Ну, естрада наша завжди була на виключному становищі. От хоча б скільки часу я вже прошу знайомих розтлумачити мені оці знані рядочки:
"Вот ты, а я
твоя,
как небо над землей..."

А мене до коликів доводить рядочок: "Что ж ты, милая, смотришь искоса, Низко голову наклоня"... Як уявлю собі цю гарнюню :)))))

Літклуб

***
Вовком виє душа
І злітає у небо,
Там в далині ширяє вона
І шукає того, хто їй треба.
Та там – пустота
І на серці скорбота й ниття,
Облітала усе – і нема,
Ось у чому дилема життя.

Возможно, лучшее на СтихиИ:

"Ветром клонимая ива плакучая" -- orfey
Бьётся ветвями в озёрную гладь;
Песня убитая смертью, тягучая,
Верно, не стоит её запевать.

Только круги по водице расходятся,
Ветром колышутся струйки дождя.
Тот, кто и верит, и искренне молится,
Не предаётся желаньям зазря.

На парапете фигура неровная,
Ворох волос весь взъерошен, уныл.
Как-то казалось – дороги свободные,
Как-то случилось – весь мир опостыл.

Поднятый ворот скрывает щетину,
Взгляд всё хмурнеет и злеет.
Хочется сразу, забывшись, покинуть,
Но никто не сумеет, он не сумеет…

Возможно, лучшее на СтихиИ:

"Ты во мне навсегда" -- Елена Рябоштан
Ты во мне навсегда шестибуквием
От любви до ненастья пол шага.
То спасенье играешь, то реквием,
Где священника путь, а где мага.

Не наказана я, лишь сказуема.
И не проклята – ложью распята.
Не зову, а кричу – ты целуй меня,
Я твоя, приходи до заката.

СтихиЯ:

***
Хочу Амазонку, да где её сыщешь!?
Вот и сыплю на шлюх свои тыщи...

***
Отложу дела, налью себе сотку -
Спасибо Богам что дали нам водку

Клуб Поэзии

ДОЛЯ НАША ДОЛЯ
Серед поля стояла тополя.
Через поле межа пролягла,
Так i наша нещасна та доля,
Що стоiть на гострi ножа.

Розiйшлися Вкраiна з Росiэй.
Роздiлили нажите майно.
Та не буде щасливоi долi,
Бо над нами нависло кайло!

Так эднайтесь! I не дайте упасти,
Щоб не зрушити наше життя
Разом ми знiчтожим напастi,
Щоб зажити у дружбi браття!

Клуб Поэзии
Эксгибиционист
Мужичок шел налегке,
Самовар неся в руке.
Тут трусы с него слетели,
И повисли на пеньке.

В это время из кустов
Два туриста показались.
Возмущенно заорали
"Что за чудо без трусов?!"

Видно,это извращенец -
тут подумали они.
На дороге,с самоваром
Вывалил свои фигни.

Клуб Поэзии
Прыщ гнойный (не для слабонервных!)
Проснувшись как-то раз прекрасным утром,
Я к зеркалу беспечно подскочила.
Но в ужасе назад я отшатнулась:
Мой нос,еще вчера обыкновенный,
Украсился большим прыщом отвратным.
Как шапкой на горе Килиманджаро,
Увенчан был он гнойною нашлепкой.
Застывши в горестном недоуменьи,
Задумалась.Сомненье душу гложет:
Давить иль не давить? - вот червь сомненья...
Подобно извержению вулкана,
Гной вырвется коварный на свободу.
А может,обработать нос зеленкой,
Заклеить пластырем,намазать Клерасилом?!
Но как мне появиться на работе?
Что скажут люди?Как они посмотрят?

Ого, Їжачки не поспішайте, дайте насолодитися. Слово захоплення виразити!

Зараз заплачу :(

"Розiйшлися Вкраiна з Росiэй.
Роздiлили нажите майно.
Та не буде щасливоi долi,
Бо над нами нависло кайло!"


"Но как мне появиться на работе?
Что скажут люди? Как они посмотрят?"

И єто ж надо так, немає слів, Їжачки.

Але я боюся, що ви завалите "Майстерні" оцими опусами, а я залишусь крайньою-винною.

Ви вже вибирайте від широко відомих авторів перли, а то невідомо кому і рекламу робимо?

Ось наприклад, наш вельмишановний пан Шляхтич -
швидко змайстрував - за день пише не менше одного вірша, та ще й якого.
Ось найсвіжіше!

Василь Шляхтич
Лист до Пана ...

А ким ви є Шановний Пане
Чийого граєте тут блюз-а
Дивлячись на слів ваших танець
Питаю Вас де Ваша МУЗА

Може їй злидні повалили
Може здушили в мішки світа
Зв’язали кинули спалили
Ваші брати космополіти

А вітер правди все це бачить
Хоче роздути дим і попіл
Вашої вдачі і невдачі
Може тоді настане спокій
24.02.2008р.

Розкажіть Василю, а хто в нас Пан? Невже той міфологічний - з рожками і дудкою?

Панове, я вважаю, що пан Василь Шляхтич - визнаний лідер наших перегонів (з тих, хто не зійшов із дистанції)?

Нууу, я теж часто вірші пишу;)---

Ні, вам далеко до справжньої майстерності Варваро, - немає валу, виробітку, гасел, Україну не любите по-справжньому! Величі постаті не помітно.
До чого закликаєте? Куди ведете маси?! На вівтар чого безсмертне слово кладете!

На вівтар любові, а все інше, боюся, для моєї ницої душі надто високе і духовне (люди, де тут смайли? бо точно не так зрозумієте)
З любов"Ю, Варця;)---

Але ж пан Василь претендує тільки на номінацію, так би мовити, у легкій вазі?
Хто ж буде справжнім суперчемпіоном - у важкій?
На сьогодні маємо - серед знаних - тільки кандидатуру РОМАНА ЛУБКІВСЬКОГО?
Ось його сторінка на "Майстернях"
http://maysterni.com/user.php?id=969

Але там малувато віршів для вагомого виступу? Він кажуть, і за радянських часів багатоооо написав?

Я — малий та досвідчений практик —
Поринав під лавки та столи.
Із солом'яних теплих галактик
Срібносяйні планети пливли.

(Роман Лубківський, «Біль»).

Вітаю, Любо, де ви таку красу знайшли?

Невже в нас?