ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.04 22:00
Не витримує кишка
Сатиричну штангу.
А за те мої прогнози -
Як у баби Ванги!

Татьяна Квашенко
2026.05.04 21:14
Ще трішки, і засвітиться каштан,
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.

Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!

хома дідим
2026.05.04 21:13
смак має значення однак
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль

Юрій Гундарів
2026.05.04 18:34
Напишу вам віланелу,
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!

Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -

Охмуд Песецький
2026.05.04 15:38
Наша зима розлуки не минула з лютим,
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога —
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких — і моя нехолонуча тривога.

Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти

Артур Курдіновський
2026.05.04 15:10
Не дає болоту жити
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!

Світлана Пирогова
2026.05.04 14:15
Там вечір п’є із горщика туман,
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож

Борис Костиря
2026.05.04 10:58
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.

І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,

Вячеслав Руденко
2026.05.04 09:12
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.

Мовчать Пенати*, страх Господній,

Але двоногий неземний

Тетяна Левицька
2026.05.04 08:23
Літо п'є ставки джерельні,
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.

Віктор Кучерук
2026.05.04 06:20
Легко дихаю і вільно йду
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...

хома дідим
2026.05.03 17:30
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні

Кока Черкаський
2026.05.03 17:11
Я запитав в Ісуса: ти тут був
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!

Сергій Губерначук
2026.05.03 16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.

Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,

Світлана Пирогова
2026.05.03 15:04
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.

- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,

Євген Федчук
2026.05.03 14:44
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександра Камінчанська (2014) / Вірші

 Україні
Незалежно залежна від куль, безнадії, утоми,
Де полин, що стрілою у зранених душах осів.
І маячать могили по стежці до волі, додому,
Й наскрізь вигіркле літо у слізно-солоній росі.

Нерозковано-вільна – печуть омерзілі кайдани,
Захмелілі од смерті мільйони злорадих Варавв.
І тяжіють під серцем у мами незгоєні рани,
Смолоскипиться небо від пінно-червлених заграв.

О моя Україно, в безглуздих парадах і війнах,
Де знекровлену тишу неславлять холодні огні.
І столезим лжебратом ущент неподільно-подільна
Загартована болем у спадок дісталась мені.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-08-24 00:42:13
Переглядів сторінки твору 4479
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.891 / 5.5  (5.026 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.832 / 5.5  (5.016 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.12.02 19:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 08:40:52 ]
Дуже нелегко писати про любов до України. Переважна більшість віршів на цю тематику або занадто пафосні, або являють собою заримовані політичні погляди. Вам же вдалося написати про це вдночас емоційно і образно. Дуже сильний вірш!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 08:43:00 ]
Вірш заслуговує "6", але чомусь не ставиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 11:57:33 ]
Прочитала і я вірш, автор його творила, звичайно, не для оцінки.

Мої міркування такі:Нерозковано-вільна – печуть омерзілі кайдани
Захмелілі од смерті злораді мільйони Варавв.

Мабуть, після кайдани згубилася кома, бо виходить, що печуть кайдани мільйони варавв.
Тяжіють рани. Мені там бачиться слово скеміють, бо вони ж болять, незагоєні, а не тяжіють.

Після рани теж кома має бути. Перед де кома згубилася...
Текст або з розділовими знаками, або без них, а тут то є, то погублені.
Полин стрілою теж мені не вельми малюється. Все ж таки полин це трава, і не гостра. Ну, це моє бачення. А фабула вірша хороша. Усім нам хочеться СПРАВЖНЬОЇ незалежності, а не новітнього ярма.
І в кожного Україна - в серці. Чи в заробітчанина, чи в людини, що живе між цих полинів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 15:58:06 ]
Справді вірш заслуговує найвищої оцінки як за образним, лексичним так і технічним критеріями.
А не має можливості поставити "6", бо авторка досі у статусі від Майстерень "Любителя поезії"...
Вважаю, що пані Олесандра вже давно заслуговує на статус R2 від шановної Редакції Майстерень )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-24 17:02:34 ]
Дякую Вам, Оленко за суголосся думок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-24 17:05:45 ]
Дякую, Світлано. Вірш писаний позаопівніччю тоді і виставлений на суд читача....технічні помилки виправлю. А от полин стрілою...підсвідомо бачу цей образ. Приємно, що читаєте, не обходите увагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-24 17:06:57 ]
Щиро Вам дякую за таку увагу, мені надзвичайно важлива Ваша думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2015-08-24 21:25:43 ]
!І столезим лжебратом ущент неподільно-подільна
Загартована болем у спадок дісталась мені".
Справді виболена громадянська патріотична лірика! Дякую, Олександро! Але - не сприйміть за образу: на початку третьої строфи слова "моя Україно" мали б бути відокремлені комами. Але - попри малосуттєву помилку - вірш дуже сильний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-24 22:11:38 ]
Дякую Вам, Юрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 23:03:32 ]
Текст сильний завдяки несподіваності метафор, але якраз тому, і якраз над цим варто попрацювати.
Наприклад, спірних два рядки другої строфи я трактував би так:
Загратовано-вільна – клепають мерзенні кайдани
Захмелілі од смерті мільйони злорадних Варавв.

Можна, як є, без ком, або ж виділити комами з обох сторін захмелілі об смерті - це авторське право, так само, як і право придумати кращий варіант.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-29 16:41:51 ]
Захмелілі од смерті мільйони злорадних Варавв....приймаю, за все інше - дякую, ціную Ваші поради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-08-29 20:50:50 ]
А Варавва був злорадний?..
Запитання просто виникло спонтанно...

омерзілі - не зовсім українське слово, схоже на росіське омерзевшие. Мерзенні?

Як на мене, надто затуманений текст, нагромадження метафор, які переганяють одна одну, сперечаються навзаєм... Бракує цілісності. Отаке враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-30 09:00:46 ]
...така моя суб'єктивна думка, пані Любо, про вбивцю інакше не можу (мається на увазі Варавва)... Слово "омерзілі" широко вживане в укр.літ.мові, от і я дозволила собі ним скористатися. Суперечностей у метафорах я не побачила, писала текст єдиним поривом...Дякую, що читали і відгукнулися, мені важливі усі різнобачення написаного. Миру нам.