кохана,
    Днів печальних не лічи.
    Ще твоя сердечна рана
    Тихо заживе вночі.

    Йде по струнах душ гліссандо,
    Знову разом квіти ці –
    Оксамитова троянда
    Й фіоленький* гіацинт!

    Пахощі перемагають,
    Аромат п`янить усіх.
    І веселка у розмаї
    Уклоняється красі!

    *Фіоленький – свідомо вжитий авторський словотвір.

    25 березня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.88)
    Прокоментувати:


  30. Ярослав Чорногуз - [ 2019.03.20 07:07 ]
    Тобі в день щастя
    Така шляхетність у твоїх очах –
    Емоції, весь розум, полонила.
    Там бачу вись, куди возносять крила,
    Яка вгорі тремкоче на вітрах.

    Небесна світлосте, указуй шлях
    І еталоном із чеснот будь, мила!
    Лиш ти мені великий світ одкрила,
    Енергію дала, що має птах.

    Вино страждань моїх – в твоїй долоні.
    Історія то мук твого єства,
    Це таїна, де прірви є бездонні…

    Краса стосунків – сфера то нова!
    Ідилія, мов на природи лоні…
    Й од щастя загубилися слова!

    20 березня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний 6 (5.67) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (8)


  31. Ірина Білінська - [ 2019.03.19 12:35 ]
    Іноді...
    Іноді, я думаю про тебе...
    І тобою дихаю,
    Не раз...
    Ти - одне із сонць мойого неба.
    Розуму мого предивна гра.

    Іноді, я думаю про тебе...
    І мовчу...
    Безжалісно мовчу.
    Блискавиці ціляться між рЕбер,
    мов от-от дощами потечу.

    В цьому танці змішаних мелодій,
    У гучному хорі голосів,
    Твого серця впізнаю акорди,
    Що моіх сягають полюсів.

    Іноді, а може, і частіше...
    Я про тебе думаю усе ж.
    І тоді, народжуються вірші
    У душі, без гриму і одеж.


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.36)
    Прокоментувати:


  32. Ярослав Чорногуз - [ 2019.03.19 00:17 ]
    Я задихаюсь від кохання
    Це віт судомне колихання –
    Сміється місяць із небес.
    Я задихаюсь від кохання,
    Ним переповнений увесь.

    Ох, розбудить би вікна сонні,
    Явити давні їм дива –
    Я б серенаду під балконом
    На повен голос заспівав.

    Часи романтики, о де ви?
    Сентиментальну ллю сльозу…
    Неначе котик березневий,
    Я б розійшовся унизу.

    І ти б, напевне, зашарілась!
    Півонією зацвіла!
    Щоб злий сусід осатаніло
    Заматюкався із «дупла»!

    18 березня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (4)


  33. Марія Дем'янюк - [ 2019.03.13 11:46 ]
    Ніченька
    На дивовижному каштані
    Вмостилась ніжна нічка-пані,
    І небо місяцем всміхалось,
    Бо з панною воно віталось.

    А пані вишивала зорі
    Такі яскраві, неозорі -
    Чубатих хвиль ясні прикраси
    Блискучі гудзики-окраси.

    А пані виплітала мрії -
    Хмаринам фарбувала вії,
    Такі прозорі і тендітні,
    Земному світу непомітні.

    А пані небесам сріблила,
    Як щічку до хмарин тулила,
    Яскраві крила...



    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.4)
    Коментарі: (5)


  34. Тамара Швець - [ 2019.03.12 10:35 ]
    Як приємно ...
    Як приємно почати ранок з позитива,
    Посмішка, доброго ранку сказати чоловіку,
    Смачного чаю випити і музику вімкнути для душі,
    Проглянути новини,почитати, помріяти,
    Підготуватися до справ, з натхненням діяти,
    Чудовий ранок, початок нового дня,
    Подякувати Всевишнього,
    Він завжди поряд, підтримка,
    Щасливою відчувать себе!!!
    12.03.19 8.48


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  35. Тамара Швець - [ 2019.03.12 09:26 ]
    За зрілістю ...
    За зрілістю приходить старість,
    З сідим волоссям на чолі,
    Якщо зустріть цей вік поважно,
    То й мудрість прийде на поріг,
    Можливості в цей вік –безмежні,
    Час вільний – в досталь,
    Цікавих справ, захоплень,теж,
    Потрібно лише добре знати,
    Що все залежить від цілей, планів,
    Бажання насолоджуватися життям!
    11.03.19 8.25



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  36. Ярослав Чорногуз - [ 2019.03.11 21:38 ]
    Чом ти, весно?
    Чом ти, весно моя, спохмурніла?
    Потьмянів, наїжачився луг.
    Де усмішка твоя звеселіла,
    Чом пронизливий вітер не вщух?!

    Поривається він воювати –
    Гнеться, гнеться додолу верба.
    Темні хмари пливуть шаруваті,
    Наче в них оселилась журба.

    Суне-плине флотилія суму,
    Синь чарівну вже заволокла.
    Дня весняного світлу задуму
    Поглинає холодна імла.

    …Та раптово неону вогнями
    Опромінився весь небокрай!
    То весна засміялась піснями –
    Душу змерзлу мою зігрівай!

    11 березня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний 6 (5.67) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (12)


  37. Петро Дем'янчук - [ 2019.03.10 11:45 ]
    Пейзажі
    Романтика осіннього романсу -
    Мотивами грайливі кольори...
    Мелодії злітаються до ритму -
    В очах вальсують іскорки роси...

    Окутує волога прохолода -
    Мінять крона зелену - вбрання...
    У глянці популярності природа -
    Її барвиста , вичурна краса...

    До лісу манять ласуни - гостинці -
    Маскуючись під листом , у траві...
    Різноманіття щедре у корзинці -
    Підносим радість ласощів собі...

    Романтика осіннього пейзажу -
    Курличуть , відлітають журавлі...
    До дому , чи до іншого порогу -
    Пливуть яскраві долі міражі.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  38. Петро Дем'янчук - [ 2019.03.10 11:30 ]
    Нектар
    Так хочеться втекти від себе -
    своїх обов*язків , і знань
    Зібрати все своє відверте -
    стати паломником бажань

    Все повернуть в дитячу примху -
    довіру , віру , простоту
    Складать з хмаринок мульт - картинку -
    з розбігу впавши у траву

    Вдихнути аромат ванільний -
    на повні груди , до схочу
    Почути мамин голос ніжний -
    її турботу , теплоту

    Якісь трапляються події -
    уже позаду томна даль
    Ми потребуєм чути мрії -
    дегустувати їх нектар.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  39. Ярослав Чорногуз - [ 2019.03.09 00:01 ]
    Вдихаю щастя
    Вона вже холоду не здасться –
    І пестить сутінь запашна.
    Не йду, лечу – вдихаю щастя –
    Нарешті вже прийшла весна.

    І я знетямився неначе –
    Зима-тюрма була важка.
    І сам тепер од щастя плачу,
    Мов скинув з пліч льодовика.

    О любий березню чудовий,
    У молодість мене зови.
    Я мов народжуюся знову,
    Як од Трипілля – рік Новий!

    І хмар важких немає вати.
    І небо чисте, як роса.
    Співати хочу, щедрувати –
    Яка краса, яка краса!

    І навіть радістю іскриться
    Вечірня місячна імла.
    Якби ж зі мною, світлолиця,
    В цю мить прекрасну – й ти була!

    8 березня 7527 р. ( Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний 6 (5.67) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (10)


  40. Ігор Деркач - [ 2019.03.08 19:08 ]
    Наврочені миті
    Мені колись циганка ворожила,
    що доживу до ста, як не умру,
    і що тоді нова чекає мила,
    коли забуду першу і стару.

    І ось тому, як незабутня казка,
    явилась ти, аби у серці знов
    заворушилась ластівкою ласка.
    І що то є, якщо це не любов?

    Подякуй долі, що і це немало,
    коли приходить перша і остання.
    За всі мої печалі і жалі,
    за те, що я не перший на землі,
    ти обняла мене й поцілувала,
    а я й не знав,
              що це уже –
               прощання.

    08/03/19


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (6)


  41. Тамара Швець - [ 2019.03.04 11:20 ]
    Що мені в житті допомога
    Що мені в житті допомога,
    Перш за все – це віра,
    Всевишній поряд !

    Звертаюся до нього я щодня:
    Сила Божа, сила Небесна,
    Защити і охрани нас,
    Ангели – хранителі,
    Крилами охраніть нас !
    4.03.19 10.15


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  42. Тамара Швець - [ 2019.03.04 11:16 ]
    Домашній затишок
    Домашній затишок,
    Бажання кожного мабуть,
    Потрібно неабияких зусиль,
    Створити простір для життя і мрій!

    Крім стін, які як кажуть,
    Теж допомогають,
    Комфорт, тепло,
    Повітря чисте,
    Квіти в домі,
    Як це гарно!

    А головне – це почуття,
    Що в домі, як в фортеці,
    Повага,підтримка,
    Допомога і любов,
    Спокійним, впевненим,
    Щасливим відчувать себе!
    4.03.19 10.00


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  43. Тамара Швець - [ 2019.03.03 17:02 ]
    Життя – наука не проста
    Життя – наука не проста,
    Крок за кроком – нове, нове,
    Виникає на нашому шляху,
    Важливо відчувати природу,
    Розуміти, поважать людей,
    Натхнення, гармонія в душі-
    Підсказка прийде завжди
    Розвивати свої здібності,
    Знання,цінувати час,
    Любити все, що оточує нас,
    Серце радістю наповнювать,
    Посмішку дарувати всім ,
    Щасливим відчувати себе,
    Дякувати Всевишнього за все!
    3.03.19 9.40


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  44. Ярослав Чорногуз - [ 2019.03.02 18:58 ]
    Прощання з родовим гніздом
    Печаль немовби підкосила,
    І у душі моїй – содом.
    І вже дивитися несила,
    Коли руйнується гніздо.

    Усе, що надбане роками,
    Розвіюється на вітрах.
    Усе, що створене руками,
    Вже перетворюється в прах.

    Ніщо не вічне… В легкі* лози
    В невідворотності своїй
    Бездушний вріжеться бульдозер,
    Зруйнує замок милих мрій.

    Все, що світилося поету,
    Небес торкаючись ясних –
    Розсиплеться і кане в Лету,
    Гнилій байдужості – на сміх.

    Прости мене, мій замку любий,
    За тебе воював, як міг.
    Та час прийшов твоєї згуби…
    Прости за те, що не зберіг.

    Прощайте, серцю милі пущі,
    Для Вас я був, як рідний син.
    І сили брав од вас цілющі,
    І млів од вашої краси.

    Хай Вас Боги оберігають!
    Я тут шляхетності учивсь.
    І чар зазнав земного раю,
    Думками осягнувши вись.

    Моє ти царство творчих злетів,
    Мої окрилені слова!
    Я тут короною сонетів
    Цинічний світ цей дивував.

    Прощайте, гай і замок милий!
    Вже до дрібніших йду доріг…
    Мій розпач, крик мій, мов з могили –
    Він Вас для вічності зберіг!

    2 березня 7526 р. (Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний 6 (5.67) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (14)


  45. Тамара Швець - [ 2019.03.02 17:18 ]
    Дитина дивиться на світ
    Дитина дивиться на світ,
    Цей погляд ангела відкритий,
    Цікавить наших дітей все,
    Ще більше хочуть вони знати,
    Всі їхні запитання чому, як, де, коли,
    На все ми повинні уважно
    І з повагою їм відповісти.

    Дитина, як губка в себе все вбирає,
    І перш за все - поведінка тих,
    Хто поруч, з ким спілкується,
    Живе, що бачить, чує.
    Здається все так просто,
    Однак формуються її манери,
    Характер, погляд свій вже є ...

    Нікому то думки мої не нові,
    Відомі кожному вони,
    Тому не слід нам на дітей,
    Онуків ображатися,
    Ми самі винні, якщо
    Непорозуміння і проблеми з ними є ...
    2.03.19 8.30


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  46. ІзяслаВ ЗолотиЙ - [ 2019.03.01 18:21 ]
    Кохання Житиме!
    Кохання житиме завжди! навіть коли нас не буде, мов фенікс з попелу встає і знову любе. міліони років все живе вмирає, а коханя завжди грає не вгасає: І в холодну зиму, і в бурю морську, навіть в спеку тяжку Кохання живе = поки бються серця в ритмі одному, не зважаючі на горе, нещастя, всьому що є в нас злому) Коханя все і всіх здолає, і серце так радіє, так співає) Кохання житиме завжди! і Людина поручь% 01/03/2019/


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  47. Галина Михайлик - [ 2019.02.25 13:58 ]
    Перли
    Вона сміється, наче сипле перлами.
    З-під вій іскрять лукавинки і бісики.
    Ті очі можуть бути тільки першими-
    єдиними. А кожне слово – піснею.

    Бо ж руку подала без тіні сумніву,
    природно й просто. Темрява розтанула,
    як усвідомив у долоні сутнісно
    маленький скарб тендітно-порцеляновий.

    Вона сміється. Перлів не збиратиме –
    з них проростуть лілеї перламутрові.
    Збігають миті і стають крилатими, ,
    бринять в душі віршами незабутніми…


    Рейтинги: Народний -- (5.64) | "Майстерень" -- (5.78)
    Коментарі: (11)


  48. Тамара Швець - [ 2019.02.21 08:36 ]
    Діти, онуки – продовження життя
    Діти, онуки – продовження життя,
    До них накращі почуття,
    І думка в мене завжди є,
    Хай їм здоров'я Бог дає,
    Про все, що мріють,
    Хай здійсниться,
    А з мріями надія сниться,
    Завжди щастя нехай мають,
    Хай люди їм добра бажають! 2009




    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  49. Тамара Швець - [ 2019.02.21 08:23 ]
    Думки...
    Своїм думкам не дам я ради,
    Вони плетуться в голові,
    І не потрібні їм поради,
    Не сплять вони навіть у сні,
    Я маю кожну пам'ятати,
    Для того щоби запитати,
    На що потрібні ви мені,
    Мій розум може не бажати,
    Проте вони усі мої… 2009


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  50. Ярослав Чорногуз - [ 2019.02.21 00:06 ]
    Ми зустрінемося навесні (романс)
    Ми зустрінемося навесні,
    Як розтане остання сніжина,
    Я мов лебідь до тебе полину
    Наяву, не лише уві сні…
    Ми зустрінемося навесні.

    Ми зустрінемося навесні,
    І підемо в зелену діброву -
    Шаленіти од пристрасті знову -
    Під чудні солов`їні пісні.
    Ми зустрінемося навесні.

    Ми зустрінемося навесні,
    Коли всі нас полишать напасті.
    Ця зима – лиш прелюдія щастя –
    Вже готує розмаєві дні.
    Ми зустрінемося навесні.

    Ми зустрінемося навесні
    Після довгої, мила, розлуки,
    Завмирать од солодкої муки…
    Вийми душу, о люба мені!
    Ми зустрінемося навесні!

    20.12.752 р. (Від Трипілля) (20.02.2019)


    Рейтинги: Народний 6 (5.67) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (4)



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   ...   93