ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Критика | Аналітика / ТЕАТР

 Акція - Лабораторія драматургії сучасної України

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : НАША П''ЄСА


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Контекст НАША П''ЄСА
Дата публікації 2007-12-07 11:40:03
Переглядів сторінки твору 32973
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО ПОЕЗІЮ
Автор востаннє на сайті 2025.08.30 16:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-07 11:42:16 ]
Колеги, долучайтесь, ставайте знаменитими драматургами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:16:33 ]
Не пишу я п"єс... Біда чорна...;)---


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 15:00:29 ]
Думаю, що на ці ось пункти у нас, авторів "Майстерень" таланту вистачить:

б) відновлення почуття патріотизму та національної гідності українця;
- в) видатні історичні події та постаті України;
- г) пошуки національної та об’єднавчої ідеї;
- д) проблеми сучасного громадянського суспільства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 15:21:51 ]
Я пропоную почати писати негайно, на цій сторінці. ПРОШУ ВСІХ ДОЛУЧАТИСЯ. Гроші поділимо чесно і справедливо.

РОБОЧА НАЗВА "ЗРОБЛЕНО В УКРАЇНІ" про любов до Вітчизни.

Отож СЦЕНА ПЕРША:

- Глянь, Іване, рожа п'яна, вся Європа - гарно вбрана,
ми ж, Іване, люди, чуєш? У- кра-їнці - не забудеш?
- Та Європа чисто вбрана, бо жінки там наші зрана
прибирають, миють, ладять, заодно і пестять-гладять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 15:46:10 ]
Крайня хата, або
Моя національна idea fix

От, якби-то
Знайти теплу хату,
Щоб не було там
Ні радіо, ні телевізора;
Щоб нічого не чути й нічого не знати
Про Росію й про НАТО,
І щоб падала з неба провізія;
Сидіти на лавці, люльку курити,
Дивитись у зоряне небо,
Грушівку пити, жінку любити…
Якого ще раю треба?

Пане Дикий! Ви пропонуєте звести до такого?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 16:10:57 ]
Ви не зрозуміли, Валентине. Йдеться про написання великого твору, сучасної п'єси у віршах.
Я почав, хтось може продовжить, але будь-що писати не має змісту, писати потрібно заданим мною восьмистопним хореєм - відомим давньоримським розміром.

Голоси стихають, в барі чути бренькіт на гітарі:
"Ще не вмерла України". А навколо гелувіни -
день індійки, день масона, день всесвітнього гандона,
СНІД спинити в кожній хаті, в кожній Галі й кожній Каті...
Ну? Хто далі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 16:19:00 ]
Зрозумів тепер ваш задум? Мо' знайдуться охочі.
Але й ви мене не зрозуміли. Я писав на букву Г. г) пошуки національної та об’єднавчої ідеї;
Теж цікава тема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-09 16:25:12 ]
Непогано, Жорже. Хореєм, так хореєм.
А між хореєм можна вставочки робити, на кшталт, написаного паном Валентином - так колоритніший пейзаж вибудовується? Чи ні?
Значить маємо такий початок?

Прелюдія:


Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 15:46:10]
ГОЛОС ЗА СЦЕНОЮ.

От, якби-то
Знайти теплу хату,
Щоб не було там
Ні радіо, ні телевізора;
Щоб нічого не чути й нічого не знати
Про Росію й про НАТО,
І щоб падала з неба провізія;
Сидіти на лавці, люльку курити,
Дивитись у зоряне небо,
Грушівку пити, жінку любити…
Якого ще раю треба?

СЦЕНА ПЕРША
(Жорж Дикий)
- Глянь, Іване, рожа п'яна, вся Європа - гарно вбрана,
ми ж, Іване, люди, чуєш? У- кра-їнці - не забудеш?
- Та Європа чисто вбрана, бо жінки там наші зрана
прибирають, миють, ладять, заодно і пестять-гладять.

Голоси стихають, в барі чути бренькіт на гітарі:
"Ще не вмерла України". А навколо гелувіни -
день індійки, день масона, день всесвітнього гандона,
СНІД спинити в кожній хаті, в кожній Галі й кожній Каті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-09 16:32:29 ]
Пропоную робити далі вставочки, для формального урізноманітнення:
Та не має вдома Каті,
тільки Ваня на кроваті.
Єх ти Ваня, бідний Йванку,
випий ще, останню склянку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-09 16:45:47 ]
Холодно - печаль не гріє. На Вкраїні заметілі,
на Вкраїні зимна мряка, а достатку - кіт наплакав,
кіт наплакав, пес нагавкав. З лісу виглядає мавка,
та нікого не видати, Йванко не виходить з хати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 17:19:01 ]
Панове! Прошу без мене не розпоряджатися моїми речами і не говорити про мене як про третю особу. Це я вже вдруге зустрічаю на сторінках, коли редактори про мене говорять без мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-10 15:23:44 ]
Отож, маємо початок п'єси - на конкурс :)

СЦЕНА ПЕРША: „ГОЛОСИ”
(Жорж Дикий і В.Л.)
- Глянь, Іване, рожа п'яна, вся Європа сита, вбрана!
- Ми ж, Іване, люди, чуєш? У-кра-їнці! - не забудеш?
- А Європа гарно вбрана, бо жінки там наші зрана
прибирають, миють, ладять, заодно і пестять-гладять...

Голоси стихають. В барі чути бренькіт на гітарі:
"Ще не вмерла України". А навколо хелувіни -
День індійки, День масона, День всесвітнього гандона,
- СНІД спинити в кожній хаті, в кожній Галі, в кожній Каті...

Та не має вдома Каті,
тільки Ваня на кроваті.
Ах ти Ваню, бідний Йванку,
випий ще, останню склянку.

Холодно, печаль не гріє. На Вкраїні заметілі.
На Вкраїні зимна мряка, а достатку - кіт наплакав,
кіт наплакав, пес нагавкав. З лісу визирає мавка,
та нікого не видати - Йванко не виходить з хати.

Голоси його турбують, похмелятись пропонують.
А у барі знов стріляють, потім „Гірко!” серце крають.
- Де ж ти, Катю?! Кажу строго - або всьо, або нічого.
Тільки хуга. Сутеніє. На дворі собака виє.

Мавка нудиться - воліє
парубка, який дуріє.
Ані дзень, ні кукурік,
навіть нежиті гаплик.

Колеги поети і поетки, долучайтесь - форма ось розроблена. Пишіть свої сцени, чи пропонуйте варіанти продовження цієї...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-10 16:11:27 ]
Навіть не знаю... Ну коротче кажучи, прочитайте))):

Душу-серденько ятрить, мавка хоче аж пищить.
А Іван чекає Катю, сам-один в холодній хаті.
Нє, щоб в ліс піти гуляти – бідну мавку покохати…
Оковиту хлепче він – аж від склянок передзвін.

Огірочком заїдає, Катьку-хвойду матюкає.
Щоб гикнулось їй заразі, при чужому перелазі.
Навіжено стогне вітер. Йванко став, з чола піт витер.
Ледь до ліжка, бачу спить. А на дворі пес гарчить…

Бідній мавці – чорний ліс.
Певно знов поплутав біс.
Лісовик і той втопився.
Тихо, Мавко, не журися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-10 16:38:36 ]
:) Варю, непогана зарисовка.
Варю, а якщо стилізувати під вже написане, не будете ображатися?
Значить, я так розумію - два акценти. Один - голоси в голові Івана і антураж довкола нього, а другий Мавка, зі своїм антуражем.
А ще десь Катя, так? В Італії, скажімо, може пора і про неї, щось? :)
ОТОЖ
СЦЕНА ПЕРША: „ГОЛОСИ”
(Жорж Дикий і В.Л)
- Глянь, Іване, рожа п'яна, вся Європа сита, вбрана!
- Ми ж, Іване, люди, чуєш? У-кра-їнці! - не забудеш?
- А Європа гарно вбрана, бо жінки там наші зрана
прибирають, миють, ладять, заодно і пестять-гладять...

Голоси стихають. В барі чути бренькіт на гітарі:
"Ще не вмерла України...”. А навколо: хелувіни,
День індійки, День масона, День всесвітнього гандона,
- СНІД спинити в кожній хаті, в кожній Галі, в кожній Каті...

- Та не має вдома Каті,
тільки Ваня на кроваті.
- Ах ти Ваню, бідний Йванку,
випий ще, останню склянку.

Холодно, печаль не гріє. На Вкраїні заметілі.
На Вкраїні зимна мряка, а достатку - кіт наплакав,
кіт наплакав, пес нагавкав. З лісу визирає мавка,
та нікого не видати - Йванко не виходить з хати.

Голоси його турбують, похмелитись пропонують.
А у барі знов стріляють, потім „Гірко!” серце крають.
- Де ж ти, Катю?! Кажу строго - або всьо, або нічого.
Тільки хуга. Сутеніє. На дворі собака виє.

- Мавка нудиться - воліє
парубка, а той дуріє.
- І ні дзень, ні кукурік,
нежиті і тій гаплик.( /Дикий і В.Л.)
(Варя Черезова)
Душу-серденько ятрить, мавка, хоче аж пищить.
А Іван чекає Катю, сам-один в холодній хаті.
Нє, щоби піти гуляти – мавці данину віддати,
оковиту хлепче він – лине склянок передзвін.

Огірочком заїдає, Катьку-хвойду матюкає,
щоб гикнулось їй, заразі, на чужому перелазі!
Навіжено стогне вітер. Йванко став, з чола піт витер.
Лихо правди не приспить. А на дворі пес гарчить…

- Бідній мавці – чорний ліс!
- Де стежки поплутав біс!
- Там і Лісовик втопився!
- „Мавко, мавко” так журився! (/Варя Черезова)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-10 16:42:06 ]
О, супер! Звісно ж не ображатимусь! Дякую Вам))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-10 16:43:11 ]
Далі Іванко мав би вийти з дому, так? Якийсь Мерс, що застряг на дорозі, за пляшку руками виштовхати? А заодно і там інше, всіляке ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-10 16:45:29 ]
А чого мерс?) Мо якась фіра?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-10 16:49:15 ]
Може й фіра, але ми про сучасне щось? - мудрі наші предки у негоду фіру з дому не виганяли :)
А нині хто тільки по дорогах у негоду не гасає.
Чорт на мерсі, із блатними київськими номерами? - але тут вже чоловіча черга писати. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-10 16:53:09 ]
А мо краще якогось мотобурчіка, біціклєту?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-10 17:01:50 ]
Це вже інша сцена повинна бути, тут ви, Варю із Зеньом маєте створити персонажа на мотоциклі, як у нас на головній, персонажа що поспішає до друга Івана, допомогти йому в боротьбі із проклятими сивушними маслами. Смерть сивусі!


1   2   3   4   5   Переглянути все