ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 балада про поцілунок
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-27 01:15:23
Переглядів сторінки твору 18153
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.175 / 5.5  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 22:12:48 ]

привіт, Миколо!
дяка вам за візит і прочитання.
стільки дефектів, як ви, не нарахував. втім, над зауваженнями - глобально - подумаю...
сама проблемна рима тут для мене - це /пишеться-натішиться/
але (трохи мнецця... але зненацька знаходить вихід) для українського віршування дієслівні рими - то є один з чільних каменів.... це певним чином запаралелює текст з традицією:)))

це не зовсім ідеальний варіант. я ще подумаю.

щироваш.
(а дійсно, може будемо тикати?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 22:13:09 ]
о-о! Тою! я радий що ти вже є. чи ти й був тут, тільки (хитро мружачись) не виходив із-за лаштунків?:)
насамперед, я тобі, звичайно ж, винен листа :( цур, не сваритися...
так час швидко пролетів за цими святами й роботою - сідав вже не один раз (оглядається довкола - "Ну, правда ж?" - всі одностайно кивають головами). тобто - лист за мною.
взагалі_то, тут така штука... коли "настає" листування - мене прямо ломає: я самий невчасний відповідач на листи. це знають всі. може цьому є який діагноз? (з надією)

дяка за "захист". втім, тут ще треба буде через тиждень_другий уважно подивитись... може де яка літерка... чи аритмічний склад якийсь... чи кома, опять же... бо вночі вже не вичитувалось.

щиротвій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 22:54:17 ]
Отнятая у меня, ночами
Плакавшая обо мне, в нестрогом
Черном платье, с детскими плечами,
Лучший дар, не возвращенный богом,

Заклинаю прошлым, настоящим,
Крепче спи, не всхлипывай спросонок,
Не следи за мной зрачком косящим,
Ангел, олененок, соколенок.

Из камней Шумера, из пустыни
Аравийской, из какого круга
Памяти - в сиянии гордыни
Горло мне захлестываешь туго?

Я не знаю, где твоя держава,
И не знаю, как сложить заклятье,
Чтобы снова потерять мне право
На твое дыханье, руки, платье.
(А.Т.)

Це написав один з моїх найулюбленіших поетів.
Пробачте Лео цей мимовільний перегук :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 23:13:46 ]
ви даремно вибачаєтесь - це й мій улюблений поет.
дякую вам за цей мимовільний перегук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-28 13:58:41 ]
Тому що у скалі засидівся! Виходьте на світ божий і не сидіть у тих склепах. Я очікував на таку вашу реакцію. Вона нормальна і мене влаштовує. Тож можу перший вам запропонувати мир!
Якщо брати точне визначення то ви будете абсолютно праві, стосовно дієсл. рим Татчина. Але я мав на увазі вцілому систему римування із дієслівними римами, тобто, коли інша частина мови римується із дієсловом. Ви ж розумієте, що це закид дуже умовний для мене і пана Сергія поготів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-28 14:01:43 ]
Пане Сергію. Я не проти тикати, якщо ви дозволите.
Отже, Сергію. Тобі ті зауваження просто до роздумів, я погоджуюся з тобою, що дієслівна рима є закорінена певною мірою втрадицію, більше того вона у певному прояві є неуникненною. Тому сприймай це як дірект до вищої точки левел апу! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-29 22:03:08 ]
тобто це вже не directx 9.0, а directx 11 - як мінімум... щось типу того (за звичкою тицяє - скачати на халяву).
ок, Миколо:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 19:29:27 ]
Цілую ніжно
Люблю
Юля
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 19:31:59 ]
відціловую ніжно навзаєм.
щиротвій:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 19:41:18 ]
Привіт, Сергію! Страсті по страті...))) ЖивЕмо! Удачі)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 19:43:07 ]
привіт, Вітре!
страсті_мордасті... швидше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-02 19:48:27 ]
Мммм...Вау.

Легким поцілунком у щоку
З ніжністю, Лі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 19:51:12 ]
Ґммм...Мяу.
добре що не в праве вухо:)
з аналогічною (а мо" ще й більшою) ніжністттттю,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-02 19:53:00 ]
Мур-мяу? ;)
Та ну його, те право вухо...:) У щоку справжнього поета поцілувати - честь! :)

)*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 19:56:14 ]
та й поетові честь - підставити щоку.
(поцілували тебе в щоку - підстав другу)
а вухо - то так: умовний рефлекс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-02 19:59:33 ]
Поцілували в одну щоку - підстав другу, поцілували в обидва вуха - що підставляти...?:)
То ви і другу мені підставили щоку? Ух...Зараз, наберуся сил...Ммм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 20:04:18 ]
А тут я таки з кущів і з сметаною р-р-раз
упс...
у вас тут шури-мурррри
будем щитати у ліве вухо промахнулась


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 20:11:49 ]
до Є.Г.
так то ж така древня штука, що вже практично набула статус "народної мудрості": якщо щось там тебе в одну щоку, то ти одразу й другу наставляй... про всяк випадок.
після щоків і вух - лишається тільки припалити цигареткою носика: пш-ш-ш-ш-ш...
до Ю.З.
сметана - о! - ням_ням :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-02 20:10:25 ]
Юльцю... Я тільки у щоку (принаймні, про інше він мені не казав) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-02 20:12:57 ]
казав-казав. тільки не треба про це всім розказувати.


1   2   3   Переглянути все