ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Західним партнерам
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
***
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
* * *
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка...
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Невідчутна зима
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Ненависть і любов
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Омана реінкарнації
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
* * *
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Епітафія (King Crimson)
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександра Камінчанська (2014) / Вірші

 Україні
Незалежно залежна від куль, безнадії, утоми,
Де полин, що стрілою у зранених душах осів.
І маячать могили по стежці до волі, додому,
Й наскрізь вигіркле літо у слізно-солоній росі.

Нерозковано-вільна – печуть омерзілі кайдани,
Захмелілі од смерті мільйони злорадих Варавв.
І тяжіють під серцем у мами незгоєні рани,
Смолоскипиться небо від пінно-червлених заграв.

О моя Україно, в безглуздих парадах і війнах,
Де знекровлену тишу неславлять холодні огні.
І столезим лжебратом ущент неподільно-подільна
Загартована болем у спадок дісталась мені.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-08-24 00:42:13
Переглядів сторінки твору 4338
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.891 / 5.5  (5.026 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.832 / 5.5  (5.016 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.12.02 19:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 08:40:52 ]
Дуже нелегко писати про любов до України. Переважна більшість віршів на цю тематику або занадто пафосні, або являють собою заримовані політичні погляди. Вам же вдалося написати про це вдночас емоційно і образно. Дуже сильний вірш!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 08:43:00 ]
Вірш заслуговує "6", але чомусь не ставиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 11:57:33 ]
Прочитала і я вірш, автор його творила, звичайно, не для оцінки.

Мої міркування такі:Нерозковано-вільна – печуть омерзілі кайдани
Захмелілі од смерті злораді мільйони Варавв.

Мабуть, після кайдани згубилася кома, бо виходить, що печуть кайдани мільйони варавв.
Тяжіють рани. Мені там бачиться слово скеміють, бо вони ж болять, незагоєні, а не тяжіють.

Після рани теж кома має бути. Перед де кома згубилася...
Текст або з розділовими знаками, або без них, а тут то є, то погублені.
Полин стрілою теж мені не вельми малюється. Все ж таки полин це трава, і не гостра. Ну, це моє бачення. А фабула вірша хороша. Усім нам хочеться СПРАВЖНЬОЇ незалежності, а не новітнього ярма.
І в кожного Україна - в серці. Чи в заробітчанина, чи в людини, що живе між цих полинів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 15:58:06 ]
Справді вірш заслуговує найвищої оцінки як за образним, лексичним так і технічним критеріями.
А не має можливості поставити "6", бо авторка досі у статусі від Майстерень "Любителя поезії"...
Вважаю, що пані Олесандра вже давно заслуговує на статус R2 від шановної Редакції Майстерень )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-24 17:02:34 ]
Дякую Вам, Оленко за суголосся думок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-24 17:05:45 ]
Дякую, Світлано. Вірш писаний позаопівніччю тоді і виставлений на суд читача....технічні помилки виправлю. А от полин стрілою...підсвідомо бачу цей образ. Приємно, що читаєте, не обходите увагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-24 17:06:57 ]
Щиро Вам дякую за таку увагу, мені надзвичайно важлива Ваша думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2015-08-24 21:25:43 ]
!І столезим лжебратом ущент неподільно-подільна
Загартована болем у спадок дісталась мені".
Справді виболена громадянська патріотична лірика! Дякую, Олександро! Але - не сприйміть за образу: на початку третьої строфи слова "моя Україно" мали б бути відокремлені комами. Але - попри малосуттєву помилку - вірш дуже сильний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-24 22:11:38 ]
Дякую Вам, Юрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 23:03:32 ]
Текст сильний завдяки несподіваності метафор, але якраз тому, і якраз над цим варто попрацювати.
Наприклад, спірних два рядки другої строфи я трактував би так:
Загратовано-вільна – клепають мерзенні кайдани
Захмелілі од смерті мільйони злорадних Варавв.
Можна, як є, без ком, або ж виділити комами з обох сторін захмелілі об смерті - це авторське право, так само, як і право придумати кращий варіант.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-29 16:41:51 ]
Захмелілі од смерті мільйони злорадних Варавв....приймаю, за все інше - дякую, ціную Ваші поради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-08-29 20:50:50 ]
А Варавва був злорадний?..
Запитання просто виникло спонтанно...

омерзілі - не зовсім українське слово, схоже на росіське омерзевшие. Мерзенні?

Як на мене, надто затуманений текст, нагромадження метафор, які переганяють одна одну, сперечаються навзаєм... Бракує цілісності. Отаке враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-30 09:00:46 ]
...така моя суб'єктивна думка, пані Любо, про вбивцю інакше не можу (мається на увазі Варавва)... Слово "омерзілі" широко вживане в укр.літ.мові, от і я дозволила собі ним скористатися. Суперечностей у метафорах я не побачила, писала текст єдиним поривом...Дякую, що читали і відгукнулися, мені важливі усі різнобачення написаного. Миру нам.