Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.01
22:13
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.
Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.
Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,
2026.09.01
21:07
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки
2026.09.01
20:27
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш
2026.09.01
17:45
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…
2026.09.01
10:10
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн
2026.09.01
07:40
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
2026.08.31
21:18
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
2026.08.31
20:40
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
2026.08.31
14:55
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
2026.08.31
12:25
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.
Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.
Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.
2026.08.31
06:25
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ
ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар
ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар
2026.08.31
06:15
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.
2026.08.30
22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон
2026.08.30
21:36
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж
2026.08.30
21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:
2026.08.30
21:06
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Прокляття єгипетських гробниць… міф чи реальність?!
Довідка московського видавництва «Аст»:
Дуглас Престон – відомий журналіст і вчений; Лінкольн Чайлд – колишній редактор та видавець «романів жахів». Багаторічна творча співпраця принесла авторам всесвітнє визнання. Престон та Чайлд створили низку захоплюючих бестселерів - «Релікт», «Релікварій», «Кабінет чудасій», «Танець смерті», які перекладено багатьма моамив і видано в різних країнах світу.
Загадки єгипетських гробниць завжди приваблювали численних науковців, кінематографістів, письменників, але дуже мало митців наважилися поєднати триллер, в якому ведеться розслідування вбивства, пошуки злочинця, становлення соціальної справедливості, у поєднанні із вражаюче цікавою розповіддю про життя та поховання Сенефа, регента фараона Тутмоса IV. Саме такий непростий задум вдалося повноцінно втілити письменникам Дугласові Престону і Лінкольну Чайлду на сторінках свого чудового Роману «Книга мертвих». Коли в Нью –Йоркському музеї природної історії під час підготовки до відкриття гробниці Сенефа відбувається низка загадкових смертей, то працівники установи вже здатні повірити в існування прокляття гробниці, адже втрата глузду і фатальна загибель чекають режиссера світлозвукового шоу Джея Лепера, його асистента, а згодом і єгиптолога Едріана Уічерлі.
Невже й справді так фатально діє давнє прокляття, написане на стіні поховальної камери: «хай з’їсть Амут серце кожного, хто переступить цей поріг»?, чому навіть досвідчені агенти ФБР не можуть знайти зачіпку, щоб вийти на слід невловимого злочинця?. Однак кмітливий лейтенант Вінсент д’Агоста та журналіст газети «Нью-Йорк Таймс» Вільям Смітбек підозрюють, що до вбивств причетний Діоген Пендергаст, одержимий ідеєю скоєння «ідеального злочину», а єдина людина, що здатна перемогти Діогена – його брат, спеціальний агент ФБР Алоіз Пендергаст потрапив до тюрми за неправдивим звинуваченням у вбивстві…
Запропонувавши читачеві цікавий та динамічний сюжет, письменники ніби запрошують його стати слідчим, зрозуміти приховані психологічні мотиви людини, що чинить злочин. Можливо причини такої неадекватної поведінки криються в важкій емоційній травмі, що сталася в дитинстві Діогена?, як вирішити одвічний конфлікт між почуттям службового обов’язку та провини перед власним сумлінням, якщо потрібно ізолювати від суспільства рідного брата?.
Заглибившись у перепетії книги, Ви неодмінно відчуєте присутність страху, який тримає у напрузі, шокує та зачаровує уяву, але не залишає байдужим. Читач із нетерпінням чекатиме кульмінації та розв’язки роману, в якому так тісно переплелися почуття зневаги та любові до життя, де на долю людини випадають страждання та радощі, які визначають її майбуття.
29.08.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Прокляття єгипетських гробниць… міф чи реальність?!
Відгук на роман «Книга мертвих» відомих американських письменників сучасності Дугласа Престона і Лінкольна Чайлда.
Довідка московського видавництва «Аст»:
Дуглас Престон – відомий журналіст і вчений; Лінкольн Чайлд – колишній редактор та видавець «романів жахів». Багаторічна творча співпраця принесла авторам всесвітнє визнання. Престон та Чайлд створили низку захоплюючих бестселерів - «Релікт», «Релікварій», «Кабінет чудасій», «Танець смерті», які перекладено багатьма моамив і видано в різних країнах світу.
Загадки єгипетських гробниць завжди приваблювали численних науковців, кінематографістів, письменників, але дуже мало митців наважилися поєднати триллер, в якому ведеться розслідування вбивства, пошуки злочинця, становлення соціальної справедливості, у поєднанні із вражаюче цікавою розповіддю про життя та поховання Сенефа, регента фараона Тутмоса IV. Саме такий непростий задум вдалося повноцінно втілити письменникам Дугласові Престону і Лінкольну Чайлду на сторінках свого чудового Роману «Книга мертвих». Коли в Нью –Йоркському музеї природної історії під час підготовки до відкриття гробниці Сенефа відбувається низка загадкових смертей, то працівники установи вже здатні повірити в існування прокляття гробниці, адже втрата глузду і фатальна загибель чекають режиссера світлозвукового шоу Джея Лепера, його асистента, а згодом і єгиптолога Едріана Уічерлі.
Невже й справді так фатально діє давнє прокляття, написане на стіні поховальної камери: «хай з’їсть Амут серце кожного, хто переступить цей поріг»?, чому навіть досвідчені агенти ФБР не можуть знайти зачіпку, щоб вийти на слід невловимого злочинця?. Однак кмітливий лейтенант Вінсент д’Агоста та журналіст газети «Нью-Йорк Таймс» Вільям Смітбек підозрюють, що до вбивств причетний Діоген Пендергаст, одержимий ідеєю скоєння «ідеального злочину», а єдина людина, що здатна перемогти Діогена – його брат, спеціальний агент ФБР Алоіз Пендергаст потрапив до тюрми за неправдивим звинуваченням у вбивстві…
Запропонувавши читачеві цікавий та динамічний сюжет, письменники ніби запрошують його стати слідчим, зрозуміти приховані психологічні мотиви людини, що чинить злочин. Можливо причини такої неадекватної поведінки криються в важкій емоційній травмі, що сталася в дитинстві Діогена?, як вирішити одвічний конфлікт між почуттям службового обов’язку та провини перед власним сумлінням, якщо потрібно ізолювати від суспільства рідного брата?.
Заглибившись у перепетії книги, Ви неодмінно відчуєте присутність страху, який тримає у напрузі, шокує та зачаровує уяву, але не залишає байдужим. Читач із нетерпінням чекатиме кульмінації та розв’язки роману, в якому так тісно переплелися почуття зневаги та любові до життя, де на долю людини випадають страждання та радощі, які визначають її майбуття.
29.08.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
