ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,

М Менянин
2025.11.13 13:07
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.

В Горова Леся
2025.11.12 18:20
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?

І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час(4x)

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Зіньчук (2008) / Рецензії

 Прокляття єгипетських гробниць… міф чи реальність?!


Відгук на роман «Книга мертвих» відомих американських письменників сучасності Дугласа Престона і Лінкольна Чайлда.


Довідка московського видавництва «Аст»:
Дуглас Престон – відомий журналіст і вчений; Лінкольн Чайлд – колишній редактор та видавець «романів жахів». Багаторічна творча співпраця принесла авторам всесвітнє визнання. Престон та Чайлд створили низку захоплюючих бестселерів - «Релікт», «Релікварій», «Кабінет чудасій», «Танець смерті», які перекладено багатьма моамив і видано в різних країнах світу.

Загадки єгипетських гробниць завжди приваблювали численних науковців, кінематографістів, письменників, але дуже мало митців наважилися поєднати триллер, в якому ведеться розслідування вбивства, пошуки злочинця, становлення соціальної справедливості, у поєднанні із вражаюче цікавою розповіддю про життя та поховання Сенефа, регента фараона Тутмоса IV. Саме такий непростий задум вдалося повноцінно втілити письменникам Дугласові Престону і Лінкольну Чайлду на сторінках свого чудового Роману «Книга мертвих». Коли в Нью –Йоркському музеї природної історії під час підготовки до відкриття гробниці Сенефа відбувається низка загадкових смертей, то працівники установи вже здатні повірити в існування прокляття гробниці, адже втрата глузду і фатальна загибель чекають режиссера світлозвукового шоу Джея Лепера, його асистента, а згодом і єгиптолога Едріана Уічерлі.
Невже й справді так фатально діє давнє прокляття, написане на стіні поховальної камери: «хай з’їсть Амут серце кожного, хто переступить цей поріг»?, чому навіть досвідчені агенти ФБР не можуть знайти зачіпку, щоб вийти на слід невловимого злочинця?. Однак кмітливий лейтенант Вінсент д’Агоста та журналіст газети «Нью-Йорк Таймс» Вільям Смітбек підозрюють, що до вбивств причетний Діоген Пендергаст, одержимий ідеєю скоєння «ідеального злочину», а єдина людина, що здатна перемогти Діогена – його брат, спеціальний агент ФБР Алоіз Пендергаст потрапив до тюрми за неправдивим звинуваченням у вбивстві…
Запропонувавши читачеві цікавий та динамічний сюжет, письменники ніби запрошують його стати слідчим, зрозуміти приховані психологічні мотиви людини, що чинить злочин. Можливо причини такої неадекватної поведінки криються в важкій емоційній травмі, що сталася в дитинстві Діогена?, як вирішити одвічний конфлікт між почуттям службового обов’язку та провини перед власним сумлінням, якщо потрібно ізолювати від суспільства рідного брата?.
Заглибившись у перепетії книги, Ви неодмінно відчуєте присутність страху, який тримає у напрузі, шокує та зачаровує уяву, але не залишає байдужим. Читач із нетерпінням чекатиме кульмінації та розв’язки роману, в якому так тісно переплелися почуття зневаги та любові до життя, де на долю людини випадають страждання та радощі, які визначають її майбуття.

29.08.2012




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-08-30 09:59:03
Переглядів сторінки твору 1305
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.061 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.868 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.28 10:11
Автор у цю хвилину відсутній