ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юля Бро (1979) / Вірші

 мандрівка по воду (начерк)

Але чого варте життя, якщо перша ж його репетиція є вже саме життя?
Ось чому життя завжди подібне начерку.
Мілан Кундера

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-06 16:10:07
Переглядів сторінки твору 12213
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.624 / 6  (4.836 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.10.09 11:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-06 16:24:14 ]
чомусь поштар - завжди зловісна фігура, вам не здається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-08-06 16:30:18 ]
а Пєчкін?:)
хоча є вельми зловісні.. бо поштар - то символ очікування..а коли очікуєш, завжди є варіант, що не дочекаєшся..тому, в залежності від результату, поштар може уособлювати собою янгола світлого або лихозвісника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-06 16:38:16 ]
це, мабуть, у мене така алюзія, пов"язана з рядком
"двічі дзвонить поштар". згадала фільм "Почтальон всегда звонит дважды" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-08-06 17:42:01 ]
Мріє, асоціативний ряд був цілковито деречним) я теж згадала фільм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Поеток Ясон (М.К./Л.П.) [ 2010-08-06 22:05:15 ]
дурне)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-06 16:55:40 ]
Файні-при-файні, Юль.
А мені рондо "пєвучіє труси" пишут.
А як ті позиція "де присісти самосвалом"?
Як псину завати (з хфоти)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-08-06 17:41:12 ]
ну, Зеньочку, кому і "труси" класика, як то кажуть "краса ув очах того, хто дивиться":))
У позиціях я не дока, хіба у тих на які дівчина проводжала бійця (с)
а пес сказав, що ім’я стороннім не відкриває, мовляв, це може нашкодити кармі:)
ПМ: Ти де так довго партизанив?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-06 18:23:40 ]
Ну, та ти хоч скажи чи то сучка?
Бо мій Сірко вже моніторисько лиже і язик до самісінької підлоги,
а я не дуже петраю на сучках - ну так само як на укрсучкуліті.
Я виконував супер-дупер-сікретне заданіє - внєдрявсі у ряди
партизан Гондурасу (база Тіті-Кака - трета річка наліво).
Теперка мало не шпрехаю по-латиноськи і пританцьовію сальсу і відстрілююсь бобобими).
Так тіко ті на вушко - Україну будемо будувати у Гондурасі - там копалень нема
і тепло - тепліше ніж у Кримі. Я вже навчив прєзідєнта пити по-козацьки і
він вже позаводив вулики. Є вільна ваканція радистки-підпільниці - гасло "дама с пйосіком?" -
відповідь - "нє сучка". То я зі схову тобі ту телєграфую.. Поставимо Гондурас на належну планку!
Но пасаран!
Віва Гондурас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-08-06 18:30:43 ]
то кобєль, сучок інтуїтивно побоююсь бо.)
а нєсучка то спеціатєльна гондураська курка, так шо пароль можеш не змінювати.
однозначно, ¡No pasarán!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-06 18:51:57 ]
сі сєньйоріта
бебо мучо сервезас
і йо сой муй бураччо...
То напевні мій Сірко таки гей....
Йой!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-08-06 23:23:12 ]
в тому і сенс, що позиція «просто поряд»
найеротичніша із усіх, їм обом відомих - !!!!!!!!!!!!
Юлечко, то бомба!!! Я вибуахю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 12:09:04 ]
Софійко, наступні вірші будуть про віднесених хвилею емоційного вибуху))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-08-07 12:11:06 ]
Тільки ти там уже поверни, щоб вибухова хвиля на Умань несла)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-08-06 23:24:01 ]
ну тобто вибухаю))) а, втім, на те й він вибух, щоб уламками слів)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 12:16:37 ]
як і домовлялися. тільки і виключно на Умань:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-06 23:24:30 ]
Начерк чудовий! Коментарі якось відійшли трохи вбік. Свіжі образи, і мило, по-жіночому щиро...
Перечитувати можна багато разів, і якщо "уява здатна" уявити - то уявляє. Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 12:14:19 ]
дякую, Іване! Власне, не стану приховувати, мене теж цікавило чи можна щось висловити по суті написаного) Тішуся, що Вам сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2010-08-07 10:27:13 ]
Кінцівка змазана, геть псує весь вірш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 12:15:15 ]
я подумаю, сенсею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 14:15:36 ]
Вода, розбавлена вином
І цуцик вірний своїй дамі,
Зірки рахують перед сном,
І не в Криму а у Маямі.

Солоний пес зжував кістки
Кармен нашийник поласкала
Щасливі ті чоловіки
Кому на хліб поклали сала.

Ах, знову кульбабки!!!