Взагалі, росіянам білше потрібні переклади російською української поезії - вона для них стає справжнім відкриттям (для тих, звісно, хто хоче і здатен її сприймати).

Дякую, і Вас зі святом :)

авторський, я ж там навіть наголос поставила :)

ага :)

Привет :) Спасибо огромное за ачипятку )) сколько раз смотрела, не увидела.

Наши учебники лучше не открывать, чтоб не исполниться печалью :)

"Але мені і вас шкода, шкода і вас," -
тут ніби окей, але хотілось мати те "трішки"...
:)

Здоров, Юрасику :)
Так-с, розберемось..

""Мені шкода ще не впізнáного рядка," - тут все нормально. якби не було визначального слова "ще", тоді дійсно писалося б разом. "невідомий" - не той присмак має, як "не впізнаний". це як "невідома" або "не впізнана ще жінка" - відчуй різницю :)

"і все ж рядку судилоСь З Часом прочитатись," - та мене теж муляє це місце, але поки не знаю, що з ним зробити.

"І все його навік залишиться із ним." - а чому би
"І все що з ним було - залишиться при нім." - а тому, Юрчику, що "все його" мається на увазі "все своє ношу із собою", як казали древні товарісі :)

замість "що так і" ужити "котрого"...- нє, "котрого" - жорстке слово якесь, як пальці між дверима зажимають :)

"Що шанували суєту, так поспішали," - може просто замість ",так" - "та" - а ось тут виправила (дяка, що звернув увагу!), але по-своєму :)

"Спочатку слово безроздільно булО прАвим,
А справа булА пОтім, пОтім булА справа," - ага, саме так і задумано, хоча "бУла" мені теж подобається і, здається, навіть вживається в укр. мові.

"пОки" - а шо, немає двох наголосів? шкода (
"трішки" і мені хотілося б, але не лізе :)

Аграмєзне тобі спасибі за титаничний труд! І зі святом :)

ну то лю`,
завше чогось та й навчусь...
being next to you

Вийшло на 10% :) Але він молодець!

Ага, точно, "суть" краще. Дяка, Ваню!

Абсолютно невдячна. Але яка ж цікава! :)

Дякую, Іване.

і як читалося, Михайле? :)

От і додали, Василю,– свою думку. За що і дякую.

стільки поціновувачів пробігло, а оцінити...

забули


* непомітно випаровується * десь-звідкісь тихтихо лунає...


Не счесть алмазов в каменных пещерах,
Не счесть жемчужин в море полуденном,
Далекой Индии чудес.....




С*

сладконапевному СМ, исполнявшему (не тенором!!!) арию Индийского гостя,- самую крупную жемчужину
:)

Михайле, а можна ще раз - повільніше і конкретніше? Я розумію, що якесь місце в перекладі викликає у вас сумніви. Не соромтесь, кажіть прямо - де? :)

Ох, Юль, я вже, чесно кажучи, втомилась пояснювати свою думку з цього приводу. Тому "буду краток": мені це цікаво. і цього - для мене - достатньо :)

Але твоє питання побудовано не зовсім узгоджено. Навіщо взагалі тоді перекладати з будь-яко мови, якщо оригінал залишається кращим? Певно, ти хотіла сказати, що російську і так всі розуміють в Україні. Ну, ще кілька років, і не всі розумітимуть. Це перше. А друге - див. початок коментаря :)

Та я знаю твою думку, а ти знаєш мою :)))

Ага, а ще я вважаю, що з будь-якої мови переклад поезії не потрібен. Бо поезія - не лише зміст, а й форма (в т.ч. власне мова); а перекладач може перекласти лише зміст.

Але це не для дискусії пишу, просто так... :)

Ось як? Нє, можна, звісно, насолодитися самим виглядом східного шрифту, або навіть відчути музику в транскрипції. Наприклад, у такій:

Аз омаданам набуд гар дунро суд
В_аз рафтани ман жоху жалолаш нахузуд
В_аз хеч касе нест ду гушам нашунуд
К_ин омадану рафтанам аз бахри чи буд?

Але ті, хто не володіють перською, наврядчи, зможуть оцінити як думку, так і музику, закладену в цьому рубаї Хайяма.

Я в этот мир пришёл, - богаче стал ли он?
Уйду, великий ли потерпит он урон?
О, если б кто-нибудь мне объяснил, зачем я,
Из праха вызванный, вновь стать им обречён?
(Перевод О.Румера)

А що робити з ієрогліфами, якщо захочеться наблизитися до оази японської/китайської поезії? :)

Ти мені пропогуєш зробити "яких сузір"їв в небесах не розпізнав"?... нєєєєє, навіть заради тебе на це не піду :)

До речі, я бачила на інших сторінках жваве обговорення зменшувально-пестливих форм твого ніку. З цього приводу мені згадалася наша любіма подруга, яка (маю надію) ще повернеться - Афродита Небесна. Невдовзі вона стала Єфросіньєю, або просто Фросею (що їй дуже подобалось).
Тому - з де Маре вийде чудова, рідна_наша Маруся :)

Ну, тоді - "які скарби"... головне, щоб однаково було, хай уже й не зовсім правильно :)
Маруся? Нє. Забудь. Навіть не пробуй. Ну, хіба що я тобі набридла і посваритися хочеш... ;))

А от "які скарби" можна, да.
Не хо Марусю? А Демарусю теж не хо? Ет... ну добре, я тебе при особистій зустрічі (під вишнячок) умовлю :)

От під вишнячок і побалакаємо ;))

Михайле, ваш варіант гірший і за змістом (що за "власний рев"?, і за фонетикою. Оті "про ро про ро" - це не комільфо :)

Турбуйте на здоров"ячко. Я ж бачу, що Вам це подобається :)

Саме так :)

Так, оригінал складнуватий для читання, тож і переклад в"язкуватий вийшов. З приводу "рити" - ну, вибач, дорога :)) І харош укліни бити, краще на сузір"ях погадаємо :)

Узагалі-то б'ють поклони, а уклін тут чит. як "благодарю за скорбний труд і дум високоє..." :)) На сузір'ях - то на сузір'ях. По етикетках будемо орієнтуватися, по погонах чи вище?..

можна почати з етикеток, а потым плавно перейти до "гаспод афіцерів" :)

Дякую, але хотілося б краще :)