ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.18
21:11
Рецензія на поетичну збірку Миколи Грицая "Під музику дощу")
Буває так, коли тебе зачепить за живе чиєсь слово і ти уже знаходишся у його колі, воно невидимими нитками тримає тебе на відстані і ти не можеш звільнитися від нього, а заглиблюєшся все бі
2024.03.18
13:46
Вавілонський Талмуд випадає з рук, коментарі Раші не западають у серце, приказки ефіопські припадають пилом…
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
2024.03.18
08:49
Поміж ромашок-штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
2024.03.18
05:40
Защеміло серце від сигналу
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
2024.03.18
05:14
Після слів: «Сьогодні прибирання» –
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
2024.03.18
01:03
У пульсі відіб'ється кожна мить,
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
2024.03.18
00:16
Гроші від торгівлі нафтою пахнуть на диво бездоганно.
Коли у політиків мовкне розум, говорять гармати.
Тим, хто перекроює кордони, треба розкроїти голову.
Коли тузом стає шестірка – усі козирі зарання биті.
У гіганта мислі усе інше мізерне.
2024.03.17
19:32
Коли сказав мені «перетерпи»,
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
2024.03.17
18:57
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
2024.03.17
18:45
Чи можна, люди, все оте простити,
що чинять нелюди на зболеній землі?!.
Як гинуть мирні жителі і діти
у хижих скрутлях «братньої» петлі…
Хто має право підло забирати
життя других, якого не давав?
Зробити це не вправі навіть мати,
що чинять нелюди на зболеній землі?!.
Як гинуть мирні жителі і діти
у хижих скрутлях «братньої» петлі…
Хто має право підло забирати
життя других, якого не давав?
Зробити це не вправі навіть мати,
2024.03.17
18:06
У час стрімкий , шалений, час смартфонів
Спілкуємось частіше в Інтернеті.
Ніяких не існує нам кордонів.
Людина, мов незвідана планета.
Пізнати, зрозуміти її важко,
А ще й на відстані такій великій.
Це ж ніби в небесах літає пташка,
Удалині тріпочут
Спілкуємось частіше в Інтернеті.
Ніяких не існує нам кордонів.
Людина, мов незвідана планета.
Пізнати, зрозуміти її важко,
А ще й на відстані такій великій.
Це ж ніби в небесах літає пташка,
Удалині тріпочут
2024.03.17
15:28
Прокинься синку! Час уже вставати! –
Крізь сон все ж мамин голос долетів-
Ти ж до Гелону нині їдеш з татом!
Вставай! Ти ж сам поїхати хотів.
Сон враз пропав. Хлопчина підхопився.
Ледь не проспав. Хоч не змикав очей
Але під ранок сну таки скорився.
Крізь сон все ж мамин голос долетів-
Ти ж до Гелону нині їдеш з татом!
Вставай! Ти ж сам поїхати хотів.
Сон враз пропав. Хлопчина підхопився.
Ледь не проспав. Хоч не змикав очей
Але під ранок сну таки скорився.
2024.03.17
15:23
Переважна більшість людей не знає як пишуться закони, хто і як їх насправді приймає. Приходять раз на кілька років до виборчих урн, кинули папірця з прізвищами уподобаних улюбленців та й усе. Але законодавство має свою специфіку та правила.
Перший раз я
2024.03.17
11:22
Чомусь на Галину Украйну не поширюється вимога: публікувати за добу в режимі «афішувати публікацію» не більше, ніж один твір!
Майже щодня бачу аж кілька її шедеврів, яких, до речі, практично ніхто й не читає.
Та сама історія, що й з Олександром Сушком:
2024.03.17
06:49
Спаде вода і знову будуть луки,
травою освіжиться оболонь.
Настане час, візьму сюди онуків,
нехай нап’юся сонця із долонь.
Бо, що вони у стольнім граді бачать?
Куди не кинеш оком скрізь асфальт.
Чи, то пощезла нація козача,
чи душі скам’яніли на ба
травою освіжиться оболонь.
Настане час, візьму сюди онуків,
нехай нап’юся сонця із долонь.
Бо, що вони у стольнім граді бачать?
Куди не кинеш оком скрізь асфальт.
Чи, то пощезла нація козача,
чи душі скам’яніли на ба
2024.03.17
05:49
Темно-сині ночі,
Стрічі до світань, -
Думи парубочі,
Повні сподівань.
Не забулись досі
Весняні гаї
І в рудім волоссі
Пальці рук моїх.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Стрічі до світань, -
Думи парубочі,
Повні сподівань.
Не забулись досі
Весняні гаї
І в рудім волоссі
Пальці рук моїх.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Епіграми, Наслідування Пародії, (1970) /
Критика | Аналітика
/
ПРО НАС УСІХ
Відкритий поетичний Античемпіонат «МАЙСТЕРЕНЬ» - проект
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Відкритий поетичний Античемпіонат «МАЙСТЕРЕНЬ» - проект
"ПОЕТИЧНО СМІШНІ ТЕКСТИ"! Першість серед наших і не наших авторів.
Хто ви, чемпіони ПОЕТИЧНО-СМІШНОГО ТЕКСТУ - майбутні переможці нашого Античемпіонату?!
(Розробка проекту узгоджена і підтримана адміністрацією „Поетичних Майстерень” за умов абсолютної коректності щодо учасників)
Боротьбу за найвище звання "ПОЕТИЧНО СМІШНИХ" - розпочато!
Офіційно представлені -
У легкій ваговій категорії визначення не проводяться. :(
У середній ваговій категорії
Михайло Карповий; Командор на "Гоголівській Академії" оф.представл.на 6 стор.коментарів.
Володимир К.Вакуленко; автор на "Гоголівській Академії" оф.представл.на 6 стор.коментарів.
Валентин Бендюг; автор на "Поетичні Майстерні" оф.представл.на 6 стор.коментарів.
У важкій та надважкій ваговій категорії
Остап-Євстахій Лапський; лауреат Шевченківської премії 2007 оф.представл.на 5 стор.коментарів.
Роман Лубківський; лауреат Шевченківської премії 1992 . Голова Комітету з призначення національної премії ім.Т.Г.Шевченка. оф.представл.на 5 стор.коментарів.
Звичайно, об'єктивність передусім! І без образливих закидів. Поетичний сміх і глум - це різні речі! Глум - нє пройдьот!
Ми можемо спробувати відзначати кращих античемпіонів у легкій, середній, і надважкій вазі поетично-смішного слова?
Сенс Античемпіонату - у повноцінному доповненні ним звичних поетичних Чемпіонатів.
Відзначення проводитиметься у таких „вагових” категоріях:
1) Легка вага – легковажні аматори, які настирно публікують свої творіння в Інтернеті.
2) Середня вага - претенденти на звання майстра поетично-смішного слова, які активно публікуються на літературних Інтернет-ресурсах, які, можливо, видали чи тільки готуються видати свої творіння книжками, альманахами;
3) Важка і надважка вага - знані автори, корифеї поетично-смішного слова. Вони випустили у світ достатньо книжок, вони очолюють різні комітети і комісії, займають високі посади у спілках, чи просто Лауреати державних нагород.
УМОВИ:
1) Подавати своїх кандидатів може кожен зареєстрований на „Майстернях” автор, чий творчий доробок не менше за 10 опублікованих творів, а середня оцінка не нижча "5" за редакторським рейтингом „Майстерень”.
2) Публіковані зразки повинні бути не випадковістю, не прикрим винятком, а стандартним авторським текстом.
3) Цей текст, якщо автор з "Майстерень", обов'язково повинен знаходитись на сторінках "Майстерень". Якщо автор видаляє такий твір, то видаляємо й ми. :( (за вимогою ред.)
4) При поданні зразків високої творчості, до опублікованого тексту потрібно додавати невелике, але змістовне пояснення причин подання.
5) Проект - Результати Античемпіонату можна оголошувати щороку 20-25 грудня і 20-25 червня, після загального і прямого голосування усіх зареєстрованих на "Майстернях" авторів, чий творчий доробок не менше за 20 опублікованих творів, а середня оцінка не нижча "5" за редакторським рейтингом.
___________________________________________
Які будуть пропозиції щодо назви поетичного Античемпіонату? (чи так і залишимо?)
Щодо термінів, умов, іншого?..
ЗРАЗОК ПОДАННЯ КАНДИДАТІВ:
Спаринги у легкій ваговій категорії
НЕ ПРОВОДЯТЬСЯ.
Владислав Бурик - [ 2006.01.03 13:54 ]
КОВЗАНЯР
Б.-І. Антоничу
Змагаюсь з ледом я
бо ковзаняр.
Бо маю на стопах вогненні
криці.
І не ховаюсь у лапатих
снах ялиці.
Я розділяю сніг
на воду і на небо.
Як справедливий цар.
Бо на ногах ножі,
а не якісь слизькі,
підступні кеди.
* * *
Владислав Бурик - [ 2006.01.03 13:19 ]
ПЛАЧ ЄРЕМІЇ
Удари грому. Малярія. Плащаниця.
Ліхтар на дроті б'ється у вікно.
Провалля коми. Єремія. Пропасниця.
Уважним вухом слухаю стегно.
Удари малярії по сідницях.
Ліхтар на Єремії чує вікна.
Провалля плащаниці. Кома вуха.
Уважним дротом б'є стегно.
Сніданок для таємних або ліквор.
Відрижка їжею або зішесття Духа.
Удари Єремії б'ють вікно.
Смерділо рибою чи лихом.
Пустеля. Не помер. Яка задуха.
Іуда. П'ятирічка. Дніпрогес.
Петро - це камінь, я це - вухо.
Христос. Голгофа. Риба. Хрест.
КОМЕНТАР: очевидна глибока майстерність володіння поетично-смішним словом, незабутні метафори радують вимогливого до необтяжливої радості читача.
* * *
Максим Колиба
Ви бачили?
Публікація Максим Колиба, Львів 12 Травень 2002
Ви бачили, як зранку навесні
Приходить витязь світлий увісні?
Із золотим мечем, і з щитом,
І срібний герб на ньому витий.
Ви бачили, як зранку навесні
Крізь вікна стріли йдуть рясні?
На стінах створюються сліди прекрасні
Так, ніби то сини їх власні.
Ви бачили, як навесні удень
Красою розкидає старий пень?
А на землі розвіюється листя,
Немов священик вийшов із захристя.
Ви бачили, як навесні удень
По небу ходить молодий олень?
А деколи надходить стадо коней,
Що сиві є, а деколи й вороні.
Ви бачили, як навесні під ніч
Спадає тяжкість вся із пліч?
І світлий та рогатий буйвол
Всю темну ніч, як серп траву, рве.
Як бачили, то ви щасливі.
І живете в щасливій ниві,
Бо все це є аж дуже красно -
Побачити красу на очі власні.
Максим Колиба
Все
Публікація Максим Колиба, Львів 30 Вересень 2002
Мила. Мила могила.
Довго цю могилу
Предки наші рили.
Спомин.
Не мій, а долин.
Довго моїм болем
Грав я свої ролі.
Рай.
Це Божий край.
Добре чекай
І Рай свій май.
Краса.
Прекрасна коса.
Яку мило чеса
Та прекрасна краса.
Любов.
Як завжди в світі мов.
Відчуваєш знов,
Як булькоче кров.
Все.
Тебе несе
То про те, про се.
Та кінець вже. Все.
КОМЕНТАР: А ви бачили, як "Красою розкидає старий пень?", ні? Даремно! А ось пан Максим стале бачить те, що оку, вуху, нюху і т.п. простого пошановувача не доступне. Але не переживайте, автор усе нам переповідає. Словом, і про Божий край. І Рай свій май. і "про те, про се. Та кінець вже. Все..." Поетично смішно?
* * *
Спаринги у середній ваговій категорії
Михайло Карповий
Ресурс перебування: Гоголівська академія. Статус: *Командор*,
http://www.gak.com.ua/authors/427
* * *
Я тобою хворію. Мені не позбутись хвороби.
Я виходжу надвір. Ти далека, немов горизонт.
Я дивлюся у небо. У небі летять довбодзьоби.
Нині осінь. А значить, у них міграційний сезон.
Серед вати хмарин довбодзьоби співають надривно
про загублене щастя, якого не видно ніде.
І здається мені, наче я полетів би за ними,
і здається мені, наче я довбодзьоб між людей.
Та у мене нема навіть дзьоба. Мовчу вже про крила.
Тож гукну їм услід: гулі-гулі, курли вашу мать!..
Рівномірно розмазавши сльози і соплі по рилу,
я цигарку палю. В далечінь довбодзьоби летять
Михайло Карповий
Ресурс перебування: Гоголівська академія.
Статус: *Командор*, http://www.gak.com.ua/authors/427
Мислитель
У час, коли мислитель геніальний
велику справу робить у вбиральні,
напоготові має він перо,
аби не потонули у мовчанні,
як тонуть у воді під ним фекальні
ним витужені маси, думи про
буття, красу, людину та добро.
І думи ці, вже непідвладні часу,
як лайнер в океан, пускає в маси
(людські, а не фекальні) видавець.
І фоліант проковтуючи ласо,
ніхто із читачів не здогадався,
де розживався думами мудрець,
що їх голів торкнувся та сердець.
Усяка річ жвавесенько чи кволо
у розвитку своєму пише коло
і, руху не спиняючи свого,
сплітається із колами навколо...
Дізнався би мудрець високочолий,
де саме я почитував його, –
промовив би у захваті: ого!..
КОМЕНТАР: Це жвавесеньке словосплетення захоплює читача бурхливістю поетично-смішного випорожнення окремої і незалежної від усілякого стандартного розуміння краси особистості! Високе авторське "Я" Михайла Карпового, сидячи (ймовірно) на поетично-смішному (горшку? - "ого!.."), високо парить в уяві своїй над головами усіляких Мислителів і кладе, і кладе їм на голови! (очевидно, спершу поетично-смішно беручи руками?..) Окрім глибоко смішного змісту шановний автор доводить свою поетично-смішну майстерність і поетично-смішною римою, особливо промовиста - "мовчанні" - "фекальні". Чим категорично ставить питання про смішну недолугість застарілих тверджень, як то - "мовчання - золото"! І не спиняється на цьому! "Г... не тоне"? а дзуськи вам - "тонуть у воді фекальні витужені маси "!
Притаманна авторові М.Карповому і рівнонаближеність у своїх сердечних поетично-смішних почуттях, як до жінок, так і до довбодзьобів! І можливо навіть до довбодзьобів потяг сильніший. Ридаймо, нещасні! І, мариться, йому вже наче він "довбодзьоб між людей" (і втрачений для жінок? ЕПМ).
Але ж (не відаю, як із усім іншим) і цей, дивовижний, гуманізм М.Карпового - на тлі загальної сердечної деградації - вартий найвищої відзнаки?! Недаремно Михайло Карповий дослужився до рівня Командора на сторінках "Гоголівської Академії"! Поетично-смішно? Ще й як!
* * *
Володимир Вакуленко-К.,
Ресурс перебування: Гоголівська академія
http://www.gak.com.ua/creatives/2/8273
Смерть старого нотатника
Під тісними піснями падають двері на п'яні обличчя
Вимкнений змерз калорифер, б'ються вітри неприродні.
Сірий папір на землі бите вікно не скаліче,
Сотні неписаних скарг льоду, але вже без водню -
Так сурогати води, все ж бо хімічний замінник!
На дзигарях мінус два - стрілки відлічують іній.
В обдертій шухляді роки, сивий зістарений збірник,
Сіркою пахне новий, ватра зігріє всіх нині
Ступлять бомжі на поріг, богу комп'ютерних оргій
Щиру молитву складуть (Власне - голодному шлунку!)...
Вчора згорів холодильник, нащо морози у морги?
Вмер мій нотатник, затих. Вдавився отрутою з трунку.
17.о2.2оо8
КОМЕНТАР: Так, Володимир Вакуленко не такий яскравий, як Командор Карповий, але ж танго танцює не зі стулом, а з пляшкою, що таки зрозуміліше. Чесне, неприховане захоплення сурогатом робить йому честь, як і збірник, що пахне сіркою. Хто ще таким може похвалитись?
Друкується наш кандидат і в альманахах, і власні книжечки має. Якісь нагороди навіть отримував. Серйозний автор. Та й потуга яка - які рими "оргій"- "морги", "шлунку" - "трунку", "обличчя"- "скаліче" - прямі і щирі, непересічні! Хоча зміст і нелегко простому, тверезому читачеві, як це мені, второпати - про що ж у творінні таки сказано? А стільки випити, аби порозумітися конечно - фізично не здатна. Отож приходять в голову жахливі видіння - український козак-характерник Володимир К.Вакуленко у тозі Нерона дихає сурогатним перегаром на чергового секретаря-референта і той, як і попередні, миттєво здихає... "Вмер мій нотатник, затих. Вдавився отрутою з трунку..." Прикольно? Може й ні, але зрозуміла поетично-смішна природа запахів!
Спаринги у важкій, і надважкій ваговій категорії
Остап Лапський, лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка 2007 року в галузі поезії.
http://maysterni.com/user.php?id=948
231,
Києву з Варшави
З нагоди кандидування:
на лауреата?!
Світу шмат я обходив,
бував то там, то там,
смутило-тішило мене то те:
то те?!
Впереміжку являлись
щастя і біда,
але до рідного гнізда:
любов не пропадала?!
Внутрішньою заметіллю
стежку до висот
в мені: не занесло?!
Не замете й завія зовня:
у ходьбі настояну
духовність?!
Den des Ukrainers geistigen Wert?!
8 лютого, В-ва 2004
Джерело
Якби
Скажи насамперед:
Собі самому
Я був би приростком Москви,
Варшави прихвоснем,
якби себе не виявив:
мого народу словом?!
То воно, воно, воно
Мене не довело
До покручі духовної
І в час, і у добу:
Бездонних шлунків?!
Українцеві воно,
Скажу і вам,
Є кругом рятівним:
Надійним порятунком?!
Джерело
КОМЕНТАР: Поетично-смішно і нічого не потрібно нікому пояснювати! Ось справжнє мистецтво - все просто і ясно. Шевченківський лауреат. Тарасе Григоровичу - ви смієтеся чи плачете?
Хто ви, чемпіони ПОЕТИЧНО-СМІШНОГО ТЕКСТУ - майбутні переможці нашого Античемпіонату?!
(Розробка проекту узгоджена і підтримана адміністрацією „Поетичних Майстерень” за умов абсолютної коректності щодо учасників)
Боротьбу за найвище звання "ПОЕТИЧНО СМІШНИХ" - розпочато!
Офіційно представлені -
У легкій ваговій категорії визначення не проводяться. :(
У середній ваговій категорії
У важкій та надважкій ваговій категорії
Звичайно, об'єктивність передусім! І без образливих закидів. Поетичний сміх і глум - це різні речі! Глум - нє пройдьот!
Ми можемо спробувати відзначати кращих античемпіонів у легкій, середній, і надважкій вазі поетично-смішного слова?
1) Легка вага – легковажні аматори, які настирно публікують свої творіння в Інтернеті.
2) Середня вага - претенденти на звання майстра поетично-смішного слова, які активно публікуються на літературних Інтернет-ресурсах, які, можливо, видали чи тільки готуються видати свої творіння книжками, альманахами;
3) Важка і надважка вага - знані автори, корифеї поетично-смішного слова. Вони випустили у світ достатньо книжок, вони очолюють різні комітети і комісії, займають високі посади у спілках, чи просто Лауреати державних нагород.
1) Подавати своїх кандидатів може кожен зареєстрований на „Майстернях” автор, чий творчий доробок не менше за 10 опублікованих творів, а середня оцінка не нижча "5" за редакторським рейтингом „Майстерень”.
2) Публіковані зразки повинні бути не випадковістю, не прикрим винятком, а стандартним авторським текстом.
3) Цей текст, якщо автор з "Майстерень", обов'язково повинен знаходитись на сторінках "Майстерень". Якщо автор видаляє такий твір, то видаляємо й ми. :( (за вимогою ред.)
4) При поданні зразків високої творчості, до опублікованого тексту потрібно додавати невелике, але змістовне пояснення причин подання.
5) Проект - Результати Античемпіонату можна оголошувати щороку 20-25 грудня і 20-25 червня, після загального і прямого голосування усіх зареєстрованих на "Майстернях" авторів, чий творчий доробок не менше за 20 опублікованих творів, а середня оцінка не нижча "5" за редакторським рейтингом.
___________________________________________
Щодо термінів, умов, іншого?..
Спаринги у легкій ваговій категорії
НЕ ПРОВОДЯТЬСЯ.
Владислав Бурик - [ 2006.01.03 13:54 ]
КОВЗАНЯР
Б.-І. Антоничу
Змагаюсь з ледом я
бо ковзаняр.
Бо маю на стопах вогненні
криці.
І не ховаюсь у лапатих
снах ялиці.
Я розділяю сніг
на воду і на небо.
Як справедливий цар.
Бо на ногах ножі,
а не якісь слизькі,
підступні кеди.
* * *
Владислав Бурик - [ 2006.01.03 13:19 ]
ПЛАЧ ЄРЕМІЇ
Удари грому. Малярія. Плащаниця.
Ліхтар на дроті б'ється у вікно.
Провалля коми. Єремія. Пропасниця.
Уважним вухом слухаю стегно.
Удари малярії по сідницях.
Ліхтар на Єремії чує вікна.
Провалля плащаниці. Кома вуха.
Уважним дротом б'є стегно.
Сніданок для таємних або ліквор.
Відрижка їжею або зішесття Духа.
Удари Єремії б'ють вікно.
Смерділо рибою чи лихом.
Пустеля. Не помер. Яка задуха.
Іуда. П'ятирічка. Дніпрогес.
Петро - це камінь, я це - вухо.
Христос. Голгофа. Риба. Хрест.
КОМЕНТАР: очевидна глибока майстерність володіння поетично-смішним словом, незабутні метафори радують вимогливого до необтяжливої радості читача.
* * *
Максим Колиба
Ви бачили?
Публікація Максим Колиба, Львів 12 Травень 2002
Ви бачили, як зранку навесні
Приходить витязь світлий увісні?
Із золотим мечем, і з щитом,
І срібний герб на ньому витий.
Ви бачили, як зранку навесні
Крізь вікна стріли йдуть рясні?
На стінах створюються сліди прекрасні
Так, ніби то сини їх власні.
Ви бачили, як навесні удень
Красою розкидає старий пень?
А на землі розвіюється листя,
Немов священик вийшов із захристя.
Ви бачили, як навесні удень
По небу ходить молодий олень?
А деколи надходить стадо коней,
Що сиві є, а деколи й вороні.
Ви бачили, як навесні під ніч
Спадає тяжкість вся із пліч?
І світлий та рогатий буйвол
Всю темну ніч, як серп траву, рве.
Як бачили, то ви щасливі.
І живете в щасливій ниві,
Бо все це є аж дуже красно -
Побачити красу на очі власні.
Максим Колиба
Все
Публікація Максим Колиба, Львів 30 Вересень 2002
Мила. Мила могила.
Довго цю могилу
Предки наші рили.
Спомин.
Не мій, а долин.
Довго моїм болем
Грав я свої ролі.
Рай.
Це Божий край.
Добре чекай
І Рай свій май.
Краса.
Прекрасна коса.
Яку мило чеса
Та прекрасна краса.
Любов.
Як завжди в світі мов.
Відчуваєш знов,
Як булькоче кров.
Все.
Тебе несе
То про те, про се.
Та кінець вже. Все.
КОМЕНТАР: А ви бачили, як "Красою розкидає старий пень?", ні? Даремно! А ось пан Максим стале бачить те, що оку, вуху, нюху і т.п. простого пошановувача не доступне. Але не переживайте, автор усе нам переповідає. Словом, і про Божий край. І Рай свій май. і "про те, про се. Та кінець вже. Все..." Поетично смішно?
* * *
Спаринги у середній ваговій категорії
Михайло Карповий
Ресурс перебування: Гоголівська академія. Статус: *Командор*,
http://www.gak.com.ua/authors/427
* * *
Я тобою хворію. Мені не позбутись хвороби.
Я виходжу надвір. Ти далека, немов горизонт.
Я дивлюся у небо. У небі летять довбодзьоби.
Нині осінь. А значить, у них міграційний сезон.
Серед вати хмарин довбодзьоби співають надривно
про загублене щастя, якого не видно ніде.
І здається мені, наче я полетів би за ними,
і здається мені, наче я довбодзьоб між людей.
Та у мене нема навіть дзьоба. Мовчу вже про крила.
Тож гукну їм услід: гулі-гулі, курли вашу мать!..
Рівномірно розмазавши сльози і соплі по рилу,
я цигарку палю. В далечінь довбодзьоби летять
Михайло Карповий
Ресурс перебування: Гоголівська академія.
Статус: *Командор*, http://www.gak.com.ua/authors/427
Мислитель
У час, коли мислитель геніальний
велику справу робить у вбиральні,
напоготові має він перо,
аби не потонули у мовчанні,
як тонуть у воді під ним фекальні
ним витужені маси, думи про
буття, красу, людину та добро.
І думи ці, вже непідвладні часу,
як лайнер в океан, пускає в маси
(людські, а не фекальні) видавець.
І фоліант проковтуючи ласо,
ніхто із читачів не здогадався,
де розживався думами мудрець,
що їх голів торкнувся та сердець.
Усяка річ жвавесенько чи кволо
у розвитку своєму пише коло
і, руху не спиняючи свого,
сплітається із колами навколо...
Дізнався би мудрець високочолий,
де саме я почитував його, –
промовив би у захваті: ого!..
КОМЕНТАР: Це жвавесеньке словосплетення захоплює читача бурхливістю поетично-смішного випорожнення окремої і незалежної від усілякого стандартного розуміння краси особистості! Високе авторське "Я" Михайла Карпового, сидячи (ймовірно) на поетично-смішному (горшку? - "ого!.."), високо парить в уяві своїй над головами усіляких Мислителів і кладе, і кладе їм на голови! (очевидно, спершу поетично-смішно беручи руками?..) Окрім глибоко смішного змісту шановний автор доводить свою поетично-смішну майстерність і поетично-смішною римою, особливо промовиста - "мовчанні" - "фекальні". Чим категорично ставить питання про смішну недолугість застарілих тверджень, як то - "мовчання - золото"! І не спиняється на цьому! "Г... не тоне"? а дзуськи вам - "тонуть у воді фекальні витужені маси "!
Притаманна авторові М.Карповому і рівнонаближеність у своїх сердечних поетично-смішних почуттях, як до жінок, так і до довбодзьобів! І можливо навіть до довбодзьобів потяг сильніший. Ридаймо, нещасні! І, мариться, йому вже наче він "довбодзьоб між людей" (і втрачений для жінок? ЕПМ).
Але ж (не відаю, як із усім іншим) і цей, дивовижний, гуманізм М.Карпового - на тлі загальної сердечної деградації - вартий найвищої відзнаки?! Недаремно Михайло Карповий дослужився до рівня Командора на сторінках "Гоголівської Академії"! Поетично-смішно? Ще й як!
* * *
Володимир Вакуленко-К.,
Ресурс перебування: Гоголівська академія
http://www.gak.com.ua/creatives/2/8273
Смерть старого нотатника
Під тісними піснями падають двері на п'яні обличчя
Вимкнений змерз калорифер, б'ються вітри неприродні.
Сірий папір на землі бите вікно не скаліче,
Сотні неписаних скарг льоду, але вже без водню -
Так сурогати води, все ж бо хімічний замінник!
На дзигарях мінус два - стрілки відлічують іній.
В обдертій шухляді роки, сивий зістарений збірник,
Сіркою пахне новий, ватра зігріє всіх нині
Ступлять бомжі на поріг, богу комп'ютерних оргій
Щиру молитву складуть (Власне - голодному шлунку!)...
Вчора згорів холодильник, нащо морози у морги?
Вмер мій нотатник, затих. Вдавився отрутою з трунку.
17.о2.2оо8
КОМЕНТАР: Так, Володимир Вакуленко не такий яскравий, як Командор Карповий, але ж танго танцює не зі стулом, а з пляшкою, що таки зрозуміліше. Чесне, неприховане захоплення сурогатом робить йому честь, як і збірник, що пахне сіркою. Хто ще таким може похвалитись?
Друкується наш кандидат і в альманахах, і власні книжечки має. Якісь нагороди навіть отримував. Серйозний автор. Та й потуга яка - які рими "оргій"- "морги", "шлунку" - "трунку", "обличчя"- "скаліче" - прямі і щирі, непересічні! Хоча зміст і нелегко простому, тверезому читачеві, як це мені, второпати - про що ж у творінні таки сказано? А стільки випити, аби порозумітися конечно - фізично не здатна. Отож приходять в голову жахливі видіння - український козак-характерник Володимир К.Вакуленко у тозі Нерона дихає сурогатним перегаром на чергового секретаря-референта і той, як і попередні, миттєво здихає... "Вмер мій нотатник, затих. Вдавився отрутою з трунку..." Прикольно? Може й ні, але зрозуміла поетично-смішна природа запахів!
Спаринги у важкій, і надважкій ваговій категорії
Остап Лапський, лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка 2007 року в галузі поезії.
http://maysterni.com/user.php?id=948
231,
Києву з Варшави
Світу шмат я обходив,
бував то там, то там,
смутило-тішило мене то те:
то те?!
Впереміжку являлись
щастя і біда,
але до рідного гнізда:
любов не пропадала?!
Внутрішньою заметіллю
стежку до висот
в мені: не занесло?!
Не замете й завія зовня:
у ходьбі настояну
духовність?!
Den des Ukrainers geistigen Wert?!
8 лютого, В-ва 2004
Джерело
Якби
Скажи насамперед:
Собі самому
Я був би приростком Москви,
Варшави прихвоснем,
якби себе не виявив:
мого народу словом?!
То воно, воно, воно
Мене не довело
До покручі духовної
І в час, і у добу:
Бездонних шлунків?!
Українцеві воно,
Скажу і вам,
Є кругом рятівним:
Надійним порятунком?!
Джерело
КОМЕНТАР: Поетично-смішно і нічого не потрібно нікому пояснювати! Ось справжнє мистецтво - все просто і ясно. Шевченківський лауреат. Тарасе Григоровичу - ви смієтеся чи плачете?
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію