Думаю, що так, Тетяно.
Окрім невідомості.
Бо те, що невідомо нам тут і зараз, не є невідомим узагалі, так?

А Добро це - важливо. Якщо, наприклад, поглянути на вірші з погляду їх добротності, це теж цікавий фактор, так? Добротність?
Вірші, як і різні інші інтелектуально-духовні субстанції від Homo, теж бувають отруйними, а відчуття добротності ніби допомагає із цим розібратися... :)

"Добро" і "добротність" можна трактувати по різному На жаль... Що є добротністю вірша? Досить часто інші захоплюються чиїмось віршем, а я ні. На бездоганних віршах є відблиск вічності.А Ви можете пояснити його словами? Я - ні...

Тетяно, я чомусь вважаю, що й ви можете відчути що під ногами, болото, чи твердь. І що довкола. Що добро, а що ні. Вважаємо, що добротність, це наше відчуття добра? :)

Зрештою, нам усім є із чим порівнювати наше, рукотворне.
А неможливість порівняння, то від лукавого?

Володю, добротно зробленою може бути і гільйотина, така, знаєте, на віки :) Здається, ви ж не те мали на увазі? :)

Любо, поділяю ваше веселе ставлення до життя! :)
Бо воно за суттю своєю ідеально добротне.
А гільйотина направлена у бік смерті, тож у нормальної особистості, окрім відрази, жодних інших фундаментальних емоцій не викличе?
Тобто, я хочу сказати, услід за Кун Фу-цзи , що слова мають своє первинне значення, і краще було би ним і керуватись. :)
Себто, зробити гільйотину (зброю, бомбу, і т.д.)для поширення смерті і сказати, що це "добро" - це значне перебільшення. А раз не "добро", то й відчуттю "добротності" нізвідки узятися :(

Е-е, ні, Володю, я якраз від значення слов і відштовхуюсь :)
ДОБРОТНИЙ, -а, -е. Добре зроблений; вигот. з доброго, високоякісного матеріалу; доброякісний. // Міцний. // Дуже добрий, високої якості.
Але ж ми(ви) тут не про те добро? Тому я і кажу, що краще інше слове вжити.

Тобто, "добротно зроблені вірші" - це скоріше ознака професійної пригодності, а не таланту?

Можливо, Любочко.
Хоча вірші для мене - тільки відображення.
Тобто "добротно зроблені вірші" це ознака якоїсь нормальної пригодності, як і добротно зроблені двері, добротний будинок, - думаю, що тут не йдеться про талант, але про призвання.
Знайти себе, займатися своєю справою - ось де відповідь на сакраментальне Гамлетівське запитання? :)
Тому певні різновидності Гамбурзького рахунку на таких ресурсах, як наш мають існувати в тій чи іншій формі.
У нас тому є різні там рейтинги, на які можна дивитися і в контексті - наскільки ти тут на своєму місці. :(

Здається, думку ще є куди розвивати… Отже, «добротно зроблений вірш» може бездоганним у всьому, крім одного – він може не мати спрямованості на Добро у його морально етичному, нематеріальному значенні, навіть гірше, він може бути подібним до гільйотини, тобто скерованим на збільшення зла у цьому світі. Він проявить не найкращі якості людини, що його написала. Чи можна вважати такий вірш талановитим? А Ви можете заборонити якійсь людині захоплюватись цим віршем, якщо він співзвучний її душі? Ця людина буде вважати його талановитим, а можливо, навіть геніальним. Отже, те, що ми вважаємо талановитим чи геніальним в значній мірі не є беззаперечною істиною, а всього лиш виявляє якості наших душ… «Добротними» будуть і талановитий, і професійно написаний вірші. А у чому ж різниця? Мабуть, у тому, що талант – це професійність від Бога, а професійність – це самотужки розвинений талант, і у першому випадку на творіннях буде відблиск Вічності, а творіннями другого будуть захоплюватись люди, яким пощастило жити в один час з особистістю, здатною до самовдосконалення у найвищому розумінні. Хотілось би вірити, що геніальні речі несумісні зі злом, але справа у тому , що Добро і Зло двуєдино-вічні у моральному просторі носіїв цієї самої моралі, а це означає, що Вічність може накладати свій відблиск і на речі, що несуть у собі зерно Зла. І тут ми знову повертаємось до власної моралі і вибору, а також наших помилок у спробі захистити Добро. А взагалі було б цікаво, якби до цієї теми долучилось якомога більше користувачів цього сайту.
До речі, спроба займатися тільки своєю справою нагадує спробу жити за приказкою «моя хата скраю…», це дуже звужує наші горизонти, Вам не здається?

Шановний Володю, я чудово розумію, яке "добро" ви маєте на увазі. Я лише за те, щоб вживати для вказаного вами випадку більш підходящі терміни: "професійно написані вірші" чи щось таке, бо неточність визначення тягне за собою неточність розуміння :) Те "добро", про яке ви кажете, може бути як в "професійних", так і в зовсім слабких творах, чи не так? Тож давайте тримати мух окремо від котлет :)
До того ж, поняття "добра" настільки суб"єктивно... Ось, наприклад, чи врятував душу нещасного Павліка Морозова його "добрий" вчинок? А скільки поколінь виросло з думкою, що він герой?

Любо, не вважаю поняття добра суб'єктивним.
Як на мене, то ще можна довго сперечатися, що первинніше - добро чи наше життя. Як на мене - первинне добро, і воно служить основою для примноження нашого життя.
Бо недаремно Творець свої труди оцінив, як Добро?

Щодо нещасного Павлика Морозова, то у його вчинку стільки ж "доброго", як і божественного у "Моральних устоях будівника комунізму". Комуністи не перші і не останні, хто перекручував терміни, але це проблеми суто наші, себто, тільки кандидатів на приз "Людина"?

Привіт Аню, стандарт "добротності" - хіба погано?
Це ж не значить "трафаретність", а потім, що над віршами працювати? - важливо, але вторинне. Бо народжується все наше у нашому живому "я", а на папері тільки якось відображається?
Бути, ставати, стати якісно собою – це завше неповторність, і звідси, скажімо, і неповторні вірші.

Тоді Аню, і Господь повинен втнути щось нестандартне. А то стандартним "Добро" називав усі свої творіння :(

Аню, народження дітей і виховання їх - це та ж сама Поезія, те саме Мистецтво, правда? І з побутом можна мистецькі відносини налагодити... :)
Я хоча і не поділяю ваших поглядів на Ганну Чубач, але вважаю, що ви для своїх молодих років цілком правдиво дивитеся на світ, але світ зміниться на ваших очах, як змінився він і на моїх. :)
Та й Аня Осадко буде писати інакше, і сподіваюсь, не менш прекрасно. :)