Дякую, Любо, за допитливість і неспокій.
Та про жінок ми тільки з любов'ю, навіть коли йдеться про зауваження.
Імена не має змісту називати, важлива правильність наших вчинків на такому специфічному ресурсі як "ПМ" і не залежно від імен. Ще раз повторю про важливість маленької корисної поради, бо усвідомлення починається з маленького. І нехай вже початківці стабільно виправляють маленьке, а до великого ще потрібно дорости...

Щодо "ніяких поетів" то ось те, що я сказав насправді "На мою думку, усі, хто собі дозволяє публічну недоброзичливість - не є достатньо хорошими поетами, аби на їх слова звертати особливу увагу."

Нормальні стосунки, це і справді не розхвалювання, і дуже не коректно нашим початківцям вітати один одного із композиціями, мяко кажучи - не досконалими. Великі автори теж, напевно, були би проти дифірамбів. Кваліфіковані репліки, коли коментатори знають про що говорять - ось, на мою думку, бажане русло подій...

А нашим програмістам завдання поставлене, і певні кроки будуть невдовзі зроблені.

Тобто, кожен має право комфортно навчатися, але і висота планки наших вимог до власних результатів гармонійно зростатиме. Думаю, що в майбутньому у цьому напрямку краще співпрацюватимуть і традиції, що з роками виробляться на ПМ, і програмна частина ресурсу.

Повертаючись до теми адекватності критики, до питання співмірності величин, можливих наслідків, публікую ось веселу, невеличку, можливо постмодерну, штучку від, очевидно, послідовника Крилова старшого,
Костянтина Крилова

Моська и Слон

Моська проснулась, потягиваясь в перинах. Тихо тявкнула, давая понять дежурным слонам, что их услуги востребованы.

Ловкий хобот дежурного немедленно сдёрнул одеяло и повязал вокруг шеи Моськи новый бантик от Гальяно (вещица в стили "милитари" цвета фельдграу). Другой хобот поднёс к мордочке Моськи чашечку кофе с молоком. Пока Моська лакомилась любимым напитком, первый хобот, ухватив веер, обмахивал собачонку.

После кофе Моська задумалась - приступать ли к завтраку или сначала почитать прессу. Решила немножко подразнить свой аппетит и потребовала "Эксперт". Небрежно, но внимательно просмотрела свою свежую статью - всё вроде было на месте. Остальное Моська пролистала, не глядя.

Она как раз собиралась приступить к завтраку, когда над головой зажужжало.

Дежурный слон выронил веер (его тут же подхватил второй дежурный) и потянулся за хлопушкой для папарацци, но Моське стало любопытно и она милостиво кивнула, соглашаясь на блиц-интервью

Папарацци осторожно снизилось, сделало два круга над чашкой и в конце концов пристроилось на краешке. Это было крупное, ухоженное насекомое билайновской расцветки с модными фасетчатыми буркалами от Canon. Между ними торчал хоботок направленного микрофона.

- Никаких фотографий без моего разрешения. Никаких цитат. Только заверенный мной текст. Иначе у вашего издания будут очень большие неприятности, - сразу расставила акценты Моська.

- Конечно-конечно, - зажужжало папарацци. Видимо, оно уже было в курсе того, как редакцию интернет-портала "Посудная лавка.com" посетило стадо слонов и чем всё это закончилось.

- Смотрите у меня, - Моська лакнула кофе. - Ну, давайте, что ли, вопросы. У меня сегодня приёмный день. Розовый индийский слон, знаете ли. Сложный случай.

- И как вы намерены поступить? - папарацци подползло поближе, виляя жалом.

- Не знаю, - Моська сыто зевнула. - Нужно работать с клиентом. Заранее ничего сказать нельзя.

- Традиционный вопрос. Ваше первое выступление, которое наделало столько шуму...

- Откровенно говоря, мне в какой-то степени повезло, - теперь Моська могла себе позволить такие признания, и охотно этим пользовалась. - Очень чистый случай. Тогда слоны у нас ещё были в диковинку, знаете ли... Но меня как эксперта оценили сразу, - она зажмурилась, вспоминая крики «Ай, Моська, знать, она сильна!»

- А сейчас вы узнали бы своего первого слона? Среди других слонов? - жужукнуло папарацци, подёргивая от возбуждения микрофоном .

Моська задумалась. Вопрос был хороший, но с подковыркой.

- Не знаю, - наконец, сказала она. - Я даже не уверена, что я бы его облаяла.

- Но он ведь слон? - вытращило линзы папарацци.

- Когда я его облаяла, он был слоном. А сейчас - не знаю. Слон - понятие относительное, - философски заключила Моська. - Я занимаюсь этим вопросом всю жизнь, но если бы вы попросили мне дать исчерпывающее определение слона, я бы не стала отвечать. Здесь нужно писать книгу... и то я не уверена, что могу осветить все аспекты вопроса.

- Книгу? А когда ожидается? Кто издатель? - папарацци аж задрожало от любопытства.

Моська сообразила, что сболтнула лишнее.

- Или вы забудете, что я это сказала, или вас прихлопнут как муху, - пообещала она.

Насекомое ласково зажужжало, всем своим видом выражая готовность к сотрудничеству.

- Но всё-таки, как бы вы определили сущность слона? - решилось оно залететь с другой стороны. - Кратенько так, в двух словах? У нас гламурное издание, его блондинки читают...

Это было ловко ввёрнуто. Моська была brun и недолюбливала белобрысых. В своём известном интервью "Вогу" она даже назвала блондинок "депигментированными особями", что стоило ей многих полезных знакомств наверху. Зато обидный эпитет прижился в молодёжной прессе.

- Если кратенько... Слон - это тот, кого я облаяла, - сообщила она.

- Но вы ведь лаете не так просто, а на основании каких-то критериев? - не отставало папарацци.

- Есть определённые приёмы экспертизы, которые я здесь не стану обсуждать. Это некорпоративно, - повела носиком Моська. - Но в конечном итоге всё решается в контексте конкретной ситуации. Лай либо приходит сам, либо не приходит.

- То есть, в конечном счёте, всё решает интуиция? - насекомое приблизилось ещё на сантиметр.

На такой наезд у Моськи была в запасе домашняя заготовочка.

- Интуиция необходима, иначе нет смысла и пытаться. Но вы, наверное, слышали поговорку: гений - это капля таланта на бочку пота. Нужно очень хорошо разбираться в вопросе, быть в струе момента, непрерывно тренироваться - тогда да, тогда интуиция может помочь. А так... Попробуйте отличить слона, скажем, от мамонта.

- А кто-нибудь видел живого мамонта? - папарацци решилось подпустить яда.

- Мы говорим о слонах, - отбрила Моська.

- Но есть же объективные признаки? Вы слышали про разработки Семи Мудрецов по вопросу слоновости?

- Лажа! - взвизгнула Моська. - Совершенно слепые люди, - добавила она, несколько успокоившись. - Ощупывать слона и потом публиковать эти дурацкие статьи... "Слон похож на верёвку", "слон похож на колонну" - это очень поверхностный подход. Как и этот ихний принцип дополнительности: "слон есть одновременно верёвка и колонна". Всё это было бы смешно, если бы от этого не зависела репутация многих честных слонов...

Дежурный слон тяжело вздохнул, вспоминая, во что ему обошлось подтверждение своей честной слоновости.

Моська долакала кофе.

- Закругляемся, - сказала она, вспомнив о томящемся в прихожей розовом индийском слоне. - Последний вопрос и вы улетаете мухой, - добавила она.

- Что бы вы хотели передать нашим читателям? - папарацци предательски блеснуло кэноновским глазом.

- Никаких фотографий без моего разрешения! Текст должен быть заверен мной лично, - напомнила Моська. - Читателям... Что пожелать читателям... Подлинности, пожалуй. Подлинности, заверенной подлинным экспертом.

Жужжало поднялось в воздух, сделало круг почёта вокруг Моськи и вылетело в форточку.

Моська подняла хвостик, давая знак дежурному. Тут же перед ней появилась миска с нежной молодой слонятиной.

Собачонка покушала, после чего, наконец, сказала дежурному: "Ладно, зови".

Розовый слон вполз в помещение на коленях. Дверь была сделана именно с таким расчётом. Моська считала, что клиент должен с самого начала принять нужную позу - чтобы не забывал, кто здесь главный.

В хоботе розовый слон нёс увесистый портфель. Моська принюхалась. Пахло зеленью. На запах выходило что-то около двадцати штук грина мелкими.

- Здравствуйте, - заикаясь, выговорил слон. - Я на экспертизу...

- Вы кто, собственно? - презрительно прищурилась Моська.

- Слон я... - начал было розовый.

- Слоном вы будете называться, когда Я вас облаю, - сообщила Моська. - Пока что вы - невнятное розовое нечто.

Слон потряс портфелем.

- Ну вот мне бы справочку, - протянул он - что слон я... - он извлёк откуда-то ещё один портфель.

Моська снова принюхалась. Фыркнула. Зелени было больше. но всё-таки недостаточно, чтобы розовый гоношился. К тому же ей хотелось покуражиться.

- Не-е-ет, так не пойдёт, - протянула собачонка. - Моя репутация специалиста...

Слон весь ужался и снова бухнулся на колени.

- Ну ладно, будем с вами работать, - снизошла Моська. - Я ещё сделаю из вас слона. Когда б вы знали, с какими мухами иногда приходилось иметь дело... Ничего, получались неплохие слоны. Завтра приходите. И приносите... Пока всё.

И она поправила бантик цвета фельдграу.

Стосовно ризику змаління чи втрати таланту, напевно, погоджуся. Без розвитку й постійної роботи над собою, він просто кане в Лету. Але як відомо, молоді - гнучкіші в роботі над собою, аніж старші - і тут нічого вже не поробиш:)
Молодші не бояться експериментів, змін, і - що найголовніше - не бояться помилитися. При всій повазі до старших.

Одначе, талант є далеко не у всіх. Так само можна стверджувати, що всі можуть малювати чудові картини і для цього варто лише піти вчитися у художню школу. Але цього замало, чи не так?

Для тих, хто щойно зареєструвався.

Шановний авторе. Добре, що ви з нами. Але адміністрація ресурсу повинна вас попередити, що активне перебування на такому ресурсі як "Поетичні Майстерні" - вельми непроста штука.

По-перше, інтернет-спілкування сильно відрізняється від звичайного, і потрібно не менше аніж півроку на початкове звикання. Адміністрація ПМ хоча і робить все для того аби не ставалося конфліктів, але вони у тій чи тій формі завжди присутні, бо основною причиною конфлікту є велика авдиторія досвідчених читачів і накопичені (будь-яким) автором внутрішні диспропорції. І чим вищий апломб автора, чи ж бо навіть і потенціал автора, тим гостріші бувають суперечки. А кожна гостра суперечка - це психологічні травми для усіх сторін.

Зрештою, доводиться вивіряти кожне слово, кожен наголос, кожну кому, заново вивіряти те, на що раніше не зверталося особливої уваги, бо все це тут набирає інколи катастрофічно-гротескної ваги.

По-друге, потрібно аби до вас звикли, зрозуміли вас, почали доброзичливо вказувати на можливі "неохайності", чи недогляди, зауважувати позитивні моменти, тому найкраща модель поведінки для наших авторів - толерантні запитання і толерантні відповіді, щире бажання допомогти і отримати потрібну допомогу...

Зрештою, в нас творчі Майстерні і важлива позитивна динаміка, а не різноманітні форми статики.

Успіху вам!

P.S. Практика показує, що емоції не найкращий порадник, і якщо вам щось не подобається, щось здається маловартісним, то це зовсім не значить, що проблема саме в когось, а не у вас, не у вашому розумінні, не у вашому недостатньому творчому рівні розвитку...

Годилося би цей останній коментар втулити на сторіночку, яка зачитується при реєстрації. Бо потім заникається... Не усі сюди забігають

У світлі нещодавніх, та й постійних дискусій на Майстернях, щодо якості коментування і оцінювання, ще раз викажу погляди адміністрації ПМ на ці питання, як і на питання критики і аналізу авторської творчості взагалі.

1) У спілкуванні між авторами повинна бути присутньою етика і естетика.

2) Аби братися за "писання" - потрібно мати уявлення про світ, про його конструктив і, бажано, оцінивши різні світоглядні точки зору. Їх не так вже й багато.
Дві основні: Руйнування і Творення.

2.1)Якщо наші користувачі займаються Творенням - жодних проблем із адміністрацією не буде.

2.2)Що стосується руйнування, то відповідь буде, як завжди, жорсткою, без огляду на імена і регалії. ПМ ніколи не стане місцем, з якого поширюється зло - через це із сайту пішло вже багато талантів, напевно туди, де дозволено все...

3) Щодо способів творення і творчості взагалі, то тут якраз і працюють стилі - цілі мистецькі напрямки. Навіть якщо ви їх не знаєте, це не значить, що підсвідомо не дотримуєтеся одного з них, або не "присіли" на руйнуванні чи спробі "оновлення" ("модернізму")одного із них.

4) Якщо для вас мистецькі напрямки - тьма єгипетська, то не вдавайте, що ви вищі за це, нічого не вдавайте, просто вчіться далі, а не намагайтеся повчати інших...

5) Для того і Майстерні, щоби нормально розвиватися, і не заважати іншим це робити, і якщо ви вже на вершині, то Майстерні вам не потрібні - тоді не затримуйтесь тут.

А ще є такий собі ефект Даннінга, який, думається, поширений і в поетичних колах... (

"Ефект Даннінга - Крюгера - когнітивне спотворення, яке полягає в тому, що «особи, які мають низький рівень кваліфікації, роблять помилкові висновки і приймають невдалі рішення, але не здатні усвідомлювати свої помилки в силу свого низького рівня кваліфікації».
Це призводить до виникнення у них завищених уявлень про власні здібності, в той час як дійсно висококваліфіковані особи, навпаки, схильні занижувати свої здібності і страждати недостатньою впевненістю у собі, вважаюючи інших більш компетентними.
Таким чином, менш компетентні в цілому мають більш високу думку про власні здібності, ніж це властиво просто компетентним, які до того ж схильні припускати, що оточуючі оцінюють їх здібності так само низько, як і вони самі.

Гіпотеза про існування подібного феномена була висунута в 1999 році Джастіном Крюгером і Девідом Даннінгом, які при цьому посилалися на висловлювання Чарльза Дарвіна («Невігластво частіше народжує впевненість, ніж знання») і Бертрана Рассела («Одна з неприємних властивостей нашого часу полягає в тому, що ті, хто відчуває впевненість, дурні, а ті, хто володіє хоч якимось уявою і розумінням, сповнені сумнівів і нерішучості»).
Для перевірки висунутої гіпотези Крюгер та Даннінг провели серію експериментів за участю студентів - слухачів курсів з психології в Корнельському університеті. При цьому вони виходили з результатів досліджень своїх попередників, які продемонстрували, що некомпетентність багато в чому виникає з незнання основ тієї чи іншої діяльності, будь то розуміння прочитаного, керування автомобілем, гра в шахи, гра в теніс і т. п.
Ними була висунута гіпотеза, що для осіб із низькою кваліфікацією в будь-якому виді діяльності характерно наступне:
1. Вони схильні переоцінювати власні вміння;
2. Вони не здатні адекватно оцінювати дійсно високий рівень умінь у інших;
3. Вони не здатні усвідомлювати всю глибину своєї некомпетентності;
(4 У разі, якщо рівень цих умінь вдається значно підвищити, у них з'являється здатність усвідомити рівень своєї колишньої некомпетентності ..)

Результати експериментів, які підтвердили висунуту гіпотезу, були опубліковані в англ. Journal of Personality and Social Psychology"