ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Епіграми, Наслідування Пародії, (1970) / Критика | Аналітика / ПРО НАС УСІХ

 Відкритий поетичний Античемпіонат «МАЙСТЕРЕНЬ» - проект

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-24 15:07:33
Переглядів сторінки твору 65592
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.846 / 5.5  (3.864 / 4.42)
* Рейтинг "Майстерень" 4.450 / 5.5  (4.190 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
Соціум
Автор востаннє на сайті 2013.04.01 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-24 16:27:26 ]
Ось і ще:
Григорій Слободський
2008.02.23 16:02
...
Прямую, спотикаюсь, лечу,
Не плачу, не жаліюсь, не крехчу.
Сміятись , радіти, жаліти умію.
життям насолоджуюсь і ним я радію.

Хтось то може із мене сміється,
комусь то в світі , так не здається,
хтось то хоче робити зле.
Вовки у житі бувають на те,
Щоб завжди на когось полювати
І комусь в обличчя плювати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-24 16:30:36 ]
Щиро завидую нашим авторам, які прямо за один-однісінький день створюють шедеври, не забуваючи нам, вірним читачам, цей день під своїми шедеврами і вказати:

Василь Шляхтич
2008.02.23 20:39

Є як є
Серце б’є
Моє
Твоє
Я є
Ти є
Життя триває
День минає
Ніч минає
Світ кохає
Те що раєм
Називає
Не під нагаєм
Доріг шукає
Знає
Що вони заростають
Той знайде
Хто віру має
Він не пропаде
Світ триває
А є
Як є.

22.02.2008р.

22.02.2008р. - Ось він радісний і щасливий для людства день!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-24 17:01:51 ]
ВІРА ВОВК - вірші ЛАУРЕАТа

ГОДІ

годі
віслюком із замотаними очима
день за днем рік за роком
ходити колом
тягти воду
на чужі плянтації
вдячна за торбу вівса
і за хомут

уже сверблять крила


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-24 17:04:41 ]
"Народ засилосує..." :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-24 17:12:24 ]
Пора з "рук, які ніколи не крали" рятувати Тараса Григоровича?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-24 19:03:26 ]
Шановний пане Василю, ваші ж поетичні спроби нічим не гірші спроб Лапського, і навіть, можливо, більше Україні ви дум присвятили, аніж Віра Вовк - розумієте, вам потрібно познайомитись із Лубківським, або хоча б збірочку йому надіслати?

Василь Шляхтич
2008.02.24 18:55

Поетам присвячую... (!!!!)

Гнів залишили в хаті рідній
З собою взяли тільки гідність
І хоч в руках не мають зброї
Світ їх вважає як героїв

Без кулемета без ракети
Слово прапором у поетів
Було колись хай буде нині
Боже дай мудрих слів Вкраїні

Крім мудрості ще дай їм вроду
Щоб люди їх приймали зором
Гордістю стали для народу
Який готовий нести гори
Щоб діти й внуки з рядком коду
Ішли у світ наче з прапором.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-24 19:18:57 ]
Ось, справжня наша чоловіча радість!
Кайф!

Олександр Бондар - [ 2008.02.24 19:54 ]
Iвана Купала


Учора були танці в клубі,
Дівки страшні там танцювали,
А хлопці десь пісні співали,
про те, що дівчинами любі.

Вважав, що буде все інакше,
Що будуть в воду всіх кидать,
Івани будуть наливать,
Що буде набагато краще.

Гадав, що в їх серцях тепло,
Але були усі похмурі,
Дівки давали хлопцям дулі...
Село воно і є село!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-24 19:57:32 ]
А це я би віднесла до підрубрики "О, моя Гермафродито!...", бо так і не розібралась ху ж є ху... (автор - жін.статі)

...Нестерпним болем покриваються всі рани,
Що вже нанизує мене на ніж.
А ти ж волаєш та кричиш, кохана:
« Та швидше, швидше ти її вже ріж »…

І вже десь там, у тебе під ногами,
Я розумію всю красу життя.
Я чую там і тут твій запах, поміж килимами,
Які несуть мене у пекло, в небуття.

А ти ще досі гарна і прекрасна,
Не вип’є смерть твою красу.
Ти млява і водночас ясна.
На пелюстках погибелі я вічність принесу…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-24 20:01:31 ]
Мєня тєрзают смутниє самнєнія стосовно цього:

...Піском напихай свинцевий мій рот,
Аби не зумів я сказати:
"До тла догорай, мій сон-Камелот,
Тебе так хотів би не знати"...

І дай мені жменю таблеток запити,
Хай фальш твоїх панік мине.
Нарешті всіх тих марьйонеток убити,
О, Зраднице... Нарешті убити Тебе!..

Автор-то ніби ЖІНКА...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-24 20:03:10 ]
І це її-його ж...:

Якби я міг, то виблював би вени -
Черствих ін'єкцій неминучість!
Бо гірш зими, гірш відстаней від мене,
В мільйон - Твоя байдужість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-24 20:05:27 ]
І викинь посуд - "нахрін ми нам здались?"
Дешевий пластик - справжня насолода!
...
Ти купиш клею?Стримайся, на бога!..
Купи горілки і давись "згорла".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-24 20:06:29 ]
Ніко, я думаю це й справді поетично-смішні тексти.
Взагалі - цікава назва цієї сторінки - "ПОЕТИЧНО СМІШНІ ТЕКСТИ". Чи то сміятися, чи то плакати - не зрозуміло? :( :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-24 20:29:53 ]
Скоріше навіть не стількі смішні, скільки сумні:(

А це, загалом-то, не наші автори, але мають свій окремий літ.сайт, тому, як на мене, заслуговують трохи на нашої уваги:

[ кузя-сан ]

***
чтобы проснуться
щипаю руку свою -
кошмары снятся.

***
тыкву посеял.
весь год с нетерпением
жду хеллуина.

***
чёрные пятна
дорогу окрасили.
дождь постарался.

***
птица на ветке
уснула наверное.
срёт и не видит.


[ Пьер Безухо ]

***
Ветка сливы дарит нам тень
Жара,нет денег на пиво
Подобие гейши,не быть нам вдвоем

***
В аптечном киоске торгуют энергией ци.
но все также одиноко зимой индейцу.
и та же луна над ветхим вигвавом.

***
Безлунная ночь.
Собака гавкает
На кухне чайник кипит


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Смаль (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-24 21:24:20 ]
"всьо страньше і страньше..." - подумала Аліса
Треба вішати оголошення - обережно стра... ой, смішно! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-24 22:42:34 ]
Дивні речі беруть собі люди за натхнення (із ПМ):

Люцифер

Ми народились під знаком чужим
як не старались, та сльози - це дим
біла стіна від вогню недалека
він підіймається з самого пекла

Чорні душі у його руках
він Люцифер – його влада, лиш страх
володар всього, що маєте ви
не намагайтесь, бо ви не живі

від нього тікати сенсу нема
твоя свідомість - вже не твоя
він не дожене, ти сам повернешся
та милосердя все одно не діждешся

Біль його тиха, діюча сила
День, як завіса, бо ніч так жахлива
кров його напій, вогонь його суть
вас вірні слуги до нього несуть

Сяйвом облитий, що лине з небес
Від Нього він втік, як зраджений пес
чорний як порох, червоний від люті
і досі вважає, що ви його, люди

Гордий, красивий, та лихо в очах
він Люцифер, його влада лиш страх
усмішка - мітка вашої смерті
як не старайтесь, та ви лише жертви

Сріблом покрита його душа
ще не мертва, та вже не жива
тінь могутності на його чолі
не намагайтесь, бо ви не живі

Пильно подивиться, прямо в зіниці
посадить у темряву своєї колісниці
і повезе в саме серце пекла
він Люцифер, і я навік його жертва


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-24 22:54:34 ]
Ого, це у нас діє таємна секта? Ворожить по закутках? Чаклунствує. Не здивуюсь, якшо і адепти Вуду з'являться :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-24 23:05:15 ]
Я думаю, що тут можна не тільки цілі вірші, а й логічно завершені частини подавати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-24 23:10:13 ]
Роман Лубківський

КРЕДО (Контекст: АНТОЛОГИЈА УКРАЈИНСКЕ ПОЕЗИЈЕ)

Не хочу аби
Замість мене думали
Не хочу аби
Замість мене вирішували
Не хочу аби
Замість мене голосували
(Проти мене)
Хочу бути самим собою
Настільки
Аби до серцевини
Совісті


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-24 23:11:56 ]
Зрозуміло:) Це до теми весни ,що вже так близбко:

Спека в маршрутці
(з ПМ)
В маршрутці товканина,
Притис Твої сідниці.
Між нами лиш тканина,
Штанів, трусів, спідниці.

На дворі страшна спека,
В маршрутці люди мліють.
Ти теж така гаряча,
Ще й вушка червоніють.

Ці ями на дорозі,
То вверх, то вниз, благаю!
Я ніц зробить не в змозі,
Й Тебе вже підпираю.

Я не забув про сором.
Та й якось не культурно…
Все добре. Ти всміхнулась,
Через плече: Бон жур но…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-24 23:13:26 ]
Схоже, що це оригінальний витвір мистецтва часів "Перестройки"?
НЗ-НЗ-НЗ-ПХНАС - це перші букви рядків :)


1   2   3   4   5   ...   7   Переглянути все