ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.08.02 16:29
we became two islands
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received

our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver

Євген Федчук
2026.08.02 16:12
Ще ізмалечку нас мама з сестрою привчала,
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали

Роксолана Вірлан
2026.08.02 14:38
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.

я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без

Борис Костиря
2026.08.02 13:42
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?

Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору

Іван Потьомкін
2026.08.02 13:24
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Олена Побийголод
2026.08.02 13:12
А.Фатьянов, С.Фогельсон

Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:

«Призначайте місце певне,

Ірина Вовк
2026.08.02 12:49
…За 2 години до… …Потяги колесами б’ють у скронях, повертаючи нас із тобою додому. Літо 1941 року. Ми йдемо разом. Коли я переходила радянсько-німецький кордон пішки, продираючись крізь чагарники й збиваючи ноги у кров, ти йшов на крок позаду, оберіга

В Горова Леся
2026.08.02 11:47
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.

Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує

Микола Дудар
2026.08.02 11:36
Серпень, хлопче, що з тобою? Знов зненацька задощив. Не здивуєш нас водою! Ти диви, ще й оточив... Заперіщив... розізлився? Міра жарту певно є... Ну а після в небо змився - Православного вдає... Серпень, хлопче, може, досить? Якщо чуєш, то озвись

Микола Дудар
2026.08.02 11:32
Звучали в голосі на почет Сім нот на пагорбі, на біс... І щось було від них пророче, Бо саме так рождають вість... Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча Навік зріднилися... Війна. І тут прийшла потвора суча - Не всіх повернуть звідтіля... О Боже рідний...

хома дідим
2026.08.02 10:55
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети

Віктор Кучерук
2026.08.02 06:37
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.

Володимир Бойко
2026.08.02 00:02
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.

У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві

Тетяна Левицька
2026.08.01 23:06
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.

А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма

Світлана Пирогова
2026.08.01 22:52
Перед очима зорепад серпневий,
Цей чарівний емоцій феєрверк.
Мов рибки, ловить нічки вправний невід,
Чуттєвий огортає душу флер.

У зорепаді цім царина ласки,
У зорепаді цім любові пік.
Це Персеїди дивовижна казка,

Ольга Садкова
2026.08.01 22:16
Мої слова звичайні й зрозумілі,
і не понівечені й не чужі,
а ті, що ними мати говорила
від щирої вкраїнської душі.

Вони творились вітром тихим в полі,
а ще в дібровах — птаством гомінким.
В них чутно голос мрійної тополі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Гупало / Вірші

 * * *
Срібні заметілі нагадали вічне.
І тому морози, що за мною йдуть,
Не дійшли до мене, не дійшли до січня…
Ось така стражденна навіть їхня путь.

На отій невдачі гріються долоні,
А не тільки руки недругів-личин.
У вірші гарячі -- мчать банальні коні,
Щоб ніколи більше ран я не лічив.

А вони без ліку і невиліковні,
Шкаралуща тільки береже мене.
Хочеться назавжди сісти на осонні,
Де таке доречне полотно лляне.

І зажити раптом поза часоплином –
Вишита сорочка,вишитий рушник…
Півники й півонії , вічне і полинне,
Відведуть нещастя – погляди рушниць.


Нібито я вічний, як оця природа,
Тут мені радіють, а отам -- щастить.
Я ще став би цінним рідному народу,
Та не зміг позаду попалить мости.


А у чому щастя – то ніхто й не скаже.
Біля мене вічність, осьдечки, як день.
Потім буде сумно. А тепер – пора вже
Про усі тривоги – більше ні телень.


2013 рік.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-02-08 09:03:17
Переглядів сторінки твору 4992
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.238 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.175 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.02.23 18:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2014-02-08 14:43:28 ]
мелодійно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 08:49:22 ]
З іскоркою написано! Гарне мереживо! "У віршІ гарячі..." - раджу: у гарячі вІрші. В цьому випадку правильний наголос - вІрші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 11:28:57 ]
Чому Ви так думаєте, пане Богдане? Дайте посилання на якесь джерело!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 11:29:18 ]
Хто ще так думає,як пан Богдан?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 13:39:27 ]
Якщо Вам, пане Богдане, ліньки прояснити ситуацію, то я Вам доможу. Колись у множині були вІрші( «Словник наголосів» М.І.Погрібного, 1959 рік), а сучасний наголос - віршІ!

Наголос на перший склад -- падає в однині, у множині – на другий склад.

відмінок однина множина

називний вірш вірші́
родовий ві́рша вірші́в
давальний ві́ршу, ві́ршеві вірша́м
знахідний вірш вірші́
орудний ві́ршем вірша́ми
місцевий на/у ві́рші, ві́ршу на/у вірша́х
кличний ві́ршу вірші́

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 15:20:08 ]
Запитали:"Хто ще так думає, як пан Богдан?".
Написала авторка Світлана Козаченко, філолог.
Її коментар видалили.
Дивно.
Кожен може лишатися при своїй думці. Для мене вІршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 17:07:59 ]
Світлана Козаченко написала й інше: «Так, як пан Богдан, думають усі ПРИТОМНІ філологи-україністи сьогодні». Значить, я НЕ ПРИТОМНИЙ? Адже я теж – філолог-україніст…
А ще філолог Світлана Козаченко писала й отаке:«Тому слово віршІ нині вживати соромно, засміють у будь-якому культурному товаристві».
Через отакі зовсім НЕ КОРЕКТНІ ,НЕ КУЛЬТУРНІ висловлювання коментар пані Козаченко я видалив, а її профіль заблокував. До речі, я посилався не на якісь онлай-словники, а на УКРАЇНСЬКИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ ПОРТАЛ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 18:36:16 ]
А тепер,Світлано,зайдіть на сторінку Галини Михайлик, котра написала " Про віршí і вíрші".Можливо, вона дохідливіше пояснила ситуацію з наголосами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 18:57:17 ]
Шановний Сергію, Ви ЧОМУСЬ коментар філолога С.Козаченко видалили, навіть забанили свою сторінку для неї...)))))І запрошуєте мене на сторінку авторки Г.Михайлик, котра заборонила мені перегляд її сторінки.
Я вже бачила її розмисли про наголос у слові вірш.
Найліпше було б, якби Ви зберегли коментарі всі ці, а не переадресовували мене на сторінку).
Є різні словники, різні філологи. І різні автори.
Особисто я працюю над текстами, часто переставляю слова), не боюся змін.
Якщо Вам приємніше прислухатися до Г.Михайлик, то мені - до С.Козаченко.
Я пишу вІрші, а не віршІ.
Щиро зичу натхнення, чудових поезій.
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 19:07:01 ]
Шановна Світлано!Я Вам пояснив, чому філолог Сергій Гупало забанив філолога Світлану Козаченко.Писати вІрші,а не віршІ - це Ваше право.Одначе я переконаний, що в подібній дискусії недоречно розмірковувати,хто притомний,кого засміють...Коментування не повинно мати присмак базарщини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 19:23:14 ]

У кожного свої прИсмаки і присмАки).
Ми будемо писати вІрші, а Ви... віршІ).

Шануймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-02-09 19:34:46 ]
Пишіть так,як хочете!(:
А я тільки пояснив,чому написав віршІ, а не вІрші.