Марисю, мова іде про загрозу існуванню самому жанру пародії, а не про особисті вподобання і чи відношення будь-кого до будь-кого. І давайте не переходити на особистості під час обговорення питань, які турбують тих, що якимось чином до них причетні. А якщо ставити питання, наскільки потрібно комусь існування чогось, то можна зайти дуже далеко. Наприклад, одним людям, які називають себе поетами, не потрібні пародії, а іншим - взагалі література, мистецтво і т.д. Адже обходились люди і без них у часи полювання на мамонтів. А деякі й досі обходяться.

Про яку приємну новину йде мова, Юріо?

Вона випливає з контексту :)
І я порадив би тобі спокійніше сприймати деякі речв.

"Спокійніше сприймати деякі речі".

Та я спокійний, як удав.) А про які саме речі йде мова?)

Ти ж дивився прес-конференції файтерів перед боями, і хто як нахваляється. І як воно потім виходить.
А цей сайт, як його хто десь про себе не кляне, таки поетичний.
Ти все чудово розумієш і без моїх пояснень.
Втім, будь-яка подія викликає певний резонанс, і ящо ми величаємось авторами, поетами, письменниками etc, то якою має бути наша, умовно кажучи, зброя? Я не відкрию страшної таємниці, якщо скажу про силу слова. Для нас - поетичного.

Так, а згодом одним сумно, а іншим дуже весело дивитись, у що виливаються необачні вихваляння перед боєм.
А слово - це і справді страшна сила, особливо в руках т.зв. майстрів слова - можливо, страшніша за всіх судових експертів, разом узятих.

Пане Сергію, не пам'ятаю, про що були мої пародії на Ваші вірші, але я ніколи не плутаю ліричного героя з автором твору і іншим того не раджу. Літературних гонорарів жодного разу ні від кого не отримував.
Жодних замовлень - теж.
А те, що, здається, Ви, як і деякі інші, взагалі не допускають навіть думки про можливість існування пародійного жанру - не моя проблема.
Ну, і що у кого на споді душі, про те деколи не буває відомо і самому тому. Невідомо, як хто себе може повести у критичних ситуаціях. Можливо, буває навіть прямо протилежно своїй усій попередній поведінці, способу життя і вголос декларованим принципам.
Чули такий вираз: "І хто б міг від нього такого сподіватись?"

ОК, я зараз пошукаю свої пародії, чи справді вони такі, як про це кажете ви, Сергію. Так, одну знайшов. Не бачу поки що жодних сексуальних збочень у ній. Напевно, варто опублікувати її ще раз, аби і читачі пересвідчились, що це і справді так, як кажу я, а не ви. ОК?

Ось її текст для ознайомлення. Гадаю, своїм текстом я можу розпоряджатись на власний розсуд, що б там не казав і чим би там не погрожував мені з якогось незрозумілого для мене дива С.Гупало. Хто, окрім нього, побачить у ній якісь збочення, нехай напише і обгрунтує.

У мене визрів тихий план -
Дізнатись хочу точно:
Чи я письменник, тобто пан,
Чи так - нікчемний графоман...
І сниться сон пророчий,
Що я придбав сто хутірців,
Станиць, станків і станцій -
Та не зайшов на манівці
Із жодною з інстанцій.
Сонети й станси я писав
В дзвінкій ранковій тиші
І не ловив, повірте, гав,
Не їв млинці у тещі.
Не дмухав навіть у дуду -
Дудар який там з мене!
По водах, як по суші, йду
Із виглядом натхненним.
А як прийду на береги -
Пускаю бульки з мила.
Ой, бережіться, вороги -
У них ударна сила!

27.08.2012

Так, другу знайшов. Знову жодних сексуальних збочень не бачу. Зате бачу, чому я писав тоді пародії - адже у ваших віршах і справді були вади. Можливо, ви тому їх і видалили з сайту? Ай-я-яй, як негарно, що ж це за пародія буде без оригіналу?

Я помилився - оригінал і досі є, просто під час написання свого коментаря я спробував зайти на закриту для мене сторінку. А оскільки на ній і досі продовжується Вальпургієва ніч з образами на мою адресу, порушенням авторського права вже не тільки мого, а також спробами шантажу, вважаю, що маю достатньо підстав опублікувати текст для ознайомлення і з другою моєю пародією, чим, вважаю, не порушую жодного закону, оскільки це саме мій текст незалежно від того, чим чи ким він був натхненний. Повторюю, хто знайде у ньому якісь збочення, про повсюдну наявність яких у моїх пародіях не втомлюється стверджувати автор оригіналу, нехай напише і обгрунтує.

Сумно, сумно аж за край
Так усе фіґово - грай, музико, грай.

Я собі з калини витешу містки,
А з гілок тоненьких - ще і сопілки.

Зранку - у лікарню і аналіз здам,
А тоді до кнайпи - випити сто грам.

Цвіркуна впіймаю, обійму сосну -
З ними заспіваю пісеньку сумну.

Увійду у образ, як у сінокіс,
Хай копицю кожну змочить море сліз.

…Ой, допоки пісню хвацько сюркотав,
Будяки по пояс виросли з отав.

28.08.2012

О, є і третя! Ти ба! Не бачу у ній не те що жодних сексуальних збочень - та там взагалі про секс не згадується, уявляєте? А що ж це за сексуальне збочення таке без сексу? Напевно, всім збоченням збочення! І, знаєте, у мене складається враження, що мої пародії чи не кращі за ваші вірші, на які вони написані! Хоч як це нескромно, мабуть, з мого боку таке казати! А-Й--Я-й мені!

асексуальність таке називається, себто - фізіологічно все нормально, а просто не хочеться, та й не зрозуміло - ну як так в живе тіло членом тикати?

А, точно, дякую, Андрію, що нагадав, і справді є таке сексуальне збочення.) О, як чудово, адже тепер всі пародії, в яких навіть і не згадується про секс, можна назвати сексуально збоченими.)))

ов, а що в пародиста на споді? невже латентний гомосексуалізм?

Ну, як стверджує Сергій Гупало, про це ж відомо не тільки йому, Андрію. Можливо, є якась таємна секта, апологетом якої є і Сергій Гупало, яка займається дослідженнями того, що у пародиста на споді душі.

А про латентний гомосексуалізм дуже часто згадується у книгах Григорія Клімова. Можливо, Сергій Гупало перечитався книг Григорія Клімова? Чи Зигмунда Фройда? Чи тих, у яких ідеться про сексуальні перверзії, що вони йому ввижаються ледь не всюди, навіть там, де їх "ні слихом слихать", "ні пєром апісать"? Ну,знаю, я ж не належу до таємної секти, яка займається дослідженням та розповсюдженням інформації, що у того на споді душі.