ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

 ***
Ялинка без верхівки – людей жорстокий вчинок.
І як тепер їй бути? Вона ж іще жива!
Уже вона ніколи у небо не порине,
І марні сподівання на будь-які дива.
Пече нестерпно сонце їй незагойну рану,
Зима її морозом ще більше роз'ятрить.
Та, може, є надія, що гинути зарано,
Коли в землі коріння, є світло і вітри.

2005 (2013)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-16 14:38:46
Переглядів сторінки твору 4382
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.467 / 5.5  (5.000 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.059 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.857
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.08.01 11:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-01-16 18:56:55 ]
Як діляться атоми, так само гілкиі і навіть дерева. Буде 2 верхівки. Зріжуть губителі природи їх - буде 4. Краси не буде. Це зле.
Закінчення оптимістичне, ритміка стійка. Ямб запрошує до реперів - настільки енергійно стійкий.
Щоправда, не без мінору.

Природно, що без критики,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 19:38:06 ]
Дякую, Гарріо, за увагу до вірша. Мені і на думку не спадало, що можуть виникнути асоціації із репом :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 23:06:54 ]
Таки зарано!
Полюбляю вірші з оптимістичними закінченнями!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 23:31:04 ]
Дякую! Я майже завжди намагаюсь закінчувати вірші або оптимістично, або з іронією (чи самоіронією).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євгенія Дєдова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-17 13:04:58 ]
Дуже образно. Що деревині, що і людині тяжко вижити, якщо їх торкнетья "людей жорстокий витвір". Гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-01-17 13:53:54 ]
Дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-17 17:45:06 ]
А вірш таки філософський!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-01-17 18:14:40 ]
Дякую, Лесю, що підтримали. Це була не дуже хороша ідея із публікацією старих віршів, більше не буду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 18:27:09 ]
Шановна Оленко, на ПМ досить строго ставляться до "наїздів" на людину в цілому. Бо з погляду адміністрації, прикладом, наїзд на людину чи не найбільше антимистецьке зло, тому на ПМ так, а не інакше.

Щодо "людей жорстокий витвір" - "витвір" - - це напряму до "творити", а "творити" - це все ж таки робити добро, це процес доброчинства, започаткований Творцем. Прийнято вважати, що "людина за Образом і в Подібності", що "Людина - це добро", тому ставлення до людей і людини, це ставлення до Божого, в тому числі і в нас.

Докладніше - тут "Про «людину» і «добро», «світло» і «пітьму», «холод» і «зло»"

http://maysterni.com/publication.php?id=55753


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-01-17 19:26:01 ]
Шановні Редактори Майстерень! Дякую за висловлену думку. Я, чесно кажучи, не підозрювала, що навіть і невдало вжите слово "витвір" може бути схоже на "антимистецьке зло". Мені просто було шкода ялиночку. А дивлячись на викинуті після свят ялинки на смітнику, мені пригадався цей досить давній вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 19:51:17 ]
Шановна Оленко, "антимистецьке зло" це проблематика "наїзду на людину" в цілому, а у вас лише деяке, нмсд, непорозуміння з термінами. Але вкрай важливо такі речі виправляти, бо інакше який сенс у їхньому існуванні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-01-17 20:29:36 ]
Дякую за вимогливість, уже виправила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євгенія Дєдова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-18 12:06:48 ]
Оленко, я вибачаюсь.Оцінюю ваш вірш на 5,5.
Мені він дуже сподобався, та я в "майстернях" новачок і часом роблю помилки.
І викинутих ялинок теж дуже шкода.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-01-18 15:39:13 ]
Дякую, пані Євгеніє! Мені дуже приємно, що вірш Вам сподобався. А Ваша вчорашня помилка таки змусила мене багато над чим замислитись і поставитися до себе вимогливіше. Мабуть це доля, так було треба :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-18 20:31:06 ]
Оленко, я хочу підтримати пані Євгенію ))) Ви не проти? ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-01-18 22:33:51 ]
Дякую, Лесю! ))) Зі святом Водохреща Вас!