ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.30 06:00
Поблякле світання з холодним дощем
У душу приносить зажуру та щем, -
Краплини малюють на мокрому склі
Лиш згадки про літо, що згасло в імлі.
Ховається в мжичці сплетіння доріг
І ти оминаєш хатинний поріг.
Сьогодні негодою змучений світ
Шукає до сві

хома дідим
2026.10.29 23:32
музика пробивається
через усякі синоніми перепон
зринає і пробирає
у місцях несподіваних
мовби світло що
переливається через тріщини
в оболонках
рухомих і нерухомих

С М
2026.10.29 21:34
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
L’Америка, L’Америка, L’Америка
L’Америка, L’Америка, L’Америка

Агов, люде, що такі сумні?

Євген Федчук
2026.10.29 20:46
Онук у дідуся спитав,
Що на осонні вигрівався,
Якимсь думкам своїм всміхався,
Прикривши очі, наче спав:
- Дідусю, як же так воно
У нашім краї відбулося,
Що під Литвою довелося
Нам нині бути? Чи ж давно

Борис Костиря
2026.10.29 20:09
Я не хочу писати вже вірші.
Я порину у край німоти,
У країну мовчання, що гірше,
Ніж відсутність чіткої мети.

Я полину у поле розлуки,
У степи розставань і страждань,
У ліси невимовної муки,

Іван Потьомкін
2026.10.29 17:55
Ще донедавная їх не помічав,навіть вряди-годи
Перескакував і підіймався без будь яких зусиль .
Тільки тепер, як стала ковінька продовженням руки,
Не те що помічаю, а ворогую щоденно з ними.
Заздрю тим, у кого їх нема чи ,може, тимчасово й обмаль,
А в

Світлана Пирогова
2026.10.29 15:26
До душі припали чорнобривці,
Квіти із далекого дитинства,
Що росли в садку і попідтинню.
Майже до зими цвіли жаринки.

Пестили їх сонця ніжні бризки.
Звісно, поки гомін дня не стихне.
До душі припали чорнобривці,

Вячеслав Руденко
2026.10.29 11:18
Нині кобзи, знову гучно, —
Не брешу, бо сплю вночі!
Шерех вітру, дні поштучно,
Ворон скаче на плечі.

Гуркіт ранку вартового —
Знову гамір, знову лють.
Око світу кольорове

Віктор Кучерук
2026.10.29 07:30
Змалечку любов'ю оповитий
Жінки найріднішої на світі,
Маминою ніжністю зігрітий,
Почуваюсь восени, як літом.
Сонечко сіяє яскравіше,
Бо про мене думає найбільше,
Клопотами втомлена матуся, -
Я за це їй низько уклонюся,

хома дідим
2026.10.28 23:27
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва

М Менянин
2026.10.28 19:37
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.

За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Епіграми, Наслідування Пародії, (1970) / Критика | Аналітика / ПРО НАС УСІХ

 Відкритий поетичний Античемпіонат «МАЙСТЕРЕНЬ» - проект

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-24 15:07:33
Переглядів сторінки твору 70106
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.846 / 5.5  (3.864 / 4.42)
* Рейтинг "Майстерень" 4.450 / 5.5  (4.190 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
Соціум
Автор востаннє на сайті 2013.04.01 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 14:00:11 ]
Любо, навіщо ці "колючки"? Може, досить "кусатися"? Для чого ці гострі слова? Володимир говорить про оптимальний варіант. Головне - необразлива атмосфера, тоді і люди ставитимуться до цього з цікавістю, а не ворожістю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 14:32:14 ]
Мирославо, я розумію, про що говорить Володимир. Мені цікаво дізнатися, який зміст саме Ви вкладаєтє поняття "оптимальний варіант".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 14:35:52 ]
Хто ви чемпіон чемпіонів?
А то різні конкурси проводять, а справжніх героїв, які йдуть не "за", а "супереч" - не знаємо!
Мирославо, добрий день!
Як би ви написали цей текст і чи не виказує з головою він тих, хто затіяв рубрику?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 14:38:28 ]
Той, який буде враховувати побажання більшості і не буде ображати побажань меншості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 14:39:37 ]
Валентине, Володимир вніс пропозицію і щодо зміни назви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 14:40:59 ]
Зараз важливе обговорення цього всього, а ось чи має такий конкурс право на життя, думаю, буде видно з цього обговорення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 14:45:50 ]
Мирославо, я просив всього лиш виправити помилки у процитованому тексті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 14:51:19 ]
Даруйте, Валентине, але який текст Ви маєте на увазі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 14:53:10 ]
Мирославо, я просив всього лиш виправити помилки у процитованому тексті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 14:56:43 ]
"Хто ви чемпіон чемпіонів?
А то різні конкурси проводять, а справжніх героїв, які йдуть не "за", а "супереч" - не знаємо!" У цьому, Мирославо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 15:14:25 ]
Взгалі-то я би так не написала взагалі. :)
Але якщо Ви, Валентине, про помилки пунктуаційні і граматичні, то редагую: "Хто ви - чемпіон чемпіонів? А то різні конкурси проводять, а справжніх героїв, які йдуть не "за", а "всупереч" - не знаємо." Ви про це, Валентине? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 15:24:54 ]
Дякую, Мирославо! Шановне товариство, мушу просити пробачення і йти. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-26 15:25:33 ]
Шановні колеги! Ваші зауваження вкрай потрібні - ті люди, які зараз працюють над умовами Античемпіонату, я певен, що дослухаються до ваших порад.

Ви праві, адміністрація ресурсу долучається до такого дійства тільки на умовах абсолютної коректності дійства і певної дійства несерйозності!
Бо як серйозно можна відбирати, відзначати тимчасово найгірших? :)
З гумором, з легкою іронією і з певним захопленням нашими героями!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-26 20:21:22 ]
Так, може, не варто більше шукати переможців? Бо мені важко уявити, що цей спаринг віддасть свою пальму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 20:28:31 ]
Нам сказали бути, як це, не ангажованими! :)
Та й до строку визначення ще довгенько. Може ще когось із словесних товстопузів пошукаємо?
Найкраще, певно, між Лауреатами?
Пригодиться на потім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-27 09:55:31 ]
Колеги, ми тільки розглядаємо можливість здійснення проекту під умовною назвою "Античемпіонат", так?

Цей проект не є формою боротьби, а тільки аналітичного спостереження. Тому особливі емоції проявляти не варто.

Давайте разом подумаємо, чи цей проект потрібний?
Якщо потрібний, то у якому вигляді, і форматі його краще здійснювати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-27 13:57:15 ]
Ми тут порадились утрьох („Е” „П” „Н”) і вирішили, приймуть не приймуть цей проект до життя, а ми своє робитимемо :)
Висуватимемо своїх кандидатів.
Сьогодні офіційно запропонуємо на „спаринг” у „середній ваговій категорії” шановних авторів Валентина Бендюга „Майстерні”, Володимира К.Вакуленка „Гоголівська академія”, Михайла Капового „Гоголівська академія”.
Доповідаємо, що уважно переглянули творчі сторінки вищевказаних авторів і готові їх вам сьогодні представити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-27 14:17:29 ]
Отже висуваємо до Спарингів у середній ваговій категорії

Михайло Карпового
Ресурс перебування: Гоголівська академія. Статус: *Командор*,

http://www.gak.com.ua/authors/427

* * *
Я тобою хворію. Мені не позбутись хвороби.
Я виходжу надвір. Ти далека, немов горизонт.
Я дивлюся у небо. У небі летять довбодзьоби.
Нині осінь. А значить, у них міграційний сезон.

Серед вати хмарин довбодзьоби співають надривно
про загублене щастя, якого не видно ніде.
І здається мені, наче я полетів би за ними,
і здається мені, наче я довбодзьоб між людей.

Та у мене нема навіть дзьоба. Мовчу вже про крила.
Тож гукну їм услід: гулі-гулі, курли вашу мать!..
Рівномірно розмазавши сльози і соплі по рилу,
я цигарку палю. В далечінь довбодзьоби летять

Мислитель

У час, коли мислитель геніальний
велику справу робить у вбиральні,
напоготові має він перо,
аби не потонули у мовчанні,
як тонуть у воді під ним фекальні
ним витужені маси, думи про
буття, красу, людину та добро.

І думи ці, вже непідвладні часу,
як лайнер в океан, пускає в маси
(людські, а не фекальні) видавець.
І фоліант проковтуючи ласо,
ніхто із читачів не здогадався,
де розживався думами мудрець,
що їх голів торкнувся та сердець.

Усяка річ жвавесенько чи кволо
у розвитку своєму пише коло
і, руху не спиняючи свого,
сплітається із колами навколо...
Дізнався би мудрець високочолий,
де саме я почитував його, –
промовив би у захваті: ого!..
______________________________
КОМЕНТАР: Це жвавесеньке словосплетення захоплює читача бурхливістю поетично-смішного випорожнення окремої і незалежної від усілякого стандартного розуміння краси особистості! Високе авторське "Я" Михайла Карпового, сидячи (ймовірно) на поетично-смішному (горшку? - ого!), високо парить в уяві своїй над головами усіляких Мислителів і кладе, і кладе їм на голови! (очевидно, спершу поетично-смішно беручи руками?..) Окрім глибоко смішного змісту шановний автор доводить свою поетично-смішну майстерність і поетично-смішною римою, особливо промовиста - "мовчанні" - "фекальні". Чим категорично ставить питання про смішну недолугість застарілих тверджень, як то - "мовчання - золото"! І не спиняється на цьому! "Г... не тоне"? а дзуськи вам - "тонуть у воді фекальні витужені маси "!
Притаманна авторові М.Карповому і рівнонаближеність у своїх сердечних поетично-смішних почуттях, як до жінок, так і до довбодзьобів! І можливо навіть до довбодзьобів потяг сильніший. Ридаймо, нещасні! І, мариться, йому вже наче він "довбодзьоб між людей" (і втрачений для жінок? ЕПМ).
Але ж (не відаючи як із усім іншим) і цей, дивовижний, гуманізм М.Карпового - на тлі загальної сердечної деградації - вартий найвищої відзнаки?! Недаремно Михайло Карповий дослужився до рівня Командора на сторінках "Гоголівської Академії"! Поетично-смішно? Ще й як!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-27 14:43:52 ]
* * * (з Габріели Містраль)
Михайло Карповий Статус: *Командор*,

http://www.gak.com.ua/creatives/2/6672

Дай мені руку – підем у танок.
Трохи кохання дай мені свого.
Будем, неначе квітка одна ми,
квіткою станемо – більше нічого...

Пісня єдина буде летіти,
в небо на крилах ритму одного.
Будем, як колос в полі на вітрі,
колосом станемо – більше нічого...

Звешся ти Роза, я Есперанца –
звук ти забудеш імені свого.
Будем єдиним, станемо танцем,
танцем на пагорбі – більше нічого...

ORUGINAL
Dame la mano y danzaremos;
dame la mano y me amaras.
Como una sola flor seremos,
como una flor, y nada mas...

El mismo verso cantaremos,
al mismo paso bailaras.
Como una espiga ondularemos,
como una espiga, y nada mas...

Te llamas Rosa y yo Esperanza;
pero tu nombre olvidaras,
porque seremos una danza
en la colina y nada mas...

КОМЕНТАР: Аби не виникло якихось підозр у завищенні авторських достоїнств, приводимо і зразок майстерного поетично-смішного перекладу Михайлом Карповим вірша Габріели Містраль. Відразу кидається вміла і доречна смішному зміна природних наголосів у „танОк”, у „свОго”, і максимально відповідне оригіналу римування. А ще прекрасна робота із милозвучністю „Будем, неначе”, „Будем, як колос”! і звичайно вважатимемо, що в оригіналі і "amaras" і "olvidaras" значать тільки оце саме „свОго”.
Отже автором осягнуто і поетично-смішне у перекладі. Словом, просимо належно оцінити вас перфектну фігуру української словесності Командора!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-27 16:24:09 ]
А тепер на черзі урочисте представлення іншого кандидата:
Володимир Вакуленко-К.,
Ресурс перебування: Гоголівська академія

http://www.gak.com.ua/creatives/2/8273

Смерть старого нотатника

Під тісними піснями падають двері на п'яні обличчя
Вимкнений змерз калорифер, б'ються вітри неприродні.
Сірий папір на землі бите вікно не скаліче,
Сотні неписаних скарг льоду, але вже без водню -

Так сурогати води, все ж бо хімічний замінник!
На дзигарях мінус два - стрілки відлічують іній.
В обдертій шухляді роки, сивий зістарений збірник,
Сіркою пахне новий, ватра зігріє всіх нині

Ступлять бомжі на поріг, богу комп'ютерних оргій
Щиру молитву складуть (Власне - голодному шлунку!)...
Вчора згорів холодильник, нащо морози у морги?
Вмер мій нотатник, затих. Вдавився отрутою з трунку.
17.о2.2оо8

КОМЕНТАР: Так, Володимир Вакуленко не такий яскравий, як Командор Карповий, але ж танго танцює не зі стулом, а з пляшкою, що таки зрозуміліше. Чесне, неприховане захоплення сурогатом робить йому честь, як і збірник, що пахне сіркою. Хто ще таким може похвалитись?
Друкується наш кандидат і в альманахах, і власні книжечки має. Якісь нагороди навіть отримував. Серйозний автор. Та й потуга яка - які рими "оргій"- "морги", "шлунку" - "трунку", "обличчя"- "скаліче" - прямі і щирі, непересічні! Хоча зміст і нелегко простому, тверезому читачеві, як це мені, второпати - про що ж у творінні таки сказано? А стільки випити, аби порозумітися конечно - фізично не здатна. Отож приходять в голову жахливі видіння - український козак-характерник Володимир К.Вакуленко у тозі Нерона дихає сурогатним перегаром на чергового секретаря-референта і той, як і попередні, миттєво здихає... "Вмер мій нотатник, затих. Вдавився отрутою з трунку..." Прикольно? Може й ні, але зрозуміла природа запахів!


1   2   3   4   5   6   7   Переглянути все