ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександра Камінчанська (2014) / Вірші

 Україні
Незалежно залежна від куль, безнадії, утоми,
Де полин, що стрілою у зранених душах осів.
І маячать могили по стежці до волі, додому,
Й наскрізь вигіркле літо у слізно-солоній росі.

Нерозковано-вільна – печуть омерзілі кайдани,
Захмелілі од смерті мільйони злорадих Варавв.
І тяжіють під серцем у мами незгоєні рани,
Смолоскипиться небо від пінно-червлених заграв.

О моя Україно, в безглуздих парадах і війнах,
Де знекровлену тишу неславлять холодні огні.
І столезим лжебратом ущент неподільно-подільна
Загартована болем у спадок дісталась мені.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-08-24 00:42:13
Переглядів сторінки твору 4192
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.891 / 5.5  (5.026 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.832 / 5.5  (5.016 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.12.02 19:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 08:40:52 ]
Дуже нелегко писати про любов до України. Переважна більшість віршів на цю тематику або занадто пафосні, або являють собою заримовані політичні погляди. Вам же вдалося написати про це вдночас емоційно і образно. Дуже сильний вірш!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 08:43:00 ]
Вірш заслуговує "6", але чомусь не ставиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 11:57:33 ]
Прочитала і я вірш, автор його творила, звичайно, не для оцінки.

Мої міркування такі:Нерозковано-вільна – печуть омерзілі кайдани
Захмелілі од смерті злораді мільйони Варавв.

Мабуть, після кайдани згубилася кома, бо виходить, що печуть кайдани мільйони варавв.
Тяжіють рани. Мені там бачиться слово скеміють, бо вони ж болять, незагоєні, а не тяжіють.

Після рани теж кома має бути. Перед де кома згубилася...
Текст або з розділовими знаками, або без них, а тут то є, то погублені.
Полин стрілою теж мені не вельми малюється. Все ж таки полин це трава, і не гостра. Ну, це моє бачення. А фабула вірша хороша. Усім нам хочеться СПРАВЖНЬОЇ незалежності, а не новітнього ярма.
І в кожного Україна - в серці. Чи в заробітчанина, чи в людини, що живе між цих полинів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 15:58:06 ]
Справді вірш заслуговує найвищої оцінки як за образним, лексичним так і технічним критеріями.
А не має можливості поставити "6", бо авторка досі у статусі від Майстерень "Любителя поезії"...
Вважаю, що пані Олесандра вже давно заслуговує на статус R2 від шановної Редакції Майстерень )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-24 17:02:34 ]
Дякую Вам, Оленко за суголосся думок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-24 17:05:45 ]
Дякую, Світлано. Вірш писаний позаопівніччю тоді і виставлений на суд читача....технічні помилки виправлю. А от полин стрілою...підсвідомо бачу цей образ. Приємно, що читаєте, не обходите увагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-24 17:06:57 ]
Щиро Вам дякую за таку увагу, мені надзвичайно важлива Ваша думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2015-08-24 21:25:43 ]
!І столезим лжебратом ущент неподільно-подільна
Загартована болем у спадок дісталась мені".
Справді виболена громадянська патріотична лірика! Дякую, Олександро! Але - не сприйміть за образу: на початку третьої строфи слова "моя Україно" мали б бути відокремлені комами. Але - попри малосуттєву помилку - вірш дуже сильний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-24 22:11:38 ]
Дякую Вам, Юрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 23:03:32 ]
Текст сильний завдяки несподіваності метафор, але якраз тому, і якраз над цим варто попрацювати.
Наприклад, спірних два рядки другої строфи я трактував би так:
Загратовано-вільна – клепають мерзенні кайдани
Захмелілі од смерті мільйони злорадних Варавв.

Можна, як є, без ком, або ж виділити комами з обох сторін захмелілі об смерті - це авторське право, так само, як і право придумати кращий варіант.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-29 16:41:51 ]
Захмелілі од смерті мільйони злорадних Варавв....приймаю, за все інше - дякую, ціную Ваші поради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-08-29 20:50:50 ]
А Варавва був злорадний?..
Запитання просто виникло спонтанно...

омерзілі - не зовсім українське слово, схоже на росіське омерзевшие. Мерзенні?

Як на мене, надто затуманений текст, нагромадження метафор, які переганяють одна одну, сперечаються навзаєм... Бракує цілісності. Отаке враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-08-30 09:00:46 ]
...така моя суб'єктивна думка, пані Любо, про вбивцю інакше не можу (мається на увазі Варавва)... Слово "омерзілі" широко вживане в укр.літ.мові, от і я дозволила собі ним скористатися. Суперечностей у метафорах я не побачила, писала текст єдиним поривом...Дякую, що читали і відгукнулися, мені важливі усі різнобачення написаного. Миру нам.