ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Ой, як сонячно довкола!
Оглядає видноколо:
"Он троянди та жоржини,

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.

Іван Потьомкін
2025.09.12 21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не

Юрій Гундарєв
2025.09.12 08:58
Священник із села Терпіння, єдиний капелан «Азовсталі», понад три роки перебував у нелюдських умовах російського полону.
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.

Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув

Артур Курдіновський
2025.09.12 05:59
Постукала скорбота у вікно.
Торкнувся холодом осінній вечір.
Так сумно... На столі стоїть вино.
Задуха тютюнова. Порожнеча.

І де моє минуле? Ось воно -
Старі альбоми, старомодні речі.
Мені давно вже стало все одно,

Віктор Кучерук
2025.09.12 05:41
Темно і глухо навколо,
Тільки ступні аж гудуть,
Ніби нагадують болем
Ноги про зміряну путь.
Ніби усе, як учора,
Та не приймаю, мов дань,
Час, де не буде повторень
Жару і шуму світань.

Володимир Бойко
2025.09.11 22:58
Кому потрібен світ без тебе -
Ані мені, ані тобі.
Даремно впала зірка з неба
І загубилася в юрбі.

І знову тьмяні виднокраї
А далі - відчай і пітьма.
Холодних днів голодна зграя

Пиріжкарня Асорті
2025.09.11 22:15
дива з вівса суха солома різка токсин в гаю гриби плуги чужі що страх узяти якщо з воріт а вже заслаб стіна товста панель основа своя зігрій і на верстак і квітку щоб на скотч узяти one day однак осот не квітка рак не риба вона це фіш носій ік

Борис Костиря
2025.09.11 22:14
Спадають останні хвилини
Важкого безумного дня.
Не ляжуть вони у билини
Розлогі, немовби стерня.

Зникають хвилини безслідно.
І крапля спаде в нікуди.
Години згоряють безплідно.

Євген Федчук
2025.09.11 18:08
Степ широкий. Вітер степом по траві гуляє.
А трава стоїть висока, де й по круп коневі.
З неба сонце поглядає тепле, вересневе.
По обіді, наче влітку землю зігріває.
По дорозі то діброви, то гаї, лісочки.
Є від спеки де сховатись. Але не до того.
Поп

Сергій Губерначук
2025.09.11 17:51
Сонцем калюжі висмоктав
сорок четвертий четвер.
В баню йдемо, щоб чистими
бути усім тепер!

Чорними черевиками
човгаємо асфальт.
Чорт його знає, звідки ми,

Артур Курдіновський
2025.09.11 17:08
Між нами кілометрів біль, війна,
Криниця сумнівів, життєвий вир.
Ми живемо з надією на мир,
Допоки світом править сатана.

До вічності хвилина лиш одна -
Вимірює життя секундомір.
Між нами кілометрів біль, війна,

С М
2025.09.11 12:14
ей! ей! ей! ей
колір небес пекельно багряний
чий то дім палає дотла дотла
он отам

друга я спитав ”о звідкіля цей чорний дим?“
він же: кха! – і чуєш каже ”те гадаю мав би сніг
піти“

Віктор Кучерук
2025.09.11 07:57
Це точно, що ви не побачили,
Від справ відволікшись на мить,
Що сад гілочками тремтячими
Уранці від стужі дрижить?
Це правда, що вам ще не чується,
Як в’є вихиляси нуда, –
Як осінь шурхоче по вулицях,
А літа – притихла хода?

Борис Костиря
2025.09.10 21:41
Гасла стають антигаслами,
а антигасла - гаслами.
Постмодернізм вріс у твою кров,
проліз у ДНК, закріпився
у кістках. І вже постпостмодернізм,
як бутон, виростає з нього.
Розмальовані люмпенами паркани
стають поезією,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Дерій (1959) / Критика | Аналітика

 Сміх проти терору і терор проти сміху
Збірник статей «Сміх проти терору» Петра Сороки – чи не перша в українській критичній думці спроба оглядового аналізу антитоталітарного гумору і сатири наших письменників XX століття. Грунтовно вивчаючи «сміхологію» українських класиків, дослідник намагається зрозуміти сам і донести до читачів дух радянського «скотинячого двору», який міг змести людину за найменший натяк на прообрази Д.Оруела. На думку П.Сороки, тоталітаризм проявляв войовничу нетерпимість не тільки до сатиричних випадів, я навіть і до безневинної дотепності на побутовому рівні. Сміх був протипоказаний репресивній машині і викликав у її творців інстинктивний спротив. Але, попри всякі обмеження – народ сміявся. Сміявся з «великої ласки» ясновельможних московських правителів та їх місцевих посіпак, забуваючи про «імперіалістів» і «націоналістів» і мало дивуючись «несунам», «неробам», «п’яничкам» і т. п.
У статті «Нотатки до історії українського сміху» автор дає короткий виклад історії українського гумору останнього століття. Побіжно згадується ім’я патріарха гумору Остапа Вишні, детальніше аналізується гумор в діаспорі. Найбільшою заслугою цього пласту літератури в позаматериковій Україні, як вважає П. Сорока, є яскравий образ вуйка Штіфа Табачнюка –
українського Швейка, який часто потрапляє в курйозні ситуації і завжди якось виплутується з них за допомогою гострого або дотепного слова. До честі Петра Сороки скажу, що саме він відкрив і продовжує популяризувати для широкого загалу в Україні Штіфа і його «хрещених батьків» – гумориста Стефана Федчука та художника Якова Майданника.
Добре відгукується критик про Едварда Козака (ЕKO), Миколу Понеділка, Івгу Жак, Василя Дідуха, Богдана Нижанківського, гумор яких допоміг українській нації за океаном вижити і з повною силою висміювати тоталітарну систему на батьківщині.
Стаття «У світлі сміху» присвячена засобам гумористично-сати-ричного зображення дійсності в романі Уласа Самчука «Волинь». Критик відзначає, що до добродушного кепкування славний волиняк вдається там, де йдеться про людей праці, щирих і чесних, безкорисливих і мудрих селян. Сатира ж стає надійною зброєю письменника, коли мова заходить про різних трутнів і перевертнів. Дуже вдало Улас Самчук зобразив вождя російського і світового пролетаріату Леніна: «маленький чоловічок з «раскосыми очима», який осідлав імперію, пхнув на неї всі підземні сили». Ось у чому головна причина замовчування імені видатного українського прозаїка, який розгадав природу більшовизму.
Праця Петра Сороки не претендує на вичерпний аналіз творчості українських сатириків і гумористів. У підзаголовку так і сказано: «Нотатки...». Проте, дуже сподіваємося, що з-під пера дослідника вийдуть окремі серйозні монографії, початок яким дали статті, вміщені у збірнику.

Василь ДЕРІЙ,
член літературно-просвітницького об’єднання «Галицько-Волинське братство».
м. Тернопіль.

Газета «Тернопіль вечірній». – 1993. – 04 вересн. – С. 5.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-08-25 21:15:29
Переглядів сторінки твору 905
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.03.28 22:41
Автор у цю хвилину відсутній