Edmund Spenser

Amoretti

XIII
In that proud port, which her so goodly graceth,
Whiles her fair face she rears up to the sky:
And to the ground her eyelids low embaseth,
Most goodly temperature ye may descry,
Mild humbless mixed with awful majesty.
For looking on the earth whence she was born,
Her mind remembreth her mortality,
What so is fairest shall to earth return.
But that same lofty countenance seems to scorn
Base thing, and think how she to heaven may climb:
Treading down earth as lothsome and forlorn,
That hinders heavenly thoughts with drossy slime.
Yet lowly still vouchsafe to look on me,
Such lowliness shall make you lofty be.

"Очі в землю" мені якось не тойво. У тексті, наскільки я розумію, "повіки". Може, змальовується якась скромність. Бо дивитись у землю якось, як я вже написав, "не тойво" :)
А як Вам оці форми як:
- embaseth;
- remembreth;
- і все таке инше, що не може перекласти жоден з електронних перекладачів.
Зі вдячністю перейматиму Ваш досвід.
Електронного перекладача замало :)
Щодо сонета.
Сонет собі - та й сонет :)