ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

 ***
Ялинка без верхівки – людей жорстокий вчинок.
І як тепер їй бути? Вона ж іще жива!
Уже вона ніколи у небо не порине,
І марні сподівання на будь-які дива.
Пече нестерпно сонце їй незагойну рану,
Зима її морозом ще більше роз'ятрить.
Та, може, є надія, що гинути зарано,
Коли в землі коріння, є світло і вітри.

2005 (2013)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-16 14:38:46
Переглядів сторінки твору 4197
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.467 / 5.5  (5.005 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.065 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.857
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.19 21:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-01-16 18:56:55 ]
Як діляться атоми, так само гілкиі і навіть дерева. Буде 2 верхівки. Зріжуть губителі природи їх - буде 4. Краси не буде. Це зле.
Закінчення оптимістичне, ритміка стійка. Ямб запрошує до реперів - настільки енергійно стійкий.
Щоправда, не без мінору.

Природно, що без критики,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 19:38:06 ]
Дякую, Гарріо, за увагу до вірша. Мені і на думку не спадало, що можуть виникнути асоціації із репом :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 23:06:54 ]
Таки зарано!
Полюбляю вірші з оптимістичними закінченнями!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 23:31:04 ]
Дякую! Я майже завжди намагаюсь закінчувати вірші або оптимістично, або з іронією (чи самоіронією).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євгенія Дєдова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-17 13:04:58 ]
Дуже образно. Що деревині, що і людині тяжко вижити, якщо їх торкнетья "людей жорстокий витвір". Гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-01-17 13:53:54 ]
Дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-17 17:45:06 ]
А вірш таки філософський!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-01-17 18:14:40 ]
Дякую, Лесю, що підтримали. Це була не дуже хороша ідея із публікацією старих віршів, більше не буду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 18:27:09 ]
Шановна Оленко, на ПМ досить строго ставляться до "наїздів" на людину в цілому. Бо з погляду адміністрації, прикладом, наїзд на людину чи не найбільше антимистецьке зло, тому на ПМ так, а не інакше.

Щодо "людей жорстокий витвір" - "витвір" - - це напряму до "творити", а "творити" - це все ж таки робити добро, це процес доброчинства, започаткований Творцем. Прийнято вважати, що "людина за Образом і в Подібності", що "Людина - це добро", тому ставлення до людей і людини, це ставлення до Божого, в тому числі і в нас.

Докладніше - тут "Про «людину» і «добро», «світло» і «пітьму», «холод» і «зло»"

http://maysterni.com/publication.php?id=55753


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-01-17 19:26:01 ]
Шановні Редактори Майстерень! Дякую за висловлену думку. Я, чесно кажучи, не підозрювала, що навіть і невдало вжите слово "витвір" може бути схоже на "антимистецьке зло". Мені просто було шкода ялиночку. А дивлячись на викинуті після свят ялинки на смітнику, мені пригадався цей досить давній вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 19:51:17 ]
Шановна Оленко, "антимистецьке зло" це проблематика "наїзду на людину" в цілому, а у вас лише деяке, нмсд, непорозуміння з термінами. Але вкрай важливо такі речі виправляти, бо інакше який сенс у їхньому існуванні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-01-17 20:29:36 ]
Дякую за вимогливість, уже виправила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євгенія Дєдова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-18 12:06:48 ]
Оленко, я вибачаюсь.Оцінюю ваш вірш на 5,5.
Мені він дуже сподобався, та я в "майстернях" новачок і часом роблю помилки.
І викинутих ялинок теж дуже шкода.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-01-18 15:39:13 ]
Дякую, пані Євгеніє! Мені дуже приємно, що вірш Вам сподобався. А Ваша вчорашня помилка таки змусила мене багато над чим замислитись і поставитися до себе вимогливіше. Мабуть це доля, так було треба :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-18 20:31:06 ]
Оленко, я хочу підтримати пані Євгенію ))) Ви не проти? ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-01-18 22:33:51 ]
Дякую, Лесю! ))) Зі святом Водохреща Вас!