ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

С М
2025.11.26 09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би

ще дурня
збочена дурня
ще дурня

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександра Камінчанська (2014) / Вірші

 Україні
Незалежно залежна від куль, безнадії, утоми,
Де полин, що стрілою у зранених душах осів.
І маячать могили по стежці до волі, додому,
Й наскрізь вигіркле літо у слізно-солоній росі.

Нерозковано-вільна – печуть омерзілі кайдани,
Захмелілі од смерті мільйони злорадих Варавв.
І тяжіють під серцем у мами незгоєні рани,
Смолоскипиться небо від пінно-червлених заграв.

О моя Україно, в безглуздих парадах і війнах,
Де знекровлену тишу неславлять холодні огні.
І столезим лжебратом ущент неподільно-подільна
Загартована болем у спадок дісталась мені.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-08-24 00:42:13
Переглядів сторінки твору 4332
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.891 / 5.5  (5.026 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.832 / 5.5  (5.016 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.12.02 19:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 08:40:52 ]
Дуже нелегко писати про любов до України. Переважна більшість віршів на цю тематику або занадто пафосні, або являють собою заримовані політичні погляди. Вам же вдалося написати про це вдночас емоційно і образно. Дуже сильний вірш!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 08:43:00 ]
Вірш заслуговує "6", але чомусь не ставиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 11:57:33 ]
Прочитала і я вірш, автор його творила, звичайно, не для оцінки.

Мої міркування такі:Нерозковано-вільна – печуть омерзілі кайдани
Захмелілі од смерті злораді мільйони Варавв.

Мабуть, після кайдани згубилася кома, бо виходить, що печуть кайдани мільйони варавв.
Тяжіють рани. Мені там бачиться слово скеміють, бо вони ж болять, незагоєні, а не тяжіють.

Після рани теж кома має бути. Перед де кома згубилася...
Текст або з розділовими знаками, або без них, а тут то є, то погублені.
Полин стрілою теж мені не вельми малюється. Все ж таки полин це трава, і не гостра. Ну, це моє бачення. А фабула вірша хороша. Усім нам хочеться СПРАВЖНЬОЇ незалежності, а не новітнього ярма.
І в кожного Україна - в серці. Чи в заробітчанина, чи в людини, що живе між цих полинів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 15:58:06 ]
Справді вірш заслуговує найвищої оцінки як за образним, лексичним так і технічним критеріями.
А не має можливості поставити "6", бо авторка досі у статусі від Майстерень "Любителя поезії"...
Вважаю, що пані Олесандра вже давно заслуговує на статус R2 від шановної Редакції Майстерень )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-24 17:02:34 ]
Дякую Вам, Оленко за суголосся думок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-24 17:05:45 ]
Дякую, Світлано. Вірш писаний позаопівніччю тоді і виставлений на суд читача....технічні помилки виправлю. А от полин стрілою...підсвідомо бачу цей образ. Приємно, що читаєте, не обходите увагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-24 17:06:57 ]
Щиро Вам дякую за таку увагу, мені надзвичайно важлива Ваша думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2015-08-24 21:25:43 ]
!І столезим лжебратом ущент неподільно-подільна
Загартована болем у спадок дісталась мені".
Справді виболена громадянська патріотична лірика! Дякую, Олександро! Але - не сприйміть за образу: на початку третьої строфи слова "моя Україно" мали б бути відокремлені комами. Але - попри малосуттєву помилку - вірш дуже сильний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-24 22:11:38 ]
Дякую Вам, Юрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 23:03:32 ]
Текст сильний завдяки несподіваності метафор, але якраз тому, і якраз над цим варто попрацювати.
Наприклад, спірних два рядки другої строфи я трактував би так:
Загратовано-вільна – клепають мерзенні кайдани
Захмелілі од смерті мільйони злорадних Варавв.

Можна, як є, без ком, або ж виділити комами з обох сторін захмелілі об смерті - це авторське право, так само, як і право придумати кращий варіант.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-29 16:41:51 ]
Захмелілі од смерті мільйони злорадних Варавв....приймаю, за все інше - дякую, ціную Ваші поради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-08-29 20:50:50 ]
А Варавва був злорадний?..
Запитання просто виникло спонтанно...

омерзілі - не зовсім українське слово, схоже на росіське омерзевшие. Мерзенні?

Як на мене, надто затуманений текст, нагромадження метафор, які переганяють одна одну, сперечаються навзаєм... Бракує цілісності. Отаке враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-30 09:00:46 ]
...така моя суб'єктивна думка, пані Любо, про вбивцю інакше не можу (мається на увазі Варавва)... Слово "омерзілі" широко вживане в укр.літ.мові, от і я дозволила собі ним скористатися. Суперечностей у метафорах я не побачила, писала текст єдиним поривом...Дякую, що читали і відгукнулися, мені важливі усі різнобачення написаного. Миру нам.