ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Гупало / Вірші

 * * *
Срібні заметілі нагадали вічне.
І тому морози, що за мною йдуть,
Не дійшли до мене, не дійшли до січня…
Ось така стражденна навіть їхня путь.

На отій невдачі гріються долоні,
А не тільки руки недругів-личин.
У вірші гарячі -- мчать банальні коні,
Щоб ніколи більше ран я не лічив.

А вони без ліку і невиліковні,
Шкаралуща тільки береже мене.
Хочеться назавжди сісти на осонні,
Де таке доречне полотно лляне.

І зажити раптом поза часоплином –
Вишита сорочка,вишитий рушник…
Півники й півонії , вічне і полинне,
Відведуть нещастя – погляди рушниць.


Нібито я вічний, як оця природа,
Тут мені радіють, а отам -- щастить.
Я ще став би цінним рідному народу,
Та не зміг позаду попалить мости.


А у чому щастя – то ніхто й не скаже.
Біля мене вічність, осьдечки, як день.
Потім буде сумно. А тепер – пора вже
Про усі тривоги – більше ні телень.


2013 рік.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-02-08 09:03:17
Переглядів сторінки твору 5058
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.238 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.175 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.02.23 18:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2014-02-08 14:43:28 ]
мелодійно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 08:49:22 ]
З іскоркою написано! Гарне мереживо! "У віршІ гарячі..." - раджу: у гарячі вІрші. В цьому випадку правильний наголос - вІрші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 11:28:57 ]
Чому Ви так думаєте, пане Богдане? Дайте посилання на якесь джерело!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 11:29:18 ]
Хто ще так думає,як пан Богдан?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 13:39:27 ]
Якщо Вам, пане Богдане, ліньки прояснити ситуацію, то я Вам доможу. Колись у множині були вІрші( «Словник наголосів» М.І.Погрібного, 1959 рік), а сучасний наголос - віршІ!

Наголос на перший склад -- падає в однині, у множині – на другий склад.

відмінок однина множина

називний вірш вірші́
родовий ві́рша вірші́в
давальний ві́ршу, ві́ршеві вірша́м
знахідний вірш вірші́
орудний ві́ршем вірша́ми
місцевий на/у ві́рші, ві́ршу на/у вірша́х
кличний ві́ршу вірші́

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 15:20:08 ]
Запитали:"Хто ще так думає, як пан Богдан?".
Написала авторка Світлана Козаченко, філолог.
Її коментар видалили.
Дивно.
Кожен може лишатися при своїй думці. Для мене вІршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 17:07:59 ]
Світлана Козаченко написала й інше: «Так, як пан Богдан, думають усі ПРИТОМНІ філологи-україністи сьогодні». Значить, я НЕ ПРИТОМНИЙ? Адже я теж – філолог-україніст…
А ще філолог Світлана Козаченко писала й отаке:«Тому слово віршІ нині вживати соромно, засміють у будь-якому культурному товаристві».
Через отакі зовсім НЕ КОРЕКТНІ ,НЕ КУЛЬТУРНІ висловлювання коментар пані Козаченко я видалив, а її профіль заблокував. До речі, я посилався не на якісь онлай-словники, а на УКРАЇНСЬКИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ ПОРТАЛ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 18:36:16 ]
А тепер,Світлано,зайдіть на сторінку Галини Михайлик, котра написала " Про віршí і вíрші".Можливо, вона дохідливіше пояснила ситуацію з наголосами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 18:57:17 ]
Шановний Сергію, Ви ЧОМУСЬ коментар філолога С.Козаченко видалили, навіть забанили свою сторінку для неї...)))))І запрошуєте мене на сторінку авторки Г.Михайлик, котра заборонила мені перегляд її сторінки.
Я вже бачила її розмисли про наголос у слові вірш.
Найліпше було б, якби Ви зберегли коментарі всі ці, а не переадресовували мене на сторінку).
Є різні словники, різні філологи. І різні автори.
Особисто я працюю над текстами, часто переставляю слова), не боюся змін.
Якщо Вам приємніше прислухатися до Г.Михайлик, то мені - до С.Козаченко.
Я пишу вІрші, а не віршІ.
Щиро зичу натхнення, чудових поезій.
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 19:07:01 ]
Шановна Світлано!Я Вам пояснив, чому філолог Сергій Гупало забанив філолога Світлану Козаченко.Писати вІрші,а не віршІ - це Ваше право.Одначе я переконаний, що в подібній дискусії недоречно розмірковувати,хто притомний,кого засміють...Коментування не повинно мати присмак базарщини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 19:23:14 ]

У кожного свої прИсмаки і присмАки).
Ми будемо писати вІрші, а Ви... віршІ).

Шануймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 19:34:46 ]
Пишіть так,як хочете!(:
А я тільки пояснив,чому написав віршІ, а не вІрші.